Формування ключових компетентностей молодших школярів на уроках в початкових класах

Формування ключових компетентностей молодших школярів на уроках в початкових класах

  Може , маленька дитина повторює те, що було

                                            вже зроблено, створено   іншими людьми,

                                         але якщо це діяння – плід її власних зусиль,

                                    вона творець; її розумова діяльність – творчість.

                                                                                  В.О.Сухомлинський    

«Продовжуючи себе у своїх вихованцях, 

ми творимо не тільки людину. Ми творимо 

самий час. Дух часу, взаємовідносини між 

людьми – все це залежить від того, які ми з 

вами, від того, яка школа, що їй народ ввіряє 

своє майбутнє…» 

В.О. Сухомлинський

Актуальність теми досвіду обумовлена сучасними тенденціями в освіті. Новий Державнийстандарт України ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової  засвоєння змісту початкової загальної освіти.  Сьогодні школа повинна забезпечити формування і розвиток інтелектуальної, творчої і ініціативної особистості, здатної жити в принципово нових умовах, реалізувати себе у житті, бути успішною і сприяти розвитку суспільства.

Незважаючи на те, що терміни "компетентний", "компетентність", "компетентно" часто зустрічається в педагогічній літературі, вони не є однозначними та, за висловом деяких європейських педагогів (Г.Халаш. Д.Куллахан та ін.), "безпроблемними".

Так, угорський педагог Г.Халаш вважає, що поняття "компетентність" "включає в себе широкий спектр соціальних, комунікативних умінь, заснованих на знаннях, досвіді, цінностях, які були отримані в процесі навчання". У доповіді на конференції Ради Європи "Ключові уміння для Європи" (Берн, Швейцарія, 1996) він підкреслює, що це поняття акцентує "реальну здатність застосування знань".

  Ірландський вчений-педагог Дж.Куллахан розуміє під компетентністю "загальні здібності, які базуються на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, що особистість розвинула шляхом освіти та практики". Він також відрізняє три терміни - уміння (competencies), навички (skills), компетентність (competence).

 В.Долл у роботі "Розвиваючи компетентність" визначає компетентну особистість як таку, що має достатність і придатність, володіє силою та волею, які допомагають їй діяти адекватно ситуації.

 Французький педагог Ж.Перре вживає поняття "компетентність широкого спектра", або ключові уміння, розуміючи під цим навички й уміння, які можуть використовуватися в різних ситуаціях та контекстах, притому основним є вміння опановувати нові ситуації. Згідно з концепцією Перре, компетентність - це взаємозв'язок між навичками, уміннями, ситуативною діяльністю та особистістю.

       Б.Рей, автор праці "Ключові уміння для Європи», вживає термін ключові уявлення, маючи на увазі те, як людина розуміє світ. "Ключові уявлення" розкривають значення різних ситуацій, а також допомагають вирішити їх, застосовуючи логіку та раціоналізм отриманих знань, умінь і навичок. Французький учений Ж.Делор, говорячи про уміння та компетентність, називає чотири "опорних знання": навчання знань, навчання дії, навчання жити разом, навчання бути. Ці "основи", або "опори", є фундаментальними видами навчання, які визначають компетентність для життєдіяльності та відображають потреби суспільства.

        Як бачимо, є різні терміни для визначення умінь, або компетентності для життєдіяльності, однозначного терміна та дефініції не існує. Європейські педагоги використовують такі терміни: загальні, або ключові, уміння, базові уміння, фундаментальні шляхи навчання, ключові кваліфікації, кроснавчальні уміння або навички, ключові уявлення, опори або опорні знання тощо. Усі ці терміни не є тотожними і відображають різні точки зору та різні підходи. Проте в основі всіх педагогічних концепцій лежить ідея необхідності формування компетентної особистості, здатної застосовувати знання, уміння та досвід відповідно до ситуації. 

За означенням науковців, компетентнісний підхід – це результативно-діяльнісна освіта, що формує на основі міжпредметних, життєвих (ключових) компетентностей в учнів знання, уміння, навички, досвід, ставлення, особистісні якості та здатність успішно діяти.

Концепція "компетентності" останнім часом є популярною в європейській педагогіціі, звичайно, в Україні. В її основі лежить ідея виховання (у широкому значенні) компетентної людини та працівника, який не лише має необхідні знання, професіоналізм, високі моральні якості, але й уміє діяти адекватно у відповідних ситуаціях, застосовуючи ці знання і беручи на себе відповідальність за певну діяльність.

Тому вчителю необхідноне тільки дати учням певний обсяг знань і вмінь, але й сформувати людину, здатну приймати рішення, мати свою позицію, брати на себе відповідальність, творчо мислити, вміти займатися самоосвітою, критично оцінювати інформацію, співпрацювати в колективі, вміти братися за справу, вміти домовлятися. адаптуватися до умов життя, здатну до мобільності, швидкої зміни соціальних ролей, тобто бути людиною компетентною, людиною, яка ставить мету і досягає успіху. 

       Тільки тоді система освіти може вважатися ефективною.

Вважаю, що мультимедіа-технології як найбільш ефективний і багатофункціональний засіб, що інтегрує в собі могутні розподілені освітні ресурси, може забезпечити формування і прояв ключових компетенцій учня, насамперед, інформаційної і комунікативної .

Можна виділити наступні особливості даної технології:

- посиленню мотивації навчання учнів;

- вдосконаленню системи управління навчанням на різних етапах уроку;

- зростанню якості навчання і виховання, підвищенню інформаційної

культури учнів;

- якість зображення – яскраве, чітке і кольорове зображення на екрані;

- зручне пояснення виду роботи з різним приладдям;

- детальне пояснення матеріалу або розгляд лише базових питань теми  залежно від підготовленості учнів; коригування темпу й об'єму  навчального матеріалу;

- значне підвищення рівня використання наочності на уроці;

- зростання продуктивності уроку;

- встановлення міжпредметних зв'язків;

- можливість організації проектної діяльності під керуванням викладачів  інформатики і вчителів початкових класів;

- зміна ставлення до ПК: діти починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій області людської діяльності, а не лише як засіб для гри.

      За допомогою мультимедійних презентацій, відповідного комп’ютерного забезпечення, діти мають можливість познайомитись зі знахідками старовини, побачити побут, спосіб життя людей, їх основні види занять у ході уроку. Дітям варто продемонструвати фрагменти історичних фільмів, хроніку, мультфільми, що допомагають зробити навчально-виховний процес цікавим, захоплюючим.

Уроки з мультимедійним супроводом допомагають ефективно вирішувати  наступні дидактичні завдання:

- сформувати мотивацію до навчання взагалі;

- сформувати навички самоконтролю.

- підвищенню рівня обізнаності учнів щодо сучасних інформаційних технологій;

- зростанню якості навчання і виховання, підвищенню інформаційної культури учнів;

- засвоїти базові знання з предмета;

- сформувати навички самоконтролю.

 За Державним стандартом виокремлюють такі ключові компетентності:

1. Уміння вчитися – передбачає формування індивідуального досвіду участі здобувача освіти в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінюванню;

2. Спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами;

 3. Математична –— набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для предмета «математика» діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань;

 4. інформаційно-комунікаційна — здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань;

 5. соціальна — здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі

6. Громадянська – здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;

7. Загальнокультурна— здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;

8. Підприємницька компетентність полягає в здатності організувати власну та колективну діяльність, оцінити власні професійні можливості, здібності, співвіднести їх з існуючими потребами, розробляти особисті проекти.

 9. Здоров’язбережувальна — здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей.

Основними групами компетентності визначено:

- громадянську;

- загальнокультурну;

 - здоров’язбережувальну;

- інформаційну-комунікаційну;

 - комунікативну;

- міжпредметну;

 - предметну;

- предметну мистецьку;

 - проектно-технологічну;

- соціальну;

 - міжпредметну естетичну.

К. Ушинський зазначав, що основне завдання педагога не змушувати, а заохочувати школяра до навчання. Тому, використовуючи різні форми заохочення: схвалення, похвала, авансування особистості; нагорода, присвоєння титулів «Розумник», «Винахідник», емоційне, несловесне 15 спілкування з дітьми – погляд, жест, міміка тощо, вдало підтримують успіх учнів.

 Можна зробити висновок, що вирішення проблеми формування ключових компетенцій ґрунтується на таких пріоритетних принципах, як гуманізація, демократизація навчально - виховного процесу, педагогікою толерантності. Успішному вирішенню проблеми, що розглядається також сприяє психологічний мікроклімат на уроці; мотивація навчання, як передумова успішного уроку; психологічна культура учителя; реалізація особистісного підходу у навчально - виховному процесі: створення ситуації успіху, забезпечення педагогічної підтримки школяра, - адже до кожної дитини є десятки ключів, і я намагаюся вміло повертати той чи інший ключ; впроваджую сучасні інтерактивні технології, тому що творчу особистість може виховувати творчий вчитель.

       Які ж якості виховую у себе, щоб виховати таку особистість? Це: уважність, урівноваженість, лагідність, почуття такту, терплячість, емоційність, комунікабельність, справедливість оптимістичність, інтерес до людей, мобільність, доброзичливість, скромність, вимогливість до себе, організованість, самовладання, толерантність.