"Формування і розвиток творчої особистості дитини в умовах ПНЗ"

ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ В УМОВАХ ПОЗАШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Проблема творчого розвитку особистості є актуальною в сучасному світі. Кожна країна повинна дбати про творчий потенціал суспільства загалом і кожної людини зокрема. Це пов’язано з рівнем загальної освіти і увагою до розвитку творчих здібностей особистості, надання можливості виявити і розкрити її талант. Як свідчить досвід цивілізованих країн світу, людина, яка здатна генерувати ідеї, використовувати знання й уміння в нових ситуаціях, комфортно почувається і в нестабільних соціальних умовах, швидше вміє знайти своє місце в суспільстві.

В наш час все більшого значення набуває розвиток таких властивостей особистості, які дають можливість творчо використовувати здобуті знання. А саме – розвиток творчих властивостей дитини, як здатність генерувати ідеї, застосовувати знання й уміння в новій ситуації, гнучкість розуму. Сьогодні існує реальна потреба суспільства в інтенсивному розвитку інтелектуального потенціалу кожної людини. Талант дитини є стрижнем, навколо якого формується і розвивається її особистість. А виявлення і розвиток таланту є можливим у сучасних педагогічних умовах позашкільних закладів освіти. Заняття в позашкільних закладах, будучи необов’язковими, природно «добудовують» незаповнені проміжки соціального становлення особистості. Свобода і можливість вибору улюблених занять у позашкільних закладах благотворно впливає на школярів, сприяє вільному спілкуванню у середовищі ровесників, з якими дитина вважає себе найтісніше пов’язаною і авторитет яких для неї безперечний. У той же час, переживання успіху викликає позитивне ставлення до творчої діяльності, сприяє набуттю певного життєвого досвіду, навичок самостійної діяльності і поведінки, тобто поступово здійснюється становлення тих властивостей і якостей, які є складовими творчої особистості.

Сьогодні важливо з дитинства формувати і постійно розвивати творчі здібності дитини. Ми повинні навчити кожного вихованця самостійно мислити, діяти в нестандартних умовах, творчо підходити до вирішення проблем і завдань. Тому основна мета діяльності керівника гуртка – створення найбільш сприятливих умов для розвитку особистості як індивідуальності, де кожна дитина повинна розкритися як унікальна, неповторна особистість, формування творчого мислення учнів, створення умови для творчої самореалізації учнів, підвищення мотивації для отримання знань, сприяння розвитку інтелектуальних здібностей. Сьогодні доречно у своїй роботі використовувати нові парадигми позашкільної освіти.

Талант дитини не обов’язково виявляється в надзвичайних академічних досягненнях учня. Він може бути пов’язаний з іншими сторонами особистості. Як свідчить мій педагогічний досвід, зустрічаються учні, які мають різні таланти, характери, орієнтації, уподобання, різний хист до засвоєння навчального предмету. Але якщо з дитинства формувати і розвивати творчі здібності дитини, то у дорослому житті вона без зайвих зусиль буде вирішувати завдання і досягати цілей, які вміло і грамотно буде ставити перед собою.

Немає дітей не талановитих. Василь Олександрович Сухомлинський  вірив у талановитість кожної дитини: «Без віри в дитину, без довір’я до неї вся педагогічна премудрість, усі методи і прийоми навчання й виховання руйнуються, як картковий будиночок». Треба виходити з уже виявлених дитиною здібностей, враховувати індивідуальні особливості кожної дитини. Необхідно постійно надавати можливість кожній окремій особистості розвинути свої здібності, зберегти свою індивідуальність, іти вперед.

З перших днів знайомства з дитиною потрібно постійно спостерігати за нею, проводити діагностику, тренінги, рольові ігри. Матеріали цих спостережень дають яскраву картину творчих здібностей, які закладені природою, та напрямки подальшого їх розвитку.

У процесі самоаналізу, взаємоаналізу, взаємооцінювання творчості пропонується низка запитань за такими напрямками:

1. Зовнішність (Чи акуратний ти? Як стоїш та ходиш?).

2. Світогляд та ідеї (Що найбільше ти цінуєш у своєму житті? Головна мета твого життя? Хто для тебе зразок у житті?).

3. Рівень громадянської активності (Чи відчуваєш потребу працювати на благо людей, гуртка, школи, країни? Виконуєш тільки те, що тобі доручають чи виявляєш власну ініціативу? Як ставишся до громадських справ? У чому виявляться твоя турбота про гурток? Як багато друзів в твоєму гуртку? На чому ґрунтується ваша дружба?).

4. Рівень самостійності (Чи можна покластися на тебе у важливій справі? Чи пунктуальний ти?).

5. Критичність та самокритичність (З ким ти ввічливий? Що тебе дратує в людях? За що ти цінуєш своїх товаришів? Що не подобається у собі? Яку дівчинку чи хлопчика вважаєш ідеалом і чому? На скільки ти задоволений заняттями гуртка? Чи пов’язуєш роботу в гуртку зі своєю майбутньою професією?).

6. Здібності (Що тебе цікавить найбільше: наука, мистецтво, практична діяльність? Що опановуєш найлегше?).

7. Ставлення до праці (Працю вважаю неприємним обов’язком, радію лише закінченню роботи, швидко залишаю робоче місце, навіть неприбраним; розумію необхідність праці, обмірковую сам процес, який мене чекає, задоволений результатом своєї праці; працюю з інтересом, дбаю про якість роботи, розмірковую над творчим процесом і його вдосконаленням, роботу припиняю неохоче).

8. Культура і вихованість (Чи радієш ти з того, що твої друзі мають успіхи в навчанні, в улюбленій діяльності? Які якості людей ти вважаєш найціннішими? Скільки задуманих тобою справ доведено до кінця протягом року, місяця, тижня? Яких власних негативних якостей хочеш позбутися насамперед? За що тебе критикують друзі, батьки, педагоги? Як поводишся у суперечках? Чи доводилось тобі долати серйозні труднощі у житті?).

При опитуванні необхідно звертати увагу на швидкість, гнучкість та оригінальність відповідей.

Дуже корисним і суттєво важливим є аналіз ситуацій. Це дозволяє вникнути в коло серйозних проблем, допомагає розкриттю і підходу до творчого вирішення проблем, життєстійкості та життєдіяльності учнів, розкриттю творчого потенціалу дитини в нестандартних життєвих ситуаціях.

Ситуація 1: За короткий термін треба підготувати виступ агітбригади на запропоновану тему.

Ситуація 2: До вас повинна приїхати делегація молоді з сусідньої країни. Що потрібно зробити для вдалої і незабутньої зустрічі?

Ситуація 3: З дитячого будинку звернулися по допомогу. Ваші дії?

Розкрити творчі здібності допомагає вправа «Створення малюнка за допомогою геометричних фігур».

Завдання: намалюй малюнок за допомогою кола, трикутника, прямокутника (або квадрата). Але з однією умовою – фігур не має бути більше 10.

Висновок: підрахуймо скільки є всього кожної фігури. Тоді робимо схему:

% - діловитість

% - розум

% - духовність

Вправа «Хто швидше» (скласти прислів’я)

(Доброму слову ціни нема)    (Правду кажи та добро роби)

Гра «Скажи одним словом»

І сам не гам, і другому не дам.               (Скупий)

Замилює очі.                                         (Обманює)

Лізти в очі.                                         (Набридати)

Кожен керівник гуртка повинен застосовувати цікаві інтерактивні засоби спілкування з учнями, серцем відчувати і розуміти, що дитина весь час перебуває в стані самопізнання, самостверждування, самовиховання. Необхідно постійно стимулювати пізнавальні інтереси, допитливість учнів, пробуджувати в них прагнення до самовираження, самовдосконалення та безперервної самоосвіти.

Важливо відзначати рівень спілкування дитини з однолітками, постійно контролювати її емоційний стан, звертати увагу на вміння працювати.

Керівник повинен уміти помітити й розкрити «творчу жилку» в кожній дитині, щоб вона стала яскравою здібністю, створити умови для її розвитку, запобігти її згасанню.

Заслужений вчитель України С.П.Логачевська підкреслює, що наше завдання – «не загубити» жодної дитини, дати кожній можливість розкрити все краще, закладене природою, сім’єю, школою.

Кожна дитина – обдарована особистість. Необхідно знайти і яскраво розпалити ту іскру таланту, що є в кожній дитині. Для цього керівник гуртка повинен знати чим живиться дитяча думка, щиро цікавитися кожним гуртківцем як особистістю. Дуже важливо орієнтуватися на кожного учня, бачити в дітях типове і особливе, прагнути не від випадку до випадку, а в постійно діючій системі використовувати «індивідуальне» навчання. Керівник має постійно пам’ятати, що до кожної дитини треба виявляти чуйність, щирість, приділяти увагу обдарованим учням, не принижувати  моралізаторством слабших.

Дуже корисно проводити тести на тему «Не хочу хвалитися, але я…», обігрувати рольові ситуації «Якби я був..». Ці вправи дають можливість толерантно ставитися до себе, відкривати у собі щось нове, знайомитися з іншими.

На перший план в роботі з творчо обдарованою дитиною виступає культ нестандартної самостійної думки, розвиток власного навчального досвіду.

Однією з умов роботи з творчою особистістю є створення атмосфери, яка сприяє появі нових ідей і думок.

Перший ступінь на шляху створення такої атмосфери є розвиток почуття психологічної захищеності дитини. Критичні висловлювання на адресу дітей і створення в них відчуття, що їхні пропозиції неприйнятні пригнічує їхні творчі здібності. Тому до думок, зауважень, висловлювань дитини потрібно ставитися з повагою, постійно заохочувати її у спробах братися за складні задачі, розвиваючи тим самим їхню мотивацію і наполегливість. Кімната, де проходять заняття повинна бути зручною, щоб дитина відчувала себе вільно і комфортно, могла користуватися матеріалами і устаткуванням. А керівник гуртка є консультантом і помічником, контролює хід заняття, дає можливість вихованцю будувати творчий процес самостійно.

Грамотно і правильно організована робота буде постійно формувати творчу особистість дитини та допоможе кожному учневі відчути себе здібним, потрібним, цікавим для оточуючих. Дитина найкраще сприймає, осмислює і запам’ятовує знання тоді, коли вона їх переживає. Без емоційного ставлення до знань, без інтересу, подиву, задоволення, радості, захоплення, упевненості та інших позитивних переживань неможливе успішне навчання.

Досвід практичної роботи показує, що найкраще сприймаються вихованцями ті напрямки роботи, які були подані у вигляді гри, самостійної творчої роботи, пошукової діяльності, роботі у проекті.

Проектно-проблемний підхід допомагає вирішити низку завдань, а саме:

•          індивідуалізує навчання;
•          актуалізує знання й уміння, уже наявні в кожної дитини;
•          дає можливість кожному вихованцю вивчати проблеми, що його цікавлять;
•          дозволяє кожній дитині виконувати роботу, враховуючи власний ритм;
•          організовує нову взаємодію дітей однієї групи в процесі їх спільної дослідницької роботи.

Метод проектів формує особистісні якості, що розвиваються лише під час діяльності. До таких якостей можна в першу чергу віднести:

•          уміння працювати в колективі;
•          здатність усвідомлювати власну відповідальність за вибір;
•          уміння поділяти відповідальність з іншими;
•          уміння аналізувати результати діяльності.

Під час роботи над проектом необхідно дотримуватись етапів роботи:

•          підготовчий етап (розробка проектного завдання);
•          пошуковий етап (етап роботи над проектом);
•          підсумковий етап (захист проектів).

Результати роботи над творчими проектами:

•          формування інтелектуальних, спеціальних і загальнокультурних знань і умінь вихованців;
•          розвиток ініціативності, навичок співробітництва;
•          розвиток логічного мислення;
•          навички бачити проблеми і вміти приймати рішення;
•          вміння отримувати і використовувати інформацію;
•          навички самостійного планування, самоосвіти, комунікабельності.

Головним напрямком роботи з творчо обдарованою дитиною є інтерактивне навчання, головними постулатами якого є: знаю, вмію, можу навчити інших.

На заняттях гуртка позашкільного закладу освіти саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно. Я ставлю завдання підвищеної ефективності навчання за рахунок його інтенсифікації, систематизації, широкого використання активних методів навчання, реалізації внутрішніх та міжпредметних зв’язків.

Головним завданням має бути:

•           розвиток інтересів, уявлень учнів, їхнього образного мислення, емоційності, вільного володіння мовою мистецтва, як засобом вираження свого особистого ставлення до тих чи інших явищ життя;
•           вміння опиратися на вже існуючий життєвий досвід дитини, уміло впливати на її внутрішній світ, вивчати його;
•           залучення вихованців до самовиховання, праці, милосердя, духовності, піднесення їхньої гідності, самоповаги, самопізнання, самосвідомості, духовності.

Розвиток творчої особистості потребує дотримання певних принципів у організації навчання:

•           принцип інформованості;
•           принцип діалектичної єдності та оптимальності теорії і практики;
•           принцип оптимальної взаємодії свідомих та інтуїтивних процедур;
•           принцип саморозвитку;
•           принцип релаксації та аутотренінгу;
•           принцип оптимального поєднання індивідуальної та колективної форм навчально-творчої діяльності.

Формування творчої особистості – це формування спостережливості, допитливості, бажання знати, бути розумним, кмітливим.

В.Сухомлинський підкреслював, що у формуванні творчої особистості важливу роль відіграє бачення людиною свого внутрішнього світу, свого розуму, свого напруження інтелектуальних сил, свого розуміння і творення краси внаслідок своєї праці, своїх зусиль. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкрити сили й можливості кожної дитини.

Докладаючи зусиль до формування і розвитку творчої обдарованості, керівники повинні спонукати особистість до моральності, естетизму, до доброго і прекрасного, до самовдосконалення, піднімати культурний рівень, наповнити життя дитини смислом, розумінням подій сьогодення.

Викладачі повинні добросовісно і свідомо виконувати свою роботу, творчо підходити до програми викладання, докладати усіх зусиль, використовувати всі засоби; головними якостями повинні залишатися компетентність, цілеспрямованість, щирість, любов до дитини, розуміння творчої особистості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Асмолов А.Г. Психологія особистості. – М.: Вид-во МДУ, 1990.
2. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання - К.: ІЗМН, 1998.
3. Бех І.Д. Розвиток особистості - К.: ІЗМН, 2001.
4. Боришевський М.Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина // Педагогіка і психологія. – 1997 - №1.
5. Корнієнко І., Баб’як Т. Тренінг спілкування для молоді // Психологія – Шкільний світ – Київ. – 2004.
6. Леві В. Нестандартна дитина. - К.: Рад. Шк.., 1991.
7. Доній В.М., Несен Г.М., Сохань Л.В. Мистецтво життєтворчості особистості: наук.-метод. посіб.: – К.: ІЗМН, 1997- ч.1.
8. Доній В.М., Несен Г.М., Сохань Л.В. Педагогіка і психологія життєтворчості / – К.: ІЗМН, 1996.
9. Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості // Вибрані твори в 5 томах – К.: Рад. школа, 1980.
10. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором // Вибрані твори в 5 томах – К.: Рад. школа, 1980.
11. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям // Вибрані твори. 5 томах – К.: Рад. школа, 1980.
12. Сухомлинський В.О. Сто порад вчителеві // Вибрані твори. 5 томах – К.: Рад. школа, 1980.
13. Шелестова Л., Момот Л., Олефір С. Як допомогти дитині стати творчою особистістю // Шкільний світ.- Київ - 2003.