«Формування природничої компетентності учнів на уроках ЯДС»

«Формування природничої компетентності учнів на уроках ЯДС»

                         З досвіду роботи                                     вчителя початкових класів

                                         спеціаліста вищої категорії

                                 Новоодеської загальноосвітньої 

                            школи І-ІІІ ступенів №1

Савчук І. Г.

Будьте самі шукачами, дослідникам.          Якщо не буде вогника    у вас, вам ніколи не запалити його в інших.

В. О.Сухомлинський

      Важливою складовою навчального процесу є природнича освіта. Цей предмет закладає основи світобачення дитини, її поведінку, ставлення до довкілля. На сьогоднішній день вивчення природознавства у початкових класах не обмежується лише формування у дітей уявлень про природу та її компоненти. А саме, актуальною проблемою сьогодення є  компетентнісний підхід у навчанні. Отже, визначальною метою є формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння ними системи інтегрованих знань про природу опанування способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій  у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

Для досягнення поставленої мети я передбачаю такі завдання на уроках природознавства :    

- виховання соціально  активної особистості, яка здатна мислити, бережно ставитися до природи, людей і самого себе;

- формування цілісної природничо-наукової картини світу;

- забезпечення інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;

- засвоєння традицій українського народу;

- оволодіння доступними  способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.

Пропоную форми роботи з дітьми, що допомагають прищепити їм любов до природи.

Ефективними є такі:

Найбільш практичному спрямуванню набуття учнями знань є спостереження, саме воно розкриває перед дитиною реальний світ природи, дає багато знань про неї, розширює коло знань дитини, розвиває її розумові здібності і кмітливість, критичність і самостійність думки, цілеспрямовану увагу.

Емоційне спілкування з природою пробуджує у дитини хвилювання, захоплення, радість, упевненість у собі, як складовій всього живого, і є необхідною умовою творчого освоєння довкілля дітьми.

До методів дослідження, з якими школярі ознайомлюються вже у 1-му класі, належить дослід. На перших етапах навчання першокласники не володіють у достатній мірі знаннями про об’єкти природи та навичками дослідницької роботи з ними. Тому  слід  проводить демонстраційні досліди, показуючи, як треба працювати з предметами природи під час виконання досліду, вказуючи, як і для чого слід проводити спостереження, на що варто звернути особливу увагу, куди і як записати результати роботи, як фіксувати послідовність етапів проведення дослідів, як робити висновки.

Важливою вимогою до демонстрації дослідів є підготовка необхідного обладнання, його встановлення, щоб кожен учень міг спостерігати за діями вчителя. Під час демонстрації дослідів доцільно використовувати запитання практичного характеру. Для повторення і закріплення набутих знань — ставити дітям запитання, відповіді на які потрібно довести дослідом.

Наприклад: «Як довести, що у ґрунті є повітря?»           

Дослід до теми Стебло – Маршрутний Лист

  Таким чином можна навесні змінити колір підсніжників.

Екскурсії дають можливість зібрати різноманітний природний матеріал для наступного вивчення у класі й для виготовлення різноманітного наочного приладдя - гербаріїв, колекцій, таблиць. Адже вони збагачують свідомість дітей чуттєвими сприйманнями, дають конкретне уявлення про об’єкти і явища природи.

     Міні-проекти — це доступні творчі завдання, що виконуються на уроках природознавства у формі колективних творчих справ. Використання проектної технології навчання сприяє самостійній діяльності учнів щодо розв’язання тієї чи іншої проблеми з використанням різноманітних засобів інтеграції знань і вмінь з різних галузей. Результати виконаних проектів мають бути безпосередньо пов’язані з реальним життям. Пропоную такі форми представлення проекту як: теоретичне розв’язання проблеми, діюча модель, плакат, екологічний знак, план дій, результат, готовий до впровадження.

Також, необхідно прагнути до того, щоб батьки учнів у щоденному спілкуванні зі своїми дітьми підтримували їхні пізнавальні ініціативи, які пробуджуються на уроках. Це можуть бути і конкретні завдання для домашніх дослідів, читання і отримання інформації для дорослих.

У своїй роботі використовую вправи та прийоми: «Аукціон», «Даю шанс», «Прямуй за нами»; «Обмін ролями», «Дискусія».

Отже, формування природознавчої компетентності учнів сприятиме виробленню вміння спостерігати за природою. Саме тому важливо правильно організувати діяльність учнів з ведення спостереження за змінами в природі та природними явищами та розв’язувати доступні особистісно і соціально значущі практичні проблеми, пов’язані з екологічними об’єктами довкілля та суспільного життя.