24 вересня о 18:00Вебінар: Використання елементів проєктної діяльності в умовах змішаного навчання

Екологічний проект "Умови життя та причини вимирання орнітофауни України в умовах антропогенного впливу".

Про матеріал

Мета роботи – розглянути та проаналізувати видовий склад орнітофауни України; дослідити умови життя та причини вимирання птахів України в умовах антропогенного впливу.

Предмет дослідження – представники класу Птахи, що мешкають на території України.

Об'єкт дослідження – видовий склад птахів, умови та причини вимирання птахів.

Завдання проекту:

1)Дати загальну характеристику птахів;

2)Проаналізувати умови життя та причини вимирання птахів України;

3)Дослідити вплив антропогенних чинників на життя птахів України;

4)Проаналізувати значення птахів у природі та житті людини.

Перегляд файлу

1

 

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Екологічний проект

 

Умови життя та причини вимирання орнітофауни  України в умовах антропогенного впливу

 

 

 

 

                                       Підготував:

                                                          Холод Сергій Юрійович

                                            учень групи 2-1

                                                                               Зеленодольський професійний ліцей

 

 

                                   Керівник:

                                                                 Доломан Тетяна Миколаївна

                                              викладач екології, практичний психолог

                                                                              Зеленодольський професійний ліцей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Зеленодольськ

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………...................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ВПЛИВ ПРИРОДНИХ І СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА УМОВИ ЖИТТЯ ПТАХІВ УКРАЇНИ……………………………………………….4

  1.        Вплив природних факторів на умови життя та чисельність птахів України………………………………………………………………………….4
  2.        Вплив соціально-екологічних факторів на умови життя та чисельність птахів України………………………………………………………………………….5

РОЗДІЛ 2. ПРИЧИНИ ВИМИРАННЯ ОРНІТОФАУНИ УКРАЇНИ………………7

РОЗДІЛ 3. УМОВИ ЖИТТЯ ПТАХІВ УКРАЇНИ ТА ЗМІНИ ЇХ ВИДОВОГО СКЛАДУ………………………………………………………………………………..9

3.1. Зміни видового складу орнітофауни України…………………………………..9

3.2. Зникаючі види…………………………………………………………………….10

3.3. Охорона птахів та шляхи їх збереження………………………………………..12

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………14

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………..16

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………..18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

     Птахи досить високоорганізовані організми. Маючи ряд прогресивних особливостей птахи заселяють різноманітні, іноді малосприятливі кліматичні зони земної кулі. Здатність до польоту дає можливість знаходити найбільш сприятливі умови існування. Широко розселившись, птахи пристосувались до різних умов життя, споживанню різних видів кормів, використовуючи при цьому різні способи добування корму [ 3, 5].

     Птахи також пристосувалися до життя поряд з людиною, це птахи – синантропи. Вони почуваються поряд з оселями людей досить безпечно, досить часто завдають шкоди с/г діяльності людини – знищують посіви зернових культур, пошкоджують ягідні культури, але вони також приносять і значну користь – знищують різноманітних шкідників садів та городів, запилюють культурні рослини, сприяють розповсюдженню насіння рослин[ 1, 122].

     Тому актуальність даної роботи значна і збереження видового складу птахів є однією із головних задач усього людства.

     Мета роботи – розглянути та проаналізувати видовий склад орнітофауни України; дослідити умови життя та причини вимирання птахів України в умовах антропогенного впливу.

     Предмет дослідження – представники класу Птахи, що мешкають на території України.

     Об'єкт дослідження – видовий склад птахів, умови та причини вимирання птахів.

     Завдання проекту:

  1. Дати загальну характеристику птахів;
  2. Проаналізувати умови життя та причини вимирання птахів України;
  3. Дослідити вплив антропогенних чинників на життя птахів України;
  4. Проаналізувати значення птахів у природі та житті людини.

 

 

РОЗДІЛ 1 ВПЛИВ ПРИРОДНИХ І СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА УМОВИ ЖИТТЯ ПТАХІВ УКРАЇНИ

 

1.1.  Вплив природних факторів на умови життя та чисельність птахів України

     До природних факторів, які переважно впливають на життя та чисельність орнітофауни України можна віднести: шумове забруднення; електромагнітне випромінювання; вібраційне забруднення; радіація; зміна температури середовища; наявність біомаси необхідної для споживання в їжу.

     Шумове забруднення. Про шкідливий вплив шуму на живі організми було відомо вже давно. Ще в 16 ст. німецький лікар Парацельс вважав, що гучні звуки збуджують тварин, спричиняють надходженню в кров великої кількості гормонів, внаслідок чого виникає відчуття безпеки, страху [15, 3].

     Шуми шкідливо впливають на здоров'я людей, тварин та птахів, знижують працездатність, спричиняють захворювання органів слуху (глухоту), нервової, ендокринної системи. Досліджено, що птахи, які певний період часу проживали на території із шумовим забрудненням їх куприкові залози почали в меншій кількості виділяти восків для змащування і водонепроникнення їх пір'я.

     Електромагнітне випромінювання. Належить до фізичних факторів і впливає насамперед на нервову систему. Особливо небезпечні потужні армійські радіолокаційні станції (РСЛ):напруженість електромагнітного поля поблизу їхніх антен настільки висока, що птахи, які пролітають мимо, згорають живцем [15,5].

     Вібраційне забруднення. Вібрації середовищі спричиняють вібрації всього організму або окремих його частин. Наприклад, вібрації під час землетрусів. Тривала дія вібрацій дуже небезпечна для птахів, оскільки виникає розрив тканин, порушення роботи серця і нервової системи [15, 7].

     Радіація. Протягом усієї своєї історії птахи, як і біота в цілому, зазнавали впливу радіоактивного випромінювання, що надходило з Космосу та від радіоактивних ізотопів, розсіяних у літосфері, гідросфері й атмосфері. Таке опромінення забезпечувало стійкий невеликий фон мутацій [15, 13].

     Іонізуюче випромінювання має високу біологічну активність, воно негативно впливає на птахів і на всю живу речовину і в разі великих доз призводить до смерті. Вона уражає носії спадковості – молекули ДНК, спричиняючи хромосомні чи генні мутації. Наслідки таких мутацій проявляються відразу або через кілька поколінь. Зміна температури повітря. Танення льодовиків в Антарктиді спричинило стійке підвищення температури на Землі, що негативно впливає не тільки на птахів, але й на усі живі організми і як наслідок кількість біомаси (ланцюгів живлення) необхідних для нормального  виживання пернатих знижується.

 

1.2.  Вплив соціально-екологічних факторів на умови життя та чисельність птахів України

     Різноманітність засобів, якими людина руйнує своє здоров'я та здоров'я тварин вражає. Це отрутохімікати і побутова хімія, важкі метали й пластмаси, кислотні дощі, біологічна й хімічна зброя, помислові відходи, нафта і багато іншого.

     Сьогодні до таких «найвпливовіших» соціально-екологічних факторів належать: хімічні – пестициди (отрутохімікати), мінеральні добрива, важкі метали, сильнодіючі промислові речовини, дими ( в тому числі тютюновий), будівельні матеріали й побутова хімія.

     Багато із зазначених хімічних речовин не розкладаються протягом тривалого часу й здатні нагромаджуватися в ланцюгах живлення.

     Мінеральні добрива належать до основних забруднювачів довкілля. Рослини засвоюють їх всього на 40 % цієї маси, решта потрапляє до водойми й забруднює їх, внаслідок чого забруднюється риба, морські рослини, які так необхідні для нормальної життєдіяльності птахів і їхнього живлення.

     Свинець. Свинець викидається в атмосферу під час згорання бензину в двигунах автомобілів. Свинець потрапляє в довкілля під час видобування свинцевих руд. В Україні велика кількість свинцю забруднила грунт і водойми й надійшла в ланцюги живлення під час ліквідації аварії на ЧАЕС.

     Тютюновий дим. До складу тютюну входить близько 1200 компонентів, тому не дивно, що курці щороку додають у повітря понад 550 тис. т. чадного газу, 384 тис. т. аміаку, 108 тис. т. нікотину, 720 т. синильної кислоти та інші компоненти тютюнового диму.

     Побутова хімія – джерело постійного шкідливого впливу на живі організми. Будівельні матеріали, лаки, фарби, органічні розчинники, синтетичні мийні засоби, дезодоранти, зволожувачі повітря, аерозолі, численні полімери – все це відбивається на рівні захворюваності популяції птахів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 ПРИЧИНИ ВИМИРАННЯ ОРНІТОФАУНИ УКРАЇНИ

 

     До причин, які в останній час призводять до поступового зникнення орнітофауни України належать:

  1. Руйнування природного середовища життя птахів.
  2. Чужорідні види.
  3. Надмірна експлуатація природних ресурсів.
  4. Швидкий ріст населення та його безвідповідальність за стан природного середовища.
  5. Загроза глобального потепління.
  6. Забруднення повітря.
  7. Антропогенній вплив на Світовий океан.

     Руйнування природного середовища життя птахів:

     Це основна причина вимирання біологічних видів птахів. Сюди включається заготовка деревини, вирубка лісу, будівництво дамб і автомагістралей на місці незнайомих ділянок дикої природи. Екосистеми змушені «відступити», а флора і фауна, що живе в них, втрачає необхідні умови існування. Природне середовище розчленовується, руйнується і знищується. Порушуються маршрути міграцій птахів.

     Чужорідні види:

     Коли людина ввозить в будь-яку екосистему чужорідні біологічні види, вони можуть зайняти екологічні ніші, що о того належали іншим видам. Іноді чужорідні види змінюють всю екосистему настільки, що витісняють інші види, або приносять із собою такі хвороби ( наприклад, пташиний грип), проти яких у них не має імунітету [5, 11].

     Швидкий ріст населення та його безвідповідальність за стан навколишнього середовища:

     В середині 20-го століття чисельність населення Землі складала один мільярд чоловік. Через півтора століття, коли ця цифра збільшилась до шести мільярдів, люди стали замислюватися, що використання лише природних ресурсів перевищує допустимість норми. Населення нашої планети невпинно зростає і з кожним роком темпи витіснення нами різних видів тварин та птахів викликає все більше тривоги.

     Надмірна експлуатація природних ресурсів:

     Деякі біологічні види гинуть саме з цієї причини. Яскравий приклад цьому – мандруючий голуб. На початку 19-го століття популяція цих птахів у Північній Америці була найчисельнішою. Коли голуби  великими зграями – по мільярду особин в кожній – здійснювали перельоти, небо на декілька днів ставало темним від птахів. Але в кінці ж того століття, в результаті полювання на них, цей вид став на межі зникнення, а в вересні 1914 року в зоопарку міста Цінцінаті помер мандруючий голуб [4, 167].

     Загроза глобального потепління:

     Згідно з оцінками Міжурядової комісії з кліматичних змін, протягом останнього століття температура на Землі може підвищитися на 3,5 градуса з Цельсієм. Таке різке потепління може викликати зникнення деяких видів тварин і рослин. За оцінками вчених підняття рівня Світового океану на один метр може призвести до затоплення великих прибережних ділянок, заболочення земель, багатих різноманітною флорою і фауною.

     Як зазначалося в журналі «National geograhic» («Нешнл джіографік») на основі даних, отриманих біологом Стюартом Пімом з університету В Теннесі 11% птахів, тобто приблизно 1100 з 10000 існуючих на планеті видів знаходяться під загрозою вимирання, більшість з них «дотягли» в кращому випадку до кінця ХХІ століття.  В цьому ж журналі говориться про: «Під загрозою не лише види, що живуть на островах чи у вологих тропічних лісах, не тільки птахи і крупні ссавці – під загрозою опинилися всі біологічні види, що існують на Землі. Відбувається повсякчасне масове вимирання видів» [19, 23].

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3  УМОВИ ЖИТТЯ ПТАХІВ УКРАЇНИ ТА ЗМІНИ ЇХ ВИДОВОГО СКЛАДУ

 

3.1. Зміни видового складу орнітофауни України

     З початку 20-го століття до нашого часу видовий склад орнітофауни України досить суттєво змінився. Причинами цього є діяльність людини та зміни території України за період спостережень. Крім того реєструються нові рідко залітні види. Так, в останні десятиріччя відмічені зальоти середземноморського і кочівного буревісників, кукші і рудохвостого соловейка, чорногрудого і скельного горобців та багатьох інших птахів.  У той же час серед української орнітофауни близько сорока видів можна віднести до таких, які вже впродовж 50 і більше років не траплялися у нас, чи до таких, відомості стосовно яких потребують документального підтвердження, тобто опудала в музейних фондах або чіткої фотографії. Наприклад, дрізд Свенсона, який заселяє Північну Америку і який був здобутий під Харковом більш ніж 100 років тому, у 1893 р., а потім жодного разу не реєструвався. Дуже проблематичною є можливість повторного популяція вкрай мала. Але інші види, такі як єгипетська чапля, фламінго, турпан, синька, кречет, біла і яструбина сови, зелена бджолоїдка та інші продовжують час від часу з'являтися  у нас. Деякі з них, наприклад, білохвоста чайка, навіть роблять спроби гніздування [9, 15].

     Даурська куріпка, фазан та ке клик були завезені на Україну для збагачення мисливської фауни. Даурська куріпка була випущена в Київській області та в Криму, але не змогла прижитися, і через якийсь час її перестали відмічати в природі. А ке клик, навпаки, цілком натуралізувався в Кримських горах, призвичаївшись до нового місця існування. Фазан також створив популяцію, головним чином на півдні країни.

     Переслідування хижих птахів, ке відбувалося на початку ХХ ст.. і особливо посилилося в його середині, викликало різке зменшення їх чисельності. Згодом безпосереднє знищення послабилося, але на хижих птахах дуже позначилася хімізація сільського господарства. Боротьба зі шкідниками сільськогосподарських культур вимагала застосування отрутохімікатів, які через отруєну здобич потрапляли в організм хижих птахів, накопичувалися там і призводили до зменшення їх успіху гніздування. Крім того, заміна природних ландшафтів на штучні, оброблювані землі і фактор непокою також негативно впливали на існування хижих птахів. Тому з гніздового на залітний змінився статус степового орла і стерв’ятника. Невеликою зараз є ймовірність гніздування скопи і степового луня, але під час міграцій вони зустрічаються у нас регулярно. Значно скоротилися райони, де на гніздуванні ще  можна зустріти беркута і сапсана: в першій третині ХХ ст.. вони заселяли Полісся і Лісостеп, тепер залишилися в Карпатах, а сапсан також в риму. Дуже звузилися області гніздування сипухи і пугача, хоча пугач в деяких місцях в останній час почав збільшувати свою чисельність [10, 70].

     Деякі наслідки перетворення природи людиною для певних видів птахів бувають досить позитивними. Створення захисних лісосмуг і штучне заліснення територій на півдні країни спричинило переміщення в південному напрямку межі поширення таких птахів, як вівчарик-ковалик, весняний і жовтобровий вівчарики, строката і  білошия мухоловки.

 

3.2. Зникаючі види

     Суспільство починає по-справжньому усвідомлювати екологічні проблеми переважно лише тоді, коли інформацію про стан довкілля подають методично й цілеспрямовано, а найпевніше через створення чітких однозначних образів-символів.

     Упродовж кількох десятиліть пропонування охорони видового різноманіття рослин і тварин у нашій державі таким символом охорони природи стала Червона книга України (2009).

     Із 87 видів птахів у чинній редакції Червоної книги України до зникаючих віднесено 27, тобто майже третину [ 20 ]. Кілька видів у групі зникаючих не належить до гніздових птахів нашої країни, деякі з них віддавна трапляються у нас тільки під час сезонних міграцій. Саме серед них є один з най рідкісних птахів Євразії – кульон тонкодзьобий (Numenius tenuirostris).

     За класифікацією Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) кульон тонкодзьобий перебуває у критичному стані, він стоїть перед надзвичайно високим ризиком зникнення у дикій природі нашої планети в цілому.

     У Червоній книзі України до зникаючих віднесено й птаха, зовні одібного до попереднього, а саме кульона середнього (Numenius phaeopus) (Додаток 1), який також лише мігрує територією нашої держави. Через нашу територію кожного мігруючого сезону пролітає по кілька тисяч птахів цього виду.

     Ще майже століття тому рідкісним гніздовим видом на півдні країни, ймовірно була савка (Oxyura leucocephala) – оригінальної зовнішності качка з особливою гніздовою біологією. До нас поодинокі птахи або невеликі зграйки савки залітають у осіньо-зимово-весняний період.

     За останні 50-60 років з гніздування в Україні зникли чотири види птахів. Наприклад, шуліку рудого (Milvus milvus) (Додаток 2) вже цілком правомірно можна визначити рідкісним залітним птахом. Ще у середині 20-го століття він гніздився навіть біля Києва, а нині східна межа його гніздового ареалу відступила на захід і північ Польщі. Південіше і західніше нашої країни відійшла межа гніздового поширення стерв’ятника (Neophran percnopterus), тетерука (Додаток 7), журавля степового (Додаток 8), казарки червоноволої (Додаток 9), підорлика великого (Додаток 10) утім існує деяка надія бодай на тимчасове відновлення його гніздування, бо останніми роками почастішали зальоти цього хижака.

     До птахів, які перестали у  нас гніздуватися, але поки що трапляються під час міграцій, належать орел степовий (Aguila rapax) (Додаток 3) і лунь степовий (Circus macrourus). Межі їхніх гніздових ареалів зсунулися на схід.

     Не надто оптимістично сприймається й оцінка чисельності гніздових пар таких видів як: скопа (Pandior haliaetus) (Додаток 4) 1-2 пари а також дерехвіст степовий (Glaeola nordmanni)  - окремі пари.

     Фактами, що втілюють, є відновлення в Азово-Чорноморському регіоні пелікана рожевого (Pelecanus onocrotalus) (Додаток 5) і пелікана кучерявого (Pelecanus crispus). Гніздування першого з них виявлено більш, ніж другого, але усі вони зосереджені у двох-трьох місцях вздовж морського узбережжя країни та по водно-болотних угіддях Придунав'я. Збереження заповідного режиму цих птахів зосереджено у біосферному заповіднику «Дунайські плавні».

     Зростання чисельності виду зосереджено у баклана малого (Phalacrocorax pyagmaeus) (Додаток 6), найбільше – у мартина каспійського (Larus ichthyactus). Для останього з цих видів характерні значні коливання чисельності в колоніях залежно від погодно-кліматичних умов, а невелике зростання у глумця, який є біотопно консервативним осілим видом, може вказувати саме на позитивний ефект від його охорони.

 

3.3. Охорона птахів та шляхи її збереження

     Як уже зазначалося, птахи є для людини надзвичайно корисними хребетними. Проте з кожним роком все більше видів птахів зменшується за чисельністю, поширенням, багато які стають рідкісними або зовсім зникають на великих територіях ( на сьогодні повністю зникло близько 200 видів). Для того, щоб запобігти зникненню птахів, їх треба охороняти. Мало занести той чи інший вид на сторінки Червоної книги, прийняти закон про охорону тварин або певних видів птахів – треба вивчити птахів, знати їхні потреби щодо навколишнього середовища.

     В Україні особлива увага приділяється охороні видів птахів, яких занесено до Червоної книги України. Заради збереження багатьох рідкісних і зникаючих видів створюються природні заповідники, заказники ( наприклад, Чорноморський заповідник, заповідник «Лебедині острови», Липовецький орнітологічний заказник, що на Черкащині). Рідкісних птахів розводять у вольєрах і випускають потім на волю, у природні для них умови життя

(наприклад, тк розводять деяких хижих птахів в Одеському зоопарку). Багато робиться і для збереження звичного середовища їхнього проживання

 (наприклад, ліси, озера, болота, степи). Людина допомагає птахам, розвішуючи штучні домівки, лаштуючи спеціальні платформи для пташиних гнізд. Важливо також підгодовувати пернатих у скрутні часи, як от узимку.

     Більшість птахів є перелітними. Тому важливо розвивати міжнародне співробітництво, щоб гніздових птахів України однаково добре охороняли в усіх країнах, де вони зимують і куди перелітають.

     З метою охорони птахів встановлюють суворо обмежені терміни полювання, зокрема забороняється полювати на птахів під час їхнього розмноження [11,182].

     Охороняють птахів в Україні, як і в інших країнах, не тільки державні установи, а й громадські організації. Серед таких громадських організацій найбільшою є Товариство охорони птахів України (при кафедрі зоології Національного університету ім. Т. Г. Шевченка).

     Збереження біорізноманітності – складна комплексна проблема. Вона пов’язана з цілою системою юридичних, наукових, організаційних, фінансових, етичних, виховних заходів, охоплює різноманітність на всіх її рівнях. Завдання щодо збереження біорізноманітності входять до глобальної концепції стратегії й тактики виживання людства. Це:

  • планування і збалансоване використання природних ресурсів;
  • боротьба зі зменшенням площі лісів;
  • невиснажливе використання природних екосистем та веденя сільського господарства;
  • зниження рівня техногенних забруднень води, грунту й повітря тощо.

Для збереження різноманітності орнітофауни України  створюються заповідники та заказники [6, 8].

     Заповідник – виділені державою території й акваторії, в межах яких охороняється природні об’єкти, що становлять особливу екологічну, генетичну, наукову чи культурну цінність: типові чи рідкісні ландшафти, еталонні ділянки природного середовища, рідкісні геологічні утворення, угрупування рослин і тварин з характерним генофондом тощо.

     Заказники – території та акваторії, на яких охороняються оремі види рослин та тварин або природні комплекси ( озера, болота, ділянки лісу чи степу, печери).

     Пам'ятки природи – являють собою окремі не відновлювальні природні об’єкти, які мають наукове, історичне чи культурно-естетичне значення, наприклад: водоспад, печера, дуже старе дерево, джерело, площі зайняті популяціями рідкісних та реліктових видів або популяціями, розташованим на межі ареалу виду.

     Слід виділити основні заповідники, які охороняють біорізноманіття пернатих в нашій країні, це , переважно:

     Рівненський природний заповідник – створений на території Володимирецького, Дубровицького, Рокитнівського та Сарненського районів в 2000-му році шляхом об'єднання в собі чотирьох заказників загальнодержавного значення, які стали відділеннями заповідника – це «Перебродівське», «Сира погоня», «Сомино», «Білозерське». Тут виявлено понад 200-ті видів птахів [6, 9].

     Зоологічний заказник загальнодержавного значення «Брище» - розташований у Березнівському районі на площі 100 гектарів. Був створений у 1964 році з метою охорони бобрів,але проживають там також птахи, та ін.

     Висновки: Отже, до природних факторів, які переважно впливають на життя та чисельність орнітофауни України можна віднести: шумове забруднення, електромагнітне випромінювання, вібраційне забруднення, зміни температури середовища, наявність біомаси необхідну для харчування пернатих.

     До соціально-екологічних належать: отрутохімікати і побутова хімія, важкі метали і пластмаси, кислотні дощі, біологічна і хімічна зброя, промислові відходи, нафта, мінеральні добрива, важкі метали, сильнодіючі промислові речовини, дими, будівельні матеріали і побутова хімія.

     Багато із зазначених хімічних речовин не розкладаються протягом тривалого часу й здатні нагромаджуватися в ланцюгах живлення.

     Внаслідок дії цих факторів екосистеми змушені «відступити», а флора і фауна, що живе в них, втрачає необхідні умови існування. Природне середовище розчленовується, руйнується і знищується. Порушуються маршрути міграцій птахів.

     Упродовж кількох десятиліть пропонування охрони видового різноманіття рослин і тварин у нашій державі таким символом охорони природи стала Червона книга України, до зникаючих віднесено 27.

     В Україні особлива увага приділяється охороні видів птахів, яких занесено до Червоної книги України. Заради збереження багатьох рідкісних і зникаючих видів створюються природні заповідники, заказники (наприклад, Чорноморський заповідник, заповідник «Лебедині острови», Липовецький орнітологічний заказник, що на Черкащині). Рідкісних птахів розводять у вольєрах і відпускають потім на волю, у природні для них умови життя. Багато робиться і для збереження звичного середовища їхнього проживання (наприклад ліси, озера, болота, степи). Людина допомагає птахам, розвішуючи штучні домівки, лаштуючи спеціальні платформи для пташиних гнізд.

     Більшість птахів є перелітними. Тому важливо розвивати міжнародне співробітництво, щоб гніздових птахів України однаково добре охороняли в усіх країнах, де вони зимують і куди перелітають.

     З метою охорони птахів встановлюються суворо обмежені терміни полювання, зокрема забороняється полювати на птахів під час їхнього розмноження.

     Основним осередком захисту птахів в Україні залишаються заповідники.

     Серед заповідників України, які піклуються про збереження рідкісних видів птахів належать: Рівненський природний заповідник, Зоологічний заказник загальнодержавного значення «Брище», Надслучанський регіональний ландшафтний парк та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  1. Аверин Ю.В. Сельськохозяйственное значение некоторых птиц степного Крыма//Тр. Крымского филиала АНСССР. – 1955. - №9 – с.111-131.
  2. Андрющенко Ю.А. Положение украинской группировки журавля-красавки в пределах мировой популяции вида// Беркут.-1997. – Тв. Вип. 1-2.-С.33-46.
  3. Андрющенко Ю.А. Интересные сведения о встречах птиц в Северо-Западном Приазовье, Присиващьэ и в Криму в 1996-1997 гг.//фауна, экология и охрана птиц Азово-Черноморского региона.- Симферополь, 1999. – с.4-6.
  4. Андрющенко Ю.А. Національний план дій зі збереження дрохви в Україні// Нац. Плани дій зі збереження глобально вразливих видів птахів.-К.:СофтАрт., 2000. – С.168-179.
  5. Андрющенко Ю.А., Горпов П.И. Распределение и численость зимуючих птиц в Присиващье и Приазовье// Зимние учеты птиц Азово-Черноморском побережье Украины. – Алушта – К., 1998 б. – С. 3-13.
  6. Артоболевский В. Матеріали до списку птахів південної пловини Чернігівщини (Відомості попередні)//Зап. Київського інституту народної освіти .- 1926 – Т. 1. – С.113-126.
  7. Архипов О.М. Гніздування підорлика та балабана у Фрунзівському районі Одеської області // Беркут. – 1995.-Тю4, вип..1-2. – С.17.
  8. Архипов А.М., Фесенко Г.В. Сведения о наблюдениях за редкими птицями в районе Кучурганского лимана // Бранта. – 2000. Вып. 8. – С.7-15.
  9. Атемасов А. А. и др. Встречи редких видов птиц в басейне Северного Донца// Птицы басейна Северного Донца. – 2000. – Вып. 6-7. –С. 70-71.
  10. Афанасьев В. Т. Редкие и малочисленные гнездящиеся птицы Сумского Полесья и Брянской области// Современная орнитология. 1991 а. – М: Наука, 1992. – С. 180-183.
  11. Афанасьев В.Т. Птицы Сумщини. – К. : Українське товариство охорони птахів, 1998 а. – 93 с.
  12.  Банник М. В. , Джомурзоев Г.С. Залеты чорноголового хохо туна в Харьковскую область // Беркут. – Чернівці. 1996. Т. 5, вип.. 2. – С.205-206.
  13.  Бондар В.В. Огляд рідкісних птахів Закарпаття // Пріоритети орнітологічних досліджень. – Львів - Кам'янець –Подільський, 2003. – С. 98-101.
  14.  Булахов В. Л., Губкин А.А. Современное состояние орнитофауны Днепропетровщины //Праці Укр. Орнітологічного товариства. – К., 1006. – Т. 1. – С. 3-18.
  15.  Бумар Г.В. , Горбань І. М. , Стефурак І. Л.  Поширення трипалого дятла в Україні //Беркут. – Чернівці, 2004. – Т. 13, вип. 2. – С. 298-299.
  16.  Зубаровський В. М. Хижі птахи. – К. : Наукова думка, 1977. – 330 с. (Фауна України. Птахи; Т. 5. Вип. 2).
  17. Гавриленко В. С., Листопадский М. А. Дневные хищные птицы природных и трансформированных экосистем биосферного заповедника «Аскания Нова» // Новітні дослідження соколоподібних та сов. – Кривий Ріг, 2008. – 73–78
  18.  Лысенко В. И. Гусеобразные. – Киев : Наукова думка, 1991. – 200 с. (Фауна Украины. Птицы; Т. 5. Вып. 3).
  19. Милобог Ю. В. Соколоподібні (Falconiformes) степової зони України: видовий склад, територіальний розподіл, динаміка чисельності та охорона : Автореф. дис. … канд. біол. наук. – Київ, 2012. – 24 с.
    Фауна України: охоронні категорії. Довідник. – Вид. 2-е, перероб. та доп. – К., 2010. – 80 с.
  20.  Червона книга України. Тваринний світ / Заг. ред. І. А. Акімова. – К. : Глобалконсалтинг, 2009. – 624 с.
    Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. – Cambridge, UK : BirdLife International, 2004. – BirdLife Conservation Series No. 12. – 374 p.

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ:

 

Додаток 1. Кульон середній (Numenius phaeopus)

 

 

Кульон середній. Фото Н. С. Атамась

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2. Стерв'ятник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3. Орел степовий (Aquila rapax)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4. Скопа (Pandion haliaetus)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5. Пелікан рожевий (Pelecanus onocrotalus)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 6. Баклан малий (Phalacrocorax pygmaeus)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 7. Тетерук (Lyrurus tetrix)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 8. Журавель степовий (Anthropoides virgo)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 9. Балабан (Rufibrenta ruficollis)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 10. Могильник (Aquila clanga)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
До підручника
Екологія (рівень стандарту, академічний рівень) 11 клас (Царик Л.П., Царик П.Л., Вітенко І.М.)
Додано
12 квітня 2018
Переглядів
886
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку