Формування ключової компетентності «уміння вчитися впродовж життя» у молодших школярів на основі новітніх технологій в межах НПП «Інтелект України»

  Формування ключової компетентності «уміння вчитися впродовж життя» у молодших школярів на основі  новітніх технологій в межах НПП «Інтелект України»

  Діти, що приходять сьогодні до школи, живуть у швидкоплинному інформаційному середовищі. Сьогодення вимагає від них умінь, навичок користуватися знаннями. Тому школа змінює свої завдання, форми та методи роботи.

     Педагоги давно працювали над питанням щодо формування «вміння вчитися», адже учні мали знання, але не спроможні їх застосувати у житті.

    В.О.Сухомлинський говорив, що головне завдання вчителя початкових класів полягає в тому, щоб навчити дитину вчитися, сформувати той інструмент без якого вона стає неуспішною, нездібною. Цим інструментом, на думку відомого вченого, є п’ять умінь: вміння спостерігати; вміння думати; висловлювати думку про те, що бачу, роблю, думаю, спостерігаю.

  Тому, однією із головних ключових компетентностей є уміння вчитися, яку доповнили в новій редакції Закону України «Про освіту» «уміння вчитися  впродовж  життя».

         Згідно вимог Концепції «Нова українська школа», головним своїм завданням ми визначили: сформувати в учнів уміння вчитися, а саме висловлювати свою думку, критично мислити, виявляти ініціативу, уміння займати позицію та приймати рішення, творити та співпрацювати в команді.  При цьому розвивати організованість, зацікавленість, допитливість, ініціативність, відповідальність. Виховувати в дитини патріотизм, національну свідомість, працювати в партнерстві з батьками. 

Всі ці завдання можливо здійснити за умови високої мотивації до навчання.

        На уроках учні не просто запам’ятовують навчальний матеріал, а запитують, досліджують, творять, розв’язують, інтерпретують зміст твору, тому що мислять критично, навчаються з інтересом. Їх діяльність – шлях до успіху. 

    Формування  в учнів ключової компетентності вміння вчитися передбачає розв’язання таких завдань умовах упровадження Проекту:

Компетентність «уміння вчитись» реалізується у здатності учнів до пошуку та засвоєння нових знань, набутті нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

  Ця компетентність реалізується на уроках шляхом формування мотивації навчання і вміння:

·  організувати свою працю для досягнення успіху;

·  здійснювати розумові операції й практичні дії;

·  володіти уміннями й навичками самоконтролю та самооцінки.

Дотримуємося  правил :

1.                   Дитина може і має буди успішною в класі
2.                   Дитині цікаво на уроці
3.                   Дитині комфортно в школі

Виходячи із вище зазначеного, компонентами ключової компетентності  «уміння вчитися» є :

Мотиваційний (мотиваційно-ціннісні ставлення і прагнення особистості до навчання, пізнання).

 Змістовий (володіння базовими загальнокультурними і предметними знаннями, уміннями, навичками).

Діяльнісний (володіння загальними способами навчального пізнання, ІКТ).

Організаційно-комунікативний (набуття індивідуального досвіду самоорганізації, рефлексії навчальної взаємодії в групі, у колективі).

Контрольно-оцінний (володіння способами перевірки та контролю своєї діяльності).

Рефлексивно-корекційний (пізнавальна активність та прагнення до удосконалення результатів своєї праці).

Відомо, що найефективніше формування «вміння вчитися» відбувається міжпредметним шляхом, адже вміння формуються синхронно у межах усіх навчальних предметів.

 У Проекті «Інтелект  України» є предмет   " Навчаємось разом ", що передбачає навчання дітей найрізноманітних прийомів та методів  навчально-пізнавальної діяльності, сприяє формуванню таких якостей, як ініціативність, самоконтроль. На уроках ми  формуємо  в учнів ключову компетентність уміння вчитися, яка  є цілісним індивідуальним психологічним утворенням, що інтегрує індивідуальний досвід успішної навчальної праці учня, характеризується наявністю розвинених способів навчальної діяльності та має мотиваційний, змістовий і процесуальний компоненти.

 Плануємо урок так, щоб кожен учень мав можливість :

• Самостійно  визначити  мету своєї  діяльності;
• виявити зацікавленість до навчання, докладав вольових зусиль для досягнення успіху у пізнавальній діяльності;
• раціонально організовувати свою навчальну діяльність;
• знаходити потрібну інформацію, добирати доцільні способи для розв'язання завдання;
• усвідомлювати свою діяльність і прагнув її вдосконалити;
• розвивати  уміння й навички самоконтролю та самооцінки.

Плануючи урок, враховуємо :

- наступність і неперервність;

- доступність і науковість;

- взаємозв'язок навчання, виховання і розвитку;

- реалізацію концепції компетентнісної освіти;

- гуманізацію навчально-виховного процесу;

-відповідність змісту загальній структурі навчально-пізнавальної діяльності;

- індивідуальні і вікові особливості учнів.

 Одним із компонентів компетентності «уміння вчитися» є мотиваційний,  що передбачає  мотиваційно-ціннісне ставлення і прагнення особистості до навчання, пізнання. Отже, формування та збереження мотивації до навчання. 

Зважаючи на це, ряд предметів «Навчаємося разом», «Читання», «Людина і світ» включають такі завдання, які активізують пізнавальну діяльність, ініціативу особистості, сприяють раціональному використанню часу, дають змогу не губитися в новій пізнавальній і життєвій ситуаціях. На уроках цей процес відбувається через незвичну добірку видів завдань: виконання пісень під караоке, читання текстів способом стеження за диктором, презентації, робота з уривками відеоматеріалів та пошук переглянутого в тексті, вправа «Фотоапарат».

    На уроках  створюємо ситуації , що сприяють становленню особистості – «Я – учень». Пропонуємо ряд навчальних завдань, стимулюючи дітей до успіху. Формування в дітей психологічної установки на навчання - це значущий засіб розвитку особистості та досягнення успіхів у всіх сферах життєдіяльності.

    Цей процес є надзвичайно складним і  вимагає здійснення системної роботи з розвитку якостей особистості школяра – цілеспрямованості, працелюбності, організованості, охайності, наполегливості .

   Кожен урок розпочинається   цитатами відомих людей, що мають виховне значення ( Жан-Жак Руссо  «Правильне використання часу робить його ще більш цінним»; Януш Корчак «Поважай кожну годину й сьогоднішній день!»; Чезаре Канту «Марнотратство часу найгірше за все».

   Компетентнісний підхід у навчанні вимагає, щоб сучасні навчальні засоби виконували не тільки інформаційну, а й мотиваційну та розвивальну функції.

З метою забезпечення мотивації учіння  використовую :

·        цікавий матеріал;

·        ілюстрації;

·        дидактичні ігри;

·        вправи, що передбачають цікавий для учнів процес виконання;

·       завдання, що спонукають до пошуку значимих для учня результатів.      Завдяки міжпредметним зв'язкам, засобам наочності та відеоматеріалам, об'єкт вивчення стає більш зрозумілим та цікавим. Враховуючи вікові особливості учнів, ми не лише зберегігаємо , а й збільшуємо  їх інтерес до навчання.

   Вчитель і учні  – ділові партнери, вчитель  – координатор цього процесу. Завдання наше – створити в класі атмосферу інтелектуального пошуку, творчості, учити дітей розуміти і вирішувати проблеми; надати дітям можливість щоденно відчувати радість від пізнання і творчої діяльності.

   Не менш важливим етапом уроків є формування навичок раціональної роботи з книгою та іншими джерелами навчальної інформації. Учні опановують техніку раціонального швидкого  читання,  сприйняття текстів на слух із використанням відеоматеріалів.

    У процесі формування в учнів техніки раціонального читання у першому-другому класах основну увагу зосереджуємо  на формуванні в учнів навичок читання вголос. Водночас, за допомогою прийому «читання під магнітофон» відбувається формування первинних навичок читання мовчки. В  роботі з текстом збільшується кількість вправ і завдань на розвиток смислової сторони читання.

   Способи навчально-пізнавальної діяльності  передаються через правила, вказівки, алгоритмічні приписи й засвоюються учнями в формі вмінь і навичок. Алгоритмізація організовує до роботи, дає можливість ефективно виконувати завдання, а значить не втрачається інтерес і мотивація, залишається бажання учитися.

  На уроках  важливим аспектом є формування алгоритмів усвідомлення, запам’ятовування прочитаних текстів, адже тексти містять науково-популярний зміст, які тісно пов’язані з навчальним предметом «Людина і  світ». Активно використовуються  методи, які  формують вміння слухати радіопередачі, переказувати зміст і давати їм просту оцінку, слухати читання художніх та науково-популярних текстів. Учні вчаться виділяти основні змістові компоненти, робити елементарний смисловий аналіз; слухати і оцінювати відповідь товариша за змістом і виразністю мови, а також будувати питальні речення,  виконуючи  вправи «Учитель» (додаток 18).

 Вправи ігрової сторінки розвивають логічне мислення, вміння узагальнювати, знаходити зайве.

 Під час роботи на уроках у дітей відбувається потрійне сприйняття матеріалу: бачу, чую, роблю (творю, перетворюю тощо). Звісно, це дає кращі результати в навчанні, засвоєнні нового матеріалу, вирощуванні нових інтелектуалів країни.

   Навчання – це важка розумова праця. І щоб ця праця була успішною, вона має бути цікавою, бажаною для учнів. Причому, цікавим може бути не тільки предмет, а й спосіб пізнання.

   Одним із найефективніших способів пізнання є дослідницький підхід до предмета вивчення, коли не дають готових висновків, а надають змогу висунути свої гіпотези, або самостійно знайти правильну відповідь.

Знання, набуті у процесі такої праці, зберігаються у пам’яті значно міцніше, оскільки вони здобуваються активними зусиллями. Часто на уроках застосовуємо проблемні ситуації, ставимо проблемні питання, пропонуємо знайти вихід із даної проблеми. Кожна дитина готова дати відповідь на запитання: «А як думаєте ви?», «Чи згодні із даним твердженням?». Для зацікавлення учнів виконанням завдань, проводимо в  ігровій формі.

  На уроках постійно поєднуюємо  парну та індивідуальну форми роботи з дітьми, що дає хороші результати.

 Робота в парах сприяє розвитку мовлення учнів, взаємо і самоперевірки, вміння висловлювати і відстоювати свою думку. Цей вид роботи застосовуємо під час вивчення вірша напам’ять, під час рольового читання, вивчення ними нового правила, або таблиці множення. Учні мають можливість перевірити знання один одного, обмінятися думками і лише тоді висловлювати свої пропозиціїї класу. 

  З метою самооцінки проводимо підсумки на уроках, у вигляді тестів «Зоряні перегони», «Великі перегони», «Конкурс найрозумніший»(додаток 11).

     В позашкільний час учні  беруть участь  у Міжнародних  конкурсах  “Геліантус ”, «Кенгуру», «Соняшник», «Колосок» і мають високі результати.

  В результаті в учнів покращується  вміння організовувати своє робоче місце, орієнтуватися у часі та берегти його, планувати свої дії, доводити роботу до кінця.

 Такий компетентнісний  підхід є  впевненим стартом в житті дитини . Виховати відповідальність, працьовитість, повагу до інших, не ламаючи при цьому індивідуальності, можна тільки поважаючи й цінуючи кожну дитину.

   Отже, вирішення однієї з найважливіших проблем педагогіки,такої як формування в учнів ключової компетентності «уміння вчитися», лежить у площині пошуку шляхів актуального і випереджувального реагування на виклики часу та визначення важливих для сьогодення способів проектування навчально-виховного процесу.

   «Не кажи не вмію! Кажи навчуся!» - лейдмотив системи навчання за методиками науково-педагогічного проекту «Інтелект України». Навчити дитину вчитися, працювати в команді. І зрештою бути щасливою - ось що дає навчання у проектних класах.

Освіта – не просто знання та уміння. 

Освіта – це світло душі і горіння,

Це здатність творити, рости, розвиватись,

Вперед до найвищих висот підніматись!