Презентація на тему: "Виразне читання на уроках зарубіжної літератури як засіб формування ключових предметних компетентностей"

Виразне читання на уроках зарубіжної літератури як засіб формування ключових предметних компетентностей

Нова програма із зарубіжної літератури спрямовує роботу вчителя на розвиток ключових компетентностей {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Компетентність. Види робіт на уроках. Пізнавальна. Підготовка презентації, повідомлення, «Інтерв’ю у письменника», гра “А я дізнався, що…”, гра «Екскурсійне бюро»Комунікативна. Майже кожен вид діяльності на уроках формує комунікативну компетентність учнів, але найбільше: бесіди “А якби я вчинив на місті героя?, дискусії, диспути, уроки – суди, творчі роботи, відповіді на проблемні питання.Інформативна. Самостійна робота з книгою, пошук інформації в бібліотеці, робота з каталогом, випуск літературних газет, флаерів, постерів. Полікультурна. Гра – мандрівка по країнах видатних поетів і письменників, відвідування музеїв, театрів, театру опери і балету. Самоосвіти і саморозвитку. Творчі завдання, пошук цікавої   інформації, відповіді на проблемні питання. Самостійні роботи з текстами, критичним матеріалом. Різнорівневі завдання для роботи в групах. Соціальна. Різна інтерпретація творів, розуміння твору з огляду на соціальний стан життя сучасників, обговорення, толерантне ставлення до співбесідника. Диспути, дискусії, гра «Дай реальну пораду герою…», «Зміни трагічну долю героя…»Продуктивна. Участь у літературних конкурсах, предметному тижні, інсценуваннях уривків з літературних творів, відвідання музеїв, театрів, перегляд кіно, уроки додаткового читання. Використання в життя набутих знань і умінь.

Одним із засобів формування ключових компетентностей є виразне читання. Виразне читання – це засіб відтворення в живому слові думок і почуттів (якими насичений художній твір), а також наміру виконавця і його ставлення до виконуваного твору. Виразне читання на уроках зарубіжної літератури – це не лише мистецтво виконання художнього тексту, а й предмет навчання цьому мистецтву, і метою такого навчання є формування естетично розвиненого читача, здатного відчувати художнє слово, вміти насолоджуватися прочитаним.

Кожен вчитель має досконало оволодіти основами теорії виразного читання: Добре володіти технікою мовлення у єдності усіх її елементів (керування диханням у процесі мовлення, читання, володіння правильною і чіткою дикцією, силою, чистотою і висотою голосу, орфоепічними правилами вимови). Досконало знати положення, зміст і значення засобів логіко-емоційної виразності (мовні такти, паузи, логічні наголоси, мелодику, темп, емоційне забарвлення тексту) і вміло користуватися ними. Для цього необхідно знати послідовність застосування засобів логіко-емоційної виразності тексту; способи членування тексту на мовні такти, шляхи визначення логічних і основних наголосів у єдності з мелодикою і темпом; способи визначення емоційної функції наголошуваних слів. Знати принципи застосування позамовних засобів виразності у процесі мовлення та читання (поза, жести, міміка). Знати особливості читання і переказу творів різних жанрів. Уміти підготувати художній твір до читання й аналізу. 

Процес підготовки вчителя до виразного читання може проходити у такій послідовності: Сприйняття тексту. Відчуття естетичного задоволення від прочитаного через уяву і почуття. Аналіз тексту. Розмірковування над твором, відтворення в уяві створених автором картин, перечитування окремих епізодів, зіставлення своїх міркувань з висновками дослідників. Визначення виконавських задач, значень засобів логіко-емоційної виразності читання;  шліфування своєї манери читання. Тренування в декламації. Визначення і уточнення запитань, що потребують пояснення і уточнення.

Підготовка учнів до виразного читання. Можна запропонувати таку послідовність роботи: Вступне слово (бесіда). Коментар (історичний, біографічний, лексичний). Зразок читання (вчителем, підготовленим учнем, прослухування запису). Читання учнями тексту („мовчки”). Сприяє заглибленню в текст, відчуттю звучання, підготовки до аналізу. Запис всього тексту або уривка у робочий зошит (через рядок, залишаючи місце для позначок). Поділ тексту на частини. Сприяє акцентуванню уваги до композиції твору чи окремої його частини, підготовці до наступного читання кожної частини зокрема. Читання окремих частин тексту. Включає коментар до тексту, вправи у вимові важких слів, словосполучень, зворотів, обговорення інтонації, техніки мовлення (дихання, голос, дикція, орфоепія), логіки читання та емоційно-образної виразності. Бесіда (сприяє розумінню змісту твору, визначенню позиції автора, підбору правильної інтонації). Хорове читання (позбавляє сором’язливості, невпевненості тощо). Читання в особах (пошук варіантів виконання, прояв здібностей). Аналіз досягнень і недоліків у техніці мовлення, емоційно-образній виразності (конкретні, доброзичливі зауваження).

Вимоги до виразного читання. Відтворення емоційної насиченості твору. Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту твору. Уміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам. Уміння складати партитуру художнього тексту.

Партитура художнього тексту – графічне відтворення звучання художнього твору. У партитурі позначають паузи, наголоси, підвищення і зниження тону, інтонаційні переломи тощо. Партитура допомагає запобігти можливим помилкам у процесі читання твору.

Основні партитурні знаки:{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}/словесний наголос—логічний наголос– – –наголос послаблений/пауза коротка//пауза середня///довга пауза…уповільнення вимови ↗підвищення тону ↘зниження тону →рівний тон[:]заміна авторських розділових знаків.

Памʼятка виразного читання віршованого твору1. Вдумливо прочитай вірш.2. З’ясуй лексичне значення не зрозумілих тобі слів.3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, з яким читатимеш твір.4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні).5. Познач олівцем паузи: а) кома – ледь помітна пауза (позначка – /); б) двокрапка й тире – помітна пауза (позначка – //); в) крапка – явна пауза із інтонацією завершеності (позначка – ///).

6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання: а) підвищення тону – стрілка вгору (↗); б) зниження тону – стрілка вниз (↘); в) рівний тон – горизонтальна стрілка (→).7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй їх послідовність.9. Вивчивши вірш напам’ять, виразно прочитай його своїм близьким і з’ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання і зауваження

Пам’ятка декламатору1. До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.3. Назви автора й твір, який читатимеш.4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.

Для вивчення уривка прозового тексту напам’ять краще вибирати пейзажі, описи зовнішності (характеру) літературного героя чи описи інтер’єру (екстер’єру) будівлі.

Критерії оцінювання виразного читання напам’ять художніх творів 

Дякую за увагу!Підготувала вчитель зарубіжної літератури Матейківського НВК «ЗОШ І-ІІ ст. – ДНЗ» Кабанчук Олена Володимирівна