Екскурсія "Правим берегом Дніпра Нововоронцовщини"

Про матеріал

Екскурсія "Правим берегом Дніпра Нововоронцовщини". " „Багатство батьків – їхні діти, а краю - історичні пам’ятки” – давно відома істина кожному. Хто плекає любов до рідного, такого близького і знайомого з дитинства минулого своєї Батьківщини, на сьогоднішній день мало хто, всім хочеться в Європу. Розпочинати необхідно із свого краю , своєї історії, своїх особистостей.

Перегляд файлу

ЕКСКУРСІЯ ПРАВИМ БЕРЕГОМ ДНІПРА

НОВОВОРОНЦОВСЬКОГО РАЙОНУ

Матеріали підготувала

учитель історії та

правознавств

Любимівської ЗОШ І –ІІІ ступенів

Силютіна Ірина Федорівна.

З М І С Т

1. Вступ.

2. Перша зупинка (Нововоронцовка).

3. Друга зупинка (Осокорівка).

4. Третя зупинка (Золота Балка).

5. Четверта зупинка ( Михайлівка)

6. П’ята зупинка (Новоолександрівка)

7. Шоста зупинка (Гаврилівка)

8. Сьома зупинка (Дудчани)

9. Висновки.

10. Література.

11. Додатки.

1. Вступ

„Багатство батьків – їхні діти, а краю - історичні пам’ятки” – давно відома істина кожному, хто плекає любов до рідного, такого близького і знайомого з дитинства минулого своєї Батьківщини.

Територію нашого району почали заселяти майже однією з перших. Причиною цього стали сприятливі природні умови, у першу чергу, розташування біля великої річки Дніпра. У давнину по Дніпру пролягали важливі торгівельні шляхи, що були відомі новгородським купцям, варязьким гостям, давнім грекам і римлянам.

За часів Київської Русі з гирла Дніпра здійснювали свої сміливі походи дружинники київських князів Олега, Ігоря, Святослава, Володимира.

Наслідками суспільного розвитку є історичні пам’ятки, що мовчазно стоять, але незважаючи на все навіть у наші часи приваблюють сотні туристів та любителів старовини.

На державному рахунку в Херсонській області знаходиться більше 3 тисяч курганів та інших археологічних пам’яток. Їх вивчення почалося в середині

60-х років дев’ятнадцятого століття А. П. Чиріковим. Уперше в Україні саме на території Нововоронцовського району було досліджено поселення епохи міді та ранньої доби бронзи з кам’яними укріпленнями (див. Дод.1 )

Отож, шановні туристи, вам пропонується пішохідний маршрут по правому березі Дніпра Нововоронцовського району, який має назву „Стежками минулого „ (див. Дод. 2 ).

Маршрут складається з семи зупинок :

1. Нововоронцовка.

2. Осокорівка.

3. Золота Балка.

4. Михайлівка.

5. Новоолександрівка.

6. Гаврилівка.

7. Дудчани.

Мета нашого маршруту: ознайомитись з історичними та археологічними пам’ятками Нововоронцовського району. Поглибити знання про міста і села, які творять історію нашого краю, познайомитись ближче з його історією, природою. Виховувати любов до рідного краю, його минулого, теперішнього і майбутнього.

Під час екскурсії ви ознайомитеся з усіма населеними пунктами маршруту, їх місцерозташування, розглянете визначні місця, пам’ятники, музеї, краєвиди. Дізнаєтесь про історію походження назв населених пунктів, їх засновниками.

Учні поглиблять свої знання з історії рідного краю. Проведуть дослідження, зберуть цікаву інформацію, поспілкуються зі старожилами населених пунктів. Розглянуть експонати музеїв.

Перша зупинка - селище міського типу Нововоронцовка.

Нововоронцовський район розташований на півночі Херсонської області, в басейні нижньої течії Дніпра на правому березі Каховського водосховища. Районним центром є Нововоронцовка, географічні координати якої 47 20 північної широти і 33 55 східної довготи.

Район займає частину Причорноморської низовини, яка в тектонічному вісношенні характеризується стабільністю. Являе собою плоску рівнину, поверхня якої нахилена до Чорного моря та долини річки Дніпра, пересічена ярами та балками, що заклалися на правому березі Дніпра.

Площа району складає 0,9 тис. км кв, що становить 3 % від загальної площі області.

Район межує на півночі з Апостолівським районом Дніпропетровської області, на заході - з Високопільським районом, а на півдні – з Бериславським районом Херсонської області, на заході омивається Каховським водосховищем.

Нововоронцовський район був утворений у 1935 році. Назва походить від імені районного центру Нововоронцовка, що розташований на північному сході району і який названий на честь графа М. С. Воронцова. (див. Дод. 3)

Ще в 1775 році тут були козацькі зимівники.З 1798 року село Миколаївка (назване на честь одного з поселенців) належало Фон-Сталю. Розташоване село було на обох берегах річки Тернівки біля лиману Великої Води. У 1820-1821 роках граф М.С. Воронцов привіз перших поселенців. (див.Дод.4)

У 1823 році село Миколаївку новий володар перейменував у Нововоронцовку. Зараз це селище міського типу (з 1956 року). Розташований районний центр на правому березі Каховського водосховища, за 18 км. від залізничної станції Ток, має пристань.

Район налічує 33 пам’ятники: 21-воїнам-визволителям, 2-меморіали полеглим воїнам, 10 - видатним діячам; також на території є археологічні пам’ятки. Усе це є свідком насиченої історії краю.

Відвідуючи Нововоронцовський музей, ви можете дізнатися детальніше про історію Нововоронцовки, де по сьогоднішній день існують пам’ятки історії. (див.Дод.5)

Краєзнавчий музей, вірніше будівля, раніше була маєтком графа Воронцова.

Вирушаючи до другої зупинки на шляху, ви зустрінете старовинний міст, побудований ще за Катерини ІІ, і мильовий стовб, не доїжаючи до села Осокорівки, а також 2 кургани скіфських часів.

Друга зупинка.Село Осокорівка

Землі Осокорівки також належали М.С. Воронцову. Село розташоване на правому березі Каховського водосховища за 10 км. від району. По всій території розташувались зимівники запорізьких козаків. Саме з 4 км від села Осокорівка була зимова паланка полковника Скалозуба.

На території села проживали скіфи і сармати, про що свідчать розкопки курганів в селі Осокорівці (див.Дод.6)

Селище було засноване 1783 року кріпаками-втікачами з Київської, Полтавської, Тульської та Тамбовської губерній. У селі встановлено пам'ятник загиблим воїнам.

На околицях Осокорівки знайденно і досліджено курганний і безкурганний могильники доби бронзи, залишки двох поселень скіфського та перших століть нашої ери. Кургани досліджували В.Д. Рибалова, Г.Т. Ковпаненко.

3. Нашою наступною зупинкою буде село Золота Балка

Воно розташоване на правому березі Каховського водосховища в 25 км. від районного центру. Географічна назва є вторинним топонімом від балки золота. Північна частина селища називається Кривка – за поселення кривчан, яке заселяло територію раніше.

Золота Балка заснована у 1780році.

Поблизу нього та Михайлівки виявлено залишки неолітичного поселення; вперше в Україні досліджено рештки поселення доби бронзи з кам’яними кріпленнями, виявлено також два могильники доби бронзи. Досліджено скіфсько-сарматське городище (дод.3). знайдено залишки поселення черняхівської культури; поховання кочівників VІІІ-ІХ cт.

Протягом 1952-1954рр. у зв’язку з будівництвом Каховського ГЕС село було переміщено за лінію затоплення. У цей період до нього переселилось 200 родин з села Кирилівки Устрицького району Дрогобицької області.

У центральній частині правого берега Каховського водосховища, біля селища Золота Балка існували також запорізькі зимівники.

Дослідженням золотобалківських курганів займався уродженець села Віктор Сердюк. Його статті публікувалися в районній газеті „Таврія”, а також розповіді можна було чути по радіотрансляції району. Містознаходження мезолітичних виробів зустрічаються в Золотій Балці, а також неолітичне поселення.

У Золотій Балці знаходиться місцевий краєзнавчий музей, у якому ви також можете знайти деякі історичні документи та пам’ятки.

Ворота цього селища завжди відкриті для туристів та відвідувачів.

4. Зупинка. Село Михайлівка

Михайлівка – село в центральній частині правого берега Каховського водосховища за 28 км. від районного центру. Засноване 1780 року Михайлом Каховським, який придбав ці землі і дав ім’я цьому поселенню. До 1780р. селище було у володінні поміщика Музики, який назвав село Музикіно. У селі є вулиці, які названі в пам’ять сіл, що були розташовані поряд Анастасіївська, Леонтіївська, Журавлинська.

Широко велися розкопки кам’яного віку, мідної та бронзової епох на Михайловському городищі.

Михайлівське поселення мало площу більше як 2 га, а потужність культурного шару досягає 1,5-2,4 м. Поселення укріплене валами. Серед знахідок, виявлених при розкопках, слід назвати плоскодонний посуд із орнаментом, скребки, кинжали, спис, мідні і бронзові вироби [дод.9]

Середній культурний пласт поселення відноситься до раннього етапу розвитку культури, а верхній – до пізнього. Серед знахідок виявлені на михайлівському поселенні орнаментовані сосуди, кременні знаряддя (ножі, скребки, зернотерки, кинжали, накінечники, коп'я, кам'яні сокири , мотики, грузила, кістяні,рогові, а також мідні предмети). Наявність місцевих і привізних виробів говорить про зв’язки давнього поселення південних степів з племенами Північного Кавказу. Досліджували археологи О.Шапошнікова, А.А. Щепинський.

5. Зупинка. Село Новоолександрівка

Новоолександрівка разом із Гаврилівкою і Гаврилівським лісництвом входили до володінь Фальц-Фейнів. (див. Дод. 10).

Село розміщено в південно-східній частині району, недалеко від узбережжя Каховського водосховища, за 30 км. від райцентру. Засноване в 1922 році переселенцями із Золотої Балки, Малої Лепетихи. До 1924 називалося Кузьмовпавлівка – на честь першого переселенця Бабенка Кузьми Павловича. У розмові жителі часто вживають замість назви села назву колективного підприємства “Придніпровське.”

Історичною пам’яткою селища є руїни замку Фальц-Фейна. Замок був дуже пишний, обслуговувало маєток багато слуг і працівників. Після революції, коли господарі виїхали до Європи, замок був пограбований, грабували його і банди Махна.

У 1943 році замок служив в’язницею для німців; від снаряду, що влучів у нього, тут сталася пожежа. У 60-70рр. замок хотіли остаточно зруйнувати, але його міцні стіни не піддались. Та з часом замок руйнується під впливом навколишнього середовища. Коли Едуард Олександрович приїздив в 1980 році, він хотів здійснити прохання свого батька – відбудувати замок. Привіз із собою архітекторів з Німеччини, але в зв’язку зі спорудження Каховського водосховища і змін умов будівництво було неможливим.

6. Зупинка. Село Гаврилівка

Село у південно-східній частині Нововоронцовського району, на березі Каховського водосховища за 35 км. від районного центру.

Засноване село було у 1780 році на землях російського поета Гаврила Державіна і назване його іменем. Селом в кінці 19 – на початку 20 ст. володів Олександр Едуардович Фальц-Фейн, який перейменував його у Фальц-Фейнову. За їх часів на території Гаврилівки було побудовано пошту, телеграф, пристань, школу, лікарню, зоопарк. Південна частина села раніше було селищем Ганівка, яке відокремлювалося затокою Ганівка.

Грунтові могильники Гаврилівки досліджували О.Щаношкінова, А.А.Щепицький. Поблизу села виявлено залишки поселення, кургани та могильники доби бронзи, рештки скіфсько-сарматських городищ та могильників.[додат. 3,5,6.].

На території Гаврилівки знаходиться розміщення також лісництва. Обов’язково відвідайте Краєзнавчий музей, де знаходиться велика кількість археологічних знахідок з Гаврилівського городища доби бронзи, міді, кам’яного віку.

7. Остання зупинка нашої подорожі. Село Дудчани.

Село розміщене в південно-східній частині району на березі Каховського водосховища, в 42 км. від районного центру. Поселення виникло в 1780р. як володіння поміщика Петрова і називалося іменем власника Шеретівка. Розташувалось воно вздовж річок Підпільна і Мокра Носоківка по схилах Дудчанської балки. У період 1951-1954рр. у зв’язку з будівництвом Каховської ГЕС і заповненням водосховища село було перенесене із зони плавень вище зони затоплення. Через село проходить велика Дудчанська балка.

На околиці села Дудчани знайдено і частково досліджено залишки поселення та кургани поховання епохи бронзи (2000р. до.н.е.) пізньо-скіфського часу

(ІІ-ІV ст. н.е.).

У селищі можна відвідати музей, спуститись до балки, також відвідати пам’ятник загиблих воїнів.

Висновки

Територія Нижнього Подніпров’я була заселена з давніх часів. Рибні багатства, зручний водяний шлях, родючі землі, спрятливий клімат, пасовиська здавна закликали сюди людей. Ми вас закликаємо пізнати свій край, вивчаючи такі невеличкі маршрути. Відвідуючи всі зупинки, можна також вивчити топоніми району, а топоніми мають інформативне значення для географів і істориків. Подорож насичена і цікава. Детальніше можна дізнатись, тільки відвідавши зупинки окремо або пройти весь маршрут. Подорож пропонується на 2-3 дні.

Екологічна криза, яку створило суспільство на планеті, загрожує цивілізвції. Спостереження за природою свого краю, дослідження його є пріорітетом не тільки захоплення, а відповідальності та любові до рідного краю, до його історичного минулого і для подальшого майбутнього.