Ефективні методи навчання нового покоління? (Стаття)

ПЕДАГОГІКА

 

Як навчати покоління Z?

Зубкова О.П.

(Україна, Маріуполь)

Ключові слова: покоління Z, «корисність», «восьмисекундний фільтр».

Анотація: В статті автор акцентує, що саме упровадження нових   інтерактивних   методів   навчання,   інтенсивне   використання   в   

освітньому   процесі   інноваційних   технологій  відповідає   потребам  

сучасних   студентів   і   підвищує   ефективність   навчання.  

Keywords: generation Z, "usefulness", "eight-second filter."

Annotation: In this article the author emphasizes that the introduction of new interactive teaching methods and intensive use of innovative technologies in educational process correspond the needs of modern students and increase the efficiency of training.

Покоління Z, або Generation Z, – термін, який застосовують для людей, що народилися після 2000 року (вони активно цікавляться наукою та щодня послуговуються цифровими технологіями, без яких не можуть обійтися, оскільки не уявляють реального життя без доповнення віртуальним). Американський учений Нейл Хоув сказав: «Якщо серед ваших знайомих є ті, хто не розуміє, як можна сумніватися в корисності  ґаджетів, - упевнено записуйте їх до центеніалів: вони ж бо належать до покоління Z».

Провідні педагоги і психологи давно переймаються проблемою навчання дітей покоління Z, адже добре вкорінений принцип (передача знань із вуст в уста, тобто від учителя до учня) безнадійно застарів. 

Психологи наполягають на тому, що навчання так званого «цифрового покоління» має нівелювати його негативні риси, допомагати долати труднощі, спричинені розбіжністю між цифровим середовищем і реальним життям. А це потребує нового стилю навчання, який відповідав би вимогам сучасності.

Про основні риси такого стилю  йдеться у книзі «Покоління і стилі навчання» Джулі Коатс, яка є відомим фахівцем у галузі освіти для дорослих (США). Вона звертає увагу на те, що педагогам XXI століття належить працювати з учнями, чиї переваги щодо стилів навчання сформувалися під впливом передових сучасних технологій. Це вимагає докорінної перебудови діяльності педагога, позаяк наприкінці минулого століття набирає обертів особистісно зорієнтоване навчання, в якому місія педагога полягає вже не в простій передачі знань, а в психолого-педагогічній підтримці індивідуального розвитку особистості через долучення її до світу культурних цінностей та самоідентифікацію. 

Дж. Коатс дає педагогам слушні рекомендації, які допоможуть виробити новий стиль спілкування з поколінням Z:

1.               Учень  -  у центрі уваги.

Обираючи «вільне плавання у великому світі», молодь часто відмовляється від освіти, яка видається їм безглуздою та непридатною для майбутнього життя (це цілком зрозуміло, адже сучасні навчальні програми приділяють увагу особистим якостям учнів та їх реалізації лише на стадії початкової освіти; і чим старшим стає учень, тим більшими є вимоги щодо засвоєння ним абстрактних «предметів», мало пов'язаних з реальним життям і особистим баченням учня). Створення навчальних планів, у центрі уваги яких перебуватиме сучасний світ і можливість особистості ефективно діяти в ньому, - ось ключ до успіху освіти ХХІ століття. 

2. Застосування знань.

Під «корисністю» маємо на увазі практичне застосування знань. Мотивація учнів безпосередньо залежить від того, наскільки добре вони розуміють, як і де зможуть застосувати набуті знання.

3. Час - головна цінність.

Час – найцінніший скарб. І можливість витрачати його ефективно зазвичай стає для учнів головним аргументом. Вони шукають ідеальне співвідношення між витраченим часом, обсягом опрацьованої інформації і користю, яку вони зможуть видобувáти з цієї інформації.

Якщо витрати часу будуть занадто великими, учні або зовсім відмовляться від вивчення матеріалу певного курсу, або будуть шукати інформацію деінде, бо часу завжди бракує. Якщо досліджувана інформація є потрібною, але погано структурованою, якщо її освоєння забере багато часу, учні  шукатимуть її в інших джерелах. А це, на жаль, деякі педагоги сприймають як «небажання навчатися гаразд». Наголосимо, що представники покоління Z не здатні утримувати увагу більше 15-20 хвилин. Тож потрібно розділити навчальний час на проміжки по 25-30 хвилин - у такий спосіб змінюватиметься вид діяльності учнів, вони не стомлюватимуться.

4. Структурування навчального процесу.

Покоління Z зростає в досить «упорядкованому» світі - тому вимагає такого ж порядку і логічності від навчання. Учні хочуть знати, що та в які терміни від них вимагають (причому вся інформація має бути  детальною), через те слід чітко обговорювати умови виконання завдань і наслідки в разі їх порушення; слід встановити суворий, але справедливий контроль за процесом навчання.

До того ж покоління Z вимагає простих текстових матеріалів. Їх структура повинна відповідати змісту, а ключові пункти мають бути виділеними для кращого зорового сприйняття. Для цього покоління важливим є підбиття підсумків на кожному етапі навчання і подальша постановка завдань.

Слід говорити коротко, писати розгорнуто і по пунктах, адже «… у гóлови покоління Z вбудовано восьмисекундний фільтр»: за дослідженнями Microsoft, саме стільки уваги підлітки приділяють новій інформації. Скажімо, так звані діти Twitter не здатні сприймати довгі повідомлення. Тому довжина усного завдання повинна складати 25 слів. Покоління Z погано запам'ятовує, оскільки зростає  в середовищі, де все можна уточнити за допомогою інтернету.

Крім того, інформація, яку педагог подає студентам, не повинна бути надмірною, бо покоління Z хоче отримувати «концентровані» знання.  Слід зазначити, що воно свідомо ігнорує етапи навчання, спрямовані на закріплення матеріалу шляхом багаторазового повторення: як тільки учні зрозуміють суть досліджуваного явища, подальше повторення одного і того ж вважають недоречним.

5. Головне – результат.

Сучасні студенти під час навчання здебільшого орієнтуються на результат. Тож «насолоджуватися процесом» їм не властиво. Вони зосереджуються на новому матеріалі, ігноруючи «закріплення». Завдання, які передбачають багаторазове повторення одного і того ж, залишаються невиконаними.

До речі, якщо в якості результату виступає лише гарна оцінка на іспиті, учні навряд чи будуть приділяти увагу глибокому і системнму вивченню предмета.

Важливо пам'ятати, що сучасні  студенти змалечку мають доступ до невичерпних джерел інформації. Так, у п’ятирічної дитини її стільки, скільки не було в її бабусі та дідуся за все життя! Нинішні учні вміють орієнтуватися в цьому різноманітті: швидко знаходити, виділяти і запам'ятовувати лише те, що має практичну цінність (багато людей старшого віку позбавлені таких навичок).

6. Діалог.

Як відомо, важливою складовою   сучасного навчання є діалог. У традиційних навчальних закладах, де педагоги й учні зустрічаються віч-на-віч, достатньо можливостей для такого діалогу - треба лише їх уміло використовувати.

У дистанційному ж навчанні можуть допомогти сучасні технології: деякі навчальні заклади, наприклад, використовують блоги педагогів і учнів, щоб дати їм можливість обговорювати різні аспекти вивчення курсу.

7. Візуалізація.

Принагідно зауважимо: будь-яку інформацію, якщо є можливість, слід візуалізовувати. Необхідно зробити урок яскравим, видовищним, наочним; він має поєднувати в собі традиційні інструменти (дошка, маркери) і нові технології навчання (проектори, мобільні телефони, комп'ютери). Взагалі, покоління Z найкраще сприймає саме візуальну інформацію, оскільки зростає в епоху демотиваторів та суцільної інфографіки. Тому краще розуміє образи, ніж слова. Інструкції в картинках або у формі відеоролика – ось чого потребують сучасні учні. Отже,  наочність - головна умова. І як би майстерно педагог не розповідав, скажімо, про малий і великий кровообіг, а двохвилинний ролик справить на учнів більший ефект. Якщо ж необхідно дізнатися думку учнів з якого-небудь питання, можна запропонувати їм показати «застиглу сцену», тобто пантоміму.  Ви здивуєтеся активному залученню учнів до процесу і будете приємно вражені результатом колективної розумової діяльності.

8. Усне мовлення.

Бесіда стимулює головний мозок, у тому числі його лобові долі (вони відповідають за прийняття складних рішень і формулювання висновків). Спілкування учнів між собою стимулює також пам'ять і робить навчальний процес більш динамічним.

Необхідно навчати дітей критичному  мисленню: треба зупиняти учнів, вчити їх розмірковувати, ретельно аналізувати інформацію перед виконанням завдання.

Слід враховувати феномен дитячої багатозадачності: використовувати нові інструменти, в тому числі ігри та інтерактивні заняття. Урок потрібно зробити більш динамічним. Монотонна мова вчителя і повільне ходіння по аудиторії виводять з рівноваги покоління Z. Викладач,   що мляво вітається на кшталт «Добри-и-и-и-день»,  тієї ж миті «втрачає» дітей, тому що покоління Z краще сприймає швидку інформацію. Навчальний матеріал слід подавати в оптимістичному тоні: позитивізм мислення сприяє розумовій активності.

На заняттях можна використовувати елементи таких сучасних технологій, які допомогли б подолати негативні тенденції розвитку «цифрового покоління»: технологія колективного способу навчання (КСН), теорія розв’язання винахідницьких задач (ТРВЗ), технологія розвивального навчання, технологія проектного, змішаного, проблемного навчання, технологія мобільного навчання та ін.

Під час освітнього процесу доцільним буде послуговування такими  інтерактивними  формами,   як:   круглий   стіл   (дискусія,  дебати),   мозковий   штурм,   ділові   і   рольові  ігри,   метод кейсів,   майстер˗клас…  

Педагог має допомогти студентам подолати фрагментарність і поверховість мислення, він повинний подавати інформацію в чіткій і логічній послідовності, з використанням ілюстрацій (в якості конкретних прикладів теорії).

9. Зворотний зв'язок.

Зв'язок між учнем та викладачем має бути завжди, оскільки сучасні діти хочуть знати, чи правильними є їхні припущення, чи вповні вони розуміють навчальний матеріал, чи припускаються помилок.

10. Нагороди.

Представники покоління Z не можуть чекати. Вони хочуть, щоб їхні бажання дуже швидко задовольнялися («тут і зараз»). Тому педагог, обумовлюючи терміни виконання завдання, має наголосити на приблизному часі досягнення перших перемог студентів. Це для них є важливим, бо за будь-який конкурс вони звикли отримувати нагороду: за змагання - сертифікат про участь, за фотографії в інтернеті - лайки і репости тощо.  Покоління Z звикло до похвали, але не вважає її чимось особливим. Воно не може навчатися без заохочення (для нього похвала  наче паливо для машини). Зауважимо: похвала і нагороди не мотивують покоління Z, одначе їх брак або цілковита відсутність вибиває з колії.

11. Мудре керівництво.

Учні не затаврують педагога презирством, якщо відчують, що їхні знання  інколи є більш глибокими. Тому їм краще дати можливість продемонструвати ці знання. У свою чергу учні будуть дуже вдячні педагогу за виявлену увагу. Представники цього покоління хочуть, щоб учитель був умілим і мудрим керівником, а не «знав усе».

Покоління Z любить зміни. Організовуючи навчальний процес, слід це враховувати. До кожного покоління має бути особливий підхід і мудре ставлення (це і забезпечить наступність поколінь).

Тому педагогу варто враховувати особливості розвитку і формування покоління Z, намагаючись донести до нього свої думки. У свою чергу це допоможе педагогу швидко орієнтуватися в потребах студентів і грамотно спрямувати процес навчання.                 

Інколи доводиться чути: «Я маю пояснювати учням, чому вони повинні наполегливо опановувати дисциплину. Я повинна їх умовляти! Працюю 25 років, але такого ніколи не було! Рятуйте: цьому поколінню я повинна доводити, що домашнє завдання необхідно виконувати!»  Знайома ситуація? Як же їй зарадити?

Можливо, нам усім треба усвідомити, що центеніали – покоління незвичайне. Ми не можемо зрозуміти, як вони поєднують любов до покупок і мінімалізму, освіченість і гіперактивність, візуальне мислення і «вбудований адмінблок», а вони можуть! Хто після цього скаже, що діти стають щораз гіршими? Та вони просто інші! От і все…

Отже, ми повинні нарешті зрозуміти: особливість покоління Z  полягає в тому, що з ним потрібно розмовляти на рівних, як з дорослими. Представники цього покоління вважають, що дорослі нічим не кращі за них, включаючи вчителів, тому й очікують нормального діалогу та шанобливого ставлення до себе.

Спираючись на загальну концепцію особистісних характеристик, можна припустити, якою буде Україна, скажімо, у 2040 році. Гадаю, превалюватиме система цінностей, сформована поколінням Z, а його представники все ж таки наслідуватимуть своїх славних пращурів (зростатимуть талановитими поетами, художниками, письменниками, музикантами) і посилять престиж української держави у світі.

Так, майбутнє дійсно належить дітям. З цим важко не погодитися. І покоління Z будуватиме прийдешнє найзручнішим для нього способом, ставлячи за  мету сенс життя у створюваних ним цінностях.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА:

1. http://earlybirds.platfor.ma/z-generation
2. https://learning.ua/blog/201711/teoriia-pokolin-x-y-z/
3. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_Z