Формування просторових компетенцій учнів 5-6 класів на уроках історії

 Формування просторових компетенцій учнів 5-6 класів на уроках історії

        Історичні події відбуваються не тільки в час, а  у просторі. У більшості випадків історичні події можуть бути правильно зрозумілими лише у зв’язку з певними просторовими умовами.  Територія є арено. Всіх історичних подій, і умови місцевості нерідко визначають їх перебіг.

         На уроках історії робота з картою  є основним методом характеристики географічного середовища.  Наприклад , неможливо уявити в усій повноті процес утворення грецьких колоній, не беручи до уваги географічне положенням Греції, її берегової лінії, значної кількості островів Егейського моря . Неможливо вивчати Київську Русь й не згадати про Дніпро, його пороги, роль у системі річних шляхів, про його місце у великому водному шляху « із варяг у греки».

          Карта є наочним посібником, яка певною мірою допомагає осмислити історичний матеріал, перебіг  історичних подій , розкрити історичні зв’язки й закономірності.  Історична карта, на відмінну від географічної відображає лише деякі фізико-географічні дані, зате на ній можна зайти інформацію про розселення племен і народів, кордони держав, міста і торгівельні шляхи, а також позначені умовними позначками місця битв, повстань, напрямки походів і багато інших даних про події, що відносяться до певного періоду.

       Як правило на уроках історії використовуються карти різних видів: загальні, оглядові, тематичні, схематичні або карти-схеми.

Картографічні посібники служать:

• Засобом локалізації у просторі історичних явищ;
• Джерелом знань про історичні явища;
• Наочною чуттєвою опорою для осмислення зав’язків і відношень між історичними явищами, що вивчаються;
• Засобом закріплення і перевірки знань з історії.

         Під час роботи з картою в учнів формуються просторові компетенції. На історичній карті присутні  різночасові вища в межах періоду, який вона висвітлює: змінені кордони держав, початок, перебіг і закінчення подорожі або походу,  історична відносність  відстаней і просторів, що  змінюються з освоєнням людиною нових земель і розвитком засобів пересування і зв’язку; учні вчаться бачити за умовними позначками  легенд історичних явищ, що відповідають часу і країні, яким присвячена карта; оволодіння історичним підходом до розгляду зав’язків між природними умовами і господарською діяльність залежно від розвитку  виробництва , техніки і науки.

      Навчання історії спирається на міжпредметні зв’язки, озброює учнів знаннями про історичну картографію, дає можливість використовувати карти як засіб активного і глибокого пізнання історичного процесу.

         Робота з картою ведеться систематично як у процесі вивчення нового матеріалу, так і в ході подальшого удосконалення і застосування набутих знань, умінь та навичок.

        Під керівництвом учителя школярі опановують різні способи роботи з історичною картою.

          Поступово зростають вимоги до самостійності учнів у роботі з картами у звязку із загальним зростанням їхньої самостійності у навчанні. Можна виділити кілька основних типів завдань при роботі з картами.

 Універсальні картографічні завдання

Виконувати їх можна як на великій настінній карті, так і на картах   підручниках, робочих зошитах, атласах, контурних картах.

       Для кожного виду роботи учням бажано спочатку запропонувати алгоритм її виконання, для чого розробити або використати вже розроблені пам’ятки.

Завдання на локалізацію історичних фактів

Приклади

• Покажіть на карті місця поселення трипільців
• Покажіть на карті території розселення союзних племен
• Назвіть східнослов’янські союзи племен, які виникли на етнографічних територіях України.
• Назвіть географічні об’єкті, через які проходив шлях « із варяг у греки», запишіть їх по порядку.

Завдання на аналіз історичної карти із застосуванням завдань з інших джерел.

Приклади

      За картою Давнього Єгипту простежте, як змінились кордони Єгипетського царства в ХХІІІст.до н.е. в   ХVст до н. е; покажіть місце, найбільш заселені людьми в Давньому Єгипті. Покажіть, які географічні чинники сприяли цьому.

Завдання на локалізацію історичних фактів за картою з елементами аналізу, її змісту для розв’язання проблемних завдань.

Приклади

        Покажіть на карті перші райони землеробства, металургії. Пояснить чому вони стали найдавнішими осередками нової культури. ( завдання передбачуване повторювальну й аналітичне роботу)

Творчі завдання

Приклади

        Уявіть, що ви середньовічні студенти і подорожуєте з університету до університету. Складіть за картою найзручніший маршрут подорожі.            Розкажіть, які перепони очікують вас на шляху, з якими народами, звичаями вам доведеться зустрітися, яку пам’ятки культури зустрінуться на вашому шляху.

Картографічний диктант

Комплексне завдання на одночасну перевірку картографічних знань і умінь школярів і діагностику розвитку в них просторових уявлень, образної та змістовної пам’яті, логічних здібностей є картографічний диктант.

Приклади

        На чистому аркуші паперу намалюйте контури Києва. На них позначте найвідоміші пам’ятки архітектури та культури.

Завдання на розвиток образного уявлення

Завдання, які розраховані на образне уявлення, допомагають запам’ятати обриси географічних об’єктів і більш вільно орієнтуватися в символах історичних карт.

Приклади

    Знайдіть на карті світу острови і держави, які а своїми обрисами нагадують : рибу, чобіт, пару черевиків, ріг, голову слона, трикутник, прямокутник, коло, краплинку, яка падає.

Завдання пошукового характеру

Приклади

      Використовуючи карту, поясніть, чому мешканці міста Угаріта, крім фінікійської , вживали грецьку і хетську мови, а мешканці Біблу говорили і писали по-єгипетські.

     До завдань цього типу належать і лабораторні роботи з картою, в яких використовується дослідницький аспект.

Приклади

     Дослідіть шляхи міграції народів( називається відповідний часовий період) і її вплив на розвиток економіки, культури, побуту.

Отже,  при вивченні  історії спираємося  на міжпредметні зв’язки, озброюємо учнів знаннями про історичну картографію, даємо можливість використовувати карти як засіб активного і глибокого пізнання історичного процесу.