Запорізька Дніпрогес - є першою гідроелектростанцією в колишньому радянському союзі і найбільшою в Європі. Це по-справжньому грандіозна і могутня пам'ятка Запоріжжя, яка розташована на мальовничому березі Дніпра.

Сьогодні Запорізька гідроелектростанція - це центр міського пейзажу, історико-архітектурний пам'ятник і просто красиве спорудження

Пропонуємо вам кілька цікавих фактів про будівництво Дніпровської ГЕС:

Вартість проекту Дніпрогес спочатку оцінювалася в 50 млн. доларів, пізніше цифра збільшилася до 100 млн. доларів. Вартість повного проекту, включаючи шлюз, заводи і будівництво соцміста, склала 400 млн. доларів.

При будівництві Дніпрогес в Запоріжжі було затоплено 16000 гектарів земель, на яких було розташовано 56 населених пунктів. З них 14 були затоплені повністю, решта - частково. Все "завдяки" Дніпрогес було знесено 4176 дворів.

Під час Другої світової війни гребля Дніпрогес в Запоріжжі була підірвана за наказом радянського керівництва.

Самуїл Маршак у свій час згадав Дніпрогес у своєму вірші "Війна з "Дніпром". Це рядки: "Чоловік сказав Дніпру: я стіною тебе замкну...".

Початок будови плотини 8 березня 1927 року був дан старт будівництву символу незнищенності енергетики СССР.

У північну частину Хортиці веде високий металевий арочний міст, що з'єднує острів Хортиця з правим берегом Запоріжжя.

Міст був побудований в 1970-1974 році, спочатку крім автотранспортного потоку тут

проходило і тролейбусний рух. На момент спорудження цей міст був єдиним в СРСР, а можливо і єдиним у світі сталевим мостом з гнучкою аркою і жорсткою балкою з таким великим прольотом.

З цього мосту відкривається незвичайної краси панорама Старого русла Дніпра, вид на Дніпрогес і на скелі острова Хортиця і правого берега. Арочний міст основний шлях на острів Хортиця з правобережної частини Запоріжжя. Від цього мосту на південь проходить транспортна магістраль, що веде до основної розв'язки на Хортиці, що з'єднує основні транспортні артерії острова.

Відео «стрибки с моста»

Висота арочного мосту через Дніпро – 40 метрів.

Уявіть собі декілька секунд вільного польоту…

Дивовижне відчуття досягається завдяки rope jumping, тобто стрибкам з висоти на мотузці.

До речі медики встановили: прикордонні стани, що виникають під час стрибку і вільного падіння, мають профілактичний та терапевтичний ефект проти депресії, нудьги, підвищують рівень ендорфіну (гормону щастя) в організмі.

Є такі місця в світі, які буквально просякнуті історією. Часом вони викликають страх і подив, іноді захоплення і гордість. Їх унікальність і природна краса давала людям привід для хвилювань при зустрічі. Хоча частина місцевості назавжди згинула в могутніх водах Дніпра, людська пам'ять, книги і картини ніколи не дадуть забути цей величний пам'ятник - Запорізьку Січ, вольницю козаків на острові Хортиця.

Серед запорізького козацтва існувало таємниче, овіяне легендами явище - характерництво

Ними ставали козаки, які, за сучасним визначенням, володіли екстрасенсорними і паранормальними здібностями: телепатією, яснобаченням, здатністю до гіпнотичного впливу. Існує чимало легенд про те, що вони володіли до того ж і здатністю до подорожей у Наві, тобто - до подорожей у паралельному та

Козаки-характерники були обраними воїнами, елітою війська. Могли наводити різну ману на своїх ворогів, проходили бездоганну школу бойових

мистецтв (гопак, спас, триглав), володіли багатьма видами зброї, мали велику внутрішню і зовнішню силу

Козак-характерник завжди відрізнявся дивакуватим, упертим характером, був «з родзинкою», захопленим чимось незвичайним

Характерниками були відомі козацькі ватажки Козацькі полководці Северин (Семерій) Наливайко, Петро

Сагайдачний, Іван Богун, Максим

Кривоніс, Іван Сірко, Іван Золотаренко, Семен Палій, Максим Залізняк та багато інших - належать до характерників.

Гарний залізобетонний міст, що складається з чотирьох арочних прольотів і двох транспортних ярусів був побудований в 1949-52 роках, разом з іншим одноарочного мостом через Старий Дніпро. Мости були зведені на місці зруйнованих під час Великої вітчизняної війни мостів Стрілецького. Автор проекту - інженер Борис Миколайович Преображенський, в честь нього і були названі нові мости.

Оскільки після війни країна відчувала брак високоміцної сталі, було прийнято рішення

зводити залізобетонні мости. Для зведення моста треба було спочатку спорудити дерев'яний міст-опалубку, а потім вже на її основі будувати сам залізобетонний міст. На момент будівництва мости не були розраховані на наявний сьогодні потік транспорту, тому зараз вони не витримують навантаження - однієї смуги для руху не вистачає. У зв'язку з цим паралельно цим мостам будуються нові.