Виховний захід у 2 класі
«Екватор»
Зібратися разом – це початок,
Триматися разом – це прогрес,
Працювати разом – це успіх.
Генрі Форд
Мета: в ігровій формі показати, що учні уже на екваторі навчання у початковій школі, а здобуті знання – перший успішний крок в майбутнє; пройняти бажанням не втрачати того життєвого оптимізму і драйву, які очолюють дитячу ієрархію ціннісних орієнтацій; сприяти вихованню почуття співпереживання, шанобливого ставлення до навколишнього світу.
Навчально-дидактичне забезпечення: глобус, фізична карта півкуль, бінокль, рація, макет корабля, святково прибраний зал.
Форма проведення: заочна подорож «Екватор».
ХІД ЗАНЯТТЯ
-
Вчитель: Доброго здоров’я всім вам, доброго всім дня.
Хай вам ясно сонце світить у вікно щодня.
Хай сміється мирне небо і дивує світ,
А земля нехай дарує нам барвистий цвіт.
-
Вітаю усіх на кораблі «Школа» (звучить сирена корабля)
Команда до роботи готова?
(Учні заходять у клас)
-
Всі: Готова!
-
Вчитель: Сьогодні нас обслуговують:
-
Помічник капітана …
-
Бортінженер …
-
Боцман …
-
Кок …
-
Корабельний лікар …
-
Юнга …
Пісня «Посміхайтеся» О. Осадчий
-
Вчитель: Закінчення другого класу – це половина навчання у
початковій школі. Наслідуючи давню студентську традицію, ми вирішили запровадити свято екватора і у нас. Запрошуємо в море!
-
Боцман: Пам’ятайте, що ви на кораблі.
-
Корабельний лікар: Кажуть, що на екваторі сильне сонце, тому
просимо негайно усім пасажирам вдягнути панамки, щоб оберегтися від сонячного удару.
-
Юнга: Не заглядайте за борт – можливе легке укачування від сміху.
-
Бортінженер: Ваш мобільний зв'язок тимчасово буде недоступним
через недосяжність мережі біля екваторіальних лісів.
-
Кок: Вас вабитимуть екзотичні фрукти. Не їжте їх, поки не дізнаєтесь,
що вони їстівні. Пропонуємо вам українські ласощі.
(Під звуки шуму хвиль океану, учасники і гості ласують морозивом «Бім-Бом»)
-
Помічник капітана: Витримки вам і щасливого плавання з нами.
(Пісня «Море», слова і музика Зої Красуляк)
-
Вчитель: 1 вересня 2016 тримаючись за руки мами, тата, у супроводі
групи підтримки з бабусь, дідусів, хресних батьків, екіпаж команди переступив на борт корабля «Школа». Розпочалось плавання у морі невідомих фактів, незвіданих секретів, поміж таємничих островів шкільної науки.
-
Учень 1: І нашим капітаном стала вчителька …, яка навчала нас
писати, читати, опікувалася нами щодня, що і продовжує робити.
-
Учень 2: Величезну підтримку завжди ми отримуємо від наших
батьків.
-
Учень 3: Щиро дякуємо всім вам за тепло, за турботу, за розуміння, за
ту любов, яку ви нам дарували, і яку ми досі відчуваємо.
(Пісня «Сонячний промінчик» Наталія Май)
-
Вчитель: Школа… І розхитані нерви…
-
Учень 4: Творче навчання…
-
Вчитель: І вічне недосипання…
-
Учень 5: Повчання вчителя…
-
Вчитель: І неуважність учнів…
-
Учень 6: А ще зустрічі кожен день з однокласниками…
-
Учень 1: Веселі перерви…
-
Учень 2: Різні витівки…
-
Учень 3: І, одночасно, найміцніша дружба!
-
Вчитель: «Моя школа – моя зона комфорту» (презентація)
-
Учень 4: Всім відомо, що без школи,
Без знань, що мусиш тут набуть,
Не станеш у житті ніколи,
Тим, ким в дитинстві мрієш буть.
-
Учень: Єрелаш. Урок математики
-
Вчитель: Вітю, скільки буде 4:2?
-
Учень: А що ділити, вчителько?
-
Вчитель: Ну, наприклад, яблука.
-
Учень: А між ким?
-
Вчитель: Ну, нехай, між тобою та Андрійком.
-
Учень: Тоді, мені 3, а Андрійкові 1.
-
Вчитель: Чому це?
-
Учень: Бо він мені 1 яблуко винен.
-
Вчитель: А сливки не винен?
-
Учень: Ні, не винен.
-
Вчитель: То скільки буде, як 4 сливки розділити між вами двома?
-
Учень: 4. Все віддам Андрієві.
-
Вчитель: Чому?
-
Учень: Я слив не люблю.
-
Мама: Вставай, синку, а то спізнишся до школи.
-
Син: Не спізнюся, школа цілий день відчинена.
-
Мама: Швиденько вмивайся, мий руки!
-
Син: Це не обов’язково! Я чистий!
-
Мама: Як це не обов’язково?
-
Син: А так! У школі я руки не піднімаю!
(Звуки моря. Релакс. Шум хвиль океану, крик чайок)
(Командир дивиться у бінокль)
-
Вчитель: Команда спить, а юнга вже виконує свої обов’язки.
(Юнга зі шваброю миє палубу. Натикається на капітана, відскакує,
протирає очі)
-
Юнга: Доброго дня, товаришу капітане!
-
Вчитель: Доброго-доброго. Що це ти сьогодні, юнго, такий
неуважний? Чи не виспався, чи стомився від нашого довгого плавання?
-
Юнга: Та є трохи, товаришу капітане. Боцман казав, що скоро екватор,
так я його до півночі виглядав. І що воно таке екватор? І як люди взнали, що це середина Землі? Там що лінія накреслена чи прапорцями відмічено?
-
Вчитель: Юнго, ти що з печі звалився. Ти коли-небудь бачив карту чи
глобус? Чи у вас у школі природознавства не було?
-
Юнга: Ой, капітане! Та біс його знає, де екватор на тій карті і скільки їх
є! А до школи я трохи ходив, а решту днів сидів біля моря, чекав корабля, щоб у мандри вирушити.
-
Вчитель: Щось ми розбазікались. Екватор сьогодні буде, от побачиш.
Відчуваєш, як шкварить і вологість велика.
(Пісня «Черепаха» слова і музика Ганни Чубач)
-
Вчитель: Товариші матроси, вітаю вас з цим пам’ятний днем!
-
Бортінженер: З яким?
-
Вчитель: Струнко! Сьогодні ми перетинаємо екватор. Ще кілька миль.
Це не тільки середина Землі, а і середина нашого плавання. Гляньте вправо. Бачите як тут цікаво. Пісню заспівай!
(Пісня «Мавпа мавпі говорила» слова Ганни Чубач, музика Сергія Томіліна)
-
Вчитель: Ми на екваторі.
-
Юнга: А коли ми будемо екватор «перепливати»?
-
Вчитель: Зараз і будемо.
(Натягують канат із написом «Екватор»)
-
Вчитель: Ну от екватор подолали.
-
Помічник капітана: Як було багато всього.
-
Бортінженер: Та це майже 2000 уроків!!!
-
Кок: А скільки вивченого і тут же забутого.
-
Боцман: А скільки могли б розповісти про нас наші парти.
-
Юнга: Ну й добре, що мовчать.
-
Вчитель: Повеселились? То і пригостити вас пора. А чим би то вас
пригостити?
-
Мама 1: Я знаю – прогнозами на майбутнє.
-
Вчитель: Передбачили майбутнє – батьки. Послухаємо їх.
-
Мама 1: Життя готує для вас дивовижний сюрприз.
-
Мама 2: Пам’ятайте: ви народилися, щоб бути щасливими.
-
Мама 3: Усе складеться для вас якнайкраще.
-
Мама 4: Вищі сили оберігають вас, будьте сміливими!
-
Мама 5: Усі бажання здійсняться, повірте.
-
Мама 6: Хай вас супроводять в житті радість і спокій.
-
Мама 2: Ви завжди робитимете серйозні кроки у своєму житті.
-
Корабельний лікар: От і весело вийшло!
-
Вчитель: А давайте заспіваємо радісну пісню, щоб усі разом, з гарним
настроєм вирушили далі у путь – екватор позаду, а скільки нових знань попереду! І нехай ця пісня буде піснею-подяки, піснею-побажанням усім, всім, хто сьогодні поруч з нами на палубі корабля «Школа».
-
Помічник капітана: Співайте разом з нами.
-
Вчитель: І нехай нові світлини про сьогоднішнє свято додадуть вам
гарного настрою, а хвилі океану вирують і надалі в класі. Попутного вам вітру і щасливого плавання у країні Знань!
(Кожному учаснику на згадку про свято роздається оригамі кораблика)
(Пісня «Щастя і добра»)

