Федір Тютчев. " Я знаю в праосені пору…”Тонкий ліризм поезії Тютчева. Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову.

 

 

Тема уроку:Федір Тютчев (1803 – 1873).”Я знаю в праосені пору…”

 Тонкий ліризм поезії Тютчева. Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову.

Мета: познайомити учнів з творчістю Тютчева; розвивати навички виразного читання, логічного мислення; формувати світобачення та творчий підхід до вирішення проблем; виховувати естетичний смак, навички толерантного спілкування з собою та світом навколо себе, поглибити знання у світі професій

 Обладнання: портрет Ф.І.  Тютчева, репродукція картини І.Левітана “Золота осінь”, ілюстрації учнів, аудіозапис фрагменту з фортепіанного циклу П.І.Чайковського “Пори року”.

Тип уроку: урок- подорож

Головна цінність поезій Тютчева

у живому,  граціозному,  пластично-

тонкомузображені природи.

(М. Некрасов)

 

                           Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація  уроку. Ми сьогодні маємо досить незвичний урок. Нас усіх запросили в гості до дуже відомого російського поета, дипломата Ф.М.Тютчева. Для того, щоб вести з ним розмову ми будемо вчитися читати виразно його вірші, аналізувати знамениті рядки поета, розуміти настрій автора. (Учениця читає «Чарівницею зимою»)

1. Бесіда: Які відчуття виникають у вас, коли читаєте поетичні рядки? Що для вас поезія?

2. Вправа «Штрихи»

Почуття

Щирі, суперечливі

Чарівливі, ваблячі, дурманні.

Радують, розкривають, хвилюють, розбурхують

Зачаровуючи, надихаючи, перевтілюючи, граючи, обіцяючи.

Осінні почуття переповнюють людину, тому що вони повертають її в царство краси

3. Вчитель: Які  художні засоби використовує поет, щоб передати неповторність природи?(Епітети: безмежне небо, кришталеве повітря

Уособлення: ніч сміється, плаче дощ. Метафори:  неначе океан пахощів)..

Поезія – це душа  поета, творчої людини. Бачити незвичайне  в звичайному – одна із рис творчої особистості. У нього було рідкісне уміння, - згадують про нашого митця  літературні критики, - помічати   й увінчувати в слові те, повз чого тисячі людей щодня байдуже проходять, без жодного здивування.

Почути музику у слові,

побачить в музиці слова.

Рости у величній любові,

Навіть, коли у сивині вже голова.

В звичайній осені помітить

Незвичну, владную красу.

Зимі радіти, наче літу.

І пити іній, як росу.

(Авторський вірш учениці)

Слово вчителя : Мабуть, немає у світі людини, яка була б байдужою до природи, не відчувала себе її частиною та не розуміла свою залежність від неї. Митці відтворювали її красу словом, пензлем, звуком.  До вашої уваги картини.( Демонстрація картини  І.Левітана) Назвіть різновид пейзажу. Російський художник І.Левітан захоплювався пейзажем. Природа хвилювала його до сліз, він сприймав її, як живу істоту. Художник знав напам’ять майже всю російську пейзажну   лірику, досить часто читав своїм знайомим вірші Пушкіна, Некрасова, Фета і свого улюбленого поета Тютчева. Російський композитор П. І.Чайковський (1840-1893) створив популярний фортепіанний цикл “Пори року”, який складається з 12 мініатюр. Кожному місяцю року відповідає одна п’єса. У музичних “пейзажах” митець передає враження від спілкування з природою, картини із життя людей, пов’язані з певною порою року. Є у нього і варіації на тему осені: “Вересень. Полювання”, “ Жовтень, “Осіння пісня”, “Листопад. На трійці”.

 (Прослуховування фрагментів “осінніх” частин циклу).

4. Робота в групах. Гра  «Зупинити мить»: Пропоную і вам спробувати, уявити себе людьми творчої професії ( фотографи, художники і поети). Поміркуйте, про що б ви хотіли повідати світу?

Презентація творчої роботи за допомогою ПРЕС-методу:

Позиція:Я вважаю, що ... (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору)

Обґрунтування:тому, що ...(наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції)

Приклад: наприклад ...(наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони зміцнять вашу позицію)

Висновки: тому ...(узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це заклик прийняти вашу позицію).

Так, природа допомагає кожній творчій особистості краще осмислити себе, свої почуття.У всі часи найкращі поети були в захваті від її неповторної краси та гармонії. Тому творчість великого Тютчева зрозуміти буде просто. Він володів вмінням зупинити мить звичайного  Його, як і вас дивувала звичайна травинка, ,веселе дзюрчання струмка, тонка осіння павутинка на стерні скошеного поля. травнева гроза

                           (Учениця читає  поезію Тютчева «  Весенння гроза»)

5.Бесіда: В чому відмінність зображення природи поетом і вами?

(Орієнтовна відповідь: Поет малює природу не зі сторони фоографа чи художника. Він намагається зрозуміти душу природи, почути її голос.).

Вчитель: Тому природа у Тютчева настільки жива.

Не то, что мните вы, природа:

 Не слепок, не бездушный лик,

 В ней есть душа, в ней есть свобода,

 В ней есть любовь, в ней есть язык.

Не те, що мисліть ви, природа:

 Не зліпок, не бездушний образ -

 У ній є душа, в ній є свобода,

 У ній є любов, в ній є мова

 

ІІІ. Повідомлення теми, мети.Слово вчителя: Запрошую вас до віртуальної подорожі у світ поета Тютчев - поета романтичного складу і надзвичайно тонкого майстра віршованих пейзажів. Адже у його поезії немає різкої грані між людиною та природою.

1. Індивідуальні повідомлення учнів

 «Життєвий і творчий шлях Ф.Тютчева»

«Біограф»: Майбутній письменник народився у дворянській родині. Роки провів у Москві. У 1821 році блискуче закінчив словесний факультет Московського університету, після закінчення одержав посаду в російському посольстві.

«Психолог»: Тютчев був надзвичайно багатогранною та  пристрасною людиною. Він цінував життя і любив його красу. Добрий чоловік  і люблячий син. 22 роки провів в чужих краях, але ніколи не втрачав зв’язку з батьками, хоча зрідка та відвідував  їх.

«Літературний критик»: Вірші поет почав писати ще підлітком. Та друкувався рідко. Справжній дебют відбувся у 1836 році, коли зошит з віршами потрапив до Пушкіна. Той вражений, опублікував їх у журналі» Современник».

(  Демонстрація слайдів- віртуальний музей)

2. Робота з текстом.Поезії поета чарівні, легкі і милозвучні, неначе пісня. І ми в цьому зараз переконаємося.

Інструктаж вчителя: Під час читання поетичних творів не забуваємо про вимоги до читання: паузи, логічні наголоси, темп, інтонація.

(Вчитель читає  «Весняні води». Музичний супровід )

Вчитель: Ви відчули тонкий ліризм поезії?Рядки «Лежать у полі ще сніги…» читаються лагідно і тепло, бринять, як вітерець, дзюркотять струмочком.   Чи не тому їх так легко виконувати в пісенному жанрі?

(Рахманінов « Весняні води»)

Поет використовує  в своїй роботі прийом звукопису. Тому, читач чує у віршах Тютчева гуркіт літніх бур, ледве виразні звуки напливають сутінків, шерех хитких очеретів ...Звукопис допомагає поетові відтворити  не тільки зовнішні сторони явищ природи,  своє відчуття природи

Словникова робота: Звукопис -  це прийом художньої виразності, що полягає в спеціальному доборі звуків для створення певного образу, враження і т. ін.

3. Дослідження художнього слова шляхом занурення в текст:Уявіть, що ви є дослідники і працюєте в лабораторії слова. На парті перед вами  рядки віршів Тютчева. Користуючись прийомом звукопису проведемо дослідження. Підкреслимо всі дзвінкі приголосні однією, червоною лінією. А глухі приголосні двома.( Учні виконують завдання).Яких ліній більше? Частіше зустрічається Б, Г, Р,Про що це  свідчить? Вони і створюють враження струмка.

Дослідження  стилю автора шляхом інтерпретації: Проведемо лексичну роботу. Перед вами поезія «Летний вечер».  Замість пропущених слів необхідно вставити слова так, щоб вірш максимально наблизити до  оригіналу.(Повторення: що таке оригінал, переклад?)

Робота з текстом: (Учениця читає «Летний вечер» в оригіналі .Порівняння з учнівськими роботами)

Бесіда:Чому в декого з присутніх виникли проблеми? Тому що вірші писати – це складно.

Словникова робота: вірш – це  ритмічно організована мова з метою посилення її виразності й емоційності .

Запис в зошиті: Ознаками  вірша є наявність ритму та рими. Ритм- це закономірне правильне чергування звуків. Рима- співзвучні закінчення слів у кінці віршованих рядків.

ІУ.Робота з  поетичним твором

Замилування осінньою природою і майстерність поетичного вислову.

1.Робота з підручником: Виразне читання поезії« Есть в осени первоначальной….»

2.Художній аналіз .  Про що цей твір? Що ви уявляли, коли читали?

 день кришталевий. Метафори: вечір зве в далечину, серп гуляв, повітря захололо. Порівняння: павутиння, мов тонке волосся).

• Яка роль тропів у творі? (Художні особливості створюють переконливі художньо досконалі образи, сприяють милозвучності, мальовничості мови.)

3. Осягнення змісту шляхом індивідуальної  інтерпретації.

- Що означає  «дивна пора?-коротка і ясна»- ( Чарівна, прекрасна, незвична).

- Чи доводилося вам спостерігати «кришталевий день»?Опишіть його.

( Прозорий, чистий, безхмарний).

-А як ви розумієте  рядок: «вечір зве у далину»(Вечором природа залита променями сідаючого сонця, все в рожево - червоному кольорі, сіяє, блищить). Який знак стоїть  в кінці рими? (Трикрапка). Чому? (Поет може говорити про це без кінця).

 - Як ви розумієте значення слова  «серп»?  Що має на увазі автор, коли говорив про нього як про живого? (Серп був невтомним знаряддм в руках, ним  швидко працювали, зрізали колоски. Серп –це знаряддя праці для зрізання злаків).

- Як ви розумієте значення слова   «Блакить прозора льеться»? Які почуття викликає рядок? ( Радість, спокій, захоплення, сум, тривогу.

І тільки павутинка, неначе сиве волосся блищить на борозні).

У. Закріплення матеріалу

Слово вчителя: Оспівуючи  природу, Тютчев незмінно радіє можливості відчути повноту життя.Часом і восени йому здається подув весни. Яскравим прикладом цього став вірш «Осінній вечір», яке є одним з найяскравіших прикладів майстерності Тютчева-пейзажиста. Вірш явно породжене вітчизняними враженнями, викликаної ними сумом, але в той же час пронизане тютчевською трагічними роздумами про причаїлися бурях хаосу:

 Є в світлості осінніх вечорів

 Зворушливо, таємнича краса:

 Зловісний блиск і строкатість дерев,

 Багряних листя томний, легкий шелест,

 Туманний і тиха блакить.

 Над сумно сіротеющей землею

 І, як передчуття сходять бур,

 Поривчастий, холодні вітри часом,

 Збиток, безсилля - і на всьому

 Та лагідна усмішка увяданья,

 Що в суті розумному ми звемо

 Божественної соромливістю страждання.

 Короткий, вірш - це не настільки опис своєрідності осіннього вечора, як узагальнене філософське роздуми про час.

УІ.Узагальнююче слово вчителя .Як бачимо, красу природи можна зобразити різними засобами: словами, звуками, фарбами. Головне, щоб душа вміла побачити цю красу відчути й зрозуміти її.

УІІ. Підведення підсумків

Вправа «Монолог з письменником» .

Рефлексія: Проаналізуйте епіграф уроку. Які для себе висновки зробили?

УІІІ.Домашнє завдання. Вивчити вірш напам’ять