Ефективні прийоми використання медіаконтенту на уроках зарубіжної літератури (методична розробка)

 

Комунальний вищий навчальний заклад

«Херсонська академія неперервної освіти»

Херсонської обласної ради

 

 

Кафедра теорії і методики викладання гуманітарних дисциплін

 

 

 

 

 

 Ефективні прийоми використання медіаконтенту на уроках зарубіжної літератури

 

                         (методична розробка)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                          Херсон - 2019

 

 

Автор: Танасійчук А.В. – учитель російської мови та  зарубіжної літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Новокаховської міської ради

 

Рецензенти:

Гмизіна Н.А. – завідувач методичного кабінету відділу освіти Новокаховської міської ради

Коткіна Т.В. – директор загальноосвітньої школи І-ІІІ ст..№10 Новокаховської міської ради

 

 

 

 

 

 

Методична розробка містить  опис авторських   прийомів роботи з різними видами медіаконтенту   на уроках зарубіжної літератури,  дослідження з питань побудови кіноуроку, алгоритм роботи над рецензією до кінотвору, QR-коди  посилань на різні жанри   відео .

Для учителів зарубіжної та української літератур.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ЗМІСТ

 

 

1.           Завдання медіаосвіти……………………………….. 4
2.           Мета використання медіаконтенту………................4
3.           Різновиди відеопродукції   …………………………5
4.           10 прийомів роботи з медіаконтентом……………..6
5.           Як спланувати  кіноурок........................................... 12
6.           Як скласти рецензію на кінотвір…………………..13
7.           Додатки……………………………………………...14
8.          Список використаних джерел  …………………….19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.               Завдання медіаосвіти

«Ілюзія безпечності екрану призводить до того, що батьки втрачають контроль над впливом медіа на здоров`я, психологічний добробут і нормальний розвиток дитини…» - цю слушну думку В.Ф.Іванова повинен усвідомлювати кожен, чия діяльність спрямована на виховання  дітей, будь-то батьки, вчителі, вихователі, керівники гуртків тощо.

Учитель зарубіжної літератури має сьогодні великий медіапотенціал, щоб навчити дітей медіаграмотності, критичному осмисленню  медіаінформації та прищепити їм добрий медіасмак.

Пригадаємо, що означають терміни, пов`язані з медіасоціалізацією дитини.

Медіа – частина світу або зовнішнього середовища, в якому відбувається розвиток особистості.

Соціалізація – це процес входження дитини у світ дорослих, засвоєння його структури, законів існування і способів перетворення.

Медіасоціалізація – це процес розвитку особистості під впливом медіа (кіно, телебачення, інтернету).

 Основними завданнями медіаосвіти є :

1.               Розвиток критичного мислення
2.               Розвиток інтелектуальних навичок, необхідних для взаємодії з інформаційним простором
3.               Розвиток уміння орієнтуватися в потоках інформації.

 

 

 

2. Мета використання медіаконтенту

Серед учнів 6-их класів було проведено анкетування стосовно використання учнями медіаресурсу в процесі  навчання. На запитання «Чи подобаються тобі уроки, під час яких використовуються   аудіо-відеоресурси?» позитивну відповідь дали 97% респондентів. 81% анкетованих   використовують медіа у підготовці домашнього завдання (електронні он-лайн підручники, інтернетсайти тощо). Запитання анкети про усвідомлення підлітками мети використання медіапродукції   дали наступний результат:

1-е місце – навчати;

2-е місце – виховувати;

3-є місце – вчитися аналізувати;

4-е місце – ілюструвати ( відеоілюстрація);

5-е місце – створювати власну медіапродукцію.

Отже, сьогодення вимагає від учителя впевненого володіння різними методами та прийомами роботи з медіаконтентом, щоб допомогти учням правильно орієнтуватися в  Інтернетресурсах.

 

 

3. Різновиди відеопродукції, які доцільно використовувати під час уроків зарубіжної літератури

Кіно – найстаріша форма екранної культури, де чільне місце належить рухомому образові. Кінодійсність так само сильно впливає на чуттєвість людини, як і власне дійсність. Навчити учнів розуміти кінотекст (інформаційне повідомлення, викладене в будь-якому виді чи жанрі кінематографу) є одним з головних  завдань педагога, який використовує кіно на уроках літератури.

