Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦

Екологічний проєкт "Друге життя старого одягу"

Про матеріал
екологічні проблеми є досить актуальними в сучасному суспільстві. Одним із варіантів не накопичення зношеного одягу, є можливість надати йому "друге життя".
Перегляд файлу

 

 

Екологічний проект на тему:

 

ДРУГЕ ЖИТТЯ СТАРОГО ОДЯГУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………..3-4

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ…………………………………….4-6

РЕЗУЛЬТАТИ……………………………………………………………………...7-9

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...10

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..11

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….12-14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

Ми повинні переглянути всі основи нашого життя

у відношеннях до природи, її живої частини - біосфери,

 а отже, і до самих себе.

В. І. Вернадський

 

Екологія, екологічна катастрофа, екологічна тривога – ці слова, раніше зовсім невідомі простій людині, в наш час хвилюють і насторожують кожного. Що ж це за небезпека? Звідки вона з’явилася? Чому так стурбовані вчені-екологи? Чим загрожує нам порушення екологічної рівноваги?
 
  Справа в тому, що спочатку природа перебувала в ідеальній гармонії. Адже в ній все взаємопов’язане і грає свою важливу роль. Проте вплив людини порушив цю гармонію, в результаті чого стали зникати цілі ланки єдиного ланцюга, погрожуючи катастрофічними наслідками всьому живому. Шкідливі викиди газів в атмосферу, глобальне забруднення навколишнього середовища порушує нормальне існування живих організмів. А це може призвести до незворотної втрати взаємодії та гармонії в природі.
 
    Люди зробили основним видом своїх відносин з природою її цілеспрямовану експлуатацію. Навколишнє середовище стало матеріалом для здійснення їхніх цілей. Природа тепер мислиться як ідеальний «раб», зобов’язаний завжди беззаперечно підкорятися своєму панові. Експлуатація природних ресурсів стає нормальною щоденною діяльністю, а досягнення в галузі підкорення природи святкуються як перемога над її силами. Суспільство живе, згідно варварським уявленням, за яким природа створена для людини і він її господар; що природа позбавлена, власної цінності і лише людина наділяє її значимістю; що природа може використовуватися необмежено, оскільки на однакові впливи відповідає одними і тими ж реакціями. При цьому люди забувають про те, що самі є лише частиною природи, частиною єдиного ланцюга. І її руйнування веде до руйнування їх власного життя.
   Одяг, це те з чим ми зустрічаємося щоденно, але ми не розглядаємо його з точки зору екології. Кожна нова футболка – це знищений природний ресурс.

 

Матеріали та методи досліджень.

Матеріалом досліджень виступає одяг, який ми вже не вдягаємо в повсякденному житті. Він іноді є в хорошому стані і дуже важливо вміти правильно користуватись тим, що можна зробити з такої речі.

Окрім екологічної безпечності текстильної сировини (волокон, барвників, текстильно-допоміжних сполук) та технологій їх виробництва, а також екологічної безпечності виготовленої з неї продукції, негативний вплив на людину та довкілля, як свідчить аналіз інформаційних джерел, можуть мати і самі технології текстильного виробництва. Особливо шкідливим, як відомо, для людини та довкілля виявилися технології їх вибілювання. Тому не випадково останнім часом у практиці текстильного виробництва всіх країн особлива увага приділяється застосуванню екологобезпечних ресурсо- та енергозберігаючих, безформальдегідних, а також перспективних нано-, біо- і хімічних технологій. І, навпаки, обмежується застосування або навіть відмовляються від тих окремих технологій текстильного виробництва, які є шкідливими для людини та довкілля, хоча з їх використанням раніше випускалася крупнотоннажна продукція.

Як звичайна футболка забруднює довкілля

10% викидів вуглецю спричинені виробництвом одягу



Щороку ми купуємо і продаємо 2 мільярди футболок у всьому світі. TED-Ed розповідає як і де виготовляється найпопулярніший предмет одягу, та який вплив на навколишнє середовище має звичайна футболка.

