ЗМІСТ

ВСТУП 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ Прищеплення вмінь самостійної роботи та ОРГАНІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ             

1.1. Сутність, структура та функції творчої діяльності учнів …………... 

1.2. Сутність, структура самостійної роботи учнів ……………………… 

1.3. Самостійна робота як засіб розвитку пізнавальної активності і творчого мислення учнів ПТНЗ             

Висновки до першого розділу

пРАКТИЧНА ЧАСТИНА

 Експериментальне дослідження процесу прищеплення вмінь самостійної роботи як засіб ІННОВАЦІЙНОГО досвіду творчої діяльності при вивченні курсу економіки ……………………………………             

2.1. Загальні питання організації та проведення експерименту ………... 

2.2. Педагогічні рекомендації щодо прищеплення вмінь самостійної роботи під час проведення  уроків економіки ……………………………              

2.3. Аналіз результатів експериментального дослідження ..……………. 

Висновки до другого розділу………………………………………….…... 

ВИСНОВКИ … 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ 

ДОДАТКИ 

ВСТУП

Актуальність і доцільність дослідження. Стратегічною метою розвитку освіти ХХІ ст. є виховання особистості, здатної не лише до збереження культурних цінностей і надбань, а й подальшого творення культури на засадах гуманізму, діалогічності та співтворчості. Означена тенденція знайшла відображення в основних державних документах: Державній національній програмі “Освіта (Україна ХХІ століття)”, Національній доктрині розвитку освіти України, які вказують на пріоритетність збагачення інтелектуального і духовного потенціалу людини як цілісної особистості, становлення сутнісних сил і творчого потенціалу підростаючого покоління.

Вирішення окреслених завдань потребує пошуку шляхів удосконалення педагогічного процесу в професійно-технічних  навчальних закладах, організації самостійної роботи учнів як дієвого засобу розвитку навчально-творчої діяльності учнів, оскільки розкриття і подальше збагачення творчого потенціалу, власних сил та здібностей має винятково важливе значення для майбутнього кваліфікованого робітника.

Проведений науковий пошук засвідчує, що проблема підвищення ефективності організації самостійної роботи учнів розглядалася за багатьма напрямами, водночас цілісна система організації самостійної, творчої діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів, яка б забезпечувала розвиток творчої особистості на засадах діалогічної взаємодії, співробітництва та співтворчості, її вихід на рівень самоорганізації діяльності, набуття навчально-творчої компетентності, не отримала достатнього висвітлення в психолого-педагогічній науці. Актуальність цієї проблеми підтверджується і наявністю суперечностей між:

•     потребою суспільства в розвитку творчої компетентної особистості, здатної до діалогічної взаємодії та співробітництва, й недостатньою сформованістю умов для її розвитку і саморозвитку в навчальному процесі;
•     необхідністю вдосконалення організації навчального процесу й недостатньою розробленістю технології та конкретних засобів організації творчої діяльності та самостійної роботи в процесі вивчення  курсу економіки та галузевої економіки та підприємництва;
•     прагненням особистості до творчої самореалізації й недостатнім рівнем сформованості в учнів досвіду як самостійної роботи та і творчої діяльності;
•     необхідністю розвитку гуманістичних та суб’єктних якостей особистості й переважанням методів і засобів прямого управління з боку викладача, недостатньою розробленістю засобів  самоуправління.

 Отже, актуальність проблеми, недостатня її вивченість, необхідність подолання визначених суперечностей та потреби викладацької практики зумовили вибір теми дослідження „ІННОВАЦІЙНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОІЇ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ В РОБОТІ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ П(ПТО) ”.

Мета дослідження – розробити модель організації самостійної роботи учнів, як передумову               розвитку інноваційної діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів і на цій основі теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити технологію її реалізації для підвищення рівня творчої компетентності учнів.

Відповідно до мети дослідження визначено його завдання:

1.     Проаналізувати філософську, психолого-педагогічну й методичну літературу з метою уточнення сутності, структури і функцій самостійної роботи та  творчої діяльності учнів.
2.     Визначити особливості організації самостійної  творчої діяльності учнів.
3.     Розробити інтегровану модель організації самостійної  творчої діяльності учнів, уточнити критерії та показники її результативності.
4.     Обґрунтувати й експериментально перевірити технологію організації самостійної творчої діяльності учнів  професійно-технічних навчальних закладів.

Об’єкт наукового розгляду – самостійна творча діяльність учнів.

Предмет дослідження – організація інноваційної діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Гіпотеза дослідження. Упровадження особистісно орієнтованої технології, яка ґрунтується на моделі організації самостійної творчої діяльності учнів на заняттях і в позаурочний час і містить такі етапи: на макрорівні – організаційно-творчий, розвивально-творчий і творчого саморозвитку, на мікрорівні – мотиваційно-стимулюючий, орієнтовно-пізнавальний, креативно-діяльнісний, рефлексивно-ціннісний – сприятиме підвищенню рівня їхньої самостійності та творчої компетентності, зокрема зростанню мотивації й емоційно-ціннісного ставлення до самостійної творчої діяльності, повноти і гнучкості знань, сформованості навчально-творчих умінь, пізнавально-творчої активності, гуманістичної спрямованості особистості, здатності до саморозвитку та самоорганізації під час навчання.

Відповідно до визначених завдань і для перевірки гіпотези використано методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення наукової, навчально-методичної літератури для зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, з’ясування основних понять, сутності, структури, функцій творчої діяльності, особливостей її організації; моделювання, порівняння та систематизація змісту, форм і методів навчання для розробки технології організації самостійної творчої діяльності учнів; прогнозування впливу розробленої програми на ефективність організації самостійної творчої діяльності учнів професійно-технічного навчального закладу); емпіричні (анкетування, тестування, метод експертних оцінок, вивчення продуктів творчої діяльності учнів для виявлення рівнів сформованості їхньої творчої компетентності; педагогічний експеримент з метою перевірки гіпотези); методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.

Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що розроблена й апробована: технологія організації самостійної творчої діяльності учнів, комплекс засобів для організації такої діяльності в процесі вивчення курсу  економіки на уроках (система кросвордів за всіма темами курсу Додаток Е) і в позаурочний час, (програма факультативного курсу з економіки „Економікс” Додаток Ж).

Структура й обсяг курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури на 2 сторінках ( 25 найменувань),  семи додатків (на 13 сторінках). Загальний обсяг роботи – 58 сторінок, ( 42 сторінки – основний текст).

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ Прищеплення вмінь самостійної роботи та ОРГАНІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

1.        Сутність, структура та функції творчої діяльності учнів.

Вирішення проблеми розвитку творчої особистості, здатної до культуротворення на засадах гуманізму, діалогічності й співтворчості, постійного самовдосконалення належить до актуальних питань педагогічної науки й потребує більш інтенсивного, системного підходу до організації творчої діяльності учнів, яка б забезпечувала розвиток творчого й інтелектуально-духовного потенціалу підростаючого покоління.

Однак, поряд з цим, навчальна діяльність має певні обмеження. В умовах необхідності засвоєння значного обсягу матеріалу, виконання завдань репродуктивного типу залишається недостатньо часу для оптимізації особистісного потенціалу кожного учня, творчої самореалізації особистості, що не забезпечує умов для найповнішого розкриття та розвитку її творчого потенціалу.

У зв’язку з цим необхідним є залучення учнів до творчої діяльності з метою формування їх як суб’єктів культури, здатних до її подальшого розвитку. Виявлення сутності творчої діяльності потребує насамперед звернення до феномену творчості в цілому, розгляду філософського, психологічного та педагогічного аспектів творчої діяльності. У тлумачному словникові української мови творчість визначається як діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей [17:124].

Згідно з філософським словником, творчість є діяльністю, яка породжує щось нове; вона являє собою здатність людини з існуючого матеріалу створювати на основі пізнання закономірностей об’єктивного світу нову реальність для задоволення власних потреб [21: 643].

Тема творчості є одвічною темою і проблемою, яка постійно потребує вирішення й хвилює людство з давніх часів. Проникнути в таємницю й зрозуміти природу творчого процесу намагалися мислителі, філософи, дослідники, вчені різних часів і народів й відповідно погляди щодо його сутності в різні епохи дещо відрізнялися.

Значний інтерес з боку філософії, психології і педагогіки до аналізу проблеми творчості зумовлений прагненням не лише усвідомити природу творчої діяльності, виявити її провідні механізми, але й намаганням знайти можливості управляти цим процесом, впливати на формування і розвиток творчої особистості.

Однак, незважаючи на численні дослідження з окресленої проблеми, понині не визначено єдиного підходу щодо розуміння сутності творчості, її ознак та показників. Аналіз досліджень, присвячених проблемі творчості [1; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 12], дозволяє стверджувати, що існують різні підходи щодо визначення цього поняття (табл. 1.1), в основу яких покладено сутнісні характеристики творчості при розгляді різних її аспектів.

Таблиця 1.1

Підходи до тлумачення поняття „творчість”

Продовження табл.1.1

Продовження табл.1.1

Аналіз розглянутих підходів дозволяє стверджувати, що більшість з них у цілому не суперечать, а доповнюють один одного, відображаючи різні аспекти даного поняття. При цьому існують і альтернативні погляди щодо розгляду творчості як діяльності й новизни як критерію творчості.

Отже, аналіз поглядів учених дає підстави стверджувати, що результат творчої діяльності виявляється як у зміні об’єкта, так і самого суб’єкта творчості; вона є активною діяльністю індивіда з реалізації й збагачення свого внутрішнього потенціалу, а отже – умовою становлення і розвитку особистості. Спочатку отриманий результат може не мати цінності для суспільства, але з розвитком творчих здібностей особистості продуктивність і суспільна значущість творчої діяльності поступово підвищуються. До того ж, організація такої діяльності в навчальному процесі має бути спрямована на формування особистості, здатної творити добро. Отже, творчість учня повинна мати гуманістичну спрямованість й завдяки цьому відзначається цінністю не лише для нього самого, а й для інших людей [14:56].

Аналіз праць учених (В.І. Андреєв, А.Т. Шумілін, В.А. Цапок) засвідчує, що творча діяльність, як і будь-яка інша, передбачає наявність мети, засобів, результатів і самого процесу діяльності, який містить такі етапи:

•                 усвідомлення та формулювання проблеми;
•                 знаходження принципу вирішення проблеми (формулювання гіпотези, ідеї винаходу, задуму художнього твору);
•                 обґрунтування і розвиток визначеного принципу (теоретична, конструкторська і технологічна його розробка);
•                 практична перевірка гіпотези та її реалізація.

На наш погляд, важливим також є виникнення в особистості потреби і прагнення до виявлення й розв’язання проблемних ситуацій та суперечностей, пошуку і знаходження механізмів їх вирішення. Умовним заключним етапом може бути вдосконалення отриманого результату, тому що творчий процес є нескінченним, при цьому наголошуємо на особистісній задоволеності самим процесом творчого пошуку, що стимулює до постійного розвитку й нарощування власного потенціалу.

Загалом, наведену вище структуру вчені визнають універсальною і наявною у творчій діяльності всіх видів.

Творча діяльність під час навчання,  навчально-творча діяльність безумовно має свої особливості.

Так за визначенням В.І.Андреєва, навчально-творча діяльність є одним із видів навчальної діяльності, що спрямована на вирішення навчально-творчих завдань і здійснюється в умовах застосування педагогічних засобів непрямого або перспективного управління, орієнтованих на максимальне використання самоуправління особистості, результат якої характеризується суб’єктивною новизною, значимістю і прогресивністю для розвитку особистості й, особливо, її творчих здібностей [2 :51].

Аналіз наведеного визначення дозволяє виявити такі сутнісні характеристики:

1) навчально-творчу діяльність маємо розглядати як складову ширшого поняття – діяльності, в контексті чого обґрунтовуватимемо її структурні елементи;

2) навчально-творча діяльність є керованою діяльністю, важливим є переведення учнів на рівень самоуправління;

3) результат навчально-творчої діяльності характеризується суб’єктивною новизною й виявляється в динаміці розвитку особистості в процесі її здійснення.

Застосування системного підходу до аналізу навчально-творчої діяльності, окрім визначення будови та розвитку, передбачає виявлення функціонування цієї системи. За філософським словником, функція є способом поводження, характерним для певного об’єкта, який сприяє збереженню існування самого об’єкта чи системи, до якої він входить як елемент [21: 418]. Під системою ж розуміють упорядковану певним способом сукупність елементів, що взаємопов’язані між собою та утворюють певну цілісну єдність [21: 383].

Обґрунтовуємо такі функції навчально-творчої діяльності.

1. Функції, спрямовані на формування й підтримку позитивної мотивації та творчої активності суб’єкта.

2. Функції, пов’язані зі здійсненням продуктивної діяльності.

3. Функції, спрямовані на усвідомлення та вдосконалення результату.

Отже, дослідження сутнісних характеристик навчально-творчої діяльності, її філософського, психологічного й педагогічного аспектів дозволяє  розглядати навчально-творчу діяльність учнів як вид діяльності, спрямований на вирішення навчально-творчих завдань, у процесі якого відбувається активне відкриття світу для себе через творення і пізнання, цілісний розвиток особистості учня, його перехід на рівень самоуправління, набуття творчого продукту, що характеризується гуманістичною спрямованістю, новизною й значимістю для особистості.

Обґрунтування цілісної системи організації навчально-творчої діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів, потребує виявлення її особливостей на даному віковому етапі й створення на цій основі моделі організації навчально-творчої діяльності учнів  як підґрунтя для розробки відповідної технології прищеплення вмінь самостійної роботи.

1.2 Сутність, структура самостійної роботи учнів

Зміни, які відбуваються нині в організації навчальної діяльності учнів ПТНЗ, свідчать про посилення ролі самостійної роботи у підготовці майбутніх фахівців.

Питання організації самостійної роботи учнів у системі професійно-технічної освіти постійно знаходяться в сфері інтересів дослідників. Протягом багатьох років навкруги цієї проблеми виникають наукові суперечки, в результаті яких народжуються різноманітні погляди і формуються методичні та методологічні позиції. Ці погляди не мають антагоністичного характеру, а відображають просто різні точки зору, які в цілому ряді випадків відрізняються одна від одної непринциповими якісними характеристиками.

Вивчення спеціальних наукових робіт і публікацій свідчить про досить детальний розгляд в педагогічних дослідженнях питання організації самостійної роботи в середній школі, у вищих навчальних закладах, але недостатньо досліджена проблема організації та нормування самостійної роботи учнів ПТНЗ.

Є чимало підходів до визначення сутності самостійної діяльності, яка спрямована на формування творчої особистості.

Відомі науковці, а саме: Астахова О.В., Прокопенко І.Ф., Євдокимов В.І., Підкасистий П.І., Харламов І.Ф. надають великого значення самостійній роботі в процесі формування особистості, розглядають основні принципи, форми, методи організації, а також облік і контроль цієї діяльності.

Так, І.Ф. Харламов підкреслює, що «…на уроках, як би гарно вони не проводились, має місце концентроване запам’ятовування, і завдання переводиться лише в оперативну пам’ять … а потрібне розосередження запам’ятовування» [22: 67]. Для досягнення цієї мети автор пропонує суттєво покращити самостійну роботу учнів за рахунок вдосконалення домашніх завдань. Навіть, якщо самостійна робота обмежується тільки домашнім завданням, вона повинна мати дидактичний зміст у вигляді завдання, яке формує вчитель відповідно навчальної дисципліни.

Особливої уваги заслуговують розміркування дослідників щодо місця і ролі самостійної роботи у навчальному процесі. В літературі зустрічаємо спори про те, чим же є самостійна робота: це форма організації навчального процесу, метод чи засіб навчання? За якими показниками слід визначити, відноситься той чи інший вид діяльності учня в навчанні до самостійної роботи?

Самостійна робота учнів – це складний комплекс взаємодії педагога і учнів в навчально-виховному процесі. Діяльність педагога має внутрішній характер – організаційні функції.

Самостійні роботи учнів мають психологічно педагогічний характер, а організація і проведення їх потребують особливої підготовки викладача і учнів.

Самостійні роботи повинні:

•                   мати відповідний комплекс нових умінь, знань й навиків, які учень повинен засвоїти;
•                   базуватись на педагогічних принципах доступності;
•                   мати відповідну структуру, включаючи організацію планування і самоконтроль;
•                   мати конкретну ціль;
•                   виконуватись з використанням практичних дій;
•                   дати можливість викладачу дістати інформацію про розумові операції учня і якості виконаної роботи;
•                   забезпечуватись методами самоконтролю для того, щоб перед тим, як здати їх викладач міг самостійно перевірити правильність їх виконання;

Найбільш високий рівень самостійності – це стремління до самостійної постановки проблем і їх рішення. Пізніше починають мати значення такі мотиви як працювати самостійно, діставати самостійну оцінку, зрівнювати свою роботу з роботою інших.

Виконання самостійної роботи потребує від учнів напруги, пізнавальних і практичних способів діяльності, творчого мислення. Найбільш кращий з методів самостійної роботи над курсом економіки – робота з навчальним посібником, вирішення задач за темою, виконання практичних вправ творчого, евристичного характеру.

Практичне формування  самостійності учнів виконується в процесі  теоретичного навчання, активної участі в процесі обговорення навчального матеріалу.

Самостійні роботи учнів з економіки можуть бути у вигляді вправ, питань, задач, кросвордів. Виконання відповідних робіт має бути цікавим для учнів. Саме тому ці завдання мають відходити від суто репродуктивного рівня навчальної діяльності і переходити на творчий рівень. 

Дивлячись за практикою організації самостійних робіт учнів бачимо, що в  методиці їх організації  немає єдиного наукового підходу. Безсистемність та неціуавість самостійних робіт часто буває причиною нерозуміння учнів необхідності  їх виконання.

Дуже важливо, щоб викладач твердо знав коли, на якому етапі, при пояснені  якої теми  починати формувати в учнів творчі способи виконання самостійної роботи. До того ж актуальною лишається проблема змісту самостійної роботи учнів.

Розглянемо особливості структури самостійності учнів.

Перший рівень характеризується репродуктивною діяльністю, ознайомлення з прийомами, діями, робота за зразком.

Другий рівень більш ширший по діапазону і характером виконаних робіт, Учні мають теоретичні знання, краще використовують їх на практиці. Вони досягають виконання робіт з заданими технічними умовами.

Третій рівень є завершальним. Іде закріплення знань, умінь і навиків. В організації навчальної діяльності проявляється  самостійність учнів, росте їх активність та  творчий потенціал.

Саме третій рівень організації самостійної роботи учнів та прищеплення  вмінь такої самостійної роботи, створення на уроці конкурентного середовища є дієвим засобом покращення якості знань учнів, підвищення рівня їх успішності.

1.3 Самостійна робота як засіб розвитку пізнавальної активності і творчого мислення учнів ПТНЗ

Проблемі організації самостійної роботи учнів у ПТНЗ, присвячено багато посібників, монографій і статей, але часто дане питання розглядається вузько, з позиції якоїсь однієї риси, якості, яка протиставлялась іншим.

Одні вчені твердили, що самостійність визначається тільки розумовою діяльністю учнів, другі тільки мотивами її діяльності, її добровільністю, треті тільки рисами характеру, поведінки тощо. Але не треба забувати, що діяльність людини багатогранна і тому треба формувати самостійність людини в цілому, у всіх її проявах.

Наше дослідження показало, що в організації самостійної роботи слід розрізняти:

1) самостійність мислення проявляється при розгляді суті явищ (подій, процесів) і веде до формування переконань; з нею тісно пов’язана і самостійність в використовуванні навичок і вмінь, прийомів розумової праці, методу пізнання;

2) самостійність характеру, поведінка особистості, яка виражається в умінні поступати у відповідності зі своїми поглядами, в тому чи іншому відношенні до оточуючого;

З) самостійність поштовху до діяльності, її мотивів; для неї важливі прояви інтересу, ініціативи, творчості;

4) самостійність в практичній діяльності.

Не треба забувати, що існує принципова різниця між пізнавальною діяльністю: а) при передачі готових знань; б) при формуванні знань на основі самостійної діяльності учнів. Головним видом пізнавальної діяльності учнів за способом передачі готових знань є запам’ятовування, при слабкому прояві активності і самостійності.

На початку 50 х років був запропонований пізнавальний процес, при якому знання формуються на основі самостійної мислительної діяльності учнів. Учень без сторонньої прямої допомоги повинен розібратися в явищах суспільного життя, розкрити їх суть. Пізнання рухається від явища до суті, а від суті знову до явища, але тепер це явище усвідомлюється повніше, глибше. Самостійне розкриття суті явищ органічно пов’язане з використанням знань, умінь, життєвого досвіду учнів.

Аналіз літератури показав, що для організації самостійної навчальної діяльності необхідно забезпечити її цікавість, доступність і різноманітність, враховуючи при цьому вікові та індивідуальні особливості учнів дотримуючись дидактичних вимог.

Самостійна робота на уроках економіки в  ПТНЗ будівельного профілю має велике навчальне й виховне значення. Вона може дати бажані наслідки лише тоді, копи вчитель застосовує її у певній системі та послідовності; правильно керує нею; працює в тісному контакті з викладачами інших дисциплін, особливо гуманітарного циклу.

В чому ж полягає суть самостійної роботи? Самостійною є та діяльність, яку учень здійснює без сторонньої прямої допомоги, спираючись на свої знання, мислення, вміння, життєвий досвід, переконання, і яка, через збагачення учня знаннями формує риси самостійності. Самостійна діяльність являє якість процесу пізнання, рису особистості учня і форму організації навчання.

Дані дослідження підтверджують думку про те, що розвиток самостійності в процесі навчальної діяльності включає в себе такі сторони:

• відношення викладача до проявів самостійності;
• уміння учнів самостійно планувати свою навчальну роботу;
• уміння виділяти головне і другорядне;
• оцінку учнем труднощів у вивченні матеріалу;
• наявність або відсутність в учня інтересу до матеріалу, який вивчається;
• самостійне застосування засвоєних знань;
• оцінка учнем своєї роботи і її результатів.

Навички і вміння самостійної роботи в учнів формуються не самі по собі, а в результаті спеціально організованих вправ, що органічно включаються у навчальний процес.

Велике значення в цьому відношенні має висока майстерність викладача, його керівництво активною пізнавальною діяльністю учня, логіка педагогічного процесу, створення проблемної ситуації на уроці, правильна і раціональна організація видів самостійної роботи, пов’язаної з подоланням учнями певних труднощів і підведення підсумків виконання і об’єктивна оцінка роботи.

Для того, щоб самостійна робота була ефективною важливо дотримуватись взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнювати їх, повинен існувати взаємозв’язок аудиторної і домашньої самостійної роботи.

Необхідно організовувати аудиторну роботу так, щоб домашня самостійна робота була її органічним продовженням. Великою мірою робота учнів, хід уроку тісно зв’язані і залежать від якості самостійної роботи учнів удома. Мета домашньої роботи – міцне закріплення вивченого на уроці матеріалу, глибше його осмислення, подальший розвиток набутих учнями умінь і навичок самостійної роботи з текстом підручника, різноманітними ілюстраціями, схемами. Учні, виконуючи домашнє завдання, привчалися писати прості й розгорнуті плани з окремих питань і тем, складати різні тематичні таблиці, працювати з матеріалами, готувати невеликі повідомлення, реферати на економічні і суспільно політичні теми.

Домашня робота носить творчий характер, будить думку учня. Викладач на уроці має максимально застосовувати прийоми стимуляції активного самостійного мислення, щоб творчий дух не залишав учня і вдома, спонукав його до самостійності і активності.

Часто учні не засвоюють той чи інший матеріал через невміння самостійно виконувати навчальні завдання, зокрема домашні. Дуже важливо навчити учнів складати план і тези прочитаного, мислити раціонально, мислити економічно.

Потрібно контролювати роботу учнів через фронтальне опитування. Дуже важливо у процесі навчання окремим учням роздавати картки для самостійної роботи з подібними завданнями, скласти план прочитаного тексту, скласти тези прочитаного; а потім збирати і перевіряти зошити окремих учнів. Таким чином стає зрозуміло, на скільки учні вміють виділяти головне, над чим ще треба попрацювати і вияснити, чи вміють учні лаконічно і суттєво виражати свої думки. Не всі учні володіють належним темпом читання, і цей недолік негативно позначається на успішності. Для того, щоб виправити становище треба більше уваги приділяти самостійній роботі над текстом підручника, застосовувати систему вправ на читання і аналіз тексту підручника, а також давати додаткові завдання додому.

Ще одним з важливих видів самостійної роботи, яка сприяє розвитку логічного мислення, усної й писемної мови, творчості, активності й самостійності учнів є ведення словника. Під час виконання самостійної роботи учням доводиться мати справу з великою кількістю економічних термінів та категорій, без правильного розуміння яких не можна засвоїти відповідний матеріал.

В ПТНЗ більше уваги приділялося таким видам самостійної роботи як складання плану роботи, який передбачає не тільки стислий виклад головних положень, їх доказів, але й наведення фактів, які ілюструють ці положення.

Ефективність роботи по складанню плану великою мірою залежить від наявності в учнів міцних знань з теми.

Важливою є робота учнів над висновками як по окремому уроці, так і по темі в цілому. Вивчаючи економіку, учні узагальнювали вивчене і складали короткі висновки. Спочатку висновки робилися ними по одному з якихось уроків, потім, коли учні оволодіють певними навичками складали висновки по всій темі. Активізація пізнавальної діяльності учнів, сприяє формуванню в них самостійності по складанню порівняльних таблиць і схем.

Наочність у викладанні економіки також має важливе значення. Використовуючи на уроках навчальне відео, презентаційний матеріал викладач більш активно діє на пізнавальну діяльність учня.

Як показав аналіз експериментальних даних, що для того, щоб самостійна робота учнів була ефективною потрібно дотримуватись певних умов:

1) чіткої, конкретної постановки завдань перед учнями;

2) характер завдань і запитань для самостійної роботи та їх складність на різних етапах навчання повинен змінюватись;

3)завдання для самостійної роботи мають бути доступними і посильними;

4) повинна бути диференціація завдань для самостійної роботи (можна поділити учнів групи на певні групи за рівнем їх знань та умінь);

5)повинна дотримуватись систематичність і послідовність застосування самостійної роботи учнів в процесі навчання;

6)важливо дотримуватись взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнювати їх;

7)повинен існувати взаємозв’язок класної і домашньої самостійної роботи.

Дослідження підтверджують, що самостійна робота учнів ПТНЗ у процесі вивчення економічних дисциплін є основним засобом виявлення і розвитку в них творчих здібностей і обдарованості, підготовки їх до практичної діяльності. Залежно від підготовленості учнів педагог щоразу повинен сам визначати послідовність і насиченість самостійної роботи, проявити свою творчість та ініціативу. В міру навчання учнів зростає рівень їх знань і пізнавальні можливості. Навчальний процес розкривається все повніше й глибше. У зв’язку з цим і види самостійної роботи поступово ускладнюються, але треба також пам’ятати, що самостійна робота не самоціль, а один із засобів поліпшення всієї навчально-виховної роботи, підготовки учнів до життя, до практичної діяльності.

Висновки до першого розділу

1. Аналіз наукової літератури з філософії, психології, педагогіки дозволив уточнити поняття навчально-творчої та самостійної діяльності учнів як виду діяльності, спрямованого на вирішення творчих завдань, у процесі якого відбувається активне відкриття світу для себе через творення і пізнання, цілісний розвиток особистості учня, його перехід на рівень самоуправління, набуття творчого продукту, що характеризується гуманістичною спрямованістю, новизною й значимістю для особистості.

2. Організацію творчої та самостійної  діяльності учнів визначено як цілеспрямовану взаємодію викладача і учнів на засадах діалогу, співробітництва і співтворчості з метою активізації та розвитку мислення, почуттів, волі, творчого потенціалу, приведення в систему мотивів, цінностей, знань, умінь та рефлексивної поведінки учнів, поступового їх переведення на рівень самоорганізації власної діяльності завдяки створенню і розширенню творчого мікросередовища в навчальному процесі через узгодження мети, принципів, змісту, методів, засобів і форм спільної діяльності.

3. Визначено особливості організації навчально-творчої та самостійної діяльності учнів, пов’язані як зі специфікою такої діяльності (узгодження всіх компонентів педагогічної системи (мети, принципів, змісту, методів, засобів і форм), які поєднуються наявністю в кожному з них пізнавального, творчого й гуманістичного складників; створення і розширення творчого мікросередовища в навчальному процесі), так і віковими особливостями учнів (інтеграція змісту різних предметів з метою формування цілісної картини світу; поступове переведення учнів на рівень самоорганізації й організації діяльності інших через опанування стратегії творчої діяльності).

4. Розроблено інтегровану модель організації самостійної та  творчої діяльності учнів, основними компонентами якої є особистість викладача, який цілеспрямовано організовує творчу самостійну діяльність учня; особистість учня, що розвивається, і сама творча діяльність, яка розгортається в просторі і часі. Використовуючи засоби організації творчої діяльності, якими є цілі, принципи, зміст, методи і форми спільної діяльності, а також спеціально розроблені дидактичні засоби, викладач створює творче мікросередовище, в процесі взаємодії з яким відбувається  постійний розвиток і саморозвиток особистості учня.

5. З’ясовано, що інтегрованим результатом організації самостійної та  творчої діяльності є підвищення рівня творчої компетентності учнів.

6. На підґрунті моделі з урахуванням виявлених особливостей розроблено особистісно-орієнтовану технологію організації навчально-творчої діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів на макрорівні. Технологія на макрорівні (етапи: організаційно-творчий, розвивально-творчий та творчого саморозвитку) розрахована на значний проміжок часу й сприяє поступовому переведенню учнів на рівень самоорганізації діяльності, підвищення їхньої навчально-творчої компетентності.

пРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Експериментальне дослідження процесу прищеплення вмінь самостійної роботи як засіб ІННОВАЦІЙНОГО досвіду творчої діяльності при вивченні курсу економіки

1.   Загальні питання організації та проведення експерименту

З метою перевірки висунутої гіпотези було проведено експериментальне  дослідження, що містило констатувальний, формувальний і контрольний етапи експерименту. Перевірка ефективності розробленої технології організації самостійної та  творчої діяльності учнів проводилась особисто автором на матеріалі викладання економіки в Криворізькому професійному будівельному ліцеї.

Експериментальне дослідження відбувалося протягом 2013–2014 навчального року; на різних етапах у ньому взяли участь 60 учнів І  курсу Криворізького професійного будівельного ліцею.

Експериментальне дослідження здійснювалося у три етапи, кожен з яких вирішував певні завдання:

•                        під час констатувального експерименту було виявлено вихідний рівень сформованості навчально-творчої компетентності та готовності до самостійної роботи генеральної сукупності учнів І курсу (60 осіб) за визначеними показниками, а також обрано експериментальні і контрольну групи, які за вказаним критерієм майже не відрізнялись на початок проведення експерименту;
•                        під час формувального експерименту в експериментальній групі (30 осіб) було впроваджено обґрунтовану в дослідженні технологію прищеплення вмінь самостійної роботи та  організації творчої діяльності учнів на макрорівні й розроблений відповідно до її етапів комплекс засобів, спрямований на здійснення переходу від прямого управління до самоуправління й поступовий вихід учнів на рівень самоорганізації творчої самостійної діяльності;
•                        під час контрольного експерименту, в якому взяли участь учні експериментальної і контрольної груп (60 осіб) було виявлено підсумковий рівень сформованості їхньої творчої компетентності й визначено ефективність технології й засобів організації самостійної та  творчої діяльності учнів.

В експериментальній групі прищеплення вмінь самостійної роботи відбувалося крім цього і в позаурочний час з використанням творчих завдань та  факультативного курсу.

У контрольній групі заняття проводили за традиційною методикою.

Для вивчення ситуації з питань організації самостійної роботи учнів було проведено анкетування  учнів Криворізького професійного будівельного ліцею Анкетування дозволило виявити: відношення учнів до традиційної організації самостійної роботи.

Учням запропонували анкету, щодо стану впровадження елементів самостійної роботи в навчальний процес (додаток А). У анкетуванні брало участь 60 учнів І курсу.

Аналіз анкетних даних виявив, що 80 % учнів готуються до уроків лише перед практичними та семінарськими заняттями, систематично – 14 %, епізодично – 6 %. Дані по першому питанню показують, що далеко не кожний учень регулярно займається, поповнює свої знання щодня. Учні самостійно працювати не навчені, бракує часу, відсутня мотивація, потреба в саморозвитку відсутня.

Аналізуючи ставлення учнів щодо їх самостійної роботи, ми бачимо, що лише 50 % учням необхідно самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, тільки 37 % учні використовують самостійні роботи, у 58 % учнів труднощі виникають не завжди. Труднощі виникають тому, що завдання не самостійне опрацювання має великий обсяг – 57 % учнів, 25 % учнів зазначили, що не розуміють матеріал на теоретичному занятті.

68 % учнів зазначили, що найбільш продуктивно вони працюють вдома, але 49 % учням потрібна допомога викладача при організації самостійної роботи.

На питання: «До яких дисциплін ви готуєтесь в першу чергу і чому?», 90 % учнів відповіли, що виконують у першу чергу ті завдання, які посильні для виконання.

100 % учнів відповіли, що їх самостійна робота включає тільки репродуктивний рівень навчальної діяльності та полягає  в конспектуванні опорних конспектів за темою, виконанні нескладних завдань за зразком.

74 % вказали, що їм потрібно, щоб викладач звертав увагу на своєчасне виконання самостійної роботи та 80 % учнів зазначили, що необхідно, щоб викладач коригував самостійно отримані знання.

Проведене анкетування з питань організації самостійної роботи учнів дає нам підстави зробити такі висновки:

1. У КПБЛ приділяється увага організації самостійної роботи учнів, але учні ще не придбали достатніх навиків самостійної роботи, не вміють раціонально розподіляти бюджет свого часу.
2. У практичній навчальній роботі недостатньо використовуються різноманітні види самостійної роботи. Широке поширення одержують роботи  репродуктивного характеру.
3. Роботи які за своїм характером та змістом мали б активізувати творчу активність учнів не представлені зовсім або мають безсистемний та епізодичний характер.

Констатувальний експеримент було проведено серед учнів груп І курсу Криворізького професійного будівельного ліцею за професіями «Маляр; Штукатур» та «Електрогазозварник».

Метою експерименту було визначення у учнів, що брали участь в ньому, вихідного рівня сформованості інтелектуальних умінь (аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати), визначення рівня самостійності та пізнавального інтересу до навчальної дисципліни «Основи галузевої економіки та підприємництва».

У процесі проведення експерименту використовувались такі методи:

- контроль із застосуванням системи контрольних та тестових робіт з метою виявлення рівня знань, умінь, навичок та усвідомлення необхідності вивчення дисципліни; рівня сформованості інтелектуальних умінь (виділення головного, порівняння, аналіз, узагальнення); рівня сформованості самостійності;

- анкетування, з метою визначення пізнавального інтересу до предмета.

Основними критеріями при проведенні експериментального дослідження були обрані:

1. Якість засвоєння знань, умінь, навичок.

2. Якості особистості:

- сформованість інтелектуальних умінь (аналізувати, узагальнювати, виділяти головне, порівнювати).

За результатами І семестру 2013-2014 навчального року за професією «Маляр; Штукатур» та «Електрогазозварник»  було виділено дві групи відповідно 13-04 та 13-05, які мають приблизно однакові показники успішності.

Спираючись на результати атестації та результати І семестру 2013-2014 навчального року, було визначено середні показники успішності учнів, їх наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Середні показники успішності учнів

Аналіз даної таблиці свідчить, що за показниками успішності група 13-04 та група 13-05 є близькими, тобто ці групи приблизно рівні за розподілом знань, умінь і навичок. За базу порівняння вирішили взяти результати успішності цих груп за І семестр 2013-2014 навчального року. Далі будемо їх розглядати як експериментальна Е (група 13-04), та контрольна К (група 13-05).

Отже, за результатами проведення констатуючого експерименту можна зробити такий висновок, що на І курсі навчання за професією «Маляр; Штукатур» та «Електрогазозварник» існують дві групи, які мають приблизно однакові рівні засвоєння знань, умінь і навичок.

За результатами І-го семестру 2013-2014 навчального року для проведення формуючого експерименту було вибрано групу 13-05 як контрольну (К), а групу 13-04 як експериментальну (Е).

Метою формуючого експерименту є порівняння навчального процесу при традиційній організації самостійної роботи учнів та запропонованої методики організації самостійної роботи учнів на прикладі вивчення теми:  «Поняття ринку і ринкових відносин. Формування та розвиток ринку». У групі К1 (група 13-05) заняття з теоретичного навчання було проведено у традиційній формі згідно з робочою програмою. Викладач розповів про сутність ринку, ринкову інфраструктуру, товарне виробництво як першооснову ринкової економіки, закони ринкового господарства, розвиток товарно-грошових відносин на сучасному етапі, конкуренцію, інфляцію.

Учні конспектували навчальний матеріал у зошити. На протязі всього заняття тільки 6 учнів проявили активність, решта слухали викладача та конспектували навчальний матеріал.

У групі Е (група 13-04) заняття теоретичного навчання було проведено згідно із запропонованою методикою організації самостійної роботи учнів на прикладі теми: «Поняття ринку і ринкових відносин. Формування та розвиток ринку».

Учні експериментальної групи працювали самостійно не тільки під час аудиторної роботи (робота з опорним конспектом, схемами та таблицями за темою), але й в поза навчальний час під час відвідування факультативних занять.

Для активізації самостійної роботи використовувалися такі нетрадиційні форми, як вирішення педагогічних ситуацій, завдання підвищеної складності, завдання творчого характеру.

Після проведення занять в контрольній та експериментальній групі, були проведені контрольні опитування з метою з’ясування якості розробленої методики та на якому рівні знаходяться знання учнів та їх готовність до самостійної творчої діяльності.

 За результатами опитування виявлено, що учні експериментальної групи тепер мали більш ґрунтовні знання, вони знають, як розв’язувати поставлені перед ними завдання, щодо виявлення причин інфляції, виявлення конкурентних переваг високого та низького порядку, аналізу дії основних законів функціонування ринку.

На 17,32% зросли знання про закономірності функціонування ринкової економіки. Також за результатами зрізу було визначено, що кількість бажаючих працювати на себе, створити в майбутньому власну справу збільшилось на 10,5%. На початку експерименту цей показник був нижчим і складав 42,3% бажаючих.

У ході формуючого експерименту було зроблено порівняння результатів навчального процесу при традиційній організації самостійної роботи учнів та при використанні запропонованої методики організації самостійної роботи учнів на прикладі викладання теми: «Поняття ринку і ринкових відносин. Формування та розвиток ринку».  Було з’ясовано що процес організації самостійної роботи є  ефективним за таких педагогічних умов:

•                   включення у навчальний процес завдань, що моделюють майбутню професійну діяльність учнів;
•                   постійне підвищення рівня самостійності учнів шляхом включення у навчальний процес завдань підвищеної складності;
•                   своєчасний контроль з боку викладача, поступове виховання потреби та навичок самоконтролю;
•                   різноманітність у формах та методах проведення занять;
•                   створення позитивного мікроклімату на заняттях, атмосфери співробітництва між учнями та викладачем.

Аналізуючи відповіді учнів можемо прослідкувати, як змінився багаж знань учнів, з розглянутої дисципліни, експериментальної групи в порівнянні із учнями контрольної групи.

Таким чином, при втіленні методики організації самостійної роботи учні раціонально використовують час, що дозволяє закріпити теоретичний матеріал шляхом практичних завдань, підвищити пізнавальну активність учнів, формувати навички аналізу, розвивати мислення.

Отже, експериментальне дослідження було проведено з метою перевірки ефективності використання в начальному процесі методики організації самостійної роботи учнів на прикладі вивчення теми: «Поняття ринку і ринкових відносин. Формування та розвиток ринку».

Для виявлення рівнів сформованості навчально-творчої компетентності учнів було використано комплекс діагностичних методик:

• розроблені анкети для виявлення сформованості позитивної мотивації та емоційного ставлення до творчої та самостійної діяльності (додатки Б, В)

З використанням означених анкет було визначено наявний рівень сформованості творчої компетентності генеральної сукупності учнів І курсу (60 осіб) Аналіз отриманих даних дозволяє констатувати подібність вияву досліджуваної якості серед учнів І курсу  з помітним переважанням низького й середнього рівнів її сформованості: лише близько 8 % учнів мають високий рівень творчої компетентності, що підтверджує актуальність і доцільність теми дослідження.

Спостереження засвідчили, що учні здебільшого надають перевагу виконавчій позиції в навчанні, у них недостатньо розвинена здатність до самоуправління, у разі виникнення труднощів вони частіше звертаються до викладача чи одногрупників, ніж намагаються знайти рішення самостійно, недостатньо виявляють інтелектуальні й вольові зусилля для досягнення мети, мають слабко розвинені рефлексивні вміння. Отже, результати діагностування свідчать про невідповідність між прагненням до самостійності й реальною здатністю учнів до самоорганізації власної діяльності. Значний відсоток вияву низького рівня означеної якості указує на переважання засобів прямого управління викладачів й недостатню усвідомленість учнями себе як суб’єктів власної діяльності.

З метою виявлення ставлення викладачів до досліджуваної проблеми було проведено анкетування викладачів професійно-технічних навчальних закладів м. Кривого Рогу (Додаток Г). Результати анкетування свідчать про те, що викладачі неодмінно прагнуть до організації творчої діяльності й розвитку творчих здібностей учнів, однак мають певні труднощі в її організації, тобто виникає суперечність між наявною потребою і можливістю практично здійснити ці наміри. Серед причин, які ускладнюють організацію навчально-творчої діяльності, викладачі найчастіше називають недостатність необхідних матеріалів – відповідних засобів і творчих завдань у підручниках, обмеженість часу для організації творчих видів робіт, а також недостатній рівень знань учнів для організації активної творчої діяльності.

Водночас педагоги застосовують різні засоби організації творчої діяльності, однак несистемний характер такої діяльності поряд з відсутністю цілеспрямованої роботи щодо опанування учнями способів творчої діяльності роблять її не досить ефективною, що свідчить про недостатню обізнаність щодо технології ефективної організації творчої діяльності на заняттях.

2.2 Педагогічні рекомендації щодо прищеплення вмінь самостійної роботи під час проведення  уроків економіки.

Експериментальні дослідження підтверджують, що самостійна робота учнів ПТНЗ у процесі навчання є основним засобом виявлення і розвитку в них творчих здібностей і обдарованості, підготовки їх до практичної діяльності. Залежно від підготовленості учнів педагог щоразу повинен сам визначати послідовність і насиченість самостійної роботи, проявити свою творчість та ініціативу. В міру навчання учнів зростає рівень їх знань і пізнавальні можливості. Навчальний процес розкривається все повніше й глибше. У зв’язку з цим і види самостійної роботи поступово ускладнюються, але треба також пам’ятати, що самостійна робота не самоціль, а один із засобів поліпшення всієї навчально-виховної роботи, підготовки учнів до життя, до практичної діяльності.

Самостійна робота учня є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Мета самостійної роботи учнів ПТНЗ будівельного профілю: набуття додаткових знань, перевірка отриманих знань на практиці, вироблення фахових та дослідницьких вмінь та навичок.

Зміст самостійної роботи учня над конкретною дисципліною визначають навчальна програма дисципліни, методичні матеріали, завдання та вказівки педагога.

Самостійну робота учня забезпечує система навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум, навчально-методичний комплекс дисципліни тощо.

За результатами нашого експерименту ми розробили низку рекомендацій щодо якісного використання самостійної роботи учнів ПТНЗ будівельного профілю.

1. Методичні матеріали для самостійної роботи учнів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку учня.

2. Для самостійної роботи також рекомендують відповідну наукову та фахову монографічну і періодичну літературу.

3. Самостійну роботу над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни учні повинні виконувати у бібліотеці професійно-технічного навчального закладу, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах.

4. У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу учня до потрібних дидактичних засобів. Графік самостійної роботи доводять до відома учнів на початку поточного семестру.

5. Самостійну роботу учнів має організовувати педагог через систему домашніх завдань, виконання яких має оцінювати викладач, і ця оцінка має входити до семестрової оцінки учня.

6. Завдання самостійної роботи учні мають виконувати індивідуально або групою по 2-5 осіб.

7. Види завдань для самостійної роботи учнів залежать від особливостей навчального курсу.

Це можуть бути:

•                   реферування наукової літератури; пошук наукової літератури за певною темою; розв’язування задач; написання есе;
•                   розв’язування проблем; виконання певної практичної роботи; аналіз ситуаційних вправ;
•                   створення ситуаційних вправ; опрацювання певного матеріалу за навчальною літературою та створення структурної (візуальної) схеми прочитаного матеріалу.

Реферування наукової літератури полягає у тому, що викладач пропонує учням наукову літературу (книгу, її розділи, декілька книжок, наукові статті тощо) і учні самостійно їх опрацьовують і представляють короткий звіт у вигляді невеликого реферату (2-3 стор.) про свої враження від прочитаного. Реферат варто пропонувати робити писаним, а не друкованим на комп’ютері, щоб запобігти запозичення з системи Internet.

Пошук наукової літератури за певною темою.

Викладач готує теми за курсом або його частиною та подає їх учням, які мають в бібліотеці та в системі Internet підібрати адекватну літературу. Варто визначити певну кількість позицій або провести змагання, хто знайде більше літературних джерел,перший варіант доцільно використовувати, якщо учні шукають літературу за індивідуально визначеними темами, другий – коли подана одна тема для всіх учнів.

Розв’язування задач. Викладач підбирає (розробляє) задачі за певними розділом курсу і пропонує їх розв’язати у письмовому вигляді. Залежно від складності та обсягу роботи над конкретним завданням можна пропонувати одну або декілька задач кожному учню, або групі учнів (2-5 осіб). Звітувати про розв’язання учні можуть письмово або (що ефективніше) на практичному занятті перед загальною групою учнів. Можна давати всім учням однакові задачі і порівнювати, як кожен учень (група) їх розв’язала. Можна кожному учню (групі) дати різні задачі.

В такому випадку обговорення розв’язання задач доцільно проводити на практичному занятті перед загальною групою учнів, щоб всі учні отримали більше інформації.

Есе (реферат). Викладач визначає тему або індивідуальні теми для есе. Теми для есе варто давати проблемні, пропонувати учням писати своє власне бачення і не послуговуватися навчальною або науковою літературою. Відповідно варто пропонувати писати есе від руки, а не друкувати на комп’ютері, щоб запобігти запозиченням з системи Internet.

Підготовка есе ( реферату) по одному з питань програми (на вибір учня) є самостійною домашньою письмовою роботою. Критерієм оцінки есе є такі його параметри:

•                   виразно сформульована проблема;
•                   обґрунтування її актуальності; короткий огляд літературних джерел та поглядів різних (кількох) авторів на суть проблеми;
•                   логічна послідовність та аргументованість викладу змісту есе;
•                   наявність власної (авторської) позиції;
•                   пов`язаність змісту есе із сучасними українськими реаліями (практичними чи теоретичними);
•                   наявність висновку і посилань на джерела.

Не зараховуються есе, які є плагіатом, або передруком текстів з підручника чи Інтернету.

Розв’язування проблем. Викладач пропонує учням проблемну ситуацію. Вони мають сформулювати проблему, перевести її в задачу та розв’язати. Організовувати цю роботу можна аналогічно до розв’язування задач.

Виконання певної практичної роботи. Відповідно до курсу або спецкурсу учні отримують практичне завдання, виконують його і подають короткий письмовий звіт або відповідний результат роботи викладачу.

Аналіз ситуаційних вправ.

Викладач розробляє (підбирає ) ситуаційні вправи за певними розділом курсу і пропонує учням їх розв’язати у письмовому вигляді. Залежно від складності та обсягу роботи можна пропонувати аналіз ситуаційного завданням окремо кожному учню, або групі учнів (2-5 осіб). Звітувати про аналіз ситуаційної вправи учні можуть письмово або (що ефективніше) на практичному занятті перед загальною групою учнів. Можна давати всім учням однакові ситуаційні вправи і порівнювати, як кожен учень (група) їх розв’язала. Можна кожному учню (групі) дати різні ситуаційні вправи. Обговорення аналізу ситуаційних вправ доцільно проводити на практичному занятті перед загальною групою учнів, щоб всі учні брали участь у роботі. Коли всі учні аналізували одну ситуаційну вправу доцільно провести дискусію за результатами її аналізу.

Створення ситуаційних вправ. Кожному учню індивідуально або групі учнів можна запропонувати розробити ситуаційні вправи з певної теми курсу.

Самостійне опрацювання певного матеріалу за навчальною літературою та створення структурної (візуальної ) схеми прочитаного матеріалу. Викладач дає учням навчальний матеріал (певний розділ підручника), пропонує його опрацювати і зміст розділу представити у вигляді візуальної схеми, малюнку тощо. Схеми і малюнки, створені учнями слід представити та обговорити на практичному занятті або лекції.

8. За кожним конкретним курсом або спецкурсом має бути розроблена система самостійної роботи учнів, яка відповідає особливостям курсу. Завдання до самостійної роботи є необхідною частиною навчально-методичного комплексу дисципліни, який розробив викладач. Завдання до самостійної роботи викладач розробляє разом із іншим методичним забезпеченням дисципліни і подає його голові методичної комісії  до початку навчального року або семестру.

На початку семестру необхідно ознайомити учнів із організацією роботи з певної дисципліни, з формами контролю, з організацією самостійної роботи, з критеріями оцінювання.

9. Контроль за виконанням самостійної роботи повинен здійснюватися згідно з вимогами і критеріями, описаними у навчально-методичному забезпеченні дисципліни. Формами контролю за самостійною роботою може бути усне опитування на уроці, перевірка письмових робіт (здійснених самостійно дослідних, індивідуальних, творчих завдань, есе, рефератів), опитування під час тематичної атестації.

самостійний учень будівельний пізнавальний

3.  Аналіз результатів експериментального дослідження

З метою визначення підсумкового рівня сформованості навчально-творчої компетентності учнів експериментальної і контрольної груп було проведено контрольний експеримент. Завданнями контрольного етапу були перевірка ефективності обґрунтованої технології й визначення впливу окремих засобів технології організації навчально-творчої діяльності або їх комплексу на формування навчально-творчої компетентності, її емоційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного компонентів й рівня розвитку особистісних якостей.

З метою виявлення динаміки змін у мотиваційній сфері учнів, визначення ступеня сформованості стійкої мотивації до навчально-творчої діяльності було проведено анкетування (зміст запитань наведено в додатку Б). Отримані результати представлено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Динаміка сформованості позитивної мотивації до навчально-творчої самостійної діяльності (у %)

Аналіз наведених даних підтверджує, що кількість учнів, які виявили високий рівень мотивації до навчально-творчої самостійної діяльності (пізнавальні мотиви і мотиви творчого досягнення) збільшилась в  експериментальній групі.

Під час експериментального дослідження було також виявлено динаміку емоційно-ціннісного ставлення до навчально-творчої діяльності (зміст анкети наведено в додатку В). Результати анкетування наведено в табл. 2.3. Їх аналіз свідчить, що в результаті експериментальної роботи суттєво збільшилась емоційна задоволеність учнів власною діяльністю. Наведені  дані  дозволяють

Таблиця 2.3

Динаміка емоційно-ціннісного ставлення учнів до навчально-творчої діяльності (у %)

стверджувати, що проведення позакласних занять, які пропонують більший спектр творчих форм і видів діяльності, залучення до мистецтва, організація колективних творчих заходів сприяє значному зростанню мотивації й емоційно-ціннісного ставлення як  до самостійної так і до творчої діяльності та її результатів.

З метою виявлення динаміки сформованості творчих умінь учнів і здатності вирішувати самостійно творчі завдання на виконавчому, евристичному, креативному рівнях учням запропонували творчі завдання різного рівня складності у вигляді кросвордів ( Додаток Е).

Спостерігалось значне зростання якості вирішення творчих завдань. Так, якщо на констатувальному етапі експерименту жоден учень не вирішив завдання на  креативному  рівні,  то  після  експерименту  кількість  таких  учнів  значно збільшилась. Зросла й кількість учнів, що виконали завдання на евристичному рівні, натомість значно зменшилась кількість робіт виконавчого рівня, порівняно з контрольною групою.

Отже, потенційні можливості учнів із віртуального стану перейшли в активну форму, про що свідчить високий рівень вирішення навчально-творчих завдань.

Високий рівень вирішення творчих завдань свідчить також про здатність учнів до самоорганізації та самоуправління власною діяльністю. Для підтвердження динаміки рівня сформованості здатності до самоорганізації творчої діяльності було застосовано метод експертного оцінювання (Додаток Д) під час виконання учнями самостійно творчого проекту, колективної творчої діяльності. Узагальнені результати експертного оцінювання наведено в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Динаміка сформованості здатності учнів до самоорганізації навчально-творчої діяльності (у %)

Аналіз результатів зрізу свідчить про значне зростання здатності до самоорганізації учнів  експериментальної групи: учні ініціюють і реалізують складні тривалі проекти, організують власну діяльність і діяльність інших, що підтверджує ефективність розробленої технології та засобів організації самостійної навчально-творчої діяльності, які забезпечують поступовий перехід від прямого управління, через співуправління до самоуправління учнями власною діяльністю.

Висновки до другого розділу

Проведення експериментального дослідження та аналіз отриманих результатів дозволили дійти таких висновків.

1. Під час констатувального експерименту підтверджено актуальність обраної теми дослідження. Дані констатувального зрізу засвідчили, що високий і середній рівень сформованості навчально-творчої компетентності учнів є недостатнім. Наявний рівень сформованості означеної компетентності учнів й результати анкетування вчителів вказують на доцільність розробки й упровадження до навчального процесу технології організації навчально-творчої діяльності й відповідного комплексу засобів, які б являли собою певну логічну систему й сприяли розвиткові творчої особистості учнів, підвищенню рівня їхньої навчально-творчої компетентності.

Для визначення ефективності окремих засобів педагогічної технології організації навчально-творчої діяльності (системи творчих завдань різного рівня складності, стратегії творчої діяльності й розробленого факультативного курсу), порівняння й зіставлення їх впливу на розвиток творчих якостей учнів, здатності до самоорганізації діяльності, формування творчої компетентності в цілому, було проведено варіативний експеримент.

2. У результаті експериментальної перевірки технології організації самостійної навчально-творчої діяльності учнів на макрорівні й комплексу засобів, спроектованих відповідно до її етапів, доведено, що:

•  система творчих завдань, (кросворди) характеризується поступовим ускладненням, поглибленням творчого пошуку, підвищенням комунікативної функції творчої діяльності й ролі самоуправління, є основним засобом організації самостійної навчально-творчої діяльності на уроках й забезпечує розвиток уяви, творчого потенціалу, формування навчально-творчих умінь учнів;
•  стратегія творчої діяльності, що забезпечує опанування творчих способів і прийомів діяльності, сприяє розвитку розумової й діяльнісної сфер особистості, формуванню учня як активного суб’єкта навчально-творчої діяльності, підвищує рівень виконання творчих завдань;
•  Факультативний курс з економіки «Економікс», який передбачає інтеграцію знань економіки та інших суспільних дисциплін, пропонуючи різноманіття творчих форм і видів діяльності в поєднанні, сприяє цілісному розвитку усіх сфер особистості учня, формуванню ціннісного ставлення до себе, інших, природи, світу в цілому, пізнавально-творчої активності та гуманістичної спрямованості учнів.

3. Контрольний експеримент підтвердив ефективність розробленої технології й засобів організації самостійної навчально-творчої діяльності учнів: виявлено позитивні зміни за кожним з показників навчально-творчої компетентності в експериментальній групі.

ВИСНОВКИ

1. Теоретичне узагальнення складників поняття „навчально-творча діяльність” є підґрунтям визначення її сутності як виду діяльності, спрямованої на вирішення навчально-творчих завдань, у процесі якої відбувається активне відкриття світу для себе через творення і пізнання, цілісний розвиток особистості учня, його перехід на рівень самоуправління, набуття творчого продукту, що характеризується гуманістичною спрямованістю, новизною й значимістю для особистості.

2. Визначено особливості організації творчої діяльності учнів : узгодження компонентів педагогічної системи через наявність у кожному з них пізнавального, творчого й гуманістичного складників; створення та розширення творчого мікросередовища в навчальному процесі; інтеграція змісту різних предметів з метою формування цілісної картини світу; поступове переведення учнів на рівень самоорганізації й організації діяльності інших через опанування стратегії творчої діяльності.

3. Розроблена із застосуванням сукупності підходів інтегрована модель організації самостійної та творчої діяльності учнів дозволяє забезпечити цілісність організації такої діяльності в урочний і позаурочний час та розглянути її як цілеспрямовану взаємодію викладача й учнів на засадах діалогу, співробітництва і співтворчості з метою активізації та розвитку мислення, почуттів, волі, творчого потенціалу учнів, поступового їх переведення на рівень самоорганізації діяльності завдяки створенню й розширенню творчого мікросередовища в навчальному процесі через узгодження мети, принципів, змісту, методів, засобів і форм спільної діяльності.

4. На основі моделі науково обґрунтовано й упроваджено в навчальний процес особистісно орієнтовану технологію організації самостійної навчально-творчої діяльності учнів на макрорівні. Технологія на макрорівні з етапами: організаційно-творчим, розвивально-творчим та творчого саморозвитку – ґарантує перехід на рівень самоорганізації діяльності, підвищення рівня навчально-творчої компетентності учнів.

Результатами варіативної експериментальної роботи в групі 13-04 є використання  системи творчих завдань (кросворди (Додаток Е) та факультативний курс (Додаток Ж), підтверджено ефективність розробленої технології й засобів організації навчально-творчої діяльності учнів: близько 92 % учнів виявили високий і середній рівень навчально-творчої компетентності. Розкрито конкретні зміни, що відбулися в експериментальній групі, а саме:

• був забезпечений високий рівень розвитку емоційно-чуттєвої сфери, пізнавально-творчої активності й гуманістичної спрямованості особистості, посилення інтересу до діяльності, ініціативності, оригінальності завдяки розширенню творчого середовища через впровадження факультативних занять, проектування змісту, спрямованого на формування ціннісного ставлення до себе, інших, природи, суспільства, світу в цілому; однак недостатнє усвідомлення способів і прийомів творчої діяльності знижувало якість виконання творчих завдань;

Водночас проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективним є подальше її вивчення з точки зору розробки варіативних засобів організації самостійної навчально-творчої діяльності для роботи з обдарованими учнями, та прищеплення вмінь самостійної роботи з метою підвищення якості знань.

ДОДАТКИ

Додаток А

Анкета для учнів

З метою виявлення відношення с до поза-аудиторної самостійної роботи. Уважно прочитайте кожне питання та виберіть тільки один варіант відповіді, даний варіант підкресліть. Якщо серед запропонованих варіантів відповідей вірної немає, наведіть свою.

1. Чи виникають у Вас труднощі під час виконання самостійної роботи:

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Якщо ви відповіли «так» на питання №1, то вкажіть:

2. В яких випадках виникають труднощі під час виконання самостійності роботи:

а) відсутність мети, питань завдання;

б) недостатньо навчальної літератури;

в) ___________________________________________

3. Чи потрібно, щоб викладач звертав увагу на своєчасне виконання позааудиторної самостійної роботи:

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

4. Чи використовуєте Ви самостійно вивчений матеріал на заняттях:

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

5. Чи потребуєте Ви допомоги викладача при позааудиторній самостійній роботі:

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

6. Якому із видів джерел Ви віддаєте перевагу при самостійному вивченні теми:

а) використання навчальної літератури;

б) використання періодичних видань;

в) використання опорних конспектів, логічних схем;

г) ____________________________________________________.

7. В яких умовах Ви працюєте самостійно більш продуктивно:

а) вдома;

б) у читальній залі бібліотеки;

в) __________________________________.

8. Чи потрібно Вам, щоб викладач корегував самостійно отримані знання:

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

9. До заняття Ви готуєтесь:

а) систематично;

б) епізодично;

в) тільки до семінарських занять та практичних занять.

Дякуємо за відповіді!

Додаток Б

Анкета для учнів

Дорогий друже! Хотілося б дізнатися про ваше ставлення до вивчення предмета і навчально-творчої діяльності. Прочитайте кожне речення й оберіть ваш варіант відповіді на нього.

1. Знання предмета Вам необхідні для:

а) отримання вищих оцінок;

б) спілкування;

в) подальшого навчання

г) для досягнення успіху в професійній діяльності.

2. До навчально-творчої діяльності Вас спонукає:

а) бажання запобігти покаранню за невиконане завдання;

б) бажання бути не гіршим за інших;

в) бажання бути знаючою людиною;

г) бажання поглибити знання й розвивати власні здібності.

3. Ви виконуватимете навчально-творчі завдання тому, що:

а) вимагає вчитель;

б) це можливість виявити себе  перед однокласниками;

в) поліпшити знання і розвинути творче мислення;

г) бажаєте постійно самовдосконалюватися.

4. Набуття вмінь, навичок навчально-творчої діяльності допоможе Вам у майбутньому:

а) бути авторитетною особистістю в студентському колективі;

б) краще навчатися у вузі;

в) постійно збагачувати знання із різних сфер;

г) досягти успіху в професійній діяльності.

5. Ви бажаєте займатися навчально-творчою діяльністю в позаурочний час тому, що:

а) рекомендував учитель;

б) цікаво проводити час з друзями;

в) цікаво пізнавати нове;

г) це надає можливість самореалізації та здійснення власних творчих задумів.

6. На уроках Вам найбільше подобається:

а) бути в центрі уваги класу, виявляти себе;

б) самостійно обирати завдання;

в) виконувати творчі вправи;

г) можливість розвивати власні здібності.

7. При виникненні труднощів під час вирішення навчально-творчих завдань ви звертаєтесь за допомогою до:

а) вчителя;

б) сусіда по парті;

в) підручника;

г) спробуєте знайти рішення самостійно.

Дякуємо за відповіді!

Додаток В

Анкета для учнів

Дорогий друже! Хотілося б дізнатися про ваше ставлення до навчально-творчої діяльності. Прочитайте кожне речення й оберіть ваш варіант відповіді на нього.

Мета – виявити емоційно-ціннісне ставлення до навчально-творчої діяльності

1. Чи отримуєте Ви внутрішнє задоволення під час занять?

а) так   б) іноді  в) ні

2. Чи подобається Вам вирішувати творчі завдання на уроках?

а) так   б) іноді  в) ні

3. Чи відчуваєте ви захоплення, емоційне піднесення при вирішенні творчих завдань?

а) так   б) іноді  в) ні

4. Чи подобається Вам брати участь у колективних творчих справах?

а) так   б) іноді  в) ні

5. Чи задоволені Ви результатом власної діяльності?

а) так   б) іноді  в) ні

Дякуємо за відповіді!

Додаток Г

Анкета для вчителів

Шановний викладач! Просимо Вас відповісти на запитання з метою вивчення проблеми організації навчально-творчої діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладах.

1. Які методи та форми навчання Ви використовуєте для організації навчально-творчої діяльності на уроках?

а) репродуктивні;

б) частково пошукові;

в) евристичні;

г) дослідницькі.

2. Якими критеріями Ви керуєтесь при визначенні змісту навчально-творчої діяльності?

а) інтерес учнів;

б) забезпечення формування знань;

в) відпрацювання вмінь та навичок;

г) реалізація міжпредметних зв’язків.

3. Яку кількість часу в % відводите на організацію навчально-творчої діяльності учнів на уроках?

а) 0-20%;

б) 20-40%;

в) 40-60%;

г) 60-80%.

4. Чи вважаєте Ви за необхідне розвивати в учнів навички щодо самоуправління й самоорганізації власної навчально-творчої діяльності?

а) постійно й систематично працюю над цим;

б) часто звертаю на це увагу на уроках;

в) іноді працюю над цим;

г) вважаю це необов’язковим.

5. Які труднощі Ви маєте при організації навчально-творчої діяльності учнів з вашого предмета?

а) відсутність творчих завдань у підручниках;

б) недостатня підготовленість учнів;

в) велика кількість часу на підготовку та проведення творчих видів робіт;

г) інша відповідь.

6. Позакласна робота з предмета, на Вашу думку, має спрямовуватися на:

а) роботу з невстигаючими учнями;

б) підготовку до олімпіад, свят, тижнів англійської мови тощо;

в) поглиблення знань та розвиток творчих здібностей учнів;

г) інша відповідь.

7. Чи вважаєте Ви доцільною розробку комплексу засобів для організації навчально-творчої діяльності учнів?

а) так;

б) ні.     Дякуємо за співробітництво!

Додаток Д

Тест для оцінювання здібностей до саморозвитку і самоосвіти

1. За що вас цінують ваші друзі?

а) за те, що відданий і вірний друг;

б) сильний і готовий у складну хвилину допомогти;

в) ерудований, цікавий співрозмовник.

2. На основі порівняльної самооцінки виберіть, яка характеристика вам найбільше підходить?

а) цілеспрямований;

б) працьовитий;

в) чуйний.

3. Як ви ставитеся до ідеї ведення особистого щоденника, до планування своєї роботи на рік, місяць, найближчий тиждень, день?

а) зазвичай це даремна втрата часу;

б) я намагався це робити, але нерегулярно;

в) позитивно, тому що я давно це роблю.

4. Що вам найбільше заважає професійно самовдосконалюватися, краще вчитися?

а) бракує часу;

б) бракує необхідної літератури й умов;

в) не завжди вистачає сили волі та наполегливості.

5. Які типові причини ваших помилок і невдач?

а) неуважний;

б) переоцінюю власні здібності;

в) точно не знаю.

6. На основі порівняльної самооцінки виберіть, яка характеристика вам найбільше підходить?

а) наполегливий;

б) посидющий;

в) доброзичливий.

7. На основі порівняльної оцінки виберіть, яка характеристика вам найбільше підходить?

а) рішучий;

б) допитливий;

в) справедливий.

8. На основі порівняльної самооцінки виберіть, яка характеристика вам найбільше підходить?

а) генератор ідей;

б) критик;

в) організатор.

9. На основі порівняльної самооцінки виберіть, які якості у вас розвинуті більшою мірою?

а) сила волі;

б) пам’ять;

в) обов’язковість.

10. Що найчастіше ви робите, коли у вас є вільний час?

а) займаюся улюбленою справою, у мене є хобі;

б) читаю художню літературу;

в) проводжу час із друзями або в колі сім’ї.

11. Ким би ви могли себе максимально реалізувати?

а) спортсменом;

б) ученим;

в) художником.

12. Яким зазвичай вважають або вважали вас викладачі?

а) працьовитим;

б) кмітливим;

в) дисциплінованим.

13. Хто найближчий до вашого ідеалу?

а) людина здорова, сильна духом;

б) людина, що багато знає і вміє;

в) людина  незалежна й упевнена в собі.

14. Чи зможете Ви досягти в житті того, про що мрієте, в професійному й особистому плані?

а) думаю, що так;

б) радше за все так;

в) як пощастить.

15. Які фільми вам подобаються найбільше?

а) пригодницько-романтичні;

б) комедійно-розважальні;

в) філософські.

16. Уявіть, що ви заробили мільйон. Куди б ви його витратили?

а) подорожував би і подивився світ;

б) поїхав би навчатися за кордон або вклав гроші в улюблену справу;

в) купив би котедж із басейном, меблі, шикарну машину і жив би у своє задоволення.

Дякуємо за співробітництво. Бажаємо успіхів!

Додаток Е

Завдання з економіки для учнів першого курсу з метою прищеплення вмінь самостійної роботи та розвитку творчого та інтелектуального потенціалу учнів

Економічні потреби та інтереси суспільства. Економічна система суспільства

По горизонталі:

1. Економічний процес, спосіб перетворення предметів, явищ природи і суспільства, їхніх корисних властивостей на реальні умови життєдіяльності економічних суб'єктів. 3. Економічна система, яка звільнюється від недоліків командно-адміністративної системи. 6. Економічна система, яка характеризує сучасні розвинені країни, еволюціонувала з економіки чистого ринку, врахувала його недоліки і відмови. 8. Потреби в матеріальних благах та послугах.

По вертикалі:

1. Об'єктивні умови взаємодії людини з навколишнім середовищем, завдяки яким відбувається її фізіологічне, соціальне, інтелектуальне та духовне відтворення. 2. Позбавлення суб'єкта права власності. 4. Економічна система, яка характеризується пануванням приватної власності на інвестиційні ресурси, передбачає функціонування великої кількості діючих виробників і покупців товарів, свободу вибору підприємницької діяльності, особисту свободу всіх економічних суб'єктів, науково-технічних досягнень, інформації. 5. Економічна категорія, яка виражає систему виробничих відносин між суб'єктами власності щодо привласнення різноманітних речей: засобів виробництва, предметів споживання, послуг, і т. ін. в усіх сферах суспільного відтворення. 7. Засоби, за допомогою яких задовольняються потреби. 8. Прізвище вченого, який запропонував ієрархію потреб відповідно до їх вагомості.

Суспільне виробництво: структура та ефективність

По горизонталі:

1. Узагальнюючий показник економічної ефективності виробництва, що характеризує співвідношення між результатами виробничо-господарської діяльності і затратами на виробництво продукції, тобто показує доходність, прибутковість. 6. Показник, який характеризується величиною затрат праці (часу) на виготовлення одиниці продукції. 8. Те, на що спрямована праця людини. 9. Засіб праці, створений природою (у сільському господарстві - це і основний засіб праці, і предмет праці). 10. Те, за допомогою чого людина впливає на предмет праці.

По вертикалі:

2. Показник, обернений до матеріаломісткості. 3. Сукупність матеріальних і грошових коштів, а також інтелектуальних здобутків, використаних у процесі виробництва та інших сферах діяльності з метою отримання прибутку. 4. Показник ефективності використання основних фондів. 5. Процес, в якому взаємодіють робоча сила, засоби і предмети праці з метою створення продукції, виконання певних робіт або надання послуг. 7. Показник, який близький до показника фондомісткості продукції.

Додаток Ж

Програма факультативного курсу з економіки «Економікс»

для учнів що вивчають загальноосвітній курс економіки

не першому курсі ПТНЗ.

Пояснювальна записка

Факультативний курс з економіки «Економікс» призначений для учнів що вивчають курс економіки не першому курсі ПТНЗ, та є складовою економічної освіти учнів, що розширює та поглиблює їхні знання щодо економічного життя суспільства, сприяє формуванню особистої економічної культури, прищеплює вміння самостійної роботи, та активізує процес вироблення вмінь існувати в суспільстві за економічними законами.

Демократичні перетворення, що відбуваються в Україні, потребують відповідних змін у системі освіти, зміни ставлення людини до місця і ролі економіки в суспільстві. Сучасні знання, інтелект, компетентність особистості стали найціннішим товаром, що, за умови гідного творчого використання, забезпечує людині певне місце в соціумі. Саме грамотний творчий підхід до реалізації власної освіти і культури стає запорукою його власного добробуту та процвітання міцної й вільної держави.

Метою факультативного курсу з економіки «Економікс» є формування творчої економічно культурної особистості, здатної адаптуватися в умовах ринкової економіки, прищеплення вмінь самостійної роботи.

Завданнями курсу є:

•     розширення загальних і спеціальних економічних знань та навичок за рахунок навчання компетентно приймати рішення, обговорювати й оцінювати отримані результати, працювати індивідуально і в групі, пізнавати особливості власного характеру і виробляти в себе бажані риси;
•     надання інформації про професії, що найбільше потребує ринок, формування навичок щодо вибору конкурентоспроможної професії на основі самопізнання й економічних знань;
•     сприяти формуванню творчої самодостатньої та соціально адаптованої особистості.

Зміст курсу передбачає інтеграцію знань із соціології, історії, економіки, загальної та соціальної психології, менеджменту, теорії управління й спрямований на наближення економічних знань і вмінь до життя конкретної людини через самопізнання та творче перенесення засвоєння законів і закономірностей, зокрема економічних, розвитку суспільства в реалії власного існування.

Розроблена програма вміщує розділи, що розкривають основи економіки в напрямі «людина – держава – світ»:

1. «Вступ до економіки»;
2. «Ринкова економіка в житті кожного»;
3. «Підприємство та підприємництво в моєму житті»;
4. «Національна економіка як ціле»;
5. «Світова економіка і я»;

Факультатив розрахований на 40 аудиторних годин та  вивчатиметься протягом одного року.

У результаті вивчення факультативного курсу учень має:

знати:

•     загальне визначення ринку, шляхи розподілу ресурсів і доходів, основи спрямування виробництва;
•     відомості щодо професій, які найбільше потребує ринок, основи вибору конкурентоспроможної спеціальності з урахуванням власної індивідуальності;
•     повсякденні функції й економічний зміст попиту, пропозиції, ринкової ціни;
•     призначення та типи грошей, основи доцільного користування грошима у власному житті;
•     функції бірж, банків, служб зайнятості й інших соціальних інститутів сфери економіки в житті людини;
•     що таке заробітна плата, рента, відсоток, підприємницький дохід; як ними доцільно розпоряджатися;
•     економічні завдання та проблеми країн, що переходять від адміністративної до ринкової економіки, й особливості України;
•     основи компетентного прийняття рішення, обговорення й оцінки отриманих результатів.

Уміти:

•     працювати самостійно над вирішенням економічних завдань індивідуально і в групі, знати особливості власного характеру та виробляти в себе бажані риси;
•     пояснювати явища економічної рівноваги, дефіциту, надлишку товарів;
•     орієнтуватися на ринку праці, визначитися в майбутній сфері працевлаштування;
•     користуватися послугами ринкових установ: банку, біржі, страхової компанії, служби зайнятості тощо;
•     керуючись знаннями про способи отримання доходів у ринковій економіці, обрати власний спосіб одержання майбутніх доходів;
•     адаптуватися в умовах ринкової економіки на основі сформованих економічної і правової культур.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

І КУРС, 40 годин, 1 год./тиждень

Тема 1. Вступ до економіки (8 год.).

1. Заняття-знайомство – самопрезентація, обговорення з теми «Для чого мені вивчати економічну науку?».

2. Творчий тренінг «Потреби споживача й закономірності його економічної поведінки».

3. Велика командна гра «Обмеженість виробничих ресурсів і проблема вибору стратегії економічної поведінки виробника».

4. Ділова гра «Я – виробник»; обговорення на тему «Без чого неможливе виробництво: земля, праця, капітал, здатність до підприємництва».

5. Історико-економічна командна гра-мінівікторина «Моделі ринкової, планової та змішаної економік».

Тема 2. Ринкова економіка в житті кожного (10 год.).

1. Диспут на тему «Основні проблеми економіки та їх ринкове вирішення».

2. Ділова командна менеджерська гра «Попит, пропозиція, ринкова ціна – врахуй та продай найвигідніше!».

3. Конкурс доповідей на тему «Гроші: їх функції та види».

4. Командна гра-змагання «Різні види ринків та особливості формування цін».

5. Екскурсія-знайомство з теми «Ринкові установи: біржі, банки й інші фінансово-кредитні посередники».

6. Створення індивідуальної економічної карти «Доходи в ринковій економіці та мої власні доходи».

Тема 3: Підприємство та підприємництво в моєму житті (8 год.)

1. Менеджерська гра «Функції та структура підприємства, роль підприємця».

2. Самоаналіз «Чи маю я підприємницький прибуток? Чи можу мати?».

3. Екскурсія до реального підприємства з теми «Підприємство і власність. Організаційні форми приватних підприємств».

4. Ділова гра-змагання команд 10-11 класів «Менеджмент у підприємницькій діяльності».

5. Фестиваль ділових проектів учнів 10-11 класів «Моє власне підприємство».

Тема 4: Національна економіка як ціле (10 год.)

1. Змагання творів-роздумів учнів 10-11 класів «Я та макроекономіка держави».

2. Диспут-змагання в мікроколективах «Як забезпечується макроекономічна рівновага: три погляди».

3. Ділова гра «Оцінка стану економіки країни – валовий національний продукт та інші макроекономічні показники».

4. Мікроконференція з теми «Інфляція та безробіття як наслідок порушення макрорівноваги».

5. Ділова гра «Податково-бюджетна політика».

6. Змагання доповідей «Проблема дефіциту державного бюджету та державного боргу».

Тема 5:  Світова економіка і я (4 год.)

1. Конкурс доповідей з теми «Світова торгівля. Торговельний баланс країни. Державне регулювання міжнародної торгівлі».

2. Дебати «Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші – хто на них заробляє?».

3. Заочна подорож «Міжнародні валютно-фінансові організації».

4. Круглий стіл «Форми міжнародного підприємництва та науково-технічного співробітництва».

5. Відкрите заняття «Перспективи розвитку клубу «Економікс».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.              Андреев В. И. Педагогика : Учебный курс для творческого саморазвития. — 2-е изд. / В. И. Андреев. — Казань : Центр инновационных технологий, 2000. — 608 с.
2.              Батищев Г. С. Введение в диалектику творчества / Г. С. Батищев. — СПб : РХГИ, 1997. — 464 с.
3.              Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. — М. : Искусство, 1979. — 424 с.
4.              Большой психологический словарь / сост. и общ. ред. Б. Г. Мещерякова, В. Л. Зинченко. — СПб : Прайм — ЕВРОЗНАК, 2004. — 672 с.
5.              Грабарь М. И. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. Непараметрические методы / М. И. Грабарь, К. А. Краснянская. — М. : Педагогика, 1977. — 136 с.
6.              Де Боно Э. Латеральное мышление/ Э. Де Боно. — СПб : Питер Паблишинг, 1997. — 320 с.
7.              Дружинин В. И. Психология общих способностей / В. И. Дружинин. — СПб : Изд-во «Питер», 2002. — 359 с.
8.      Качество знаний учащихся и пути его совершенствования / под ред. М. Н. Скаткина и В. В. Краевского. — М. : Педагогика, 1978. — 208 с.
9.         Лазарєв М. О. Творча самореалізація особистості та її критерії в гуманістичній парадигмі освіти / М. О. Лазарєв // Педагогічні науки: зб. наук. праць. — Ч. 2. — Суми : Сум.ДПУ імені А. С. Макаренка, 2005. — C. 76–84
10.      Максимова В. Н. Акмеология школьного образования / В. Н. Максимова. — СПб : ЛОИРО, 2000. — 231 с.
11.      Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні // Освіта України. — 2004. — № 94. — С.6–10.
12.      Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах. — К. : Аконіт, 1998. — Т.4. — 944 с.
13.    Селевко Г. К. Современные образовательные технологии : учеб. пособ. / Г. К. Селевко. — М. : Народное образование, 1998. — 172 с.
14.      Семенова А. В. Професійна діяльність учителя з розвитку творчих здібностей старшокласників на уроках природничо-математичного циклу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: / А. В. Семенова. — Одеса, 2001. — 20 с.
15.         Словник іншомовних слів / за ред. О.С. Мельничука. — К., 1975. — 774 с.
16.      Философский словарь / под ред. И. Т. Фролова. — 7-е изд., пере раб. и доп. — М. : Республика, 2001. — 719 с.
17.      Харламов И.Ф. Педагогика. – М.: Гардарики, 1999. – 520 с.
18.    Цапок В. А. Творчество: Философский аспект проблемы / В. А. Цапок. — Кишинев, 1989. — 152 с.
19.    Человек: Философские аспекты сознания и деятельности // Т. И. Адуло и др. ; под ред. Д. И. Широканова, А. И. Петрущика. — Минск : Наука и техника, 1989. — 206 с.
20.      Шумилин А. Т. Проблемы теории творчества / А. Т. Шумилин. — М., 1989.