Експрес-опитування за романом Л.Костенко "Маруся Чурай"

^{Експрес-опитування  за романом Л.Костенко «Маруся Чурай»}

^{Про кого сказано:}

1. ^{«Він народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося йому». (Гриць Бобренко).}
2. ^{«Вона була як голос України, що клекотів у наших корогвах». (Маруся Чурай).}
3. ^{«Він лицар був, дарма що постоли. Стояв на смерть. Ніколи не здавався». (Гордій Чурай).}
4. ^{«Було, сльозами набрякають очі, вона ж сміється кутиками уст». (Чураїха).}
5. ^{«Вся Україна в полум’ї горить, він і на цьому теж нагріє руки». (Вишняк).}
6. ^{«Ще як мовчить, – нічого. Заговорить, – гостренькі зуби – чисто ховрашок». (Галя Вишняківна).}
7. ^{«Таке обличчя, зразу і не звикнеш, – різке, як меч. Тонке, як тятива». (Іван Іскра).}
8. ^{«Але й жили! Душили копійчину. У дві душі робили без спочину». (Бобренки).}
9. ^{«Був молодий і гарний був на вроду. І жив, і вмер, як личить козаку. За те, що він боровся за свободу, його спалили в мідному бику». (Северин Наливайко).}
10. ^{«Пішов у смерть і повернувся в думі, і вже тепер ніхто його не вб’є». (Гордій Чурай).}
11. ^{«Від того кидавсь берега до того. Любив достаток і любив пісні. Це як, скажімо, вірувати в Бога і продавати душу сатані». (Гриць Бобренко).}
12. ^{«Ще не старий. І славу мав, і силу. (Про нього потім думу іскладуть). Мине сім літ –  і голову ту сиву Виговському на списі подадуть». (Мартин Пушкар).}
13. ^{«Пішов у смерть – і повернувся в думі, і вже тепер ніхто його не вб’є». (Гордій Чурай).}
14. ^{«Звела їх доля, наче в нагороду, за те, що мали незглибимі душі». (Чураї).}
15. ^{«Бенкетував, сідав на шию хлопу, пускав дівчат по світу без коси. Стріляв козуль, возив пшоно в Європу і на поташ випалював ліси». (Єремія Вишневецький).}
16. ^{«…років двадцять бувши у неволі, уже ж коли вернувся, а й тепер, що не різьбить,– у нього мимоволі подібне до манесеньких галер». (Дід Галерник).}

^{Хто сказав:}

1.               ^{«Ви, канцілюги, у чорнилі пальці, бумажне кодло, воло набивне, хватальники, в походах небувальці, кого взялись подужати… мене?» (Лесько Черкес).}
2.               ^{«Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш, це – пісня, це – душа». (Іван Іскра).}
3.               ^{«Коли так душу випалила зрада, то вже душа так наче й не болить». (Маруся Чурай).}
4.               ^{«Погане літо, не було врожаю. Та ще ж тягтись на чоботи й кожух. А я такий, я матір поважаю. я впоперек їй слова не скажу». (Гриць Бобренко).}
5.               ^{«Наш батько з тих, що умирали перші, а Гриць Бобренко – з тих, що хочуть жить». (Чураїха).}
6.               ^{«Які я муки пережив пекельні! Од крику серця як я не оглух! Шкварчала совість, наче на пательні, і одганялась од пекельних мук». (Гриць Бобренко).}
7.               ^{«Про наші битви – на папері голо. Лише в піснях огонь отой пашить. таку співачку покарать на горло, – та це ж не що, а пісню задушить!» (Богдан Хмельницький).}
8.               ^{«Ми з нею рідні. Ми одного кореня. Мабуть, один лелека нас приніс. Батьки у нас безстрашні, невпокорені і матері посивілі од сліз». (Іван Іскра).}
9.               ^{«Здушили сльози – не виходь на люди. Болить душа – не виявляй на вид». (Чураїха).}

10.       ^{« Моя душа чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі». ( Маруся Чурай).}
11. ^{«Її пісні – то перло многоцінне, то дивен скарб серед земних марнот». ( Богдан Хмельницький).}
12.       ^{«Важко було, люди, і вам зі мною, і мені між вас». (Маруся Чурай).}
13. ^{«Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає». (Гриць Бобренко).}
14. ^{«Був регентом, і був я канархистом. Любив людей і обминав юрму. І відзначався коромольним хистом – несклонностю к духовному ярму». (Дяк).}
15.       ^{«Якби я міг вам бути у пригоді, а то ж про шаблю думати вже годі». (Дід Галерник).}

                      ^{Визначте тропи та засоби поетичного синтаксису:}

1. ^{«Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі». (Гіпербола, антитеза, тавтологія).}
2. ^{«Земля, земля… А небо твоє де?Як будеш так розношувати душу, вона, гляди, із совісті спаде». (Риторичне питання, метафора).}
3. ^{«Як реп’яшки, зелені оченята і пишно закопилені уста». (Порівняння, епітет).}
4.  ^{Історії ж бо пишуть на столі.}

^{Ми ж  пишем кров’ю на своїй землі.}

^{Ми пишем плугом, шаблею мечем,}

^{піснями і невільницьким плачем. (Анафора, метафора, епітет).}

5. ^{«В життя приходиш чистий і красивий. З життя ідеш заморений і сивий». (Антитеза).}
6. ^{«Терпи, Полтаво. Помолись за мертвих». (Метонімія).}
7. ^{«Вишняк, той крутить, преповажний пан, такий, що всіх панів перепанує». (Тавтологія).}
8. ^{«У церкву підем. Піп нас обвінчає. Весілля справим. Пушкаря позвем». (Асиндетон).}

^{«А я стояла… Що ж мені, кричати?.. Які мені сказати їм слова?.. Дівчаточка, дівчатонька, дівчата! Цю не співайте, я ж іще жива». (Риторичне питання, риторичний оклик, риторичне звертання).}