Фізичні та хімічні властивості основ

Тема: Хімічні та фізичні властивості лугів та основ (дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями, термічний розклад). Заходи безпеки під час роботи з лугами.

Мета: Ознайомити учнів з фізичними властивостями основ; закріпити знання про класифікацію основ на розчинні та нерозчинні; розширити знання учнів про хімічні властивості класів неорганічних сполук на прикладі основ; розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей основ; розвивати вміння спостерігати та робити висновки; виховувати свідоме ставлення до власного здоров’я.

Тип уроку: Формування знань умінь навичок.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів.

Демонстраційний дослід: дія лугів на індикатори, взаємодія лугів з кислотами,  взаємодія нерозчинних основ з кислотами, взаємодія лугів з кислотними оксидами, розкладання нерозчинних основ при нагріванні.

Форми і методи навчання: пояснювально-ілюстративні (розповідь, бесіда), наочні (демонстрації, лабораторні досліди), репродуктивні.

Очікувані результати: Учень називає основи за сучасною українською номенклатурою; наводить приклади розчинних і нерозчинних основ; розрізняє реакції обміну, нейтралізації; характеризує хімічні властивості основ; складає відповідні рівняння реакцій; обґрунтовує залежність між властивостями і застосуванням речовин; розпізнає луги за допомогою індикаторів; робить висновки і дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами.

Структура уроку

1. Організаційний етап.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Актуалізація опорних знань.
4. Вивчення нового матеріалу.

1. Фізичні властивості основ.
2. Хімічні властивості розчинних та нерозчинних основ.

1) Дія лугів на індикатори.

2) Взаємодія лугів з кислотними оксидами.

3) Взаємодія лугів та нерозчинних основ з кислотами.

4.     Взаємодія лугів із солями.
5.     Термічний розклад нерозчинних основ.

5. Узагальнення та систематизація знань.
6. Домашнє завдання.
7. Підбиття підсумків уроку.

Хід уроку

1. Організаційний етап.

Привітання, перевірка готовності до уроку.

2. Перевірка домашнього завдання.
3. Актуалізація опорних знань.

1. Фронтальна бесіда:

1. Які речовини називають основами?
2. Як називається група, що завжди входить до складу основ?
3. Як класифікують основи?
4. Як складаються назви основ?

2. Завдання: із наведеного переліку формул вибрати основи, визначити розчинні та нерозчинні, назвати за сучасною українською номенклатурою.

HCl, H₂O, CaCO₃, NaOH, NaCl, H₂SO₄, Cl₂O₇, Cu(OH)₂, FeSO₄, SiO₂,

MgSiO₃, Mg(OH)₂, H₃PO₄, P₂O₅, Cr(OH)₃, HNO₃.

3. Інтерактивна гра „Хрестики-нулики”

Завдання: Серед запропонованих речовин знайдіть формули основ. Назвіть їх, класифікуйте за розчинністю.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Фізичні властивості основ.

Основи за звичайних умов є твердими речовинами йонної будови, тому вони повинні мати високу температуру плавлення, але при помірному нагріванні майже всі основи розкладаються на відповідний оксид і воду. Розплавити можна лише гідроксиди натрію і калію. Більшість основ не розчиняються у воді. Малорозчинними є гідроксиди малоактивних металічних елементів, а добре розчинні гідроксиди лужних елементів і сполуки барію. Водорозчинні основи називають лугами.

Демонстрація зразків лугів та нерозчинних основ.

Правила техніки безпеки під час роботи з основами (лугами).

Луги є їдкими речовинами: вони роз’їдають шкіру, дерево, папір, можуть бути причиною серйозних опіків шкіри та слизових оболонок. Недарма натрій гідроксид називають їдким  натром, а калій гідроксид – їдким калі.

Досліди потрібно виконувати над спеціальним лотком, на відстані від шкіри та очей. При роботі з лугами потрібно особливо берегти очі, тому рекомендується надягати захисні окуляри.

Слід запобігати потраплянню лугу на шкіру людини, бо це приведе до хімічного опіку. Якщо луг випадково потрапив на шкіру, його треба негайно змити великою кількістю проточної води, а потім, у разі потреби, протерти ушкоджену ділянку шкіри слабким розчином борної кислоти (H₃BO₃) або оцтової кислоти(CH₃COOH). При роботі з основами ми використовуємо кислоти. Слід зауважити, що кислоти - агресивні речовини і поводитися з ними треба обережно. Слід запобігати потраплянню їх на шкіру людини. Якщо кислота потрапила на шкіру, або очі, хімічний опік кислотою треба негайно промити великою кількістю води та обробити розчином питної соди і звернутися до медпункту.

Правила ТБ

2. Хімічні властивості лугів та нерозчинних основ.

1.          Дія лугів на індикатори.

Змінюють забарвлення індикаторів: лакмус – синіє, фенолфталеїн стає малиновим, метиловий оранжевий - жовтим, універсальний індикаторний папір змінює колір на відтінки від зеленого до синьо-фіолетового. Отже, розчини лугів можна визначити з допомогою індикатора.

Демонстрація дії лугів на різні індикатори.

2.          Взаємодія лугів з кислотними оксидами.

Під час взаємодії лугів з кислотними оксидами утворюється сіль тієї кислоти, що відповідає даному кислотному оксиду та вода.

Ме(ОН)_х + Е_хО_у → Ме_хКЗ_у + Н₂О

Луг + кислотний оксид → сіль + вода.

Демонстрація взаємодії лугів з кислотними оксидами.

Са(ОН)₂ + СО₂ = СаСО₃ + Н₂О

3.          Взаємодія основ з кислотами

Розчинні і нерозчинні основи мають спільну властивість – реагують з кислотами, утворюючи сіль і воду. Під час взаємодії основи з кислотою сполуки обмінюються складовими компонентами – відбуваються реакції обміну. Реакції обміну між основою і кислотою називають нейтралізацією.

Ме(ОН)_х + Н_хКЗ → Ме_хКЗ_у + Н₂О

Основа + кислота → сіль + вода

Демонстрація взаємодії лугів з кислотами.

Демонстрація взаємодії нерозчинних основ з кислотами.

2КОН + Н₂SО₄ = K₂SO₄ + 2H₂O

Cu(OH)₂ + H₂SO₄ = CuSO₄ + H₂O

Fe(OH)₂ + H₂SO₄ = FeSO₄ + H₂O

4.          Взаємодія лугів з солями.

Взаємодія лугу з сіллю є реакцією обміну, яка відбувається в розчині. Продукти такої реакції - інша основа та сіль. Сіль-реагент має бути розчинною у воді, а нова основа чи сіль – нерозчинною.

Ме1(ОН)_х + Ме2_хКЗ_у = Ме1_хКЗ_у + Ме2(ОН)_х

Основа1  + сіль1 → сіль2 + основа2

Демонстрація взаємодії лугів з солями.

CuSO₄ + NaOH = Cu(OH)₂ + Na₂SO₄

AlCl₃ + 3NaOH = Al(OH)₃ + 3NaCl

FeSO₄ + 2NaOH = Fe(OH)₂ + Na₂SO₄

5.          Термічний розклад основ при нагріванні.

Майже всі основи (крім гідроксидів Натрію і Калію, лужних металів) у результаті нагрівання легко розкладаються на відповідний оксид і воду.

Ме(ОН)х → МехОу + Н2О

Демонстрація термічного розкладу нерозчинної основи.

Cu(OH)₂ = CuO + H₂O

5. Узагальнення та систематизація знань з теми.

1. Складання узагальнюючої схеми властивостей.

Схема

„Хімічні властивості розчинних у воді основ (лугів)”

лакмус синій

індикатор  фенол-фталеїн малиновий

метилоранж жовтий

луг  +оксид неметалу

x      сіль + H₂O

Me(OH)_x + кислота

сіль + H₂O

Схема

„Хімічні властивості нерозчинних у воді основ”

на індикатори не діють

нерозчинна + кислота

основа     сіль + H₂O

Ме(ОН)_x розклад

Me_xO_y + H₂O

2. Дописати хімічні рівняння:

KOH + N₂O₅ →

NaOH + H₂S →

Ba(OH)₂ + K₂SO₄ →

LiOH + NiCl₂ →

Mg(OH)₂ + SO₃ →

Ca(OH)₂ + H₃PO₄ →

Ni(OH)₂ + HNO₃ →

Cr(OH)₃ →

3. Запишіть рівняння реакцій, що відповідають даним схемам:

1.     Cu → CuO → Cu(OH)₂ → CuSO₄
2.     Ca → CaO → Ca(OH)₂ → CaCl₂

4. З якими з наведених речовин буде взаємодіяти натрій гідроксид:

K₂O, MgCO₃, H₃PO₄, H₂S, FeCl₃, Fe(OH)₂, AlCl₃, Zn(OH)₂, KCl, SO₂?

5. Напишіть рівняння реакцій, з допомогою яких  із кальцій гідроксиду можна одержати речовини: кальцій бромід, кальцій сульфат, кальцій ортофосфат, кальцій сульфід, кальцій карбонат, кальцій хлорид.

6. Домашнє завдання: опрацювати §28, виконати завдання 210, с.163.
7. Підбиття підсумків уроку.