ФОРМУВАННЯ ОСВІТНІХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ДИСЦИПЛІНИ "ОСНОВИ ФІЛОСОФСЬКИХ ЗНАНЬ" ЗАСОБАМИ ІКТ

Про матеріал
розглянуто особливості формування ключових освітніх компетентностей здобувачів освіти на заняттях з дисципліни «Основи філософських знань» засобами ІКТ. Визначено переваги й можливі варіанти застосування інформаційно-комунікаційних технологій на певних етапах та різних типах навчальних занять.
Перегляд файлу

ФОРМУВАННЯ ОСВІТНІХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ДИСЦИПЛІНИ ОСНОВИ ФІЛОСОФСЬКИХ ЗНАНЬ ЗАСОБАМИ ІКТ

 

Анотація. У статті розглянуто особливості формування ключових освітніх компетентностей здобувачів освіти на заняттях з дисципліни «Основи філософських знань» засобами ІКТ. Визначено переваги й можливі варіанти застосування інформаційно-комунікаційних технологій на певних етапах та різних типах навчальних занять.

 

Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних, відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти в соціумі. Виконання цих завдань потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини, умінь самостійно здобувати нові знання та розв'язувати проблеми, орієнтуватися в житті суспільства. Саме ці пріоритети лежать в основі реформування сучасної освіти, головне завдання якої – підготувати компетентну особистість, здатну знаходити правильні рішення в конкретних навчальних, життєвих, а в майбутньому й професійних ситуаціях. Тому актуальним завданням сучасної освіти є реалізація компетентнісного підходу в навчанні, який передбачає спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових компетенцій особистості. Компетенція і компетентність – два різних поняття.

Компетенція – це суспільна норма, вимога, яка включає знання, уміння, навички, способи діяльності, певний досвід.

Компетентність – це здатність застосовувати набуті знання, вміння, навички, способи діяльності, власний досвід у нестандартних ситуаціях з метою розв'язання певних життєво важливих проблем. Компетентність є особистісним утворенням, яке проявляється в процесі активних самостійних дій людини. Реалізація зазначеного змісту потребує створення нового покоління засобів навчання, які поєднують досягнення сучасної педагогічної науки з потужними дидактичними можливостями комп’ютерних технологій. З огляду на запит часу актуальною є проблема активного запровадження в освітній процес інформаційно-комунікаційних технологій.

Інформаційно-комунікаційні технології – технології організації освітнього процесу з використанням новітніх електронних засобів навчання, які спрямовані на формування мотивації студентів до навчання, отримання необхідних знань і подальшої освіти та самоосвіти впродовж життя.

Інформаційно-комунікаційні технології мають широкі можливості для формування ключових компетентностей студентів, а саме: розширення індивідуальної активності, самоорганізації праці та самонавчання; включення фізичних потенціалів організму дитини, що спрямовані на активізацію процесу мислення, покращення уваги та розвиток пам’яті; формування умінь виділяти в інформації головне і другорядне, упорядковувати, систематизувати та структурувати інформацію згідно заданої теми; презентувати інформацію згідно програмового матеріалу; збільшення обсягу знань та покращення темпу проведення заняття; створення й використання нових методик контролю й оцінювання знань студентів.

Не секрет, що викладання філософії пов’язане з використанням великого обсягу інформації, що робить застосування комп’ютерної техніки особливо ефективним. Основні переваги й можливі варіанти застосування ІКТ на різних етапах заняття, згідно мого бачення, мають наступний вигляд:

- на етапі актуалізації опорних знань сприяють виявленню прогалин у знаннях студентів, допомагають пригадати вивчене за незначний проміжок часу;

- на етапі формування, засвоєння нових знань посилюють мотивацію навчання, забезпечують унаочнення розповіді чи лекції викладача, урізноманітнюють форми подання інформації, активізують навчальну діяльність студентів;

- на етапі застосування знань створюють оптимальні умови для організації самостійної роботи студентів, урізноманітнюють типи навчальних завдань, забезпечують реалізацію диференційованого підходу;

- на етапі контролю рівня навчальних досягнень сприяють організації тестування, допомагають доцільно запроваджувати самоперевірку, взаємоперевірку, забезпечують негайний зворотний зв’язок тощо.

- Відомо, що від дидактичної мети залежить тип заняття. Використання комп’ютера можливе й доречне на різноманітних типах заняття (презентація, дослідження, віртуальна екскурсія, заняття, в основі якого лежить проєктна діяльність, заняття перевірки знань з використанням різних видів тестування).

Заняття-дослідження – це заняття, на яких студенти самостійно ведуть пошук інформації, відбирають матеріал за завданням викладача. На цих заняттях використовуються ресурси Інтернету, що відкривають необмежені можливості для дослідницької роботи.

Заняття-віртуальна екскурсія являє собою уявну мандрівку до музею чи на виставку. Для організації такого заняття складається маршрут, визначаються джерела пошуку інформації для студентів. Наступний крок – організація роботи з одержаною інформацією, результатом якої є творчі роботи: повідомлення, презентація, заповнена таблиця, буклет, рекламний проспект тощо. А це, безперечно, сприяє формуванню самоосвітньої, комунікативної, інформаційної, полікультурної компетентностей студентів.

Сучасний студент повинен не тільки використовувати існуючі інформаційні ресурси, але й навчитися створювати власні. На заняттях-проєктах студенти вчаться самостійно представляти, структурувати й демонструвати свої знання, що дозволяє закріпити й поглибити їх, підвищити рівень оволодіння вміннями й навичками, головною з яких буде здатність привернути і організувати докладну інформацію (дослідницький метод роботи), а також здатність критично осмислити інформацію (аналітичний метод роботи), відпрацювати навички аналізу філософського тексту.

 Заняття-тестування. Сьогодні, безумовно, найбільш затребуваний вид роботи на заняттях під час дистанційного навчання – це використання комп’ютерного тестування. Комп'ютер дозволяє перевірити всі відповіді, а у багатьох випадках не тільки фіксує помилку, але досить точно визначає її характер, що допомагає вчасно усунути причину. Саме тому на різних типах заняття здійснюється попередній, поточний контроль знань, умінь студентів, застосовуючи тести успішності на всіх етапах дидактичного процесу.

Окремо зупинимося на заняттях-презентаціях. Використання презентацій під час семінарських щанять, вважається ефективним методичним прийомом, що допомагає в цікавій формі відпрацьовувати, повторювати, узагальнювати, систематизувати навчальний матеріал та створювати нове на основі вивченого, тому що створення презентацій – ефективне завдання для самостійної дослідницько-пошукової роботи студентів, що згуртовує їх, учить працювати в команді й нести колективну відповідальність за виконану роботу. Позитивні результати формування інформаційної, полікультурної, комунікативної, соціальної компетентностей студентів спостерігаються при використанні як готових, так і створених самостійно презентацій.

Використання ІКТ спонукає студентів до творчої самостійності в проєктній діяльності, створення та захисту ними проєктів, які розвивають творчі, пошукові, дослідницькі здібності, підвищують пізнавальну активність здобувачів освіти, сприяють формуванню навичок, дають можливість вільно орієнтуватися в інформаційному середовищі, аналізувати, систематизувати та обробляти отримані дані, формувати власне бачення проблеми та способи її вирішення. Організовувати освітній процес слід таким чином, щоб кожен студент мав змогу брати участь у проєктуванні свого власного розвитку та особистого зростання. Саме ІКТ повинні стати інструментом викладача, а сучасні засоби – потужним інструментарієм навчального процесу. Проте головне у будь-якій справі – результат. З упевненістю можна стверджувати, що застосування ІКТ заняттях створює умови для розвитку вмінь та навичок, необхідних для життя, тобто формують ключові компетентності студентів, а саме:

- студенти шукають, знаходять, обробляють, аналізують, систематизують інформацію (інформаційна компетентність);

- не тільки оволодівають досягненнями культури свого народу, але й розуміють культуру інших народів (полікультурна компетентність);

- беруть активну участь в обговоренні проблеми (чують не тільки себе, а й інших, критично аналізують почуте й коректно відповідають (комунікативна компетентність);

- переборюють невпевненість, а за потреби беруть на себе відповідальність за виконання дорученої справи, вміють співпрацювати (соціальна компетентність).

- проєктують за потреби власну освітню траєкторію, визначаючи обсяг навчального матеріалу, планують і організують його вивчення ( компетентність самоосвіти й саморозвитку).

Досвід роботи показує, що найбільш готовий до життя в соціумі та самореалізації виявляються не той, хто має тільки академічні знання, а той, у кого за час навчання виробилися такі особистісні якості, як ініціативність, підприємливість, творчий підхід до справи, уміння приймати самостійні рішення та нести відповідальність. Саме такі якості формує у студентів викладач, який використовує сучасні інформаційно-комунікаційні технології.

 

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
30 грудня 2023
Переглядів
92
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку