Формування ключових компетентностей учнів на уроках фізики

Про матеріал
Опис досвіду роботи вчителя фізики Лукашівського НВК Синюхинобрідської сільської ради, спеціаліста вищої категорії Павлової Оксани Іванівни
Перегляд файлу

Лукашівський навчально-виховний комплекс

«дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний   заклад І - ІІ ступенів»  Синюхинобрідської сільської ради

 

 

 

 

 

Формування

ключових  компетентностей учнів

на уроках  фізики

 

 

 

 

 

                                                                            Опис досвіду роботи                    

                                                                                   вчителя фізики

                                                                            Павлової

                                                                            Оксани Іванівни

                                                                           

2021р.

                                                             «Якщо ми будемо навчати сьогодні так,    

                                                               як ми навчали вчора, то ми ризикуємо

                                                             відібрати  у наших дітей завтра»

                                                                                                             Джон Дьюї

 І. ВСТУП

       Одним із шляхів оновлення змісту освіти України та узгодження його із сучасними потребами, інтеграцією до європейського та світового освітніх просторів є орієнтація навчального процесу на набуття ключових компетентностей та на створення ефективних механізмів їх упровадження. (Слайд 3)

За час моєї роботи вчителем фізики (три десятиліття) життя стрімко змінилося. Поступово один історичний період змінився іншим. Ми вчилися і починали працювати в так званий індустріальний історичний період і перед освітою стояли завдання інформування, організації репродуктивних дій учнів.

   А тепер, на початку ІІІ тисячоліття, суспільство змінило свої пріоритети, виникло поняття постіндустріального суспільства (суспільства інформаційного), воно в більшій мірі зацікавлене в тому, щоб його громадяни були здатні самостійно активно  діяти, приймати рішення, гнучко адаптуватися до мінливих умов життя.

 Тому, сучасному суспільству потрібна молодь, здатна діяти в складних і невідомих ситуаціях, в умовах конкуренції та конфліктів, суперництва і співробітництва з представниками світової спільноти. У зв’язку з цим випускники шкіл мають оволодіти такими якостями і уміннями, які б дозволили їм бути гнучкими, мобільними та комунікабельними, оперативно адаптуватися до змінних життєвих ситуацій та потреб часу, використовувати свої знання, уміння і навички для вирішення проблем, здобувати потрібну інформацію, аналізувати її, приймати виваженні рішення, уважно ставитись до власного здоров’я, бути відповідальними за своє майбутнє та досягнення життєвого успіху.

Навчання фізики в основній школі спрямовується на досягнення загальної мети базової загальної середньої освіти, яка полягає в  розвитку та соціалізації особистості учнів,  формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки,  творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Процес навчання фізики в основній школі спрямовується на розвиток особистості учня, становлення його наукового світогляду й відповідного стилю мислення, формування предметної, науково-природничої (як галузевої) та ключових компетентностей.

       Упровадження компетентнісного підходу передбачає появу нового етапу уроку, а саме визначення наявного рівня компетентності, який полягає в актуалізації життєвого досвіду учнів, під яким розуміються всі обставини повсякденного життя, які впливають на людину та з якими вона взаємодіє.  (Слайд 4)

  Отже, сучасному учителеві необхідні гнучкість і нестандартність мислення, вміння адаптуватися до швидких змін умов життя, а також поетапно створювати умови для набуття учнями необхідних компетентностей.

                Все вище перелічене і зумовило вибір теми: « Формування ключових компетентностей учнів на уроках фізики».(Слайд5)

ІІ. НАУКОВО - ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

         Фізика є фундаментальною наукою, в якій вивчаються загальні закономірності перебігу природних явищ, закладаються основи світорозуміння на різних рівнях пізнання природи й надається загальне обґрунтування природничо-наукової картини світу. Сучасна фізика, окрім наукового, має важливе соціокультурне значення. Вона є невід’ємною складовою культури високотехнологічного інформаційного суспільства. Ключовими поняттями в системі параметрів «компетентнісної моделі освіти» є «компетентність» та «компетенція», які відносно нові й останнім часом активно вивчаються в наукових дослідженнях.  Поняття «компетентність» запозичено із західної педагогічної лексики й до недавнього часу є предметом дослідження різних міжнародних організацій, які розробляють власні рекомендації щодо її формування. Здебільшого компетентність розглядається як «спроможність особистості сприймати й відповідати на індивідуальні та соціальні потреби, кваліфіковано здійснювати діяльність у певній виробничій галузі, виконувати завдання або роботу». (Слайд 6)

    Проблема формування та розвитку компетентностей учнів ґрунтовно досліджена на рівнях загальних положень впровадження засад компетентнісної освіти у навчальний процес (І. Бех, С. Гончаренко, В. Краєвський, І. Зимня, Е. Зеєр, О. Овчарук, О. Пометун, І. Родигіна, О. Хуторський, С. Шишов та ін.),  формування та розвитку ключових компетентностей (Н. Бібік, К. Крутій, О. Лєбєдєв, В. Мендерецький, Л. Петухова, О. Хуторський та ін.) та фізичної компетентностей (П. Атаманчук, Л. Благодаренко, С. Величко, В. Заболотний, М. Мартинюк, М. Садовий, В. Шарко, М. Шут, Н. Єрмакова та ін.). 

               Людина може стати компетентною лише сама, використовуючи інформаційні ресурси певної діяльності, випробувавуючи різні моделі поведінки, обравши лише ті, що відповідають власній натурі. Якщо в межах знаннєвої моделі навчання найважливішим завданням є формування цілісної природничо-наукової картини світу, то компетентнісної – це лише гіпотетично бажане навчальне завдання. За наявності інших важливих складових його реалізація забезпечує високий рівень сформованості компетентності. Такими складовими, попри знання, є відповідні вміння, навички та досвід. Пріоритетним в оновленні змісту шкільної фізичної освіти є перехід від знаннєвої моделі навчання до компетентнісної.  Якщо в умовах «традиційного» навчання знання й уміння зосереджуються, переважно навколо оволодіння предметом і їхній рівень регламентується державними вимогами, то компетентнісного – увага акцентується на формуванні предметних і ключових компетентностей, рівень яких є особистісним досягненням.

            Упровадження компетнітнісного підходу спрямовано на те, щоб врешті перейти від предмето- до дитино центризму; від вивчення предмету до особистісно-зорієнтованого навчання; від заучування фактів до розуміння й усвідомлення цінностей; від навчання «для оцінки» до досягнення освіченості й освоєння культури «для себе».

                У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти зазначено «Компетентність – набута в процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення і може цілісно реалізовуватися на практиці». (Слайд7)

           Так, О. Пінчук розглядає предметну компетентність учня з фізики, передусім, як ознаку високої якості його навчальних умінь, можливості встановлювати зв’язки між набутими знаннями та реальною дійсністю, здатності знаходити процедуру (метод) вирішення проблеми та успішно використовувати власні уміння, сформовані впродовж вивчення фізики як  навчальної дисципліни. Орієнтація навчально-виховного процесу на формування предметних компетентностей учнів означає також розвиток схильності до навчання фізики.  Дослідник С. Каменецький розглядає предметну компетентність як готовність і здатність діяти в конкретній предметній галузі. У структурі предметної компетентності з фізики учнів старшої школи І. Чайковська виділяє три компоненти: когнітивний, діяльнісний, особистісний й зазначає, що компетентності не суперечать знанням, умінням і навичкам, вони передбачають усвідомлене їх використання. І. Зимня вважає, що компетентність містить готовність до прояву (мотиваційний аспект), оволодіння знаннями (когнітивний аспект), уміння проявляти себе у різноманітних ситуаціях (поведінковий аспект), ставлення до змісту компетентності та об’єкту її застосування (ціннісно-смисловий аспект), емоційно-вольову регуляцію процесу, результат прояву компетентності.   

       Аналогічних поглядів дотримуються й інші вчені, які досліджували структуру компетентності. Так, А. Хуторський виділяє в її компетентності такі компоненти: мотиваційний (готовність до прояву); когнітивний (накопичені знання); діяльнісний (опановані способи діяльності); аксіологічний (ціннісне ставлення до набутих знань, діяльності, особистого зростання).

 Предметна компетентність з фізики ( фізична компетентність) включає:

обчислювальну, логічну,інформаційно-графічну,методологічну та дослідницьку компетентності.(Слайд 8)

Природа компетентності така, що вона може проявлятися лише в органічній єдності з цінностями людини, тобто в умовах глибокої особистої зацікавленості в даному виді діяльності.

           Отже, компетентність  (соmpetency) -  здатність успішно задовольняти індивідуальні й соціальні потреби, діяти й виконувати поставлені завдання.  Компетентнісний потенціал кожного навчального предмету відповідно до положень Нової української школи згруповано в 10 ключових компетентностей (Слайд 9):

  • Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами
  • Спілкування іноземними мовами
  • Математична компетентність
  • Основні компетентності у природничих науках і технологіях
  • Інформаційно-цифрова компетентність
  • Уміння вчитися впродовж життя
  • Ініціативність і підприємливість
  • Соціальна й громадянська компетентності
  • Обізнаність і самовираження у сфері культури
  • Екологічна грамотність і здорове життя

       Внесок курсу фізики старшої школи у формування ключових компетентностей розкрито в табл. 1.1  навчальної програми з фізики. (Додаток 1) Такі ключові компетентності, як вміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та громадянська компетентності, можуть формуватися відразу засобами всіх навчальних предметів і є метапредметними.

           Сьогодні наукові підходи щодо формування життєвих навичок учнів  набули достатнього розвитку в умовах загальноосвітньої школи, тому звернення до вивчення цього питання вважаю  актуальним.

                Перспективним компетентнісне навчання вважаю ще і тому, що при такому підході навчальна діяльність одержує дослідницький і практично –орієнтований характер, і сама стає предметом засвоєння.

ІІІ. СУТНІСТЬ ДОСВІДУ

3.1.  Компетентісно - діяльнісний  підхід  у викладанні уроків фізики.

          Основою набуття компетентності є власна активна діяльність людини, що зумовлює вибір прийомів, форм, засобів навчання. До них належать: розв’язування практично орієнтованих завдань; аналіз життєвих ситуацій; використання наочності; проведення експерименту ужиткового спрямування; проведення учнівського дослідження; виконання проектів, розв’язування проблемних завдань, застосування технологій розвитку критичного мислення , особистісно-орієнтованого навчання тощо.

       Принципи особистісно орієнтовного навчання в процесі формування ключових і предметних компетентностей учнів: індивідуалізація навчання, формування загальнолюдських духовних цінностей, формування гуманістичного світогляду,поглиблена актуалізація знань, самооцінка учнями якості отриманих знань, формування почуття відповідальності, максимальне наближення навчального матеріалу до життя.(Слайд 10)

 Засоби реалізації особистісно орієнтованого навчання в процесі формування основних компетентностей:

  • використання різноманітних форм та методів навчальної діяльності, які дозволяють розкрити суб’єктний досвід учнів;
  • створення атмосфери зацікавленості кожного учня в результатах роботи всього класу;
  • стимулювання учнів до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без побоювань помилитися, отримати хибну відповідь тощо;
  • оцінка досягнень учня протягом усього процесу його діяльності, а не тільки за кінцевим результатом;
  • заохочення прагнень учнів знаходити свій спосіб роботи, аналізувати протягом уроку роботи інших учнів, вибирати та освоювати найбільш раціональні з них;
  • залучення учнів до діалогу, диспуту, які б дозволяли кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність, створення обстановки для природного самовираження учня. (Слайд 11)

         Основною метою формування та розвитку життєвих компетентностей здобувачів освіти є підготовка їх до життя. А отже, переді мною постала низка практичних завдань. Зокрема:

  • формування у школярів навичок самостійного набуття знань;
  • організація проведення дослідницьких робіт;
  • використання фізичних задач на основі фактологічного матеріалу практичного, економічного та екологічного змісту;
  • застосування інформаційних технологій;
  • розвиток в учнів здоров’язбережувальних навичок;
  • формування громадянської та загальнокультурної компетентностей.

          Компетентнісний підхід до навчання фізики зміщує акценти з накопичування  нормативно визначених знань, умінь і навичок на формування й розвиток здатності практично діяти, застосовувати досвід успішних дій у конкретних ситуаціях. У зв’язку з цим змінюється підхід до відбору системи методів, форм і засобів навчання  фізики. Переваги набувають методи, які здатні забезпечити оволодіння учнями ключовими компетентностями:  дослідницькі методи, метод проектів, проблемного навчання , інтерактивні методи.(Слайд 12)

        Вже вкотре переконуюсь, що сучасні уроки — це уроки, на яких мають переважати: інтелектуальна активність, допитливість, компетентність, вміння дискутувати, незалежність мислення, самокритичність.

         Всім добре відомо, щоб мислення почало працювати, людину необхідно чимось здивувати, викликати інтерес. При першій же зустрічі школярів з фізикою, як навчальною дисципліною, намагаюсь досягти максимально можливого емоційного сплеску, дотримуючись трьох кроків педагогічної діяльності:

 1-й - від цікавості до здивування;

 2-й - від здивування до активної допитливості і прагнення дізнатися;

 3-й - до міцного знання і наукового пошуку.

      На своїх уроках використовую різноманітні форми навчання. На першому етапі курсу фізики відводиться час (5-7 хв.) для нетривалих бесід на теми, не передбачені програмою, але які мають зв'язок з  матеріалом ,що вивчається. Під час цих бесід можна говорити про окремі етапи життя і діяльності вчених, успіхи в розвитку науки і техніки, фантастичні складові, історії відкриттів досліджуваних фізичних явищ.  При поясненні й сприйманні нового матеріалу, використовую фотографії, малюнки, електронні презентації, відеофрагменти. Такий підхід оживляє урок і сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, закріпленню і поглибленню одержуваних ними знань, створення цілісного уявлення про навколишній світ. А головне, ці прийоми дозволяють легко контактувати з учнями, викликати їх увагу, яскраво і образно піднести досліджуваний матеріал, що сприяє його засвоєнню.

          В активізації розумової діяльності учнів, при вивченні фізики, значну роль відіграє експеримент, який відображає науковий метод дослідження.  Оскільки матеріальна база нашої школи не завжди може забезпечувати виконання всіх лабораторних робіт, можна замінювати окремі роботи рівноцінними, отже пропонувати власну тематику робіт. Також декілька короткочасних робіт можна об’єднати в одну. В експериментальних роботах можуть використовуватися саморобні пристрої (зокрема, матеріали та речі ужиткового спрямування), інтерактивні моделі лабораторних робіт або відеофрагменти їх виконання, можуть використовуватися програмно-педагогічні засоби(віртуальні лабораторні роботи) Але ці засоби не можуть замінювати проведення реальних експериментальних досліджень. Експерименти та досліди використовуються на різних етапах уроку (Слайд 13).

         На сучасному етапі розвитку освіти, вчителю постійно потрібно мотивувати учнів на вивчення предмета. На уроках часто поєдную фронтальну та індивідуальну роботу з груповою. Особливо ефективними методами роботи є подорож, змагання, захист творчих проектів. Тут учні систематизують свої знання, знаходять виходи із ситуацій, що склалися, самостійно займаються навчанням. Вони шукають потрібну інформацію, працюють з документацією, таблицями, розвивають здатність думати, організовувати взаємозв'язок минулого, сьогодення і майбутнього, вчаться протистояти невпевненості та складності, вступати в діалог, співпрацювати, відстоювати свою думку і домовлятися.

         Організації навчання з фізики сприяє використання перевірених практикою групової роботи, проблемного навчання, дидактичних ігор, складання навчальних схем та опорних конспектів тощо. З цією метою намагаюся активізувати інтерактивні методи, зокрема метод проектів, інформаційні технології, проведення практикумів на основі статистичних матеріалів, а також ігрових технологій, що спрямовані на розвиток компетентностей учнів. Результати такої роботи можна оформлювати у вигляді есе, рекомендацій, систематизувати у картосхемах, графіках, діаграмах, таблицях тощо. На уроках  привчаю  учнів користуватися індукцією, дедукцією, аналізом, синтезом, робити висновки й узагальнення.

В цьому напрямі доцільним є використання таких ігрових технологій, які дозволяють кожній дитині розкрити свої можливості, бути активною, набути впевненості у собі та своїх знаннях, спонукають учнів до самовдосконалення та розширення своїх знань. Цікаво проходять ігри: «Ти – мені, я – тобі», «Фізичний футбол», «Слово – речення – запитання – відповідь», «Знайди помилку», «Аукціон фізичних задач», «Віртуальний магазин», «Ланцюжок», «Фізичне доміно», «Сюрприз», «Вилучи зайве», «Знайди за описом», «Так – ні», «Дешифратори», «Фізична мозаїка», розгадування кросвордів, ребусів, загадок, пояснення фізичного змісту приказок і прислів’їв тощо.

      Важливе місце на уроках фізики посідає групова робота. При вивченні багатьох тем учні об’єднуються у групи: «Науковці», «Історики», «Соціологи», «Експериментатори», «Практики», «Екологи», які готують повідомлення, презентації, якісні, розрахункові та експериментальні задачі за темою виступу. До вподоби моїм учням такі вправи як «Шифрограма», «Сходинки» , «Знайди відповідність», «Логікон», «Думай швидко», «Ланцюжок», «Хрестики-нулики»,  «Відгадай речення» тощо. (Слайди 14-16)

      Обов’язковим елементом навчання фізики є індивідуальні завдання з теми. Такі завдання найчастіше застосовую на завершальному етапі вивчення теми для самостійного опрацювання. Мета завдань – охопити матеріал теми в цілому, привернути увагу до головного, дати додаткові приклади і пояснення окремих складних моментів. Варто планувати виконання індивідуальних завдань, які передбачають ознайомлення як з розвитком тієї чи іншої науки в історичному аспекті, так і змістовних. Особливо  звертаю увагу учнів на внесок в розвиток науки вітчизняних вчених та наукових установ України. Такий підхід сприятиме актуалізації навчально-пізнавальної, комунікативної, інформаційної, ціннісно-смислової та інших компетенцій і значно поглиблює загальнокультурні надбання учнів.

        Ефективність засвоєння програмового матеріалу можна піднести завдяки застосуванню сучасних інформаційних технологій, які є визначальними у підготовці особистості до життя у постіндустріальному, інформаційному суспільстві. Широке застосування комп’ютерів у навчанні фізики доцільне для проведення експериментів, практичних занять, інформаційного забезпечення, візуального інтерпретування діяльності, проведення досліджень. (Слайд 17 )

   Однією з найважливіших ділянок роботи в системі навчання фізики залишається розв’язування задач. Задачі різних типів можна ефективно використовувати на всіх етапах засвоєння знань: для розвитку інтересу, творчих здібностей і мотивації учнів до навчання, під час постановки проблеми, що потребує розв’язання, в процесі формування нових знань учнів, вироблення практичних умінь, з метою повторення, закріплення, систематизації та узагальнення засвоєного матеріалу, з метою контролю якості засвоєння навчального матеріалу чи діагностування навчальних досягнень учнів тощо.

Наприклад, для закріплення матеріалу з теми «Тиск твердих тіл на поверхню. Сила тиску» (7 клас) проводиться з використанням методу розв’язування якісних, експериментальних, розрахункових, прикладних задач, що містять завдання, які потребують залучення досвіду власної діяльності, наближені до повсякденного життя та стимулюють активну мовленнєву діяльність. Позитивний дидактичний результат дає залучення учнів до складання таких задач.

Зокрема, семикласникам були запропоновані такі завдання:

1. Для чого при вишиванні жінки одягають наперсток?

2. Для чого один край лопати роблять гострим, а другий загнутим?

3. Яким трактором краще виорати город? Чому?

4. Рибалка вирушає на зимову риболовлю. Чи безпечно це, якщо лід на початку березня витримує тиск 9 кПа, а маса рибалки із спорядженням та без улову 100 кг? Сліди від зимового взуття зображено на малюнку.

5. Людина провалилася під лід. Як врятувати її?

         Сприяють формуванню ключових компетентностей учнів і уроки з використанням технології проблемного навчання. Починаю їх зі створення проблемних ситуацій, в яких, зіткнувшись з явищами, не відповідними сформованим уявленням, учні змушені ці уявлення переосмислювати або осмислювати на новому рівні, тобто підходити до вирішення проблеми творчо.

             На уроці рідко виникає можливість вирішувати достатньо складні проблемні завдання, систематично використовувати проблемно-пошукові методи навчання. Тому практикую домашні проблемні завдання, які відкривають широкі можливості для розвитку учнів, що цікавляться вивченням фізики . Домашні проблемні завдання можуть бути різної складності - від досить простих, виконання яких під силу переважній більшості учнів, до найбільш складних. Створення проблемної ситуації шляхом опори на життєвий досвід учнів, дозволяють зв'язати навчання з життям і практикою.

               Розвивати особистість в процесі свідомої, мотивованої індивідуальної діяльності для вирішення завдання дозволяє впровадження  на уроках методу проектів.

 Метод проектів має багато переваг перед традиційними, оскільки працюючи над проектом, учні діють не шаблонно, а знаходять свій шлях вирішення завдання, вчаться використовувати різні джерела інформації, аналізувати, відбирати і використовувати отриману інформацію. Проект дає можливість кожному учневі, незалежно від рівня його підготовки, проявити свою індивідуальність. Для того, щоб зацікавити учнів проектною діяльністю, ефективним є проведення виставки, на якій можна познайомитись з досвідом попередніх «проектувальників» з числа випускників минулих років. Участь у такому заході зазвичай викликає інтерес школярів і бажання спробувати свої сили, зробити не гірше. Теми для робіт беруться, в основному, дослідницького спрямування, в яких вивчається вплив різних процесів на життєдіяльність людини, дослідження фізичних явищ, історія розвитку фізики.

Відтак, досвід засвідчує, що вивчення фізики повинно мати яскраво виражений прикладний характер, спрямований на формування та розвиток життєвих компетентностей, що є дуже важливим у підготовці школярів до повсякденного життя.

             3.2. Можливості предмета фізики у формуванні основних груп компетентностей учнів

          Загальнокультурна компетентність (Слайд 19)

         Соціальна компетентність – володіння сукупністю засобів, що дають можливість особистості взаємодіяти з різними соціальними групами та соціальними інститутами суспільства.

Соціальні компетентності передбачають надання учням можливості проявляти ініціативу, брати на себе відповідальність, приймати рішення.

            В ході вивчення фізики мої учні мають змогу самі вибирати варіант завдання або шлях розв'язання творчих чи експериментальних завдань.

Переважно пропоную завдання трьох типів:

а) роботи за зразком;

б) логічної переробки вивченого;

в) використання знань на практиці в ситуації, що приводить учня до нового результату або нового шляху розв'язання задачі.

Залучаю дітей до роботи в групах, парах. Обов’язкова умова – врахування індивідуальних можливостей школярів. Завдання підбираю так, щоб вони були якщо не індивідуальними, то хоча б рівневими. (Слайд 20)

        Компетентність саморозвитку та самоосвіти - це вміння самостійно здобувати знання й використовувати при розв'язанні теоретичних, практичних та експериментальних завдань.

Я переконана, що для формування даної компетентності потрібна систематична робота вчителя з формування загальнонавчальних, інтелектуальних умінь, уміння працювати з планами узагальненого характеру при вивченні фізичних явищ, законів, величин тощо.

З цією метою практикую:

написання учнями повідомлень, рефератів, самостійних творчих робіт;

використання експериментальних завдань з поясненням та обґрунтуванням учнівських результатів;

використання випереджальних завдань, що передбачають активну самостійну та самоосвітню діяльність учнів;

залучення учнів до участі в інтерактивних конкурсах ;

консультування учнів з питань самоосвіти; залучення до роботи консультантами, що підтримує їх самоосвітній тонус

організація інтелектуальних конкурсів, ігор, предметних тижнів, які передбачають самостійне опанування учнями певних питань, та їх самоосвітню діяльність;

використання навчальних програм з метою самоосвіти учнів (Слайд 21)

    Інформаційні компетентності передбачають опанування учнями інформаційних технологій, уміння самостійно здобувати та використовувати інформацію. Тому по максимуму намагаюсь використовувати комп'ютер  на всіх етапах процесу навчання: під час пояснення нового матеріалу, закріплення, повторення, оцінюванні навчальних досягнень. Ефективно проходять уроки фізики з використанням педагогічних програмних засобів, готових комп'ютерних моделей (дослідження процесу), комп'ютерного моделювання процесів, які вивчає фізика.

Використовую малюнки, таблиці, схеми як джерело інформації та передбачаю складання схем, таблиць, планів, опорних конспектів як результат роботи учнів з інформацією.

Працюємо над створенням в кабінеті відеотеки (відеофільми, презентації);

Співпрацюємо із шкільною бібліотекою.

Використовуємо фізичні експерименти, дослідження  як джерела наукової інформації.

Активно співпрацюємо з кабінетом інформатики щодо використання можливостей Інтернету, інтерактивної дошки та опрацювання навчальних програм (Слайд 22)

          Ініціативність і підприємливість - уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику (Слайд 23)

 Слід підкреслити особли­ву значущість тих застосувань фізики, в результаті яких економиться сировина, паливо, енергія. Так, розглядаючи явище тертя, не можна обмежитися простою констатацією факту значного зменшення тертя при застосуванні кулькових під­шипників, необхідно показати, яку це приносить вигоду (наприклад, на залізниці підшипники ковзання в осях вагонів замінені на кулькові підшипники, що знижує тертя й зменшує необхідну для руху силу тяги, що, у свою чергу, призводить до зменшення витрат дизельного палива в електровозів чи електричної енергії елек­тровозів).

Крім того, ефективним є використання питань економічного характеру для організації проблемного навчання, створення проблемної ситуації. Так,  вивчення передачі та використання електро­енергії можна розпочати з дослідження її втрат у проводах певної довжини за різ­них значень напруги і, нагадуючи про велику мережу ліній електропередач, варто оцінити можливі втрати держави при передачі електроенергії. Після цього учні готові відповісти на питання: «Якими способами можна зменшити втрати елек­троенергії та який з них економічно найбільш вигідний?»

Наступні задачі доцільно використовувати під час вивчення тем «Теплові яви­ща», «Електричні явища», «Закони постійного струму», «Електричний струм у різних середовищах» у 8 , 9 класах:  Електричну піч, яка має спіраль із нікелінового дроту з площею поперечного перерізу 1,5 мм2 і довжиною 75 м, приєднують до мережі з напругою 220 В. Ви­значити кількість теплоти, виділену піччю за 7 годин роботи, і вартість спожитої нею електроенергії при тарифі 1,68грн. коп за 1 кВт*год.

        Згідно з особистісно - діяльнісним підходам до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Формування особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов:

створення позитивного настрою для навчання;

відчуття рівного серед рівних;

забезпечення  позитивної атмосфери  в  колективі  для досягнення спільних цілей;

усвідомлення учнем цінності, колективно зроблених умовиводів;

можливість вільно висловити свою думку і вислухати свого товариша;

вчитель не є засобом «похвали і покарання», а другом, порадником,

старшим товаришем.

 

3.3. Приклади формування компетентностей учнів на різних етапах уроку (Слайд 24-26)

      На етапі перевірки домашнього завдання:

1.Рецензування відповідей (домашнього завдання)

Мета: активувати розумову діяльність учнів, розвивати критичне мислення, вчити оцінювати знання учнів.

Результат : формування пізнавальної компетентності.

2. Фізичний диктант(по сторінках домашнього завдання з обмеженим часом рішення).

Мета: розвивати самостійність мислення, формувати гнучкість і точність думки, розвивати увагу та пам'ять.

Результат: формування самоосвітньої компетентності.

На етапі пояснення нового матеріалу:

1. Проведення дослідів і т.п.

Мета: вчити дослідницькій роботі.

Результат: формування полікультурної компетентності.

На етапі закріплення, відпрацювання вмінь та навичок

1. Навчальна самостійна робота.

Результат: формування пізнавальної компетентності.

2. Дослідження різноманітних видів пам’яті.

Мета: закріплення знань про енергію, роботу і т.п.; розробка правил (алгоритмів) запам’ятовування.

Результат: формування компетентності, яка допомагає саморозвитку.

3. Розв’язування задач з коментуванням.

 Мета: закріплення умінь розв’язувати задачі.

Результат: формування інтелектуальної і полікультурної компетентностей.

4. Фізична естафета.

Мета: закріплення знань учнів, формування вмінь перевіряти, слухати, думати.

Результат: формування пізнавальної компетентності.

5. Робота з підручником

Мета: навчити роботі з інформацією; закріпити знання тексту, розуміння теми.

Результат: формування комунікативної і пізнавальної компетентностей, розвиток індивідуальних здібностей (навчальна практична робота).

На етапі контроль

1. Створення реклами (презентації) вивченої теми (уроку), робота в групах зі взаємною оцінкою.

Мета: вчити дітей уяві та вмінню абстрагуватися.

Результат: формування інтелектуальної компетентності.

2. Самостійна робота зі взаємоперевіркою; диференційована контрольна робота.

Мета: вчити дітей, опираючись на отримані знання, самостійно працювати

Результат: формування соціальної компетентності.

На етапі домашнє завдання

1. Скласти питання, задачі з теми уроку.

Мета: перевірити засвоєний матеріал уроку, формувати уміння добирати приклади.

Результат: формування компетентності, яка допомагає саморозвитку.

2. Різнорівневі задачі: репродуктивні, особливої складності, на кмітливість, логіку, тощо

Мета: перевірити знання учнів відповідно до їх рівню підготовки.

Результат: формування інтелектуальної компетентності.

            Фрагменти та матеріали уроків фізики щодо формування компетентностей (Слайд 27, Додаток №2)

ІV.ВИСНОВКИ.

Пам’ятка колегам щодо формування компетентностей здобувачів освіти: (Слайд 28 )

  • Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте.
  • Не предмет формує особистість,  а вчитель своєю діяльністю, пов’язаною з вивченням предмета.
  • На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогоднішній активний учень – завтрашній активний член суспільства.
  • Ставте учнів в ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.
  • Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально – пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.
  • Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити причинно: розуміння причинно – наслідкових зв’язків є обов’язковою умовою навчання.
  • Пам’ятайте, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці.
  • Привчайте учнів думати та діяти самостійно.
  • Частіше практикуйте творчі завдання.
  • Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.
  • Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.
  • Подавати знання у цілісних логічних структурах.
  • У процесі навчання обов’язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня.
  • Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями із свого предмета.
  • Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю.

     Отже, застосування різних шляхів і методів формування ключових компетентностей в учнів допоможе стимулювати самостійне, індивідуальне та колективне навчання, а також мотивуватиме учнів до активного та постійного розвитку їх умінь і навичок.

            Сприяючи формуванню ключових компетентностей учнів, я прагну, щоб мій випускник був:

- технічно високоосвіченою особистістю, спроможною гнучко адаптуватися в умовах стрімкого технічного прогресу та змін довкілля;

- грамотним природодослідником;

- бути обізнаним з новими ідеями, знати, де можна їх використовувати;

- завжди бути високоморальною, комунікативною людиною, за якою- майбутнє України.

 

  1. Використані джерела:
  2. Конопака А.О. Формування практичної компетентності школярів на уроках фізики та астрономії // Фізика в школах України. – 2008. – №4(104). – С. 2-4.
  3. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти // Стратегія реформування освіти в Україні.— К.: К.І.С., 2003. — 295 с.
  4. Сафонова І.Я. Формування предметної компетентності учнів старшої школи у процесі вивчення предметів фізико-математичного циклу. [Електронний носій] Режим доступу http://www.tnpu.edu.ua/naukova-robota/docaments-download/aref_Safonova_I_Ya_1.pdf
  5. Використання інформаційних технологій на уроках фізики : Методичні рекомендації/ Уклад.: Александрук В. В. – 2011. – 12 с[Електронний носій] Режим доступу. http://kabfiz-roippo.at.ua/Seminar/Book_AVV.pdf
  6. Мельник Ю.С., Сіпій В.В. Формування предметної компетентності старшокласників у процесі навчання фізики. / Ю.С. Мельник, В.В. Сіпій. – К:ТОВ « КОНВІ ПРІНТ», 2018. – 136 с. [Електронний носій] Режим доступу file:///C:/Users/User/Desktop/%\B8.pdf
  7. Зайцева В.В. Формування життєвих компетентностей учнів на уроках фізики [Електронний носій] Режим доступу http://timso.koippo.kr.ua/hmura12/2016/10/15/formuvannya-zhyttevyh-kompetentnostej-uchniv-na-urokah-fizyky/

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1.

Внесок курсу фізики старшої школи у формування ключових компетентностей розкрито в табл. 1.1  навчальної програми з фізики.

 

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння:

  •                   сприймати пояснення вчителя, розуміти інформацію з підручників, посібників й інших текстових та медійних джерел державною/рідною мовою;
  •                   усно й письмово тлумачити фізичні поняття, факти, явища, закони, теорії;
  •                   представляти текстову інформацію в іншому вигляді;
  •                   описувати (усно чи письмово) етапи проведення фізичного експерименту, використовуючи арсенал мовних засобів (терміни, поняття тощо);
  •                   складати план виступу, будувати відповідь, готувати реферат, повідомлення;
  •                   обговорювати проблеми природничого змісту, брати участь у дискусії.

Ставлення:

  •          усвідомлення  потреби вільного володіння державною мовою для грамотного висловлювання власної думки, особистісного розвитку, здійснення навчальної та професійної діяльності;
  •          розуміння значущості внеску учених-фізиків, зокрема українських, у розвиток світової науки;
  •          прагнення до самовдосконалення, збагачення, поповнення та систематичного вживання української природничо-наукової термінологічної лексики.

Навчальні ресурси:

навчальні, науково-популярні, художні тексти та медійні матеріали, твори мистецтва, що містять описи фізичних явищ; дослідницькі проекти міжпредметного змісту

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння:

  •          використовувати іншомовні навчальні та науково-популярні джерела для отримання інформації фізичного й технічного змісту, самоосвіти та саморозвитку;
  •          розуміти фізичні поняття та найуживаніші терміни іноземною мовою, використовувати їх в усних чи письмових текстах;
  •          описувати природничі проблеми іноземною мовою;
  •          спілкуватися на тематичних міжнародних форумах та у соціальних мережах із співрозмовниками з інших країн.

Ставлення:

  •          зацікавленість інформацією фізичного й технічного змісту іноземною мовою;
  •          розуміння глобальності екологічних проблем і прагнення долучитися до їх вирішення, зокрема й за посередництвом іноземної мови

Навчальні ресурси:

довідкова література, онлайнові перекладачі, іншомовні сайти, статті з Вікіпедії іноземними мовами, іноземні підручники і посібники

3

Математична компетентність

Уміння:

  •          застосовувати математичні методи для опису, дослідження фізичних явищ і процесів, розв’язування фізичних задач, опрацювання та оцінювання результатів експерименту;
  •          розуміти й використовувати математичні методи для аналізу та опису фізичних моделей реальних явищ і процесів.

Ставлення:

  •          усвідомлення важливості математичного апарату для опису та розв’язання фізичних проблем і задач.

Навчальні ресурси:

завдання на виконання розрахунків, алгебраїчних перетворень, побудову графіків, малюнків, аналіз і представлення результатів експериментів та лабораторних робіт, обробка статистичної інформації, інформації наведеної в графічній, табличній й аналітичній формах

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

  •          пояснювати природні явища і технологічні процеси;
  •          використовувати знання з фізики для вирішення завдань, пов’язаних із реальними об’єктами природи і техніки;
  •          за допомогою фізичних методів самостійно чи в групі досліджувати природу.

Ставлення:

  •          відповідальність за ощадне використання природних ресурсів;
  •          готовність до вирішення проблем, пов’язаних зі станом довкілля;
  •          оцінка значення фізики та технологій для формування цілісної наукової картини світу, сталого розвитку.

Навчальні ресурси:

навчальні проекти, конструкторські завдання, фізичні задачі, ситуативні вправи щодо дослідження стану довкілля, ощадного використання природних ресурсів тощо, відвідування музеїв науки й техніки

5

Інформаційно-цифрова компетентність

 

 

Уміння:

  •          визначати можливі джерела інформації, відбирати необхідну інформацію, оцінювати, аналізувати, перекодовувати інформацію;
  •          використовувати сучасні пристрої для отримання, опрацювання, збереження, передачі та представлення інформації;
  •          використовувати сучасні цифрові технології і пристрої для вивчення фізичних явищ, для обробки результатів експериментів, моделювання фізичних явищ і процесів;
  •          дотримуватися правил безпеки в мережах та мережевого етикету.

Ставлення:

  •          ціннісні орієнтири у володінні навичками роботи з інформацією, сучасною цифровою технікою;
  •          дотримання авторського права, етично-моральних принципів поводження з інформацією.

Навчальні ресурси:

освітні цифрові ресурси, навчальні посібники

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

  •          ставити перед собою цілі й досягати їх, вибудовувати власну траєкторію розвитку впродовж життя;
  •          планувати, організовувати, здійснювати, аналізувати та коригувати власну навчально-пізнавальну діяльність;
  •          застосовувати набуті знання для оволодіння новими, для їх систематизації та узагальнення.

Ставлення:

  •          ціннісні орієнтири у володінні навчально-пізнавальними навичками, допитливість і спостережливість, готовність до інновацій;
  •          позитивне емоційне сприйняття власного розвитку, отримання задоволення від інтелектуальної діяльності.

Навчальні ресурси:

дидактичні засоби

7

Ініціативність
і підприємливість

Уміння:

  •          застосовувати фізичні знання для генерування ідей та ініціатив щодо проектної, конструкторської та винахідницької діяльності, для вирішення життєвих проблем, пов’язаних із матеріальними й енергетичними ресурсами;
  •          прогнозувати вплив фізики на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва;
  •          оцінювати можливість застосування набутих знань з фізики в майбутній професійній діяльності, для ефективного вирішення повсякденних проблем;
  •          оцінювати власні здібності щодо вибору майбутньої професії, пов’язаною з фізикою чи технікою;
  •          економно й ефективно використовувати сучасну техніку, матеріальні ресурси;
  •          ефективно організовувати власну діяльність.

Ставлення:

  •     ціннісне ставлення до фізичних знань, результатів власної праці та праці інших людей;
  •     усвідомлення необхідності виваженого підходу до вибору професії, оцінка власних здібностей;
  •     ініціативність, працьовитість, відповідальність як запорука результативності власної діяльності;
  •     прагнення досягти певного соціального статусу, зробити внесок до економічного процвітання держави.

Навчальні ресурси:

приклади успішних бізнес-проектів у галузі новітніх технологій (мікроелектроніка, нанотехнології, космічна техніка, електромобілі тощо), навчальні екскурсії на високотехнологічні підприємства, зустрічі з успішними підприємцями

8

Соціальна й громадянська компетентності

Уміння:

  •      займати активну та відповідальну громадянську позицію в учнівському колективі, самоврядуванні школи, серед мешканців селища, мікрорайону тощо;
  •      активно працювати в групах, розподіляти ролі, оцінювати вклад власний та інших, приймати виважені рішення, які сприятимуть розв’язанню досліджуваної проблеми чи завдання, важливих для даного освітнього середовища,  учнівського колективу;
  •          ефективно співпрацювати в команді над реалізацією навчальних дослідницьких проектів у галузі «Природознавство», залучаючи родину та іншу спільноту;
  •      визначати особистісні якості відомих учених-фізиків, що свідчать про їхню громадянську позицію, моральні якості.

Ставлення:

  •          усвідомлення себе громадянином України;
  •          громадянська відповідальність за стан розвитку місцевої громади, країни;
  •          толерантне ставлення до точки зору іншої особи;
  •          оцінювання внеску українських та іноземних учених-фізиків і винахідників у суспільний розвиток;
  •          розуміння відповідальності за використання досягнень фізики для безпеки суспільства.

Навчальні ресурси:

робота в групах, проекти та інші види навчальної діяльності

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння:

  •          використовувати знання з фізики під час реалізації власних творчих ідей;
  •          виявляти фізичні явища та процеси у творах мистецтва.

Ставлення:

  •          усвідомлення причетності до національної й світової культури через вивчення природничих наук і мистецтва;
  •          розуміння гармонійної взаємодії людини і природи.

Навчальні ресурси:

твори мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

  •          застосовувати набуті знання та навички для збереження власного здоров’я та здоров’я інших;
  •          дотримуватися правил безпеки життєдіяльності під час виконання навчальних експериментів, у надзвичайних ситуаціях природного чи техногенного характеру;
  •          визначати причинно-наслідкові зв’язки впливу сучасного виробництва, життєдіяльності людини на  довкілля;
  •          аналізувати проблеми довкілля, визначати способи їх вирішення, брати участь у практичній реалізації цих проектів;
  •          оцінювати позитивний потенціал та ризики використання надбань фізики, техніки і технологій для добробуту людини й безпеки довкілля.

Ставлення:

  •          готовність брати участь у природоохоронних заходах;
  •          самооцінка та оцінка поведінки інших стосовно можливих ризиків для здоров’я;
  •          ціннісне ставлення до власного здоров’я та здоров’я  інших людей, до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки;
  •          усвідомлення важливості ощадного природокористування, потенціалу фізичної науки щодо збереження довкілля.

Навчальні ресурси:

навчальні проекти здоров’язбережувального та екологічного спрямування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 2.

Матеріали відкритих уроків Павлової О.І.

1.  https://drive.google.com/file/d/14ZE_tAnt79ALByhSaENqV_Mhwq76J3Gk/view?usp=sharing

2. https://drive.google.com/drive/folders/1ouNS6PtuSY7BzGaeykRQSXmHatXXDgrx?usp=sharing

3. https://drive.google.com/drive/folders/1vzWWpcc3gFor5mno4qlDJbRB4QHd1HDh?usp=sharing

4. https://drive.google.com/drive/folders/1CK2XCtUCzLwkX55gMgz1Klb2DNiC7O71?usp=sharing

5. https://drive.google.com/drive/folders/1QT_o06u3PLs2xS2yZ49GFKgiHKG2uBxI?usp=sharing

6. https://drive.google.com/file/d/13OHoQgn1DSUjAIpm_4VhVcAuIXSIrNk1/view?usp=sharing

 

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 4
Оцінки та відгуки
  1. Клепікова Ольга Анатоліївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Васько Марія Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Таня Мотицина
    цікавий і оригінальний матеріал
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  4. Левіт Алла
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Показати ще 1 відгук
docx
Пов’язані теми
Фізика, Інші матеріали
Додано
24 лютого 2021
Переглядів
9168
Оцінка розробки
5.0 (4 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку