Формування комунікативної компетентності учнів початкових класів як складової загальнокультурної грамотності

Міністерство освіти і науки України

Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Науково-методичний центр Миколаївської міської ради

Миколаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

імені Олега Ольжича

Миколаївської міської ради

Миколаївської області

Формування

комунікативної компетентності

учнів початкових класів як складової загальнокультурної грамотності

Яблонська Тетяна Дмитрівна,

вчитель початкових класів

Миколаївської ЗОШ І-ІІІступенів №1

 імені Олега Ольжича

Миколаївської міської ради

Миколаївської області

Миколаїв-2018

Зміст

Вступ………………………………………………..…………………………… 3

Розділ 1.  Теоретичні основи формування комунікативної компетентності

учнів початкових класів як складової загальнокультурної грамотності.

     1.1 . Актуальність досвіду, його практична значимість……………………4

     1.2. Ідея досвіду …..…………………………………………………………..5

     1.3. Теоретична база досвіду………………………………………………....6

Розділ 2.  Практичне обґрунтування.

     2.1. Інноваційне значення…………………………………………………….7

     2.2. Проблеми та труднощі, можливості їх подолання…………..…………9

     2.3. Результати діяльності………………………………..………………….9

Висновки……………………………………………………………………..… 11

Додатки……………….…………………………………………………………..12

Література…………………………………………………..……………............18

Кожна людина народжується із зернятком  у  руці.

 Тільки треба знайти поле,  де це зернятко найкраще проросте         

                                                  Народна мудрість

Вступ

У Концепції нової української школи^[1] зазначено: «За останні роки … значно зріс загальний інформаційний потік у світі. Учні спроможні лише відтворювати знання, проте часто не отримують вміння застосовувати їх для вирішення життєвих проблем». У проекті Закону України «Про освіту»^[2] значимим є «виховання відповідальної особистості, яка здатна критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і своєї крани». Загальнокультурну грамотність (серед 10 ключових компетентностей НУШ) розглядаємо як здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

Враховуючи потреби сьогоднішнього учня, визначено далекоглядну мету – підготовити учня початкової школи до самостійного життя, тобто озброїти його інструментарієм для формування власної думки, розв’язування особистісних і міжособистісних проблем, здатності вступати у продуктивний діалог, вміння дезавуювати, розуміти значимість актуальних проблем сьогодення, мати власну точку зору, самостійно знаходити інформацію та транслювати її через висловлювання, декодувати отриманий розумовий продукт тощо в системі уроків.

Актуальність досвіду, його практична значимість

Головним завданням освітнього процесу у початковій школі є формування особистості, яка спроможна займати самостійну позицію стосовно зовнішніх умов. Але навіть за умови інформаційного потоку, дитині складно виділяти головне, висловлювати власну позицію, проявляти самостійність, грамотно використовувати сучасну українську мову (без суржиків, русизмів!), розв’язувати проблеми, виконувати практичні завдання, мислити діалектично, їм бракує уяви, винахідливості. Отже, маємо парадокс: живучи у павутинні інформації, учні плутаються в її тенетах.

Інформація має стати наріжним каменем у комунікативній компетентності, учні мають критично оцінювати і аналізувати, а згодом із кількох джерел створювати власний продукт. Сьогодні навіть наймолодшому члену суспільства необхідно практично у щоденнім житті уміти вступати в діалог, висловлювати власну думку і вміти практично зреалізувати мовленнєву культуру. Підготуватися до таких випробувань допоможе робота у парах, у групах, де створено умови партнерських стосунків та творчої співпраці, які стануть плацдармом для комунікативної компетентності.

Поряд з тим, особливої значимості варто надати виховному середовищу уроків, адже це «невід’ємна складова усього освітнього процесу», яка «орієнтується на загальнолюдські цінності,зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турботу, повагу до життя, повагу до себе та інших людей, …повагу до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля»^[3].

  Завдання, яке ставимо перед собою – виховати творчу особистість, соціально активну, яка буде здатна навчатися протягом життя, не розгубиться у процесі життєвої комунікації; сформувати і розвивати комунікативну компетен­т­ність на уроках, враховуючи можливості, запити й інтереси молодших школярів. Комунікативна компетентність  є ключовою, бо полягає у здатності успішно користуватися усіма видами мовленнєвої діяльності в процесі спілкування. Тому об’єктом досвіду є формування комунікативної компетентності молодшого школяра, а предметом – системний авторський підхід до комунікативного процесу на уроках рідної мови.

Позитивний результат успішної комунікації – у обов’язкових етапах, які полягають у створені системного підходу для формування загальнокультурної грамотності:

• мотивація до активної  мовної діяльності;
• використання власного досвіду і досвіду стимулюючого спілкування із дорослими;
• коментовані види вправ;
• взаємозв’язок теорії з практичною частиною;
• самоаналіз і самооцінка;
• вміння аналізувати очікування і робити рефлексію

 Ідея досвіду полягає у впровадженні в систему роботи ряду інноваційних прийомів, авторських вправ, що створюють плацдарм для застосовування набутих дітьми знань у процесі комунікації та у контексті загальнокультурного середовища формують комунікативну компетентність в учнів початкової школи не лише в урочній, а й позаурочній роботі.

Особлива увага приділяється розвитку стимулюючої вмотивованості кожної дитини; через різні типи уроків (інтегровані, нестандартні) (додаток 1), активізацію розумової діяльності учнів через систему авторських прийомів, вправ (додаток 2) зацікавлення учнями предметом, адже в основі комунікації на уроці покладено мовний акт (навчальний діалог, монологічний виступ-промова, словесна творчість, етюд-фантазування, рольові ігри, інсценування, пошукова робота за 2-3 джерелами інформації, репортаж, виступ гіда віртуального музею однієї картини, гра «Коректор», пальчиковий ляльковий театр, «Чорне-біле», «Майстер-шеф»,  «Забий гол», «Пірамідка», «Емоції», «Подорож на повітряних кульках», «Розмова в ліфті» тощо),  де завдяки партнерській взаємодії, якісній інтегрованій інформації діти отримують досвід комунікації, використовуючи набуті вміння спілкування, словниковий запас, алгоритми для виконання творчої взаємодії, запропоновані учителем. Дана взаємодія допомагає впевнено почувати себе в будь-якій ситуації, формує життєву компетентність, забезпечує безперервний майданчик для підвищення лексичної грамотності і освоєнню нових і складніших  граматичних форм.

Схема 1. «Ідея досвіду»

Теоретична база досвіду

Комунікативну компетентність^[4] розглядаємо як володіння складними комунікативними навичками і вміннями, знання і дотримання культурних норм і обмежень, знання звичаїв, традицій, етикету в сфері спілкування, дотримання пристойностей, вихованість. Тож доцільним є впровадження досвіду ігрової моделі комунікації Е. Берна і Й. Хейзинга, різних аспектів проблеми спілкування та комунікації у  дослідженнях О.Савченко, Л.Баткіна, М. Бейкера, В. Біблера, М. Бахтін.

В той же час у розрізі загальнокультурної компетентності доповнюємо такими цінними уміннями як:

• грамотна робота з інформацією;
• вихід із конфліктних ситуацій;
• дослідницька діяльність;
• слухання і свідоме розуміння інформації;
• вираження себе;
• знаходження компромісу;
• досягнення консенсусу;
• взаємодія в групі тощо.

Інноваційне значення

Доречним для реалізації проблемної теми є інноваційний підхід у формуванні типології уроку, як-от: урок-формування комунікативної компетентності як складової загальнокультурної грамотності, в контексті якого трансляція комунікативних умінь дітей у процесі міжособистісного спілкування, спостереження за мовною поведінкою інших людей у процесі комунікації (використання відео фрагментів зі ЗМІ або реальних учнів), програвання комунікативних ситуацій, формування культури міжособистісних відносин. Найбільш популярним у такій роботі є діалогічне мовлення (саме тут використовуємо формули «Подумай – обговори з другом – поділися з класом», «Оцінка почутого: за і проти», «Коректор «Візаві»: правильно-неправильно», «Співатор: різні закінчення історії», «Дайджест», «Рецензент: оцінне судження з різних сторін» (наприклад, оцінка картини з морально-етичного боку та естетичного: картини Дональда Золана (додаток  3) про дітей розглядається як: 1) емоційні зображення дітей, здатних до співпереживання природі, 2) зображення яскравих картин природи, їх кольористику). Особливе місце у такому уроці  надаю формуванню у дітей комунікативних умінь, досвіду творчої діяльності. Набувається він при складанні власних оповідань, продовженні віршів, казок, створенні легенд, есе.  Сприятливими для розвитку комунікативних здібностей є рольові ігри,  в т.ч. й  інсценування.

Схема 2. Модель уроку-формування комунікативної

компетентності молодшого школяра

Для того, щоб досягти мовної комунікації, ставимо обґрунтовані цілі, формуванню яких сприяє науково-педагогічний проект "Інтелект України" в умовах НУШ, що упроваджується з метою створення системи пошуку, розвитку та педагогічної підтримки академічно здібних дітей.

Схема 3. «Цілі мовної комунікації»

     Найчастіше в межах однієї комунікації ставимо відразу декілька цілей (мультфільм, фрагмент фільму, репортаж може і розважати, й інформувати, і описувати, і попереджати, і пояснювати): оцінити поведінку героя, описати місце зображення, передбачити наступну дію, підібрати прислів’я, заголовок, приклад до перегляду, визначити уроки, які виносимо з уроку тощо. Таким чином, залучаємо усі ресурсні можливості учня: від емоційного до компетентнісно спрямованого.

Значиме місце посідає інтеграція з іншими предметами, як-от: читання, природознавство, "Я у світі" тощо. Через спілкування-діалог (або полілог), цілеспрямований процес одержання якісної інформації формується наслідування-запозичення зразків поведінки, стилів спілкування, способу життя, що і є комунікативною компетентністю учня.

Проблеми та труднощі, можливості їх подолання

 Серед проблем варто виділити інформаційний бум  (Інтернет, телебачення, масова література), серед яких необхідно виділяти якісні ресурси, завдяки яким вводимо дітей у реальність (співпереживання, оцінку, реакцію, корекцію, редакцію тощо),  і обертаємо проблеми на переваги: дитину неможливо відгородити від сучасного інформаційного світу, але можна озброїти  мовленнєвими навичками, культурою спілкування, грамотною  реакцією на події, котрі транслювалися на уроках.     

Результати діяльності

 Системна робота над окресленою проблемною темою впливає на рівень навчальних досягнень учнів,  зацікавлення предметом (додаток 4), успішно проходить процес адаптації дитини до школи, зокрема його емоційне благополуччя в учнівському колективі, підвищується активність учня на уроці, успішність, а головне – є  ресурсом ефективності діяльності у старшій школі, у житті.

   Учні – переможці конкурсів (І, ІІ, ІІІ  етапів конкурсу ім. Петра Яцика), учнівських предметних олімпіад (І, ІІ  етапів з української мови і природознавства) та онлайн-олімпіад з української мови, дипломанти творчих конкурсів («Соняшник», «Кенгуру», «Колосок» тощо) (додаток 3).

    Педагогічний досвід із питання формування комунікативної компетентності учнів початкових класів як складової загальнокультурної грамотності презентовано на міському майстер-класі «Арт-студія успішного учителя» (13.12.2018 р.), семінарах при МОІППО, МНМЦ;  розповсюджено досвід і на педагогічних радах школи, онлайн-платформах («Вчи.ua», «На урок»), узагальнено через результативну участь у фаховому конкурсі «учитель року-2017» (номінація «Учитель початкових класів», переможець обласного етапу).

   Таким чином системний авторський підхід до комунікативного процесу на уроках у початковій школі створить можливість для виховання творчої особистості з розвиненою  комунікативною компетен­т­ністю, для чого необхідно:

•                   врахувати реальні можливості, запити й інтереси школярів;
•                        за допомогою мовленнєвих ситуацій забезпечити учнів здатністю успішно користуватися усіма видами мовленнєвої діяльності в процесі спілкування;
•                        спланувати обов’язкові етапи, які поряд із мовленнєвим досвідом забезпечуватимуть загальнокультурну грамотність:

•                        мотивувати через  активну  мовну практику керуватися власним досвідом;
•                        забезпечувати постійні самоаналіз і самооцінку, а також вміння аналізувати і рефлексувати.

    Педагогічній спільноті такий підхід допоможе знайти шлях до створення нової освітньої платформи і пошуку успішної реалізації компетентнісного підходу.

Висновок

Таким чином, розвиток загальнокультурної грамотності здійснюється  через використання таких ресурсів, як інтегровані заняття, інноваційні прийоми й авторські вправи, діяльність в умовах науково-педагогічного проекту "Інтелект України" та НУШ тощо сприяють  формуванню комунікативної компетентності молодшого школяра, створюють умови для успішного  застосування набутих навичок у  комунікативному процесі щодня для задоволення тих чи інших рутинних потреб школяра.

Система вправ, адаптованих до умов і запитів молодших школярів, формує постійну потребу  у комунікації, як віртуальної чи заочної, так і нагальної (наприклад, стати гідом до музею чи зоопарку в інтернет-мережі, чи співавтором Вікіпедії, де кожен зможе відчути свою значимість, зацікавиться і знайде цікаву для себе ситуацію для комунікації).

Тож учням випала можливість по-дорослому підійти до таких важливих на їхньому рівні суджень –  комунікативних актів (як-от: порада,  інформація, переконливе висловлювання, побутовий діалог, висловлення власної точки зору), котрих у повсякденному житті школяра  не уникнути. Адже з маленьких кроків на діалогах, виступах  і спілкуванні до компетентного мовця, який впевнено вступає у комунікацію, має свою ціннісну позицію, – шлях довжиною в урок.

Додаток 1

Нестандартні уроки

Додаток 2

Система авторських прийомів, вправ

Метод «Забий гол»

                                        Рекомендовано проводити на етапі узагальнення знань.

                                        Учні працюють в парах. Кожна пара отримує                    

                                        «футбольні м’ячі» (вирізані з цупкого паперу).                          

                                         Кількість м’ячів відповідає кількості вивчених тем. Один з учнів має назвати всі властивості поняття – забити якомога більше «голів».

Метод «Майстер шеф»

Рекомендовано проводити на етапі узагальнення знань.  Даний метод можна  використовувати як  індивідуальну  форму роботи, так і групову. Кожен  отримує картки  з певної теми. До основного поняття вчитель додає зайві.  Потрібно приготувати «салат» із  інгредієнтів», що  стосуються поданого поняття. Потім презентувати «салат» –  дати відповідь на запитання: «Що я знаю з цієї теми?»

        Метод «Розмова в ліфті»

            Поїздка в ліфті триває приблизно 30 с.     

Необхідно уявити себе у ліфті з  людиною, яку необхідно переконати  у користі чогось  саме за 30 с. Наприклад, «Чому варто прочитати цю книгу?», або «Чому важливо вивчати цю тему» і т.д.

Метод «Детектор брехні»

Рекомендовано проводити на етапі узагальнення знань.  Учням не обхід скласти текст-розповідь на задану тему. Одне із висловлювань основної частини має бути хибним. Слухачі повинні розпізнати хибне твердження.

Метод «Подорож на повітряних кульках»

Даний метод можна  використовувати як  індивідуальну форму роботи, так і групову. Кожен отримує повітряну кульку, на якій записано певну букву. Необхідно дібрати 5 слів, які починаються  відповідним звуком. Скласти із них речення, які  

                                 утворять зв’язний текст.

Метод «Піраміда»

Дану роботу рекомендовано проводити на уроці природознавства.

У кінці вивчення теми  учні складають розповідь, використовуючи

набуті знання з відповідної теми. Останнє кільце піраміди – опис.

Усі мають відгадати про що йдеться.

Метод «Чорне-біле»

Рекомендовано проводити на уроках інформатики, літературного читання, «Основи здоров’я». На етапі рефлексії учні одягають чорну і білу маски. Складають висловлювання «корисне – шкідливе», «безпечно – небезпечно», «позитивний – негативний»

Додаток 3

Переможці Всекраїнських онлайн-олімпіади з української мови

«Всеосвіта Осінь-2018» та «Всеосвіта Зима-2018-2019»

Тимур Меренков – переможець ІІ етапу

 XIX Міжнародного конкурсу української мови імені Петра Яцика

Література

1.Державний стандарт початкової загальної освіти, 2018

1.       Концепція нової української школи, 2016
2.       Бондаренко, О. Є. Нетрадиційні форми роботи як засіб формування комунікативной компетентності учнів початкової школи / О. Є. Бондаренко // Початкове навчання та виховання. - 2009. - № 16-18. - С. 39-48.Гойхман О. Я., Наденина Т. М. Речевая коммуникация. — М., 2003.
3.       Ерментраут, Л. О. Формування комунікативних рис мовлення учнів початкових класів з урахуванням особливостей їх психологічного розвитку / Л. О. Ерментраут // Початкова освіта. - 2009. - № 5-7. - С. 57-59.
4.       Мостова, О. Н. Развитие коммуникативных и познавательных умений младших школьников / О. Н. Мостова // Нач. шк. плюс до и после. - 2007.- № 6. - С. 52-54.
5.       Квітченко, В. І. Активізація пізнавальної діяльності учнів початкової школи як засіб виховання інтелектуальної культури / В. І. Квітченко // Світ виховання. - 2012. - № 4. - С. 24-25.
6.       Пузиревич, Є. В. Створення на уроці умов для підвищення пізнавальної  активності всіх учнів / Є. В. Пузиревич // Початкове навчання та виховання. - 2012. - № 10. - С. 2-5.
7.       Пономарьова, К. Сучасний урок української мови: компетентнісно орієнтовані цілі та структура / К. Пономарьова // Початкова школа. - 2015. - № 1. - С. 21-26.
8.       Свінціцька, Л. І. Формування комунікативно-функціональної компетенції мол. школярів на основі говоріння як виду мовленнєвої діяльності / Л. І. Свінціцька // Початкова освіта. - 2009. - № 5-7. - С. 90-93
9.       Шило, Л. В. Нестандартний урок як засіб підвищення пізнавальної активності молодших школярів на уроках рідної мови / Л. В. Шило // Початкове навчання та виховання. - 2016. - № 4-5. - С. 2-5.

^[1]  Концепція нової української школи, ухвалена рішенням колегії МОН 27.10.2016 р.

^[2]  Закону України «Про освіту»  №3491-д від 04.04.2016

^[3] Концепція нової української школи, ухвалена рішенням колегії МОН 27.10.2016р.

^[4] За  В. М. Куніциною