Формування предметних компетентностей учнів при підготовці до ЗНО з історії України

     Формування предметних компетентностей учнів при підготовці до ЗНО з історії України

.

   Важливою ланкою навчального процесу є підготовка учнів  до ЗНО. Під час індивідуальних та групових занять-консультацій використовуємо  прийоми та методи критичного мислення. які спрямовані не на механічне запам'ятовування інформації, а на аналіз ,осмислення ,   систематизацію навчального матеріалу та застосування вмінь та навиків під час проходження зовнішнього незалежного оцінювання. Основні правила цього методу - від загального до конкретного, від відомого до невідомого, від простого до складного.

 Систематизацію  та узагальнення інформації здійснюємо за допомогою графічних опор  - кластерів, асоціативних образів,структурних схем і таблиць.

Розглянемо поетапну організацію таких занять.

І.  Вивчаємо та аналізуємо програму ЗНО, як ліву частину таблиці,так і праву, зокрема картографічні вміння та навики.

 ІІ. Розбиваємо на структурні частини факти, дати, персоналії, поняття та терміни ,історико-географічні об'єкти Створюємо блок-схему певної теми.Текстова схема має бути доповнена картосхемою даного періоду(або кількох), а також візуальними зображеннями,обов' язковими для розпізнання, що хронологічно  або логічно пов'язані з даною темою.

ІІІ.Визначаємо хронологічні межі даної теми та фіксуємо на стрічці часу , або використовуємо лінійну схему, звертаючи увагу на обов’язкові дати.Так візуально  закріплюється послідовність подій .

Об'ємні за хронологічними межами теми доцільно  розбивати на підтеми. Наприклад тему 2 « Стародавня історія України» ділимо на такі підтеми: «Первісні люди на території України», «Трипільська культура», « Кочовики та античні міста-колонії», «Слов'яни».

ІV. Робота з  картою –  локалізуємо історико-географічні об 'єкти та історичні факти. Для закріплення зорової пам' яті створюємо умовно-графічну картосхему, з позначенням об’єктів, напр.воєводства на українських землях в ХVІІ ст.з їх центрами.

V.  Робота з понятійним апаратом (над поняттями і термінами). Якщо  період  теми, що розглядається, можна асоціювати з певним терміном, тоді виділяємо його характерні ознаки чи складові (напр. «Руїна»), інші терміни -  в ході розгляду подій, явищ,чи діяльності персоналій з якими пов’язані логічно (напр. «Великий згін» - гетьманування Івана Самойловича). Алгоритм визначення терміна - родове слово, та характерні  ознаки. Наприклад родове слово до терміну фільварок- господарство,характерні ознаки-власність шляхти,багатогалузеве,товарне,праця кріпаків.

VІ. При характеристиці персоналії створюємо асоціативний образ, вказуючи на його діяльність та причетність до тих подій,знання яких є обов’язковими,  локалізуємо подію на карті,так створюється  логічний ланцюг  -персоналія –подія- поняття (термін)- історико-географічний  обє'кт. Напр .І.Виговський –Конотопська битва-1659р.І.Самойлович -«Великий згін»-Правобережжя . Для оживлення образу наводимо цитату про нього, влучний вислів, або слова, фрази, що належать цій особі.(Напр.князь Святослав -« Хочу іти на вас») Програмою передбачено вміння розпізнавати деяких персоналій за портретними рисами,тому демонстрація та розгляд зображень цих постатей  є обов'язковою. Доречно  також при характеристиці  діяча демонструвати та описувати ті пам’ятки архітектури чи образотворчого мистецтва,які в тій чи іншій мірі пов'язані з ним.напр.гетьманування  Данила Апостола – Преображенська церква у Великих Сорочинцях.

VІІ.Виокремивши основні положення, конкретизуємо явище, процес, подію , чи діяльність персоналій через встановлення причинно-наслідкових зв’язків та порівнянь. Таким чином на основі знань, отриманих на попередніх етапах, розвиваємо предметні вміння та навички.Доречними на даному етапі роботи будуть структурні схеми «Причини-сутність- наслідки»,та порівняльні таблиці у формі кіл Вена. Напр.  «Причини-сутність- наслідки «Великого згону».

VІІІ.Уявлення про історичну добу не можна скласти без характеристики господарського та культурного життя країни,чи окремого регіону.Учні мають визначати найважливіші зміни в житті суспільства –економічні, політичні, соціальні,виокремити характерні ознаки духовного (культурного) життя. Дану інформацію-загальну характеристику, подаємо за допомогою методичного прийому кластер (основні змістові одиниці,які фіксуються у вигляді схеми з позначенням всіх зв'язків між ними) та деталізуємо у формі таблиць

« П-С-Н» та порівняльних кіл Вена. Напр.  «Структура українського  суспільства в ХV та ХVІ ст.».

ІХ.Важливим етапом є робота з текстовими джерелами. Використовуючи хрестоматію з історії України проводимо практичну роботу з алгоритмом:

1)визнач назву джерела та автора;

2) встанови відповідність епосі(історичній події);

3)вибери ключові слова або фрази;

4) перефразуй,щоб зрозуміти про що йде мова;

 5)поясни основну ідею документа.

Х. Закріплення, тренувальні вправи:

-постав 3 запитання до схеми;

-відтвори картографічну інформацію;

-встанови відповідність між історико-географічним обєктом і фактом (явищем, подією);

-опиши подію;

-знайди 3 відмінності між пам'ятками образотворчого мистецтва (архітектури);

-інтерпретуй зміст історичного джерела та визнач про який період (явище, подію) йдеться;

-доповни схему;

відтвори послідовність;

-вибери з переліку причини, привід  та наслідки події;

-історичне лото ( подія – дата);

-клади сенкан (сенквейк) до терміну, поняття;

-порівняй карти різних періодів, зроби висновок (знайди зміни);

-проаналізуй діяльність історичної особи( постаті);

- встанови відповідність між змістом фрагмента документа та певною епохою;

-знайди помилки в тексті;

-створи історичний портет в асоціаціях;

- склади тематичний словник (терміни, персоналії, географічні назви,рисунки, дати до певної теми);

-впізнай історичну постать (історико-географічний об 'єкт) за підказкою;

-зобрази історичну добу в символах  (малюнках) і т. д.

Завершальний етап – практикум по завданнях ЗНО попередніх років.

Висновки

  За­стосування схем та практичне їх використання дає можливість не лише систематизувати та узагальнити величезний матеріал,але значно підвищує рівень розуміння учнями основних питань навчального змісту, складного матеріалу. Вони зможуть вільно оперу­вати знаннями, краще засвоюють причинно-наслідкові, хронологічні,картографічні  й інші зв'язки.В учнів будуть сформовані знання про основні  політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформовані загальнопредметні історичні уміння