Серед різновидів відеоконтенту найбільш поширеними є наступні:

1.              буктрейлер (від англ. book — книга, англ. trailer —тягач, причіп) — короткий відеоролик за мотивами книги, кліп по книзі. Метою створення буктрейлера є спонукання до прочитання книги. Його особливістю є те, що розповідь про книгу подається в образній, інтригуючій формі;
2.              кінотрейлер – відеоролик, який складається з коротких видовищних уривків фільму для його анонсування або реклами;
3.                відеокліп – (англ. video clip)  — в основному короткий за тривалістю (біля 4-5 хвилин) відрізок відео у музичному супроводі. Також це  відео до певної музичної композиції;
4.              мультимедійна презентація — набір слайдів і спецефектів (слайд-шоу), текстовий вміст презентації, нотатки доповідача, а також роздатковий матеріал для аудиторії, що зберігаються в одному файлі;
5.              анімаційне кіно  — вид кіномистецтва, твори якого створюють методом покадрової зйомки послідовних фаз руху мальованих (графічна або мальована анімація) або об'ємних картинок;
6.              ігрове кіно — вид кіномистецтва, побудований на грі акторів. Твори цього виду мають назву художніх фільмів;
7.              документальний фільм — фільм, в основу якого покладені зйомки реальних подій та осіб. Темою для документальних фільмів найчастіше стають історичні події, культурні та соціальні явища, відомі особистості та товариства.

 

4.               10 прийомів роботи з медіаконтентом

1.               Прийом «плюс і мінус»  : мета - вчити відрізняти якісну відеопродукцію від неякісної (робота з відеопрезентаціями різних авторів “Гете. Нічна пісня подорожнього”)       

                           

Коментар: за законами мистецтва, у художньому творі форма відповідає змісту. Якщо цей закон порушується – художній твір перетворюється на підробку. Відеоролик №1за назвою  презентує поезію Лермонтова «Горные вершины», яку покладено на музику. Мета відео – звучання романсу Варламова, проілюстроване картинами Лермонтова. Помилка в тому, що саме ілюстрації не відповідають словам романсу (гарцюючі коні, пилюка, вози, сонячний день тощо). Другий відеоролик більш органічний: використовуючи прийом сарказму, автор поєднує жахливі картини  забруднення нашого світу з «неживою» музикою в стилі техно.

 

2.               Прийом «буктрейлер від автора» (Знайомство з письменником та його літературними героями від імені самого автора  ( при вивченні казки «Аліса в країні Див» - «Пісня Керролла», «Чеширський кіт» В.Висоцького)

                            

                   Коментар:

Ну и последнее: хочется мне,

Чтобы всегда вы меня узнавали,-

Буду я птицей в волшебной стране -

"Птица Додо" меня дети прозвали.

•               «Пташка Додо» - це вимисел Висоцького чи факт біографії Керролла? (письменник трохи заїкався, тому говорив про себе «містер До-до-джсон», а знайомі діти прозвали його «містер Додо», і така пташка є у казці про Алісу)
•                  Звідки «котяча порода» -  «чеширський»? (Варіанти: бо кіт любить чухатися, або він родом з Чеширу, або котяча посмішка прикрашала головки чеширського сиру?)

 

3.               Прийом «поліглот» : перевірки знання сюжету (перегляд фрагментів «Крихітки Цахеса» німецькою мовою без титрів, подальше обговорення побаченого)

 

4.               Прийом «музична ілюстрація» («Гюстав Доре  та балет Мінкуса за романом Сервантеса «Дон Кіхот»;     літографії Ежена Делакруа та опера Шарля Гуно за драмою Й.Гете «Фауст»)

                         

 

5.               Прийом алюзії (натяку)  («Хамелеон змінює колір» - до твору А.Чехова «Хамелеон»;  «Розстріл юдеїв» (кінофрагмент з «Московської саги» - екранізації роману В.Аксьонова, реж. Д.Барщевський, 2004р -  під час вивчення роману Ф.Достоєвського «Злочин і кара» )

Бесіда:

• Який прийом використовує кінорежисер, знімаючи сцену розстрілу і падіння тіл в загальну могилу? (Уповільнена зйомка, яка фіксує кожен постріл автомата в людей: постріл – декілька життів, знову постріл – знову декілька життів)

 

• У чому натяк (смисловий зв`язок) між фрагментом        із подіями ІІ світової та теорією Раскольникова?

(Теорія Раскольникова дозволяє «кров по-совісті», виправдовуючи сам факт будь-якого злочину. Гітлерівський нацизм грунтувався на теорії Ніцше про надлюдину, якій дозволено «переступати через кров». Звідси –виправдання необхідності масового знищення людей «неарійської» крові, тобто євреїв, слов'ян, циган тощо)

 

 

6.               Прийом «важлива деталь» (кіноепізод   х/ф “Капітан “Пілігрима”, реж. А.Праченко, 1986р – під час вивчення роману Ж.Верна «15-річний капітан»)

Коментар: Робота з кінофрагментом «Пілігрім у морі», звучить пісня А.Макаревича «Путь домой» у супроводі рок-групи «Машина времени»

 Завдання: під час перегляду уважно прослухати пісню.

 Бесіда:

•               Яке слово є ключовим для розуміння небезпечної професії мореплавця? (слово «если», яке у пісні є рефреном і музичним, і поетичним:

 

По морям по всем на свете

Ветер нас носил шальной,

Мы помянем этот ветер,

Если мы придем домой.

Путь домой, путь домой,

Если мы придем домой.

Мы помянем этот ветер,

Если мы придем домой.

 

•               Спробуйте замінити слово ЕСЛИ іншим, наприклад – КОГДА. Чи зміниться  зміст поезії? Чому?

 

 

7.               Прийом «думки на обличчі»  (кінофрагменти екранізацій «Робінзон Крузо» (реж. С.Говорухін, 1972р); “ Onegin»- реж.Марта Файнс, 1999р)

 

                              

 

Коментар:

-Кінофрагмент «Робінзон засипає комаху піском, комаха тричі вилізає з пастки».Робінзон у розпачі, близькому до самогубства.

Запитання для обговорення:

•               Як і чому змінюється його настрій?
•               Як ви гадаєте, про що думає Робінзон, коли на його обличчі з`явилася ледь помітна усмішка?(у нього з`являється бажання не тільки вижити на безлюдному острові, але й повернутися у світ людей)

 

-Кінофрагмент «Онєгін (за стрічкою – через 6 років) зустрічає Тетяну на балу у столиці».

Запитання:  які думки майнули на обличчі героя?

(Очікувані відповіді:

•                   Він вражений перевтіленням провінціалки Тетяни у світську красуню, милується нею і впевнений, що Тетяна стала такою ж,як і сотні інших світських дам.
•                   Генерал представляє Тетяну як свою дружину. Онєгін здивований настільки, що у перші хвилини не промовив ані слова. Опанувавши себе, він переймається думкою (легка іронічна посмішка майнула на його обличчі), що наразі можна закрутити із красунею  інтрижку, - і з упевненістю переможця запрошує Тетяну на мазурку.
•                   Тетяна відмовляє Онєгіну: вона не танцює взагалі, і з байдужою світською усмішкою прощається. Онєгін вражений: він помилився! В його очах – тривожний блиск: Тетяна не змінилася, не перетворилася на пусту світську ляльку. І в цей самий момент Онєгін зрозумів, що в його серці запалало неймовірне почуття, яке він, можливо, ніколи не відчував у своєму житті)

 

8.               Компаративний аналіз художніх образів : літературний твір – екранізація ; кіноекранізації різних режисерів+ драматичний твір (“Гамлет”)

•    «Гамлет» (драма, актор І. Смоктуновський, реж.Г.Козинцев, 1964);
•    «Гамлет» (драма, актор Мел Гібсон, реж.Ф.Дзеффіреллі, 1990);
•    «Гамлет» (театр на Таганці, актор В.Висоцький, реж.А.Любимов, 1971)

                                    

Запитання для учнів:

•               В чийому виконанні  Гамлет найбільше відповідає вашому уявленню про нього?

(Очікувана відповідь:

Смоктуновський зіграв Гамлета унікально. Інтелігент - це позачасове. Це розум, помножений на чесність почуттів і характеру. Трагедія чесної і розумної людини - ось центр фільму. Тому він не втратив свою силу і зараз. Гамлет Смоктуновського - філософ-інтелігент)

 

• Який характер Гамлета у виконанні Володимира Висоцького? Що відрізняє цей характер від попереднього виконання?

(Очікувана відповідь:

Відмінність Гамлета Висоцького від інших в тому, що всі попередні Гамлети хотіли знайти докази, щоб вбити короля і помститися за батька, а Гамлет, зіграний Висоцьким, навпаки, шукає докази того, що король не вбивав, що він не винен. Він дуже не хоче вбити. Але у нього нічого не виходить. Він змушений вбити, а отже, і загинути. Це трактування образу Гамлета самим актором В.Висоцьким. ... Гамлет Висоцького – гуманіст)

 

• І, нарешті, Гамлет у виконанні Мела Гібсона. Який його герой?

(Очікувана відповідь:

«Гамлет» Франко Дзеффіреллі - відмінна екранізація трагедії Шекспіра. Виглядає вона більш динамічною, в якійсь мірі більш сучасною, ніж інші кіноверсії або театральні постановки.

У Мела Гібсона - свій Гамлет, в якому більше експресії, ніж філософської інтелігентності Смоктуновського чи гуманізму Висоцького. Свого героя він довів до більшого реалізму. У стані гніву і досади  Гамлет  проводить більшу частину екранного часу. Гамлет Гібсона - експресивний реаліст)

 

 

9.               Прийом «катарсису» як  процесу співстраждання з героєм та духовного очищення глядача  (читача) (перегляд та обговорення   відеокліпу    “Охота на волков” на пісню В.Висоцького   при вивченні повісті Сетон-Томпсона «Лобо – володар Куррумпо»)

 

10.           Прийом мистецького паралелізму: уподібнення сюжетів, психологічних  рис героїв у різних видах мистецтва  ( «Ромео і Джульєтта»( х/ф 1968р, реж.Франко Дзефіреллі) - балет Глюка «Орфей та Евридіка» ; «Зустріч Дон Кіхота з Гамлетом» (кінофрагмент  х/ф «Житие Дон Кихота и Санчо, реж. Резо Чхеідзе, 1988р.)

                    

 

11. Авторські відеоролики. Учнівські відеоролики

 

- «Бароко як перший загальноєвропейський художній напрям»

-   «Рей Бредбері»

- Творчість Марини Цвєтаєвої

                             

 

 

6.               Як спланувати  кіноурок?

Планування кіноуроку – процес творчий, і залежить він від багатьох складових: від змісту та проблематики літературного твору та його екранізації  -  до особистих вподобань  учителя та учнів . Пропоную наступну форму:

Орієнтовний план кіноуроку

 

1.               Цікава інформація про історію створення кінофільму
2.               Кінотрейлер (професійний або учнівські  роботи)

3.        Завдання для учнів під час перегляду

4.      “Емоційна пауза” (після перегляду)

5.      “Вільний мікрофон” (первісні враження учнів)

6.      Стислий компаративний аналіз художнього тексту та його кіноверсії

7.      Творча робота: скласти есе, рецензію, лист герою, судовий вирок тощо

 

 

7.               Як скласти рецензію на кінотвір?

Написання рецензій на художній фільм- досить складне завдання для учнів. Пропоную розгалужений алгоритм  роботи над рецензією:

1.               Придумати оригінальний заголовок ( він не повинен дублювати назву фільму).
2.               Вступна частина:

•                  Жанр кінострічки
•                  про що цей кінотвір, але без розкриття інтриги сюжету, наприклад: «Фільм являє собою екранізацію відомого роману Л.Толстого «Анна Карєніна»
•                  надати цікаву інформацію про історію створення фільму, режисера-постановника, акторів у головних ролях

3.               Основна частина:

•                  Історична епоха, на тлі якої  відбуваються події
•                  Стисло переказати (5-7 речень)сюжетну лінію фільму
•                  Схарактеризувати головних персонажів кінотвору
•                  Враження від акторської гри: чи  вдалося акторові перевтілення? Якщо ні – кого б ви обрали для виконання цієї ролі?
•                  Які деталі , що несуть на собі ідейний зміст кінофільму, ви помітили? Розтлумачте їхню роль у сюжетній канві.
•                  Який епізод ви могли б виокремити як кульмінаційний? Поясніть його ідейну спрямованість
•                  Чи сподобалася вам робота композитора та звукорежисера? Поясніть свою відповідь

 

4.               Заключна частина:

•                  Головна думка кінотвору (ідея)  - сформулювати одним реченням
•                  Якій глядацькій аудиторії ви б рекомендували подивитися кінострічку?

( Приклад рецензії див. у додатках)

 

8.         Додатки

Додаток №1     Приклад  рецензії

 «Чарлі та шоколадна фабрика»: дві екранізації

Український читач отримав можливість познайомитися з Роальдом Далем відносно нещодавно завдяки спільним зусиллям В.Морозова, видавництва @ababahalamaha  на чолі з І.Малковичем та ілюстратора Є.Гапчинської. З кожним роком з Р.Далом знайомиться все більше й більше людей, проте чимало з них сприймають його твори досить прохолодно. Можливо, це пов’язано із специфічним стилем його книжок, до якого багатьом українцям ще треба буде звикнути (можливо,   це розуміння прийде вже у наступних поколіннях читачів, більш адаптованих).
         «Чарлі і шоколадна фабрика» - один із найвідоміших творів Дала - має  дві екранізації: у 71-му та 2005-му. Саме про них сьогодні хочеться поговорити.
        Якщо порівняти з першоджерелом, то версія 1971 року від режисера Мела Стюарта до нього дещо ближча, ніж версія Тіма Бертона 2005-го. Тут ближчий до канону Віллі Вонка у виконанні Джина Вайлдера – такий собі джентльмен-кондитер, але й версія Джонні Деппа теж заслуговує поваги, ну хоча б тим, що він створив свого власного Вонку, надихаючись кліпом Queen «I’m going slightly mad». Дитячі персонажі у класичній версії також ближчі до книжкової, а у версії Бертона вони увібрали в себе проблеми сучасності, але від цього   не стали менш «далівськими».

Музична оповідь прекрасна в обох кінофільмах. У Стюарта вийшов мюзикл у стилі «Чарівника країни Оз», де кожен сюжетно важливий персонаж співає пісню задля розкриття свого характеру, ну і куди ж без пісеньок умпа-лумп? Д.Елфман для «Чарлі…» створив не менш шедевральний музичний ряд; чого тільки варті пісні тих же умпа-лумп, які відображають чотири різні музичні напрямки від 50-х до 80-х.
       Про недоліки… У версії 71-го найбільш кидається в очі штучність солодких виробів Вонки, а у Бертона ж трохи муляє очі ну надто святенницький характер Чарлі Бакета.  Але обидві версії, попри наявні недоліки, чудові!

Глядачі часто люблять скаржитися, що не треба знімати те, що вже й так зроблено чудово. Якби такими крайнощами переймалися кінороби, то цей жанр мистецтва занепав би вже дуже давно.

 

Додаток №2

Список екранізацій літературних творів (10-11 класи)

•              “Червоне й чорне» (1976, реж. С.Герасимов)
•              «Гобсек» (1987, режисер О.Орлов)
•              «Олівер Твіст» (2005, режисер Р. Поланські)
•              «Злочин і кара»» (2007, реж. Д.Свєтозаров)
•              «Анна Кареніна» (2009г., реж.С.Соловйов)
•              «Доріан Грей» (2009, режисер О.Паркер)
•              «Чайка» (фільм-вистава за драмою  А.Чехова)   (1974, реж. Борис Ливанов)
•              «Моя чарівна леді» (мюзикл за п`єсою Б.Шоу «Пігмаліон»;   1964, режисер  Дж. К`юкор)
•              «Перевтілення» (2002, режисер В.Фокін)
•              «Лікар Живаго» (2005, режисер А.Прошкін)
•              «Життя Галілея»  (1960, радіовистава)
•              «Чума» (1992, реж. Луїс Пуенсо)
•              «Старий і море»  (1990, реж. Джад Тейлор)
•              «Парфюмер»  (2006г, Том Тиквер)

               Додаток №3

  Танасійчук А.В.  Youtube  канал

                                                    

 

 

9.        Список використаних джерел

1. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник/ / Ред.-упор. В. Ф.Іванов, О. В. Волошенюк; За науковою редакцією В. В. Різуна.— Київ: Центр вільної преси, 2012. — 352 с.
2. Мережа Internet