Ейдетика для учнів початкової школи

Про матеріал

Матеріали до уроків літературного читання з використанням методу ейдетики. Розробки уроків з літературного читання для учнів 2 класу. Вивчення віршів за допомогою ейдетики. Дуже цікаво!

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

« Ейдетика  для  школярів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мій  девіз:

 

 

                                          Д.Дідро

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

ЗМІСТ

 

Передмова……………………………………….    4

 

Ейдетика  для  школярів………………………..    6

Історична  довідка………………………………    8

 

Розробки  уроків  з літературного  читання 2 клас

(з використанням  методів  ейдетики) ……….    10

    Милуємося  красою  природи………………..    10

    Доки  рослина  росте, доти  очі  милує……...   17

    Буду  я  природі  другом……………………...   24

 

Додаток…………………………………………..   31

 

Література………………………………………..   35

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

 В  цій  методичці  я  ознайомлю  вас  з  методами, які  можна  застосовувати  на  уроках  читання, розвитку  мовлення, української  мови  у  початковій  школі.

   За  вимогами  програми  початкової  освіти  дитина  повинна  вивчити  напамять   певну  кількість  різножанрових  творів, запам’ятати  правопис  певної  кількості  словникових  слів.

   Майже  всім  відоме  прислів’я  англійських    студентів: «Чим  більше  ми  вчимо – тим  більше  знаємо, чим  більше  знаємо – тим  більше  забуваємо, чим  більше  забуваємо – тим  менше  ми  знаємо». Зробимо  висновок, що  потрібно  приділяти  увагу  не  кількості  повторень, а  якості і  швидкості  запам’ятовування.

   Перед  вчителем  стоїть  завдання  навчити  раціональних  методів  запам’ятовування ( не  механічного  запам’ятовування – зазубрювання), а щоб  інформація  була  у  повному  об’ємі  і  певній  послідовності  відтворена, коли  буде  потрібна.

   Помічено, що  пам'ять  дитини  легко  фіксує  намальовані  самою  дитиною  для  себе  малюнки, образні  картинки, які  створюються  за  її  участю  на  її  очах, тобто  образи, зорові  образи.

   Я  спробувала  під  час  уроків   застосовувати  декілька  методів  ейдетики, основаних  на  цій  властивості  дитячої  психіки.

     Спираючись на власний  педагогіч­ний досвід, я переконалася в тому, що починати роз­вивати і використовувати ейдетичні здібності дитини потрібно

якнайраніше. Фантазія дітей така унікальна,

 

4

яскрава, багатогранна і незашорена, що, спрямувавши її в потрібне русло, можна досягти неймовірних успі­хів, у формуванні стійкої, довготривалої і — що дуже важливо — мимовільної пам'яті.

    Як відомо, всі люди за сприйняттям інформації діляться на аудіалів, візуалів і кінестетиків. Викори­стовуючи деякі прийоми ейдетики, мені вдалося під час пояснення нового матеріалу на уроках поєднува­ти види роботи, що одночасно впливають на сприй­няття всіх учнів. Комбінуючи ейдетичні методи з на­вчальним матеріалом, спираючись на дитячу фанта­зію, розвиваючи у дітей зорове, слухове і тактильне сприйняття, мені вдалося забезпечити унікальний за своєю ефективністю навчальний процес.

    Набравши малюків чотири роки тому до першого класу, я вчилася разом з ними фантазувати (повірте, у дітей є чого повчитися), абстрагуватися і відриватися від реалій буття. Спільно ми вчилися осягати принци­пи швидкого та ефективного запам'ятовування.

    Після закінчення 4-го класу ці діти мають стійку пам'ять, вони самодостатні, упевнені в собі, добрі й радісні (один з принципів ейдетики — уявляй тільки гарне і добре), мають розвинене почуття гумору.

 

 

 

5

Ейдетика  для  школярів

     Чи помічали ви, з якою легкістю ваша дитина запам’ятовує фрази з мультфільмів, рекламних роликів, слова з пісень? А скільки зусиль їй треба докласти для того, щоб запам’ятати віршик, правило чи таблицю множення? До того ж, вивчений  віршик дитина забуває через  тижднь - два, а улюблені фрази пам’ятає місяцями. У чому ж тут справа? А справа в тому, що діти сприймають та  запам’ятовують інформацію через світ образів.  В першому випадку основою для запам’ятовування став яскравий образ, а в другому – нав’язана дорослим інформація. Перші 5-7 років права півкуля, відповідальна за уяву, розвивається у людини швидше за ліву, відповідальну за логічне та аналітичне мислення. Ось чому уява та яскраві образи такі важливі у житті ваших дошкільників.
   А що ж у школі? Система сучасного навчання  надмірно аналітична, вона намагається робити з дітей «маленьких дорослих». Батьки та вчителі прагнуть якомога більше інформації закласти в дитячі голови, адже треба встигати за розвитком сучасного інформаційного світу, і в дитинстві все засвоюється краще і таке інше. Дитинство і справді благодатна пора, проте якщо дитячу пам’ять перевантажувати великою кількістю навчальної інформації, та ще й застосовувати старий метод «повторення - мати вчення», то результат може бути неприємним. Наприклад, дитина може втратити інтерес до навчання  або постійно перевтомлюватись і через це бути неуважною, почуватися виснаженою. Як же уникнути такої неприємної для всіх ситуації? Це можна зробити,

 

6

якщо у навчанні дитини спиратися на психологічні особливості сприйняття, властиві її віку. Саме цим вимогам відповідає навчання за допомогою ейдетики. Ось основне її правило:

Уява + позитивні емоції = секрет успішного навчання.

   За допомогою яскравої дитячої уяви можна швидко і надовго запам’ятати потрібну інформацію. А головне – таке навчання, основане на грі та фантазії зовсім не обтяжує дитину, навпаки – переключає її на діяльність іншої півкулі, а отже – дитина відпочиває. До того ж, застосовуючи методи ейдетики, ми підключаємо інші відчуття: слухові, тактильні, рухові, нюхові і навіть смакові! Таким чином відбувається розвиток усіх видів памяті і, як наслідок,  ефективність навчання покращується.

    Відомий факт: інформація, приправлена позитивними емоціями, сприймається вдвічі швидше і тримається у памяті набагато довше! Доведено, що емоційно негативна інформація блокується під свідомістю і пам’ять намагається до неї не повертатися. З позитивною – все навпаки. Ось чому, коли навчання супроводжується позитивними емоціями, його результати просто неймовірні.
    До того ж розвинена уява допомагає у різних життєвих ситуаціях: ефективно відпочити, швидко вийти зі стресового стану, зняти пригнічений настрій і навіть поліпшити своє здоров’я. Адже значна кількість психологічних методів базується на спрямованому фантазуванні, візуалізаціях та різного роду уявленнях!

 

 

 

7

Історична довідка

    В середині  80-х  років ХХ ст. російський вчений Ігор Матюгін розробив ігрову систему, яка покращує сприймання та відтворює інформацію, спираючись на властиве кожній людині вміння уявляти та фантазувати. Він запропонував використовувати весь спектр уявлень і фантазій: зорових, рухових, тактильних, нюхових та смакових. Чисельні експерименти довели, що пам’ять людини тісно пов’язана з її уявою та уявленнями - «ейдосами», як казали древні греки. Методика отримала назву «Школа ейдетики». Сьогодні ця ігрова методика популярна серед тих, хто прагне неформально ставитися до процесів пізнання та навчання. Завдяки розвиткові образної уяви та яскравої фантазії, ейдетика допомагає використовувати ті виняткові можливості, «резерви»,  які є у кожного з нас.

Чим  ейдетика  може  бути  корисною саме для Вашої дитини?

Ейдетика допоможе:

1.  Розвинути словесну пам’ять, завдяки чому дитина запам’ятовуватиме не 5-9 слів (норма для звичайної людини), а словесні ряди з 20-30-40 слів.

2.    Це допоможе запам’ятовувати правила, вірші,  а також іншу інформацію, що складно запам’ятовується через її монотонність.

3.    Запам’ятовувати числові ряди, числові таблиці,

номери телефонів, а також іншу інформацію, яка містить числа.

4.   Запам’ятовувати іноземні слова та складні терміни.

5.   Запам’ятовувати картини та обличчя людей.

6.   Витрачати набагато менше часу на виконання

 

8

 домашніх завдань, використовуючи методи ейдетики.

7.   Розвивати різні канали сприйняття, розвивати  інтуїцію.

8.   Навчитися правильно реагувати на стресові ситуації та спогади про них.

9.    Навчитися забувати непотрібну або негативну інформацію, «стирати» її зі своєї пам’яті.

10. Сформувати уміння нестандартно, творчо мислити, знаходити незвичайні виходи із звичайних ситуацій.

І головне: формується позитивне ставлення до навчання і до школи в цілому. Дитина звикає до думки, що:

 

Вчитися - це цікаво та весело!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

( з  використанням   методів  ейдетики)

Буду я природі другом: милуюся, оберігаю, прикрашаю...

Тема. Милуємося  красою  природи

Матеріал до уроку: Марійка Підгірянка "Ходить, ходить зима гаєм...". Леся Українка "Красо України, Подолля!".

Мета. Вчити учнів сприймати змальовані словами образи природи рідної землі у віршованих текстах, продовжити роботу над розвитком мови дітей, її образністю і виразністю. Виховувати любов до рідного краю, його краси.

Обладнання. Таблиця для розчитування, картки з буквами, картки зі словами, карта України, фотоілюстрації.

 

Хід уроку

І. Мовна розминка

1. Підготовка дітей до читання

Глибокий вдих. На видих вимовляємо голосні —

а, о, у, е, и, і.

Вдих-видих — ла, ло, лу, ли, ле, лі;

                              ма, мо, му, ми, ме, мі

                              ра, ро, ру, ри, ре, рі.

-     Язик — "голочкою". Спробуємо вколоти.

-    Язиком "почухати" піднебіння.

-     Вимовити звук "р-р-р".

2. Скоромовка

 

10

Біг  додому  лісом  лис,

Шелестів  під  лисом  ліс.

                             

 

     під              

3. Розчитування

а) Гра за таблицею "Сніжинки "

           а      о      у       і       и        е

 

           стр                         нок

           зм                           зб

           сн                           жк

           чк                           тр

            х                             д 

-   Метелиця підняла сніжинки вгору. Читаємо за указкою (від букв, що позначають приголосні звуки, ліворуч до букв, що позначають голосні; звуки, угорі; читають відкриті склади: ха — хо..., чка — чко...).

-    Вітер стихає, сніжинки опускаються вниз (указка рухається від букв, що позначають голосні, до приголосних праворуч; читання закритих складів: аньк — оньк..., азб - озб...).

б) Гра "Блискавка"

Слова на картках: природі, буду я, другом, милуюся, оберігаю, прикрашаю.

   Учитель вивішує картки.

 Складіть з цих слів речення. (Буду я природі другом: милуюся, оберігаю, прикрашаю).

 

11

II. Повідомлення теми і мети уроку

 Як ви розумієте цей вислів?

 Саме так називається новий розділ, над яким ми будемо працювати.

 А що таке природа? Послухайте казку.

    Високо-високо, за найвищими хмарами, була незвичайна країна, володаркою якої була мати Природа. Вона посилала на землю до людей своїх доньок. А було їх чотири: Весна, Літо, Осінь, Зима. Кожного разу матінка Природа старанно готувала своїх доньок до подорожі на Землю. І коли помахала Осінь останнім жовтим листом і попрощалась з нами, прийшла черга Зими йти до людей. Ось Зима ступила на українську зем­лю. І...

 А що було далі, дізнаєтесь, послухавши вірш Марійки Підгірянки"Ходить, ходить зима гаєм...".

III. Опрацювання вірша М. Підгірянки "Ходить, ходить зима гаєм..."

1. Слухання вірша учнями

 Постарайтеся запам'ятати, де вже була Зима, у які куточки України  завітала.

2. Словникова робота. Тлумачення значень слів.

 Вона і нам намела снігові "словникові" кучугури.

 Найважче подолати останню кучугуру: вона найвища, та ще і слова  незрозумілі.

Озимі — це зернові, які сіють восени, щоб зимувати під снігом.

 

12

Негода — погана погода.

Узбіччя — збоку від дороги, стежки.

Чар-розмова — незвичайна, чарівна, дивна розмова.

3. Повторне читання вірша вголос ("ланцюжком")

 Якою роботою зайнята зима?

4. Аналіз вірша і вибіркове читання

 Робота над образними висловами.

-   У вигляді кого змальовано зиму?

-   Доведіть словами вірша, що вона, ніби жива істота.

-   Що означає "килимочки простеляє"?

-   Якими стрічками коси беріз заплітає?

-   Що означає вислів з "потічками розмовляє"?

-   Що це за перини на полях?

-   Для чого вкриває зима ниви? А чим накриває?

-   З ким зима веде чар-розмови?

-   Що з описаного у вірші можна побачити, а що — почути?

5.  Читання строф вірша, придумування уявних малюнків

6.  Розвиток зв'язного мовлення

-   Хто головний персонаж твору?

-   Якою ви уявляєте зиму? У що вона одягнута?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13

- Розгляньте малюнок у підручнику. Якою змалював

зиму художник?

-   Чому зиму назвали білосніжкою?

-   Які кольори переважають взимку? А які ще можна побачити кольори?

-   Зима-білосніжка, по-вашому, лагідна, добра, турботлива чи зла і жорстока?

-   А яку зиму чекають люди: сердиту чи добру? Чому?

7. Виразне читання вірша

-   Якою повинна бути сила голосу? А інтонація?

IV. Фізкультхвилинка

Діти йшли, йшли, йшли

І сніжинку знайшли.

Присіли, подивились, підняли...

Налетів сильний вітер, розлетілися сніжинки.

Вітер стих.

Сніжинки повернулись у наші долоні.

Сніжинки-пушинки стомились, літаючи,

Кружляти припинили, тихесенько сіли.

V. Опрацювання вірша Лесі Українки "Красо України, Подолля!"

1. Розповідь учителя

     Але яка б пора року не панувала на землі, матінка-природа залишається чудовою і неповторною: у весняному буянні чи літній свіжості, в  осінньому золоті чи зимовій білосніжності. Ми природою милуємося завжди в будь-яку пору року, в будь-якому куточку нашої української землі.

-   А як називається місцевість, в якій ми проживаємо?

-   Я  розповім  вам про  квітучий  край    Поділля. Чарівне Поділля... Це дуже багатий і розкішний край, його ще називають «цукровим краєм», «хлібною

 

14

коморою», краєм «чорного золота». Саме тут добувають кам'яне вугілля, вирощують цукровий буряк, з якого виготовляють цукор. Навесні рожевим цвітом покриваються сади, а наприкінці літа поля щедро дарують золоту пшеницю.

    Поділля — це частина України, яка простягнулась від річки Дніпра до ріки Південний Буг. Розгляньте карту. Поділля охоплює частину Тернопільської, Хмельницьку,Вінницьку, частину Львівської областей.

     Про Поділля написано багато легенд, пісень, створено багато і картин, оповідок, статей, поетичних творів.

    Відому українську поетесу Лесю Українку доля теж пов'язала з  Поділлям. І своє замилування природою цього краю вона передала у вірші "Красо України, Подолля!".

2. Виразне читання вірша вчителем

 Послухайте вірш і скажіть, які пейзажі постають перед вашими  очима.

  1. З'ясування значень слів. Словникова робота.

Марево — туман, легка прозора пелена.

Ярочки, яри — глибокі западини в землі, що виникли внаслідок   вимивання ґрунту під час дощів, танення снігу.

Балка — це яр з пологими схилами.

Круча — урвище, крутий, стрімкий схил гори, горба.

Красні — красиві, гарні.

4. Повторне читання вірша (мовчки)

- У вірші багато слів зменшувально-пестливого значення. Читаючи,  шукайте ці слова.

5. Аналіз змісту вірша і засобів виразності

Прочитайте тільки ці слова. Яке значення вони

 

15

відіграють у вірші?

- Які почуття хотіла поетеса передати, використовуючи ці вислови?

-   Поясніть, як "тополі розмовляють з вітром в полі".

-   З чим порівнюються стежечки?

-   Розгляньте малюнок до вірша. Чи не забув художник щось зобразити?

6. Вправа на уміння швидко орієнтуватись у тексті

-  Я називаю слово, а ви знайдіть і прочитайте ознаку цього слова (балочка, села, маревом, ярочки, стежечки).

-   Доберіть з вірша дії предметів, які я назву (тополі, ярочки, річка).

7.  Добір слів, протилежних за значенням (весела, хороші, стоять, роз­мовляють, маленькі).

8.  Виразне читання вірша

- Скільки речень у вірші? З якою інтонацією треба читати кожне з них?

VI. Підсумок уроку

1. Вправа  на  розвиток  пам’яті

 

     

( Запамятати  найбільшу  кількість малюнків,  зображених  на  картці)

 

16

 — Який розділ ми почали читати?    

 — Якою природою милувалися?   

 — Що нового дізналися?

 

Тема. Доки  рослина  росте, доти  очі  милує

Матеріал уроку. С. Носань "Ялинка". Олександр Олесь "Ялинка". В.Чухліб «Повінь».

Мета. Вдосконалювати навички виразного читання, уміння швидко орі­єнтуватися в тексті, порівнювати зміст різних творів, збагачувати словник учнів, виховувати спостережливість, любов до природи, привчати їх до мудрого використання багатств природи.

Обладнання. Складова таблиця , картки з текстом, малюнок ремеза і його гнізда, картини, фото­ілюстрації повені.

Хід уроку

І. Мовна розминка

1. Гра "Назви групу слів — одним"

 

сканирование0008                - це... (рослини).

 

 

D:\клипарты\животные\ptaснегирь.png   - це... (тварини).

 

 

17

          - це... (люди). 

2. Скоромовка

Гавкнув  у  садку  Пушок,

Не  на  кицю – на  сніжок,

Бо  сніжок  холодним  пухом

Впав  на  носик  і  на  вухо.

                У   

Не  на      - на  

Бо            холодним  пухом

Впав на і  на 

3. Розчитування

а)складова таблиця «Зайцева» — усі склади з "я ",

б)читання "запорошеного" вірша (вправа на швидкочитання і розви­ток мовної догадки).

— Прочитайте текст, подумки вставляючи пропущені букви, кінцівки слів та слова (за початковою буквою).

 

18

 

Звернення я*****                        Звернення ялинок

Ми р*дість в*м дарує**!            Ми радість вам даруєм!

М* рост*м д*я втіхи,                  Ми ростем для втіхи,

Не руб*йте, н"  гу*іть                 Не рубайте, не губіть

Н*ш* гір*у д*лю,                        Нашу гірку долю,

Завжд* сер*е  в  н"с  тр*мт*ть   Завжди серце в нас тремтить 

П*ред Нов*м р***м!                   Перед Новим роком!

     -    Хто до вас звертається?

  • Чому серце у ялинок тремтить саме перед Новим роком?
  • Які почуття переживають ялинки? А які почуття викликають у вас новорічні ялинки?
  • Де їх беруть? А звідки вони взялися
    на базарі ?

II. Повідомлення теми і мети уроку

-  А сьогодні на уроці ми опрацюємо оповідання С.Носаня і вірш О. Олеся, які однаково називаються — "Ялинка".

-  Прослухавши їх, ви повинні зважити, до яких почуттів прислухатись: страху і бажання ялинок жити чи кількаденної радості людей.

III. Опрацювання оповідання С.Носаня "Ялинка"

1. Виразне читання вчителем

-   Хто дійові особи в оповіданні?

-   В яку пору року відбувались події?

2. Словникова робота

      тут                                      два

    базар                             втіха

   болісно                           смітник

  продавати                         заборонив

 прикрашаємо            щонайменше

 

 

19

3. Повторне читання тексту вголос

 Чому сімя перестала купувати ялинки?

4. Аналіз змісту. Вибіркове читання.

-   З ким зустрілися тато і Оленка? Ким працював Карпо Іванович?

-   Що несла сім'я з базару?

-   Прочитайте, які почуття оволоділи лісником.

-   Чому пожалів він деревце? Прочитайте.

-   Що б зробив Карпо Іванович, якби мав можливість?

-   Що вирішив автор після розмови з лісником?

-   Яка головна думка твору?

-   Чи погоджуєтесь ви з думкою лісника? Чому?

5. Вправа на розвиток уваги, швидкого читання

 Знайдіть і прочитайте речення, у яких вжиті такі вирази: "пишне  деревце", "погомоніли ми...", "ялинку на свято", "десять років чекати", "якби моя воля".

 Прочитайте питальні речення, окличні.

6. Читання оповідання в особах

 Читаючи, чиїми словами треба передати почуття жалю, смутку,  обурення? А в чиїх словах звучить здивування?

7. Розвиток зв'язного мовлення

 Продовжіть речення: 

"Робити по-людськи — це... "

"Чинити не по-людськи — це... "

 

IV. Опрацювання вірша Олександра Олеся "Ялинка"

1. Слухання уривка вірша (запис)

-   Послухайте і скажіть, від чийого імені ведеться розповідь у вірші?

-   З ким зустрівся хлопчик у лісі?

 

20

2. Повторне читання вірша мовчки. Аналіз змісту

-   Чому зайчик напав на хлопчика?

-   Які почуття переживав зайчик?

-   На що схожий вірш? Що тут казкового? А що справжнє?

-   Що спільного у змісті вірша з попереднім оповіданням?

-   Яке значення мають ялинки для тварин лісу?

-   Чи закінчений цей вірш? З чого це видно?

3. Творча робота над віршем

-   Придумайте, чим могла закінчитись ця суперечка у лісі.

-  Послухайте кінець вірша, який написав Олександр Олесь (слухан­ня запису до кінця).

-   Чи зрозумів хлопчик, чому треба оберігати, а не рубати ялинки?

-   Що ви можете запропонувати взамін пишного деревця на Новий рік, щоб було і гарно, і святково?

4. Гра "Добавляночки" 

 Разом складемо вірші, які доповнять ваші відповіді.

Щоб ялинок не... (рубати),

Треба штучні... (купувати).

Штучні красуні разом з... (нами)

Рік Новий можуть... (стрічати),

Радість людям... (дарувати).

Можна гілочку... (зірвати)

Та гарнесенько... (прибрати).

І тоді такі... (ялинки)

Будуть також... (веселинки).

V. Опрацювання оповідання В. Чухліба "Повінь"

 

21

1. Робота над заголовком

-  Що означає: бути природі другом? Адже це не тільки не "рубай, не ламай, не убий", це ще — "вивчай, спостерігай, милуйся".

     І сьогодні ми з вами за допомогою оповідання

В. Чухліба познайоми­мося з явищем природи, яке буває навесні. Це повінь. Чи знаєте ви, що це таке?

   Повінь — це коли річка виходить з берегів, затоплює прибережну місцевість: ліси, гаї, поля і навіть села.

2.  Словникова робота

а)лексико-орфоепічна

Читання слів після тексту з підручника.

б)лексико-семантична

Ремез — це найменша пташка серед синичок, цікава тим, що гніздо робить схожим на рукавицю. (Діти розглядають малюнки пташки і гнізда).

Корч — розгалужене коріння дерев, кущів або пень з корінням.

Десна — ріка, притока Дніпра, що впадає у нього поблизу Києва.             

Роздолля — відкритий широкий простір або місцевість.             

в)мовно-лексичне завдання

 Прочитайте слова в колонках, з'єднайте лініями близькі за  значенням.( Робота  в  парах).

завирувало                             зігнувся

чкурне                                закрутило 

зіщулився                                дремене 

зблиснуло                                прив 'язав 

прип 'яв                                мигнуло 

 Які ще можна дібрати слова? 

3. Самостійне мовчазне читання оповідання.

 

22

Читаючи, готуйтесь дати відповіді на запитання тесту.

4. Перевірка первинного сприймання 
Тест "Так чи ні". Діти на картках ставлять знаки "+" (відповідь "так") або "— " (відповідь "ні").             

1)  У човні — Тетянка з дідусем. 

2)  Ремезове гніздо схоже на пухову рукавичку. 

3)  Тетянка на острівці рвала молодий щавель. 

4)  У кущах дівчинка побачила лисичку. 

5)  Зайчика на роздоллі випустили на волю. 

 Відповіді: 1) -; 2) +; 3) +; 4) - ; 5) +. 

5. Читання оповідання за частинами, відповіді на запитання             

I частина        Що ж таке повінь? 

                              Поставте своє запитання до абзацу.

II частина        Що здивувало Тетянку? Чия то  

                                     була рукавичка? Який ремез?

ІІІ частина             Чому злякалася Тетянка? 

                                З чого весело засміявся тато? 

IV частина     За чим припливли Тетянка з татом? 

                                 Для чого їм щавель? 

V частина       Чому вони взяли зайця на човен?             

                                   Чому він не тікав?

VI частина      Чому  дівчинка хотіла взяти зайця  

                                     додому? 

                                 Що сказав на це батько? Куди

                                    подівся вухатий?

6. Мовно-логічне завдання

-    До пар слів, близьких за значенням, доберіть іменники з тексту. (Колонки слів зі словникової роботи).

-  Чи могли б ви підібрати інший заголовок до оповідання? (На Десні. Врятували. Пригода під час

 

23

повені).

VI. Підсумок уроку

-   Хто з героїв опрацьованих творів був природі другом? А хто з них став другом?

-    Зробіть для себе висновок на все життя:

Вмійте природу любити,

Кожній тваринці радіти.

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави,

Знай, все окрасою буде

Нашого рідного краю.

 

Тема. Буду  я  природі  другом

Матеріал уроку. Л. Забашта "Берізонька". Л.Костенко "Перекинута шпа­ківня". І. Сенченко "Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться".

Мета. Виховувати бережне ставлення до природи, розвивати уміння фор­мулювати оцінні судження, збагачувати мовлення дітей образни­ми словами і висловами.

Обладнання. Малюнки берези, шпака, синички,  шпаківні, слова на картках.

Хід уроку

І. Мовна розминка

1. Фонетична зарядка і відгадування загадки

 Діти, хто з вас відгадає,

Що за пташка так співає?

Як горобчик, цвірінчить,

Мов сорока, скрекотить,

Наче качка, кряче,

Мов дитина, плаче?

Вимовляє, як захоче

 

24

Навіть деякі слова.

То мов курочка сокоче,

То регоче, мов сова...

Хто ж виспівує отак?!

Молодці! Вгадали... (Шпак)

   Діти відтворюють звуки, які видають птахи, названі у вірші.             

2. Гра "Відгадай за описом"

 Я вам опишу представника живої природи. Впізнайте, хто це.

сканирование0008"Ніжна, тендітна, білокора, її квіти — сережки". (Береза).

"Спинка зеленувата, животик жовтуватий. Чорненька шапочка. Ось  така невеличка пташечка". (Синичка) Учитель виставляє малюнки шпака, берези, синички.

 Прочитайте текст. Чи зустріли ви ці слова?

3.Читання деформованого тексту (групова робота )                 шіНа аїг

роХоші шіна аїг. раГні мат ребези. кільСки в агях тапхів! туСкають троскаті лидят. риКчать пашки. А кя вситятьс нисиці! дюЛи сачто дохять в айг лусхати півс тапхів.

 

25

ІІ. Повідомлення  теми  і  мети  уроку

-   Як ви   думаєте, ці люди, які ходять у  гай люблять природу? А за  що   ви любите природу?

-   Які вірші, оповідання допомогли вам зрозуміти значення природи? В яких говорилось про те, як треба до неї ставитись?

-    У який розділ об'єднані ці твори?

-   Продовжуючи цей розділ, ми сьогодні прочитаємо твори поетів Ліни Костенко і Любові Забашти, письменника Івана Сенченка.

III. Опрацювання вірша Л. Забашти "Берізонька"

1. Робота над заголовком

-   Якби ви були поетом, як назвали б вірш, в якому описане це дерево?

2. Слухання вірша, який читає учитель

-  Послухайте вірш видатної української поетеси Л.Забашти, і скажіть,  чому вона назвала його "Берізонька", а не "Береза".

3. Словникова робота

Мавка — казкова лісова істота в образі гарної дівчини з розпущеним волоссям.

4.  Читання учнями (напівголосне)

-    З яким проханням звертається до вас поетеса?

5. Читання вірша вголос «ланцюжком» по строфах

 - Які із висловів здалися вам незвичайними?

6. Бесіда з переходом на вибіркове читання

-    Знайдіть слова, які підкреслюють, що поетеса любить це дерево.

-   Якою описано берізку: веселою, радісною чи сумною і одинокою? Чому ви так думаєте?

-   Про яку зелену сестричку пише поетеса?

 

26

 Від чого застерігає поетеса? Як ви гадаєте, чому не можна точити сік? .

7.  Читання вірша з лінійкою

- Прочитайте вірш, напівприкриваючи букви лінійкою.

8.   Вивчення   стовпчика  вірша ( на  вибір учнів)

-   Прочитайте вірш, передаючи голосом ніжність, прохання і застереження.

                  ти  при

мов                         

І свої 

Ти     на  

IV. Опрацювання вірша Л. Костенко "Перекинута шпаківня»

1. Розвиток зв'язного мовлення

-   Розгляньте малюнок шпака, якого назвали другом лісу, добрим птахом.

-   Хто може описати зовнішність птаха?

(Цей птах невеликий, трохи більший за горобця. Пір'я на ньому чорне, блискуче, з світлими крапочками).

 

27

Чому його називають другом лісу? (Поїдає різних комах — шкідників  дерев).

- Як називаються дерев'яні будиночки, в яких живуть шпаки? Де  беруться вони на деревах?

2. Робота над заголовком

- Прочитайте назву вірша. Чому шпаківня може бути перекинута?

3.   Виразне читання вірша вчителем  

- Яка ж біда сталася у сім'ї шпака?

4.  Словникова робота

-   Прочитайте   слова.

 чорногривий               біді                      плаче

          борсаються                        бідні                    явори

          шпаченята                         вітри                   догори

5.  Мовчазне читання вірша

6.  Аналіз змісту з вибірковим читанням

-   Чому пташенята такі безпорадні?

-   Хто перевернув шпаківню? Поясніть вислів "денцем догори". Чому поетеса вітер назвала "чорногривим"?

-    Хто не міг зарадити біді? Прочитайте прохання шпаченят. Які по­чуття виникають у вас після цих слів?

-    Хто був причиною такої біди?

-   Які слова передають щире співчуття поетеси птахам?

 7. Виразне читання вірша

- Читаючи, передайте голосом жаль і співчуття, страх пташенят і обу­рення за погану роботу.

V. Фізкультхвилинка

Школярики-молодці

Роблять всі шпаківні.

Пилочками чики-чики,

Молотками туки-туки.

 

28

Чик-тук-туки, чик-тук-туки,

В нас до праці здібні руки.

VI. Опрацювання оповідання І. Сенченка "Жаль, та не дуже, плакала б,  та не хочеться"

-   Що б ви зробили, якби побачили таку перекинуту шпаківню і без­порадних пташенят?

-   Чи треба пташеня, яке випало з гнізда, забирати додому? А поранену пташку? А можна ловити пташок?

1. Виразне читання оповідання вчителем (до слів "Зітхнув Юрчик")

-   Про те, що відчуває пташка у клітці, ви дізнаєтесь із твору І. Сен­ченка.

-    Яка пташка сиділа у Юри в клітці? Де він її взяв?

2. Словникова робота

-    Прочитайте слова правильно, визволивши їх з клітки.

                                  

                                             

 

Мжичка  мжичить — іде дуже густий, дрібний дощик.

Позира — дивиться, заглядає.

3. Мовчазне читання твору учнями до кінця

-    Чим, на вашу думку, може закінчитись твір?

-    Прочитайте до кінця і скажіть, чи зрозумів Юрчик пташине  бажання.

4. Аналіз змісту, відповіді на запитання

-    Як доглядав Юрчик синичку?

-   Чи добре він піклувався про неї? Чи подобалося

 

29

пташці таке жит­тя? Який  у неї був настрій?

-    Куди поривалась синичка?

-    Прочитайте опис погоди на дворі. А як їй було у хаті?

-    З яким запитанням звернувся Юрчик до синички?

-  Прочитайте ще раз виділені слова. Це народне прислів'я. Як ви його розумієте?

-   На що схожий цей твір? Що тут казкового? А що є реальним?

-   Чого хотів автор вас навчити?

5. Читання в особах

-   З якою інтонацією слід читати слова хлопчика? А синички?

VII. Підсумок уроку

-    Коли на уроці ви раділи, хвилювалися?

-   Чи виникало у вас почуття обурення, незадоволення? Коли саме?

      Пам'ятайте: де б ви не були — у лісі чи полі, у гаю чи парку, — не об­ражайте нікого, не лякайте, гілочок не ламайте, пташок не чіпайте, а, нав­паки, робіть їм шпаківні, носіть до годівничок друзям-пташкам крихти. І пташки, і вся природа віддячать вам за добре ставлення до всього, що нас оточує, добром і міцним здоров'ям.

Ми всі повинні пам'ятати:

І птахи, і звірі, й квіти

У природі вільні діти.

Всіх природа не забула,

Всіх до себе пригорнула.

Все візьмемо до уваги,

Не порушим рівноваги.

                            (В. Косовський)

 

30

 

Осінь, осінь лист  жовтіє,

З неба часто дощик сіє.

Червонясте, золотисте

Опадає  з  неба  листя.

 

 

 

 

Сіла  хмара  на  коня.

Хмара  хмару  доганя.

Вітер  збоку  як  набіг,

Кінь  за  обрій  з  неба  зник.

 

 

 

 

Літо  дає  коріння, а осінь – насіння.

 

 

 

ЯК  НАЖИТЬ

Книга  вчить, як на  світі  жить.

 

31

От жоржинами ясноликими квітне сад.

Поряд з айстрами і гвоздиками – виноград.

Розмовляємо із калиною, ну й краса!

Наче  лебеді над стежинами – небеса…

 

 

 

Все  навколо  зеленіє,

Річка  ллється  і  шумить.

Тихо, тихо  вітер  віє

І  з  травою  гоморить.

 

 

 

 

 

 

                                                Зимня пісенька ( уривок)

Зробим очі чорнії,

рот і ніс червонії,-

буде, як мара.

День і ніч  стоятиме, вовка  проганятиме

з нашого  двора.

 

 

 

 

 

32

Зацвіли  каштани

у моєму  місті,

золотистим  цвітом

зарясніли  в листі.

Цвіт  такий  хороший,

Аж  вбирає  очі.

Зацвіли  каштани

вчора  опівночі.

 

 

    Подарунок

  ( Т. Коломієць)

Готувався  подарунок –

із  хатинкою малюнок.

Сіра  мишка  малювала,

Тільки  не  розфарбувала.

Потрудилась,- і  під гірку

Заховалася  у  нірку. 
 

 

Бузиновий  цар (уривок)

( Л. Костенко)

У садочку-зеленочку

ходить  вишня  у  віночку.

Хтось їй  грає  на  дуду,

подивлюся  я  піду.
 

33

 

 

 

  1. Ейдетика  для  школярів. Клуб  гармонійного  розвитку  та  навчання // file//F\ейдетика\ЛОЛО Ейдетика  для  школярів.htm

 

  1. Забродська С. Уроки  читання  2 клас //Посібник  для  вчителя – 2003.

 

  1. Кузнєцова О. Як  краще  навчити  дитину  за  допомогою методів  ейдетики. /Розкажіть  онуку –С.57- 62 - №4 – 2007.

 

  1. Савченко О. Читанка. Підручник  для  2  класу. Частина  перша.

 

 

 

 

 

 

 

34

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.7
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Добрянська Анастасія Віталіївна
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
2 лютого 2018
Переглядів
2848
Оцінка розробки
4.7 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку