Білозерська районна державна адміністрація

Відділ освіти, молоді і спорту

Комунальна установа

"Районний центр по обслуговуванню закладів освіти

Білозерської районної ради Херсонської області"

Районний методичний кабінет

 

 

 

 

 

 

Формування

екологічної свідомості учнів

при вивченні хімії

 

Методичні рекомендації

 

 

 

Білозерка 2019

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Білозерська районна державна адміністрація

Відділ освіти, молоді і спорту

Комунальна установа

"Районний центр по обслуговуванню закладів освіти

Білозерської районної ради Херсонської області"

Районний методичний кабінет

 

 

 

 

 

Н.В. Лисенко

 

Формування

екологічної свідомості учнів

при вивченні хімії

 

 

Методичні рекомендації для слухачів курсів, тьюторів, викладачів, методистів, учителів

 

 

 

 

 

Білозерка 2019

 

Рецензенти:

Г.С.Юзбашева: кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри теорії й методики викладання навчальних дисциплін КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»

 

Г.О.Задніпряний: завідуючий районним методичним кабінетом комунальної установи "Районний центр по обслуговуванню закладів освіти Білозерської районної ради Херсонської області", вчитель вищої кваліфікаційної категорії, «учитель методист»

 

Т.М. Рідкоборода: учитель хімії і біології, екології Станіславського закладу повної загальної середньої освіти Станіславської сільської ради Херсонської області ім. К.Й. Голобородька, спеціаліст вищої категорії, «старший учитель»

 

 

Укладач:

Н. В. Лисенко: заступник директора з науково-методичної роботи, вчитель хімії та інформатики Олександрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Білозерської районної ради Херсонської області, спеціаліст вищої кваліфікаційної  категорії, «старший учитель».

 

 

Методичні рекомендації «Формування екологічної свідомості учнів при вивченні хімії» / автор: Лисенко Н.В. – Білозерка:  Районний методичний кабінет РЦОЗО, 2019. – 56 с.

 

 

У даній праці подані методичні рекомендації для слухачів курсів, тьюторів, викладачів, методистів, учителів щодо організації роботи на уроках хімії. Визначені основні аспекти формування екологічної свідомостіучнів. Подано конспекти уроків, заходів, свят.Дані рекомендації можуть бути використані для індивідуальної та групової роботи з учнями.

 

 

Схвалено науково-методичною радою районного методичного кабінету

КУ «РЦОЗО» (Протокол №5    від  23.05.2019)

ЗМІСТ

 

 

Вступ ……………………………………………………………………... 6

 

І.  Поняття екологічної свідомості ……………………………….............7

ІІ. Формування екологічної свідомості як складової компетентної особистості ………………………………………….…………….… 11

ІІІ. Екологічне виховання та культура учнів як складова освітньо-виховного процесу  ……………….…………………….…………... 14

IV. Практичні аспекти використання екологічної орієнтації на уроках хімії і в позаурочний час ………………………………………........ 17

V. Аналіз шкільної програми з хімії ………………………...………… 20

VІ. Методичні рекомендації щодо впровадження екологічної науки в шкільний курс хімії ………………………………………………… 23

VІІ. Екологізація змісту навчального матеріалу з хімії………………  26

 

Висновки ………………………………………………………………... 28

 

Додатки……………………...................................................................... 29

Додаток А. Розробка уроку з теми: "Оксиди. Окиснення. Горіння"

Додаток Б. Розробка уроку з теми: ""Вода як важливий природний оксид. значення води в природі, народному господарстві та побуті. охорона природних водойм від забруднення"

Додаток В. Розробка уроку з теми: "Нітрати їх вміст у продуктах харчування"

Додаток Д. Розробка уроку з теми: "Значення хімії у сучасному суспільстві"

Додаток Е. Позакласний захід: «Екологічний вернісаж»

Додаток Ж. Сценарій виступу екологічної агітбригади «Бумеранг» («Ландшафти як середовище життя та об’єкти охорони»)

 

Використані джерела

ВСТУП

 

Інноваційні зміни навчальних програм з хімії потребує постійного підвищення методичного рівня вчителів. Особливо сьогодні, коли середня освіта змінює підходи до навчання базових предметів (хімія).

Причина екологічного лиха та катастроф полягає насамперед у свідомості людей, перевернута шкала цінностей, де на першому місці стоїть не любов до всього живого, не досягнення гармонії з природою, а  збільшення споживання  природних багатств,бездумне підкорення та перетворення природи. Порушення екологічної свідомості людства є одним з хвилюючих питань сьогодення. Екологічна свідомість людини формується протягом всього життя, на всіх ступенях освіти. Важливу роль у формуванні екологічної свідомості підростаючого покоління відіграють школа, а саме: основна та профільна школи.

Освіта – стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації, її держави, запорука майбутнього, найбільш масштабна і людиноємка сфера суспільства. Дбайливе ставлення людини до природи складається не тільки з уміння використовувати її плоди. Дуже важливим є те, щоб усвідомлення значимості природи стало внутрішнім надбанням особистості. Тому потрібно формувати екологічну свідомість учня, що проходить найбільш ефективно, якщо педагогічний процес екологічного виховання враховує психологічні особливості учнів та процеси формування екологічної свідомості. У зв'язку з цим виникає необхідність суттєвого удосконалення змісту навчального процесу, створення відповідних педагогічних умов для екологічного виховання учнів, відбору оптимальних форм, методів і прийомів навчання екології.

Необхідність виховання у членів суспільства певних установок поведінки по відношенню до природи виникла у людства ще на найдавніших етапах його розвитку. Як приклад можна згадати і системи табу у первісних народів, які, забороняючи полювання на певні види тварин в період їх розмноження, сприяли збереженню видової багатоманітності природного простору. Пізніше, коли проблема формування членів суспільства стала об'єктом зацікавлення науки, створювались концепції «натуралістичного» (Я.А. Коменський, Ж.- Ж.Руссо, М.Ушинський) чи «природозгідного» виховання (Ш.Фур'є).

Великий німецький гуманіст Й.-В. Гете зазначав, що немає нічого страшнішого за діяльнісне невігластво. Саме відсутність необхідних знань, їх невідповідність реальній ситуації, що породжує неспроможність передбачити всі, і в тому числі и негативні, наслідки втручання людини в природні процеси, а не зла воля, є головною причиною екологічноїкризи.

І.  ПОНЯТТЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ

 

Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей, що робить украй актуальною проблему зміни ставлення людства до природи.  Проблема  формування  екологічної  свідомості  досить  гостро  виникла  у  ХХ столітті, відколи людство стало усвідомлювати згубні наслідки своєї діяльності, які призвели до глобальної екологічної кризи. Прояви цієї кризи ми спостерігаємо в різноманітних  сферах  життєдіяльності:  забруднення  навколишнього середовища, зникнення цілого ряду тварин та рослин, нераціональне використання природних  ресурсів  тощо. 

Тому закономірним  є  те,  що  в  наш  час  активізувалися філософські, екологічні, психологічні та інші дослідження, пов’язані з необхідністю розуміння  взаємодії  людини  зі  світом  природи.  Це  призвело  до  наукового обґрунтування  проблеми  з  різними  варіантами  її  розв’язання щодо формування екологічної свідомості особистості.

Досить часто екологічну свідомість визначають як відображення соціальних, природних та специфічних соціально-екологічних законів функціонування системи «суспільство-природа», що виступають об'єктом відображення цієї форми суспільної свідомості.

Предметом відображення екологічної свідомості в сучасну епоху виступають відносини та зв'язки між природним середовищем та суспільством як підсистем єдиного цілісного об'єкту, що реалізуються в комплексі суспільних відносин, пов'язаних з діяльністю щодо оптимізації системи «суспільство-природа».

Іноді, акцентуючи увагу на причині виникнення цього феномену, екологічну свідомість визначають як усвідомлення людиною, суспільством екологічної ситуації, що складається з нерозривного зв'язку з природою, вміння та звичку діяти по відношенню до природи так, щоб не порушувати зв'язків та колообігів природного середовища, сприяти його покращенню для життя нинішнього та майбутнього поколінь.

Відомий теоретик соціальної екології Е.В.Прусов зазначає, що екологічна свідомість – це сукупність поглядів, теорій та емоцій, що відображають проблеми співвідношення суспільства та природи в плані оптимального їх вирішення відповідно до конкретних потреб суспільства та природних можливостей.

У загальному вигляді екологічна свідомість є відтворенням людьми екологічних умов життя та відносин між людьми в процесі регулювання системи «суспільство-природа» у вигляді екологічних теорій, ідей, уявлень, спільних для певних груп, що відображають їх ставлення до природи в конкретну історичну епоху. Відтворення прямої дії суспільства на природу здійснюється в тій чи іншій мірі всіма формами, всією системою суспільної свідомості, тоді як предметом екологічної свідомості є комплекс прямих та зворотних зв'язків у системі «суспільство-природа».

З одного боку, екологічна свідомість зароджується в результаті усвідомлення екологічно відшліфованих відносин рослин і тварин із абіотичним та біотичним середовищем, біотичних колообігів речовини та енергії, а з іншого боку, вона відображає гостру екологічну ситуацію, що виникла в результаті господарської діяльності людини.

Під  екологічною  свідомістю  С.Д.Дерябо  та В.А.Ясвін  розуміють  “сукупність екологічних уявлень людини, існуючого ставлення до природи, а також відповідних стратегій  і  технологій  взаємодії  з  нею”. 

Науковці  визначають  три  основні канали формування суб’єктивного ставлення індивіда до природи:

1) перцептивний –  в процесі побудови перцептивного образу;

2) когнітивний  –  на основі переробки інформації,  яку  отримує  реципієнт; 

3)  практичний  –  під  час  безпосередньої практичної  взаємодії  суб’єктів  між  собою  та  об’єктами  оточуючої  дійсності.

Головна  роль  в  процесі  формування  ставлення  до  природи,  на  думку  авторів, належить так званим психологічним релізам  –  специфічним стимулам, пов’язаним з даним  природним  об’єктом.  Природними  психологічними  релізами  є  візуальні, аудіальні, тактильні, нюхово-смакові й поведінкові  або вітальні тощо. Результатом обробки  візуальних,  аудіальних,  тактильних,  нюхово-смакових  релізів  є  емоційне ставлення  до  відчуттів,  а  поведінкових  –  порівняння  себе  з  іншою  людиною  та емоційна оцінка, яка виникає на цій основі. При цьому результатом дії  механізмів перцептивного каналу є потяг людини до зміни природних об’єктів.

Екологічна свідомість – це форма суспільної свідомості, яка знаходиться в стадії формування і містить систему ідей, теорій, поглядів, мотивацій, що відбивають екологічну сторону суспільного буття, як-от: реальну практику відносин між людиною і середовищем, її життя, між суспільством і природою, включаючи комплекс регулятивних принципів і норм поведінки, що спрямовані на досягнення оптимального стану системи "суспільство-природа".

Формування екологічної свідомості – це процес пізнання законів системної цілісності природи і законів, що визначають взаємодію суспільства і природи, повинні враховуватися на шляху суспільного розвитку і глобального управління природними компонентами. Становлення екологічної свідомості виражає зацікавленість суспільства в збереженні та розгортанні природного світу у всій його різноманітності, в узгодженні соціальних потреб з можливостями природи. Вона сприяє подоланню утилітарно-прагматичного ставлення до оточуючого природного середовища, зняттю традиційних антропоцентристських світоглядних установок, подоланню, насамкінець, глобальної екологічної кризи.

Сформована  екологічна  свідомість  суб’єкта  дозволяє  йому  сприймати оточуючий світ та себе самого в цьому світі як елемент єдиної екосистеми, а метою взаємодії  з  природою  є  максимальне  задоволення  як  потреб  людини,  так  і  вимог усього оточуючого простору. Екологічна свідомість забезпечує розуміння людиною розвитку  індивіда  та  природи  як  процесу  коеволюції,  вигідного  для  обох  сторін гармонійного єднання.

Прояви  екологічної  свідомості  є  неоднозначними,  адже  вона  може  чинити вплив  на  людську  діяльність  тільки  в  тому  випадку,  коли  на  основі  знань  про навколишнє середовище сформується особисте переконання кожного в необхідності переходу  від  споживацького  ставлення  до  природи  та  розумного  співіснування  з нею. У структуру екологічної свідомості входять: усвідомлення людьми  своєї  ролі  та  місця  в  екологічному  середовищі  (світі)  –  екологічна ідентифікація, екоцентризм, екологічні стереотипи, екологічні симпатії та антипатії (екогонізм). При цьому головним структурним елементом можна вважати  усвідомлення  людьми  своєї  екологічної  належності  до  певного екологічного простору, яке відзеркалює спільність їх співіснування в екологічній спільноті.

Однак сама по собі наявність екологічної свідомості не є достатньою умовою для того, щоб матеріальні, створені науково-технічною революцією та третьою технологічною революцією передумови змогли перетворити свої потенційні можливості в галузі ліквідації глобальної екологічної кризи, перетворити в доконаний факт. Наявність певних знань, уявлень, ще не гарантує відповідну поведінку. Екологічна поведінка неможлива без екологічної культури та екологічної відповідальності.

Уважаємо, що основна мета екологічної освіти – формування екологічної свідомості і мислення на основі активної життєвої позиції. Пробудження екологічної свідомості нерозривно пов'язано з усвідомленням людиною своєї ролі на Землі. Наразі, унаслідок технічного прогресу урбанізації суспільства, людина перестала відчувати себе і оточуюче середовище як єдине ціле в межах біосфери. Рішення сучасних екологічних проблем вимагає компетентного підходу, який включає природні, соціальні і гуманітарні науки, наближаючись, таким чином, до філософського рівня пізнання.

Сьогодні навряд чи можна запропонувати якусь єдину і універсальну систему виховання і освіти. Вона формуватиметься поступово, як узагальнення досвіду фахівців в області освіти, досягнень науки, тобто наших знань про навколишній світ і діяльність політиків. Проте деякі основні положення майбутньої системи, що дозволяють зробити перші кроки, є видимим вже достатньо виразно.

Доцільно зважити на думку, що  «подальший розвиток людства може відбутися тільки сумісно з подальшим розвитком природи, її різноманіттям і багатством. В такому формулюванні принцип антропоцентризму практично еквівалентний твердженням класичної педагогіки і сходить до І.Р.Песталоцці, М.Монтеня, Ж.Ж.Руссо, які стверджували, що мета виховання – розвиток симпатії до інших людей і любов до природи. Переконання класичної педагогіки мали високий ступінь екологічності».

Любов до природи слід виховувати з раннього дитинства. "Дітей, що не вміють ще ходити, - писав Г. Ващенко, - треба частіше виносити на свіже повітря, щоб вони могли бачити рідне небо, дерева, квіти, різних тварин. Все це залишається в дитячій душі, осяяне почуттям радості, і покладе основи любові до рідної природи".

Підкреслимо, що ефективне екологічне виховання школярів передбачає: оптимізацію змісту неперервної екологічної освіти всіх вікових груп школярів, висвітлення екологічних питань у процесі вивчення окремих предметів, використання внутрішньопредметних та міжпредметних зв'язків; створення в школах належної навчально-матеріальної бази (куточків охорони природи, живих куточків тощо); удосконалення форм і методів екологічного виховання, активне залучення школярів до природоохоронної роботи; формування мотивів відповідального ставлення до природи, прагнення глибше пізнати її, примножувати її багатства.

Відтак, результатом екологічного виховання має бути сформована екологічна свідомість людини, що характеризується різнобічними глибокими знаннями про навколишнє середовище (природне та соціальне), наявністю світоглядних ціннісних орієнтацій щодо природи, екологічним стилем мислення і відповідальним ставленням до природи та свого здоров'я, набуттям умінь і досвіду вирішення екологічних проблем (насамперед на місцевому та локальному рівнях), безпосередньою участю у природоохоронній роботі, передбаченням можливих негативних наслідків природоперетворювальної діяльності людини.

 

 

 

 

ІІ. ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ ЯК СКЛАДОВОЇ КОМПЕТЕНТНОЇ ОСОБИСТОСТІ

 

У сучасних умовах розвитку людської цивілізації проблема взаємодії суспільства і природи набуває важливого значення. У ХХ столітті людство почало усвідомлювати, що посилення впливу на довкілля може стати безконтрольним і загрожуватиме існуванню всієї цивілізації. Важливе значення у подоланні екологічної кризи, на думку науковців, належить освіті й педагогіці, зокрема середній освіті, що покликана формувати екологічну культуру, фундаментальні екологічні знання, екологічне мислення і свідомість, що ґрунтуються на бережливому ставленні до природи, як унікального ресурсу.

Кожен громадянин має володіти певною базою екологічних знань, що дозволить розуміти й оптимально розв’язувати екологічні проблеми на основі наукових знань процесів розвитку біосфери, загальнолюдських досвіду й цінностей. Тому можна стверджувати, що саме шкільній екологічній освіті сьогодні належить провідне місце серед складових принципів створення фундаменту екологічної безпеки України.

Результатом набуття екологічної компетентності підростаючим поколінням є усвідомлення первинності законів природи по відношенню до соціальних законів, розуміння взаємної залежності та впливу суспільства і природи, власної відповідальності за екологічні проблеми не лише свого регіону проживання, а й світу загалом.

У сучасних умовах розвитку суспільного життя і загрози екологічної кризи надзвичайно важливим є набуття учнями екологічної компетентності, адже від рівня сформованості у них вказаної компетентності в найближчому майбутньому буде залежати стан довкілля. При цьому головна роль у процесі набуття учнями екологічної компетентності належить саме школі, адже саме в цей віковий період відбувається становлення основ екологічної компетентності й екологічної культури, цілісного світогляду, що є складовими інтелектуальної сфери підлітка. У цей віковий період у школярів формується система переконань, що здійснюють вплив на потреби і прагнення людини. Діти набувають уміння аргументувати свої судження, доводити істинність чи помилковість окремих положень, робити висновки й узагальнення, розвивається критичність мислення. Усе це впливає на становлення особистості підлітка, вироблення свого власного стилю поведінки у взаємовідносинах з природою.

Екологічна компетентність виявляється в систематичному прийнятті рішень щодо врахування екологічних наслідків власної діяльності, що чинить певний вплив на довкілля. Основою екологічної компетентності є екологічні знання, досвід практичної діяльності в довкіллі. Набуті екологічні знання є власним надбанням особистості, вони формуються під впливом екологічної інформації. Таку інформацію учні отримують на заняттях із природничих предметів.

Основні підходи до змісту, сутності та структури екологічної компетентності, визначення принципів, за якими відбувається формування цієї якості, визначено у працях О.Колонькової, В.Маршицької, О.Пруцакової, Н.Пустовіт, Л.Руденко, Л.Титаренко, С.Шмалєй та ін.

Різні авторів до розуміння поняття «екологічна компетентність», підходять по різному, зазначимо, що її трактують як:

• інтегральний розвиток особистості, що об’єднує нормативний, когнітивний, емоційно-мотиваційний і практичний компоненти та забезпечує здатність виокремлювати, розуміти, оцінювати сучасні екологічні процеси, спрямовані на забезпечення екологічної рівноваги та раціонального природокористування (С.В. Шмалєй);
• характеристику, що дає змогу сучасній особистості відповідально вирішувати життєві ситуації, підпорядковуючи задоволення своїх потреб принципам сталого розвитку (Н.А. Пустовіт);
• підготовленість і здатність людини до практичного вирішення екологічних завдань, наявності в неї ряду особистісних якостей у поєднанні з необхідним запасом знань і умінь ефективно діяти у проблемних ситуаціях, що виникають у різних сферах діяльності, та знаходити правильні шляхи їх вирішення (Л.Д. Руденко, О.Л. Пруцакова).

За висновками вчених, екологічна освіта здатна впливати на усвідомлення власної причетності до екологічних проблем, врахування у професійній, суспільній і побутовій діяльностях наслідків впливу на довкілля й таким чином спрямована на формування екологічно компетентної особистості.

Рівень екологічної компетентності можна визначити за трьома критеріями: когнітивним, ціннісним та діяльнісно-практичним.

Когнітивний критерій:

• знання принципів організації та функціонування екосистем, що визначають якість навколишнього середовища, виробництва та здоров’я людини;
• знання про екологію рідного краю;
• вміння правильно аналізувати та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки екологічних проблем;
• вміння прогнозувати екологічні наслідки людської та професійної діяльності, оцінювати екологічні відносини у контексті концепції стійкого розвитку країни;.

Ціннісний критерій:

• почуття співпереживання та співчуття природі;
• незалежність в екологічних судженнях;
• переконаність у необхідності щоденно дотримуватися міри, норм і правил природокористування, бережливого відношення до природного середовища у повсякденному житті та професійній діяльності;
• стійкий інтерес до проблем взаємодії суспільства з природою, розуміння необхідності розв’язання виникаючих протиріч;
• необхідність  у пізнанні екологічних відносин, інтерес до них у процесі навчання.

Діяльнісно-практичний критерій:

• вміння протистояти проявленням екологічного вандалізму у професійній праці, у повсякденному житті та соціальній діяльності;
• звичка дотримуватися екологічних норм поведінки та проявлення екологічної ініціативи в процесі оволодіння професією.

Методичний аспект проблем підготовки екологічно грамотного вчителя ґрунтується на засадах міждисциплінарних зв’язків, що дає змогу всебічно аналізувати будь-яке негативне явище у навколишньому середовищі, що виникло під впливом антропогенної діяльності, глибше осмислювати теорію взаємозв’язків суспільства і природи та будувати практичну діяльність на науковій основі гармонізації таких взаємозв’язків.

Як правило, у психолого-педагогічній літературі екологічну компетентність пов’язують із набуттям учнями:

а) системи знань про навколишнє середовище (соціальне і природне у їх взаємозв’язку і взаємозалежності),

б) практичного досвіду використання знань для вирішення екологічних проблем на локальному й регіональному рівнях;

в) прогнозуванням відповідної поведінки й діяльності у професійній сфері й побуті;

г) потребою спілкування з природою та бажанні брати особисту участь в її відновленні та збереженні.

Хоча компетентнісний підхід є одним із актуальних освітніх підходів, завдання формування екологічної компетентності учнів не зазначено у сконцентрованому вигляді в нормативних документах МОН України, за винятком старших класів екологічного профілю. Окремі риси і складові екологічної компетентності визначені у «Концепції екологічного виховання».

 

 

 

ІІІ.  ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ТА КУЛЬТУРА УЧНІВ ЯК СКЛАДОВА ОСВІТНЬО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

 

«Екологічне виховання – це могутнє джерело енергії думки, це поштовх, який може пробудити лінивого, сонного. Перед красою природи дитина стає такою, якою повинна бути. Коли учень є з природою віч-на-віч і перед ним відкривається світ дивних і цікавих речей, то треба дати волю дитині і тоді вчитель може краще спостерігати, як дитина сприймає навколишній світ, як вона бачить, як думає»,- писав  В.О. Сухомлинський.

Екологічне виховання не може бути ефективним, не формуючи відповідним чином основ світогляду. Для того, щоб індивід міг дійсним чином взяти участь у ліквідації загрози екологічної кризи, щоб це стало його внутрішньою потребою, необхідна його здатність дати науково обґрунтовані відповіді на питання про сутність світу, природи, людини, про цілі та межі людського пізнання та перетворення оточуючого природного світу, про сенс людського буття.

У цьому напрямку відбувається формування системи екологічних цінностей та пріоритетів індивідів і суспільства. Таким чином, головною метою екологічного виховання є формування екологічної культури, що повинна включати в себе систему екологічних цінностей та екологічну відповідальність.

Екологічне виховання – це неперервний процес навчання, виховання, самоосвіти, накопичення досвіду і розвитку особистості, спрямований на формування ціннісних орієнтацій, норм поведінки і спеціальних знань щодо збереження навколишнього середовища і природокористування, реалізованих в екологічно грамотній діяльності. При детальнішому розгляді в процесі екологічного виховання можна виділити три відносно самостійних, як за методами так і за цілями, складових: екологічне просвітництво, екологічна освіта та власне екологічне виховання. Вони являють собою певні етапи в процесі неперервного екологічного виховання в широкому розумінні.

Сучасне суспільство це суспільство нових освітніх технологій. Важливим завданням  сучасної школи є формування в учнів ключових компетентностей екологічної думки. Сьогодні головне завдання вчителя підвести учнів до правильної оцінки теперішнього екологічного становища, до розуміння необхідності бережливого і економного ставлення до ресурсів природи. Екологічні знання допомагають учням виробляти певну позицію, екологічно грамотну поведінку, виховувати бережливе ставлення до природи.

Природоохоронна освіта тісно пов’язується з екологічним вихованням.

Екологічне виховання – систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток у людини культури взаємодії з природою.

Завдання екологічного виховання полягають у наступному:

• нагромадження, систематизація, використання екологічних знань,
• виховання любові до природи, бажання берегти і примножувати її,
• формування вмінь і навичок діяльності в природі.

Зміст екологічного виховання – усвідомлення того, що світ природи є середовищем існування людини, тому вона має бути зацікавлена в збереженні його цілісності, чистоти, гармонії..

Метою екологічного виховання, на мою думку,  є формування в особистості екологічної свідомості і мислення. Передумова для цього – екологічні знання, наслідок – екологічний світогляд. Екологічну свідомість як моральну категорію потрібно виховувати у дітей з раннього дитинства.

Екологічна культура особистості формується в процесі виховання і навчання.

Основними показниками екологічної культури вважають:

• знання загальних закономірностей розвитку природи і суспільства;
• визначення соціальної обумовленості взаємовідносин людини і природи;
• подолання споживацького ставлення до природи;
• вміння передбачати наслідки впливу діяльності людини на біосферу.

Екологічна культура особистості складається з трьох взаємопов’язаних складових: екологічних знань, екологічних переконань, екологічної діяльності.

Перша складова – накопичення екологічних знань – передбачає дослідження учнями досвіду природоохоронної роботи (анкети, інтерв’ю, бесіди, екскурсії, екопрогулянки); оволодіння знаннями про екологічну обстановку в Україні.

Друга складова – становлення екологічних переконань. Через диспути, обговорення, дискусії, конференції, утвердження власної позиції, за допомогою конкретних справ формується переконання в тому, що до природи треба ставитися відповідально, берегти все живе; розв’язувати екологічні проблеми можна тільки спільними зусиллями, на основі знань законів природи.

Третя складова – екологічна діяльність –  включає  природоохоронну діяльність, пропагандистську діяльність, ігрові форми роботи і т. д.

Важливо виховати особистість, здатну бачити, відчувати і передбачати стан довкілля, вміти зберегти і відновити його, розуміти місце людини в ньому, адже одним із пріоритетів державної політики в розвитку освіти є подолання прірви між освітою та життям, компетентнісне ставлення особистості до життя..

Нині екологічна компетентність залишається складовою життєвої. Відповідно учні повинні вміти самостійно спостерігати, порівнювати, аналізувати, бачити причинно-наслідкові зв’язки між ними. Справа у тому, що значна частина учнів не усвідомлює особистої причетності до виникнення та розв’язання екологічних проблем, вони не пов’язують ці проблеми зі своєю життєдіяльністю. Така ситуація спричинена наявністю суперечностей у взаємодії учнів із природою. А саме між:

• усвідомленням учнями необхідності розв’язувати екологічні проблеми  і нерозумінням особистої ролі у цьому процесі;
• авторитетом інших (батьків, учителів, друзів), вчинки яких не завжди екологічно доцільні, та особистою екологічною позицією;

Сучасні екологічні проблеми можна розв’язати спільними зусиллями. Потік екологічної інформації повинен не лякати, а спонукати до дії. Сьогодні головне завдання вчителя, і зокрема вчителя хімії – підвести учнів до правильної оцінки теперішнього екологічного становища, до розуміння необхідності бережливого й економного ставлення до ресурсів природи.

Від того, наскільки глибоко усвідомлять учні потребу дбайливого, бережливого ставлення до природи як національного суспільного багатства, вмітимуть передбачати наслідки своєї поведінки, а також дій інших людей у природі, спиратися на глибоко наукові знання при виборі рішень стосовно природи у процесі своєї трудової діяльності, істотною мірою залежатиме майбутнє людства. Ставлення школяра до природи свідчить про рівень його культури, його позицію як громадянина незалежної України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IV. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ НА УРОКАХ ХІМІЇ І В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

 

Одним із завдань шкільного курсу хімії є формування навичок поведінки з речовинами, умінь грамотно застосовувати знання в спілкуванні з природою, показати гуманістичну спрямованість природничих наук, їх зростаючу роль у розв’язанні глобальних проблем людства, в тому числі й захисті довкілля від забруднення промисловими і побутовими відходами, виховувати екологічну культуру учнів.

Таким чином, природничі дисципліни в школі мають всі можливості для формування екологічної культури учня. Наприклад, хімія має основне навантаження в розкритті таких проблем, як забруднення навколишнього середовища техногенними речовинами,  радіаційне забруднення середовища, порушення озонового шару, смоги, кислотні дощі та парниковий ефект. Хімія дає змогу засобами свого предмета здійснювати екологічну освіту і виховання учнів безпосередньо у процесі навчання.

При цьому екологічна освіта повинна:

• спиратися на знання учнів, розкривати їх екологічну сутність, що дасть змогу учням у майбутньому усвідомлено брати участь в охороні довкілля;
• сприяти розумінню ролі факторів, які впливають на природу.
• виробляти певну позицію, що зумовлює екологічно грамотну поведінку учня.

В основних орієнтирах виховання учнів 1-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів зазначено, що ціннісне ставлення до природи формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках:

• усвідомленні функцій природи в житті людини та її самоцінності;
• почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них;
• здатності особистості гармонійно співіснувати з природою;
• поводитися компетентно, екологічно-безпечно;
• критичній оцінці споживацько-утилітарного ставлення до природи;
• вмінні протистояти проявам такого ставлення доступними способами;
• активній участі у практичних природоохоронних заходах:
• здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи;
• посильному екологічному просвітництві.

Учням корисно й цікаво знати про хімічні процеси, що відбуваються в оточуючому їх середовищі, як вони впливають на хімічний склад води, ґрунтів, повітря, на здоров’я людини.Шкільною програмою з хімії передбачено, що матеріал має чітко виражене екологічне спрямування. Насамперед це стосується висвітлення глобальних екологічних проблем:

•        забруднення навколишнього середовища техногенними речовинами;
•        нестача сировини;
•        радіаційне забруднення середовища;
•        нераціональне використання енергетичних ресурсів;
•        руйнування озонового «екрана» Землі;
•        кислотні опади й смоги;
•        зменшення лісових площ;
•        парниковий ефект;
•        спустошення земель;
•        порушення екологічних функцій Світового океану;
•        зменшення біологічної розмаїтості;
•        збільшення захворюваності людей.

Вивчення хімії спрямоване також на формування життєвої і соціальної компетентностей учнів, зокрема їх екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті та на виробництві.

В умовах екологізації хімічної освіти зростає роль розрахункових і творчих завдань з екологічним змістом. Використання на уроках хімії таких завдань спрямоване на вивчення багатства рідного краю, сприяє розумінню сутності екологічних проблем та гуманітарному вихованню. Вивчення будь-якого предмета в школі повинне бути організоване таким чином, щоб учням було цікаво на уроках, щоб вони прагнули одержувати нові знання. Із цією метою можна використовувати в навчальному процесі нетрадиційні завдання – інтегровані, пізнавальні задачі. Вирішення задач формує певний стиль мислення й розвиває інтелектуальні вміння дітей. Саме розв’язування таких завдань – це активний пізнавальний процес. Інтегровані завдання сприяють формуванню пізнавальних мотивів (ставлять учнів перед необхідністю творчого використання наявних у них знань і здобуття нових).

У таких завданнях інтеграція знань здійснюється за рахунок комплексного використання матеріалу з різних галузей (медицини, біології, екології, історії) та активного пошуку нової інформації. Завдання інтеграції – не лише озброєння учнів цілісною сукупністю знань про навколишній світ, а й виховання адекватного і грамотного ставлення до дійсності, розвиток умінь самостійно вирішувати проблеми, що виникають, і науково пояснювати, які явища відбуваються.

При використанні пізнавальних завдань у деяких випадках навчання здійснюється через опору на вже наявні знання й життєвий досвід. На початковому етапі інтегровані завдання використовуються з метою залучення уваги й стимулювання цікавості або розвитку допитливості. У цей період завдання мають переважно ілюстративний характер. На наступних етапах навчання використовуються інтегровані пізнавальні завдання проблемного характеру.

Саме тому всю навчально-виховну роботу необхідно спрямовувати на розвиток розумових здібностей учнів, виховання в них екологічної культури. У своїй роботі на уроках хімії  я формую екологічний стиль мислення, навчаю учнів правил екологічно доцільної поведін­ки та здорового способу життя.

Використовую принцип: від знань до ді­яльності, від діяльності до виховання. На уроках намагаюся спонукати учнів замислитись над використанням властивостей речовин, над наслідками, до яких може призвести непродумана діяльність людини. При вивченні різних тем шкільного курсу хімії постійно звертаю увагу на природоохоронний аспект, пропоную учням задачі екологічної тематики, підготовку повідомлень про охорону довкілля, шкідливий вплив радіоактивного випромінювання на живі організми, про нітрати та проблему вмісту їх у продуктах харчування, про парниковий ефект, про охорону навколишнього середовища під час переробки сміття. Пояснюю дітям, що знання, отримані на уроці, повинні бути реалізовані в практичній діяльності.

Також, у формуванні екологічної культури учнів важливу роль відіграє робота по формуванню здорового способу життя. Цей процес я  розглядаю насамперед як валеологічний компонент екологічної освіти і виховання, бо саме активне засвоєння валеологічних знань дає можливість кожному осягнути свою роль та завдання у справі формування, збереження, зміцнення, відтворення, передачі особистого здоров’я, а також з істотною складовою формування належного ставлення до природного та суспільного середовища.

Установлено, що найпоширенішими формами екологічної освіти в школах під час урочної діяльності є: інтегровані уроки, уроки-подорожі, уроки-експедиції, лекції, конференції, семінарські заняття, дискусії, екскурсії, екологічні ігри, кіноуроки, розробка екологічних проектів, заняття з використанням сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій в Інтернеті, мультимедійних та інтерактивних технологій.

Для екологічного виховання учнів на уроках хімії використовуються як стандартні комбіновані уроки, так і нестандартні: уроки-конференції, рольова гра, ток-шоу, круглий стіл, інтегровані уроки. Використання електронних підручників дозволяє ефективно донести до учнів необхідну інформацію, активізувати їх образне мислення, створити чуттєвий образ об’єкта або хімічного явища, яке вивчається.

V. АНАЛІЗ ШКІЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З ХІМІЇ

 

Екологічна складова хімічної освіти у програмі представлена біосферними колообігамиОксигену, Нітрогену, вуглекислого газу. Належна увага приділяється впливу хімічних чинників на здоров’я людини, пояснюється згубна дія алкоголю, наркотичних речовин, тютюнопаління.

Аналізуючи шкільну програму з хімії можна побачити, що екологічні питання проходять через всі теми курсу.

Учні 7-8-х класів вже отримали певний об'єм екологічних знань на уроках фізики, біології, географії. Тому, починаючи вивчення хімії в 7 класі,потрібно звертати увагу учнів на те, що без знань хімії неможлива грамотна поведінка людини в побуті, на виробництві, в природі.Доцільнона перших уроках звернути увагу на те, що хімія – експериментальна наука. При вивченні хімії обов'язковим компонентом є практичні та лабораторні роботи, в результаті яких утворюються різні шкідливі вогненебезпечні речовини, якінеобхідно знищувати, знешкоджувати. Таким чином, уже з перших уроків хімії потрібно переконати учнів у тому, що дотримуватися техніки безпеки слід дуже суворо, оскільки її невиконання може призвести до нещасних випадків, матеріальних витрат, завдати шкоди здоров'ю та оточуючому середовищу.

Вивчаючи тему «Хімічні елементи» треба пояснити учням, що живе і неживе в природі складається з хімічних елементів, одні з яких є нейтральними, другі – корисними, треті – шкідливими для життєдіяльності людини, які негативно впливають на оточуюче середовище. Накопичення шкідливих елементів у навколишньому середовищі призводить до загибелі живої природи, а іноді – до екологічних катастроф.

Великі можливості для природоохоронного виховання школярів має тема «Кисень» (7 клас). Вивчаючи горіння речовин, учні відзначають, що при цьому витрачається кисень з повітря, і його запаси не безмежні. З курсів природознавства, біології учням уже відомо про роль зелених рослин у поповненні атмосфери киснем, залежність здоров'я людей від чистоти атмосферного повітря.

Проведення уроків з теми «Найважливіші класи неорганічних сполук» часто вимагає демонстраційних та лабораторних дослідів. Кожного разу потрібно підкреслювати, що головний принцип експерименту – це утилізація відходів. Дослід має бути не лише безпечним, а й безвідхідним. Таким чином, можна бачити, що ідея захисту оточуючого середовища під час виконання хімічного експерименту повинна пронизувати всі його види для всіх класів і всіх учнів.

У 10 класі екологічному вихованню учнів сприяє тема «Неметали».Явважаю важливим у вивченні озону показати його роль у житті органічногосвіту і вплив людини на озоновий шар планети. Розповідаючи про «озоновідірки» треба звернути особливу увагу на руйнівники «озонового шару» – фреони, які використовуються в холодильних установках, аерозольних розпилювачах, балончиках з лаками, фарбами, парфумерією. Це змушує учнів замислитися над тим, що кожен з них, використовуючи аерозольні розпилювачі, робить свій вклад у руйнування «озонового шару».

Значну кількість матеріалу для екологічної освіти та виховання міститькурс органічної хімії. Перш за все звертаю увагу на те, що органічна хімія слугує людині. Вона подарувала нам велику кількість речовин, яких не існує в природі, але вона також дала нам велику кількість різноманітних забруднювачів навколишнього середовища. Це добре розуміють діти, вивчаючи типи забруднення довкілля.

Великі можливості для закріплення здобутих знань з екології має заключна тема в курсі хімії 11 класу «Роль хімії в житті суспільства». Замістьтрадиційного вивчення окремих питань з використанням матеріалів підручника в формі лекційно-семінарських занятьучням пропонується іншаформапроведення заключних уроків. Це – уроки-захисти навчальних проектів, які можна об'єднувати в конференцію з теми «Хімія в житті людини і суспільства». Захист проектів передбачає написання рефератів (інтегровані матеріали з хімії, біології, фізики, географії, історії) та їх презентацію учасниками конференції.

Природа не має меж, повітря не знає кордонів, тому екологічні проблеми – це проблеми всього людства. Охорона природи – це важлива загальнодержавна і загальнонародна справа, охорона природи – це обов’язок кожної людини.

Можливості в усіх різні, але шляхи вирішення екологічних проблем треба шукати усім. Потрібно не лише вірити, що людина знайде рішення, як зберегти природу, як жити у злагоді з нею і суспільством, але й особистим прикладом, особистою ініціативою доводити свою небайдужість до неї, своє палке бажання зберегти і примножити її багатства для майбутніх поколінь.

Наприклад, за вивчення теми "Виробництво сульфатної кислоти" та "Промисловий синтез амоніаку". проводиться урок-рольова гра. Група розбивається на команди: проектувальники заводу, технологи, конструктори, експерти з охорони праці та техніки безпеки, екологи, економісти, науковці. Вивчаючи історію синтезу, сировину, вибираючи найбільш оптимальні умови та схему виробництва, учні розглядають і вплив виробництва на довкілля Розглядаючи тему "Склад мила та його миюча дія. Поняття про синтетичні миючі засоби", розкриваються вплив СМЗ на навколишнє середовище. Щоб закріпити у свідомості учнів інформацію про важливу роль ароматичних вуглеводнів для людини, поглибити знання учнів про застосування сполук бензолу та їх значення, привернути увагу до проблеми використання пестицидів нами застосовується нетрадиційний урок-суд над фенолом, проведення якого сприяє формуванню екологічного мисленняучнів.

Окремою темою проходить "Отруйність спиртів, їхня дія на організм людини. Застосування етанолу і метанолу", під час якої звертається на отруйність метанолу, виникнення наркотичної залежності від вживання етанолу, метаболізм етанолу і його вплив на організмлюдини.

Завершенням екологічної освіти на уроках хімії виступає тема "Хімія і екологія". Під час вивчення якої учні з'ясовують позитивний і негативний вплив хімічної промисловості, синтетичних матеріалів та речовин на екологічний стан середовища.

Метод екологічних проектів дає можливість формувати в учнів творчий підхід до пізнання природи, оцінки екологічної ситуації, виявляти, аналізувати та оцінювати вплив антропогенних факторів на навколишнє середовище, прогнозувати зміни, пропонувати своє вирішення екологічних проблем, сприяє вихованню екологічної свідомості учнів, формує природоохоронну компетентність.

Робота екологічного факультативу, шкільного наукового товариства, участь у Всеукраїнських та обласних екологічних конкурсах, написання МАНівських робіт, проведення предметних тижнів, конференцій, екологічних ранків та вечорів, екологічних віталень та багатьох інших виховних заходів екологічної тематики сприяє формуванню відповідального ставлення учнів до природи та накопиченню власного досвіду розв’язання екологічних проблем довкілля. Віриться, що учні, які перейнялися екологічними проблемами, в майбутньому будуть грамотно поводитися у побуті, у природі та виробництві. Сформовані екологічні компетенції та набуті в школі знання допоможуть бережно ставитися до природи та жити в гармонії з нею.

Екологічне виховання учнів буде більш ефективним, якщо:

• всі предмети природознавчого циклу, в тому числі і хімія, будуть спрямовані на формування екологічної свідомості учнів;
• вдало використовувати активні та інтерактивні форми і методи екологічного навчання на уроках хімії;
• застосовувати тестові завдання та задачі екологічного змісту на різних етапах вивчення хімії.

 

VІ. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ НАУКИ  В ШКІЛЬНИЙ КУРС ХІМІЇ

 

Вважається, що в біосфері – середовищі всього живого, включаючи людину, циркулюють десятки тисяч хімічних речовин. Проблемі охорони навколишнього середовища від хімічних забруднень приділяється велика увага. Сучасний рівень розвитку науки і техніки дозволяє запобігти багатьом забрудненням. Але при не регламентованому застосуванні хімічних препаратів значна їх кількість дрібних частинок несеться потоками повітря у верхні шари атмосфери і, довго утримуючись там, циркулюють навкруги Земної кулі, випадаючи з дощем і снігом, що призводить до невідворотності циркуляції їх у біосфері.

Будь-яка виробнича діяльність людини пов'язана із забрудненням навколишнього середовища.

Вирішення екологічних проблем – це одне з головних завдань всього людства в цілому, важливо підвищувати рівень відповідальності у людей, їх культуру виховання для того, щоб ми більш дбайливо ставилися до того, що нам дала матінка-природа.

Раціональне використання будь-яких ресурсів значною мірою знизить негативний вплив людини на навколишнє середовище.

Найбільш актуальною проблемою сучасності можна вважати забруднення довкілля, адже антропогенна діяльність зачіпає абсолютно всі земні сфери. До них можна віднести гідросферу, атмосферу і літосферу. На жаль, саме людина є головним винуватцем такої ситуації, при цьому щодня він сам і стає головною її жертвою. Жахлива статистика говорить про те, що близько 60% людей у світі гине саме від забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів, ґрунтового покриву.

Відходи є головним джерелом забруднення всіх природних сфер. З кожним днем число відходів стрімко зростає, тому проблема утилізації сміття стає все більш актуальною для людства.

Справа в тому, що дана проблема не має державних кордонів, а стосується всього людства в цілому, тому шляхи вирішення екологічних проблем повинні проходити на світовому рівні. Для ефективної боротьби створені так звані «зелені» організації, які протягом багатьох років з успіхом пропагують свою діяльність, до них можна віднести «Всесвітній фонд дикої природи», «Green Peace», та інші громадські організації, основна діяльність яких спрямована на збереження природи

Не менш важливим вважається зменшення кількості відстрілу тварин, адже вони є важливою ланкою в ланцюжку розвитку природи. Ганяючись за наживою і матеріальними благами, ми забуваємо про те, що знищуємо своє майбутнє, забираємо у наших дітей право на здорове майбутнє.

Озеленення планети вважається одні із способів поліпшити стан нашої довкілля, поліпшити стан повітря і дати можливість розвиватися багатьом рослинам в нашому непростому світі.

Тому, актуальним є під час навчального процесу розкривати ці проблеми. Нова програма передбачає впровадження навчальних проектів. У 7 класі пропонуються такі екологічні дослідження: «Проблема забруднення повітря та шляхи їх розв’язування», «Проблема збереження чистоти водойм».   У 8 класі: «Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини». Учні під час дослідження можуть розкривати ці аспекти в повній мірі, використовуючи будь-які засоби та прийоми.

Також проблему довкілля можна деталізувати і під час вивчення хімії на звичайних уроках. В кожному класі є такі теми, які дозволять висвітлити та пояснити значущість екологічної проблеми сучасності. Тому навчальний матеріал слід підбирати ретельніше, та якомога більше уваги приділяти саме питанням екологічної катастрофи всесвіту.

Теми, які дозволять дітям розкрити питання екологічної проблеми:

• 7 клас містить теми: «Колообіг Оксигену в природі. Озон. Проблема чистого повітря. Застосування та біологічна роль кисню»; «Значення води і водних розчинів у природі та житті людини. Кислотні дощі»; «Проблема чистої води. Охорона водойм від забруднення».
• 8 клас містить теми: «Вплив на довкілля оксидів, кислот, основ і середніх солей».
• 9 клас містить теми: «Значення розчинів»; «Природні й синтетичні органічні речовини»; «Роль хімічних знань  у пізнанні природи»; «Значення хімічних процесів у природі»; «Роль хімії в житті суспільства».
• 10 клас містить теми: «Алотропія. Значення озонового шару для життя організмів на Землі»; «Кислотний характер оксидів та гідратів оксидів. Кислотні дощі»; «Сульфати»; «Нітрати та ортофосфати»; «Карбонати»; «Силікати»; «Застосування неметалів та їх сполук. Колообіг неметалічних елементів в природі. Парниковий ефект»; «Історія чорної металургії в Україні»; «Корозія металів, захист від корозії. Поняття про сплави»; «Охорона навколишнього середовища під час виробництва й застосування металів»
• 11 клас містить теми: «Поняття про хімічні засоби захисту рослин, їхній вплив на навколишнє середовище»; «Охорона навколишнього середовища від забруднення в процесі переробки вуглеводневої сировини й використання продуктів її переробки»; «склад, будова, властивості фенолу. Застосування фенолу. Охорона навколишнього середовища від промислових відходів, що містять фенол»; «Мило, його мийна дія. Значення СМЗ. Захист природи від забруднення СМЗ»; «Анілін, склад, будова, властивості та добування. Охорона навколишнього середовища від промислових відходів, що містять анілін»; «Роль хімії в сучасному матеріальному виробництві»; «Хімія і здоров’я людини. Роль хімії в розв’язанні проблем захворюваності людства»; «Місце хімії серед наук про природу».

Важко допомогти людині, яка переконана, що в неї немає проблем. Подібно з нашою планетою, аби поліпшити її здоров’я, нам спочатку слід визнати, що вона хвора. Або освіта зробила б видатний поступ у врятуванні планети. Більшість людей нині глибоко розуміють, що земля зубожіла, забруднилась і людям слід щось з цим робити. Небезпека занепаду навколишнього середовища сьогодні більша, ніж загроза ядерної війни.

Глобальна проблема екологічного забруднення буде існувати до тих пір, поки все людство не об`єднається для її вирішення, тому що від цього належить майбутнє наступних поколінь. Як говорить древня індійська сентенція: “Природа – це не те, що ми отримали у спадщину від пращурів, а те що ми взяли у позику від нащадків.

VІІ. ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ З ХІМІЇ

 

Тема за програмою	Екологічні питання
Оксиди. Вода – природний окисник. Оксиди в природі	Охорона водойм. Закон про охорону водних ресурсів. Оксиди як забруднювачі атмосфери. Захист атмосфери  від шкідливих видів оксидів
Кислоти. Поширення кислот в природі	Кислотні дощі, які спричинюють зменшення родючості, загибель лісів, руйнування пам’яток архітектури, збільшення кількості захворювань.
Хлоридна кислота і хлороводень	Шкода. Якої завдає хлорид на кислота в разі потрапляння у водойми (гинуть риби, комахи, рослини)
Періодичний закон і періодична система хімічних елементів	Взаємозв’язок живої та неживої природи у формуванні хімічного складу природи. Ізотопи. Ядерні реакції. Радіація
Склад атомних ядер	Радіоактивний вплив на живі організми заходи щодо його зменшення та усунення
Поняття про розчини	Проблеми чистої води та її охорона від забруднення
Хімічна рівновага	Варварське ставлення до природи в одній країні може призвести до негативних наслідків у сусідніх країнах
Поняття органічні сполуки	Взаємозв’язок живого і неживого. Розклад органічних речовин
Метан. Склад і будова молекул. Фізичні й хімічні властивості метану	Екологічні аспекти використання газоподібного палива у промисловості й побуті
Полімери.  Склад і будова молекул. Властивості	Проблема утилізації полімерів. Використання полімерних виробів у побуті
Вуглеводи	Фотосинтез і розв’язання енергетичної прблеми
Теорія хімічної будови органічних речовин . Електронна природи зв’язків	Вуглець , як основа живої природи та взаємозв′язок живої та неживої природи.
Насичені вуглеводні	Використання газуватого палива. Проблема очищення природного газу та продуктів його згорання.
Ароматичні вуглеводні	Хлорорганічні пестициди , дія на живі організми . Фактори , що визначають забруднення продуктів харчування пестицидами , вплив переробки продуктів на вміст пестицидів у них.
Природні джерела вуглеводнів та їх переробка	Джерела забруднення нафтовими вуглеводнями . Перетворення вуглеводнів нафти в океанічному середовищі , їх дія на живі організми. Очисні споруди на нафтопереробних заводах . Нафтопродукти як паливо. Екологія транспорту.
Спирти та феноли	Токсична дія фенолу та його похідних на живі організми. Похідні фенолу як пестициди.
Складні ефіри. Жири	Хімічний склад СМЗ . Дія активних речовин на живі організми. Наслідки забруднення води активними речовинами.
Вуглеводи	Процес фотосинтезу та його екологічне значення . Фотосинтез та розв’язання екологічної проблеми.
Аміни. Амінокислоти	Циклічні сполуки як гербіциди. Токсична дія , здатність змінювати структуру нуклеїнових кислот. Розподіл гербіцидів та пестицидів у навколишньому середовищі.
Полімери	Використання пластмас як замінників металів. Проблема утилізації пластмасових відходів.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Розв'язання проблем охорони природи і раціонального природокористування неможливе без формування високого рівня екологічної культури кожного члена сучасного суспільства, особливо молоді. Тому в умовах державного становлення України одним із пріоритетних завдань національної школи є прищеплення майбутнім господарям країни загальнолюдських цінностей у ставленні до природи, забезпечення їх науковими знаннями про взаємозв'язок природи і суспільства, залучення до активної діяльності з охорони і поліпшення природногодовкілля.

Від того, наскільки глибоко усвідомлять учні потребу дбайливого, бережливого ставлення до природи як національного суспільного багатства, вмітимуть передбачати наслідки своєї поведінки, а також дій інших людей у природі, спиратися на глибоко наукові знання при виборі рішень стосовно природи у процесі своєї трудової діяльності, істотною мірою залежатиме майбутнє людства. Ставлення учня до природи свідчить про рівень його культури, його позицію як громадянина незалежної України.

Практика показує, що екологізація є складовою частиною оновлення суспільства, яка відображає і формує його свідомість, нове мислення.

Підсумовуючи, зазначимо, що в теперішніх умовах вирішення екологічних проблем є найбільш пріоритетним для збереження життя на Землі. Саме тому формування екологічної компетентності учнів є одним із найважливіших завдань.

Майбутнє нашої планети та нашого життя – це молоде, підростаюче покоління, а  отже, наші перспективи залежать від виховання молодого покоління здатного співіснувати в гармонії з природою, берегти та відтворювати її скарби. Адже існування людства залежить від природного середовища.

Кожен з нас – це частина природи.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

ДОДАТОК А

РОЗРОБКА УРОКУЗ ТЕМИ:

"ОКСИДИ. ОКИСНЕННЯ. ГОРІННЯ"

Цілі:   розширити уявлення про оксиди як продукти горіння, процес горіння, мимовільне окиснен­ня; пояснити умови виникнення та припинення горіння, механізм дії засобів пожежогасіння, заходи протипожежної безпеки в побуті й на виробництві; розвивати вміння складати рівняння хімічних реакцій взаємодії кисню з простими речовинами; поглибити знання про склад складних речовин на прикладі оксидів; удосконалювати навички складання бінарних сполук; закріпити хімічні властивості кисню.

Тип уроку: комбінований

Форми роботи: групова та індивідуальна форми роботи, бе­сіда.      

Обладнання: періодична система хімічних елементів, опорна схема «Кисень».     

Епіграф уроку:

Это знают все на свете:

Кислород нужен планете.

Это знают даже дети:

Без него не жить на свете.

И животные, и люди –

Все вдыхают кислород.

Без него и у растений

Фотосинтез не идет.

И в больнице дядя доктор,

Чтоб микробы одолеть,

Кислород дает больному,

Чтоб болезнь преодолеть.

А электрогазосварщик,

Чтобы трубы заварить,

Кислород дает в горелку,

Чтобы дырку победить.

Тайны есть у кислорода,

Чтобы их узнать, дружок,

Ты бери скорей учебник,

И в припрыжку на урок!

Хід уроку

I. Організація класу

II. Актуалізація опорних знань

Диктант

1. Хімічний символ елемента Оксиген
2. Відносна атомна масаОксигену
3. Валентність Оксигенуу сполуках
4. Формула простої речовини кисень
5. У вигляді якої ще простої речовини Оксиген зустрічається в приро­ді
6. Відносна молекулярна маса кисню
7. Відносна молекулярна маса озону
8. Назвіть основні фізичні властивості кисню
9. Основне джерело одержання кисню в природі
10.  Основний спосіб промислового одержання кисню
11.  До якого типу належать реакції одержання кисню
12.  Які речовини називаються каталізаторами

Парна перевірка. Учні обмінюються зошитами.

Вчитель зачитує питання – учні пропонують свої варіанти відповідей

IІI.Мотивація опорних знань

1. Допишіть рівняння реакції горіння і розставте коефіцієнти. Назвіть речовини

Zn + О₂ →

N + О₂ →

АI+ О₂ →

С + О ₂ →

Sі + О₂ →

Мg + О₂ → 

Li + О₂ →

Сг + О₂ →

Сu + О₂ →

Hg + О₂ →

S + О₂ →

Са + О₂  →

IV. Викладення нового матеріалу

Ми розглянули ряд реакцій. В усіх випадках отримувалися речовини. Які? (Оксиди)

• Чи можливі ці реакції в звичайних умовах? (одні так, інші ні)
• В якому випадку горіння відбувається швидше: у чистому кисні чи на повітрі? (У чистому кисні).

А без доступу повітря горіння неможливе взагалі.

• Папір добре горить. А чому наші зошити не загоряються зараз? (Не­обхідно внести їх у вогонь, тобто нагріти. Для кожної речовини існує температура, за якої вона загоряється, наприклад, для дерева ця тем­пература становить близько 270 °С, для вуглецю – 350 °С, для білого фосфору – близько40 °С, для азоту –близько2500 °С).

Така температура називається температурою загоряння.

• Отже, які умови мають виконуватися для виникнення горіння?
• Доповідь учениці
• Деякі речовини можуть повільно окиснюватися під впливом повітря без температури загоряння. Наприклад, залізо іржавіє, срібло вкриваєть­ся сірим нальотом. Такий процес називають мимовільним окисненням.
• Дуже важливо дотримуватися правил ТБ. (Бували випадки коли на станціях СТО траплялися пожежі. Самозаймалася ганчірка)
• Нас в природі оточують ряд різних речовин: простих, складних
• І от перші складні речовини з якими ми ознайомилися – це оксиди.
• Як ви вважаєте чи важливі вони?
• Учні класу виявили бажання розповісти про ті, які їх найбільше вразили та зацікавили. Будь-ласка!

Розповіді учнів

Фізкультхвилинка

V. Закріплення матеріалу

Клас поділяється на групи, кожна група одержує завдання.

1. 1.  Розкажіть про поширення Оксигену в природі.

2. Допишіть рівняння реакцій і розставте коефіцієнти:

а) Мg+ О₂ →       б) НgО →

2. 1.  Розкажіть про будову молекули кисню, його фізичні властивості.

2. Допишіть рівняння реакцій і розставте коефіцієнти:

а) Н₂+ О₂ →      б)КNО₃ →   

3. 1.  Розкажіть про хімічні властивості кисню.

2. Допишіть рівняння реакцій і розставте коефіцієнти:

а) S+ О₂ →                                     б) КМnО₄ →

4. 1.  Розкажіть про лабораторні способи одержання кисню.

2. Допишіть рівняння реакцій і розставте коефіцієнти:

а) Zn + О₂ →б) Н₂О₂

5. 1.  Розкажіть про застосування кисню.

2. Допишіть рівняння реакцій і розставте коефіцієнти:

а) Р+ О₂ →                                   б) Н₂О →

Один представник кожної групи усно відповідає на теоретичне за­питання, другий записує рівняння реакції .

VI. Підбиття підсумків

Сьогодні ми дізналися, що реакцією горіння можна керувати. У кожної речовини є температура загоряння. Наприклад, для Р вона дуже висока, ці речовини називаються легкозаймистими й повинні зберігатися у відповідних умовах відповідно до правил техніки безпеки.Підбиття підсумків уроку. Виставляння оцінок.

А урок хотілося б закінчити чудовим віршем-загадкою:

Есть в природе нашей

Бесцветный, легкий газ.

Как он называется,

Узнаете сейчас.

Содержится он в воздухе,

В воде, камнях, везде,

Им дышат все на свете,

И рыбы в том числе.

В ракетных двигателях он

Все шире применяется

И под давлением всегда

В баллонах сохраняется.

Среди всех газов на Земле

Этот самый лучший.

Без него, как без воды,

Не выжить нам на суше.

Все, конечно, догадались,

Что это за газ.

И, подумав лишь немного,

Мы назовем его сейчас…

VІІ. Домашнє завдання

1. Ярошенко О.Г.  §37 ст. 171-174. № 1, 2, 3

2. Високий рівень – №4, 5

Підготуватися до контрольної роботи

ДОДАТОК Б

РОЗРОБКА УРОКУЗ ТЕМИ:

"ВОДА ЯК ВАЖЛИВИЙ ПРИРОДНИЙ ОКСИД. ЗНАЧЕННЯ ВОДИ В ПРИРОДІ, НАРОДНОМУ ГОСПОДАРСТВІ ТА ПОБУТІ. ОХОРОНА ПРИРОДНИХ ВОДОЙМ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ"

Мета: узагальнити значення учнів про воду як найпоширенішу речовину на Землі, її фізичні і хімічні властивості, підвести учнів до оцінки ролі води в житті рослин, тварин і людини, до розуміння необхідності бережливого та економного ставлення водних ресурсів, формувати уявлення про способи очищення води на землі.

Форма проведення: круглий стіл.

Попередньо учні були поділені на групи: фізики, хіміки, біологи, екологи, географи. Кожна група отримала завдання підготувати відповідний матеріал до уроку. Окремі учні написали реферати, підготували цікаві повідомлення про незвичайні властивості води.

 

Написи на дошці:

"Вода – чудо природи"

"Вода – еліксир життя"

"Вода – це початок і суть усього"

Хід уроку

"Вода, у тебя нет ни вкуса, ни цвета, ни запаха, тебя не возможно описать, тобой наслаждаются, не ведая что ты такое. Нельзя сказать, что ты необходима для жизни: ты – сама жизнь. Ты наполняешь нас радостью, которую не объяснить нашими чувствами, с тобой возвращаются к нам наши силы, с которыми мы уже простились. По твоей милости в нас вновь начинают бурлить высохшие родники нашего сердца. Ты самое большое богатство на свете…"

 Антуан де Сент – Экзюпери

Цими словами я  б хотіла розпочати наш урок.

Питання до дітей:

1.        Які речовини називають оксидами?
2.        Наведіть приклади оксидів, які за звичайних умов перебувають у твердому рідкому і газоподібному станах.
3.        Назвіть найвідоміший рідкий оксид, з яким ви стикаєтесь щоденно? 

Так, це – вода. В.І.Вернандський писав: "Вода стоїть окремо в історії нашої планети. Немає природного тіла, яке б не могло зрівнятися з нею за впливом на хід основних з найграндіозніших процесів. Немає земної речовини – мінералу, гірської породи, живого тіла, яке б не містило її"

Група географів підготувала матеріали про поширення води в природі.

 

Доповідь географів.

Учитель:

Група біологів підготувала повідомлення про вміст води в живих                    організмах.

Доповідь біологів.

Учитель:

Втрата організмом великої кількості води спричиняє його загибель. Без їжі людина може прожити 30 – 50 днів, а без води – 3 дні. У живи організмах жоден процес не відбувається без участі води.

Доповідь географів.

Учитель:

Вода –незвичайна речовина.

З давніх-давен люди розуміли що без води не може існувати жоден живий організм.

Вода стала предметом обожнювання.

Однак сила води лякала людей.

Це спонукало мислителів вивчити природу та її багатство.

Про те, щовода може перебувати в трьох агрегатних станах, знав ще грецький філософ Фалес із Мілета в VІ ст. до н.е.

Що ж відомо вам про агрегатні стани води та інші її властивості?

Доповідь фізиків.

Учитель.

Молекули води мають міцні зв’язки.

Розкласти воду на водень і кисень можна за допомогою електричного струмута хімічним шляхом.

 Н₂О→ 2Н₂ + О₂

Доповідь хіміків.

Доповідь географів.

Учитель:

Людина використовує воду у побуті, сільському господарстві, та промисловості. Щоб виростити 1кг овочів чи зерна, витрачають 2т води, а м’яса – 20т!

Розвиток виробництва, збільшення населення потребують великої кількості води. Україна не дуже багата на водні ресурси. Вона забезпечена прісними водами у 15 – 16 разів менше, ніж, наприклад, Росія. Тому проблема охорони та раціонального використання водних ресурсів є актуальною для України. Причинами, що призводить до дефікації прісної води, є інтенсивне зростання потреби у воді у зв’язку з ростом населення та розвитком галузей виробництва, що потребують великих затрат водних ресурсів; скорочення водоносних рік, яке пов’язано з осушенням боліт, вирубуванням лісів, розорюванням луків, що призводить до скорочення рівня ґрунтових вод; не економне використання води; забрудненння водойм промисловими та побутовими стоками.

Доповідь біологів.

Учитель:

На кожному великому підприємстві мають працювати очисні споруди, на яких уловлюються спеціальні специфічні забруднювачі. Наприклад, для автозаправних станцій, що забруднюють стічні води нафтопродуктами, розроблені спеціальні очисні споруди, в яких роль фільтрів відіграють дерев’яні стружки та відходи виробництва нетканих матеріалів.

Проте всі ці споруди не можуть повною мірою розв’язати проблему захисту водойм від забруднення.

Щоб зберегти воду чистою, необхідною перестати розглядати водойми як резервуари для відходів. На великих підприємствах ця проблема може бути розв’язана шляхом переходу на замкнену систему водопостачання або безтічну технологію.

Доповідь екологів.

Доповідь біологів.

Учитель:

Висновок:

1.        Вода – безцінний скарб природний дарунок, необхідний для життя всього живого на Землі.
2.        На підприємствах слід упроваджувати маловідходні технології та замкнені системи водокористування, передбачати зменшення шкідливих викидів в атмосферу водойми, відкриті ділянки ґрунту, а також будувати очисні споруди.
3.        Не можна зливати неочищені стічні води промислових підприємств та тваринницьких ферм у закриті водойми.

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК В

РОЗРОБКА УРОКУ З ТЕМИ:

 "НІТРАТИ ЇХ ВМІСТ У ПРОДУКТАХ ХАРЧУВАННЯ"

Мета:

• на основі загальних властивостей добування середніх солей розглянути добування солей нітратів;
• на основі загальних хімічних властивостей середніх солей розглянути хімічних властивостей нітратів, виділяючи серед них загальні та специфічні;
• закріпити вміння учнів записувати рівняння реакцій у іонному вигляді, а для окисно-відновних – складання схем електронного балансу;
• акцентувати увагу на проблемі вмісту нітратів у продуктах харчування, розглянути шляхи її розв’язання;
• закріпити практичні навички та вміння проведення хімічного експерименту, повторити основні правила з техніки безпеки;
• виховувати в учнів екологічну культуру, естетику проведення хімічного експерименту;
• розвивати в учнів культуру мовлення, вміння логічно мислити, робити узагальнення та висновки. 

Обладнання: схеми, таблиці-порівняння, дидактичний матеріал

Тип уроку: творчо-продуктивний

«Розум полягає не тільки  у знанні,

але й в умінні докладати знання на ділі»

Аристотель

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань

Диктант

1. Елемент 5 групи, складова білків. (Нітроген)

2. Який газ називають нежиттєвий? (Азот)

3. Елемент 5 групи, що входить до складу зубів, а також його називають світоносний. (Фосфор)

4. Речовина, що входить до складу сірників. (Червоний фосфор)

5. Як називаються солі нітратної кислоти? (Нітрати)

6. Які з нітратів називаються селітрами? (Солі лужних металів)

7. Що входить до складу їжі? (Білки, жири, вуглеводи)

8. Де починається процес травлення? (В порожнині рота)

9. Які речовини, крім білків, жирів і вуглеводів, містяться в їжі? (Вітаміни)

10. Які захворювання можуть виникати при нестачі вітамінів? (Цинга, куряча сліпота, рахіт)

11. Який процес відбувається у тонкому кишечнику? (Всмоктування)

12. Самий гарячий орган? (Печінка)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель: З’ясовує думку учнів стосовно причини вивчення неорганічних сполук (нітратна кислота широко застосовується в промисловості та сільському господарстві; можна передбачити, що її сполуки теж будуть мати велике практичне значення). Крім того, вчитель нагадує, що нітратна проблема породжена ХХ століттям, що слово «нітрати» за останні роки щільно «оселилося» на сторінках газет і журналів, набуло містичного значення для малоосвічених людей. Матеріал сьогоднішнього уроку допоможе нам дати відповідь на запитання «Нітрати – це благо чи зло?»

ІV. Вивчення нового матеріалу

Учні записують тему уроку. Звертається увага учнів на епіграф уроку

Добування нітратів

Бесіда

• Можна добути шляхом взаємодії класів неорганічних сполук?
•  Чи можемо спрогнозувати з чим ще можуть взаємодіяти ці класи окрім них самих?
• Кислота + Ме
• Оксид (МеО) + оксид (неМеО)
• Гідроксид + оксид (неМеО)
• Який кислотний оксид нітратної кислоти? Як це можна дізнатись?

Віднімаємо від кислоти воду

Запис реакцій на дошці

Фізичні властивості нітратів

• Згадаємо які ж фізичні властивості характерні солям?
• Що взагалі характеризують фізичні властивості?
• Як ви вважаєте який агрегатний стан матимуть солі?
• Який колір?
• Я так думаю, що колір визначатиме метал, а ви?
• Що можна сказати про розчинність?

      (Зверніться до таблиці розчинності)

Хімічні властивості

• Робота з дидактичним матеріалом
• Робота з підручником:

• Виділяємо загальні властивості
• Специфічні

Повідомлення учнів

«Причини перевищення норми вмісту нітратів у продуктах»

Серед причин розрізняють:

• Порушення технології застосування мінеральних добрив, безконтрольне внесення їх у ґрунт великими дозами;
• Характер  ґрунту,  природні умови, густота посівів;
• Мала сонячна радіація, надлишок вологи;
• Вміст нітратів збільшується в червні-липні перед збором урожаю, особливо під час останнього підживлення добривами;
• Незрілі овочі, а також овочі раннього дозрівання, ніж дозрілі нормальної зрілості. Є рослини, які за своєю природою самі накопичують нітрати (до 450-2280 мг/кг);

І-зелені культури (кріп, зелена цибуля, петрушка, салат, шпинат), ІІ-буряк, ІІІ- капуста, морква – це рослини – нітратонакопичувачі. (Демонстрація табличних даних).

Учитель. У травному тракті нітрати частково відновлюється нітратредуктазою мікрофлори в нітрити. Останні взаємодіючи з амінами, утворюють канцерогенні нітрозаміни, що проникають у кров, де окислюють двовалентний Ферум гемоглобіну до тривалентного, утворюючи метгемоглобін. Зі збільшенням вмісту метгемоглобіну зменшуються захисні сили організму, порушується обмін речовин. Нітрозаміни сприяють утворенню злоякісних пухлин різноманітної локалізації. Значна кількість нітрозамінів міститься в копчених і консервованих м’ясних і рибних продуктах. Метгемоглобін  пригнічує дихальний центр, бо не переносить кисню.

Повідомлення учня

"Вплив нітратів і нітритів на живий організм"

Учитель:

Характеризує ознаки отруєння нітратами: (розгляд таблиці) нудота, задишка, посиніння шкірних покривів і слизових, пронос. Супроводжується все це загальною слабкістю, запамороченням, болями в потиличній області, прискореним серцебиттям, потемніння в очах.

Перша медична допомога: випити 1-2 склянки блідо-рожевого розчину марганцівки або 2 столові ложки активованого вугілля. Викликати швидку медичну допомогу.

Шляхи надходження нітратів в організм людини: (розгляд схеми)

Вміст нітратів у овочах: (розгляд таблиці)

Вміст нітратів у рослинах: (розгляд таблиці)

Накопичення нітратів у продукції відкритого ґрунту: (розгляд таблиці)

Фактори, що зменшують вміст нітратів: (розгляд таблиці)

1. Вітаміни А, Е, С виявляють захисну дію у разі тривалого впливу нітратів.
2. Ефективно знижує концентрацію сік редьки японської.
3. Використання овочів у складі багатокомпонентних страв (салатів).
4. Відварювання: у відвар переходить до 85% нітратів, особливо якщо овочі попередньо були порізані.
5. Попереднє очищення, ретельне миття овочів зменшує вміст нітратів на 10%.
6. Кріп, зелену цибулю ставлять у букети на пряме сонячне проміння, хоча це значно погіршує їх смак.
7. Консервування, квашення, соління, маринування.
8. Зберігатися повинні відбірні – непошкоджені і чисті овочі, бо на пошкоджених ділянках до небажаних результатів призводить поверхнева мікрофлора.
9. Овочеві соки чи пюре готувати безпосередньо перед вживанням.
10.  Зберігання на холоді сповільнює процес, але не зупиняє його.
11.  Знімати верхнє листя капусти, обрізувати кінчики моркви, буряка (саме в цій частині багато всмоктуючи корінців).
12.  Буряк, кабачки, капусту перед приготуванням необхідно нарізати дрібними кубиками, 2-3 рази залити теплою водою, витримуючи по 5-10 хв.
13.  Овочі краще підживлювати органічними добривами.

Допустимий вміст нітратів: (в мг/кг по нітрат-іону)

• Цибуля перо – 400
• Капуста білокачанна – 300
• Морква – 300
• Огірки – 150
• Буряки – 140
• Картопля – 80
• Помідори – 60
• Цибуля ріпак – 60
• Кавун – 45
• Диня – 45

Вчитель:

Використання нітратів:

1. Як мінеральні добрива;
2. Як харчові добавки:

• під час виробництва м’ясних і ковбасних виробів (допускається 0,5-0,6% натрій нітрату в харчовій солі);
• під час консервування м’ясних продуктів, риби;

3. У піротехніці – нітрати  Барію, Стронцію, Плюмбуму (ІІ);
4. У воєнній справі:

- амоній  нітрат для виробництва вибухових речовин

- амонітів. Наприклад, до складу амоналу входить тол, порошкоподібний алюміній.

Повідомлення учня

"З історії виготовлення чорного пороху"

Основна реакція:

3NН₄NО₃ + 2Аl 3N₂ + 6Н₂О + Аl₂О₃ + Q

Склад більшості вибухових  речовин: окисник (нітрати металічних елементів) і пальне (дизельне паливо, деревне борошно, алюміній). Виділення теплоти під час згоряння алюмінію підвищує енергію вибуху.

Під час виготовлення чорного пороху використовують 75% КNО₃, 15% С, 10% сірки за масою.

Хімічна реакція:

КNО₃ + 3С + S → N₂ + 3СО₂ + К₂S + Q

Вперше порох добув у 808 р. алхімік Сюйцзи.

Два продукти горіння – гази, а калій сульфід – тверда речовина, що викликає після вибуху дим. Джерело кисню (окисник) – калій нітрат. Якщо посудину, наприклад, трубу із запаяним з одного отвору, закрити рухомим тілом – ядром, то під тиском порохових газів ядро виштовхується. В цьому проявляється метальна дія пороху. А якщо стінки посудини, у якій знаходиться порох,  недостатньо міцні, то посудина розривається під дією порохових газів на дрібні уламки, що розлітаються навкруги з величезною кінетичною енергією.

Шість століть у воєнній справі використовували чорний порох. За стільки часу склад його практично не змінився, змінювалися лише способи якого виробництва.

Лише в середині минулого століття замість чорного пороху почали використовувати нові вибухові речовини з великою руйнівною силою. Вони швидко витіснили чорний порох з військової техніки.

Тепер його використовують як вибухові речовини в гірській справі, а також як мисливський порох.

V. Узагальнення знань

Фронтальна бесіда

VІ. Домашнє завдання

Підготуватися до ТО

 

ДОДАТОК Д

РОЗРОБКА УРОКУЗ ТЕМИ:

"ЗНАЧЕННЯ ХІМІЇ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ"

Мета

• Дати уявлення про місце хімії серед наук про природу, пояснити роль хімії у формуванні наукової картини світу, розглянути структуру сучасної хімічної науки, виявити взаємозв’язок між природничими науками; розвивати вміння порівнювати та класифікувати поняття; створити умови для творчості й обміну ідеями.
• Показати значення хімічних процесів у природі, застосування хімічних знань для вивчення біологічних процесів і природних явищ; формувати дбайливе ставлення до природи, показати необхідність збереження природних багатств як важливого матеріалу життєзабезпечення людини; створити умови для самостійної пошукової роботи, для обміну думками; розвивати вміння аргументовано відстоювати власну позицію під час дискусії.
• Поглибити і розширити знання учнів про роль хімії у створенні нових матеріалів, ознайомити з енергетичними проблемами та способами їх розв’язання; дати уявлення про поновлювальні і не поновлювальні сировинні ресурси; ознайомити з основними екологічними проблемами, показати роль хімії у розв’язати цих питань; ознайомити зі значенням хімії у побуті; виховувати екологічну свідомість учнів.

Обладнаннята матеріали

Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, опорна схема, навчальна таблиця.

Тип уроку

Узагальнення і систематизація знань.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

Оголошення теми уроку, плану й основних цілей уроку.

IІ.Актуалізація опорних знань учнів

• Назвіть науки, з якими ви познайомились  в школі.
• Які науки, крім цих, вам ще відомі.

IІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Класифікація наук

Клас об’єднується в малі групи (по 3-5 учнів), одна з яких виконує роль експертів (група «сильних учнів). Групи отримують завдання: запропонуйте власну класифікацію наук у вигляді схеми, визначте її основний принцип.

Розповідь учителя

Зручно класифікувати науки, виходячи з того, у якому світі, та в якій галузі знань, діє і працює певна наука. Можна виділити чотири світи: світ ідей, світ природи, світ культури і світ людський, життєвий і практичний. У кожному із цих світів існують особливі речі, особливі завдання, норми та цінності. Цій класифікації відповідає класифікація наук, що включає інтелектуалістику (мистецтво оперувати ідеями, науки – математика, філософія, метафізика, теологія), природознавство, культурологію (розуміння культури, науки – соціологія, історія, етнографія) і праксеологію (теорія дії, науки – фізика, математика, хімія, психологія, а також – етика, економіка, педагогіка, політологія, юриспруденція).

2. Місце хімії серед природничих наук

Бесіда

• До яких наук належить хімія?
• Які науки належать до природничих наук?
• Назвіть, що є об’єктом вивчення: а) астрономії, б) біології, в) географії, г) фізики.
• У чому виявляється зв’язок між предметами вивчення цих наук і тим, що вивчає хімія?
• Які частинки вивчає хімія? Які вони мають розміри?
• Які частинки вивчає фізика?
• Яка наука вивчає природні об’єкти, що утворюють поверхню Землі?
• Що вивчають астрономія й астрофізика? Яка наука вивчає будову Землі?
• Що вивчає біологія?
• Об’єкти якої науки можна вважати найпростішими, а якої – найскладнішими?
• Визначте місце хімії в ієрархії природничих наук. Складіть схему.
• 3 якою наукою найтісніше пов’язана хімія?

3. Структура хімічної науки

Робота з підручником ст.208 мал.64

 

 

 

 

 

 

 

4. Взаємозв’язок хімії з іншими науками

Дискусія

 

5. Роль хімічних знань у пізнанні природи

• Хімічні процеси в атмосфері.
• Хімічні процеси в гідросфері.
• Хімічні процеси в літосфері.
• Хімічні процеси в біосфері.
• Хімічна суть та значення фотосинтезу.

Робота з підручником. Обговорення матеріалу

6. Значення хімії:

• у створенні нових матеріалів.
• у вирішенні енергетичної проблеми.
• у вирішенні сировинної проблеми.

7. Значення хімії у побуті.

Доповіді учнів. Обговорення матеріалу

8. Хімія і екологія

Доповіді учнів. Обговорення матеріалу

V. Узагальнення й систематизація

У доповіді ООН «Глобальна екологічна перепектива-2000» розглянуто проблеми екологічного характеру, що можуть виявитися основними в ХХІ ст.:

• урбанізація;
• видалення відходів;
• забруднення повітря;
• хімічне забруднення;
• виснаження озонового шару;
• зникнення лісів і спустелення;
• зміна клімату;
• в результаті викиду парникових газів;
• деградація ґрунтів i екосистем;
• нестача і забруднення питної води;
• скорочення біорізноманіття;
• зростання кількості населення (i його, переміщення);
• виснаження природних ресурсів;
• порушення біогеохімічних циклів;
• поширення захворювань (включаючи появу нових)

 та ін.

Майже кожна із цих екологічних проблем може призвести до загибелі людства і біосфери, якщо продовжуватиметься стихійний розвиток цивілізації ООН пропонує стратегію сталого розвитку.

Сталий розвиток – це соціально бажаний, економічно життєздатний i екологічно стійкий розвиток суспільства. Це – глобальний проект спільного майбутнього для всього людства. Альтернативою сталому розвитку є занепад і деградація довкілля, а разом із ним i людини спочатку як соціальної, а згодом і як біологічної істоти.

Дискусія

Пропозиції, щодо покращення екологічної ситуації

• Творчі завдання
  • Чи можна зменшити потепління клімату, якщо зараз усім автолюбителям відмовитися від власного автомобіля?
  • Як ви оцінюєте якість питної води в нашому регіоні? Як її можна покращити?
  • Як можна видалити різні плями з одягу: від іржі, вершкового масла, йоду, морквяного соку, соняшникової олії, м’ясного соусу? (Від іржі – лимонною кислотою, вершкового масла – бензином або порошком крейди, м’ясного соусу – пральним біоактивним порошком, морквяного соку – ультрафіолетовим опроміненням – УФ лампою, йоду – бензином або фіксажем).
  • У вас виникла підозра, що бензин розведений водою. Чи можна за допомогою негашеного вапна перевірити наявність води в бензині? Чи будуть для цього потрібні ще які-небудь реагенти? (Якщо бензин містить воду, то при додаванні до нього негашеного вапна утвориться розчин із лужною реакцією це легко виявити за допомогою універсального індикаторного паперу, лакмусу чи фенолфталеїну – пургену).
  • Скласти твір-роздум «Яким би було наше життя, якби в ньому  не використовувались продукти хімічного виробництва»

VІ. Підбиття підсумків

Рефлексія – інтерактивна вправа – «Три слова»

З поданих слів, які написані на дошці (роздратування, тривога, спокій,злість, радість, байдужість, задоволення, натхнення, спокій, упевненість, невпевненість, насолода, нудьга ) обрати три тих, які передають їхній стан, настрій на даний момент.

VІІ. Домашнє завдання

1. Ярошенко О.Г.  §36-37 №1

2. Високий рівень - №3

 

ДОДАТОКЕ

ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІД:

"ЕКОЛОГІЧНИЙ ВЕРНІСАЖ"

Мета: розширити коло екологічних знань учнів, розвивати творчі здібності учнів, уміння виступати публічно; виховувати бережливе ставлення до оточуючого світу. Виховувати почуття відповідальності за життя майбутніх поколінь

Класи: 5-11

Охорона природи повинна стати моральною категорією i користуватися пріоритетом за будь-яких політичних ситуацій та компромісів.

Амосов

Людина нещасна лише тому, що відреклася від природи.

П. Гольбах

1 ведучий:

Земля – наш дім

А я значна частина,

Я – не людина, я – природа,

Я – саме та велика сила,

Що все живе навкруг створила.

Керую я вітрами, водами, ґрунтами,

Все підкоряється мені.

А ти, людино, не коришся мені,

Поглянь-но, що зі мною ти зробила...

2 ведучий:

Наскільки злободенно i життєво важливо берегти довкілля сьогодні вже розуміють майже всі. Проте взаємини людини з природою i на початку третього тисячоліття почасти розглядаються як протистояння двох багато в чому ворожих світів – світу природи і світу людини.

Відомий австрійський біолог лауреат Нобелівської премії Конрад Лоренц, характеризуючи фатальні наслідки такої згубної «філософії», писав: «Повсякденне життя людей перебігає серед мертвих витворів людських рук, тому люди втратили здатність розуміти живі створіння і спілкуватися з ними. Ця втрата пояснює, чому людство в цілому демонструє такий вандалізм по відношенню до світу живої природи, який оточує нас i підтримує наше життя. Спробувати поновити втрачений зв’язок між людьми та рештою живих організмів, які мешкають на нашій планеті, – дуже важливе дуже достойне завдання. Врешті-решт від успіху чи провалу подібних спроб залежить, чи загубить людство себе з усіма живими істотами на Землі чи ні».

1 ведучий:

Екологія всебічно торкається людського життя, так само і ми – учні вболіваємо за нашу планету.

До вашої уваги – авторський вірш учениці 5класу– «Весна»

Сонце в небі припікає,

Все довкола оживає.

І дерева й віти всі

Розквітають навесні,

Жайворонки прилітають

І пісні свої співають.

Небу, сонцю, і траві – ці пісні!

2 ведучий:

До вашої уваги – інсценівка учнів 6 класу «Дюймовочка у ХХІ столітті»

Автор: Довго і щасливо жила Дюймовочка разом з ельфами у дивовижному Квітковому Королівстві. Але одного разу вирішила Дюймовочка здійснити подорож до річки, у якій живе Жаба зі своїм сином, та на поле, де мешкають Кріт та Миша.Коли Дюймовочка вирушила у подорож з Квіткового Королівства, то виявилось, що на Землі час спливав швидше, ніж у Королівстві, і уже ХХІ століття.

Дуже змінилася за цей час Земля. Ніби так само світить Сонце, зеленіють дерева та куші, над квітами літають метелики та пташки. Але якісь сумні всі були і невеселі.Дюймовочка підійшла до річки. Тільки що це з річкою? Вона непривітна і сумна. Дюймовочка запитала у річки:

• Ти була колись глибока,

Швидкоплинна, світлоока.

Чом же стала каламутна?

Чом плюскочуть хвилі смутно?

Річка відповідає:

• Як мені не сумувати?

Всі отрутохімікати

Постікали в мою воду,

Зіпсували чисту вроду.

Занесло, замело світ сміттям,

І немає в природі пуття.

У річках, у озерах, в морях

Розвелось того бруду вже страх.

А маленьке жабенятко заплакало:

- Ой, біда! Що це за вода?

Хімікати в ній усі,

І мені в ній важко жити –

І на дні, і на воді,

А було колись: жабки весело скакали.

А який концерт давали!

Засмутилася Дюймовочка і пішла у степ, де жили Миша та Кріт. Миша і Кріт зраділи Дюймовочці, але теж розповіли, що новини у них дуже погані.

Кріт:

- Не з’їси кавуна без нітратів,

В молоці їх є також багато.

П’є отруту невинне маля,

Стогне з болю планета Земля.

Миша:

- Завихрили тайфуни над світом,

Мітить пил від Чорнобиля, слідом –

Землю й води, ліси i гаї,

Нищить мрії рожеві твої.

Кріт:

 - Рак, саркома й страшна лейкемія,

Важко й вимовить – гіперплазія

Стали часті слова у звучанні.

Гинуть люди в безмежнім стражданні.

Ще більше засумувала Дюймовочка, і полинули слова. Ці слова почула Сорока-білобока, підхопила і рознесла по всіх усюдах. Прислухайтеся люди…

Боги й люди! Над світом ви згляньтесь!

Загубити себе й світ не дайте!

Захистіть i травинку, й дитя,

Збережіть на планеті життя!

1 ведучий:

До вашої уваги – вірш «Чи можна цього не робити»,  читають учениці 5 класу

Хіба не можна цього не робити

І не губити знову білий світ?

Та треба ж разом, миром захистити

Його на сотню зим прийдешніх, сотню літ.

Ми можемо садити сад зелений,

Калину на причілку біля хати...

Чи, може, вже закладено у гени

Смітити, руйнувати i вбивати?

Вінцем прароди величаєшся, Людино!

Хіба коли нівечиш пишні шати,

Тобі байдуже все чи все єдино,

Який ми світ у спадок зможем дати?

Хіба тобі не закортить на руки

Дітей народжених своїх здорових взяти?

Чи, може, не захочеться, щоб внуки

Ступили в пору до твоєї хати?

Єдиним днем живемо, як чужинці,

У космос тягнемо брудну жадобну руку.

Господарі Землі ми чи злочинці?

У спадок що залишимо онукам?

2 ведучий:

До вашої уваги – пісня «Не ламай калину» у виконанні ансамблю дівчат 8 класу

1 ведучий:До вашої уваги – «Ода воді», у виконанні учня 7 класу

З джерельця гомінливого, з струмка

Бере початок річенька-ріка.

Несе одвічно, котить свою воду…

Воді складаємо що величну оду.

Без неї в світі «ні туди, ані сюди»,

Реакція не йтиме без води,

Не виросте із квіточки зернятко,

Не ляже в купіль плекане дитятко,

Її беремо для миття, прання, пиття,

У лоні матері у ній росте дитя.

Людину порятує враз від смерті.

Вода – життя основа i безсмертя!

Планету хочеш для нащадків зберегти?

Про воду, друже, не забудь найперше ти

2 ведучий:До вашої уваги – «Екологічні куплети» від учнів 9 класу

Ой у нашому селі

Аж три річечки були:

В першій греблю розірвало,

В другій теж води не стало.

Третя річка – це калюжа,

А орендарям байдуже.

Воду вміло випускають,

Рибку тільки забирають.

А я бідна лісосмуга,

Водяного я подруга.

В мене теж проблем багато,

В них людина винувата.

Сміття й бруд навколо мене,

Пляшки, склянки та бляшанки –

Люблять люди погуляти,

Тільки нікому прибрати!

1 ведучий:До вашої уваги – вірш «Мій край»,  читають учениці 5 класу

Дерева, що радуютьлистямрясним,

Іквіти пахучі, проміннямзлотим.

Умиті, босонечко радо зійшло,

І світлойого нам тепло принесло.

Природа співає, танцюють хмарки,

І слухають люди її залюбки.

Романтика річки, що тихо пливе,

Мене зачарує i в вирій майне.

У полі пшениця, як золото, сяє,

Над нею пташина тихо літає...

І знову прокинуся вранці сама

З думками про дивну природу, одна.

Погляну у вікна на всі ті машини,

Що гублять природи чарівні перлини,

Коли вже здійсняться всі мої мрії?

Чи, може, даремно плекаю надії?

Згляньмося, люди! Станьмо добріші!

Квіти, сади, вони, мабуть, рідніші,

Нiж всі механізми, що ми збудували...

Природо! Самих ми себе покарали

2 ведучий:

До вашої уваги – пісня «Подивись навкруги» (на мотив «Червона рута») від учнів 8 класу

Подивись навкруги, що з природою стало:

Дихать зовсім нічим, люди всі у печалі.

Може десь у лісах, ще щебече пташина,

Але в місті у нас сум мелодії лине.

Приспів:

Чистеньку воду

Не шукай у джерелах,

  Бо чорнобильський дим

  Вже і тут є, повір,

  А колишняя врода

  Зелененьких лісочків

  Відійшла в давнину,

  Ти повір.

1 ведучий:

До вашої уваги – «Подорож до «Музею води» - інформація від учнів 7 класу

У місті Києві у парку Хрещатий по вул. М.Грушевського 1в знаходиться Водно-інформаційний центр, більш відомий під назвою Музей Води.

Експозиції музею розташовані під землею, звідки i бере початок основа всього життя – вода.Спочатку ми спускаємося на ліфті вниз у царину води.Поступово переходимо в зал, де розповідають про всі водні багатства землі. Вибравши місце на глобусі, натискаємо кнопку, i на екрані демонструється фільм з розповіддю про водні запаси саме цієї крани.Захоплює кам’яна печера, у яку можна сховатися під час справжньої грози, цікаво пройти по містку i торкнутися рукою водоспаду.Корисну інформацію про економне ставлення та збереження водних ресурсів у сучасному світі отримаєте, ознайомившись із експозицією унітазів. Від найперших i до сучасних, економних.

Як попередження про забруднення води хімічними речовинами розповість виставка різноманітних синтетичних миючих засобів.Для найменших відвідувачів є розважально-пізнавальна гра «Проклади шлях річці», також зможете побувати в середині мильної бульбашки.

Закінчується екскурсія біля стенду із зображенням людини, організм якої на 80% складається з води. Це своєрідне нагадування й попередження про дбайливе ставлення до води, без якої неможливе існування живих організмів.Талісманом музею є крапелька води. I це зрозуміло, бо з маленької краплі беруть початок джерела, ріки, озера, моря, океани.А девізом – слова: «Бережіть воду – джерело життя на землі».При нагоді використайте можливість більше дізнатися про головну складову життя – воду!!!

2 ведучий:

До вашої уваги – пісня «Україна  дивосвіт» у виконанні ансамблю нашої школи

1 ведучий:

До вашої уваги – «Екологічний танок», у виконанні учениць 5 класу

2 ведучий:

Може б, небо так не плакало.

Може б, вітер не хлистав,

Не шпурляв з дерев гілляками,

Не розхлюпував би став.

Може б, брудом не заносило

Гомінливе джерельце.

Може б, степом не покосило,

Не ламало б стебельце.

Може б, звіра в хащах темних

Не валило з дужих ніг,

Якби дії всі нечемні

Зупинить хтось раптом зміг.

Щоб сказав: «Людино, годі вже!

Будь господарем Землі

Бережливим. Й збереже

Бог хлібину на столі,

Росу чисту, дощ привітний,

Без кислот i без приправ.

Подарує день майбутній,

Тільки ти зусиль добав».

1 ведучий:

На цьому наше свято закінчилось. Дякуємо вам за увагу та участь.

Ми закликаємо вас: бережіть нашу планету!

Дбайте про неї, якщо не ми то хто!!!

ДОДАТОК Ж

СЦЕНАРІЙ ВИСТУПУ ЕКОЛОГІЧНОЇ АГІТБРИГАДИ «БУМЕРАНГ»

(«Ландшафти як середовище життя та об’єкти охорони»)

Дійові особи для сценівок: Автор, Природа, Флора, Фауна, 2 дівчинки , Грязнуля, Смітюля, Земля.

Танець  дівчат під відео про заказник

Капітан

Екологи із вами знов вітаються,

Проблемами, як завжди, переймаються.

Зі словом агітації звертаються.

Разом . Вас вітає екологічна агітбригада «Бумеранг»

Наш девіз: Природа наш дім, Ми господарі в нім!

Наше кредо: Не роби зла – повернеться бумерангом!

Всі – МИ
 1 учень - Ерудовані, екологічно підковані
 2 учень - Креативні,комунікативні;
 3 учень - Обдаровані, організовані;
 4 учень - Сміливі, справедливі.

В нашій команді:
1 учень – моє хобі: фотографування природи
2 учень – цікавлюсь елементами ландшафтного дизайну
3 учень – моє улюблене заняття - вирощування квітів
4 учень – вивчаю лікарські рослини
5 учень – проявляю інтерес до проблем забруднення очищення води

6 учень – люблю тварин
Всі – МИ:
5 учень - Захисники природи, бережем ґрунти і води,
6 учень - І несемо слово в люди, хай воно повчальним буде.
1 учень - Хай чиюсь зупинить руку, хай всім стане за науку.
2 учень - Хай навчить на світі жити, світ прекрасний захистити
3 учень - Від людських жорстоких дій

Разом - Стань і ти з нами в стрій.

І на творчім нашім злеті поможи своїй планеті
За нащадків ти подбай,

Зроби кращим рідний край.

Співають всі

(пісня на мотив «Одна калина»)

Сумно, сумно аж за край.
Ну чого ж ти плачеш?

Краще заспівай.
Слізьми горя не заллєш.    
Посміхнися, друже, поки в нас ще є:
Чиста вода у джерелі,
Шовкові трави у росі,
В саду вишневім ще співають солов’ї.
Одна в нас мрія у житті –
Щоб повертались журавлі
Додому з вирію
Щороку навесні.

Ідуть готуватися до сценки

Залишається автор

Автор

Так, природа нашого села гарна, але ця краса потребує бережливого  ставлення до себе. Говорити сьогодні про природу, значить говорити про спасіння, а не про якісь зміни. Бездумно розкидані хімічні добрива отруюють наші річки, наше повітря, нашу землю. Кучі сміття… 

Сценка «Грязнуля  і  Смітюля»

Автор

Якось одного ясного дня поблизу заказника  зустрілося дві давні подружки Грязь та Сміття.

Грязнуляь та Сміттюля стикаються одна з одною

Смітюля.  Невже це ти, Грязнуля?

Грязнуля. Так, я Смітюля! (Б'ють по рукам і сідають на стільці)  ( кидаючи навколо себе лушпиння від насіння) А я бачу ти виросла!

Смітюля.   (роблячи теж саме) А як же мені не вирости. Адже наше населення постійно   мене  скидає, скидає – от я  і  виросла така!

Грязнуля. Чула я про твої подвиги. Молодець! Моя школа! Хвалю! Слухай, Сміття, із твоїми здібностями та моїм розумом  ми можемо таке  натворити!!!

Смітюля. Так! Як чудово на світанку

Прокидатися щоранку:

Всюди сміття, всюди бруд –

Дуже добре жити тут.

Гарно я господарюю –

Всю я землю завоюю,

Смітники я розведу,

Всіх людей туди зведу.

Всіх навчу, - як рідну матір

Мене будуть шанувати.

Тож негайно в даний час

Видаю такий наказ:

Двірників всіх розігнати,

Прибиральників за грати.

Смітники усюди

В селі мають бути,

В цьому допоможуть

Всі місцеві люди.

Співають разом

(пісня на мотив «Стою на полустаночке»)

Лежу під кожним я двором,

Будинком, баром і тином,

Мені людина продовжує життя:

Там кине пляшку, там папір,

Бляшанку, скло, відро із дір

І от вже нова купа із сміття,

Моя сестричка – купа із сміття.

(Відео фотографії смітників)

Ось гляньте ви на цей смітник,

А міг би бути тут квітник

А цей ось під будинком  номер п’ять.

Лежу собі, кучкуюся

І річкою милуюся

Мене багато й краю не видать,

Ой, так багато й краю не видать.

Автор: Обурена такими розмовами Земля вирішила втрутитись у розмову.

Земля: (проходячи біля подруг) Дами, не забруднюйте будь ласка навколишнє середовище. Адже, ви,своєю поведінкою  вбиваєте все живе!

Грязнуля. (услід Землі). Ось ти подивись яка розумна!

Смітюля. О, у мене ідея! Давай накапостимо Землі!

Грязнуля. А, що підмовимо людей нехай ще більше забруднять ґрунти, щоб жодної травинки, комашки  в ній не лишилось.  

Смітюля. Та людей особливо і вмовляти не прийдеться, адже коли вони забруднюють та наносять  шкоду навколишньому середовищу, навіть і не задумуються про наслідки...

(Ідуть зі сцени)

Автор: Рятуйте! Що ж робити?

Виходять дівчатка

Дівчинка.1:  Рятуємо чисте повітря. Рятуємо воду –

В морях, океанах, в малих і великих річках.

Дівчинка. 2: Рятуємо рідкісних птахів – не всі ще породи,

А ті, що зникають в полях, у лісах , у лугах.

Дівчинка.1:  Рятуємо злаки. А потім рятуємо квіти.

Рятуєм світанки – від кіптяви, гару й димів.

Рятуємо тишу, щоб в тиші мовчати й радіти.

Дівчинка. 2: Рятуємо вулицю від голосних двигунів.

Рятуємо землю. А також рятуємо небо.

Рятуємо мрії. Кохання солодкий мотив.

Дівчинка.1: Рятуємо ніжність… Від кого рятуєм? Від себе

Поки ще не пізно і можна хоч щось  зберегти.

Дівчатка виходять, на галявину їдять цукерки і слідом розкидають фантики від цукерок, напившись води, викинули пляшку. 

(Галявина заквітчана різними квітами, метеликами)

Дівчинка.1. Ой, глянь, яка краса! Квіти цвітуть, метелики літають…!

Дівчинка. 2.Давай зірвемо собі по квітці!

Дівчинка.1. Та що та одна квітка! Давай цілий оберемок нарвемо!!! (зривають всі квіти)

Дівчинка.2. Ой, дивись яка зміючка! Клас! Ніхто не повірить, що ми таку бачили.

Дівчинка.1. Давай  уб'єм.

Дівчинка.2. Давай! Засушимо (ловлять зміючку)

Виходить Природа

Природа . Стій, Людино, схаменись!!! Чи знаєте ви, що це за тварина?!!! Які квіти позривали?!!!

Дівчинка. А ви хто така? (злякано відступають назад) Що?!!! Які?...

Природа. Я матінка – Природа молода

                  У мене донечки дві  підроста (виходять Флора і Фауна)

                  І Флора й Фауна – обидві

                  Веселі, добрі і привітні.

Флора.  Нам матінка – Природа

              В дарунок світ дала рослинний і тваринний

              Щоб ми його любили й берегли

              Як найціннішу із святиней…

             Але з’явилась – ти – Людина!

Фауна.   Спасибі скажемо тобі за цей ось бруд,

                Що ти дала його землі!

                А як нам, далі жити тут?!

Флора. Чому не можем ми тобі сказати:

             «Дякуємо» - за красу полів,

              За чисте небо, за ґрунти родючі,

              Дзвінкий пташиний переспів…

              Чому зникають в нас рослини?

              Чому птахи зникають в нас?

Разом. (Флора і Фауна) Виною всьому ти – Людина!

(Відео фотографії заказника і червонокнижних рослин та тварин)

Природа. Олександрівський — один з об'єктів природно-заповідного фонду Херсонської області, ландшафтний заказник загальнодержавного значення із загальною площею 996 гектар. Створений у 2002 році. Заказник «Олександрівський» розташований за 5 км на північний-захід від села Олександрівка Білозерського району та на прилеглій акваторії Дніпровського лиману. Наш ландшафтний заказник славиться багатьма видами, які треба охороняти!!!! На території ландшафтного заказника державного значення «Олександрівський» є багато різних рослин і тварин, які занесені у Червону книгу України. Всі трав’яні рослини, які зростають на території заказника характеризуються високими фітомеліоративними властивостями, що має величезну користь для здоров'я дітей та дорослих, створюють особливий мікроклімат, який забезпечує затишок і комфорт, дарує естетичну насолоду та покращує настрій.

Флора.  Квіти ці, які ви зірвали  занесені до червоної книги!!! На території природно-заповідного об'єкту зростають Червонокнижні – дрік скіфський, карагана скіфська, ковила українська, ковила Лессінга, ковила волосиста, водяний горіх, плавун щитолистий, целокаулон  степовий.

Фауна.  Серед тварин зустрічаються аксонолайм замковий, меризія азовська, п'явка медична, махаон, джміль глинистий, балобан, зуйок  морський, полоз жовточеревий, які занесені до Червоної книги України

Флора Основним завданням заказника є збереження і примноження природних ландшафтів, науково–дослідницька робота, а також еколого–просвітницька робота.

Дівчинка: А що можемо зробити ми для поліпшення екологічного стану?

Дівчинка.2. Що може зробити кожна людина?

Природа:  Насаджувати дерева, кущі, охороняти рідкісні рослини. Хай вашим  гаслом стане вислів «Посадив дерево? Посади ще одне».

Не забруднювати лиман.                   

Не спалювати листя і не дозволяти  іншим.

Постійно приймати участь в місячниках екології

Дівчинка: Грандіозні речі – створюються грандіозними коштами – одна Природа – створює Велике – задарма. Тож давайте будемо берегти те, що поряд з нами. Один  з кращих проявів людського характеру – любов до природи.

Дівчинка.2. Чи може бути щось красивіше за квітку, що розкриває назустріч сонцю свої пелюстки, чи може бути щось  чарівніше від тендітних пелюсток, що тягнуться до сонця вкриті, мов кришталеве намисто, краплинками ранкової роси.

Природа. Людино! Розумна істото!

                  До тебе звертаємось ми,

                   Бо гинемо, гинемо, гинем!

                  Будь – ласка, Ти нас захисти!

                  Бо, ти, хоч розумна істота,

                  Втручаєшся в нас невпопад.

                  Ти перш ніж втручатись –

                   Подумай, все зваж, обсуди –

                   Якщо вже природа загине,

                  То згине вона назавжди!

Співають всі

(Пісня на мотив “Маленькая страна”)

У Всесвіті є така планета:

Зветься вона Земля.

Люблять її дорослі й діти,

Хоч вона і мала.

Все навкруги цвіте й буяє,

Щедрий дає врожай.

І нам життя Земля дарує –

Це найдорожчий дар.

                         Приспів: Рідна моя Земля, /2р

                                        Вічно живи й квітуй у світі,

                                        Щастя даруй, життя.

Дівчинка.1.  Прости нас, Природо, нас людей століття.

Яке надбало стільки лиходій, що вистачить на кілька поколінь.

А може й ні … не буде поколінь

Унаслідок людської перемоги над усім

Живим, що просить допомоги.

Дівчинка. 2. Прости нам, Природо, спалені ліси.                

Прости ґрунти збіднілі й неродючі.

І атом той, що вирвався на волю,

Перевернув людську нелегку долю.

Дівчинка.1.  Прости нас, Природо, все ж таки  прости,

Бо голова всьому живому, ти

Можливо, розум людства не засне,

І він проснеться, і тебе спасе.

Гра з залом

Автор

• Шановні глядачі! Якщо ви вважаєте, що треба економити воду, плесніть у долоні.
• Якщо ви закриваєте воду, поки чистите зуби, потупайте ногами.
• Якщо ви не смітите на вулицях, встаньте. Ми аплодуємо вам.
• Якщо вам не подобається запах сміттєзвалища, помахайте руками.
• Якщо ви вимикаєте світло, виходячи з кімнати, затуліть очі руками.
• Якщо ви, помітивши комаху у своїй квартирі, допомагаєте їй вибратися, а не вбиваєте її, крикніть: «Хай живе!».
• Якщо, на вашу думку, оберігати навколишнє середовище – добра справа, плескайте в долоні.
• Якщо ви за активну життєву позицію…
• За готовність до розв’язання екологічних проблем…
• Нам з вами по дорозі!

      Глянь на красу природи гарну –

      Більше ніде нема.

      Лиш на Вкраїні – батьківщині

      Літо, весна й зима.

      Осінь на стіл у дім приносить

      Овочі й фрукти теж.

      Це вітаміни для людини,

      Соки й добро без меж.

Співають всі

(Виконується пісня на мотив «Ми желаемсчастья вам» )

В села, де поля вже пустирі,

Де води немає в джерелі,

Де хорошу воду в бочці ждемо вічність ми,

Щоб було нам легко в тяжкий час,

Дуже треба кожному із нас (2 рази )

Природу берегти.

Ми бажаєм вам завжди

Чистого повітря і води,

 І сонця промені

Хай завжди ідуть сюди.

Ми бажаєм щастя вам,

 І воно повинно прийти,

Тож рук ви докладіть,

Природу збережіть.

 

ВИКОРИСТАНІ  ДЖЕРЕЛА

 

1. Адаменко ОМ. Соціальна екологія. - Івано-Франківськ, 1999. - С.156-158.
2. Бауер М.Й. Екологічні знання в контексті формування світоглядних цінностей суспільства. Автореф. дис. канд. філос. наук. -К., 1998. - 21 с.
3. Дерябо  С.  Д.  Методологические  проблемы  становления  и  развития экологической  психологии  /  С.  Д.  Дерябо,  В.  А.  Ясвин  //  Психологический журнал. – 1996. – № 6. – С. 4–18.
4. Екологія і культура / В.С.Крисаченко, С.Б.Кримський, М.А.Голубець та ін. Відп.ред. В.С.Крисаченко, В.Л.Храмова. -К., 2001. - С.17-30.
5. Пустовіт Н.А. Особистісно орієнтовані технології екологічного виховання підлітків // Наукові записки. Серія: педагогіка і психологія. – Вінниця: РВВ ДП "Державна картографічна фабрика", 2001. – Випуск 5. – С. 59-62. Титаренко Л.М. Формування екологічної компетентності студентів біологічних спеціальностей університету: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04. – Київ, 2007. – 22 с.
6. Шарко В. Д. Використання інформаційних технологій у процесі формування екологічної компетентності учнів на уроках фізики // Інформаційні технології в освіті. – 2011. – № 10. – С. 41 – 49.
7. Шмалєй С. В. Система екологічної освіти в загальноосвітній школі в процесі вивчення предметів природничо-наукового циклу: дис. доктора пед. наук: 13.00.01 . – К., 2005. – 479 с.
8. Формування екологічної компетентності школярів : наук.-метод. посібник / Н. А. Пустовіт, О. Л. Пруцакова, Л. Д. Руденко, О. О. Колонькова. – К., 2008. – 64 с.
9. Jung E. Projektunterricht – Projektstudium – Projektmanagement / [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.sowi-online.de/methoden/lexikon/projekt-jung.htm.
10. PestalozziJ. H. / [Електронний ресурс]: Режим доступу:http://de.wikipedia.org/ wiki/Johann_Heinrich_Pestalozzi.
11. http://osvita.ua.
12. https://uk.wikipedia.org/wiki/Олександрівський_заказник
13. http://metodichka.com.ua/
14. https://www.metod-kopilka.ru