Факультатив 9 клас. Видатні постаті України

Про матеріал
Обличчя історії України формують особистості. Це ті видатні історичні постаті, які залишили свій важливий внесок в історії і стали гордістю України. Дана презентація може бути використана на уроках з історії України в 9 класі під час вивчення історії України, на заняттях з факультативу «Видатні постаті України», на заняттях історичного гуртка та в позакласній роботі з історії.
Перегляд файлу

"Затверджую"

директор   _____________ 

"___"__________________ 2017 р.

"Узгоджено"

заст. директора з НВР ________

"___"_________________ 2017 р.

Розглянуто

на засіданні М.О. Протокол № ___

Голова МО ____________________

"____"__________________2017 р.

 

Календарно-тематичний план факультативу

«Видатні постаті України»

9 клас ( 35 год.)

 

Вчитель: Сорич  Ірина Володимирівна

Кількість годин:  35  год.; в тиждень:  1  год.

Планування складене на основі програми факультативу, 7-11 класи, автори  Сорич І.В., Небесна В.І., затвердженої науково-методичною радою відділу освіти Звенигородської райдержадміністрації (протокол №  1 від  22.01. 2016 року)

 

Видатні  постаті України кінця ХVІІІ – ХІХ століття

 

Дата

№ п/п

Зміст навчального матеріалу

Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

 

1

Вступ. Основна мета та завдання курсу. Соціально-економічне та політичне становище українських земель у складі іноземних держав кінця XVIII – початку ХХ століть. Вплив історичних постатей на відродження української культури та розвиток національної свідомості народу. Роль особи в історії.

Учні повинні:

  • усвідомлювати необхідність вивчення курсу, його місце в системі шкільної історичної освіти; орієнтуватися в перебігу українського історичного процесу упродовж середини XVI – XVIII століть

 

Тема 1.  Тернисті дороги борців

 

 

2.

Український Робін Гуд – Устим Кармелюк. Батьківщина та справжнє прізвище Устима Кармелюка. Керівник повстанського руху на Поділлі. Національний герой чи розбійник? Образ народного месника у народній творчості та літературі. Історичні пісні й думи, легенди про Устима Кармелюк

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Устима Кармелюка.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать Устима Кармелюка, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом Устима Кармелюка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом Устима Кармелюка; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом Устима Кармелюка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Устима Кармелюка; зіставляти та порівнювати життєписи Устима Кармелюка та історичних по­статей відповідного періоду; - висловлювати своє ставлення до особистості Устима Кармелюка.

 

3.

Продовжувач опришківської справи Лук’ян Кобилиця. Соціально-економічне становище Буковини в першій половині XIX століття. Лук’ян Кобилиця – представник інтересів громади. Керівник селянських виступів 1843–1844 рр. в Буковинській Гуцульщині. Придушення виступів та ув’язнення Кобилиці. Л. Кобилиця – депутат австрійського парламенту. Селянський рух в 1848–1849 роках під проводом Л. Кобилиці. Арешт і смерть ватажка. Постать Лук’яна Кобилиці в народних піснях.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Лук'яна Кобилиці.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать Лук'яна Кобилиці, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом Лук'яна Кобилиці, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом Лук'яна Кобилиці; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом Лук'яна Кобилиці; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Лук'яна Кобилиці; зіставляти та порівнювати життєписи Лук'яна Кобилиці та історичних постатей відповідного періоду; - висловлювати своє ставлення до особистості Лук'яна Кобилиці.

 

Тема 2.  Пророки духу

 

 

4.

Філософ якого так і не впіймав світ. Григорій Сковорода. Козацькі корені Григорія Сковороди. Навчання в Києво-Могилянській академії. Зарубіжні «університети». Філософія Григорія Сковороди (теорія «сродної праці»). Суспільно-політичний ідеал мислителя. Просвітницька та літературна діяльність. Ставлення Г. Сковороди до української національної ідеї. Місце великого мислителя, українського Сократа в нашій культурі.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Г.Сковороди.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать Г.Сковороди, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом Г.Сковороди, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом Г.Сковороди; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом Г.Сковороди; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Г.Сковороди; зіставляти та порівнювати життєписи Г.Сковороди та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Г.Сковороди.

 

5.

Перший класик нової української літератури Іван Котляревський. Військова кар’єра семінариста Івана Котляревського. Діяльність Івана Котляревського під час французько-російської війни 1812 р. Літератор і масони. Директор Полтавського театру. Батько безсмертної «Енеїди»

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом І.Котляревського.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать І.Котляревського, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом І.Котляревського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом І.Котляревського; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом І.Котляревського; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом І.Котляревського; зіставляти та порівнювати життєписи І.Котляревського та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості І.Котляревського.

 

6.

Великий вчитель знаменитого учня. Михайло Драгоманов. Славний рід Драгоманових. Михайло Драгоманов як історик та етнограф. Суспільно-політичні погляди вченого. Відносини зі старою громадою. Євроцентризм М. Драгоманова. Погляди на національне питання та проблема соборності в контексті ліберальних ідей вченого

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом М.Драгоманова.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать М.Драгоманова, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом М.Драгоманова, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом М.Драгоманова; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом М.Драгоманова; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом М.Драгоманова; зіставляти та порівнювати життєписи М.Драгоманова та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М.Драгоманова.

 

7.

Засновник української історичної школи – Володимир Антонович. Шлях до «Громади». Науково-дослідницька діяльність В. Антоновича. Творець Київської школи істориків. Володимир Антонович і «нова ера». Очільник громадського та політичного життя в Україні у другій половині XIX століття

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом В.Антоновича.

Учні повинні уміти:

  •     описувати постать В.Антоновича, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом В.Антоновича, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом В.Антоновича; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом В.Антоновича; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом В.Антоновича; зіставляти та порівнювати життєписи В.Антоновича та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості В.Антоновича.

 

8.

Ідеолог та символ українського націоналізму Тарас Шевченко. Родовід і дитинство. Юність Тараса Григоровича Шевченка. Викуп з кріпацтва. Навчання в Петербурзькій академії мистецтв. Літературна творчість («Кобзар», «Гайдамаки»). Лідер національного відродження України. Т.Г.Шевченко і Кирило-Мефодіївське братство. «В степу безкраїм за Уралом» (1847–1857 рр. – заслання в Оренбурзі). Діяльність Т. Шевченка у Київській археографічній комісії (1845–1847). Художні роботи поета. Таємниці портретів Т. Шевченка. Тарас Шевченко – географ, дослідник. Поет та Прикарпаття. Жінки в житті Тараса Шевченка. Останні роки життя. Великий Кобзар і сучасність

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Т.Шевченка.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать Т.Шевченка, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом Т.Шевченка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом Т.Шевченка; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом Т.Шевченка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Т.Шевченка; зіставляти та порівнювати життєписи Т.Шевченка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Т.Шевченка.

 

9.

Основоположник українського консерватизму Пантелеймон Куліш. Юні роки та формування світогляду Пантелеймона Куліша. Співзасновник Кирило-Мефодіївського братства. Український Вальтер Скотт. Вимушена еміграція (1864–1881). Україноцентризм та консерватизм П. Куліша. Історіософські пошуки. Останні роки життя

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом П.Куліша.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать П.Куліша, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом П.Куліша, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом П.Куліша; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом П.Куліша; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом П.Куліша; зіставляти та порівнювати життєписи П.Куліша та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості П.Куліша.

 

10.

Микола Костомаров. Походження Миколи Костомарова. Еволюція політичних поглядів. Ідеолог Кирило-Мефодіївського братства. Засновник народницького напрямку в українській історіографії. Історичні, етнографічні праці та літературний доробок М. Костомарова. Спадщина Костомарова.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом М.Костомарова.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать М.Костомарова, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом М.Костомарова, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом М.Костомарова; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом М.Костомарова; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом М.Костомарова; зіставляти та порівнювати життєписи М.Костомарова та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М.Костомарова.

 

11.

Микола Гоголь — національний дуалізм української душі в XIX ст.

Між етнічним почуванням і державною прина­лежністю. Українець у собі, росіянин зовні. М. Мак­симович і М. Гоголь: плани професорства в Київсь­кому університеті й написання історії України. Літературна творчість М. Гоголя як погляд українця на" російську дійсність. Вплив його творів на формуван­ня української свідомості другої половини XIX ст.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом М.Гоголя.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать М.Гоголя, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом М.Гоголя, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом М.Гоголя; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом М.Гоголя; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом М.Гоголя; зіставляти та порівнювати життєписи М.Гоголя та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М.Гоголя.

 

12.

«Патріарх української науки» Михайло Максимович. Молоді роки Михайла Максимовича. Становлення науковця. Тимківщина і Московський період. Перший ректор Київського університету. Наукова діяльність М. Максимовича. Історико-етнографічні дослідження та літературна спадщина

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом М.Максимовича.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать М.Максимовича, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом М.Максимовича, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом М.Максимовича; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом М.Максимовича; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом М.Максимовича; зіставляти та порівнювати життєписи М.Максимовича та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М.Максимовича.

 

13.

Олександр Кониський — пропагандист наддніпрянського самостійництва і традиціоналіст

«Шевченко 1860—1870 років». Будитель україн­ського самостійництва. Один з творців новітнього українського міфу. Традиціоналізм проти револю­ційного соціалізму.

 

Василь Капніст. Рід Капністів. Літературні твори Василя Капніста. Проект відновлення козацьких формувань в Україні. Берлінська місія літератора

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом О.Кониського та В.Капніста.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать О.Кониського та В.Капніста, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом О.Кониського та В.Капніста, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом О.Кониського та В.Капніста; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом О.Кониського та В.Капніста; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом О.Кониського та В.Капніста; зіставляти та порівнювати життєписи О.Кониського та В.Капніста та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості О.Кониського та В.Капніста.

 

14

Узагальнення знань за темами 1-2.

 

 

Тема 3.  Українські меценати

 

 

15.

Ґалаґан Григорій — громадський діяч, українофіл, меценат, великий поміщик на Полтавщині і Чернігівщині, представник відомого старшинсько-дворянського роду Ґалаґанів. Захисник селян. Засновник колегії для незаможних юнаків. Знайомство і листування з Шевченком, Максимовичем, Кулішем, Антоновичем. Внесок в розвиток освіти в Україні.

 

Харитоненки – підприємці, благодійники та меценати. Девіз Павла Харитоненка – «Працею возвеличуюсь». Качанівка – культурний осередок України. Еміграція сім’ї, заповіт потомкам. Безцінна колекція картин – спадщина українського народу.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Г.Галагана та родини Харитоненків.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать Г.Галагана та родини Харитоненків, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом Г.Галагана та родини Харитоненків, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом Г.Галагана та родини Харитоненків; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом Г.Галагана та родини Харитоненків; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Г.Галагана та родини Харитоненків; зіставляти та порівнювати життєписи Г.Галагана та родини Харитоненків та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Г.Галагана та родини Харитоненків.

 

16.

Євген Чикаленко — меценат національного руху: гроші і революція. Перший націоналіст серед українських капі­талістів. Гроші й національна справа. Перше щоденне українське видання — газета «Рада». Є. Чикаленко, праві та національний монархізм: полеміка з гетьманцями щодо майбутнього українського монарха.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Є.Чикаленка.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать Є.Чикаленка, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом Є.Чикаленка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом Є.Чикаленка; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом Є.Чикаленка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Є.Чикаленка; зіставляти та порівнювати життєписи Є.Чикаленка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Є.Чикаленка.

 

17.

Графи Бобринські – ініціатори цукрового виробництва на Україні, агрономи, будівничі, вчені, дослідники, меценати. Некороновані правителі Сміли. Олексій Бобринський – багатогранний і суперечливий.

 

Меценатська діяльність родини Терещенків. Цукрові заводи родини. Почесні громадяни Києва.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом родин Бобринських та Терещенків.

Учні повинні уміти:

  •     описувати постать родин Бобринських та Терещенків, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом родин Бобринських та Терещенків, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом родин Бобринських та Терещенків; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом родин Бобринських та Терещенків; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом родин Бобринських та Терещенків; зіставляти та порівнювати життєписи родин Бобринських та Терещенків та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості родин Бобринських та Терещенків.

 

18.

„Любити Україну до глибини кишені”. Яхненки - Симиренки — рід промисловців - цукроварників, конструкторів і власників машинобудівних заводів, піонерів пароплавства на Дніпрі, вчених і практиків садівництва, меценатів української культури.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом родини Симиренків.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать родини Симиренків, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом родини Симиренків, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом родини Симиренків; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом родини Симиренків; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом родини Симиренків; зіставляти та порівнювати життєписи І.Франка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості родини Симиренків.

 

Тема 4. Історичні постаті Західної України в 19 столітті

 

 

19.

«Руська трійця». Іван Вагилевич, Маркіян Шашкевич, Яків Головацький. Формування світогляду членів «Руської трійці». Галицькі будителі і «Русалка Дністрова». Літературна та дослідницька діяльність Маркіяна Шашкевича. Яків Головацький та москвофіли. Життя та діяльність Івана Вагилевича, його етнографічна спадщина

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписами М. Шашкевича, І.Вагилевича та Я. Головацького.

Учні повинні уміти:

  • описувати постаті М. Шашкевича, І.Вагилевича та Я. Головацького, використовувати історичні джерела для їх характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписами М. Шашкевича, І.Вагилевича та Я.Головацького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписами М.Шашкевича, І.Вагилевича та Я.Головацького; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписами М. Шашкевича, І.Вагилевича та Я. Головацького; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписами М. Шашкевича, І.Вагилевича та Я. Головацького; зіставляти та порівнювати життєписи М. Шашкевича, І.Вагилевича та Я. Головацького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистостей М.Шашкевича, І.Вагилевича та Я.Головацького.

 

20.

Духнович Олександр - “Будитель Закарпаття”. Греко-католицький священник, україноруський письменник, педагог, поет, культурний діяч. Літературно-просвітницька діяльність Духновича. Роль Олександра  Духновича у розвитку педагогічної думки в Україні.

 

Юліан Бачинський - український політичний і громадський діяч, публіцист, член Української радикальної партії, а з 1899 року  Української соціал-демократичної партії, дипломат.  Роль у розвиткові суспільно – політичної думки.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом О.Духновича та Ю.Бачинського.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать О.Духновича та Ю.Бачинського, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом О.Духновича та Ю.Бачинського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом О.Духновича та Ю.Бачинського; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом О.Духновича та Ю.Бачинського; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом О.Духновича та Ю.Бачинського; зіставляти та порівнювати життєписи І.Франка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості О.Духновича та Ю.Бачинського.

 

21.

«...Дух, що тіло рве до бою...». Іван Франко. Походження, отроцтво, юність Івана Франка. «Каменяр». Перший український професійний літератор. «Перед судом неправих, у наймах у сусідів» (період ізоляції від громадсько-політичного життя 1886–1896). Еволюція світогляду Івана Франка і утвердження національної ідеї у суспільно-політичних поглядах діяча. Історіософський, соціологічний та релігієзнавчий спадок Івана Франка. Доля нащадків

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом І.Франка.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать І.Франка, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом І.Франка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом І.Франка; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом І.Франка; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом І.Франка; зіставляти та порівнювати життєписи І.Франка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості І.Франка.

 

22.

Узагальнення знань по темі 3-4. 

 

 

Тема 5. Діячі культури України ХІХ століття

 

 

23

Леся Українка. Дитинство та юність майбутньої поетеси. Громадська та літературна діяльність. Історіософія в творчості Лесі Українки. Подорожі відомої співвітчизниці. Україна в житті Лесі Українки

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Лесі Українки.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать Лесі Українки, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом Лесі Українки, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом Лесі Українки; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом Лесі Українки; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Лесі Українки; зіставляти та порівнювати життєписи Лесі Українки та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Лесі Українки.

 

24

Нобелівський лауреат Ілля Мечніков.

Походження Іллі Мечнікова. Біолог-науковець. Вимушена еміграція. Нобелівська премія в галузі мікробіології

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом І.Мечникова.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать І.Мечникова, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом І.Мечникова, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом І.Мечникова; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом І.Мечникова; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом І.Мечникова; зіставляти та порівнювати життєписи І.Мечникова та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості І.Мечникова.

 

25.

Перший український фізик світового рівня Іван Пулюй. Від подільського містечка до вершин наук. Діяльність Івана Пулюя в електротехніці та молекулярній фізиці. Як х-промені Пулюя стали рентгенівськими. Відкриття вченого у фізиці. І. Пулюй та українська ідея.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом І.Пулюя.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать І.Пулюя, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом І.Пулюя, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом І.Пулюя; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом І.Пулюя; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом І.Пулюя; зіставляти та порівнювати життєписи І.Пулюя та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості І.Пулюя.

 

36.

Хвойка Вікентій – археолог від Бога. Перший започаткував нову наукову добу в дослідженнях палеоліту України, відкрив ранньослов'янські археологічні культури на наших теренах і пам'ятки давнього Києва. Відкриття в 1896 р. унікальної стародавньої землеробської культури IV – III тис. до н. е. (Трипільської культури). 

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом В.Хвойки.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать В.Хвойки, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом В.Хвойки, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом В.Хвойки; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом В.Хвойки; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом В.Хвойки; зіставляти та порівнювати життєписи В.Хвойки та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості В.Хвойки.

 

27.

Микола Кибальчич - винахідник і революціонер-народник українського походження. Автор схеми першого у світі реактивного літального апарату. Страчений за замах на імператора Олександра II.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом М.Кибальчича.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать М.Кибальчича, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом М.Кибальчича, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом М.Кибальчича; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом М.Кибальчича; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом М.Кибальчича; зіставляти та порівнювати життєписи М.Кибальчича та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М.Кибальчича.

 

28.

Творчі здобутки Григорія Нарбута. Український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Один з засновників і ректор Української Академії Мистецтв.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом Г. Нарбута.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать Г. Нарбута, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом Г. Нарбута, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом Г. Нарбута; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом Г. Нарбута; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом Г. Нарбута; зіставляти та порівнювати життєписи Г. Нарбута та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Г. Нарбута.

 

29.

Городецький Владислав – «Архітектор з химерами». Нащадок старовинного польського шляхетного роду. Забудовник Києва, Черкас. Творчий доробок Владислава Городецького. Смерть на чужині.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом В.Городецького.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать В.Городецького, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом В.Городецького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом В.Городецького; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом В.Городецького; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом В.Городецького; зіставляти та порівнювати життєписи В.Городецького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості В.Городецького.

 

30.

Сергій Васильківський український живописець, пейзажист. Молоді роки. Типовий сюжет Васильківського — озброєний козак-вершник в степу або група козаків на сторожі, в кінному поході чи на відпочинку. Портретист Тараса Шевченка. Внесок у розвиток українського мистецтва.

 

Ілля Рєпін - відомий художник-реаліст, майстер портрету, історичних та побутових сцен. Дитинство. Юність. Освітня мандрівка. В Академії. Зрілість. Фінський період. Творчість. Тема народовців. Релігійні композиції Іллі Рєпіна. Портрети роботи Рєпіна. Учні Рєпіна. 6 Вшанування пам'яті.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом С.Васильківського та І.Рєпіна.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать С.Васильківського та І.Рєпіна, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом С.Васильківського та І.Рєпіна, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом С.Васильківського та І.Рєпіна; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом С.Васильківського та І.Рєпіна; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явища­ми, пов'язаними із життєписом С.Васильківського та І.Рєпіна; зіставляти та порівнювати життєписи С.Васильківського та І.Рєпіна та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості С.Васильківського та І.Рєпіна.

 

31

Павло Чубинський – український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України. Навчання і студентські роки. Участь у діяльності петербурзької української громади. Автор журналу «Основа».  Арешт і поневіряння на чужині. Діяльність в Російському географічному товаристві. Антиукраїнська політика уряду і друге заслання П. Чубинського. Смерть на Батьківщині і пам’ять нащадків. Історія написання віршу «Ще не вмерла Україна…»

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом П.Чубинського.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать П.Чубинського, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом П.Чубинського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом П.Чубинського; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом П.Чубинського; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом П.Чубинського; зіставляти та порівнювати життєписи П.Чубинського та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості П.Чубинського.

 

32

Гетьман української музики Микола Лисенко. Козацько-старшинський рід Лисенків. На шляху до визнання. Основоположник української класичної музики. Громадська діяльність та етнографічні дослідження Миколи Лисенка. Композиторська спадщина музиканта

 

«Співець народних дум» Остап Микитович Вересай. Творчість мандрівного кобзаря. Майстер імпровізації. Вшанування пам’яті.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом М.Лисенка та О.Вересая.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать М.Лисенка та О.Вересая, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом М.Лисенка та О.Вересая, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом М.Лисенка та О.Вересая; зіставляти та порівнювати життєписи М.Лисенка та О.Вересая та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М.Лисенка та О.Вересая.

 

33

Дочка слави світової. Марія Заньковецька. Мельпомена української сцени – Марія Заньковецька. Дворянка за походженням, акторка за покликанням. Сімейна драма. Сходження на театральний олімп. Останні роки життя М. Заньковецької.

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом М.Заньковецької.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать М.Заньковецької, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом М.Заньковецької, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом М.Заньковецької; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом М.Заньковецької; установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом М.Заньковецької; зіставляти та порівнювати життєписи М.Заньковецької та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості М.Заньковецької.

 

34

«Голос, що полонив увесь світ» – Соломія Крушельницька. Дитинство та юність співачки. Львівська консерваторія. Міланський та Віденський періоди навчання. Королева оперної сцени. «Мадам Батерфляй». Громадська діяльність С. Крушельницької. Від оперної сцени до професорської кафедри

Учні повинні знати:

  • дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об'єктів, історичних джерел, пов'язаних із життєписом С.Крушельницької.

Учні повинні уміти:

  • описувати постать С.Крушельницької, використовувати історичні джерела для її характеристики; синхронізувати події, пов'язані із життєписом С.Крушельницької, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;  використовувати у мовленні поняття і терміни, пов'язані із життєписом С.Крушельницької; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об'єктів, пов'язаних із життєписом С.Крушельницької;  установлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактами, подіями, явищами, пов'язаними із життєписом С.Крушельницької; зіставляти та порівнювати життєписи С.Крушельницької та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості С.Крушельницької.

 

35

Узагальнення знань по темі 5.

 

 

docx
Додав(-ла)
Sorich Irina
Додано
22 травня 2019
Переглядів
389
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку