Духовна велич та гідність людини. (за творчістю Василя Симоненка)

                                                                            Шепелєва О.М.                   ЗЗСО№10 м.Мирнограда, учитель

 української мови та літератури

 

 

 

Тема. Духовна велич та гідність людини. (за творчістю Василя Симоненка)

Мета:  - зацікавити учнів творчістю В. Симоненка, глибиною його душі;

            - розвивати вміння виявляти особисте ставлення до прочитаного, спонукати до творчого мислення;

            - виховувати духовну велич, неповторність людини, любов до Батьківщини, повагу і синівську вдячність матері.

Тип уроку: урок узагальнення знань

Методи і прийоми: слово вчителя, бесіда, виразне читання поезій, сенкан, уявна зустріч, інтерактивна гра "Мікрофон".

Обладнання: портрет поета, збірка творів. тестові завдання, інтерактивна дошка.

                                                                                 Ти знаєш. що ти - людина?

                                                                                 Ти знаєш про це, чи ні?

                                                                                                        В. Симоненко

Перебіг уроку

І. Оголошення теми, мотивації навчальної діяльності учнів.

    1. Вступне слово вчителя

     - Українське відродження 60-х років почалося з гідності. А в чому саме виявляється гідність людини? Наведіть приклади життя.

    - Чому ім'я В. Симоненка оцінюють з духовною величчю й гідність людини?

    - Як епіграф пов'язаний із темою нашого уроку?

(Відповіді учнів)

ІІ. Основний зміст роботи

    1. Учитель.

 - Ви познайомилися з життям і творчістю поета , і сьогодні ми спробуємо уявити, осмислити неповторність нескореного Прометея, за словами Олеся Гончара, "витязя молодої української поезії". Поет прожив усього 28 років. Його життя - як спалах блискавки. У літературі працював менше ніж 5 років, але встиг увічнити своє ім'я. залишив політичний слід. В. Симоненко переконує, що людина - це не матеріал історії, людина - центр Всесвіту. Це - індивідуальність, це - особистість, яка має власне світобачення, власне кредо.

(Учень читає напам'ять вірш "Ти знаєш, що ти - людина?")

   2. Учитель.

     - Уявіть, що ви зустрілися з В. Симоненком.

       Учень: Чи важко було Вам у дитинстві навчатися, якщо школа знаходилася за 9 кілометрів?

      В. Симоненко: Та чому там важко? Доки дійду, то всі уроки повторю.

   Учень:  Що найбільше ви любите в житті?

   В. Симоненко: Найбільше люблю  землю, людей, поезію і село Биївці на Полтавщині, де мама подарувала мені життя.

  Учень: Яким ви прагнули бути?

  В. Симоненко:    Я хочу бути несамовитим,

                                Я хочу в полум'ї згоріти,

                                Щоб не жаліти за прожите,

                                Димком на світі не чадіти.

  3. Учитель. Отаким енергійним, нескореним життєлюбним постав перед нами поет. Здається, немає в Україні такої людини, яка б не знала б крилатих слів, виповнених глибокими чуттями родової пам'яті:

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Слухаючи ці слова, ми сприймаємо їх як заповіт. Уся поезія насичена важливими для українців для українців символами

    *  дім - щастя, достаток, духовної цінності, єдність роду;

    * син - продовжувач роду;

    *  мати - збереження роду;

    *  птах - символ миру, злагоди.

(Звучить пісня "Виростеш ти, сину")

    4. Учитель. Чим же так хвилює, вражає нас поезія В.Симоненка? Чому змушує замислитися над долею України, нашого народу? Чи є вона актуальною в сьогоденні?

       Учениця. Неперевершеним шедевром, у якому проявляється любов до України, звісно, є вірш "Задивляюсь у твої зіниці". поет нагадав про синівський обов'язок любити свою Батьківщину над усе на світі. Він звіряє їй наболіле на серці, пишається своєю гордою і прекрасною країною:

Україно! Ти моя молитва,

Ти моя розлука вікова....

Учень. Говорячи про людську гідність, неповторність кожної особистості, про призначення людини на "землі", не можна не згадати поезію "Я"

Ми - це народу одвічне лоно,

Ми - океанська вселюдська  сім'я.

І тільки тих поважають мільйони,

Хто поважає мільйони "я".

Учениця. Слова В. Симоненка треба відчувати серцем, пройматися ними. Вони вражають, надихають. закликають, учать бути справжніми патріотами свого народу, відчувати гордість за нього, безсмертя.

                                         Народ мій є ! Народ мій завжди буде!

                                         Ніхто не перекреслить мій народ!

  5. Поетична хвилинка.

                                    (Учениця читає власний вірш).

                       Ти мало прожив,

                        нелегким й тернистим був твій шлях.

                        Поборник правди і добра,

                        Нескорений, як Прометей.

                        Зазнав знущань і катувань,

                        хвилюючись за долю всіх людей.

                        Але не схибив ти

                        І гідно ніс своє ім'я,

                       Людина - з великої літери "Я".

                       Простий, близький, але водночас мужній,

                       Як вітер, правду ніс в життя.

                       Пророком величали тебе люди

                       У боротьбі проти насильства й зла.

6. Проблемне запитання:

 - Кого з відомих письменників-діячів можна порівняти з В.Симоненком?

(Орієнтовані відповіді: Г. Сковорода. Т. Шевченко, В. Стус. Філософське сприйняття світу, волелюбність, дух боротьби, любов до України).

ІІІ. Систематизація та узагальнення знань

    1. Робота з тестовими завданнями:

             - перша збірка В.Симоненка:

а)   вибране "Поезії";

б) "Земля тяжіння";

в) "Тиша і грім"

           - "Я...", "Ти знаєш, що ти людина", "Душа про щастя" - поезії, які можна віднести до тематичного циклу:

а) образ України як єдиної, безмежно дорогої Вітчизни;

б)утвердження неповторності кожної особистості;

в) гнівне викриття чиновників-бюрократів догматизму.

         - який художній засіб покладений в основу рядків:

                    Можна вибирати друзів і дружину,

                    Вибрати не можна тільки Батьківщину

а) паралелізм;

б) інверсія;

в) епіфора;

г) синекдоха

           - який вірш не належить перу В. Симоненка6

а) "Не шукав я до тебе ні стежки, ні броду";

б) "Ти зрікся мови рідної";

в) "Задивляюсь у твої зіниці";

г) "Я".

   2. Складання сенкану:

                    Василь Симоненко

                    Нескорений, правдолюбний

                    Надихає, закликає, бореться

                    Палко любить рідну Батьківщину

                    Нескорений Прометей

ІV.   Підсумок уроку

                 Рефлексія "Мікрофон"

            -  Я був вражений....

            -  Мені сподобалося......

            -  Найбільше я запам'ятав........

            -  Легко зрозуміти, що...

            -  Я переконаний, що....

V. Домашнє завдання

   Написати есе на одну з тем:

"Україна у творчості Василя Симоненка і в моєму житті"

"Вічні мотиви в Симоненковій поезії"