Форми та методи організації освітнього процесу в закладах позашкільної освіти Методичні рекомендації Юнцової Тетяни Володимирівни, методиста Центру еколого-натуралістичної твор

Форми та методи організації

освітнього процесу в закладах позашкільної освіти

 

Методичні рекомендації Юнцової  Тетяни Володимирівни,  методиста Центру еколого-натуралістичної творчості Білоцерківської міської ради

 

Завдання позашкільної роботи полягає в закріпленні, збагаченні та поглибленні знань, набутих у процесі навчання, застосуванні їх на практиці; розширенні загальноосвітнього кругозору дітей, формуванні у них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формуванні інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявленні і розвитку індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організації дозвілля вихованців, культурного відпочинку та розумних розваг; поширенні виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.

Метод – це «шлях до досягнення мети». Його роль у системі «мета – завдання – зміст – форми та методи навчання» є провідною. Існують різні класифікації методів навчання в залежності від обраних критеріїв.

Специфіка методів навчання та виховання позашкільної освіти визначає виховні можливості цієї сфери. Відповідно до авторської класифікації Г. П. Пустовіта, у виховній діяльності закладів позашкільної освіти реалізуються:

— група мотиваційно-виховних методів (відповідальності особистості в навчально-практичній діяльності в соціокультурному та соціоприродному середовищі; самооцінки, самоаналізу, роз’яснення, переконання, навіювання, рефлексії, турботи);

— група методів виховання: 1) методи всебічного впливу на особистість (бесіда, розповідь, диспут, особистий приклад тощо); 2) методи формування досвіду морально доцільної поведінки та діяльності особистості (педагогічна вимога, створення виховних ситуацій, стимулювання морально доцільної та соціально значущої поведінки і діяльності тощо).

З проблем підвищення якості гурткових занять здійснене узагальнення найбільш дієвих педагогічних прийомів.

 Лови помилку - пояснюючи матеріал, керівник навмисно допускає помилку. Вихованціі заздалегідь попереджені про це. Навчіть їх реагувати на помилку, заохочуйте їх увагу! Керівник має прагнення, щоб діти не тільки помітили помилку, зрозуміли «помилконебезпечне» місце, але й знали правильну відповідь. Гуртківці уважно слідкують за виконанням завдання і коментують, які помилки зроблені, чому, і як треба робити правильно.

 Відстрочена відгадка - на початку заняття керівник дає загадку (дивовижний факт), відгадку до якого, ключ до розуміння буде надано в процесі заняття. Інший варіант - загадку дають в кінці заняття, щоб гуртківці мали нагоду обміркувати її вдома і на початку наступного заняття вислухати висновки і дати вірну відповідь, вірне тлумачення дивовижного факту.

 Фантастичне припущення - керівник доповнює реальну ситуацію фантастикою. Цей прийом дає можливість подивитися на звичні речі з незвичної точки зору.

 Щедра оцінка - заохочувальний прийом для невпевнених в собі дітей. Оцінюєм словом, інтонацією, жестом, Використання цього прийому підбадьорює гуртківців, створює позитивний емоційний настрій, стимулює процес навчання. На цьому найменші успіхи дитини помічаються, авансуються майбутні успіхи, підтримується інтерес дитини до занять. Але для вихованця із завищеною самооцінкою «щедру оцінку» слід застосовувати обережно і помірковано.

 Дитяче журі - керівник дає можливість гуртківцям не тільки оцінити роботу товаришів, але й розвивати вміння дітей аналізувати, відбирати вагомі критерії оцінки, обґрунтовувати свої висновки. Цей прийом широко використовується у гуртках декоративно-приладного напрямку, коли в колективі обговорюють, які роботи надати на виставку.

 Здивуй- цей прийом перегукується з прийомом «Фантастичне припущення» - керівник знаходить таку точку зору, при якій буденне стає дивовижним. Цей прийом збуджує увагу дітей не тільки на заняття, але й може мати «пролонговану» дію впродовж тривалого часу після заняття, чим більш частіше і різноманітніше застосовується саме цей прийом.

 Ідеальна оцінка – вихованцям пропонується самим поставити собі оцінки за виконану роботу, за підсумки одного заняття. Це показовий прийом з точки зору оцінки вимогливості керівника до гуртківців, як правило, критерії оцінювання учнів орієнтовані на рівень вимог керівника і це може стати приводом до роздумів керівника щодо корекції своєї роботи. Рейтинг - завершуючи роботу, гуртківець сам ставить собі оцінку. За ту саму роботу оцінку ставить і керівник. Цей прийом зорієнтовує дітей на правильні критерії оцінювання роботи (right - від англ. - правильно) і привчає до регулярного оцінювання своєї праці.

Приваблива мета - перед гуртківцем ставиться проста, розумна і приваблива для них мета, досягаючи якої вони опановують навчальні завдання, що запланував педагог. Цей прийом тісно пов'язаний з мотивацією навчання і є надзвичайно важливим саме в позашкільному закладі, де відвідання занять добровільне. При відвіданні школи присутній елемент обов'язковості. У позашкіллі мотивація занять тільки одна - інтерес. «Приваблива мета» може бути розрахована на одне заняття, на певну частину заняття, на один вид роботи, але це обов'язковий елемент навчально-виховного процесу в позашкіллі.

Навчи іншого - кожен гуртківець має змогу виступити в привабливій для себе ролі керівника, наставника. Це активізує гуртківців, заохочує їх до сумлінного виконання навчальних завдань. Іноді пояснення товариша сприймаються більш прийнято, ніж пояснення керівника.

Хто краще - момент змагання, як засіб активізації уваги, навчальної активності завжди був дієвим. Форма проведення змагання віддається на розсуд керівника. Змагання «Хто краще» може бути присутнім в роботі гуртка як окремий момент заняття, а може стати формою проведення всього заняття, як підбиття підсумків, вивчення цілої теми.

Роби, як я – з першого погляду виконання будь-яких дій чітко за керівником або призначеним керівником гуртківцем не несе в собі елементу творчості - механічно обіграти ситуацію повторення дій, рухів стане для вихованців цікавим. (Наприклад: уявити, що ви перед дзеркалом, а в якості «дзеркала» виступає керівник або гуртківець, або обіграти ситуацію з кінозйомкою - всі дії фіксуються в уповільненому темпі.).

Розширення поля оцінок - для позашкільного закладу, де відсутні оцінки, використання цього прийому дає широкий простір керівникові для урізноманітнення і емоційного оцінювання роботи гуртківців. Враховуючи віковий склад гуртківців, ступінь довірливості взаємовідносин, стиль взаємовідносин, рейтинг керівника в колективі, кожен педагог може розширювати поле оцінок в тій мірі, в якій вважає за доцільне. (Шкала оцінювання може бути складена керівником і з долею гумору – «дуже, дуже гарно», «дуже, дуже старався», «дуже, дуже поспішав», «дуже, дуже стомився».

Кредит довіри - оцінювання роботи в «кредит». Враховуючи те, що заклад позашкільної освіти не маніпулює оцінками, головною мотивацією навчання є виключно інтерес. Відлякати гуртківця негативною оцінкою дуже просто, а заохотити, помітити найменшу вдачу («ти ще трошки попрацюєш, і я впевнений, що робота стане кращою»; «я відчуваю, що ти зможеш...»), створити позитивний настрій, вселити впевненість в свої сили керівник і може, і зобов'язаний.

Точка зору - привчає гуртківців аналізувати, оцінювати, аргументувати свої думки. прийом стає в нагоді при обговоренні закінчених робіт, при оформленні виставок. Іноді можна застосовувати цей прийом, поділивши групу на два табори опонентів, які по черзі висловлюють свою думку. Застосування цього прийому сприяє розвитку комунікативних навичок у дітей, вчить логічно вибудовувати аргументи, культурі спілкування.

 Наведені педагогічні прийоми і приклади їх використання є лише невеличкими цеглинками у будівлі власного педагогічного досвіду кожного керівника. Кожен, хто працює з дітьми, має свій арсенал прийомів, методів, власних таємниць і здогадок, помилок і перемог.

 

Методика проведення занять в гуртках позашкільних навчальних закладів

 Навчально-виховний процес у позашкільних закладах відрізняється від шкільного: метою, змістом, формами, використанням нестандартних методів і прийомів роботи, атмосферою доброзичливості і можливістю самостійного вибору дитиною напрямів діяльності.

 Заняття в гуртку - та навчальна ситуація, той «сценічний майданчик», де не тільки викладаються знання, а й розкриваються, формуються та реалізуються особистісні особливості вихованців.

 Враховуючи специфіку роботи в гуртках кожен керівник вишукує, випробує власні знахідки, що відповідають його напряму роботи, його вихованцям.

Однак, є загальні вимоги до організації і проведення занять, яких потрібно дотримуватися.

Найбільш характерні недоліки занять:

-  невміння якісно побудувати заняття;

-  нехтування підготовкою плану-конспекту проведення заняття;

- не приділяється належна увага мотивації вихованців до заняття та актуалізації їх знань;

- тема, мета заняття не оголошується зовсім чи оголошення не адаптоване до сприйняття дітей;

- не завжди проводиться оперативна перевірка якості виконання вихованцями завдань;

-  відсутня диференціація навчання;

-  вихованці на занятті пасивні;

-  робота ведеться з обмеженим колом дітей;

-  характер навчальних завдань частіше репродуктивний за алгоритмом;

-  нераціонально використовується час заняття;

-  заняття починається та завершується невчасно;

-  не належна увага до відповідей дітей;

-  невиразність мови, монотонність голосу педагога, нерухомість його фігури;

- невміння поставити акцент на найголовніше;

-  не достатнє врахування інтересів, захоплень вихованців;

-  механічне запозичення передового педагогічного досвіду тощо.

Основні вимоги до якісного сучасного уроку:

- науковість - використання новітніх досягнень науки, передової педагогічної практики;

- системність - побудова заняття на основі закономірностей навчально-виховного процесу; зв'язок з раніше отриманими знаннями та вміннями, опора на вже досягнутий рівень розвитку вихованців;

- оптимальність - реалізація на занятті в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів та правил; забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності вихованців з урахуванням їх інтересів, нахилів, потреб;

- ефективність - ефективне використання педагогічних засобів; зв’язок з життям, особистим досвідом дітей; формування практично-необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення та діяльності; формування уміння вчитися;

- можливість відтворення.      

 

Тема заняття

 Формулювання теми має стосуватися фактичного матеріалу заняття, викликати інтерес до почутого. Тема, яка пропонується вихованцям може відрізнятися від теми, записаної в плані за стилем (художній – діловий). Тема повинна чітко, лаконічно, емоційно виражати стислий зміст заняття.

Мета заняття - основа ефективної діяльності педагога та вихованців, що визначає характер їх взаємодії. Вона реалізується в спільній діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу. У меті заняття формулюється  результат, до якого повинні прагнути учасники навчального процесу, і, якщо вона визначена нечітко, чи педагог погано уявляє собі шляхи та способи її досягнення, ефективності заняття важко досягти.

 Перш ніж сформулювати триєдину мету заняття педагог повинен знайти відповіді на питання:

- чого має навчити це заняття?

- як допоможе навчальний матеріал в розвитку вмінь та навичок вихованців?

- як вплине на погляди, переконання, почуття, над чим примусить замислитися?

- яке значення цього заняття в загальному процесі освіти і виховання

Мета заняття: навчальна, виховна,розвивальна

Навчальна мета (навчити, познайомити) - передбачає формування практичної діяльності, уміння аналізувати, спостерігати. Спрямована на активізацію уяви та фантазії.

Типові формулювання:

- навчити, дати уявлення, пояснити, учити, розповісти, розкрити …

- познайомити з інформацією, умовами тощо…

- проконтролювати засвоєння певних (таких) вмінь та навичок, вивчених на попередніх заняттях…

- сформувати (закріпити) певні (такі) навички та вміння… по даному матеріалу (на матеріалі цього заняття)…

- розширити або/і поглибити (збагатити) знання (конкретно названі)…

- узагальнити знання, одержувані з різних джерел (в тому числі самостійно)…

Виховна мета (виховати) – спрямована на виховання загальнолюдських цінностей, нових ідей та образів.

Типові формулювання:

- виховувати почуття…

-  прищеплювати…

- сприяти в ході заняття вихованню певних (таких) якостей (понять)…

- для рішення завдань (естетичного, морального, духовного …) виховання

- з метою рішення завдань (громадянського …) виховання …

- викликати інтерес до інформації , людей, умов взаємодії…

- залучити, заохотити, зміцнити інтерес…

- викликати неприйняття…

Розвивальна мета (розвинути) – спрямована на розвиток творчого потенціалу.

Типові формулювання:

- розвинути (розкрити) здібності, уяву, пам’ять, увагу…

- розвивати почуття (кольору, світу…)

- формувати практичні навички та вміння…

- удосконалювати вміння та навички…

- забезпечити в ході заняття (розвиток мови учнів, поповнення словникового запасу, оволодіння…)

Типи занять

У центрі уваги позашкільної освіти стоїть особистість дитини з її потребами і інтересами. Тому, краще за все вирішує проблему проведення заняття особистісно зорієнтований підхід.

Заняття в гуртку є особистісно зорієнтованими, спрямовані на покращення якості дитячого життя на основі творчості вихованців і педагогів, принципів самореалізації, максимального збільшення соціального досвіду дитини; духовної єдності особистості і колективу у спільній цікавій діяльності і відпочинку.

У позашкільній педагогіці використовуються як шкільні типи занять та їх форми так і нетрадиційні.

Кожне заняття має свою структуру. Тип заняття визначається наявністю та послідовністю структурних частин. Тип — це орієнтир, спрямованість, характеристика, обличчя.

 Класифікація типів занять:

- заняття засвоєння нового матеріалу (нових знань, умінь, навичок);

- формування практичних умінь та навичок;

-  застосування вмінь та навичок;

-  узагальнення;

-  контрольне (підсумкове, звітне);

Форми організації занять в позашкільній роботі:

- групові: ведеться робота з усією групою, викладається загальний матеріал. В межах групи можливо виділяти підгрупи.

-  індивідуальні: передбачено роботу з дітьми, які виявили особливі здібності, які претендують на роль солістів, виконавців головних ролей.

У гуртках, де передбачена сумісна робота різновікового складу груп одного напрямку (вокальний, хореографічний), передбачені обов’язкові зведені репетиції, ансамблева робота.

Види занять:ділова гра, змагання, театралізоване заняття, взаємонавчання вихованців, залік, творчий звіт, конкурс, рольова гра, концерт, конференція, семінар, екскурсія, салон, мандрівка, імпровізація тощо.

Обладнання:

-  посібники, газети, журнали, документи тощо;

-  дидактичний матеріал, наочний матеріал (схеми, моделі, плакати тощо);

- відеофільми, комп’ютерні диски, аудіо матеріали.

Обладнання повинне відповідати вимогам часу.

Очікуваний результат – які завдання мають бути вирішені, чого повинні навчитися вихованці.

Сучасне заняття в позашкільному навчальному закладі повинне бути здоров’язберігаючим, тобто мають бути створені належні умови для його проведення. Ці умови полягають у:

-  використанні елементарної діагностики втомлюваності вихованців на занятті;

- зменшенні втоми в дітей;

- створенні необхідного психологічного клімату;

- здійсненні індивідуального та диференційованого підходу в процесі навчання;

- дотриманні санітарно-гігієнічних умов реалізації навчально-виховного процесу.

Використання елементарної діагностики втомлюваності вихованців на занятті – це порівняльний аналіз виразу облич дітей, використання методу кольорової діагностики, оцінка часу виконання вихованцями певного виду завдань тощо.

 

Зменшення втоми дітей – використання дидактичних ігор, інтерактивної діяльності (робота в групах, парах, трійках); включення в заняття динамічних пауз, фізкультхвилинок; використання творчих завдань; введення мистецького матеріалу, застосування якого  благотворно впливає на емоційну сферу; емоційна подача навчального матеріалу; використання наочності, гумору тощо.

Створення психологічного клімату – доброзичливе відношення до вихованців; включення в навчальний процес життєвого досвіду дітей; створення «ситуації успіху» тощо.

Важливим фактором успішного навчання є емоційний стан дитини. Треба знати те, чим живе дитяча душа. Плануйте різноманітні види роботи на занятті. Допомагайте дитині розкритись.

Здійснення індивідуального та диференційованого підходу в процесі навчання – це використання відповідних педагогічних технологій, форм, методів; обов’язковість диференційованих завдань тощо.

Дотримання санітарно-гігієнічних умов реалізації навчально-виховного процесу – це виконання норм освітлення, вологості, температури повітря; організація динамічних, ігрових, танцювальних перерв тощо.

Поради педагогам

Приходячи на заняття педагог повинен забувати свої негаразди та труднощі. Якщо цього не робити, то діти перестають реагувати на «холодного  викладача». Вони звикають до того, що там, де педагог завжди напружений, у поганому настрої не буде нічого цікавого або несподіваного. Діти чекають на неймовірні враження та позитивні емоції, які надасть їм педагог, чекають на зустріч з успішною, впевненою в собі особистістю.

 

 

 

 

 

Методичні рекомендаціями щодо організації роботи  керівника гуртка:

- визначення напряму діяльності гуртка, його ролі, основної мети і задач;

- складання навчальної програми  та її затвердження;

- комплектування груп, підготовка необхідних матеріалів, інструментів,  таблиць для занять;

- складання календарно-тематичного плану роботи гуртка на семестр (навчальний рік);

- оформлення журналу обліку роботи гуртка;

 - проведення вступного заняття (ПРЕЗЕНТАЦІЯ)

- проведення вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності з обов'язковою реєстрацією в журналі на окремій сторінці

- складання конспектів занять та їх проведення.

- заповнення журналу гуртка на початку заняття і по закінченні

-організація самоврядування в гуртку (вибори старости, його заступника, розподіл обов'язків між вихованцями);

- проведення батьківських зборів;

- участь у методичних заходах закладу, робота із самоосвіти;

- організація масових заходів з гуртківцями (екскурсійна, концертна, спортивно-масова, виставкова діяльність і т. д.)

- залучення батьків до організації і проведення масових заходів;

- участь у міських, обласних, Всеукраїнських та міжнародних заходах (конкурси, змагання, огляди, акції, виставки і т.д.;

- проведення підсумкового заняття, творчий звіт гуртка;

- самоаналіз виконання навчальної програми і плану роботи гуртка, звіт роботи гуртка за навчальний рік.

 

 

 

 

 

 

 

План-конспект заняття

Рівень гуртка:

Рік навчання:

Вік гуртківців:

Місце проведення:

Тип заняття:

Дата, № заняття в календарно-тематичному плані та № заняття в темі

Тема,яка точно відповідає програмі

Мета заняття(навчальна, виховна, розвивальна)

Завдання: відпрацювати навички, виконати мисленнєві операції: пізнання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка.

Дидактичні засоби (презентація, відеофільми, cлайди, плакати, таблиці, схеми, інструкційні карти, технологічні карти, картки-завдання, тести, моделі, зразки).

Матеріально-технічне забезпечення (матеріали, пристосування, обладнання, їх назви та умовні позначення).

Тип заняття:

Хід заняття

організаційна частина;

актуалізація опорних знань;

мотивація навчальної діяльності;

повідомлення теми і мети завдань;

викладання нового матеріалу;

практична частина;

перевірка знань, умінь і навичок, засвоєних на занятті;

підбиття підсумків заняття;

список рекомендованої літератури до теми заняття.