Формування і розвиток навичок читання

Про матеріал

Уміння і навички, які формуються на уроках читання, є важливим засобом саморозвитку й самовираження особистості учня. Крім того, вони мають загально навчальний характер, є засобом вивчення практично всіх навчальних предметів, забезпечують подальше засвоєння систематичних курсів у наступних ланках загальноосвітньої школи.

Перегляд файлу

Формування і розвиток навичок читання

     Курс "Читання” – органічна складова освітньої галузі "Мова і література”. Його метою є формування в учнів першооснов самостійної читацької діяльності, розвиток виховання особистості молодшого школяра засобами художнього слова.

    Навчальний предмет "Читання” – багатофункціональний. У процесі його вивчення здійснюється мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток школярів, виховується дитяча особистість. Під час читання формуються ставлення дитини до навколишньої дійсності, її морально-естетичні ідеали, збагачуються почуття, розвивається творча уява, значною мірою задовольняються пізнавальні інтереси молодшого школяра.

       Досягнення цілей курсу передбачає вирішення таких завдань:

-формувати й розвивати мовленнєві уміння й навички, провідною з яких є повноцінна навичка читання;

-розвивати інтерес до читання, ознайомлювати учнів з дитячою літературою в багатоманітності її тематики, жанрово-родових форм;

-формувати повноцінне сприймання, розуміння, відтворення художнього, художньо-пізнавального тексту, дитячої книжки шляхом засвоєння відповідних навчальних і читацьких умінь;

-розвивати емоційну й почуттєву сфери учнів, образне мислення, уміння висловлювати елементарні оцінні судження щодо прочитаного;

-розвивати творчі здібності школярів;

-формувати читацьку самостійність учнів;

-формувати морально –етичні уявлення і почуття, збагачувати соціальний досвід школярів.

      Уміння і навички, які формуються на уроках читання, є важливим засобом саморозвитку й самовираження особистості учня. Крім того, вони мають загально навчальний характер, є засобом вивчення практично всіх навчальних предметів, забезпечують подальше засвоєння систематичних курсів у наступних ланках загальноосвітньої школи.

    Протягом навчання в початковій школі учні оволодівають повноцінною навичкою читання, яка характеризується злиттям технічної і смислової її сторін.

    Техніка читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання, правильність, виразність, темп. Кожний з них як окремо, так і в сукупності, підпорядкований смисловій стороні читання, тобто розумінню тексту. Ця якість передбачає розуміння більшої частини слів у тексті, вжитих як у прямому, так і в переносному значеннях, змісту кожного речення тексту, смислових зв’язків між ними і частинами тексту, фактично змісту тексту, основного його смислу.

      Щоб викликати зацікавленість учнів та їхніх  батьків у розвитку навички читання, доцільно проводити регулярні заміри швидкості читання і наприкінці кожного місяця заносити їх результати у таблицю, яка знаходиться в зошиті з читання("Моя гілочка росту”). Корисно залучати до цієї роботи і батьків, даючи їм поради щодо спостереження за читанням дітей удома, а також щодо їх тренування.  


Формування і розвиток навички читання

  1. Спосіб читання.

    Під час навчання молодші школярі оволодівають двома видами читання  вголос і мовчки. Читаннявголос – це чітке, плавне, безпомилкове, достатньо виразне читання цілими словами у відповідному темпі. Читання мовчки – читання "очима”, без зовнішніх мовленнєвих рухів, характеризується активізацією процесів розуміння, запам’ятовування і засвоєння прочитаного, а також зростання темпу, порівняно з читанням уголос.

     У 1 – 2 класах основна увага зосереджується на інтенсивному формуванні якостей читання вголос. Паралельно з цим в учнів формуються уміння слухати, сприймати й розуміти зв’язне усне й писемне мовлення.

    З другого півріччя 2 класу застосовується методика навчання читати мовчки:

  • читання – слухання художнього твору з наступним його аналізом. Необхідно навчати учнів під час слухання визначати, про що цей твір, чим цікава тема, хто його герої, відчувати загальну емоційну спрямованість. Для цього проводиться підготовча робота, формулюються конкретні завдання перед читанням, організовується читання – передбачення за заголовком, заголовком і опорними словами, виписаними з тексту (ілюстраціями, закінченням, прислів’ями, запитаннями). У ході аналізу вчитель перечитує учням найяскравіші частини тексту, організовує спілкування з твором, його автором – це спільне переживання, відчуття дитиною ставлення вчителя до прочитаного, збагачення емоційно-естетичного досвіду. Дітям важко перекласти на мову, що їх вразило, сколихнуло почуття. Тому виховання і навчання на уроці читання повинно включати обмін духовними цінностями на рівні особистісного спілкування вчителя і учнів, учня з учнем. Урок читання наповнюється думками і почуттями. Через аналіз твору вчитель веде дитину від підсвідомого розуміння до усвідомленого відкриття морально-естетичних цінностей твору;
  • читання-аналіз – читання тексту учнями "від слова до слова” з намаганням не лише зрозуміти зміст, а відчути красу художнього слова, його найтонші відтінки; жити життям героїв твору, поділяти з ними їхні мрії, радощі, смуток;
  • читання слідкуючи. Цей вид читання розвиває в учнів зорово- слухове сприйняття;
  • читання-передбачення (на етапі "в ході читання” твору). Перед читанням кожного абзацу (частини) вчитель втручається в процес сприйняття, пропонуючи дітям уявити, поміркувати, відчути, "почути”, "побачити”, бути спостережливими, пам’ятати хід розвитку подій;
  • читання-порівняння. Під час читання діти пригадують подібний твір, знаходять його в читанці, перечитують, вибирають художні засоби, порівнюють;
  • індивідуальне читання мовчки. В ході такого читання розвивається зорове, емоційне сприйняття, усвідомлення змісту, запам’ятовування; формується вміння співвідносити швидкість читання з усвідомленням, уявленням описаних картин. Ефективним прийомом є осмислювання запитань, заздалегідь записаних вчителем на дошці, підготовка до вибіркового читання під час відповіді на кожне з них;
  • пошукове читання (пошук слів, виразів, думок, слів-характеристик і т. ін.);
  • виразне читання як результат усвідомленого, емоційного сприйняття твору.

2. Правильність читання.

    Введення спеціальних вправ для розвитку чіткої вимови, точності і швидкості зорового сприймання, увага до слова і його частин.

    Навчання правильної вимови слів (за нормами орфоепії ) та правильного їх наголошування під час читання. Вправи виконуються паралельно з роботою над текстом до його читання, після читання.


Вправи для розвитку чіткої вимови

а) робота із скоромовками;

б)скоромовки - спотиканки;

                   Зуби

У сестрички Люби

випадають зуби.

І говорить Люба:

-Я тепер бежжуба!

в) чистомовки;

Лі-лі-лі – відлетіли журавлі,

Ли-ли-ли –дні осіннії прийшли,

Ло-ло-ло – вже все снігом замело,

Ни-ни-ни – будем ждати ми весни.

г) читання слів за короткий час (0,5сек).

Читаючи на час групу слів, учні запам’ятовують і відтворюють без помилок 5 – 6 слів.

Пух                     каша                        щастя

Тік                       гора                        добро

Рак                      стіл                          честь

Кіт                      зубр                         розум

Ніс                      поле                         відвага

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Фурдига Любов Олександрівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
12 березня 2018
Переглядів
9367
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку