Театральна вистава

        Тема :    «Зустріч з казкою – це  свято»

Мета: систематизувати знання учнів про казку,

           розвивати вміння аналізувати, співставляти, узагальнювати;

            виховувати товариськість, людяність, чесність,.

                                        Хід заняття

 1 Учень.

 Дорогі діти, шановні гості! Сьогодні у нас незвичайне свято. Його

немає в календарі, але воно є в серці й душі тих людей, які люблять казки.

2 Учениця.  Існує книг багато на землі. Вони цікаві, мудрі, гарні.

Та кожен з нас, дорослий чи малий, Всяк казочку читати полюбляє.

 3 Учень.

.Казка – це світ чарівний та незвичний, Казка – це диво, сповнене краси.

Поринуть в казку, це ж бо так цікаво,  Це справді свято, радість для душі.

  4 Учениця.   У казці звірі мову мають, Дерева розмовляють, мов живі.

Добро і правда завжди зло долають, Тому і люблять казку діти всі.

  5. Учень.

Мудра казко, казко-чарівнице, Ти даруєш ласку, вчиш ростить пшеницю.

Поведи нас за собою В світ прекрасний і чудовий.

6 Учениця.   Казочко, казочко, ти приходь до нас,

                       Завітай любесенько у наш 2-В клас. 

Всі разом:

В країну Казок підемо я і ти, У казці всім цікаво побувати.

Ведучий 1

          Там вірних друзів можемо знайти,

          І з ними хочемо потанцювати.

          Сьогодні ми казку сюди запросили,

          Щоб бачити казочку, слухать гуртом,

          А казка в завії десь там заблудила,

          Давайте її погукаєм разом!

          - Казко, казко, приходь до нас!

(Виходить бабуся-казка)

Бабуся- Казка

Вітаю вас, дорослі і малі,  від всіх казок низенький вам уклін.

 Я – казка мудра. Хочу вам сказати,

Що кожен з вас мене повинен знати,

Бо кажуть, казка вчить на світі жити

Та правду й волю завжди боронити.

- Дякую, що ви запросили мене на свято. Я прийшла до вас не сама, а із своїми  друзями – казковими героями. Ми підготували для вас виставу. Щоб

потрапити на неї, ви маєте довести, що любите і знаєте казки.

- Я читатиму уривки з казок, а ви відгадуватимете назву казки. Готові?

                     Вікторина « Яка це казка ?»

- Баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку…»(Ріпка)

- «Я не пила, я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий  листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку…»

(Коза -  дереза)

- «А мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося, впало та й  розбилося.» (Курочка Ряба)

- «Уліз ведмідь – семеро стало…» (« Рукавичка»)

- «Призволяйся, Журавлику, призволяйся, лебедику…»(Лисичка та

Журавель)

- «Котику-братику, несе мене Лиска  По каменю-мосту на своєму хвосту,

Порятуй мене!» (Казка про Котика і Півника)

( Вікторину перериває приліт Баби Яги)

- Баба – Яга. Я баба – Яга, кістяна нога, я ногами тупу-тупу! А ось і я!

Оце літала-літала по світу і з височини побачила, що тут щось діється.

Коли підлетіла ближче, почула, що у вас свято казки. Я також не хочу залишатися в стороні, бо дуже-дуже люблю казки, особливо казочку про того  кругленького, рум’яненького, смачненького… та ж про того, хто від баби  утік… Як же його звуть?

- От і гарно, от і чудово! Я вважала, що ви нічого не знаєте…

А читати вмієте? А писати? А малювати?

- Якщо так, проведемо конкурс «Намалюй Колобка»

 Для цього мені потрібно вибрати трьох учасників.

- Раз, два, три. Колобка малюєш ти! (Учасники із заплющеними очима малюють колобка. Перед цим їх тричі повертають навколо себе.

       Баба- Яга забирає малюнки і летить далі.)

                 Заходить Червона Шапочка із кошиком в руках. Співає:

Якщо довго, довго, довго, якщо довго по доріжці.

Якщо довго по стежинці бігти, тупати й стрибать,

То напевне, то напевне, то звичайно, то звичайно,

Безперечно таким чином можна в школу завітать.

А-а – там навчаються читати.  А-а – і писати й рахувати,

А-а – там цікаво всім завжди.

 

- Привіт усім! Я дуже рада, що мені вдалося потрапити до вас на

свято. Крім вітання, я приготувала для вас  гру  «Чарівний

кошик».

- У моєму кошику знаходяться речі з казок. Я буду по черзі діставати певну річ, а ви говоритимете, в якій казці вона зустрічається.

 (Яйце, ключ, тарілка, солома, пір’я, черевичок, рукавиця)

- Молодці! Казки знаєте. А тепер усідайтеся зручненько і слухайте

гарненько.

               (Виходить дівчинка – україночка.)

- Прийшла, нарешті, довгождана мить:

Герої казки нас усіх вітають.   (   тихесенько звучить музика),

І казка перед нами оживає.

           Якось дід старий по дрова в ліс ходив, 

           Та й у лісі рукавичку загубив.

           Бігла лісочком тим Мишка маленька,

           Бачить: лежить рукавичка старенька.

           А вже настала холодна зима,

           А в Мишки ні хатки, ні нірки нема.

Під музику вбігає Мишка, тремтить від холоду.

Мишка

Вже прийшли зимові дні – Треба щось робити.  (Помічає рукавичку)

Хатка буде тут мені, В ній я буду жити.

Автор

Ось і живе там Мишка - шкряботушка.

Коли це скаче Жабка – скрекотушка.

(Під музику стрибає, бачить рукавичку, питає).

Жабка. Хтось є , чи нікого нема?

Мишка. Я, Мишка – шкряботушка. А ти хто?

Жабка

А я Жабка – скрекотушка.  Пусти мене в хатку –  Будемо разом жити,

Разом працювати.  Та удвох дружити.

(Заходить до рукавички)

Автор

Живуть спокійно в рукавиці  І день, і другий, мов сестриці.

Стрибає по снігу якось Зайчик довговухий.

Замерз. Побачив хатку та й постукав.

(Стрибає під музику, зупиняється, тре лапки, переступає з ноги на ногу.

Стукає в рукавичку.)

Зайчик

Хоч і шубку теплу маю,  Та мороз цей відчуваю.  Де б це лапоньки погріти,

Де б тепло тепер зустріти?  В рукавиці хтось є чи нема?

Бо мене застудила зима! (Кашляє) Вуха замерзли,  Захололи і ноги –

В рукавичці б мені  Відігрітись трохи…

Звірята

Я, Мишка – шкряботушка.

Я, Жабка – скрекотушка.

А ти хто?

Зайчик

Та я ж Зайчик – побігайчик.  Пустіть мене в хатку,  Будемо разом жити,

Разом танцювати,  Та утрьох дружити.  (Зайчика пускають. )

Автор

Дружно так живуть – Усі працюють.  Хоч зима надворі – Не горюють!

Раптом Вовк біжить. Замерз. Від холоду дрижить.

Під музику залою потюпцем біжить Вовк, дмухає на лапи. Помічає

рукавичку і зупиняється.

Вовк

Ох і змерз я дуже – дуже, бо морозець дошкуляє,Моя старенька кожушина чомусь мене не зігріває!

(Помічає рукавичку. Стукає.)

В рукавичці хтось є чи нема?  В лісі бродить сувора зима.

Звірята (з рукавички)

-Я, Мишка – шкряботушка. -Я , Жабка – скрекотушка. -Я, Зайчик – побігайчик.   А ти хто?

Вовк    Та я ж Вовчок, сірий бочок.  Пустіть мене до себе.   Задаватись  не треба,  Будем в мирі разом жити,  Працювати і дружити.

Вовка пускають.

Звучить музика  , падає сніжок ( діти  виконують танець сніжинок).

Дівчинка – україночка:

А зима все сніжку підсипає…  Білим землю, дерева вкриває.

В кучугурах нелегко ходить.  Ось іде ледве – ледве Ведмідь…

Під музику, перевалюючись, іде Ведмідь, не втримується, падає на

чотири лапи, піднімається, іде далі. Зупиняється перед рукавичкою.

Автор

Важко лапами переступає, Бачить рукавичку, та й питає;

Ведмідь

Яка тепла рукавичка тут лежить,  Тож зимою в рукавичці можна жить. (Стукає)

Хтось неначе там шепоче,  А мене пускать не хоче.

Ведмідь

Ох і злюща настала зима!  В рукавичці хтось є чи нема?

Звірята (з рукавички)

-Я, Мишка – шкряботушка.  -Я , Жабка – скрекотушка. -Я, Зайчик – побігайчик

-Я, Вовчок, сірий бочок. А ти хто?

Ведмідь

Я, Ведмідь волохатий,  Пустіть мене до хати.  Будем разом жити,

Працювати і дружити. (Ведмедя пускають.)

Автор

Бігла тим лісом красуня Лисичка.  Бачить лежить на снігу рукавичка

Під музику легко і красиво біжить Лисичка. Зупиняється.

Лисиця

Хто живе в цій рукавиці?  Відгукніться до Лисиці. 

Звірята (з рукавички)

-Я, Мишка – шкряботушка.  -Я , Жабка – скрекотушка.  -Я, Зайчик – побігайчик  -Я, Вовчок, сірий бочок.  -Я, Ведмідь волохатий.  А ти хто?

Лисиця

Я руда, низького зросту,  Хитра я і довгохвоста.  На курей я вельми ласа.

В них таке смачненьке м’ясо.  Вовку-брату я сестричка,  А зовуть мене Лисичка. Буду вам допомагать,

Можу вам  пісень співать і ще й гарно танцювать.  Пустіть мене до рукавички.

Лисичку пускають.

    Автор

Дружно так живуть, усі працюють,  Хоч зима надворі – не горюють!

Зайчик носить дрова. Вовчик їх рубає, А Жабка лопатою сніг розгрібає.

Лисичка хату прибирає  І пісню весело співає.  А Мишка у печі борщу наварила  І потім обідати всіх запросила. Звірята працюють -працюють усі без утоми весь день,  А потім співають веселих пісень.

                 «Звірята «   співають  пісню «Морозець».

Автор

Якось близько  Ворона літала,  На весь ліс вона  гукала,

Про те що  тепліше сонце пригріло  І надворі потепліло.

Що вже тане кругом сніг і лід,  І до лісу іде знову Дід.

 Пес  старанно  винюхує слід,  А за ним уже ступає Дід.

(З лісу виходять Дід і пес . Він нюхає, відшукуючи слід, і приводить   Діда до рукавиці.

Дід

Добре, що у ліс прийшли,  Рукавицю тут знайшли.

З рукавиці виходять звірята, дякують Дідові за його рукавичку, яка

лютою зимою була їм  домом.

Звірята (по черзі)

Тепло нам було зимою в рукавичці, І ми кажемо: «Спасибі»,

                                                                        як годиться!

Дід

І я радий, що без діла не лежала,  І усіх вас рукавиця зігрівала.

Тож на згадку про зустріч такую,  Всі давайте разом затанцюєм.

Звірятка танцюють навколо Діда. Обнімаються, прощаються і

розходяться. 

  Автор

Рукавичку знайшли,  На галявині спочили   Та додому пішли.

Наша казка скінчилась.

 Якби не казка, хто б і знав,  Що стільки є чудес на світі.

І хто б завісу відкривав у світ,  В якому грають діти.

Казка.

От і настав час повертатися мені до свого королівства, а ввечері, коли будете лягати спати, ми знову зустрінемось. До зустрічі!