ФАКТОРИ, ЯКІ ПОЛЕГШУЮТЬ ПРОЦЕС СТАНОВЛЕННЯ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

Проблема розвитку зв'язного мовлення дітей добре відома широкому колу педагогічних працівників. Давно встановлено, що в дошкільному віці виявляються істотні відмінності в рівні мовлення дітей.  Головним завданням розвитку зв'язного мовлення дитини є вдосконалення монологічної мови. Ця задача вирішується через різні види мовленнєвої діяльності: переказ літературних творів, складання описових розповідей про предмети, об'єкти, явища природи, створення різних видів творчих оповідань, заучування віршів, а також складання розповідей по картині.

Всі названі види мовленнєвої діяльності актуальні при роботі над розвитком зв'язного мовлення дітей. На сьогоднішній день - образна, багата синонімами, доповненнями і описами мова у дітей дошкільного віку - явище дуже рідкісне. У промові дітей існують безліч проблем.

• Односладова, що складається лише з простих речень мова. Нездатність граматично правильно побудувати поширене речення;
• Бідність мови. Недостатній словниковий запас;
• Вживання не літературних слів та виразів;
• Бідна діалогічна мова: нездатність грамотно і доступно сформулювати питання, побудувати короткий або розгорнуту відповідь;
• Труднощі в побудові монологу: наприклад, сюжетний або описовий розповідь на запропоновану тему, переказ тексту своїми словами;
• Відсутність логічного обґрунтування своїх тверджень і висновків;
• Відсутність навичок культури мовлення: невміння використовувати інтонації, регулювати гучність голосу і темп мови і т. Д;
• Погана дикція.

Тому педагогічний вплив при розвитку мовлення дошкільнят - дуже складна справа. Необхідно навчити дітей зв'язно, послідовно, граматично правильно висловлювати свої думки, розповідати про події з навколишнього життя.

Враховуючи, що в даний час діти перенасичені інформацією, необхідно, щоб процес навчання був для них цікавим, цікавим, розвиваючим.

Фактори, які полегшують процес становлення зв'язного мовлення

Один із таких факторів, на думку С. Л. Рубінштейна, А. М. Леушиной, Л. В. Ельконіна та ін - наочність. Розглядання предметів, картин допомагає дітям називати предмети, їх характерні ознаки, зроблені з ними дії.

В якості другого допоміжного фактора можна виділити  створення плану висловлювання, значимість якого неодноразово вказував відомий психолог Л. С. Виготський. Він відзначав важливість послідовного розміщення в попередній схемі всіх конкретних елементів висловлювання.

К. Д. Ушинський писав:

«Ви навчаєте дитину яким-небудь невідомим йому п'яти словами - він буде довго і марно мучитися, але зв'яжіть двадцять таких слів з картинками, і він засвоїть на льоту».

Використання сучасних методів та прийомів  розвитку зв’язного мовлення. Наприклад, мнемотехніку можна розглядати, як сукупність методів, що мають спільний функціональний механізм для поліпшення ефективності засвоєння нової інформації. Водночас прийоми мнемотехніки – це порядок та спосіб дій, що дозволяють поліпшити її засвоєння.

Наведемо класифікацію методів та прийомів мнемотехніки:

Метод «Перетворення»– це метод первинної обробки інформації, який перетворює складну для сприймання інформацію в зручну для ефективного відтворювання. Метод складається з таких прийомів: аналогія, трансформація, піктограми, стенографіст, фонетична асоціація, неологізм, цифро образ, цифро-буквенний код, індивідуальна асоціація, закономірність .

Піктограма (від латинського – розмальований і грецької – запис) – це прийом, за якого абстрактну або образну інформацію, що запам’ятовується, схематично зображують спрощеними малюнками (образні піктограми) або малюнками, що нагадують за формою букви (буквені піктограми) чи цифри (цифрові піктограми).

Використання піктограм дає змогу:

-                     збагатити та активізувати словник дітей;

-                     уточнити знання про слова та їх значення;

-                     навчити виокремлювати головні ознаки, притаманні цьому предмету чи явищу.

Стенографіст – (від грецького вузький, обмежений і писати) – це прийом, за якого текстову інформацію, що запам’ятовується, записують за допомогою окремих ключових літер, особливих знаків і цілого ряду скорочень.

Цифрообраз– прийом, за якого цифрову інформацію, що запам’ятовується . асоціативно пов’язують з певними образами або системами образів.

Синтез (від грецького з’єднання) – це прийом, за якого для створення асоціативних зв’язків між інформаційними одиницями, для яких не має значення послідовність, їх об’єднують в єдиний інтегральний образ зі спільним асоціативним зв’язком.

Аналогія (від грецького відповідність, подібність) – це прийом, за якого між інформаційними одиницями, що запам’ятовуються, знаходять спільні ознаки, властивості, якості, тенденції розвитку тощо.

Метод «Зʼясування»– це метод обʼєднання інформаційних одиниць через створення між ними асоціативних звʼязків.Метод складається з таких прийомів: сюжет, хімізація, послідовні асоціації, склеювання, синтез, перша буква, абревіатура, логічні запитання.

Метод «Порядкова система» - (від грецького systema–поєднання, ціле, сполучення) –це метод, призначений для запам’ятовування інформації одиниць разом з їх порядковим номером через використання спеціально дібраної системи образів. Залежно від способу формування порядкової системи метод має такі прийоми: інтер’єр, топографія, антропометрія, нумерація, тактильна матриця.

Метод «Підсилення»– це метод поліпшення ефективності сприймання, збереження та відтворення створення асоціативних зв’язків і образів, що були сформовані методами «перетворення», «зв’язування» та «порядкова система». Метод складається з таких прийомів: модальність, ознака, уособлення, гіпербола, літота, комік, небилиця, стереоефект, колірний акцент, візуалізація, тлумачення, емоційний акцент.

Метод «Збереження»– це метод призначений для збільшення тривалості зберігання та ефективного відтворення інформації, що була збережена у пʼамяті, через її спеціальну активізацію. Метод складається з таких прийомів: раціональне повторення, усвідомлення, практичне застосування.

До мнемотехнічних прийомів, які використовують під час розвитку звʼязного мовлення дошкільників відносяться:

-        колаж;

-        піктограма;

-        стенографіст;

-        цифрообраз;

-        синтез;

-        аналогія.

 Ефективність роботи з розвитку зв’язного мовлення залежить від її систематичності та цілеспрямованості.

Також важливу роль в цьому процесі відіграють мовне середовище мовлення педагогів та батьків має бути:

•                 правильним – без мовленнєвих порушень та «сюсюкання»;
•                 розбірливим – із чітким вимовлянням слів, із виділенням наголошеного складу;
•                 простим – насичене простими фразами з 2–4 слів;
•                 повторюваним – із багаторазовим використанням одних і тих самих слів протягом певного проміжку часу;
•                 різнобарвним – із використанням різної інтонації, пауз, сили голосу, зміни темпу;
•                 живим – супроводжуватись виразною мімікою та (при потребі) жестами.

ФАКТОРИ, ЯКІ ПОЛЕГШУЮТЬ ПРОЦЕС  СТАНОВЛЕННЯ  ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

            підготувала до засідання

                                             творчої групи «Мовничок – допоміжничок»

                                             15.01.2019 р.

                                             вчитель – логопед 03 групи

                                             Тимофєєва М.С.