Формування мовленнєвої компетентності молодших школярів на уроках української мови.

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4

Кіровоградської міської ради

Кіровоградської області

 

 

 

 

 

 

Формування мовленнєвої компетентності молодших школярів на уроках української мови

з досвіду роботи вчителя початкових класів

Павленко Олени Миколаївни

над шкільною методичною проблемою в 2017-2020 роках

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичний посібник: Формування мовленнєвої компетентності молодших школярів на уроках української мови / Павленко Олена Миколаївна, 2020.-с.24

 

 

У методичному посібнику висвітлено досвід роботи вчителя початкових класів Павленко Олени Миколаївни загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

 

 

 

 

Друкується за рішенням методичної ради загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області (Протокол № 4  від 18.05.2020 р.

 

 

 

 

Упорядник: Стеба Світлана Анатоліївна - керівник циклового методичного об’єднання вчителів початкових класів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Кіровоградської  міської ради Кіровоградської області

 

 

 

Відповідальний за випуск: Бакликова Н.М. – заступник директора з навчально-виховної роботи загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

 

 

 

Зміст

Формування мовленнєвої компетентності молодших школярів на уроках української мови (з досвіду роботи Павленко Олени Миколаївни, вчителя початкових класів загальноосвітньої школи І-ІІІ степенів №4 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області)

 

 

І Вступ                                                                                                ст. 3 - 6

ІІ Зміст досвіду                                                                                  ст. 7 - 12

ІІІ Висновки                                                                                       ст. 13

ІV Додатки                                                                                         ст. 14-23

V Використані джерела                                                                    ст. 24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Досліджувана тема є актуальною, оскільки одним із найважливіших завдань сучасної початкової школи є формування мовленнєвої особистості молодшого школяра.

Мовленнєва змістова лінія навчання української мови у Державному стандарті початкової ланки освіти й чинній навчальній програмі є основною. Вона передбачає розвиток усного і писемного мовлення учнів, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання і впливу. Тому    провідною ідеєю своєї діяльності я обрала створити оптимальні умови для формування мовленнєвої компетентності на уроках української мови, зокрема:

• забезпечення сприятливих умов для невимушеного спілкування;
•  застосування діалогічних і дискусійних форм навчання;
•  постійне надання можливостей для самостійної творчої діяльності учнів;
• використання ігрових, інтерактивних вправ для мовного розвитку.

Мовленнєва діяльність — це спосіб реалізації суспільно-комунікативних потреб людини в процесі спілкування. Користуючись мовою як засобом пізнання і комунікації, дитина слухає, говорить, читає і пише. Одночасно відбувається практичне засвоєння формул ввічливості, розвиток творчих здібностей, створення власного мовленнєвого портрету.

Формування й удосконалення навичок усного мовлення учнів початкових класів досить складний. Він охоплює формування в учнів спочатку аудіативних умінь і навичок, а потім навичок говоріння, що включає роботу над побудовою як діалогічних, так і монологічних висловлювань.

Формуючи навички говоріння, які передбачають побудову діалогічних (Додаток 1) і монологічних висловлювань, на кожному уроці я створюю ситуації, які змушують дитину говорити, спонукають до висловлення думки, такі як:

• відповідь на поставлене запитання;
• побудова діалогів за зразком, малюнком, словесно-описаною ситуацією;
•  обговорення життєвих ситуацій, висловлення своєї думки;
• складання текстів-описів, розповідей, міркувань;
•  побудова своїх висловлювань на прочитаних чи прослуханих творах;
• усний переказ прочитаного;
•  імпровізація казок, словесне малювання.

Монологічне мовлення потребує вольових зусиль а часом — значної підготовчої роботи. Монолог не може бути стихійним, він завжди організований. Результатом, продуктом усного монологічного висловлювання молодших школярів є:

• усний, письмовий твір;
• текст-розповідь, опис, міркування;
•  усний та письмовий перекази (детальний, стислий, вибірковий).

Я навчаю учнів усно переказувати текст обсягом 50— 70 слів детально і вибірково, поступово вилучаючи ілюстрації і малюнки. Ознайомлюю учнів з елементами творчого переказу: пропоную повторити зразок короткого висловлювання (3-4 речення) із внесенням своїх доповнень, міркувань, змін. У 3-му класі учні працюють над письмовими переказами. Для цієї роботи обираю розповідний текст (обсяг — 40—50 слів), пропоную допоміжні матеріали, колективно складаємо план.

Завдання на уроках спрямовані на розвиток вміння будувати усні твори типу розповіді, опису, міркування (обсяг 5—6 речень, час звучання —1—2 хв.) з опорою на малюнки, план, опорні слова та словосполучення, частини тексту. Учні складають письмові висловлювання на основі вражень від прочитаного твору, переглянутого фільму, ситуацій з життя класу.

Навчаю третьокласників проводити самоаналіз власних творів, колективно вдосконалювати їх.

Одним із найпоширеніших шляхів формування мовленнєвої компетентності на уроках української мови є переказ. 

Насамперед ознайомлюю учнів із детальним переказом. Проводжу словникову роботу слів «казати» і «переказати». Далі пропоную прослухати невеликий за обсягом і простий за змістом текст літературного твору, аналізуємо його за питаннями. Потім пропоную учням прослухати зразок переказу, щоб учні з'ясували, що авторський текст і переказ мають одну і ту саму мету, послідовність подій. Але переказ трохи коротший, у ньому заміню­ються окремі слова та вирази. Враховуючи ту особливість, що учні під час переказування не вживають нових слів, після бесіди за змістом проводжу лексико-семантичну роботу: нові, незнайомі, маловживані слова та образні ви­слови записую на дошці. Значення нових слів пояснюю ще до слухання тексту. У1—2-х класах учні вчаться переказувати художні тексти, а в 3—4-х — переходять на науково-популярні.

Ознайомлення з вибірковим переказом проводжу в порівнянні з повним. На етапі мотивації пояснюю, що тексти можна переказувати по-різному. Потім, прослухавши текст, учні готують детальний переказ, заслуховують 2—3 перекази однокласників. Пропоную послухати мій варіант вибіркового переказу.

Ознайомлення із стислим переказом проводжу теж у порівнянні з детальним. Учні переказують текст детально, я готую максимально стислий варіант. Школярі переконуються, що обидва перекази були повними, але в другому варіанті передано лише головний зміст, без подробиць, за допомогою узагальнення деталей. На наступних уроках навчаю учнів скорочувати текст за допомогою вилучення другорядних деталей.

Роботу над різними видами переказів проводжу з опорою на пам'ятки, в яких чітко визначено послідовність роботи. Поряд із традиційними видами переказів я навчаю учнів переказувати творчо. У своїй роботі використовую такі види творчих переказів:

•  заміна особи оповідача;
• переказ від імені одного з персонажів;
•  продовження сюжету і долі героя;
•  розвиток епізодів, уведення нових епізо­дів;
•  словесне малювання;
•  інсценізація, драматизація;
•  зміна послідовності передачі епізодів (поставити на початок найцікавіший епізод);
•  заміна прямої мови на непряму.

Ознайомлення з творчим переказом і його видами проводжу на основі відомої учням казки. Спочатку діти перечитують або прослуховують казку, аналізують її ідейно-образний зміст, формулюють головну думку. Потім пропоную школярам пофантазувати:

•       Як ви гадаєте, що було далі з головними героями?
•       Як би змінилася казка, якби серед її героїв з'явився Кіт? Кому б він допомагав?

Наступним видом монологічного висловлювання є усний і письмовий твори. Перший крок, який роблю, готуючи до побудови творів, знайомлю учнів із зразком висловлювання, щоб діти зрозуміли, що я від них вимагаю, говорячи слова «розповідай зв'язно». Зразок підбираю так, щоб його обсяг відповідав нормам певного класу, мав чітку будову, просту мову. Особливо ретельно підбираю зразки, які використовую в 1-2-х класах. Вони повинні вміщувати речення-вступ, основну частину і речення-кінцівку. Це може бути і текст із трьох речень. Під час проведення на уроці аналізу зразка висловлювання пропоную школярам послухати текст. Потім звертаю увагу учнів на тему прослуханого, початок розповіді, послідовність викладу. Відсутність повторів, головну думку розповіді. Якщо пропоную зразок усного твору, обов'язково звертаю увагу на правильність вимови, загальний тон, інтонацію, темп. Безпосередню підготовку до усного і письмового твору у 3-4-х класах розпочинаю за кілька днів до його складання на уроках мови. Вона охоплює такі етапи:

•       визначення теми і мети майбутнього твору;
•       підпорядкування свого твору головній думці;
•       накопичення матеріалу;
•       відбір і систематизація матеріалу;
•       складання плану розповіді;

Для формування мовленнєвої компетентності учнів на уроках української мови також використовую ігрові прийоми роботи (Додаток 2) та інтерактивні технології (Додаток 3), які у невимушеній формі спонукають учнів до побудови діалогічних і монологічних висловлювань.

Отже, формування мовленнєвої компетентності молодших школярів є надважливою для становлення активної, творчої та комунікабельної особистості. Учні не бояться висловлювати власну думку. Сміливо проявляють творчість і складають тексти, дають розгорнуті відповіді на питання. Я вважаю, що мета досягнута, оскільки учні оволоділи вміннями комунікувати рідною мовою на достатньому рівні. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Спостереження за вживанням прикметників у загадках. Колективне складання твору-міркування.

Мета: формування ключових компетентностей: уміння вчитися: досліджувати мовні явища, робити висновок; загальнокультурної: сприяти дотримання культури поведінки на уроці; соціальної: удосконалювати вміння продуктивно співпрацювати з учнями у групах; володіння рідною мовою: усно і письмово висловлювати власні думки; формування предметних компетентностей: вчити учнів вживати в мовленні прикметники, добирати їх до слів – назв предметів; спостерігати за роллю прикметників у загадках, складати загадки; розвивати зв’язне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів; формувати початкові вміння добирати прикметники; протилежні за значенням; виховувати мовну культуру школярів.

Обладнання: надруковані слова, таблиці.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Сьогодні завітала я до вас,
У цей красивий, світлий клас.
Щоб ніжне слово промовляти,
І мови української навчати.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Вправа «Мікрофон»

-Що таке прикметник?

- За чим змінюється прикметник?

- Які закінчення має в ч.р, ж.р, с.р?

2. Каліграфічна хвилинка

Хто багато читає, той багато знає.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

На сьогоднішньому уроці ми будемо спостерігати за вживанням прикметників у загадках, а також складатимемо твір-міркування.

IV. Засвоєння нового матеріалу

1. Робота над вправою 124

- Прочитай і відгадай загадки. Спиши. Підкресли слова, які допомогли знайти відгадки.

- Познач будову виділених слів.

     2. Вправа 125

Склади самостійно або пригадай загадки про шкільне приладдя: олівець, ручку, гумку, зошит, лінійку. Використовуй ознаки цих предметів. Загадки запиши у зошит.

V. Закріплення вивченого матеріалу

      1. Робота над вправою 127.

Вправа «Інтерв’ю».

1. Об’єднайте дітей у пари.

2. Розподіліть ролі: кореспондент і респондент.

3. Кореспондент складає три запитання щодо теми уроку, а респондент відповідає на них.

4. Учні міняються ролями.

Поміркуйте разом! Про кого можна так сказати: «Це порядна, чесна і добра людина»?

За питаннями і відповідями складіть і пишіть міркування.

2. Вправа 128.

-- Прочитай казку. Чого вона вчить?

                                                      Два метелики

    Над зеленим лугом летіли два метелики. Один білий, а другий червоний. Зустрілися, сіли на зеленому листочку та й хваляться. Білий метелик говорить:

-Мої крильця найкращі, бо я схожий на білу хмаринку.

А червоний метелик і собі хвалиться:

- Ні, мої крильця красивіші, бо я схожий на сонце.

   Зайшло сонце, настала ніч. Обидва метелики посіріли.

-- Знайди в тексті прикметники. Визнач рід прикметників, вжитих в однині.

VI. Підсумок уроку

-Наведіть приклади прикметників.

- Що означає прикметник?

- На які запитання відповідає прикметник?

VII. Повідомлення домашнього завдання

Впр. 129, с.55, правила.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Написання твору-розповіді «Осінь»

Мета: формування ключових компетентностей: уміння вчитися: досліджувати мовні явища, робити висновок; загальнокультурної: сприяти дотримання культури поведінки на уроці; соціальної: удосконалювати вміння продуктивно співпрацювати з учнями у групах; вільне володіння рідною мовою: усно і письмово висловлювати власну думку;

 формування предметних компетентностей: навчити учнів чітко і правильно формувати свої думки, вправляти монологічне і діалогічне мовлення, послідовно будувати судження,розвивати критичне мислення, уміння працювати в групах, виховувати почуття прекрасного.

Обладнання: картини, малюнки, презентації, тлумачний словник.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення

Хід уроку

1.Організаційний момент.

Добрий день, в добрий час!

Рада бачити я вас!

Не сама до вас прийшла,

Я вам гостю привела.

• Здогадайтесь, яка  тема нашого уроку? Доведіть, що саме вона завітала  сьогодні.
• Доберіть типові ознаки осені: різнобарвне листя, урожай фруктів і овочів, хмари, з яких падає дощ.
•  Складаємо асоціативний кущ

2. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.

- У осені є три фрази, які в народі називають ранньою, золотою, пізньою.

Рання осінь припадає на вересень.

Вересневе небо синє

І сади ще пахнуть літом,

У садку вже жоржини

Розгорілись дивом- цвітом.

• Поясніть,  чому вересень пахне літом? (пояснення дітей)

1. Робота  в групах.

Прочитайте та проаналізуйте почуте в групах.

Ходить гарбуз по городу,
Питається свого роду:
— А чи живі, чи здорові,
Всі родичі гарбузові?

Обізвалась жовта диня,
Гарбузова господиня:
— Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!

Обізвались огірочки,
Гарбузові сини й дочки:
— Іще живі, ще здорові,
Всі родичі гарбузові!

Обізвались бурячки,
Гарбузові своячки:
Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!

Обізвалась бараболя,
А за нею ще й квасоля:
— Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!

Обізвався старий біб:
— Я іздержав увесь рід,
Ой ти, гарбуз, ти перистий,
З чим тебе ми будем їсти?

Миска пшона, шматок сала, —
От до мене вся приправа

1. Вправа Мікрофон:

• Огірочки, на які вітаміни ви багаті?
• Буряки, розкажіть  про свої ознаки?
• Гарбузе, якого ти роду?
• Моркво, скільки  ти маєш назв?

 

2. Хвилинка- цікавинка.

Розгадайте ребус

 

 

 

•  Картоплю до Європи  з Америки привезли як квітку, вона прикрашала клумби. І лише випадково, покуштувавши бульбу, стали завозити її як кормову культуру. В Україні є до 100 рецептів страв із картоплі.

 

3. Робота з ілюстрацією: Картина Левітана « Золота осінь».

• Проаналізуйте прослуханий вірш і картину:
• Чи підходить даний вірш  до картини?

Сяють золотом берези,

Жовтень ним вінчає осінь.

Журавлиний ключ мережить

Висоти холодну просинь.

Робота зі словником:

Тлумачний словник. Лексичне значення просинь.

Просинь1. Частина синього простору неба, яку видно в розриві між хмарами, у тумані. На горизонті затягують просинь Сірі, як рядна, завіси дощів (Микола Шеремет, Щастя.., 1951, 140); 
//  Синій колір чистого неба. Я люблю рум'яну осінь, Над садами чисту просинь (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 3); З лиця Ніна більше схожа на батька.. В очах — глибока просинь (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 19).

2. Синюватий відтінок. Він, як усі короткозорі, задумливо мружив проти сонця свої красиві сірі з легенькою просинню очі (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 10).

• Що ще можна додати , дивлячись на картину?

Відповіді учнів( різнокольорові дерева, холодна синь неба, холод води).

3. Формування вмінь умінь і навичок

1) Гра «Мікрофон»

Учні передають один одному мікрофон, називаючи ознаки жовтня – сонячний, красивий, різнокольоровий…

У жовтні перелітні птахи готуються до відльоту у вирій, бо зникли комахи, які є основною їжею для пернатих друзів.

Збираються у мандрівку ластівки, шпаки, граки, лелеки.

Далі летять болотні птахи: дикі качки, журавлі, зозулі.

2. Творча робота. Скласти діалог на тему «Життя птахів восени» та представити іншим групам.

3.Творча робота

•  Сьогодні  кожному з вас потрібно написати твір-розповідь про будь-який осінній місяць. Давайте ми коротко охарактеризуємо кожний місяць.
• Колективне складання плану: Допоможе вам у роботі план, який записаний на дошці.

План

1. Зміни погоди.

2. Зміни у житті рослин.

3. Зміни у житті тварин.

4. Твоє ставлення до місяця.

 - Складіть усні відповіді, а потім запишіть у зошитах.

Листопад

  Ось і прийшов до нас листопад.

  Це холодний, хмурий і дощовий місяць. На вулиці холодно. Небо вкривають важкі  сірі хмари. Часто йде дощ. У природі все завмерло. Не чути співу птахів, звірі теж ховаються у теплих нірках.

  Листопад готує землю до зими.

4 Підсумок уроку.

1. Про яку пору року ми говорили на уроці?

2. Назвіть осінні місяці і поясніть, чому вони так називаються?

3. Прослухайте твори про  місяці.

4. Як ви гадаєте чи були б задоволені місяці такою характеристикою і чому?

5. Чи сподобався вам урок і над чим  би ви хотіли ще попрацювати?

5. Домашнє завдання (за вибором)

1.Намалювати ілюстрації до осінніх місяців.

2.Скласти казку про осінні місяці.

3.Написати вірш про осінь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

    Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань. Вміння володіти мовою, висловлювати свою думку та взаємодіяти у соціумі за допомогою мовного апарату важливо для життя людини. Формування мовленнєвої компетентності особистості - тривалий процес.

     Підсумовуючи вище сказане, можна зазначити, що країні потрібні особистості, здатні відчувати красу слова, володіти навичками зв’язного мовлення, вміти висловити свої думки.

  Формування мовленнєвої компетентності ґрунтується на таких принципах, як гуманізація, демократизація навчально - виховного процесу, заміна авторитарної педагогіки педагогікою толерантності, і тому важливо, щоб зі стін школи виходили люди самодостатні, підготовлені до свідомої та ефективної життєдіяльності, брали на себе відповідальність і були активно діяльними в сучасному світі.

Для досягнення мети необхідно:

1.Створювати сприятливий мікроклімат на уроці для співпраці.

2. Обумовлювати мотивацію навчання, як передумову успішного уроку.

3. Створювати ситуацію успіху.

4. Реалізовувати особистісний підхід у навчально – виховному процесі.

5. Більше застосовувати вправ, що спонукають учнів до творчої роботи, учать висловлювати власну точку зору.

6.Упроваджувати сучасні інтерактивні технології, тому що розвинену мовленнєву особистість виховує лише вчитель, який володіє мовленнєвою компетентністю на високому рівні.

Отже, формування мовленнєвої компетентності молодших школярів є надважливою для становлення активної, творчої та комунікабельної особистості. Учні не бояться висловлювати власну думку. Сміливо проявляють творчість і складають тексти, дають розгорнуті відповіді на питання. Я вважаю, що мета досягнута, оскільки учні оволоділи вміннями комунікувати рідною мовою на достатньому рівні. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Вправи для розвитку діалогічного мовлення

1. «Слухай уважно – відповідай»

Наприклад.

- Ти підеш сьогодні разом зі мною до школи?

- Так, я. (Ні, не я, а моя сестра.)

- Ти підеш сьогодні разом зі мною до школи?

- Так, піду. (Ні, не зможу.)

- Ти підеш сьогодні разом зі мною до школи?

- Так, піду сьогодні. (Ні, не сьогодні, а завтра.)

- Ти підеш сьогодні разом зі мною до школи?

- Так, із тобою. (НІ, не з тобою, а з Оленкою.)

2. «Питання – відповідь»

- Пропоную учням розглянути предметні малюнки та з’ясувати, хто на них зображений. Учні працюють парами за малюнками, ставлять одне одному запитання, слідкують за правильністю відповіді.

- Хто зображений на малюнку?

- На малюнку зображений півень?

- Як ця тварина розмовляє?

3. «Пропозиція-згода»

- Пропоную дітям розглянути сюжетний малюнок та з’ясувати, хто на ньому зображений.

- Що роблять дівчатка. Придумайте їм імена.

- Які слова могла сказати одна дівчинка? Що відповіла їй подруга?

- Олю, візьми яблуко, пригощайся!

- Дякую, Віро. Воно дуже велике. Давай з’їмо його разом.

- Добре.   

4. «Прохання-незгода»

 Учні розглядають сюжетний малюнок і з’ясовують, хто на ньому зображений.

- Чим займаються хлопчики, зображені на малюнку? Дайте їм імена.

- Як ви гадаєте, чи хоче другий хлопчик теж пограти новою іграшкою? Як він про це може попросити?

- Уявіть, що товариш відмовив. Як він це пояснив?

- Толю, дай мені, будь ласка, пограти літачком.

- Вибач, Владику, але це моя нова іграшка. Я ще сам нею не награвся.

- А даси погратися пізніше?

- Гаразд.

 

 

Додаток 2                                                                                                            

Ігрові вправи

1. Гра «Відгадай предмет».

- До предметних малюнків дібрати ознаки, за якими діти повинні відгадати предмет.

  Наприклад. Кольоровий, круглий, гумовий - … (м’яч).

                      Паперовий, легкий, повітряний - … (змій).

                      Металевий, швидкий, двоколісний - …(велосипед).

2. Гра «Хто це? Що це?».

- Учитель називає дії предметів – учні відгадують предмет.

  Наприклад. Сходить, гріє, пече, заховалося, зайшло …(сонце).

                    Граються, загорають, купаються, вчаться, змагаються …(діти)

                    Росте, розвивається, зеленіє, шумить …(дерево).

3. Мовна гра «Що робить?».

- Учитель називає предмет – діти добирають дії.

  Наприклад. Пташка - летить, співає …

                      Вода - тече, кипить …

                      Ракета – летить, мчить …

                      Хлопчик – читає, біжить …

4. Рольова гра .

Інсценізація пісні-гри «Ходить гарбуз по городу», уривків казок.

5. Гра «Сплетемо віночок з речень».

- Кожне нове речення починається з останнього слова попереднього речення.

  Наприклад: Василько приніс багато трави. Траву люблять їсти корови. Корови мають роги. Роги є і у кози. Козу пасе Івасик. Івасик приніс моркву кроликам. Кролики дуже пухнасті. Пухнасті гусенята йдуть на став …

6. Гра «Фотограф» (на розвиток зорової пам’яті).

- Дітям пропонується кілька секунд зосередити увагу на сторінках букваря, «сфотографувати», що там зображено. Закрити підручник.

-  Складіть речення до малюнка, який ви «сфотографували».(Діти опираються лише на свою пам'ять.)

7. Гра «Слідопити».

- Розгляньте уважно сторінки з малюнками тварин. Чи є серед них ті, яких ми ще не називали? Спробуйте пригадати, що ви про них знаєте, і складіть загадки про них. Пам’ятайте, що ви не називаєте цієї тварини, а лише даєте багато підказок про неї. (Дитячі спроби.)

8. Розвиваюча вправа з логічним навантаженням «Що в мішечку?»

- У мене в мішечку предмет. Щоб відгадати, що там, ви можете задавати мені різні питання, дізнаватись про предмет.

(Варто навести приклад, щоб діти орієнтувались у формі і змісті питань.)

Наприклад, яблуко. Воно довге?(Ні.) Кругле?(Так.) Воно тверде?(Так.) Гостре?(Ні.) Їстівне? (Так.) Росте на дереві? (так.)

- Можна пропонувати інші варіанти завдань:

а) Відгадай загадку:

Я блискуча, гостренька,

Маю вушко маленьке.

За собою несу

Довгу-довгу косу.(Голка.)

б) Впізнай предмет за описом: вона гостра, металева, нею можна поколотись, разом з ниткою вона служить людині. (Голка.)

в) Про предмет розповідай,

та його не називай.

(Вчитель кличе дітей, потай від класу показує предмет, ставить питання, на які школярі відповідають. Таким чином складається розповідь з елементами опису загаданого предмета).

- Чи вмієте ви зберігати таємниці, тримати щось  у секреті?

- Зараз дехто з вас побачить, що заховано в мішечку, але триматиме це в таємниці. За вашими підказками учні класу повинні здогадатись. Що там заховано.

  Орієнтовні питання.

- Який предмет?

- Що може робити предмет?

- Де можна побачити предмет?

- Що з нього роблять?

Таємницю розкрито: це - …

10. Гра «Закінчіть речення»

- Вчитель починає розповідати історію. Останнє слово чи кілька у реченнях пропонують діти.

 У саду росла яблунька. Її посадив …(дідусь, Іванко, тато). Кожної осені на яблуньці …(достигали смачні яблучка, жовтіли листочки …).Яблучка скла-

дали у …(корзини, відра, ящики). Потім їх відносили у … (погріб, комору, кладовку…). Коли приходили гості …(їх пригощали смачними яблуками, со- ком з яблук, яблучним джемом). Але одного разу яблунька засумувала … (Дитячі припущення). Як розвеселити яблуньку? (Дитячі варіанти завершен-

ня розповіді.)

11. Гра «Позмагаємось з поетом».

- Вставити пропущені слова.

Ще недавно в синім …(небі)

Пролітали журавлі.

А сьогодні в безгомінні

Ходить  … по землі. (осінь)

І від краю і до краю,

Від двора і до двора

Золотого … (урожаю)

Знов прийшла до нас …(пора).

12. «Казка по колу»

- Пропоную дітям обрати тему казки. Потім вони сідають у коло і по черзі,

  тримаючи в руках «чарівну паличку». Придумують історію, потім проводимо обговорення, під час якого учні висловлюються, чи сподобалася їм ця казка, що вони відчували, придумуючи її.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Інтерактивні технології для уроків української мови

1 клас

Вправа 1. «Гронування». Складання «павутинки».

Текст «Наша Батьківщина»

(Учитель записує посередині аркуша паперу центральне слово «Батьківщина».)

   Учні по одному реченню читають текст і дають відповіді на запитання.

  Перше речення.

- Що таке Батьківщина? (Батьківщина – це наша земля.)

 (Учитель прикріплює на дошці до павутинки слово «земля».)

 

                                                   мова

                                  край                              пісня

                     земля                                                     сади 

            

          Україна                       Батьківщина                     шахти

 

                      гори                                                      поля  

                                 лани                                ріки

                                                     море

  Друге речення.

- Що таке Батьківщина? (Батьківщина – це наш край.)

(Учитель прикріплює слово «край».)

- Який край? (Край, де звучить рідна мова і материнська пісня.)

(Учитель прикріплює слова «мова» і «пісня».)

Третє речення.

- Як називається наша Батьківщина? (Наша Батьківщина зветься Україною.)

(Учитель прикріплює слово «Україна».)

Четверте речення.

- Що таке Україна? (Україна – це лани пшениці, поля льону, вишневі сади.)

(Учитель прикріплює слова «лани», «поля», «сади».)

П’яте речення.

- Що є в Україні (Гори Карпати, Дніпро-Славутич, Чорне море, шахти Донбасу.)

- Що таке Дніпро-Славутич? (Найбільша річка України.)

(Учитель прикріплює слова «гори», «річки», «моря», «шахти».)

Шосте речення.

- Що таке Україна? (Це той край, де ми живемо.)

(Користуючись ключовими словами з «павутинки» і текстом підручника учні складають речення про Батьківщину. Учитель допомагає учням складати речення за такою методикою: учні за допомогою ключових слів складають речення «Україна – це сади». Учитель пропонує знайти в тексті слово, яке характеризує, які саме це сади – «вишневі». Отже, складаємо речення «Україна – це вишневі сади».)

Вправа 2. «Асоціативний кущ».

- Діти, що ви уявляєте , коли чуєте слово «зима»? Які асоціації у вас виника-

ють.

                                                  сніг

 

                 Святий Миколай                                холод

 

        лід                                     ЗИМА                                 мороз

 

                 канікули                                               сніговик

 

                                                 Різдво

Вправа 3. «Роз’єднай слова»

- Роз’єднай слова, прочитай  речення і запиши його в зошит.

  Нагородігарнігарбузи.

  Вчаплічорнічеревички.

  Жаткажвавожитожне.

Вправа 4. «Дешифрувальник»

1. Визначте ключове слово уроку.

2. Зашифруйте його за допомогою цифр.

3. Дайте завдання учням розшифрувати і назвати це слово.

Наприклад.

- Ідучи до школи по дорозі я зустріла незвичайного птаха, який дуже хотів погостювати у нас на уроці розвитку зв’язного мовлення. Але цей птах попросив не називати його, чи хотіли б ви дізнатися, як його звуть?

- Допоможе нам у цьому «Дешифрувальник». Набравши цифри 38711250, ви зможете прочитати ім’я цього птаха.

    1              2             3            4              5

АБВ         ГДЕ        ЄЖЗИ    ІЇЙ          КЛМ

    6              7             8             9             10

НОП        РСТ         УФХ     ЦЧШЩ   ЬЮЯ

Відповідь: 3 8 7 1 1 2 5 0

                  ЖУРАВ Е Л Ь                 

Вправа 5. Робота в парах.

- Діти, на партах у вас конверти. У них завдання. Із поданих слів треба скласти речення і прочитати.

  Садку, квітів, у, багато.

  Цвіте, за, весна, вікном.

2-4 класи

Вправа 1. Робота в групах.

  Діти об’єднуються в групи за кольором листочків, які є у кожного на парті. Пересідають, На партах є фішки із написом «спікер», «секретар», «допові-

дач», «секундант». Учитель обирає спікерів у кожній групі, спікери обирають секретарів, доповідачів, секундантів. Учитель ще раз звертає увагу на прави-

ла роботи в групі (вони записані на таблиці і вже відомі учням).

Правила роботи в групі

1. Уважно слухай того, хто говорить.

2. Не принижуй! Не критикуй!

3. Поважай інших.

4. Взаємна повага.

5. Стеж за часом!

  Кожна група отримує конкретне завдання та інструкцію (усно) щодо його виконання.

- «Жовте листя» - ерудити.

Завдання: розповісти цікаву інформацію про берізку.

- «Зелене листя – літератори.

Завдання: Скласти вірш про берізку за поданими римами.

- «Червоне листя» екологи.

Завдання: розповісти, як оберігати берізку.

Керівники груп презентують роботи.

Підсумок учителя.

Вправа 2. Сенкан.

(Це вірш у п’ять рядків, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, що описує чи віддзеркалює тему)

- Сенкан складають за такою опорною схемою:

  1-й рядок – слово, яке позначає тему (іменник).

  2-й рядок – це опис теми, який складається з двох слів (прикметників).

  3-й рядок визначає дію, пов’язану з темою; складається з трьох слів (дієслів).

  4-й рядок є фразою, яка складається з чотирьох і більше слів і виражає ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

  5-й рядок – слово-асоціація до теми, синонім до першого слова.

    Наприклад:      

                    Весна                                                       Підсніжник

             гарна, чарівна                                               білий, ніжний

прийшла, принесла, розцвіла                         випнувся, подолав, розцвів,

  пробуджується все від сну                              приніс до нас весну

                   любов                                                  відважний лицар

Вправа 3. «Мікрофон».

- Квіти дарують нам насолоду, а ще що? (Радість, спокій, красу, загадковість, гарний настрій, любов, ніжність, цікавість, свіжість, тепло, …)

- Але квіти теж хочуть розказати нам про свої почуття.

(Учні виступають в ролі квітів і дають інтерв’ю)

Підсніжник.

 – Я з’являюся найпершим, коли ще лежить сніг. Мене вважають сміливим і мужнім. Але тільки-но я зацвітаю, мене зривають. Мені сумно. Через те я по-

трапив до Червоної книги України. Але від цього мене не стало більше. Ось чому я не радію!

  Надія лише на тебе, друже!

Пролісок.

-  Іще сніг не зійшов із землі,

А з-під нього рослини малі

Визирають і сонце вітають,

Синім цвітом вони зацвітають.

Якщо рідну природу ти знаєш,

То одразу ці квіти впізнаєш.

Я-пролісок. Нас теж стає все менше і менше. Мені сумно.

Надія лише на тебе, друже.

Ряст.

Вітер зиму розтряс.

І в лісочку на горбочку

Виріс ряст, синій ряст.

- Я дуже ніжний, швидко в’яну , тому не рвіть мене! А крім того, мої квіти дуже люблять бджоли, та і людям я приношу користь: з моїх бульб виготовляють цін-

ні ліки.

  Надія лише на тебе, друже!

Конвалія.

Мої квіточки ніжні, такі білосніжні,

Тоненькі, тендітні, ласкаві, привітні.

Послухай, як срібно дзвенить голосок.

«Не треба, не треба зривати квіток!»

  Надія лише на тебе, друже!

Вправа 4. «Крісло автора».

- Учні (за бажанням) презентують власні твори для всього класу у «Кріслі автора», яке виставлене посеред класу.

Вправа 5. Інтерв’ю.

1. Об’єднайте дітей у пари.

2. Розподіліть ролі: кореспондент і респондент.

3. Кореспондент складає три запитання щодо теми уроку, а респондент відповідає на них.

4. Учні міняються ролями.

Вправа 6. «Кубування». Робота в групах.

  Інтерактивні технології можна використовувати для вивчення словникових слів. Учитель демонструє куб, на гранях якого кожній групі запропоновані ключові слова-завдання або схеми для опрацювання словникового слова дає дітям вказівки щодо напряму мислення або письма.

  Ключові слова-завдання для вивчення словникових слів:

- речення;

- словосполучення;

- тлумачення;

- частини слова;

- синоніми (антоніми);

- тексти.

  Наприклад. Робота над словниковим словом «криниця» в 3 класі.

1-ша група «Калина» - скласти речення, визначити граматичну основу.

  (Над криницею схилилася верба.)

2-га група «Верба» - скласти словосполучення із словом «криниця».

  Криниця (яка?)нова, чиста, дерев’яна, глибока.

3-тя група  «Ялина» - дати тлумачення слова «криниця».

  Криниця -1. Глибоко викопана, захищена від обвалів яма, що слугує для черпання води з водоносних шарів землі. 2. Скарбниця чого-небудь.

4-та група «Липа» - дібрати спільнокореневі слова.

  Криниця, криничка, криниченька.

5-та група «Сосна» - знайти синоніми до слова «криниця».

  Криниця – колодязь, джерело, ключ.

6-та група «Дуб» - пригадати вірші, загадки зі словом «криниця».

  Криниця при дорозі край села

  І журавель похилений над нею.

  Хоч би куди дорога завела,

  Думки мої із рідною землею… («Рідна земля», М. Луків)

 

  Пішла киця по водицю

  Та й упала у криницю.

  Пішов котик пішки

  Рятувати кішку … (Українська народна пісня)

 - На виконання цієї роботи групам дають 3-5 хвилин. Кожна група має представити свої результати. Найдоцільніше це зробити у вигляді презентації: від кожної групи виходить представник із виконаним на аркуші паперу завданням і звітує.

Вправа 7. «Асоціативний кущ»

  Методом побудови асоціативного куща здійснюється побудова  «асоціатив-

ної сніжинки».

  Перед початком роботи діти об’єднуються в групи.

  Завдання для груп

- Група «Кошенята» добирає слова-дії до слова білка;

- група «Білченята» добирає синоніми до слова білка;

- група «Зайчики» добирає епітети.

  Представники груп добирають слова та викладають із них на дошці «асоціа-

тивну сніжинку».

Вправа 8. «Криголам»

  Завдання . За початковими літерами надати характеристику синички.

Л – лагідна

А – активна

Ж – жовтогруда

В – весела

Б –бадьора

Я – яскраво

Н – невеличка

Ж – жвава

Ч – чарівна

Н – ніжна

М – маленька.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Асєєва М.П. Віннікова С.А. Вчимося писати перекази.4 клас. – Харків: Країна мрій, 2007.

2. Беценко Т.Поетичне слово на уроках рідної мови // Початкова школа. - 1997. - №12.

3. Глазова О. Навчання діалогічного мовлення //Дивослово. - 2003. - №1.

4. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. – 2011. - №7-8.

5. Дівакова Іванна. Збірник текстів для усних і письмових переказів з української мови. 1-4 класи. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002.

6.Дубовик С. Аудіювання на уроках української мови // Початкова школа. - 2002. - №3.

7. Дубовик С. Розвиток діалогічного мовлення школярів на уроках української мови// Початкова школа. - 2002. - №7.

8. Дубовик С. Фонетичні аспекти культури мовленнєвого спілкування молодших школярів // Початкова школа. - 2013. - №6. – С.3-6.

9. Інтерактивні технології навчання у початкових класах / Авт.-упор. І.Дівакова. – Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 180с.

10. Каніщенко А.П. Вчимося писати твори: Дидактичний матеріал. – Тернопіль: Навчальна книга –Богдан, 2008. – 248с.

11. Клочко Н.В. Вчимося складати твори. 2-4 класи. – Харків: Країна мрій, 2010.

12. Лобчук О. Усний переказ як засіб розвитку зв’язного мовлення // Початкова школа. - 2002. - №2.

13. Мазур Є.І. 100 комунікативних сходинок до мовленнєвої компетентності //Початкове навчання та виховання. - 2010. - №10.

14. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі. – Тернопіль: Астон, 2001.

15. Петрик О., Грищенко О. Формування діалогічного мовлення учнів 2-4 класів// Початкова школа. - 2007. - №8.

16. Робота з обдарованими дітьми. Сходинки творчого зростання. 1-4 класи: Посібник для вчителя / Упор. Гордіюк Н.М. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – С.16-48.

17. Цепова І.В. Розвиток навичок мовленнєвої діяльності молодших школярів: аудіювання. Говоріння. – Веста: Ранок, 2008. – 176с.

18. Цепова І.В. Навчання переказів з урахуванням взаємозв’язку їх видів // Теорія та методика навчання та виховання: Зб. Наук. Пр. /За ред.. Г.В. Троцко, - Харків: ХДПУ, 2000.