Езоп. «Лисиця і виноград», «Вовк і Ягня», «Крук і Лисиця», «Мурашки й Цикада»

Тема: Езоп. «Лисиця і виноград», «Вовк і Ягня», «Крук і Лисиця»,

«Мурашки й Цикада» (2-3 за вибором учителя).

Поєднання конкретного і загального в байках Езопа.

Утілення людських якостей (працелюбність, розум, хитрість, дурість,

жорстокість, лінощі та ін.) в алегоричних образах. Мораль байок Езопа.

Епіграф уроку:

Мета: поглибити та закріпити знання з теорії літератури про байку, її композицію; познайомитися із творчістю Езопа, поняттям “езопова мова”; показати, як аналізувати твори-байки та розвивати навички аналізу байки, логічне мислення, навички виразного читання, зв’язного мовлення; за допомогою цього жанру формувати у дітей моральні якості.

Формування компетентностей:

- ціннісно-смислова компетентність – активувати розумову діяльність учнів, розвивати критичне мислення, вчити об’єктивно оцінювати свою роботу;

- загальнокультурна компетентність – ознайомити дітей із жанром байки, дати уявлення про першого байкаря Езопа;

- навчально-пізнавальна компетентність – розвивати самостійність мислення, формувати гнучкість і тонкість думки, розвивати увагу та пам’ять; працювати над розвитком уміння визначати ціль. Планувати діяльність, генерувати ідеї, аналізувати, оцінювати результати діяльності;

- інформаційна компетентність – формувати вміння самостійно шукати, аналізувати та відбирати необхідну інформацію;

- комунікативна компетентність – розвивати навички роботи у групі, уміння себе представляти.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу та первинного закріплення знань, умінь і навичок.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

До уроку учні повинні були переглянути відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=nMOsqW2EMMI

Учитель + учениця (розігрують сценку).

Мамо, любиш слухати байки?

— Так, ти, доню, гарно читаєш.

— То зачитати виразно, як акторка на сцені?

— А як же! Із задоволенням послухаю!

— Та чи сподобається тобі моя байка?

— Звичайно.

— Вона коротка.

— Розказуй уже!

— Купила я хліба ... йшла по парку та зазівалась. Великий собака мені на зустріч, хвать булку, то й на обід ми без хліба зостались…

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

- Як звучить тема нашого уроку?

- То з яким жанром ми будемо сьогодні працювати? (Байка).

- Давайте розшифруємо епіграф нашого уроку.

(Слайд виводиться на екран в Zoom-конференції. Діти радяться між собою 30 секунд. Дають відповідь).

Епіграф:

Здається, байка просто бреше.

А справді – мудру правду чеше.

Л. Глібов

(Після теми записуємо епіграф у конспект).

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

- А зараз ми почнемо знайомство із першим байкарем, який був давньогрецьким рабом, Езопом.

      У Езопа легендарний біографія. Байкар видатний, засновник жанру байки, нібито він був рабом родом із Фрігії (Мала Азія), потрапив у полон до давніх греків.

    На зріст невеликим, горбатий, на лице страшний.

    Але талант мав від богів: дар слова, гострий розум і майстерно створював байки.

     І ось його перший господар вирішив продати свого балакучого раба, якого викупив простак-філософ Ксанф із Самосу.

    Ні разу Ксанф не пожалкував, що забрав Езопа до себе. Дотепний і винахідливий раб допоміг Ксанфу залишитися в пам'яті багатьох поколінь. Саме із філософом              легенда пов'язує багато езопових жартів і мудрих рішень. Езоп мріяв про волю і багато разів просив Ксанфа відпустити його.

    Та той не хотів розлучатись з винахідливим та мудрим рабом.

    А ось коли на Самосі скоїлась тривала пригода, і ніхто не зміг роз'яснити її, крім Езопа, то байкар нарешті став вільний.

   Як розповідає легенда, Езоп жив ще довго. Був гостем у вавилонського  та єгипетського царів.              Сімох мудреців зустрів й ще написав багато байок. Не сподобався він лише дельфійським жерцям. Злякались вони, що він розкриє еллінам їх хитрощі, і скинули Езопа зі скали в Дельфах.

     А ось завдяки власним байкам уславився Езоп на довгі століття. Найвідоміші байки Езопа: "Вовк та ягня", "Лисиця та виноград", "Цикада та мурашка", "Жаба та віл", "Селянин і змія", "Свиня і левиця" та інші.

Візитна картка за творчістю байкаря Езопа

(Після вивчення біографії Езопа складаємо із учнями візитну картку байкаря.

  Картка на екрані.)

IV. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Дистанційна виставка книг «Байки Езопа»:

Діти додають на дошку фото книг, які знайшли, презентують їх.

2. Вікторина «Я добре знаю теорію літератури»

Слухаємо правило-визначення = називаємо термін - поняття.

1) Термін походить від давньоруського баять – говорити, розповідати. Короткий прозовий або віршований літературний твір із повчальним змістом. (Байка)

2) Оповідна частина… (розповідь) і повчальна… (мораль). (Частини байки)

3) Художній прийом (від грецьк.- “інакомовлення”) – зображення одного предмета через інший. (Алегорія)

4) Людина, яка створює байку … (байкар).

