Економічне обгрунтування виробу

Тема уроку: Економічне обґрунтування виробу.

Мета уроку: навчальна – ознайомити учнів з основними                

            економічними поняттями; формувати знання про види    

             витрат та процес економічного розрахунку виробу;

             навчити розраховувати собівартість виробу;

                       розвиваюча – розвивати вміння логічно мислити,           

                       практично використовувати  набуті знання; виховна –

                       виховувати любов до праці.

Обладнання та інструменти: ІКТ, дитячі вироби, робочі зошити,     

                       інструкційні картки, калькулятор.

Тип уроку: комбінований.

Міжпредметні зв’язки: біологія, математика, економіка.

Об’єкт праці: виріб з бісеру на дротяний основі.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент.

ІІ. Виявлення знань та вмінь учнів.

 Перш ніж приступити до вивчення нової теми, ми розглянемо презентацію за темою проекту: «Виготовлення виробів з бісеру на дротяній основі».

Темою нашого сьогоднішнього уроку є: «Економічне обґрунтування виробу».

Розглянемо мету уроку, яка включає в себе три загальні види мети:

• першою є навчальна, тобто – ознайомлення учнів з основними економічними поняттями; формування знань про види витрат та процесів економічного розрахунку виробу; а також навчання розрахунку собівартості виробу;
• наступна, розвиваюча – яка розвиває вміння логічно мислити, практично використовувати набуті знання;
• і останнім видом мети є – виховна – це виховання любові до праці.

Щоб краще розуміти складову економічного обґрунтування виробу, для початку розглянемо і ознайомимося з проектною діяльністю.

Проектна діяльність – це вид інтелектуальної діяльності, характерними рисами якої є самостійний пошук необхідної інформації,  її творче перетворення  в матеріалізований продукт (виріб, сценарій, плакат, реферат, мультимедійну презентацію).

Проектну діяльність можна подати у вигляді піраміди. 

Дана піраміда складається з чотирьох етапів проектної діяльності.

Перший етап має назву: організаційно-підготовчий, який включає – пошук проблеми, усвідомлення проблемної сфери, вироблення варіантів, формування вимог, вибір оптимального варіанту та аналіз майбутньої діяльності.

Другий – конструктивний етап складається з: створення ескізу; добір матеріалів; вибір інструментів, обладнання; вибір технології обробки деталей, їх з’єднання, оздоблення; організація робочого місця; економічне та екологічне обґрунтування; маркетингові дослідження.

Третій етап – технологічний. До даного етапу входить виконання  технологічних операцій, передбачених технологічним процесом; самоконтроль своєї діяльності; дотримування технології, трудової дисципліни, культури праці; контроль якості.

І останній етап є заключний. Роботою якого є: аналіз виконаного виробу в порівнянні з прогнозованим; оформлення проекту; захист проекту; самооцінка якості та аналіз результатів проекту; оцінка проекту за категоріями.

Проектна діяльність не лише дає учням знання і вміння, але й формує у них найважливіші людські риси: віру в себе,  самостійність, відповідальність, рішучість, комунікабельність, вміння себе презентувати .

Одним із варіантів модуля пропонується вивчення модуля «Технологія бісерного плетіння на дротяній основі».

Бісерне плетіння – є одним із видів українського народного декоративно-ужиткового мистецтва.

Бісер – це світ, у якому поєднуються найрізноманітніші сторони людського обдарування: майстерність виробника скла, вміння вишивальниці, фантазія художника.

Бісер, палаючий різними вогнями, дарує відчуття особливої радості, чарівності, загадковості.

      

Зараз ми переживаємо «бісерний бум», який зв’язаний з тим, що відомі кутюр’є стали активно використовувати вишивку бісером у своїх моделях, а  як аксесуари до них пропонують вишукані прикраси з бісеру.

    

З давніх-давен люди займалися виготовленням виробів з бісеру. Цей вид мистецтва актуальний і сьогодні. При вивченні даного модуля є добра нагода познайомитись  і освоїти прийоми бісероплетіння.

Для виготовлення виробів з бісеру використовують різні матеріали. Сьогодні бісерним виробництвом займаються у багатьох країнах світу. Бісер виробляють різних форм, різних кольорів. В торгівельній мережі зустрічається  безліч  її видів: з кольорового  та прозорого скла, пофарбований всередині чи зверху, перламутровий, смугастий, матовий, меланжевий   з гладенькою чи  шершавою  поверхнею.

Розглянемо види матеріалів, які застосовують  для виготовлення  виробів, а також дамо їх  характеристику:   

Бісер - дрібні,  круглі, або  злегка приплюснуті  намистинки. Діаметр бісеринок не більше 2 мм.  

Намистини – круглі бісерини  з діаметром більше 2мм. Намистини виготовляють з різних видів матеріалу: скла, пластмаси, дерева, кераміки і навіть з дорогоцінного  каміння та металів.

 

Рубка, січений бісер  – скляні палички, довжина яких рівна діаметру.

  

        

 

 

Блискітки – пластинки різних форм, які мають дірочки кріплення.                    

 

 

Стеклярус – скляні  трубочки, довжина їх більша за діаметр, який  визначає номер стеклярусу.

                                                                                   

 

 

Дріт. Його підбирають в залежності від виду виробу та бісеру. Товщина дроту залежить від  діаметра отвору бісеринки,через неї він має проходити щонайменше два рази. Дріт повинен бути зручним у роботі,  легко згинатися і скручуватися. Використовують мідний дріт, а також алюміневий як основу для кріплення деталей.

Флористична тасьма  – використовують для оздоблення деталей  та оформлення готових  виробів.

Під час  роботи використовують  інструменти: голки, шпильки, ножиці.

         

Робота з бісером потребує елементарних знань про колір та його властивості, а також вплив форми на сприйняття кольору. Колір – це результат відображення світла від поверхні предмета і сприйняття частини відображеного світла зором людини. Колір являється одним із найважливіших композиційних  засобів в декоративно-прикладному мистецтві.

Знання властивостей кольору дуже важливо при роботі з бісером. Не   дивлячись на простоту кожної окремої бісеринки, зібрані разом, вони не зберігають чистий природний колір. Основними причинами зміни предметного кольору є: посилення чи послаблення сили світла, зміни джерела освітлення (сонячне чи штучне),суміщення і накладання кольорів відносно  спостерігача. Просвічуючись чи відображаючись одна в одній, бісерини зачаровують  переливами кольорів. Заслуга цього належить вмінню майстра гармонійно підібрати кольори.

На основі аналізу  сучасної  практики   роботи з бісером розроблено рекомендації гармонійного поєднання кольорів.

Кольори	Гармонуючі   кольори
Червоний	Чорний, жовтий, сірий, коричневий,бежевий, оранжевий, синій, білий,
Синій	Сірий, голубий, бежевий, коричневий, жовтий, рожевий, золотистий
Жовтий	Коричневий,чорний, червоний, жовтогарячий, сірий, голубий, синій, фіолетовий
Зелений	Темно-жовтий,  лимонний, салатовий, сірий,оранжевий, коричневий, чорний, кремовий
Фіолетовий	Бузковий, бежевий, рожевий, жовтий, золотистий, чорни
Коричневий	Бежевий, бузковий, салатовий, жовтий, рожевий, зелений

Для виготовлення виробів з бісеру використовують різні основи жилку, нитку, дріт. Перевагами бісерного плетіння на дротяній основі є можливість надання виробам  об’ємної форми. Цьому сприяє  основа, яка гнучка і піддатлива у роботі.

Розглядаючи вироби ви напевно побачили  що їх  деталі виконано різними способами плетіння. При виготовленні виробів  з бісеру на дротяній основі використовують техніки: нанизування дугами, паралельного плетіння, та нанизування петельками.

А зараз, більш досконаліше розглянемо способи нанизування на дротяну основу.

Техніка нанизування дугами розпочинається з: утворення центральної осі, потім закріплення осі з низкою бісеру, наступним етапом роботи є – утворення першої  дуги і кінцевим – утворення другої дуги.

              

Техніка паралельного плетіння складається з: підготовки дроту до роботи, потім – утворення першого та другого рядів, виготовлення третього ряду, виготовлення четвертого та п’ятого ряду і закінчення елемента.

           

Техніка нанизування петельками включає: утворення петельок із довгого дротика, скручуючи петельки між собою. Для утворення гілочки між петельками виконують відстані.

           

Ознайомившись з видами матеріалів, кольоровою гамою і техніками нанизування бісеру на дротяну основу, нами було виконано вироби з бісеру.

Краса  речей які нас оточують у певній мірі залежить від нас самих, від нашого вміння творити красу в повсякденному житті. Створюючи речі власноруч можна проявити в роботі свою індивідуальність,  розкрити себе як творця прекрасного.

На екрані, також, ви бачите зразки виробів таких як: сакура, фіалки,  дерево бонсай,  троянди і  дерево яблунь.

     

 

 

 

 

     

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Виготовивши виріб потрібно виконати економічне обґрунтування виробу, для того, щоб дати відповіді на питання, які запропоновані мотивацією навчальної діяльності учнів. Мотивація складається із з’ясування таких питань:  чи є даний проект економічно вигідним, чи є потреба в заміні окремих конструктивних елементів, технології виготовлення виробу в цілому, використаних матеріалів.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розробка економічного обґрунтування пов'язана з визначенням витрат, що здійснюються на всіх стадіях процесу «дослідження – виробництво - експлуатація». Витрати бувають одноразові і поточні. У даній роботі розраховуються поточні витрати, тобто собівартість виробу.

Собівартість - це сума витрат на виробництво і реалізацію одиниці продукції.

Собівартість - зовнішній показник, тому що від неї залежить прибуток і рентабельність.
Розрахунок собівартості може вироблятися декількома способами:

- калькулювання;

- укрупнені методи (параметричний, питомих ваг, агрегатний і інші).

Найбільш точний і прогресивний метод - калькулювання. На підставі нормативів прямих статей витрат (матеріали, покупні вироби, зарплата) визначається собівартість продукції.

Для подальшого розрахунку показників, нам потрібно виконати розрахунок основних матеріалів. Розрахунок основних матеріалів виконуємо у вигляді таблиці. Складовими даної таблиці є: найменування матеріалу; норма витрат, яка вимірюється  в штуках, пакетах; ціна за одиницю матеріалу в гривнях; і сума в гривнях.

Найменування матеріалу	Норма витрат, шт. пакетів	Ціна за одиницю матеріалу, грн.	Сума, грн.
Бісер	6	4,00	24,00
Дріт	2	12,00	24,00
Флористична тасьма	1	12,00	12,00
Горщик	1	3,00	3,00
Гіпс	125 г	0,30	0,40
Нитки	1	2,50	2,50
Разом			65,90
Витрати на працю			60
Собівартість з урахуванням праці			125,90

Визначивши матеріали, підраховується загальна сума витрат на матеріали, складається витрата на працю і визначається собівартість з урахуванням праці.

Розрахувавши витрати основних матеріалів і собівартість виробу, переходимо до розрахунку наступних показників, до яких входять: прибуток, ціна, податок на додану вартість і ціна реалізації.

Прибуток (П) - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Прибуток складає – 20-25% від повної собівартості. Нами було взято прибуток 22%.

Прибуток визначається за формулою П=0,22 x Сп;  П=0,22 х 125,90=28 грн.

де Сп – це собівартість з урахуванням праці.  

Ціна (Цвир) – визначається як сума повної собівартості і прибутку. Ціна виробу визначається за формулою: Цвир=Сп + П;  Цвир=125,90 + 28=153,90 грн.

де Сп – це собівартість з урахуванням праці, П – прибуток.

Податок на додану вартість (ПДВ) розраховується за формулою: ПДВ=Цвир х 0,2,   ПДВ=153,90 х 0,2=30,8 грн.

де Цвир – ціна виробу.

Ціна реалізації (Цр) – визначається за формулою: Цр=Цвир + ПДВ,  Цр=153,90 + 30,80=184,70 грн.

де Цвир – ціна виробу, ПДВ – податок на додану вартість.

Розрахувавши вище зазначені показники, занесемо дані в таблицю під назвою «Калькуляція собівартості», яка містить пункти: повна собівартість, прибуток, ціна виробу, податок на додану вартість (ПДВ) і ціна реалізації.

№ п/п	Найменування статті	Сума, грн.
1	Повна собівартість	125,90
2	Прибуток	28,00
3	Ціна виробу	153,90
4	ПДВ	30,80
5	Ціна реалізації	184,70

Дані були розраховані на прикладі одного з виробів.

V. Формування умінь та навичок учнів. Практична робота.

1. Самостійне виконання завдань практичної роботи за інструкційними картками.

2. Контроль учителя.

3. Поточний інструктаж.

4. Самоконтроль та взаємоконтроль учнів.

5. Підбиття підсумків практичної роботи:

отже, можна зробити висновки, що працюючи над проектом, було виготовлено виріб.  Зроблено розрахунок собівартості продукції з метою повного й достовірного визначення фактичних витрат, пов'язаних з розробкою, виробництвом і збутом продукції. Розрахунок собівартості зроблений методом калькулювання. На основі даних з каталогів цін була визначена вартість покупних комплектуючих виробів, за допомогою якої були визначені статті витрат на виробництво. Аналізуючи показники, даний виріб є економічно вигідним.

• демонстрація кращих робіт;
• оцінювання виконання практичний робіт.

VI. Рефлексія.

1. Що нового ви дізналися на уроці?
2. Чого навчилися?
3. Де зможете використати набуті знання?

VII. Мотивація оцінок за урок, виставляння їх у журнал та щоденник.