Формування медіаграмотності учнів на уроках фізики

Методична розробка

 «Формування медіаграмотності учнів на уроках фізики»

Виконавець: Іванова Т.В. вчитель фізики

Харків 2023

Зміст

1. Вступ.
2. Можливості формування медіаграмотності на уроках  фізики.

2.1. Урок-конференція.

2.2. Перевернуті заняття

2.3. Кейс-метод (casestudy).

2.4. Метод «Знаємо-хотіли б дізнатися-дізналися».

2.5. Відеограмотність.

2.6. Використання комп’ютерних ігор

3. Висновки

Формування медіаграмотності учнів на уроках фізики

1. Вступ

Масмедіа в сучасному світі стали своєрідною «паралельною школою» для учнів, впливаючи на них як позитивно, так і негативно, що зумовлює необхідність впровадження медіаосвіти в школі. Сучасна школа зобов’язана вносити в навчальний процес питання навчання медіаграмотності школярів для формування навичок адекватного сприйняття інформаційного потоку. Інформаційні навички можна ефективно сформувати в процесі вивчення предмета «Фізика», використовуючи на занятті різноманітні способи та сучасні технології.

 Проблеми медіаграмотності особливо актуальні для сьогоднішньої школи, коли медіа іноді відіграють важливішу роль у вихованні та навчанні дитини, ніж батьки чи вихователі. Діти на цьому етапі дорослішання постійно перебувають під впливом масмедіа, що активно розвиваються, і ні батьки, ні вихователі не в змозі контролювати цей процес. Через особливий вплив медіаінформації на сучасних школярів важливо використовувати освітній потенціал медіаосвіти в навчальному процесі. Використання медіа сприяє адаптації школярів до дорослого життя, формуванню особистісних і моральних якостей, здатності захистити себе від маніпулювання. Поширена думка, що медіаосвіта сьогодні – це здатність активно захищатися від потоку медійної інформації. Використання технології критичного мислення повинно навчити здобувачів освіти змістовно та незалежно працювати з різними типами медіатекстів, бути критичними до будь-яких тверджень, нічого не сприймати як належне без доказів, але бути відкритими до нових ідей та методів. Медіатексти повинні органічно вписуватись у зміст заняття та поєднуватися із програмним матеріалом, підтримуючи досягнення методичної мети.

Якщо йдеться про вчителя, то він більше не єдине джерело знань у класі. Сьогодні вчитель, скоріше, фасилітатор, вихователь та партнер, який спрямовує учнів до нових знань у їхній пізнавальній подорожі. А самі учні вже не пасивні слухачі. Вони не просто споживачі того, що пропонують їм педагоги, але й самі активні учасники створення та обміну знаннями. Методи викладання, які зазвичай використовуються на заняттях, не завжди працюють на формування медіакомпетентностей учнів, які допоможуть їм жити в сучасному світі. Ця проблема ускладнюється інформаційним вибухом. Паралельно з неймовірним зростанням кількості інформації зростає кількість способів її отримання. На учнів впливають різні типи масмедіа, які надають суперечливу, іноді взаємонесумісну інформацію про ті самі події, наукові відкриття та актуальні проблеми. Щоб зрозуміти море інформації, учневі потрібно навчитися критично мислити. Що конкретно мається на увазі, коли ми говоримо про критичне мислення? – Необхідно, щоб, знайомлячись з новою інформацією, учень міг самостійно оцінювати ідеї, виділяти з їх розмаїття ті, що можуть бути корисними для нього, і діяти відповідно. – Учні повинні мати можливість розглядати нові ідеї з різних позицій, робити висновки про точність та цінність інформації: визначати загальну цінність ідей на основі своїх цілей та потреб. – Щоб досягти успіху в непередбачуваному світі сьогодні, учні повинні мати можливість фільтрувати інформацію та ухвалювати рішення. – Діти повинні усвідомлювати нові речі, з якими вони зіткнуться, і оскаржувати частину інформації, яка взагалі не має значення або неправдива. Критичне мислення необхідно сучасному учню, щоб уникнути залежності від експертних оцінок, інтерпретацій, громадської думки та маніпуляцій масмедіа. Учневі важливо не лише вміти гуглити, а й оцінювати та ухвалювати правильне рішення. На занятті учні можуть практикувати інформаційно-пошукові технології, навички роботи з каталогами бібліотек, пошуковими системами гіпертексту.

 Роль викладача полягає в тому, щоб направити роботу учнів, навчити їх складати грамотний пошуковий запит. У процесі аналізу джерел інформації на науковість, точність інформації, наявність помилок формувати їхнє вміння критично оцінювати інформацію, ранжувати її, визначати головне для себе, шукати прихований сенс. Найжаданіший момент у навчальному процесі – крик учня: «Ого! То ось воно що!». Учитель розуміє, що саме в цей момент учень переходить на новий рівень знань або набуває нової навички і готовий рухатися далі. Саме під час «глибинного читання» текстів, чому сприяє медіаосвіта, ми часто стикаємося з такими моментами. Я пропоную спосіб зрозуміти та проаналізувати будь який медіатекст, у якому вчитель виступає фасилітатором. Опанування цим методом – найважливіша навичка для всіх викладачів, які розуміють свою роль у процесі навчання і не хочуть залишатися в минулому столітті. Процес аналізу медіаповідомлень часто називають декодуванням або деконструкцією (так відображаючи думку про те, що всі тексти масмедіа штучно сконструйовані). Розшифрування може застосовуватися до зображень, відео та простого тексту, аудіо або їх комбінацій. Єдиний спосіб розвивати вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, уникати маніпуляцій – виробити звичку задавити собі конкретні запитання, перелічені в таблиці. Вони можуть бути адаптовані або змінені з урахуванням типу медіа, віку учнів, готовності авдиторії та навчальних цілей. Не  всі запитання будуть ставитися до кожного медіаповідомлення, і вам потрібно знати, що на них часто є більше ніж одна відповідь. Щоб учень легше розвивав звичку давати відповіді на основі фактичної інформації, майже кожне запитання повинно супроводжуватися доказом (Відповіді на запитання: Чому ви так вважаєте? Що змушує вас так вважати?). Кінцева мета – навчити учня постійно ставити ці питання собі.

2. Можливості формування медіаграмотності на уроках  фізики.

Викладання фізики передбачає систематизацію та узагальнення знань про явища реального світу. Медіаосвіта, інтегрована в шкільний курс фізики, спрямована практично на такий же результат, як і викладання фізики, а саме: – зрозуміти явища та події, що відбуваються в навколишньому світі, – мати необхідні знання для їх пояснення, – вміти використовувати ці знання на практиці. Навчальний матеріал та навчальні посібники своєю природою багатофункціональні й можуть слугувати основою для досягнення цілей викладання фізики, а також медіаосвіти. Тому на занятті з фізики, як і раніше, основною залишається фізика, а медіаосвіта, вклинюється в процес викладання фізики, збагачує її новими методами та формами роботи.

1.           Урок-конференція.

Конференція як форма уроку розвиває в учнів такі компетентності: вміння аналізувати та синтезувати інформацію, вміння ставити та відповідати на запитання, розвивати дискусії, підтримувати свої твердження аргументами тощо.     Зміст навчального матеріалу на заняттях-конференціях повинен викликати в дітей емоційний відгук, задовольняти потреби в новій інформації, діяльності. З цієї причини при виборі тем доповідей бажано використовувати ті, що передбачають застосування раніше набутих знань (частіше це питання в досліджуваному предметі, які вчитель повністю не розкрив); проблемні питання; питання майбутнього; питання найефективнішого застосування фізичних теорій у технічних пристроях тощо.

Підготування до заняття зводиться до такого. Вчитель розподіляє ролі між учнями: деякі стають експертами з обговорюваних питань, деякі – журналістами, які ставлять питання експертам під час заняття. Один учень виступає аналітиком, інший – фотожурналістом. Учні-експерти отримують домашні завдання для глибшого ознайомлення з вивченою проблемою. Здебільшого це знайомство полягає в підготуванні звітів. Викладання матеріалу будується не як відповідь на конкретне запитання, а у вигляді цілісного розкриття теми. Експерт, розповідаючи свій матеріал, формулює належну відповідь. Учні добирають цікаву інформацію з цієї теми в додатковій літературі та інтернеті, готують презентацію. Учні-експерти проводять демонстрації за потреби та відповідають на запитання учнів-журналістів. Журналісти визначають представники якого телеканалу вони є, іноді учні об’єднуються в пресгрупу, попередньо склавши кілька питань групі експертів. Учень-аналітик аналізує ступінь досягнення цілей, оцінює роботу кожного учасника за критеріями. Через 2–3 дні після конференції учень-фотожурналіст презентує свій проєкт перед класом у формі газети чи презентації.

Пропоную нижчезазначені завдання для конференції, у якої бути групі учні і вибирають самі..

Група науковець

1. Уважно аналізує матеріал з  теми конференції.
2. Знаходить цікаву інформацію з теми в додатковій літературі та в інтернеті.
3.  Готує доповідь  та мультимедійну презентацію, яка здебільшого відображатиме основні тези вашої промови, закони, формули. Використовує при промові барвисті ілюстрації. Презентацію можна виконати в будь-якій зручній для вас програмі: Microsoft PowerPoint, Microsoft Visio . Наприклад, відео, зроблене за допомогою Windows MovieMaker, дозволить вам накладати голос на послідовність відео, і ви чітко дотримаєтеся регламенту виступу .

Група журналіст

1. Уважно проаналізують матеріал з вивченої теми .

2. Придумують, представником якого медіа ви хочуть бути .

3. Готують цікаві питання і знайдіть правильні відповіді на них.

Фотокореспондент

1. Уважно слідкують та записують найцікавіші ситуації на конференції: відкриття, доповіді, демонстрації, дискусійні процеси .

2. Після конференції створюють  презентацію або стінгазету.

Приклади тем для використання на уроках з медіаграмотності: «Електричний струм у різних середовищах», «Актуальні питання сучасної енергетики», «Теплові двигуни: “за” і “проти”», «Коливання у природі та технології», «Ядерна енергетика: проблеми та перспективи», «Діяльність людини та захист навколишнього середовища», «Прості механізми в житті людини», «Сили в природі та техніці», «Електромагнітні хвилі».

2.           Перевернуті заняття

  Перевернуті заняття мають великий потенціал для медіаосвіти учнів. Організація перевернутих занять дозволяє: – навчати сприйняття та опрацювання інформації, що передається через масмедіа; – вводити позакласну інформацію в контекст фізики, в систему знань і навичок, сформованих у фізиці; – розвивати вміння знаходити, готувати, передавати та отримувати необхідну інформацію, зокрема використовувати різноманітні технічні засоби. Школярам, які живуть в інформаційному світі, потрібно формувати навички створювати власну інформацію. Будь-який вчитель скаже, що значна більшість наших дітей не дуже добре розмовляє, а пише ще гірше. Це результат того, що учні більше слухають і менше висловлюються у класі. Згідно з дослідженнями Г. П. Цайлінгера близько 80 % словесної навчальної діяльності (висловлювань) припадає на вчителя, решта 20 % розподіляється серед близько 30 учнів у класі! Перевернуте заняття створює умови для того, щоб учні могли ставити більше питань після опрацювання теоретичного матеріалу вдома, створюючи так поле для дискусії.

 Суть перевернутої моделі заняття полягає в залученні учнів до справжньої діяльності, а не нудного записування за вчителем. Для цього змініть зміст домашнього завдання та роботи на занятті. Учні отримують як домашнє завдання інструктивне відео чи електронний навчальний ресурс для вивчення нового матеріалу. Перед наступним заняттям вони повинні ретельно переглянути його та виконати завдання: сформулювати запитання, скласти схему, таблицю тощо. Це вони можуть зробити в будь-який зручний для них час, у зручному для них місці, переглядаючи скільки завгодно разів складні теоретичні блоки.

 На занятті вчитель організовує спільні заходи з теми: обговорення питань, розв’язання проблем, створення мініпроєктів, складання алгоритмів, проведення експериментів тощо.

Якщо перевернуте завдання використовувати правильно, учні тратитимуть час не на слухання розповіді вчителя про новий матеріал, а на групову роботу, розв’язання проблем та використання можливостей мереж – для читання, перегляду відео та інших навчальних матеріалів поза школою.

Отже, можна скористатися перевагами обох навчальних середовищ, онлайну та школи.

3.           Кейс-метод (casestudy)

Застосування тематичних занять у викладанні фізики можна розглядати як можливість перенесення практичного завдання з життя в класні або позакласні заняття учнів. Кейси допомагають розвивати навички учнів у розв’язанні практичних завдань, критичного мислення, аналізу інформації. Я використовую різні медіаресурси для створення кейсів.

У ході викладання досліджень на заняттях з фізики дітей можна навчити медіаграмотності: вміння знаходити доступ до медіапродуктів, аналізу всіх їх форм, опрацювання інформації. Відомо, що завдання, пропоновані на традиційних заняттях у школі, мають чітко  формульовані умови. учні здебільшого знайомі з методами розв’язування, їм потрібно просто взяти з підручника певні формули та застосувати їх на практиці. У реальному житті завдання і проблеми майже завжди неявні, не мають чітких меж, «захаращені» сторонніми відомостями, а людині, яка ніколи раніше не стикалася з подібними завданнями, доводиться не завжди легко. Технологія «кейс-методу» навчить учнів розв’язувати такого типу задачу.        Медіаграмотність на заняттях з фізики Яку ситуацію можна використати на занятті з фізики за допомогою кейс-методу? Частіше це ситуація, пов’язана з вивченням фізики, яка задовольняє такі умови: – вивчення останніх наукових відкриттів та можливих напрямків їх застосування; – поточна актуальна проблема (розв’язання якої пов’язане головно зі знаннями фізичних законів), що може продовжитися в майбутньому; – типова ситуація, яка збігається в основному – «теорія» питання; – багато інформації, аналіз якої не тривіальний і потребує пошуку додаткової інформації.

За допомогою кейс-методу можна вивчити наступні теми: «Розв’язання енергетичної проблеми в районі, де ти живеш», «Сучасні джерела енергії: переваги та недоліки», «Випромінювання. Сучасне застосування випромінювання: користь і шкода» тощо.

Кейс 1.

Під час проведення заняття в 9 класі на тему «Виробництво електроенергії»  можное використовувати кейс-метод у такій ситуації:  сміттєзвалище житлово-комунального господарства з вивезення твердих відходів (ТПВ). Але крім цієї проблеми є ще один фактор, який призводить до реального забруднення навколишнього середовища міста та прилеглих сіл.

При проєктуванні сміттєзвалища треба було передбачити спеціальну подушку, що мала діяти як бар’єр, але при нинішньому розширенні площі сміттєзвалища цей момент не врахували, житлово-комунальні служби просто викопали котлован та ховали туди відходи, всупереч усім ухваленим нормам. Тож з дощами, таненням снігу весь отруйний потенціал сміттєзвалища потрапляє в колодязі, річки та підземні води прилеглих районів. Необхідно вести постійний моніторинг довкільної безпеки, через спеціальні свердловини, проводити вимірювання для визначення стану ґрунтових вод. А це означає, що ця проблема лише загостриться.

Питання до кейсу:

1. Які довкільні проблеми викликає існування сміттєзвалища поблизу нашого міста?

2. Які можливі варіанти, з фізичного погляду, використання шкідливого газу?

 3. Яких заходів потрібно вжити для зменшення впливу сміттєзвалища на навколишнє середовище?

Кейс 2

Тема «Теплообмін. Види теплообміну». Останнім часом у науковій літературі почали з’являтися повідомлення про дивні явища в перелітних берегівок та ластівок. То в одному, то в іншому затишному місці знаходили великі скупчення мертвих птахів. Такі випадки спостерігалися зазвичай під час осінніх чи весняних перельотів у холодну похмуру погоду. Під час оніміння температура берегівок падає до 20°C – 25°С. 2. В Естонії наприкінці серпня 1959 року під час похолодання, яке супроводжувалося сильним вітром та дощем, загинуло багато ластівок, серед яких 70–80 % становили молоді. Дані про загибель птахів надійшли тоді з 71 пункту. Всього знайдено 4500 загиблих ластівок. 3. Колібрі  – сімейство дрібних птахів. Існує понад триста видів. Температура тіла нестабільна. Вони теплокровні під час руху, тобто протягом усього дня, а в сутінках птахи спішать сісти на гілку. При цьому температура тіла різко знижується до 17°C і колібрі впадає в оніміння.

Запитання до кейсу:

1. Перевірте правдивість даних про подію.

2. Чому птахи впадають в оніміння або гинуть під час похолодання? Які види теплообміну потрібно враховувати?

3. Як можна допомогти птахам?

Кейс 3.

 Отже, дипольна поляризація – це механізм перетворення енергії електромагнітного випромінювання в теплову енергію матеріалу. Нагрівання в мікрохвильовій печі внаслідок дипольної поляризації під дією змінного електричного поля залежить від характеристик молекул та міжмолекулярних взаємодій у середовищі. Для найкращого нагрівання потрібно встановити частоту змінного електричного поля таку, щоб молекули за півперіод встигли повністю перебуватися. Через те що вода міститься майже в усіх продуктах, частота випромінювача мікрохвильової печі.

 Принцип роботи мікрохвильової печі Мікрохвильова піч – електричний прилад, призначений для швидкого приготування або нагрівання їжі, розморожування продуктів з використанням електромагнітних хвиль дециметрового діапазону (зазвичай з частотою 2450 МГц). У промисловості ці печі застосовують для сушіння, розморожування, топлення пластмас, нагрівання клеїв, випалу кераміки тощо. На  відміну від класичних печей (наприклад, духовки або печі), нагрівання виробів у мікрохвильовій печі відбувається не тільки з поверхні, але й по об’єму продуктів, що містять полярні молекули (наприклад, води), бо радіохвилі заданої частоти проникають і поглинаються їжею на глибині близько 2,5 см. Це зменшує час нагрівання продукту. Нагрівання в печі основане на принципі так званої «дипольної поляризації». Молекулярне дипольне зсування під дією електричного поля відбувається в матеріалах, що містять полярні молекули. Енергія електромагнітних коливань поля приводить до постійного зсування молекул, вишиковуючи їх уздовж силових ліній поля, що називається дипольним моментом. А що поле змінне, молекули періодично змінюють напрямок. Зсуваючись, молекули «гойдаються», стикаються, вдаряються одна об одну, передаючи енергію сусіднім молекулам в цьому матеріалі. Температура ж прямо пропорційна середній кінетичній енергії руху атомів або молекул у матеріалі, це означає, що таке перестроювання молекул за означенням збільшує температуру матеріалу добирається для найкращого розігрівання саме молекул води в агрегатному стані, тоді як лід, жир і цукор нагріваються набагато гірше. Мікрохвильове проміння не може проникати всередину металевих предметів, тому готувати в металевому посуді неможливо. Металевий посуд та металеве приладдя (ложки, виделки), поміщені в піч, під час нагрівання можуть вивести її з ладу.

Небажано розміщувати в мікрохвильовій печі посуд із металевим покриттям («золотою облямівкою») – навіть цей тонкий шар металу сильно нагрівається вихровими струмами і може зруйнувати посуд в зоні металевого покриття. Не нагрівайте рідину в мікрохвильовій печі в герметичних посудинах і цілі пташині яйця – через сильне випаровування води всередині них створюється високий тиск і, як результат, вони можуть вибухнути. Нагріваючи воду в мікрохвильовій піч, також слід бути обережним – вода здатна перегріватися, тобто нагріватися вище від температури кипіння. Перегріта рідина здатна закипати майже миттєво від необережного руху. Це стосується не тільки дистильованої води, але і будь-якої рідини, яка містить мало завислих частинок. Що гладша і однорідніша внутрішня поверхня посудини, то вищий ризик. Вона може виступити як центри кипіння для перегрітої рідини. Якщо посудина має вузьке горло, цілком ймовірно, що під час кипіння перегріта вода виллється і обпече ваші руки. Запитання до кейсу:

1. Чи знаєте ви цей пристрій? Яка інформація була для вас нова, а яка вже відома?

 2. Чи траплялися вам незнайомі терміни в кейсі? Як можна з’ясувати їх значення?

 3. Які переваги використання цього пристрою в домашніх умовах, і які недоліки?

4. Яких заходів безпеки слід дотримуватися під час роботи з цим пристроєм? Складіть пам’ятку.

 5. Поставте собі завдання, виходячи з цього кейсу, до наступного заняття.

2.4. Метод «Знаємо-хотіли б дізнатися-дізналися»

  Вивчаючи нову тему, ви можете долучити медіаграмотність, пропонуючи опитування у стилі З-X-Д (знаємо-хотіли б дізнатися-дізналися). Зміст запитання: «Що ви вже знаєте про цю тему?», можна істотно ускладнити так: «Звідки ви взяли цю інформацію або на чому базується ваше уявлення про це? Що було джерелом інформації?». Якщо джерело – медіаресурс, то зверніть на це увагу. Можна обговорити його вплив на особисті знання. Питання: «Що б ви хотіли знати?» можна істотно уточнити: «Де можна знайти точну інформацію з теми?». Запропонуйте використовувати різні типи джерел, обговорюючи переваги отриманої від них інформації. Коли людина може ефективніше використовувати авдіовізуальний носій або вебресурс, якщо порівняти з друкованим текстом (наприклад, через важливість візуальних характеристик чи можливість демонстрації)? Питання: «Що ми дізналися?» можна уточнити: «Які джерела були найточніші та допомогли краще засвоїти тему?». Доцільно подумати усім класом про переваги різних використаних нами джерел та про недоліки кожного. Формування в учнів критичного ставлення до медіа, використання в навчальному процесі нових методів, форм і засобів навчання фізики та медіаосвіти сприяє не тільки сильнішому та свідомішому фізичному знанню, а й формуванню їхньої медіаграмотності.

2.5.Відеограмотність

1. Дослідження художніх фільмів

 Не секрет, що сучасні школярі переважно «візуали». Це означає, що наявність відео в інформаційному повідомленні приваблює набагато більше користувачів. Більшість підлітків реагують насамперед на новини, які супроводжуються красивою картинкою чи відео. Кожний відеотекст, чи то фільм чи відеоролик, несе в собі певне повідомлення, ставитися до якого треба критично. Тепер чимало науково-популярних фільмів знімають так, щоб подати наукову інформацію сенсаційно. А художні фільми та серіали містять багато фантазійності, що суперечить законам фізики. Тому їх доцільно використовувати на занятті або при підготуванні до нього при змішаному навчанні. Якщо вчитель вирішив використати фрагмент фільму на занятті, то він повинен пам’ятати, що відеофрагмент має бути не довший за 5 хвилин. І якщо завдання задане як домашнє, потрібно надати певне посилання на відео із зазначенням інтервалу хвилин перегляду. Ось приклад використання відео художнього фільму на занятті.

Розроблення заняття на тему «Закон тяжіння». Крім практичних навичок, передбачених навчальною програмою з фізики, на цьому занятті учні формували медіанавички. Вони шукали помилки та перевіряли достовірність інформації, використовуючи предметні знання. На занятті всім учням було цікаво дізнатись, як за допомогою знань з фізики можна розпізнати неточності кінорежисерів у фільмі. Загальні методичні зауваження щодо заняття, яке містить елементи медіаграмотності. Мета навчання: передбачається, що до кінця заняття учні: – вмітимуть розв’язувати обчислювальні задачі, використовуючи закон тяжіння; – вмітимуть перевіряти правдивість інформації в масмедіа, використовуючи знання фізики. Учитель пропонує переглянути уривки з фільму «Гравітація» та записати числові значення фізичних величин, які учні почують у фільмі. Створює навчальну ситуацію, яка сприяє критичному ставленню до відеоматеріалу. Допомагає учням зрозуміти завдання заняття за допомогою запитань. – Як  ви вважаєте, чи зміст фрагментів фільму пов’язаний зі змістом навчального матеріалу, який ми щойно повторили? – Чи зможемо ми перевірити достовірність інформації, використовуючи знання фізики та вміння розв’язувати задачі? Формулює мету заняття словами учнів. Навчитися розв’язувати задачі. Провести експертизу, щоб виявити фізичну помилку, яку, можливо, допустили автори фільму. Коментарі до відео фрагментів. В епізоді фільму «Гравітація» космонавтам розповідають, що уламки космічної станції рухаються до них зі швидкістю 20 000 миль/год, що відповідає 8944 м/с, і запевняють, що вони пролетять повз. Однак ця швидкість більша за першу, але менша за другу космічну швидкість. Орбіта таких уламків матиме форму еліпса, тому ймовірність зіткнення з ними, або уламками інших супутників, зруйнованих першими уламками, з космонавтами все ще існує, як це й сталося пізніше у фільмі. Повідомляється, що космонавти перебувають на орбіті, по якій уламки станції рухаються до них (наздоганяючи космонавтів) зі швидкістю 80 000 км/год, що становить 22 222 км/с і з періодом 90 хвилин. Такої ситуації не може бути, тому що швидкість уламків більша за третю космічну швидкість і вони не тільки покинуть орбіту Землі, але й вилетять за межі Сонцевої системи, не повертаючись. Тож за 90 хвилин космонавти знову не зможуть зіткнутися з уламками. Крім того, період 90 хвилин відповідає рухові супутників по орбіті довкола Землі.

Дуже цікаво аналізувати не лише художні фільми, а й документальні. Показовий з погляду медіаосвіти документальний фільм «Вода. Новий вимір» (реж. А.Попова, О.Прохоренков, 2013). Його показували на багатьох телеканалах, йому присуджено ряд призів. Фільм про те, що вода має пам’ять, свідомість і може навіть реагувати на людську діяльність. У фільмі є навіть помилки, які може помітити школяр. Протягом усього фільму виникає питання: «Чому з усіх рідин у води найвищий поверхневий натяг?» Але серед речовин, які в нормальних умовах перебувають у рідкому стані, найбільший поверхневий натяг має ртуть  –  465.10–3  Н/м, вода – лише 73.10–3 Н/м. У фільмі є фраза «... тільки вода – єдина речовина на планеті – може перебувати у трьох станах (рідкому, твердому та газоподібному)». Учні середньої школи знають, що практично будь-яка речовина може перебувати в трьох станах, а старшокласники можуть додати, що навіть одночасно, коли розглядати «потрійну точку». У фільмі звучить фраза: «Чому вона (вода) – найпотужніший розчинник на Землі?». І тут можуть заперечити не тільки фізики, але й хіміки. Адже азотна або сірчана кислота – набагато кращий розчинник.

2. Дослідження коротких відеороликів

  Учні часто ставлять питання про експерименти, побачені в інтернеті, і просять їх провести та пояснити на заняттях. Серед них на першому місці стоять лайфгаки, побачені на ютюбі. Вони становлять великий інтерес для дітей та мають хороший потенціал для використання на заняттях з природничого циклу з метою формування предметних знань та медіакомпетентності. Можна організувати роботу так, щоб діти могли знайти, проаналізувати та використати раніше отриману інформацію на заняттях з фізики для інтерпретації експерименту та обґрунтування результатів. Це підвищить мотивацію до вивчення предмета та навчить орієнтуватися в медіапросторі. Лайфгак походить від англійських слів «life» та «hacking». Перший з них означає «життя», другий – «гакерство». Іншими словами, буквально «lifehack» перекладається як «злом життя».

  Лайфгак має такі прикмети: – оригінальний, нестандартний погляд на проблему; – економія ресурсів (часу,  зусиль тощо); – спрощення різних сфер життя; – простота використання; – користь для більшої кількості людей. Матеріал лайфгаку може бути використаний на занятті як створення проблемної ситуації.

Для вчителів фізики достатньо набрати в пошуковій системі фразу «лайфгаки з мобільним телефоном» або «лайфгаки з акумулятором», а послужливий інтернет видасть мільйони результатів. Ось кілька прикладів тем з фізики, де ви можете їх використовувати.

Електричні явища: автономний обігрівач з батарейки та фольги; перевірка заряду батарейки; електромагніт з батарейки; запальничка з батарейки; стилус для телефона з фольги або батарейки; коли заряд на телефоні закінчився, а вам потрібно терміново зателефонувати; лампа на природі.

Оптика: як перевірити вм’ятини на автомобілі; макрознімання телефоном; як визначити відстань до предмета великим пальцем; сонцева лампа з пляшки.        Молекулярна фізика: автономний полив кімнатних рослин; спосіб швидко вилити воду з пляшки; швидке охолодження рідини; як швидко приготувати картоплю; як розв’язати проблему протитуманних окулярів; як швидко охолодити чай або каву. Механіка: як зробити підсилювач звуку для телефона; як розрізати мотузку без ножиць; як відкрутити зламаний гвинт; як відкрити слоїк. Не  всій інформації з інтернету можна вірити. Приклад з фізики: «Покладіть вчорашню піцу в мікрохвильову піч зі склянкою води – утворюється апетитна хрустка скоринка». Насправді мікрохвильові печі нагрівають їжу, що містить воду електромагнітним промінням зсередини. Для створення хрусткої скоринки необхідна конвекція або зовнішній потік гарячого повітря. Склянка води не допоможе.

3.Використання мультфільмів

  Гравітація в мультфільмах. Часто персонаж продовжує бігати по повітрю, поки не звертає на це уваги, після чого починає падати. Або лізе мотузкою, яка згорає або закінчується, і герой висить у повітрі. Цікаво спостерігати, як порушується закон Паскаля про тиск. Вибухи в мультфільмах найчастіше супроводжуються руйнуванням твердих предметів, а самі персонажі псують лише одяг, і осідає чорна сажа. Це стосується і отворів у вигляді силуетів, які персонажі залишають, проходячи крізь стіни. Це було б можливо, якби стіна була зроблена з пластиліну. Електричний струм зазвичай діє на героя, і він просто починає світитися.

Якщо герой мультфільму випаде з рухомого транспортного засобу, він залишається на місці або падає вертикально вниз, а повинен рухатися за інерцією в напрямку руху. Окремо можна зосередити увагу на подіях, які відбуваються під водою. Стосунки героїв під водою завжди гучні: вони розмовляють, співають. Але звук у воді поширюється по-різному. Під водою розпалюється вогонь (Губка Боб), граються м’ячем, наповненим повітрям (Лунтик), Закон збереження імпульсу порушується, коли герої дують на вітрило і змушують човен плисти. Чи завдяки відкорковуванню пляшок шампанського, чи використанню бігу білок в колесі, змушують пливти велику за масою яхту.

В анімаційних фільмах персонажі часто літають з різними пристроями. Основна помилка: повітряна куля надута звичайним повітрям і вона летить. Навіть ще «краще» – вуглекислим газом, який важчий за повітря. Використання парасолі як парашута. Навіть для тіла вагою 3 кг парасолька повинна мати площу близько 2,6 м2 . Карлсон не може літати, тому що в нього немає пристроїв для компенсації крутного моменту.

Теми: Вага тіла. Закон всесвітнього тяжіння Помилки: Термін «вага» не може бути застосований до планет. Вага – це сила, з якою тіло діє на опору або підвіс. Важкі планети не обертаються швидше. Навпаки: за тих самих умов важка планета повинна обертатися повільніше, через більший момент інерції. Сила тяжіння не залежить від швидкості обертання планети.

Другий приклад. Учитель просить назвати мультфільми, які навчають. (Можливі варіанти: «Пінкод», «Фіксики», «Малишарики», тощо). Вчитель пропонує переглянути відеофрагмент мультфільму  та знайти фізичні помилки. Мультфільм «Пін-код: дуже велика річ»: https:// www.youtube.com/watch?v=MqDGgNWkMAU. Після перегляду просить обговорити в парах знайдені помилки і дати правильні відповіді. Організовує дискусію за питаннями: – Чи автори мультфільму робили фізичні помилки? – Скільки помилок ви помітили? – Які конкретні помилки були допущені? – Запропонуйте правильне розв’язання? – Як думаєте, ви можете довіряти всім анімованим джерелам? Навіть таким же популярним, як і «Пін-код». – Що ви порадили б молодшим під час перегляду таких мультфільмів? Помилки у відеофрагменті: – Нерухомий блок дає виграш у силі. Поєднання рухомого та нерухомого блоку дає виграш у силі БІЛЬШЕ ніж удвічі. – Комбінація з 5 рухомих блоків дасть виграш у силі в 5 разів. Мультфільми можна використовувати не лише як джерело помилок, а й, навпаки, для знаходження цікавих неймовірних ідей. Знаменитий мультфільм «Вгору!» 2009 року від «PixarStudios». Головні герої цього мультфільму вирушили в подорож повітряними кулями. Ви можете запропонувати таке завдання: Знайдіть піднімальну силу, створену однією кулькою, наповненою гелієм.

6.           Використання комп’ютерних ігор

  Використання комп’ютерних ігор у викладанні фізики зазвичай відбувається у двох напрямках: вибираються комп’ютерні ігри, розроблені спеціально для вивчення фізики, та довільно вибираються комп’ютерні ігри серед сучасних. У другому випадку учні можуть вибирати сцени з улюблених ігор і детально аналізувати їх з позицій фізики. Навчити дітей бачити фізичні закони в «перегонах», «гарматах», «стрибках», «польотах» – важке, але дуже корисне завдання. Головне тут – вибір підхожої гри, що повинна відповідати кільком критеріям: – бути цікавою та сучасною для дітей; – сюжет не повинен бути складним, щоб фізика була «видна»; – персонажі зображуються як геометричні фігури (кулі, кубики) для легшого моделювання фізичних процесів; – багато руху, зорових фізичних явищ; – учасникові дається кілька спроб виконати завдання. Один дуже хороший приклад – знаменита комп’ютерна гра «Злі птахи». Це відомий продукт фінського розробника «RovioEntertainment», на основі якого пізніше був створений мультфільм. На перший погляд, «Злі птахи» – це інтерактивна гра про те, як птахи борються зі свинями. Але це лише на перший погляд. Якщо уважно придивитися до неї, то можна розгледіти чудовий посібник з вивчення фізики. Він відображає майже всі закони механіки:

1.Закон збереження імпульсу, коли синій злий птах під час польоту ділиться на три. Якщо уявити, що маса кожної нової птиці становить 1/3 від початкової, а швидкість спрямована по дотичній до траєкторії, то закон збереження імпульсу не виконується.

2.Умови рівноваги, кам’яна палиця в центрі: спираючись лише з одного боку на камінь і на груди снігу, вона висить під досить гострим кутом і не падає. Припустимо, що всі предмети будуть абсолютно жорсткі. Ми вважатимемо, що сніг становить ідеально рівну і горизонтальну «стелю», на яку спирається палиця, і будемо вважати палицю однорідною і нескінченно тонкою.

За нижчим сюжетом можна вивчати види рівноваги та умови рівноваги тіла на похилій площині. Для подарунка, який міститься на вершині гори, положення рівноваги нестійке.

При вивченні теми «Сила Архімеда, умови плавання тіл» можна сформулювати такі задачі. Свині перебувають на кораблі. Чи може такий корабель плавати? Чому? Чи правильно показана плавуча крига у воді?

2. Механічні коливання у грі є маятники на будь-який смак: від простих математичних до складних з кількома центрами ваги. Можна обчислити довжину маятника виходячи з того, що дія відбувається на Землі. По довжині маятника визначте розмір птаха. Можна виміряти період маятника. Можна розглядати приклади математичних та фізичних маятників.
3.  У грі обов’язково наявне гравітаційне поле. Досить згадати, що всі блоки, об’єкти та персонажі падають, коли їх нічого не підтримує. На всіх рівнях «AngryBirdsSpace» і багатьох рівнях «AngryBirdsStarWars» наявне гравітаційне поле – радіус впливу сили тяжіння планети. У грі гравітаційне поле має колір і розмір, що звісно не відповідає реальній фізиці Якщо який-небудь предмет або істота потрапить з вакууму (де вони практично нерухомі) в гравітаційне поле, вздовж напрямку сили до центру ваги добре підходить до теми «Штучні супутники Землі». Центр тяжіння планети – точка, навколо якої поширюється гравітаційне поле. Все, що перебуває в зоні його впливу, притягується до центра, і зазвичай руйнується, розбиваючись об землю. Також центр сили тяжіння може існувати без планети, тоді об’єкти будуть притягуватися до точки, але не знищаться, а так і залишаться плавати у вакуумі. На рівні Utopia 4–30 як центр сили тяжіння використовується жирна свиня. Центр притягання у формі крижаної планети та у вигляді точки. Існують навіть антигравітаційні скрині: мрія фізиків-науковців.

5.Закон збереження енергії насамперед проявляється, коли птахом стріляють з рогатки. Перехід потенціальної енергії деформованого тіла в кінетичну відбувається в кожному епізоді. Що більше ми відтягуємо гумку, то далі птах летить: Закон збереження енергії Закон збереження енергії насамперед проявляється, коли птахом стріляють з рогатки. Перехід потенціальної енергії деформованого тіла в кінетичну відбувається в кожному епізоді.

Висновки

 Медіаосвіта пов’язана з усіма видами медіа і різними технологіями; вона дає можливість вчителю використовувати медіа в навчальному процесі; забезпечує навчання учнів на сучасному рівні. При опрацюванні методичного матеріалу до сучасного уроку вчитель фізики:

1) аналізує, критично осмислює й створює медіа тексти;

2) визначає джерела медіа інформації, їх використання;

3) відбирати відповідні медіа для створення власних медіа уроків фізики для підвищення мотивації учнів на уроках;

4) дає можливість вільного доступу до медіа учнів, для кращого сприйняття навчального матеріалу.

Медіаграмотність» – допомагає учням спілкуватися з медіа під критичним кутом зору, з розумінням значимості медіа в їхньому житті. Медіаграмотний  учень повинен бути здатний критично й усвідомлено оцінювати медіатексти, підтримувати критичну дистанцію стосовно популярної культури й опиратися маніпуляціям.

 Медіаграмотний вчитель має розвинену здатність до сприйняття, аналізу, оцінки й створення медіатекстів, до розуміння соціокультурного й політичного контексту функціонування медіа в сучасному світі, кодових і репрезентаційних систем, використовуваних медіа; життя такго вчителя в суспільстві й світі пов'язане із громадянською відповідальністю.

Медіаосвіта передбачає методику проведення уроків на проблемних, евристичних, ігрових і ін. продуктивних формах навчання, що розбудовують індивідуальність учня, самостійність його мислення, його творчі здібності, що стимулюють, через безпосереднє залучення у творчу діяльність, сприйняття, інтерпретацію й аналіз структури медіатексту. При цьому медіауроки, поєднуючи в собі теоретичний й практичний матеріал, являє собою своєрідне включення учнів у процес створення  медіаінформації, тобто занурює їх у внутрішню лабораторію основних медіапрофесій, що можливо в інтеграцію в навчальні предмети.

Медіаграмотність учнів на уроках фізики за новими принципами означає: самостійність, співробітництво, інтерактивність, креативність. Сприяти новому навчання можна за допомогою: введення медійних форм навчання, створення нової ролі вчителя, активного включення нових технічних засобів у навчальний процес, забезпечення вільного доступу до медіа-ресурсів. Реалізація такої зміни багато в чому залежить від готовності та ініціативи вчителя працювати з різними медіа-пристроями.

Використані джерела

1. Медіаграмотність: Підручник для вчителів / С. Шейбе, Ф. Рогоу/ Перекл. з англ. С. Дьома; за загал. ред. В. Ф. Іванова, О. В. Волошенюк. Київ : Центр вільної преси, Академія української преси, 2017,319 с.  .

Медіаграмотність на заняттях з фізики. Навчальне видання. / Е.М. Якубовська / За редакцією О.В. Волошенюк, А.М. Григор’єва – Київ: Академія української преси; Центр Вільної Преси, 2020.  53 с.

2. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник / Ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; За науковою редакцією В. В. Різуна. — Київ: Центр вільної преси, 2012. — 352 с.
3. Медіаграмотність на уроках суспільнихдисциплін : посібник для вчителя / За ред. В. Ф. Іванова, О. В. Волошенюк, О. П. Мокрогуза – К.: Центр вільної преси, Академія української преси, 2016. – 201 с.

Технології розвитку критичного мислення учнів  / А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Д. Макінстер; Наук. ред., передм. О. І. Пометун. – К.: Вид-во «Плеяди», 2006. – 220 с