Експрес-опитування за романом Л.Костенко "Маруся Чурай"

Про матеріал

Цитатна вікторина за романом Ліни Костенко "Маруся Чурай" може бути використана учителем для перевірки знання учнями тексту твору, для підготовки до ЗНО.

Перегляд файлу

Експрес-опитування  за романом Л.Костенко «Маруся Чурай»

Про кого сказано:

  1. «Він народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося йому». (Гриць Бобренко).
  2. «Вона була як голос України, що клекотів у наших корогвах». (Маруся Чурай).
  3. «Він лицар був, дарма що постоли. Стояв на смерть. Ніколи не здавався». (Гордій Чурай).
  4. «Було, сльозами набрякають очі, вона ж сміється кутиками уст». (Чураїха).
  5. «Вся Україна в полум’ї горить, він і на цьому теж нагріє руки». (Вишняк).
  6. «Ще як мовчить, – нічого. Заговорить, гостренькі зуби – чисто ховрашок». (Галя Вишняківна).
  7. «Таке обличчя, зразу і не звикнеш, – різке, як меч. Тонке, як тятива». (Іван Іскра).
  8. «Але й жили! Душили копійчину. У дві душі робили без спочину». (Бобренки).
  9. «Був молодий і гарний був на вроду. І жив, і вмер, як личить козаку. За те, що він боровся за свободу, його спалили в мідному бику». (Северин Наливайко).
  10. «Пішов у смерть і повернувся в думі, і вже тепер ніхто його не вб’є». (Гордій Чурай).
  11. «Від того кидавсь берега до того. Любив достаток і любив пісні. Це як, скажімо, вірувати в Бога і продавати душу сатані». (Гриць Бобренко).
  12. «Ще не старий. І славу мав, і силу. (Про нього потім думу іскладуть). Мине сім літ –  і голову ту сиву Виговському на списі подадуть». (Мартин Пушкар).
  13. «Пішов у смерть – і повернувся в думі, і вже тепер ніхто його не вб’є». (Гордій Чурай).
  14. «Звела їх доля, наче в нагороду, за те, що мали незглибимі душі». (Чураї).
  15. «Бенкетував, сідав на шию хлопу, пускав дівчат по світу без коси. Стріляв козуль, возив пшоно в Європу і на поташ випалював ліси». (Єремія Вишневецький).
  16. «…років двадцять бувши у неволі, уже ж коли вернувся, а й тепер, що не різьбить,– у нього мимоволі подібне до манесеньких галер». (Дід Галерник).

 

Хто сказав:

  1.               «Ви, канцілюги, у чорнилі пальці, бумажне кодло, воло набивне, хватальники, в походах небувальці, кого взялись подужати… мене?» (Лесько Черкес).
  2.               «Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш, це – пісня, це – душа». (Іван Іскра).
  3.               «Коли так душу випалила зрада, то вже душа так наче й не болить». (Маруся Чурай).
  4.               «Погане літо, не було врожаю. Та ще ж тягтись на чоботи й кожух. А я такий, я матір поважаю. я впоперек їй слова не скажу». (Гриць Бобренко).
  5.               «Наш батько з тих, що умирали перші, а Гриць Бобренко – з тих, що хочуть жить». (Чураїха).
  6.               «Які я муки пережив пекельні! Од крику серця як я не оглух! Шкварчала совість, наче на пательні, і одганялась од пекельних мук». (Гриць Бобренко).
  7.               «Про наші битви – на папері голо. Лише в піснях огонь отой пашить. таку співачку покарать на горло, – та це ж не що, а пісню задушить!» (Богдан Хмельницький).
  8.               «Ми з нею рідні. Ми одного кореня. Мабуть, один лелека нас приніс. Батьки у нас безстрашні, невпокорені і матері посивілі од сліз». (Іван Іскра).
  9.               «Здушили сльози – не виходь на люди. Болить душа – не виявляй на вид». (Чураїха).
  1.       « Моя душа чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі». ( Маруся Чурай).
  2. «Її пісні – то перло многоцінне, то дивен скарб серед земних марнот». ( Богдан Хмельницький).
  3.       «Важко було, люди, і вам зі мною, і мені між вас». (Маруся Чурай).
  4. «Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає». (Гриць Бобренко).
  5. «Був регентом, і був я канархистом. Любив людей і обминав юрму. І відзначався коромольним хистом – несклонностю к духовному ярму». (Дяк).
  6.       «Якби я міг вам бути у пригоді, а то ж про шаблю думати вже годі». (Дід Галерник).

 

 

                      Визначте тропи та засоби поетичного синтаксису:

  1. «Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі». (Гіпербола, антитеза, тавтологія).
  2. «Земля, земля… А небо твоє де?Як будеш так розношувати душу, вона, гляди, із совісті спаде». (Риторичне питання, метафора).
  3. «Як реп’яшки, зелені оченята і пишно закопилені уста». (Порівняння, епітет).
  4.  Історії ж бо пишуть на столі.

Ми ж  пишем кров’ю на своїй землі.

Ми пишем плугом, шаблею мечем,

піснями і невільницьким плачем. (Анафора, метафора, епітет).

  1. «В життя приходиш чистий і красивий. З життя ідеш заморений і сивий». (Антитеза).
  2. «Терпи, Полтаво. Помолись за мертвих». (Метонімія).
  3. «Вишняк, той крутить, преповажний пан, такий, що всіх панів перепанує». (Тавтологія).
  4. «У церкву підем. Піп нас обвінчає. Весілля справим. Пушкаря позвем». (Асиндетон).

«А я стояла… Що ж мені, кричати?.. Які мені сказати їм слова?.. Дівчаточка, дівчатонька, дівчата! Цю не співайте, я ж іще жива». (Риторичне питання, риторичний оклик, риторичне звертання).

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Білан Оксана Григорівна
    Дякую, пані Валентино))
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
27 лютого 2018
Переглядів
2286
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку