Формені елементи крові, їх будова та функції. Зсідання крові

Біологія 8 клас                                                                                            Дата__________________                                                                                     

Урок № 31

Тема: Формені елементи крові, їх будова та функції. Зсідання крові

 

Мета:

освітня: поглибити знання про склад та функції крові; сформувати уявлення про будову та функції еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів; дати уявлення про згортання крові як захисну реакцію організму на втрату крові;

розвивальна: розвивати образне й логічне мислення, уміння висловлювати думки; формувати вміння працювати в групах; удосконалювати вміння творчо розв’язувати поставлені завдання;

виховна: виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточуючих.

Тип уроку: комбінований

Методи і методичні прийоми: пояснювальна бесіда, розповідь – пояснення, підсумкова бесіда; наочні методи: демонстрація слайдів, малюнків, фотокарток, мікропрепаратів; пошукові: евристична бесіда, створення та розв’язання проблемних питань, робота з словниками, самостійна робота з підручником.

Основні поняття і терміни: еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, групи крові, резус-фактор, гранулярні, агранулярні

Внутрішньо- і міжпредметні зв’язки: медицина

Обладнання: підручник, додаткові джерела інфорації (довідники, енциклопедії), роз даткові картки, таблиця «Формені елементи крові», фотокартки

Структура уроку

1. Організаційний момент.

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

 

2. Актуалізація опорних знань учнів

2.1. Вправа «Мозковий штурм»

Що таке кров?

Які внутрішні органи виконують функцію «депо» крові?

Назвіть основні функції крові.

Який об’єм  крові в організмі людини?

2.2. Закінчити схему (роздавальний матеріал на дошці)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Знайти відповідність між рисунком  та назвою формених елементів крові:

А – лейкоцитиБ – еритроцити               В - тромбоцити

1	2	3

 

3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Ми вже  знаємо , що кров складається з таких формених елементів як еритроцити, лейкоцити, тромбоцити.

- А чи знаєте ви, що, якщо хтось з вас вирішив би підрахувати еритроцити однієї людини, то  рахуючи по 10 клітин за хвилину, він провів би за цим заняттям 400 тисяч років, бо еритроцитів у нас 25 триліонів. Чому їх так багато треба?

- А тромбоцити такі малі , що їх усіх можна помістити в дві десертні ложки.

Повідомлення теми, формулювання разом з учнями мети та завдань уроку. Сьогодні ми повинні  з’ясувати яку будову мають формені елементи крові людини та як їх будова пов’язана з функціями, що вони виконують.

 

4. Вивчення нового матеріалу

План

1. Будова і функції еритроцитів

2. Будова і функції тромбоцитів. Зсідання крові

3. Будова і функції лейкоцитів

 

Історична довідка

Вперше плаваючі у крові тільця побачив італійський лікар М. Мальпігі (1661 p.). Ці тіла він прийняв за жирові кульки, а не клітини. Це були еритроцити.

Важливий внесок у вивчення захисних властивостей лейкоцитів внесли Ілля Мечников і Пауль Ерліх. Мечников виявив і вивчив явище фагоцитозу, і згодом розробив фагоцитарну теорію імунітету. Ерліху  належить відкриття різних видів лейкоцитів. В 1908 за свої заслуги вчені спільно були удостоєні Нобелівської премії.

Видатний український терапевт професор Василь Парменович 0бразцов (1849 – 1920) у 1878 p., розглядаючи під мікроскопом кістковий мозок мертвої людини, раптом побачив якісь маленькі, раніше невідомі науці клітини. У своїй дисертації вчений довів, що ці клітини беруть участь у зсіданні крові. Про своє відкриття він ніде не надрукував. Повторно відкрив тромбоцити у 1882 р. італійський вчений Біцоцеро – їх ще називають пластинами Біцоцеро.

Слово вчителя

Перенесемося у ХVІІ століття. Травень 1692 року. Річкою Іш, недалеко від міста Дельфта, пливе яхта з прапором російського царя Петра І на кормі. Правитель держави російської пливе у Дельфт на зустріч із голландським дослідником Антонієм ван Левенгуком.  Зустріч відбулася.  Левенгук продемонстрував мікроскоп власної конструкції і пояснив принцип його дії. А потім розповів про свої спостереження: «Одного разу під час своїх дослідів я випадково порізав палець склом. Тоді я вирішив розглянути кров під мікроскопом. Замість однорідної червоної рідини я побачив велику кількість якихось рожевих утворень, які нагадували кульки. У центрі вони були світлішими, ніж по краях. Виявляється, що кров людини складається ось із таких рожевих кульок».  Левенгук вколов свій палець і продемонстрував Петру І кров під мікроскопом.

— Який компонент крові побачив під мікроскопом А. Левенгук? (Еритроцити)

Кожна група представляє результат своєї роботи, вчитель доповнює

1. Будова і функції еритроцитів

Завдання для групи 1 - робота з підручником ст. 88-89:  знайти відповідь на такі питання:

1. Що таке еритроцити?

2. Яка форма еритроцитів?

3. Чому вони не мають ядра?

4. Яка загальна площа еритроцитів?

5. Скільки живуть еритроцити?

6. Де руйнуються та утворюються еритроцити?

7. Від чого залежить кількість еритроцитів в крові?

8. Що таке анемія?

9. Що знаходиться в цитоплазмі еритроцитів?

Гемоглобін – червоний дихальний пігмент еритроцитів, що складається з небілкової групи ( гему) і  білкової частини ( глобіну). Основна властивість цієї сполуки – здатність утворювати нестійкі сполуки з киснем  і вуглекислим газом, а його основна функція – транспорт дихальних газів. У 1л крові людини міститься 140-160 г  гемоглобіну,  а його загальна кількість в організмі – 750 -800 г.

Існують такі форми гемоглобіну:

Складання опорного конспекту

Сполуки гемоглобіну з газами

• НвО2 — оксигемоглобін — має яскраво-червоний колір. Утворення його відбувається в капілярах легень, де висока концентрація кисню.

• Нв — відновлений гемоглобін — має темно-червоний колір, що визначає колір венозної крові. Утворюється він у капілярах тканин.

• НвСО2 — карбгемоглобін — має вишневий колір і утворюється при проходженні крові через капіляри тканини.

• НвСО — карбоксигемоглобін — має яскравий червоний колір і утворюється при наявності СО в навколишньому повітрі. Сполука стійка, втрачає здатність переносити кисень; через це незначна кількість чадного газу в повітрі є дуже небезпечною для людини.

 

2. Будова та функції тромбоцитів. Зсідання крові

Слово вчителя

Перенесімося подумки на початок минулого сторіччя. У родині російського імператора Миколи ІІ народився спадкоємець — цесаревич Олексій. Радість була безмежна, оскільки в сім’ї народжувались тільки дівчатка. Але через деякий час з’ясувалось, що дитина хвора. З цієї хвилини життя матері перетворилось на суцільну тривогу. Вона знала цю страшну недугу: дядько, брат і два племінники померли від неї. З дитинства чула про цю хворобу, як про щось жахливе і таємниче, проти чого люди безсилі. І ось її дитина, її син, який дорожчий понад усе на світі, був уражений цією недугою. Ні, треба боротися, треба врятувати хлопчика за будь-яку ціну. Звернулися до найвідоміших лікарів і професорів, проте ніякі засоби не допомогли. Сучасна наука вже не така безсила проти хвороби цесаревича. Це захворювання — гемофілія — пов’язане з кров’ю, і сьогодні ми розглянемо, чому вона виникає і як її лікувати.

Група 2 - робота з підручником ст. 94:  знайти відповідь на такі питання:

1. Що таке тромбоцити?

2. Яка форма тромбоцитів?

3. Чи наявне ядро?

4. Якого кольору тромбоцити ?

5. Скільки живуть тромброцити?

6. Де руйнуються та утворюються тромбоцити?

7.  Який процес забезпечує особливий фермент, що міститься усередині тромбоцитів?

       Які основні етапи зсідання крові?

Пояснення вчителя                                                                                  

Основна функція тромбоцитів пов’язана з їхньою участю в зсіданні крові. Зсідання крові захищає організм від крововтрати при пошкодженні судин. Воно пов’язане з перетворенням розчинного білка плазми крові фібриногену в нерозчинний білок фібрин, тонкі нитки якого утворюють сітку, у якій застряють клітини крові. Утворюється щільний кров’яний згусток, який закупорює пошкоджену судину.

Найбільш визнаною теорією згортання крові вважають ферментативну теорію, основоположником якої був російський учений О. Шмідт. Механізм зсідання крові — це складний ферментативний процес, який поділяється на три етапи:

1) руйнування тромбоцитів і вивільнення речовини, яка називається тромбопластином;

2) фермент тромбопластин каталізує перетворення протромбіну плазми крові на тромбін за участю вітаміну K та йонів Кальцію;

3) тромбін каталізує перетворення фібриногену на фібрин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Будова і функції лейкоцитів

Слово вчителя

Вивчаючи морських зірок і дрібних рачків-дафній, І. Мечников звернув увагу на те, що в їхніх організмах є маленькі клітини, здатні рухатися. Учений дуже ними зацікавився і почав вивчати їхнє значення для організму. Він вводив у тіло морської зірки шпичку троянди, у тіло дафнії поміщав спори грибка і спостерігав, спостерігав, спостерігав... Численні рухливі клітини скупчувалися в місцях поранення, оточуючи ці чужорідні об’єкти, і намагалися їх знищити. Отже, ці клітини захищають організм. Подальші дослідження виявили існування подібних клітин у крові людей та інших тварин.

— Які клітини побачив І. Мечников? (Лейкоцити)

Група 3 -  робота з підручником ст. 93-94:  знайти відповідь на такі питання:

1. Що таке лейкоцити?

2. Яка їх форма ?

3. Чи наявне ядро?

4. Якого кольору лейкоцити ?

5. До якого явища здатні всі види лейкоцитів?

6. Яку функцію забезпечують лейкоцити?

7. Від чого залежить кількість лейкоцитів в крові?

Лейкоцити	1. Гранулоцити (нейтрофіли, базофіли й еозинофіли)	Мають розділене на лопаті ядро й зернисту цитоплазму. Мають здатність до амебоїдного руху. Беруть участь у процесах імунітету
	2. Агранулоцити (моноцити й лімфоцити)	Мають ядро овальної форми й незернисту цитоплазму. У лімфоцитів здатність до амебоїдного руху обмежена. Активно беруть участь в імунних процесах, лімфоцити здатні утворювати антитіла

 

 

5. Узагальнення та систематизація знань

5.1.  «Графічний диктант»

Виберіть твердження, що стосуються : 1 група – еритроцитів, 2 група – лейкоцитів, 3 група -  тромбоцитів.

1. Червоні кров’яні тільця , що здійснюють перенесення кисню й вуглекислого газу.

2. Містять тромбопластин.

3. Забезпечують захисну реакцію організму.

4. Не мають ядра.

5. Мають псевдоніжки.

6. Запобігають крововтратам.

7. Здатні до амебоїдного руху.

8. Містять гемоглобін.

9. Їх кількість в крові  збільшується при запальних процесах.

10. Вони пов’язані із гемофілією.

11. Здатні утворювати стійку сполуку з чадним газом.

12. Утворюються в червоному кістковому мозку та руйнуються в селезінці.

5.2. «Творча лабораторія»

— При атеросклерозі внутрішня поверхня стінок артерій стає шорсткою через бляшки жиру, вкриті кальцієм. Внутрішній бік вен теж перестає бути гладеньким. До чого може призвести такий стан судин? (Тромбоцити, наштовхуючись на холестеринові бляшки, руйнуються і утворюється тромб, що призводить до закупорення судин)

5.3. Склади сенкан

1 – а група – еритроцити; 2 – а група – тромбоцити ; 3 – я група – лейкоцити.

 

6. Підбиття підсумків уроку, рефлексія

Технологія «Незакінчені речення»

 

7. Домашнє завдання

- опрацювати §17. Дати відповіді на запитання після параграфу.

- виконати творче завдання С 93 (письмово)*

  Індивідуальні та творчі завдання:

1. Підготувати доповідь про історію відкриття груп крові або сучасні існуючі класифікації груп крові