Презентація. Тема: "Володимир Володимирович Маяковський".

Володимир Володимирович Маяковський (1893-1930 рр.)

Прадід поета по батькові – Маяковський Костянтин Кирилович служив в м. Бериславі Херсонської губернії; його син –Костянтин Костянтинович, народився в Бериславі, служив в Грузії. Бабуся поета по батькові – Данилевська Єфросинія Йосипівна, походила з козацького роду (Подольська губернія – нині Вінницька область), була двоюрідною сестрою відомого українського письменника Г.Данилевського. Мати поета – Павленко Олександра Олексіївна, також була донькою українця, штабс-капітана Павленко Олексія Івановича. УКРАЇНСЬКЕ КОРІННЯ ПОЕТА

«Три разных истока во мне речевых: Я – не из кацапов-разинь. Я – дедом казак, другим – сечевик, а по рожденью грузин». МАЯКОВСЬКИЙ ПРО СВОЄ ПОХОДЖЕННЯ

Ранні роки життя В.В Маяковський народився у селищі Багдаді (Грузія), у родині лісника і був останньою третьою дитиною. У школі та з друзями хлопчик спілкувався грузинською, російську вивчив у гімназії.

НАВЧАННЯ 1902 року Володимир вступає до Кутаїської гімназії. Після смерті батька 1906 року разом з матір’ю та сестрами переїздить до Москви. Там він вступає до школи №91 і навчається в одному класі з братом Бориса Пастернака -Шурою.

Літературне життя У віці 14 років (1907р.) Маяковський вперше взяв участь у соціалістичній демонстрації в Кутаїсі. 1908 року його відраховують з гімназії і він вступає до РСДРП. Його тричі заарештовують. Перші вірші Маяковський написав саме під час ув’язнення 1909 року. 1911року він вступає до Московського училища мистецтва.

РАННЯ ТВОРЧІСТЬ Перший опублікований вірш «Ніч» Маяковського увійшов до футуристичної збірки «Ляпас суспільному смаку» 1912 року. 1913 р. поет звертається до драматургії і створює трагедію «Володимир Маяковський», сам ставить її та виконує головну роль. 1914 р. через активну політичну діяльність Маяковського виключили із Московського училища мистецтв. У мистецькому розвитку поета тепер з’явився новий напрямок, що сформувався у поемі «Хмара в штанях». Над нею автор працював протягом двох років (1914-1915). Вона стала чи не найголовнішим твором Маяковського, що водночас розкривав теми кохання, революції, релігії, мистецтва. Вона дозволила заявити йому про себе не тільки на всю Росію, але й на увесь світ.

Літературне життя Влітку 1915 р. Маяковський закохався у заміжню жінку —Лілю Брік. Саме їй присвячено поему «Флейта-хребет». Чоловіком Лілі був видавець поета – Осип Брік. Кохання, поруч із враженнями від революції та війни, вплинули на поезію Маяковського наступних років. Поеми «Війна и мир» і «Людина» ( 1916 р.) змалювали жахи Першої світової війни, та насправді вони стали вираженням болю, що спричиняє кохання.

В Р О С Т А Впродовж 1915-1917р.р. Маяковський працював креслярем у Петроградському військовому автомобільному училищі. Він став свідком Жовтевої революції. Повернувшись до Москви, працює у Російському телеграфному агентстві (РОСТА), створює тексти та власне графіку для агітпропплакатів.

П О Д О Р О Ж І У незрілому мистецькому колі Радянського Союзу, що тільки зароджувався, Маяковський був солідною фігурою. Він навіть мав привілей вільно пересуватися світом, подорожував Британією, Німеччиною,Латвією,Америкою, Мексикою, Кубою, що знайшло відображення у роботі «Моє відкриття Америки» (1925 р.).

АМЕРИКА В ЖИТТІ ПОЕТА Під час лекцій у Сполучених штатах Маяковський познайомився із Еллі Джонс, яка пізніше народить йому доньку. Наприкінці 1920-х Маяковський закохався у Тетяну Яковлеву, їй він присвятив «Лист Тетяні Яковлевій» (1928 р.)

НА БАТЬКІВЩИНІ Щодо творчості, у ці роки поет активно спрівпрацює з “Известиями” та “Комсомольською правдою”, друкується у журналах «Новый мир», «Молодая гвардия», «Крокодил», «Красная нива» та ін. Працював також у агітці та рекламі, за що його жорстоко критикували Пастернак, Катаєв та Свєтлов. 1923р. випускав журнал «ЛЕФ». Але влітку 1928 р. розчарувався у «Лефі» та залишив його. Сатиричні п'єси «Клоп» (1928), «Баня» (1929) були поставлені Мейєрхольдом. У 1929 р. Маяковський організував групу “Реф”, але вже у лютому 1930 вийшов із неї і вступив до РАПП.

Смерть поета 14 квітня 1930 р. Маяковського не стало. Вочевидь, це було самогубство. Однак проти передсмертної волі самого поета («В том, что умираю, не вините никого, и, пожалуйста, не сплетничайте. Покойник этого ужасно не любил.»), і нині проджовжуються спекуляції навколо його смерті. Поховано поета на Новодівичому цвинтарі у Москві.

Вічний публіцист Что мне делать, если я вовсю, всей сердечной мерою, в жизнь сию, сей мир верил, верую.

У 1912–1914 pp. Маяковський тричі відвідав Україну, а з 1924 — щороку. Тут він виступав у цілому ряді міст, оспівав столицю (вірш «Київ», 1924). присвятив Україні теплі рядки у віршах «Борг Україні» (1926), «Нашому юнацтву» (1927), «Три тисячі і три сестри» (1928) й ін. Відвідав Київ, де виступав із літературними концертами у 1913, 1914, 1924р.р. МАЯКОВСЬКИЙ ТА УКРАЇНА

В. Маяковский «ДОЛГ УКРАИНЕ» Знаете ли вы украинскую ночь? Нет, вы не знаете украинской ночи! Здесь небо от дыма становится черно, И герб звездой пятиконечной вточен. Где горилкой, удалью и кровью Запорожская бурлила Сечь, Проводов уздой смирив Днепровье, Днепр заставят на турбины течь. И Днипро по проволокам-усам Электричеством течет по корпусам. Небось, рафинада и Гоголю надо! Мы знаем, курит ли, пьет ли Чаплин; Мы знаем Италии безрукие руины; Мы знаем, как Дугласа галстук краплен... А что мы знаем о лице Украины? Знаний груз у русского тощ - Тем, кто рядом, почета мало. Знают вот украинский борщ, Знают вот украинское сало. И с культуры поснимали пенку: Кроме двух прославленных Тарасов - Бульбы и известного Шевченка, - Ничего не выжмешь, сколько ни старайся. А если прижмут - зардеется розой И выдвинет аргумент новый: Возьмет и расскажет пару курьезов - Анекдотов украинской мовы. Говорю себе: товарищ москаль, На Украину шуток не скаль. Разучите эту мову на знаменах-лексиконах алых, - Эта мова величава и проста: „Чуешь, сурмы загралы, час расплаты настав..." Разве может быть затрепанней да тише Слова поистасканного „Слышишь"?! Я немало слов придумал вам, Взвешивая их, одно хочу лишь, - Чтобы стали всех моих стихов слова Полновесными, как слово „чуешь". Трудно людей в одно истолочь, Собой кичись не очень. Знаем ли мы украинскую ночь? Нет, мы не знаем украинской ночи.