Ейдетика-2 на уроках зарубіжної літератури. "Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик"

ІССУМБОСІ, АБО ХЛОПЧИК-МІЗИНЧИК
(японська народна казка)

Виразне читання тексту казки з використанням
однієї із технік скорочитання
(в даному випадку - перша й остання буква у словах,
які раніше уже зустрічалися в тексті повністю
і були позначені жирним шрифтом).
П’ятикласники дуже полюбляють подібні завдання!
 

Давно колись жили собі чоловік  та жінка, та не було в них дітей. А тому ходили вони щодня у храм молити богів, щоб ті послали їм хоч би малюсінького хлопчика.
І от одного дня знайшовся в них синок завбільшки з мізинчик.
- Ой, яка гарненька дитина! – раділа мати .
- Скоро підросте і нам допомагатиме! – тішився батько.
Б….о й м..и назвали сина Іссумбосі, тобто Хлопчик-Мізинчик, і берегли його як зіницю ока. Хлоп’я було розумне, та от біда – нітрохи не росло.
Минув час. І от надумав І…….і вибитися в люди, впав навколішки перед батьками і просить:
- Будь ласка, відпустіть мене у столицю.
Спочатку б….о й м..и не знали, що й відповісти, але згадали, який він у них р……й, і погодилися з його проханням. Х…..к зробив собі меч із голки, що дала м..и, і вранці всі троє подалися на берег річки.
- До побачення – гукнув І…….і й поплив униз за водою в чайній чашці, веслуючи хасі - паличками для їжі.
Через кілька днів добрався він до с…..і, переповненої людьми, каретами і кіньми.
- Оце так с…..я! – промовив х…..к, прошмигуючи між ногами у л…й.
Невдовзі його увагу привернув величезний будинок .
- Дозвольте зайти! Дозвольте з…и! – гукнув І…….і щосили, стоячи на ганку.
За якийсь час двері відчинились, і на порозі з’явився ошатно вдягнений вельможа.
- Д…….е зайти! – так само голосно повторив І…….і.
- Цікаво, хто це говорить? – спантеличений в……а глянувся навколо.
- Я тут! Я т.т!
І…….і вибрався з гета і затупцяв н….и.
- Ого, який дивовижний ч…….к!
Вельможа посадив І…….і на долоню.
- Мене звати І…….і. Я хотів би стати вашим слугою, - мовив х…..к.
- Гаразд, я беру тебе на службу.
В……і одразу сподобався  цей м…….й, але жвавий х…..к.
І…….і був працьовитий і кмітливий , а тому в домі всі його любили. Та найбільше припав він до серця дочці багатого в……і.
Одного разу І…….і супроводжував її до х…у. Дівчина боялася, щоб на х….я не наступили ногою, і посадила його за пояс свого кімоно. Коли ж вони поверталися додому, в темній вуличці на них напали два оні – чудовиська в л……й  подобі з бичачими рогами і тигрячими іклами.
- Стривайте! Я вам покажу!
І…….і вискочив з-за п…а д……и і замахнувся мечем-г….ю.
- Ха-ха-ха! Що це за дрібнота? – зареготав один із напасників і, схопивши І…….і лапою, кинув його собі в пащу.
Х…..к був м…….й, тож міг вільно бігати в животі ч……..а і колоти його м…м.
- Ой, рятуйте! Ой, р…..е! – заволало ч……..о і, виплюнувши х……а з п..і, дременуло світ за очі.
Тоді І…….і стрибнув на обличчя другого ч……..а і виколов йому о.о.
- Ой, р…..е! Ой, р…..е! – затуливши о…..я лапами, заволав другий напасник і накивав п’ятами.
Коли І…….і опам’ятався, то побачив перед собою на землі маленький чарівний молоток - скарб ч…….к.
Д…а в……і махнула цим м……м і промовила:
- І…….і, стань великим!
І тоді сталося чудо: І…….і почав рости і за мить перетворився на вродливого юнака.
Кажуть, що незабаром після того І…….і оженився з д….ю в……і, викликав до с…..і своїх б…..в і всі вони зажили разом у добрі і в щасті.