Сучасний полікультурний світ ставить нові вимоги до освітньої підготовки особистості. Вирушаючи у самостійне життя після закінчення навчального закладу молода людина має бути гармонійно розвиненою. Що ж ми маємо натомість? Постійне спілкування молоді у віртуальному просторі, обмеженість комунікативних ситуацій наживо  ведуть  до:

•      невміння використовувати набуті  знання,

•      слабкого володіння невербальними засобами спілкування, 

•      невміння вести дискусію, діалог, задавати запитання,

•      невміння відшуковувати та класифікувати інформацію

В. І.Шуляр, кандидат педагогічних наук, доцент у своїй монографії пише: «Сьогодні важливо мати таку особистість, яка здатна ввійти у світ різних культур, налагодити діалогічні стосунки, які збагачуватимуть, сприятимуть бути толерантним, гуманним, конкурентоспроможним, успішним.» 

То що ж відмовитись від сучасних технологій? Зовсім ні. В.І.Шуляр стверджує, що «ми маємо подумати як вони слугуватимуть вихованню культурно мовної особистості»

Проблема розвитку й виховання гармонічної особистості з творчим мисленням та якісним переконуючим мовленням була актуальною з часів перших шкіл Давнього Єгипту, Китаю, Індії, Греції та Риму, Росії та України. (Меркушова Ю.Ю., ЗОШ № 11) 

В Україні, на думку науковців (В.Шуляр)проблема розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності учня-читача у літературній освіті належить В.Сухомлинському. 

Про доцільність використання у  літературній освіті ораторського мистецтва  з метою посилення комунікативних вмінь пишуть вчителіпрактики. Адже «Звернення до основ логіки, етики, естетики обумовлено досвідом використання їх законів, прийомів, методів у риторичній науці, які керують організацією вербального спілкування у цивілізованому світі. Це сприятиме вихованню особистості, здатної до активної переконуючої комунікації, вільного володіння письмовим й усним словом, ораторською культурою.»

Складовими  соціального досвіду, які учні мають набути ще в школі,  науковці визначають такі:

•      розуміння реального життя, що мінімізує дистанцію між теорією та практикою;

•      уміння приймати рішення в конкретних ситуаціях;

•      здатність долати конфлікти в міжособистісному спілкуванні;

•      уміння поєднувати індивідуальну й колективну роботу;

•      здатність брати на себе відповідальність;

•     

здатність інтегрувати знання, отримані протягом вивчення суміжних дисциплін і власного життєвого досвіду (Як застосувати структуровану дискусію у навчанні старшокласників і студентів/Методичні рекомендації для викладачів загальноосвітніх шкіл та вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації / Упорядник Т.Ремех . За загальною редакцією доктора пед. Наук, проф.О.Пометун Київ, 2011 с.9)

Готуючи учнів до життя у глобалізованому суспільстві, школа має давати знання не фрагментарно, а в єдиній системі. Для цього необхідно учасникам освітнього простору не ділитись на групи, а об’єднуватись. Так, є вже Чернігівські педагогічні зустрічі, Житомирські педагогічні зустрічі,  які дають змогу почути думки українських мовників й зарубіжників. Є вже Клуб учасників конкурсу «Учитель року в гуманітарних номінаціях», на засіданні якого були присутні учителі української мови, світової літератури, історії, художньої культури, англійської мови, науковці, учителі-практики, методисти, студенти. (березень 2013 року, м.Київ, тема «Михайло Булгаков:

Urbi et Orbi»)

Тільки разом ми зможемо дати таку освіту нашим дітям, яка буде поштовхом до творчості, коли  учні зможуть використовувати знання не тільки з літератури чи історії, а знаходити рішення в різних ситуаціях, вміти вчитись новому, не боятись спілкуватись будь з ким, вміти використовувати свій досвід.

 На жаль, не секрет, що частіше успішною людиною стають не відмінники, а трієчники. Чому? Вони встигають набути соціального досвіду. Вони намагаються знайти вихід, борються не за «дуті» високі бали, бо від них й не чекають цього. Створена модель ситуації успіху зіграла негативну роль – наші діти не вміють програвати, не вміють знайти сили для досягнення кращого результату.

Автор переконаний, що досягнути такої мети (виховання конкурентоспроможної, готової до життя у полікультурному світі особистості) можливе  лише спільними зусиллями, й не тільки на уроках рідної мови. Якщо сформувати єдину комунікативно-мовленнєву програму для всіх навчальних предметів, можна й при наявній  кількості відведених годин на розвиток зв’язного мовлення, виразне читання  досягнути поставленої мети.

Так,   у  навчальних закладах  МО  різного профілю співпрацюють, а в маленьких сільських школах  створюють МО  суспільно-гуманітарні чи природничо-математичні, учителі  обмінюються календарними планами, визначають конкретні міжпредметні зв’язки, домовляються  про спільні дії, наприклад, посилення комунікаційних компетенцій. 

План дій може бути різним у залежності від особистості учителів, їх можливостей. 

З чого починати?

•      Пропоную почати, чи скоріше продовжити роботу учителів початкової школи: на уроках мови – гімнастика для мовного апарату(скоромовки всім класом, групами, індивідуально) Можливий запис одного чи двох учнів на відео (5-6 клас російська мова, українська мова, англійська мова);

•     

створення комунікативного простору під час вивчення нового матеріалу (навчальний діалог). Такий комунікативний  простір можна створювати під час роботи з ілюстрацією (наприклад,  робота з ілюстраціями до казок або творчості письменника),  під час обговорення першого враження від прочитаного, відповідей на запитання тощо. У такій роботі з учнями учитель скеровує комунікативну діяльність, створює комфортну атмосферу для діалогу,  вчить відшуковувати смисли тексту (у цей же час можна елементи уроку записати на відео з подальшим обговоренням побаченого) – 6-11 класи – на всіх уроках всіх навчальних дисциплін

•      Другий крок: декламація напам’ять (вірш, проза, правило, визначення) з усіма правилами виразності, з використанням невербальних засобів спілкування (5-11 клас – всі предмети)

Завдання  учня – переконати слухача. (Платон вважав, що оратору не треба шукати істину, необхідно емоційно переконати слухача.  Можна не погодитись з ним щодо істини, а  от умінню емоційно переконливої мови  треба вчити)

•      Третій крок: створення власного виступу з теми з використанням додаткових джерел (підручники, довідники, інтернет-джерела) – всі навчальні предмети

Мотивація: вказати авторів, які мають різні точки зору. Спробувати відстояти перед однокласниками хоча би одну з них.

•      Четвертий крок: підготовка запитань до вивченого матеріалу

Мотивація: запитання не повинні мати однозначну відповідь (елементи у 5-7 кл, систематично 9-11 кл)

•      П’ятий крок: робота з аудіо та відео засобами – прослуховування декламації професіоналів, ровесників. Обговорення почутого й побаченого.

Мотивація: визначити,  яким чином виконавці досягають результату, які невербальні засоби спілкування використовують (частково у 5-6 кл., систематично у 7-11 кл.) 

•      Шостий крок: запис читання тексту, запис вивченого напам’ять, запис власного твору записаного вдома, запис власного виступу наживо Мотивація: подати себе так, щоб все гармоніювало: й вимова, й інтонація, й тон, й постава, й рухи, й мова. (всі класи – у кінці року) 

•     

Сьомий крок: участь у проектах, позакласних заходах Мотивація: практичне використання набутих компетенцій («Якщо заглибитись у власне розуміння і сприйняття, то компетентність – це певна освіченість, майстерність, обдарованість тощо. Бути компетентним – це одне й теж, що почуватися вільно, добре розбиратися у якій-небудь галузі життя. Компетенція, в свою чергу, маленький елемент широкого поняття компетентності. Володіючи різними видами компетенції, людина може й не бути компетентною»  вважає Шапран Юлія Олександрівна учитель англійської мови, української мови та літератури..

(http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/28937/

 

Здавалось би, що все це кожний учитель робить й так, у вимогах до програми чітко прописані види робіт. Але новим є те, що кожний крок записується на відео й демонструється учням. Кожне досягнення чи помилка аналізуються.

Де взяти час? Автор використовує уроки виразного читання напам’ять, уроки розвитку мовлення (усні), кілька хвилин на звичайних уроках та на уроках повторення. Запис на відео не займає багато часу. 

Є вже й перші труднощі, з якими зустрічався автор:

•      Потрібен ноутбук , школа не забезпечує технікою

•      Учні комплексують, бояться запису, не знають як себе вести

•      Перед камерою навіть ті учні, які завжди виразно читають вірші, можуть виступати з гарними відповідями на уроках, забувають текст, не можуть розпочати свій виступ.

•      Іноді одного учня потрібно записувати  декілька разів (на його прохання)

Є й перші результати:

•      Демонстрація виразного читання ровесників чи учнів старших класів спонукає до конкуренції

•     

Учні намагаються не просто прочитати вірш, а й записати так, щоб учитель розмістив відео на сайті, показав іншим класам як приклад

•      Учні, які вже знімались на камеру, менше комплексують, їм комфортніше, вони вже можуть не тільки читати чуже, а й записувати свої думки, тобто це вже перший крок до комунікативної компетентності.

•      На позакласних заходах, на лінійках учні можуть публічно виступати, збільшилась кількість учнів, які можуть бути ведучими майже без підготовки.

Отже, учневі створюється ситуація труднощів, яку просто вивченим текстом не здолаєш. Робимо помилки, бачимо їх, вчимося долати труднощі. Тим самим здобуваємо  досвід. 

 

Практична15.08.2013  робота з  учителями.

 

Перший крок: створимо комунікативний простір за допомогою мультфільму, у якому немає слів. (Використаний мультфільм «La Luna»

Використаємо 4 крок – запитання задля осмислення твору, використовуючи елементи прогнозованого читання. Учитель показує мультфільм частинками.

І фрагмент -  від початку до вручення кашкета хлопчику.

•      Чому чоловіки дають хлопчику кашкет? Чому це відбувається не зразу? (Дорослі ніби говорять дитині: ти такий як ми, діймо разом, роби  як старші – це й є використання традиції (у нашому випадку - декламація за прикладом, комунікативні компетенції формується не на пустому місці – необхідно  мати приклад – це може бути актор, учитель, учень)

ІІ фрагмент – до сходу Місяця

• Чому малюк повторює рухи старших?

 (у героя розвинуті мотиви до навчання, поки що він готовий  повторювати дії старших, у нього є бажання робити як вони – тобто читати вірш, говорити як учитель, актор, старший учень, той, кого показують у приклад   – отже, учні практично вчаться  виразності мовлення, рухів, емоційності.

ІІІ фрагмент – хлопчик піднімається до кінця драбини

• Чому дорослі послали по драбині хлопчика самого? 

(виховання самостійності, підштовхування до подолання перешкод – записуватись на відео не менш страшно, ніж підніматись драбиною до зірок, незвично, але цим самим виховується цілеспрямованість, рішучість, самостійність)

ІV фрагмент – до кінця, можливий інший варіант за бажанням модератора заняття

• Чому дорослі допомагали хлопчику прибирати на Місяці?  

Дорослі мають вести за собою, підправляти . Для цього має бути авторитет, не загравання («сюсюкання»),  але з другого боку дитині необхідно дати можливість вибирати. 

На мою думку,  цей мультфільм –  приклад формування творчої самостійної особистості, здатної до пошуку, до навчання.

Отже,  щоби учень був готовим до життя, щоби  зміг створити своє, нове – має бути опора на знання старшого покоління, традиції. Але  дитині на певному етапі необхідно надавати  можливість  діяти самостійно, по-своєму, спираючись на здобуті знання, в літературі -  після того як засвоїв класику, в математиці – формули, у мультфільмі  -  рухи,  які повторює хлопчик, кашкет, який він береже, але все-таки одягає по-своєму.  

 

 

 

 

Джерела

 

1. osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/28937/     Шапран Юлія Олександрівна 

2.bdpu.org/sites/bdpu.org/files/.../2010_3.pdf  «Формування риторичної компетентності учнів у контексті мовно-літературної освіти»        Якобчук Ірина Іванівна    

3.ir.nmu.org.ua/jspui/bitstream/.../НТБ45292 Історія філософії: сучасні комунікативні вчення: навч. посібник /. Ю.О. Шабанова, І.А. Яременко, Н.Ю. Тарасова. – Д.: Національний гірничий університет,  2012. – 120  с.

 

4.iro.lipetsk.ru/files/polennikova_ref.doc   Формирование коммуникативной и языковой  компетенции на уроках русского языка: описание опыта учителя/ Л.А. Поленникова. – Липецк, 2007

5. archive.nbuv.gov.ua/portal/soc.../84-94.pdf Розвиток комунікативномовленнєвої компетентності учнів на уроках української літератури в контексті спадщини Василя Сухомлинського: В.І.Шуляр.- Миколаїв, 2013