Зазвичай свій життєвий цикл футболка починає у США, Китаї чи Індії, де вирощуються пухнасті кульки бавовни. Згодом їх ретельно збирають і фасують в брикети по 225 кілограмів.

Вирощування бавовни вимагає величезної кількості води та пестицидів. Для того, щоб виробити звичайну футболку, потрібно витратити 2700 літрів води і величезну кількість пестицидів та інсектицидів. Ці забруднювачі можуть бути канцерогенними, шкідливі для здоров’я фермерів та навколишньої екосистеми.

Згодом брикети бавовни доставляють на фабрики, що зазвичай знаходяться в Китаї або Індії, де високотехнологічні машини змішують їх, розчісують, розтягують, скручують і роблять пряжу. А потім з неї роблять тканину, обробляючи її хімічними речовинами, щоб вона стала м’якою. Частину тканини відбілюють, а частину фарбують. До складу деяких барвників входять речовини, що викликають рак, а також забруднюють повітря.

 

Деякі країни створюють одяг власного виробництва, що не транспортується на великі відстані, проте загалом 10% викидів вуглецю спричинені виробництвом одягу. І цей показник лише збільшується. Здешевлення виробництва і бажання людей купувати збільшило глобальне виробництво з 1994 до 2014 року на 400% – до 80 мільярдів виробів одягу за рік.

Тканина їде на фабрики – в Бангладеші, Китаї, Індії або Туреччині. У Бангладеші над виробництвом футболок працює понад 4,5 мільйонів людей, яким доводиться працювати в поганих умовах за мізерну зарплату.

Готові футболки кораблями, потягами та вантажівками їдуть в магазини у багатих країнах. Цей процес надає бавовні величезного вуглецевого сліду.

 

Але можна вплинути на цей процес, і для цього є кілька способів:

  • Купувати речі на секонд-хенді.
  • Купувати речі, зшиті з органічних тканин.
  • Менше прати одяг і не використовувати сушарку, щоб зберегти ресурси.
  • Не викидати зношений одяг, а здавати його в переробку або використовувати як ганчірки.
  • Свідомо купувати одяг, щоразу задумуючись над тим, чи дійсно він потрібен та який вплив він має на довкілля.
  • І врешті-решт, коли футболка опиняється у споживача, у її життєвому циклі починається процес, що вимагає найбільше ресурсів. Наприклад, американці перуть одяг 400 разів на рік, витрачаючи понад 59 тисяч літрів води. І пральні машини, і сушарку використовують електроенергію, проте сушарки потребують її у п’ять разів більше.

Зміни у виробництві та споживанні, спричинені великими корпораціями та трендами швидкої моди, за останні 20 років коштували забруднення довкілля, здоров’я фермерів та людей, які працюють на виробництві. І все це перетворило моду на другий найбільший забруднювач після нафти.

Досліджували цю проблему моніторингом за продажами одягу, експериментами над елементами розкладу тканин і опитуванням людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результати.

Коли ми викидаємо одяг на сміттєзвалище ми тим самим забруднюємо довкілля бо коли розкладається звичайна футболка то можуть загинути сотні маленьких комашок та тварин.

Щоб запобігти цій ситуації треба раціонально дивитися на одяг який ми купляємо, намагатися купляти лише натуральний і виготовляти з непотрібних речей те, що може знадобитись в подальшому господарстві.

Просто випустіть на волю свій креатив і не бійтеся експериментувати.

З цим потрібно просто змиритися. Кожен втомлюється від деяких футболок, штанів, шарфів та іншого одягу. Усі ці речі накопичуються у вашій шафі, починають займати занадто багато місця та перетворюються на справжній безлад.

Можливо, ви досі не хочете викидати їх, але зізнайтеся собі, що вони цілком непотрібні. Саме тому варто придумати альтернативні способи використання старого одягу.

Якщо ви зібралися знайти нове застосування старим речам, у першу чергу, потрібно вияснити, у якому вони стані. Якщо вони зовсім не зносилися, ви без проблем можете їх використати. Застосовуйте свою уяву, адже вона допоможе вам знайти різні цікаві рішення. Ви не лише позбудетеся непотрібних речей у шафі, а й чудово проведете час. Рукоділля добре знімає стрес і дає змогу розслабитися.

  1. Один зі способів знову носити ту чи іншу річ – оновити її. Можете пофарбувати одяг, перешити його, змінити, прикрасити тощо. Усе це недорогі та доступні варіанти. Ви можете далі носити наявні речі, просто якщо трохи зміните їх. Наприклад, пофарбуйте стару футболку й вона виглядатиме як нова.
  2. Також можна перетворити одну річ в іншу. Наприклад, зробіть роздільний комплект із сукні. Можна створити пов’язки на голову, браслети, намиста, шарфи тощо із залишків тканини. В Інтернеті можна знайти чимало онлайн уроків, які вчать, як перешити старий одяг. Наприклад, ви знали, що можна переробити футболку на спідницю-олівець?
  3. Одяг на літо. Кілька рухів ножицями та вузликів, і стара футболка чи інший одяг перетвориться на стильну річ для літа. Ви можете просто відрізати плечі на старій блузі або пошити метелика із залишків рукавів, які відрізали від сорочки.

 Ставлення населення до купівлі вживаних речей та виробів з ношеного одягу.

Опитано 100 людей в різних населених пунктах та різних вікових категорій

 

Популярність одягу в магазинах відносно сезону.

до уваги беруться різностилеві магазини та магазини різних цінових категорій.

 

 

Варіанти Другого життя старого одягу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Провівши це дослідження ми виявили, що 60% населення не вміє раціонально ставитися до речей і тим самим шкодить довкіллю. Отже необхідно розповідати населенню про шляхи повторного використання непридатного для носіння одягу. Поширювати фотоматеріали і проводити майстер класи і в результаті ми отримаємо не тільки креативні речі, а й чисте довкілля

  1.  Купувати речі на секонд-хенді.
  2. Купувати речі, зшиті з органічних тканин.
  3. Менше прати одяг і не використовувати сушарку, щоб зберегти ресурси.
  4. Не викидати зношений одяг, а здавати його в переробку або використовувати як ганчірки.
  5. Свідомо купувати одяг, щоразу задумуючись над тим, чи дійсно він потрібен та який вплив він має на довкілля



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

  1. Андрейцев А.К. Основи екології: Підручник. — К.: Вища шк., 2001. — 358 с.

 

  1. Голубець MA. Від біосфери до соціосфери. — Львів: Поллі, 1997. — 256 с.
  2. Кучерявий В. П. Урбоекологія. - Львів: Світ, 2002. - 440 с.

 

  1. Бойчук Л Д., Соломенно Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навч. посіб. — Суми: Університетська книга, 2003. — 284 с.

 

  1.  Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія. Охорона

    природи: Словник-довідник. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 550 с.

 

  1.  Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія: Тлумачний

     словник. – К.: Либідь, 2004. – 376 с.

 

  1.  Сухарев С М., Чудак С O., Сухарева O.Ю. Технологія та охорона навколишнього середовища: Навч. посіб. — Львів: Новий Світ — 2000, 2004. — 256 с.

 

  1. Шевчук В. Я., Білявський Г. О., Саталкін Ю. М., Навроцький В. М. Ноос-ферогенез і гармонійний розвиток. - К.: Геопринт.- 2002. - 127 с.
  2. Розбудова екомережі України / Програма розвитку ООН (UNDP). – К., 1999. – 127 с.

 

  1.  Інтернет ресурси

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Стадник Неля
    Актуально, повчально,творчо.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
До підручника
Екологія (рівень стандарту, академічний рівень) 11 клас (Царик Л.П., Царик П.Л., Вітенко І.М.)
Додано
20 грудня 2021
Переглядів
219
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку