OeMiHiTVlBVl B YKPäiHCbKiVl MOBi

ФемЈнЈтиви — це слова жјночого роду на позначення посад, професјй, виду ДЈяльностЈ, зайнятостј жјною деякЈ украТнськЈ фемЈнЈтиви досј незвичнј для вуха i не вельми вживанЈ в украТнськЈй мовј.

одна з причин — русифЈкацЈя 1930-х рокЈв, через що багато слЈв витЈсненЈ з ужитку.

У новјй редакцй' Укратнського правопису зафЈксован1' найпроДуктивнЈшЈ моделЈ творення фемЈнЈтивЈв (S 32, пм). ОДнак ДискусЈТ щодо тх уживання, творення та ДоречностЈ тривають i досл

У Давньоукратнських пам'ятках виявлено слова на -ниц(я), успаДкованЈ переважно з праслов'янськот мови, наприклаД: заступниця, ключниця, наложниця, начальниця.

Леся УкраТнка та Ольга Кобилянська вживали фем/нјтиви, а саме: ПИСЬМеННИЦЯ, лђтераторка,

поетеса

ЛексикографЈчнЈ Джерела засвЈДчують численну кЈлькЈсть фемЈнЈтивЈв у загальному вжитку впроДовж усього ХХ столјття: вичислювачка, Доморобниця, каламбуристка, калачниця, камеристка, кандидатка, книжниця ковбасниця.

В словнику>> за редакцЈею

Агатангела Кримського (1924—1933) е фемЈнЈтиви:

Делегатка, Јнструкторка, Јнспекторка, рукарка, мулярка, л/карка, студентка, надихачка, випробовувачка, виклаДачка, професорка, Демократка; виборниця, законодавиця, чинниця (ДЈячка), з'ясовниця, заступниця, заводовл с и я, коштоДавиця, виконавиця.

Мовознавиця Марјя Брус уклала «1сторични словник фемђнђтивђв украћ'нськоТ мови»».

Загальна кЈлькЈсть фемЈнЈтивЈв становить BiciM тисяч слЈвв це перше видання в ЈсторичнЈй лексикографјчнјй науцЈ, що вЈДображае комплексне вивчення категорй' фемЈнЈтивЈв украТн ь

уктура украТнськоТ мови мае багато суфјксјв, якј утворюють фемјнјтиви.

всього Тх понад тринадцять, але на сьогоДнЈ продуктивними е суфЈкси: -к-, -иц-(я), -ин-(я),

Найуживанјшим е суфјкс бо BiH поеДнуваний з Рјзними типами основ:

автор - авторка, Дизайнер - Дизайнерка,

Директор - Дирёкторка, редактор - редакторка, спђвак - спђвачка, студент - студентка.

Суфјкс -иц-(я) приеДнуемо до основ на -ник.' верстальник - верстальниця, ДослЈДник - ДослЈДниця; та до основи на -ень: учень - ученйця.

С фјкс -ин-(я) сполучаемо з основами на -ець:

кравець - кравчйня, плавець - плавчЙНЯ, продавець - продавчиня; на приголосний: майстер - майстрйня, фЈ фђлологйня.

СуфЈкс -ес- рЈДковживаний: диякон - Дияконеса, поет - поетёса

Правопис не пропонуе нјяких назв по ад чи професЈй жЈночого роду. BiH тјльки подае суфјкси, за допомогою яких mi назви можна утворити.

МовознавцЈ раДять застосовувати слово панп перед назвою професй• у чоловјчому роДЈ. Такий спосјб Дасть можливјсть уникнути немилозвучних форм та вказати на жЈночиЙ рЈД для слЈв, вјд яких фемЈнЈтиви не утворюються: панп посол, панп пЈлот.

Уживання прикметника перед словом у чоловЈчому роДЈ Дасть можливЈсть указати на жЈночий рјд слЈв, вјд яких фемЈнЈтив не утворюеться:

шановна посол , цћкава лектор.

Уникання фемЈнЈтивЈв збЈДнюе мову, робить 77' бЈльш канцелярською, звужуе до офЈцЈйно - ДЈлового стилю Мовознавець ОлексанДр ПономарЈв зазначив, що вживання чоловјчого роду на позначення жЈнки суперечить морфолого-синтаксичним нормам украТнськоТ мови.

НацЈональна комЈсЈя 3i стандартјв ДержавноТ мови анонсувала початок роботи над класифЈкатором професјй, у якому зафјксують двј родовј форми (Јсторик/Јсторикиня). Коли цей процес завершать, фемЈнЈтиви стануть обов'язковими в

Документах i наукових текстах.