3. Ми сидимо біля екранів комп’ютерів, тому наша фізкультурна хвилинка для очей: на відстані витягнутої руки до кінчика носа і назад переміщаємо закриту ручку, стежачи за її рухом 5 разів.

4. Перегляд навчального відео + прослуховування виразне читання учителем байок Езопа:

https://www.youtube.com/watch?v=m13RXsQmOqc

(Звертаємо увагу на інтонацію, наголос.)

Виразне читання та аналіз байок Езопа – підручник, стор.49

1) Виразне читання за особами байки «Вовк і Ягня».

Відповіді на питання за змістом прочитаного.

– Про що йдеться в байці?

– Головні герої байки – це…

– Де відбувається подія?

– Описи героїв в байці?

( Ми їх не знайдемо, і це дає змогу читачам зосередити увагу на вчинках персонажів, тобто на дії.)

– Прийом, який використав Езоп, щоб розкрити характери героїв?

(Діалог)

– Яку лексику використовує автор для характеристики мови персонажів?

(Вовк – почав звинувачувати, зауважив, сказав; Ягня – відповіло.)

– Репліки героїв, які допомагають розкрити характери їхніх учинків?

(Сильний Вовк підступно  дошкуляє бідному Ягняті, шукає привід, аби звинуватити його, Ягня ж боїться його.)

– Як, по-вашому, чи був привід для суперечки?

(Ні. Стояло Ягня внизу і не могло чинити погано. А суперечку Вовк влаштував тому, що був голодний.)

– Фінал твору? (Сумний, трагічний)

– У чому полягає мораль? (Знаходимо її в тексті байки.)

2) Виразне читання байки «Крук і Лисиця».

– Персонажі байки – це…

– Тип людей, який зображено в образі Крука?

( Дурні, довірливі люди, які легко піддаються впливові і сприймають будь-які слова за щиру правду.)

– Тип людей, який зображено в образі Лисиці?

(Безчесні, хитрі, лицемірні, нещирі, підступні; вони неправдою прагнуть заволодіти тим, що їм не належить.)

– Кількість частин в оповідній частині? (Три.)

– Мораль байки? (Знайти у тексті байки.)

3) Робота із текстом байки «Мурашка і Цикада».

Цикада – дрібна комаха зі складеними вздовж тіла крилами; вона добре стрибає.

– Герої байки: …

– Цикада до Мурашок звернулась із яким проханням?

– Мурашки, відказуючи Цикаді, правильно зробили?

– Мораль байки? (Бути безтурботними і не дбати про майбутнє не можна.)

– Що саме засуджується в байці? ( Безпорадність, лінощі, легковажність.)

5. «У пташки крильця» – фізична хвилинка.

Пташки крильця розправляють, ( Руки в сторони.)

І до сонця підіймають

(Руки вгору, потягнутись.)

Можна потім політати

( Виконуючи рухи руками вгору, вниз, покрутись.) Всіх комашок поганяти.

(Присісти.)

На галявину злетілись, поклювати там зернят. (Сісти на місця.)

Знову потім полетіти, У гніздечку хутко сісти. (Рухи руками вгору, вниз.)

6. «Хочу все знати» - підсумкова гра.

– Риси, що є спільні для всіх байок Езопа: ???

– Усі байки Езопа написані ???

– За будовою ? (однакові): І місце – ??? ( оповідь), а потім – ???

(мораль);

– героїв - ??? ( обмежена кількість );

– присутня у байці ??? (алегорія).

7. «Мозковий штурм» – учні-філософи вступають до бою.

– Відкрито сміятися над тупістю Езоп не міг (чому?) і тому розповідав історії, які нібито сталися з тваринами. Люди всі це добре розуміли, але звинуватити його у висміюванні негативних рис власного характеру не могли (чому?).

– А що таке “езопова мова”?

Байки Езоп будував як алегоричні розповіді (що це таке «алегорія»?), застосовував розмовну мову (чому?). Щоб байки були зрозумілі всім.

 мова байок, як мова алегорій,  дістала назву ( яку?) “езопова мова”.

Теорія літератури: «езопова мова» – замаскований спосіб думок із натяками, недомовками задля уникнення будь-яких заборон.

(Записуємо у словник із теорії літератури в кінці конспекту.)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ

1. Технологія «Прошу слова».

– Проблеми, які порушував Езоп у своїх байках?

– Яку мудрість я виношу із уроку ?

– «Вовк і Ягня» – засуджує??? кривдників; “Крук і Лисиця” – ??? глупу людину; “Мурашка і Цикада” – ??? безпорадність, легковажне ставлення до життя, лінощі.

2. Бліц-питання – теорія літератури!

– Байка – це…

– Алегорія – це…

– «Езопова мова» - це…

– Навіщо в байці потрібна мораль?

– Який епізод вам запам’ятався із розповідей про Езопа?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ.

«Мікрофон»

– Мені на уроці сподобалося …

– Що нового дізнався?

– Що обов’язково впишу до візитівки автора?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1. Вивчити інформацію із візитівки за творчістю Езопа.

2. Вивчити теорію літератури.

3. Виразне читання напам’ять 1 із байок Езопа.

4. Завдання за бажанням на 12 балів: намалювати до свого виступу героїв байок або приготувати елемент костюму героя байки.