Імунітет. Імунна система. Види імунітету

Біологія 8 клас                                                                                            Дата__________________                                                                                     

Урок № 33

Тема: Імунітет. Імунна система. Види імунітету

Мета:

освітня: ознайомити учнів з поняттями «імунна система», «імунітет», «специфічний» і «неспецифічний», «клітинний» і «гуморальний» імунітет; сформувати уявлення про імунну регуляцію функцій організму, органи, що беруть участь у забезпеченні імунітету, імунні реакції організму; 

розвивальна: розвивати увагу, пам'ять, мислення, уміння порівнювати, аналізувати, систематизувати та узагальнювати інформацію;

виховна: виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я, прагнення вести здоровий спосіб життя, інтерес до предмета, формувати повагу до життя як найвищої цінності.

Тип уроку: комбінований

Методи і методичні прийоми: пояснювальна бесіда, розповідь – пояснення, підсумкова бесіда; наочні методи: демонстрація слайдів, малюнків, фотокарток, мікропрепаратів; пошукові: евристична бесіда, створення та розв’язання проблемних питань, робота з словниками, самостійна робота з підручником.

Основні поняття і терміни: імунітет, імунна система, специфічний, неспецифічний, клітинний, гуморальний, імунна відповідь, антиген, антитіло, щеплення, Т-лімфоцити, В-лімфоцити, лейкоцити, тимус (вилочкова залоза), селезінка

Внутрішньо- і міжпредметні зв’язки: медицина, хімія, гігієна, історія

Обладнання: підручник, додаткові джерела інфорації (довідники, енциклопедії), роз даткові картки, таблиця малюнки «Внутрішнє середовище організму», «Склад крові»

Структура уроку

1. Організаційний момент.

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

2. Актуалізація опорних знань учнів

2.1 Вправа «Асоціативний кущ».

Пропонується дітям пригадати те, що їм відомо про імунітет

2.2. Фронтальне опитування

1.   Пригадайте, хто з учених вперше звернув увагу на захисну функцію лейкоцитів. (І. І. Мечников)

2.Як лейкоцити здійснюють захист організму від чужорідних тіл? (Лейкоцити – це клітини крові, які здатні самостійно рухатись, на своєму шляху вони захоплюють і піддають внутрішньоклітинному перетравленню мікроорганізми й сторонні тіла. Наблизившись до мікроорганізмів, лейкоцити псевдоніжками обволікають їх і втягують усередину цитоплазми)

3. Що таке лейкоцитоз і лейкопенія? (Лейкоцитоз — збільшення загальної кількості лейкоцитів у крові понад 9 г/л) (Лейкопенія — зниження кількості лейкоцитів в одиниці об'єму крові. Хворобу крові, при якій спостерігають значну лейкопенію аж до повного зникнення з крові лейкоцитів, називають агранулоцитозом)

4. Дайте визначення поняттю «фагоцитоз» (Поглинання та перетравлення лейкоцитами різних мікроорганізмів, які попадають в організм, називається фагоцитозом (від грец. phagos — той, що пожирає, kytos — клітина )

5.Хто відкрив явище фагоцитозу? (І.І. Мечников відкрив явище фагоцитозу й поклав початок дослідженню захисної функції крові. У 1883 році він зробив висновок, що захисна функція крові забезпечується фагоцитарною активністю лейкоцитів, і заснував учення про імунітет)

3. Мотивація навчальної діяльності

В організмі людини постійно точаться невидимі битви. Вони ведуться за всіма правилами військового мистецтва. Ви загнали в палець колючку, і вже через кілька хвилин до цього місця прямує ціла армія лейкоцитів. Вони вступають в боротьбу з мікроорганізмами, які потрапили разом із колючкою.

Якщо не витягнути випадково загнану в палець колючку, то в цьому місці відбуваються певні процеси, спрямовані на захист організму від цього чужорідного тіла.

Хвороба та здоров'я… Кого не хвилює ця діаметральна протилежність?! Початок 20 ст. В глобальному масштабі лютує грип. 1,5 млрд. людей випробували його на собі. Грип забрав 20 млн. життів людей всіх віків.

…Рак – хвороба не одного століття.  Нормальні клітини перетворюються в ракові.

…Віспа. Люди не знайшли для неї більш влучного порівняння як «чорна смерть». Тільки у 18 ст. в Європі від віспи  померло близько 60 млн. людей.

Мало  хто із сучасних людей знає ім'я  Едварда Дженера. Проте саме його самовіддані  дослідження дозволили  позбавитися від  невиліковної хвороби, тієї, що тисячоліттями  мучила людство – віспи. 

Два сторіччя тому, коли у світі від страшної хвороби – чорної віспи – щороку помирало багато тисяч людей, англійський лікар Едвард Дженнер помітив, що доярки часто хворіють на безпечну для людини коров’ячу віспу і ніколи – на чорну. В 1796 році Дженнер вирішив провести дослід на людині. З дозволу батька увів під шкіру здорового восьмирічного хлопчика збудник коров’ячої віспи. Спочатку хлопчик нічого не відчував, але на сьомий день у нього підвищилась температура тіла, зник апетит, з’явився головний біль, а на шкірі – незначний рожевий висип. Через ніч хлопчик уже був здоровий. Через півтора місяця лікар увів йому під шкіру рідину справжньої чорної віспи. Хлопчик не захворів на цю страшну недугу: він уже мав імунітет від чорної віспи на все життя! Постає питання: Що так дивно захищає організм? Завдяки чому  вижив хлопчик?

• Чим пояснити успіх щеплень Дженера?
• Чому не всі люди хворіють під час епідемії?
• Чому після перенесення деяких хвороб люди більше ними не хворіють?

На ці та інші питання ми сьогодні спробуємо дати відповідь.

4. Вивчення нового матеріалу

План

1. Історія відкриття  лейкоцитів та імунітету І.І. Мечниковим

2. Імунітет. Імунна система

3. Види імунітету

1. Історія відкриття  лейкоцитів та імунітету І.І. Мечниковим

Улітку 1882 року І.Мечников спостерігав життя рухливих клітин – лейкоцитів. Він вирішив з'ясувати, як поводитимуться таємничі блукаючі клітини, коли всередину прозорих личинок ввести сторонній предмет – колючку троянди. На другий день вчений побачив, що рухливі клітини з усіх сторін обліпили колючку. І. Мечников назвав їх пожирачами, тобто фагоцитами.   Так було створено відому фагоцитарну теорію захисту організму від сторонніх шкідливих речовин. Він встановив, що фагоцитарну функцію виконують клітини двох категорій: рухливі (лімфоцити, моноцити) і нерухомі клітини, що містяться в лімфатичних вузлах, печінці, кістковому мозку та інших органах.

Учений відкрив явище фагоцитозу й поклав початок дослідженню захисної функції крові. У 1883 році він зробив висновок, що вона забезпечується фагоцитарною активністю лейкоцитів, і заснував учення про імунітет.

Раніше вважали, що імунітет – це несприйнятливість організму до інфекційних хвороб. Зараз вважається, що імунітет – це збереження генетичної сталості клітин, захист організму від усього, що генетично для нього є стороннім. Імунітет захищає організм від інфекційних хвороб, токсичних речовин, звільняє від власних неживих перероджених клітин. Це пов'язано з відторгненням тканин та органів в результаті пересадки органів, шкіри тощо.

І. Мечников розробив теорію клітинного імунітету, а П.Ерліх – теорію гуморального імунітету, за що їм було присуджено Нобелівську премію з фізіології та медицини.

2. Імунітет. Імунна система

Слово вчителя

Імунітет – це здатність організму захищати власну цілісність і біологічну індивідуальність.

Антигени – речовини, які сприймаються організмом як сторонні й викликають специфічну імунну відповідь.

Антитіла – особливі білки, що мають здатність специфічно зв’язуватися з антигенами й нейтралізувати їх.

Імунна система – це система органів і тканин, які захищають організм від чужорідних для нього організмів і сполук.

Лейкоцити

                               Гранулоцити                                                             Агранулоцити

Нейрофіли   Базофіли    Еозинофіли                                         Лімфоцити               Моноцити

                                                      Т-лімфоцити          В-лімфоцити         NК-клітини

Функції лейкоцитів

Нейрофіли. Головна роль — захист організму від інфекційних агентів. Ці клітини захоплюють бактерії в свою цитоплазму і переварюють їх. Крім цього, вони можуть виробляти протимікробні речовини. При проникненні інфекції в організм вони поглинають мікроорганізми і гинуть самі, перетворюючись в гній.

Еозинофіли. При зараженні глистами ці клітини проникають в кишечник, руйнуються і виділяють токсичні речовини, що вбивають гельмінтів. При алергіях еозинофіли видаляють надлишковий гістамін.

Базофіли. Беруть участь у формуванні всіх алергічних реакцій. Їх називають швидкою допомогою при укусах отруйних комах і змій.

Лімфоцити. Вони постійно патрулюють організм з метою виявлення чужорідних мікроорганізмів

Лімфоцити діляться на три види:

Т-лімфоцити відповідають за клітинний імунітет, вступають в контакт з шкідливими агентами і знищують їх;

В-лімфоцити визначають чужорідні мікроорганізми і виробляють антитіла проти них;

NK-клітини це справжні кіллери, які підтримують в нормі клітинний склад. Їх функція — розпізнавати дефектні і ракові клітини і знищувати їх.

Моноцити активно фагоцитують.

3. Види імунітету

Імунна відповідь – сукупність реакцій, що виникають в організмі у відповідь на чужорідний матеріал.

5. Узагальнення та систематизація знань

5.1.  «Мозковий штурм»

Чому лейкоцити більш різноманітні, ніж еритроцити і тромбоцити? (На відміну від еритроцитів і тромбоцитів лейкоцити можуть виконувати свою функцію (захист організму) декількома способами, що й призводить до відмінностей у будові)

5.2. Цікаві питання

1.Чому введення вакцини й лікувальної сироватки належить до штучного імунітету? ( Це штучне введення ослабленої культури мікроорганізмів, або введення готових антитіл)

2. Який вид імунітету проти віспи створив Е. Дженнер хлопчику Джеймсу Фіппсу? (Штучний активний; він здійснив щеплення — увів збудників захворювання коров’ячої віспи, які привели до утворення в організмі хлопчика антитіл)

3. Якщо в пробірку зі збудниками  дифтерії внести сироватку крові людини, яка перехворіла на цю хворобу, то колонії мікроорганізмів склеються та випадуть в осад. Чому мікроорганізми загинули, адже в сироватці немає захисних  клітин крові — лейкоцитів? (Сироватка  містила  антитіла, які виробились у людини після перенесеної хвороби)

4.Чи може хворій людині допомогти щеплення? (Хворій людині треба вводити лікувальну сироватку з готовими антитілами для знешкодження мікроорганізмів. А щеплення проводять з профілактичною метою)

5.3. Біологічні задачі

Задача №1. Що повинен взяти із собою лікар у вогнище інфекційного захворювання – вакцину чи сироватку? Чому?

Задача №2. Щоб потрапити в наложниці до турецького султана однієї краси було замало: було потрібно показати шрам від щеплення проти віспи. В османській імперії всім дівчаткам за допомогою голки вносили гній хворих у подряпину на руці. Цей метод, що викликає легкі форми захворювання був названий варіоляцією. У 18 столітті Європа довідалася про неї завдяки дружині англійського посла в Туреччині леді Монтегю. В арабів існував інший варіант попередження даної хвороби: дітям давали настій із струпів віспяних хворих. Найбільш старий і хворобливий спосіб вакцинації був винайдений давніми слов’янами. Вони для профілактики стьобали один одного прутами, змоченими у виділеному гної із свіжих віспин. То про який вид імунітету говориться в даному тексті? (штучний активний).

5.4. Графічний дикант

1. Антигени – це чужорідні тіла, які проникають в організм (так)

2. Імунітетом можна  назвати властивість організму щодо захисту від чужорідних тіл (так)

3. Клітинний імунітет був  відкритий П. Ерліхом (ні)

4. Фагоцитоз є клітинним імунітетом (так)

5. При вродженому імунітеті антитіла  успадковані від батьків (так)

6. Т-лімфоцити утворюються в вилочковій залозі (так)

7. Пасивний імунітет виробляється за допомогою сироваток (так)

8. Щеплення – це вакцина, що містить готові  антитіла (ні)

9. Щеплення роблять для запобігання захворювання на інфекційні хвороби (так)

10. Проти всіх  інфекційних хвороб утворюється імунітет (ні)

11. Кістковий мозок і тимус є периферичними органами імунної системи (ні)

12. Фагоцити є факторами неспецифічного імунітету (так)

6. Підбиття підсумків уроку, рефлексія

Технологія «Незакінчені речення»

7. Домашнє завдання

- опрацювати §56. Дати відповіді на запитання після параграфу.

- виконати творче завдання С 256 (письмово)*

  Індивідуальні та творчі завдання:

1. Виконати творче завдання С 256 (письмово)

2. Написати статтю в «медичний журнал» за  темою: «Про необхідність застосування вакцин і лікувальних сироваток»

3. Скласти сенкан: Лейкоцит, імунітет.