Урок компаративного аналізу з використанням мультимедіа

 

 

 

Дінець Тетяна Валентинівна

Калинівська ЗОШ, 2011

 

 

 

 

Типологія образу

«крилатої людини»

у світовій літературі
Мета. Проаналізувати роль образу "крилатої люди­ни" в розкритті ідейного змісту творів; простежити, як поєднуються в ньому реальне і фантастичне, віднайти паралелі та асоціації, виховувати бажання бути творчою особистістю.

 

Тип уроку: урок компаративного аналізу з використанням мультимедіа

 

Хід уроку

 

1.      Оголошення теми та завдань уроку.

СЛАЙД 1

На минулому уроці ми познайомилися з проблематикою і системою образів оповідання колумбійського письменника Г.Г.Маркеса «Стариган із крилами».

СЛАЙД 2

Сьогодні ми це оповідання спробуємо порівняти з творами інших авторів світової літератури, що допоможе нам осягнути важливі філософські істини, виражені образами-символами.

 

 Слово вчителя.

 

Мабуть, ще з найдавні­ших часів людина заздрила птахові, який мав крила і міг піднятися над землею у небеса. Чи то ніжний голубий колір, чи то безкінечність повітряного простору так ваби­ли її, що у своїх мріях і фантазіях там вона оселяла силь­них богів, душі померлих, а також пов'язувала з ним свої надії на краще і вічне життя. Ще Платон писав:"Ніщо тілесне не є настільки близьким до божественного, як крила. Божественне — це краса, добро, розум; крила ж наснажуються божественним, а від гидоти та бруду вони марніють і відпадають від душі".                        

 

ІІ. Актуалізація знань учнів.

СЛАЙД 3

• Згадайте образ "крилатої людини" з міфів Дав­ньої Греції.

("Крилаті люди" — Дедал та Ікар. Крила, зроблені з пір'я і скріплені воском, дали кожному з них змогу підня­тися в небо, а головне, відчути себе майже богом, не­підвладним людським заборонам. Не дивно, що юний Ікар забуває про небезпеку і гине, але саме він стає для людей символом пошуку вищої  істини, устремлінь у невідоме. Шарль Бодлер у вірші "Скарги Ікара" пише: "Задивлений в незриму суть, Закоханий в красу, згораю").                           

 

Символіка слова «крила»

СЛАЙД 4

Крила - символ духовності, розуму; багатства думки; емоційного піднесення; могутності;

незалежності; сили; впевненості.

У греків крила символізували любов і перемогу. Платон вважав крила символом розуму. Вони є атрибутом коней Пелопса, Пегаса. Пегас у давніх міфах змальовується крилатим конем, хоч на давніх витворах мистецтва він міг зображатися і без крил.

Х.Керлот доводить, що форма і природа крил символічно відповідають духовним якостям. "Так, крила нічних тварин символізують спотворену уяву, а воскові крила Ікара -функціональну неповноцінність. У християнському символізмі крила - це світ сонця правосуддя, що завжди освітлює розум невинних" /Керлот X. Словарь символов. - С. 279/. Крила символізують також можливість прогресу в духовній еволюції. Зображуючись на взутті /як у Меркурія/, вони означають здатність до величезного духовного піднесення.

Крила можуть виступати символом активного чоловічого начала.

З такою багатою символікою пов'язана значна кількість фразеологічних утворень української мови: "виростають крила" - хто-небудь відчуває прилив сили, енергії, натхнення; "давати крила" - викликати піднесення, натхнення,    почуття впевненості у своїх силах;

"обпалити собі крила" - зазнати невдачі; не досягти чогось бажаного; "обламати крила" -позбавити високих прагнень, мрій; змусити коритися; "опустити крила" - втратити впевненість у собі, примиритися з чимось, зневіритися у своїх силах; "підрізати крила" - підірвати міць, знесилити когось, або позбавити когось віри в себе, у свої сили, можливості; "розправляти крила" - певною мірою виявляти свої сили, здібності, набирати сили, могутності, всебічно розвиватися; "чути крила за плечима" - бути сповненим натхнення, душевного піднесення, сили /Фразеологічний словник української мови. - Уклад. В.М.Білоноженко, В.О.Винник та ін. -Кн.1. - К., 1993.- С. 397/.

 

• Ви отримали випереджальне завдання: виписа­ти фразеологічні звороти зі словом "крило", які до­помагають зрозуміти органічність цього образу для української мови.

СЛАЙД 5

1-ша група                    

(Брати під своє крило — брати когось під свою опіку.

Виросли крила — хтось відчув силу, енергію до вели­ких звершень, подвигу.

Опускати крила — втрачати впевненість у собі, впадати у відчай, журитися.

Під крилом — під чиєюсь опікою, захистом.

Підрізати (підтяти, підбити, зламати) крила — підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле його діяльності.

Розкривати крила — починати діяти на повну силу.

Чути крила за плечима — відчувати натхнення, силу, спроможність до дії).

• Дані звороти мають на увазі пташині крила чи все-таки крила, які належать людині?

 (Йдеться про людину; в народнопоетичному уявленні існував образ-символ, який співвідносили з творчістю, нат­хненням, енергією, спрямованими на великі звершення).

• А коли, на вашу думку, виростають у людини крила(ясно що в переносному значенні)?

Свою відповідь на це має і українська поетеса Ліна Костенко.

СЛАЙД 6

Ліна Костенко

 

А й правда,

крилатим ґрунту не треба.

Землі немає, то буде небо.

 

Немає поля, то буде воля.

Немає пари, то будуть хмари.

 

В цьому, напевно, правда пташина..

 А ЯК Же людина? А що ж людина?

 

Живе на землі. Сама не літає.

 А крила має. А крила має!

 

Вони, ті крила не з пуху-пір'я,

а з правди, чесності і довір'я.

 

У кого — з вірності у коханні.

 У кого — з вічного поривання.

У кого — з щирості до роботи.

У кого — з щедрості на турботи.

У кого — з пісні, або з надії,

або з поезії, або з мрії.

 

Людина нібито не літає..

 А крила має. А крила має!

 

2-га група         Презентація збірки поезій

•               Крила — переконливий символ, і його неоднора­зово використо -вували поети. Згадайте найяскравіші образи-символи.

СЛАЙД 7

•          (У вірші Шарля  Бодлера "Альбатрос" запам'ятовується образ птаха, який волочить великі білі крила по землі. Остання строфа вірша містить пряме порівняння — "поет як аль­батрос", тому крила-весла "по боках розбитого човна" сприймаються як талант, обдаровання людини, яку так рідко розуміють і яка не може перебувати постійно у своїй стихії, у небесах. Трагедія і людини-митця, і птаха в тому, що існувати без землі вони не можуть.
•          У сонеті Стефана Малларме "Лебідь" птах, "Краси пречистої безсмертний гордий син...", не може ударом "п'яних крил" розбити забуте озеро, "де покриває іній прозорий зльотів лід, що не дійшли вершин"; не під силу йому побороти "... жах землі, що крила полонив".
•          Яскравий образ крилатого білого лебедя змальований у вірші

О. Олеся "Лебідь": "Кликав він проснутись, роз­горнути крила, Полетіти небом в золоті краї...". Не почу­тий братами, з розпачу ліричний герой "закричав від муки, вдарився об камінь, Зранив собі груди, крила поламав". Зграя таки полетіла "у щасливий край", бо вже "громи заграли в сурми голосні", але ніхто не згадав лебедя, який, "...здавивши рани, крила рознімав").

 

Висновок: образ крил популярний у літературі і своїм корінням сягає в найдавніші часи. Та залежно від часу і літературної доби акценти зміщуються, змінюється інтер­претація образу. У міфі — це засіб піднятися до вищої мети, до краси. У поезії символістів — тільки частина тіла, яка не може бути використана для польоту через недосконалість оточення, байдужість і нерозуміння. "Зла­мані крила" — втрачені надії. У всіх випадках присутній "хтось", хто винен у тому, що крила не потрібні. Та ще страшніше, коли людина сама відтинає собі крила або ж "крилата людина" тільки заважає іншим.

 

ІII. Дослідження образу "крилатої людини" у творах Г. Гарсіа Маркеса.

СЛАЙД 8

• Робота з випереджальним завданням: "Простежи­ти, чи трапляється в творчості Г. Гарсіа Маркеса образ ангела".

(У романі "Сто років самотності" жителі міста Макондо вбили ангела, перед цим обрубавши йому крила. Та ще й спалили, бо не могли з'ясувати, "хто цей виродок — тва­рина, яку слід кинути в річку, чи християнин, який заслу­говує на поховання. Наприкінці роману місто і його жи­телі зникають з лиця землі.

СЛАЙД 9

В оповіданні "Стариган з крилами" знову порушується ця проблема: люди не можуть розпізнати ангела.

 

• Які враження у вас, діти, залишились від прочитаного оповідання «Стариган із крилами»? ( ми завжди думали, що ангели з’являлися, щоб рятувати людей, а в даному випадку треба ангела рятувати від людей;  світ жорстокий …..  

 

-Як сприйняли появу ангела в селищі?

(Появу старого ангела сприйняли ненормально на це вказують такі рядки. Сусіди стояли юрмою перед курником, розглядаючи ангела без ніякої святобливості, й кидали йому їжу крізь сітку, немов то було не надприродне створіння, а якась циркова звірина  ).

 

•        Чому ж люди сприймають янгола ненормаль­но? Все ж таки саме слово "янгол" вже має викли­кати інші емоції.

(Тому що вони не розуміють, що робити з цим янго­лом, для чого він прилетів). …..Дехто пропонував призначити янгола головою все­світу, дехто вважав, що його слід зробити генералом, який зможе виграти усі війни.

Були й такі, котрі хотіли за допомогою янгола вивести рід крилатих людей, які мають підкорити всесвіт.

Отець Гонзага спробував говорити з ним латиною, і йому не сподобалось, що янгол не розуміє божої мови, до того ж він був дуже схожий на смертну людину.

До янгола приходило багато хворих. А Елісенда стала брати плату з тих, які хотіли подивитись на дивне ство­ріння, і подружжю вдалося зібрати чималу суму грошей).

 

 

•        Які рядки з твору вас вразили не менше?  ( опис ангела, картини жорстокого поводження з ангелом, відношення священника, умови існування ангела…)  ст.. 430-434

 

• Чому дівчинці-павуку вдалось відвернути увагу селян від янгола? (За те, щоб подивитись на неї, треба було менше за­платити. Дівчинці можна було ставити будь-які запитан­ня, на які вона охоче відповідала, її можна було розгля­дати з усіх боків, тому в людей не виникало сумнівів щодо жахливої правди про неї).

 

•        А які чудеса показує ангел? Зачитайте уривки з твору.

• Хтось звернув увагу, що одужав хлопчик? Мож­ливо, це і було диво янгола.

 (Жоден з героїв твору не проводить таких паралелей. Мабуть, тому що хвороба й одужання занадто буденні речі для персонажів оповідання. А янгол, на їхню думку, мав творити яскраві дива, які б захоплювали й зачаро­вували).

 

• "Коли ми сприймаємо старигана, як ангела ?"

(Тільки тоді, коли він летить. Отже, образ крил є дуже

важливим, бо розвіює сумніви, хто ж цей чоловік. Не випадково ангела поміщають у курник. У курей теж є крила, та спосіб проживання в еволюційному поступі зробив їх нездатними для польоту. Самі по собі крила ще не є свідченням того, що їх власник може злетіти. Якби ангел завис у повітрі: білий, чистий, красивий, то люди реагували б на нього як на прояв вищої моці, бо внаслідок наших уявлень ми діємо саме так. У даному разі йдеться, мабуть, не стільки про ставлення до анге­ла, скільки до звичайної, дуже старої людини, котра за­важає, бо вже безпорадна, нікому не потрібна. Згаду­ються народні казки, де героїв на чуйність і доброту випробовували саме в такий спосіб. Це випробування і для християнської віри, яке має полягати не в насліду­ванні звичаїв і знаннях ієрархії святостей, а в сповіду­ванні заповідей, серед яких "Полюби ближнього". Тест на людяність суспільство не витримало, трагічні нотки звучать у фіналі оповідання, але сум цей світлий: в анге­ла виростають крила, він летить і доводить усім, що таки є посланцем від Бога).

 

•          Одне із основнх запитань  твору: "Чому з'явився янгол?"

 

(Можливо, справою цього янгола було літати над цим селом, оберігати людей, які живуть в ньому. Але з янго­лом трапилась якась незвичайна подія, і він змушений був з'явитися перед людьми.

Янгол міг з'явитися для того, щоб перевірити меш­канців селища на людяність, подивитись, як виявляться їхні риси при зустрічі з ним).

 

Висновок: особливость оповідання полягає в поєднанні реалістичного і фантастичного, комічного і трагічного. Незвичайне допомагає висвітлити проблеми повсякденного.

 

•        Тому як називають манеру письма Г.Гарсіа Маркеса? («магічний реалізм»)

Через ставлення до ангела розкривається справжня сутність кожного із героїв оповідання. Автор порушує проблему морального зубожіння людей. 

 

•        Чи має назву селище, в якому розгортаються події твору? ( Так, селище, де розгортаються події, - алегорія людського суспільства, тому автор не дає йому назви.

 

 

 "Чи творить янгол чудеса?"

• Янгол прожив у селі кілька років. Що ж з ним сталося?

(Він дуже постарів за останню зиму, погано бачив, весь час спотикався, пір'я з його крил повипадало, але рап­том янгол почав оклигувати, у нього почало рости пір'я, іноді він наспівував пісні давніх мандрівників. І одного дня зібрався з силами і полетів).

 

• А як ви вважаєте, хтось згадуватиме про ян­гола в цьому селищі?

(Відвідини янгола, очевидно, не закарбуються на сер­цях його мешканців, вони забудуть про нього, а якщо колись і згадають, то тільки як про щось буденне. Коли в Елісенди закінчаться гроші, вона може подумати: "Хоч би янгол прилетів (чи ще щось подібне трапилось), щоб можна було залагодити сімейний бюджет").

• Фінал повісті ставить багато запитань. Чому янгол полетів, чому не зробив цього раніше, а го­ловне — чи повернеться він до людей?
•  Чи потрібен янгол? Чи потребує людство дива ?

 

(Янгол у піднесеному, високому смислі не потрібен героям повісті. Тому незрозумілі їм причина та мета його появи, тому й несила жити Елісенді "в цьому пеклі, повному янголів", тому й чекають вони від нього дивовиж­ного шоу, а не власного просвітлення чи очищення.

Людям потрібно видовище, а не диво, тому очима ге­роїв твору ми не можемо побачити дива, яке творить ян­гол. Отже, йому немає смислу знову з'являтися серед людей. А може, він все ж таки повернеться, коли ті зро­зуміють його необхідність і зможуть розділити цінності тлінні й нетлінні, а головне — повірити в нього?).

 

•     А як би ви відповіли на ці запитання, виходячи вже з власного світогляду?

(— Я вірю в добрих янголів, в їхню необхідність. Вони допомагають нам не потонути у повсякденній рутині. Я вірю в диво, в пурпурові вітрила, у найвищі людські цінності. Як застосувати диво практично, відповісти не­можливо.

 

• Якщо у людини буде сьогодні вибір між, скажімо, значною сумою грошей і янголом у домі, то вона швид­ше обере гроші, адже кожен знає, що з ними робити. 

 

• Хвороба дитини і ангела у творі, на мою думку, є символом духовної деградації людства. Людство хворіє через зло, за яке вона розплачується своїм здоров’ям.  Нехтуючи духовним, людство втрачає ангелів.

 

• Янгол — це своєрідне дзеркало, що відображає справжнє обличчя, а людям простіше дивитися у криве, аби не перейматися зайвими проблемами. Може, тому янгол в оповіданні й постав в образі безпорадного ста­ригана, а не у тому вигляді, який ми собі уявляємо).

 

•   Ну що  ж, думки протилежні,  й вони мають право на існування. А від чого залежатиме відповідь на запитання, які ми вивели?  ( від світогляду людини).

 

Гість з неба все ж таки зміг здійнятися вгору, "вимаху­ючи крилами, мов яструб". Він не просто вижив у цьому байдужому, прагматичному світі, а й покинув його. Якщо пам'ятати про те, як повелися герої Гарсіа Маркеса в романі "Сто років самотності" з ангелом, то цей відліт ще дає якусь надію людству. Так, бездуховні люди залиша­ються у бруді свого куцого матеріального світу і виклика­ють не осуд, а співчуття. Вони не помічають своєї потвор­ності: суспільство, у якому хворі діти та ангели, має малу надію на майбутнє).

 

• Ланцюжок наших запитань замикається на найскладнішому, відповідь на яке кожен з нас шукатиме все життя, і кожен відповідатиме по-різному і, мабуть, не раз змінюватиме свою думку. Яка людина? На це запитання спробував відповісти український поет Іван Драч.    

СЛАЙД 10

• Робота в групах(аналіз балади І. Драча "Крила").

Дядько Кирило — це реальна людина, тоді як у Марке­са ангел — образ-символ, образ-узагальнення, позба­влений імені.

Дядько Кирило крила отримав від Бога, та він не здат­ний оцінити такого дарунку. Не люди знущаються з дядь­ка, він власноруч стинає собі крила.

• Аналіз тексту (1 група).

Бесіда за запитаннями.

• Чи було серед дарунків іншим людям щось схоже на крила?

(Ні, це здебільшого були матеріальні речі).

• Як реагувала дружина Кирила на дарунок?

(Вона не просто здивована, а "голосить", що дарунок її

чоловікові не такий, як в усіх людей, тобто нематеріаль­ний).

•   Які епітети, метафори добирає поет для ха­рактеристики дива, що спантеличило людей?

("Сині крила", "голодні небом", "ковтали з неба синє мерехтіння").

• Коли на серці героя з'являється "туга" і "тіні", він згадує, що комусь були інші дарунки. Цей уривок автор подає в дужках. Що дивує читача як предмет заздрості?

("Кому — смерть серед ночі".

Отже, смерть, на думку героя, краще, ніж крила).

•   Порівняльний аналіз творів Г. Гарсіа Маркеса та І. Драча (2 група).
• Бесіда за запитаннями.

• Як перегукується тема цього вірша з темою оповідання Маркеса?

(люди не розуміють, для чого потрібні крила. Матеріальні прагнення поглинули духовні).

— Порівняйте крила героя  І.Драча з крилами ста­ригана Маркеса.

(У Кирила "Знов кипіли пружинисті крила", тобто го­тові до злету, сильні, "голодні небом". У старигана "з крил звисали водорості, велике пір'я було посічене земними вітрами", "великі півнячі крила, обскубані та брудні, заг­рузли в болоті", "все пір'я з крил повипадало", "потім у нього почало рости тверде й довге, як у великих старих птахів, пір'я").

 

Висновок: герою Г. Гарсіа Маркеса потрібно було про­йти шлях приниження і страждань, поки виросли крила, а у дядька Кирила вони ростуть щоночі. Та герой живе не з крилами, автор пише: "Так Кирило з сокирою жив, На крилах навіть розжився — Крилами хату вшив, Крила­ми обгородився". Ними скористались: "розкрали поети" для безкрилої музи. Але чи чужі, та ще й відрубані крила спроможні дати той злет поезії, що потребуе неба? "І сни­лося небо порубаним крилам", — пише І. Драч наприкінці балади. Але дядькові Кирилові воно вже давно не снить­ся; тому й заважають крила, як річ непотрібна, якщо ти не прагнеш польоту. А вони, як і талант, знову проби­ваються назовні, вимагають рахуватися з їх наявністю. Крила, як автор, вірять, що ще потрібні будуть людині.

 

•  Робота над сдайдами 11-13.( Робота творчих груп. Зв'язок з уроком позакласного читання )

III. Узагальнення і висновки.

 

Образ крил — це Божий дар, заклик до злету душі над буденністю, обдаровання. Сам по собі цей дар ще не свідчить про те, що людина гідна його. Духовне сходжен­ня кожен має пройти самостійно, використовуючи для цього власні крила. Ми говоримо сьогодні про духовність та бездушність, хоча всі, народжуючись, мають душі, про безсердечність і сердечність, хоч серце е у кожного.

Трагедію відчуження особистості в жорстокому світі яскраво зобразив Ф. Кафка в оповіданні "Перевтілення". Трагедія героя не тільки в перетворенні на бридку комаху, а й у тому, що Грегор-жук так ніколи і не дізнався, що в нього під жорстким покриттям спини є крильця. Як за­значав В. Набоков у статті "Франц Кафка": "Жорстка закруглена спина передбача наявність надкрилець. У жуків ці надкрильця приховують тендітні крила, що мо­жуть розправлятися і нести їх далеко-далеко в сліпому польоті".

У руслі світобачення письменників сучасності слід зо­середити увагу на таких тезах: "не шукай винних у власній деградації душі", "візьми когось під своє крило", "розп­рав крила", "під крилом таланту і натхнення змінюй себе і світ навколо себе".

СЛАЙД 14

 

Заключне слово вчителя. Нехтуючи духов­ним, зводячи його до дешевих розваг і примітивно- банальних істин, людство втрачає ангелів. Ще два століття тому вони були юними. Нині вони старенькі й немічні, як в оповіданні Гарсіа Маркеса". Чи не побачимо ми, як ангели помирають? Може, за такий незначний для Людства час воно теж постаріло, як і ангели?

Можливо, якщо ми замислимося над цими запитан­нями, воно знову стане юним і сильним, як відмоло­дились ангелові "крила - символ духовного злету людини" (Л.І.Ромащенко)***.

 

Читання вірша Шила С.І. «Крила»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коли десь падає зірка, кажуть, що то летить янгол… Ніхто не знає, куди він прямує, де впаде, чиї двері позначить таємним знаком. Але той, хто побачить його, - обраний.

Згідно з древніми міфами, янголи, Божі вісники, пов’язані з небесними планетами й світилами: Гавриїл – з Місяцем, Рафаїл – з Меркурієм, Михаїл – з Венерою тощо. Можливо, в цьому виявляється давня мрія людства про духовний зв'язок  космосу і Землі. А космос з грецької означає – «порядок», «устрій», «упорядкованість», «краса», «мир».

Отже,  янголи прилітають до нас, щоб нагадати про необхідність морального влаштування людства і Всесвіту. У їхніх очах – німий докір і добра віра, гірке розчарування і світла надія. Та чи зрозуміємо ми їхні погляди?.. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Крикни ТДНЄЦЬ - див. Веснянок символіка. Крилд - символ духовності, розуму; багатства думки; емоційного піднесення; могутності;

незалежності; сили; впевненості.

У греків крила символізували любов і перемогу. Платон вважав крила символом розуму. Вони є атрибутом коней Пелопса, Пегаса. Пегас у давніх міфах змальовується крилатим конем, хоч на давніх витворах мистецтва він міг зображатися і без крил.

Х.Керлот доводить, що форма і природа крил символічно відповідають духовним якостям. "Так, крила нічних тварин символізують спотворену уяву, а воскові крила Ікара -функціональну неповноцінність. У християнському символізмі крила - це світ сонця правосуддя, що завжди освітлює розум невинних" /Керлот X. Словарь символов. - С. 279/. Крила символізують також можливість прогресу в духовній еволюції. Зображуючись на взутті /як у Меркурія/, вони означають здатність до величезного духовного піднесення.

Крила можуть виступати символом активного чоловічого начала.

З такою багатою символікою пов'язана значна кількість фразеологічних утворень української мови: "виростають крила" - хто-небудь відчуває прилив сили, енергії, натхнення;

"давати крила" - викликати піднесення, натхнення,    почуття впевненості у своїх силах;

"обпалити собі крила" - зазнати невдачі; не досягти чогось бажаного; "обламати крила" -позбавити високих прагнень, мрій; змусити коритися; "опустити крила" - втратити впевненість у собі, примиритися з чимось, зневіритися у своїх силах; "підрізати крила" - підірвати міць, знесилити когось, або позбавити когось віри в себе, у свої сили, можливості; "розправляти крила" - певною мірою виявляти свої сили, здібності, набирати сили, могутності, всебічно розвиватися; "чути крила за плечима" - бути сповненим натхнення, душевного піднесення, сили /Фразеологічний словник української мови. - Уклад. В.М.Білоноженко, В.О.Винник та ін. -Кн.1. - К., 1993.- С. 397/.