Розробка " Подорож до країни Книг"

Розробка

виховного заходу

«Подорож до Країни Книг»

 

МЕТА:  познайомити учнів з історією виникнення і розвитку книгодрукування, закріпити в свідомості дітей переконання, що книга - це друг і порадник людини. Повторити та узагальнити знання казок, виховувати любов до народної творчості. Привчати учнів до систематичного читання, розвивати читацькі інтереси, пам’ять, мовлення. Формувати комунікативні навички в процесі театралізованої діяльності. Виховувати та прищеплювати бережне ставлення до книги.

Обладнання: карта казкової Країни Книг, виставка малюнків-ілюстрацій  до    

                                         улюблених казок, предмети для ігр та театралізації, виставка            книг

 

Хід заняття

 

 Вступне слово вчителя:

- Cьогодні ми помандруємо в дивовижну країну. З нею ми нерозлучні в дитинстві, але й дорослими не забуваємо про неї. Бо мудрість, доброта, краса її невичерпні. Отже, ми помандруємо до казкової Країни Книг.

 

 

Перша зупинка «Історична»

 

Учитель. У стародавні часи на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Але потреба записувати, передавати іншим якісь відомості, досвід виникла у людей дуже давно. Тож сторінками найдавніших книжок ставали камені, стіни печери. Писали на всьому, бо ж не було тоді ані паперу, ані пер і олівців, не знали люди і літер, їх замінювали малюнки.

Згодом люди винайшли перші абетки, додумалися писати на глиняних табличках, які потім сушили і випалювали на вогні. Ці книжки були дуже важкі! Коли якийсь учений збирався в дорогу і брав із собою 2-3 таких “ книги”, то йому потрібна була ціла підвода або віз.

З часом люди навчилися робити зручні і легкі книжки з тонкої козячої або телячої шкіри. Першу таку книжку зробили в стародавньому місті Пергамі понад 2 тис. років тому. Такий папір називався пергаментом.

Але ці книжки були дорогі, бо на виготовлення однієї книжки потрібні були шкури з цілої череди телят. Отож люди шукали, з чого робити книги, щоб вони були дешеві і прості, і знайшли.

У далекій Африці, на берегах повноводних річок простяглися зарості болотяної рослини - папірусу. Той папірус люди використовували на будівництві. Якось один чоловік помітив, що, висихаючи на сонці, волокниста серцевина перетворилася на сухі вузенькі стрічки, здатні вбирати фарбу. Відтоді з’явилися сувої з папірусу.

Писати на папірусі було зручно, але через кілька років такі книги ламалися і розсипалися.

Книжка ще з часів Київської Русі була у великій пошані. Так, в одній давній книзі читаємо: “Ум без книги, як птиця без крил.” В часи князювання Ярослава Мудрого у Києві при Софійському соборі засновується перша бібліотека. Сиділи переписувачі в соборі, переписували книги, перекладали з інших мов. Книги були дуже дорогі. Виготовлялись вони з пергаменту, а палітурка оздоблювалась коштовним камінням, сріблом, золотом.

Пройшло багато років. У 18 столітті в Європі навчилися виготовляти папір, схожий на той, яким ми користуємося сьогодні.

У 1563 році Іван Федоров і Петро Мстиславець у Москві почали складання книги «Апостол». Згодом Федоров переїздить до Львова, де продовжує друкування книг, серед яких перший слов’янський «Буквар».

Ми перегорнули лише кілька сторінок з історії появи книг. А закінчити розповідь я хочу такими словами: «Книги - мов ріки, які наповнюють собою увесь світ, це – джерело мудрості, в книгах бездонна глибина, ми ними втішаємося в печалі... І якщо старанно пошукати в книгах мудрості, то знайдеш велику утіху і користь для своєї душі». (Додаток 1)

( Демонстрація виставки книг, перегляд медіа за темою)

 

Друга зупинка “ Народна мудрість”

-Діти, назвіть прислів’я та приказки про книгу.

     Книжка – маленьке віконце, а через нього увесь світ видно.

     Книга – ключ до знань.

     Книгу читають не очима, а розумом.

     Одна книга тисячі людей навчає.

     Книга добру вчить, від поганого відвертає.

     Книга мовчить, а розуму вчить.

     Книга вчить, як на світі жить.

 

-А які ви знаєте загадки про книгу?

     Не дерево, а з листочками, не сорочка, а зшита, не поле, а засіяне?

     Що мовчить, а розуму вчить, язика не має, а розуму навчає?

     Хто говорить мовчки?

     Дуже я потрібна всім – і дорослим, і малим.

Всіх я розуму учу,

 А сама завжди мовчу.

 

Третя зупинка “ Бережлива “

- Діти, послухайте вірш Т.Волгіної і пригадайте правила поводження з книгами.

«Буває книгам лячно»

Скільки книг у цій книгарні!

Книги різні, дуже гарні.

От краса, якби ти зміг

Прочитати, друже, їх!

Покупці стоять юрбою,

Шарудять по сторінках...

Мила книго, що з тобою?

Чом ти дивишся з журбою

І тріпочеш у руках?

Лячно книжкам: хто їх купить?

Раптом купить, хто не любить?

Той у книжку, от порода! –

Запихає бутерброда...

Той, - чи є бруднулі гірші?

Залива чорнилом вірші...

 

- Назвіть, будь ласка, правила поводження з книгою.

 

Четверта зупинка « Казкова»

1) -Діти, листоноша приніс нам телеграми від казкових героїв. Вони почули про свято і вирішили відгукнуться. Ой, а підписів немає! Що ж, будь ласка, підкажіть мені імена авторів телеграм.

 

«З’їв семеро козенят – болить живіт»

(Вовк із казки «Семеро козенят» )

«Боюсь розтанути від тепла ваших посмішок»

(Снігуронька із казки «Снігуронька»)

 

«Дорогі гості, допомагайте, Павука-злодія зарубайте!»

(Муха з казки «Муха-цокотуха» К.Чуковського)

 

«Ніяк  не знайду свого золотого ключика»

( Буратіно з казки О.Толстого)

 

«Дуже хотілося б потрапити на свято, але соромлюся

своєї гидкої зовнішності»

(Гидке каченя з казки Г.Х.Андерсена)

 

«Загубила свій черевичок, тому не можу вчасно завітати на свято»

(Попелюшка з казки братів Грім)

 

2) Складання казки «Колобок» на новий лад

 

- Діти, ми переконалися, що казки ви знаєте. Але ніколи не було б казки без доброго чарівника-казкаря. А давайте пригадаємо, чи у всіх казок є автор? Хто автор народних казок? Оскільки ці казки виникли раніше, ніж письмо, то їх не записували, а переказували один одному. І як це часто буває, при переказі казка трохи змінювалась. Тому ви можете прочитати декілька варіантів однієї казки. А ім’я автора забувалося за давністю. І стала казка народною.

- А зараз ми з вами теж спробуємо стати авторами казки, а якої- відгадайте:

«Від діда та баби утік я із хатки,

  У лісі зустрівся з ведмедем, зайчатком.

Котився весь день по зеленій травичці,

Аж доки на зуби потрапив лисичці»

 

Так, це казка «Колобок».

 

Вчитель ставить перед дітьми проблему:

 

-Що сталося б із колобком, якби він утік від лисиці?                  Пропонуються такі ситуації:

1. Колобок повернувся додому.
2. Колобок зустрівся з яблуком.
3. Колобок зустрівся з м’ячиком.       

Діти складають колективну казку.

 

Гра «Помагайки»

 

Треба допомогти героям потрапити до своїх казок. Кожна правильна відповідь наближає героїв казок до своєї домівки.

     «Мій котику, мій братику, несе мене лиска за крутії гори, за бистрії води. Порятуй мене!»

(Півник із казки «Котик та півник»)

 

     «Гуси-гуси, гусенята, візьміть мене на крилята...»

( Телесик із казки « Івасик-Телесик»)

 

     « Круглий, свіжий та рум’яний-

  Я тільки що з печі.

  Втік від діда, втік від баби,

  Втечу й від малечі!»

(« Колобок»)

 

     «Ти мене, напевно, знаєш, якщо казочки читаєш. Працювала я у хатці, танцювала у палаці. Є така у мене звичка – десь губити черевичка»

(« Попелюшка»)

 

                       « Вигнав дід козу із хати –

Та й пішла вона блукати.

В зайця хатку відібрала,

Всі козу ту виганяли,

Рак козуню ущипнув, зайцю хатку повернув»( « Коза-дереза» )

«Знайшов Півник колосок, змолов борошна мішок.

Спік негайно у печі пиріжки та калачі.

Мишенят не пригощав, бо жоден з них не помагав» ( « Колосок»)

 

«На городі виростала, сили набиралась.

А потім достигла, великою стала.

Став дід тоді всіх гукати:

«Час красуню нашу рвати!» ( «Ріпка»)

 

«Я – бичок-третячок, смалений в мене бочок.

Із соломи дід зробив, бік смолою засмолив» ( «Солом’яний бичок»)

 

«Сидить дівчинка в корзині

На ведмежій дужій спині.

   А чому вона сховалась

До ведмедя, не призналась»(« Маша та ведмідь»)

 

«Запросили вовк, ведмідь, дикий кабан і зайчик лисичку з ним на обід.

-               Добре, я з ним прийду, а ви поховайтеся, бо він розірве вас»(«Пан      Коцький»)

 

«Жила-була маленька дівчинка, мама дуже любила її, а бабуся ще дужче. На день народження бабуся подарувала їй червону шапочку» («Червона шапочка»)

 

«В далекому відкритому морі вода така синя, немов пелюстки волошок, і така прозора, ніби найчистіше скло – ох і глибоко ж там. Жоден якір не дістане дна. Там внизу живуть дівчата, та не прості, бо замість ніг у них були риб­­­­­­’ячі хвости» («Русалонька»).

 

«Стали дід з бабою її брати, коли дивляться, аж у неї ніжка переломлена. Вони взяли її тихенько, принесли додому, зробили їй гніздечко, обложили його пір’ячком і посадили її туди»(«Кривенька качечка»)

   

4)Артистичний конкурс на краще знання казок

-Яку пісеньку співав Колобок? 

(- Я Колобок, Колобок,

По коморі метений,

По сусіку шкрябаний,

На сметані мішаний,

На маслі студжений ,

Я від діда втік,

Я від баби втік,

Я від зайця втік...)

 

-Що співала Коза своїм козенятам?

(-Ой ви діточки мої, козеняточка,

Відімкнітеся, відчинітеся,

Ваша мати прийшла,

Молока принесла.)

 

Що співав півник, коли був в зубах у лисиці?

( Несе мене лисиця

За темнії ліси

Та за бистрії ріки,

За високі гори!

Котику-братику,

Порятуй мене!)

 

-Якою пісенькою відлякувала Коза-Дереза своїх ворогів?

(Я Коза-Дереза, за три копи куплена,

Півбока луплена,

Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу, хвостиком замету,

Тут тобі й смерть!

 

          

    Настав час прощатися з Країною Книг і на прощання послухайте пісеньку «Нас чекає бібліотека»

- Ми побували в казці, пора повертатись додому. Казкова країна книг не прощається з вами, а запрошує до бібліотеки, щоб ви прочитали й інші твори художньої літератури. (Огляд виставки книг.)