Формування високих моральних якостей та естетичного смаку через впровадження технології критичного мислення на уроках зарубіжної літератури

 

                                 

Формування

високих моральних якостей

та естетичного смаку

через впровадження

технології критичного мислення

на  уроках зарубіжної літератури

 

 

 

З досвіду роботи учителя зарубіжної літератури Зорянської філії  Іллінівського ОЗЗСО з поглибленим вивченням іноземних мов ПАНЧЕНКО Поліни Миколаївни

 

 

 

 

 

2019

 

ВСТУП

 

Ми всі добре розуміємо, що сучасний світ дуже складний. Дитині недостатньо дати лише знання. У час суспільних змін очевидним є те, що знання застарівають досить швидко. Самоцінність знань переосмислюється, натомість зростає роль умінь здобувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення людини. Ще важливо навчити користуватися отриманими знаннями.. Освітній  процес повинен бути організований таким чином, щоб формування ключових компетентностей стало його невід’ємною частиною і основним завданням.

Сьогодні залишається актуальним твердження видатного американського мислителя минулого століття Джона Дьюї, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні інформації учням,  а в тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення, навички мислення, котрі дають змогу адекватно оцінювати нові обставини і формувати стратегію подолання проблем, які у них криються. На початку ХХІ ст. така якість людського мислення, як критичність, набула особливого значення.

Формування в учнів критичного мислення, всебічного розвитку, виховання і соціалізація особистості, здатної до життя в суспільстві, яка має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя,  готова  до  свідомого  життєвого  вибору  та самореалізації, відповідальності,  трудової діяльності та громадянської активності, задоволення освітніх потреб молоді, створення розвивального середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника, особистості, у  якої сформовані ключові освітні компетентності та наскрізні вміння: уміння читати і розуміти прочитане; уміння висловлювати думку усно і письмово; критичне мислення; здатність логічно обґрунтовувати позицію; виявляти ініціативу; творити; уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення; уміння конструктивно керувати емоціями; застосовувати емоційний інтелект; здатність співпрацювати в команді у Державному стандарті базової і повної середньої освіти визначено основними завданнями освітньої галузі «Мова і література». 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

 

     Головною передумовою розвитку критичного мислення стала теза «Освіту не дають, її здобувають».

Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації виник в Україні,  як і в деяких інших нових незалежних державах, наприкінці XX століття. Український учений, відомий дослідник проблеми критичного мислення О.В.Тягло, акцентуючи увагу на важливості і значущості розвитку критичного мислення особистості в умовах інформаційного суспільства, зазначає, що цей напрям сучасної освіти розвивається в освіті США та Канади вже майже півстоліття. Актуальність розвитку критичного мислення особистості зумовлена інтенсивними соціальними змінами, за яких виникає необхідність у її пристосуванні до нових політичних, економічних та інших умов, у вирішенні нею проблем, значна частина яких непередбачувана. На думку О.Тягла, здатність людини критично мислити забезпечує систематичне вдосконалення процесу і результатів розумової діяльності на основі критичного аналізу, розуміння та оцінки. Учений трактує критичне мислення як активність розуму, спрямованого на виявлення й виправлення своїх помилок, точність тверджень і обґрунтованість міркувань.

           Термін «критичне мислення» пройшов непростий шлях свого становлення в системі освіти України. У слові «критичний» до тих пір часто бачили негативний аспект – словосполучення «критичне ставлення» скоріше ототожнювалося із фразою «негативне ставлення», тобто таке, що містить зауваження, критику, несприйняття. Власне, поява терміну «критичне мислення» не лише започаткувало новий напрям у дослідженні процесів мислення, а й докорінно змінили стереотип щодо слів з коренем «критик».

          Технологія розвитку критичного мислення – педагогічна система, спрямована на формування у школярів  аналітичного мислення.

      Технологія розвитку критичного мислення як модель інтерактивного навчання розроблена науковцями Бостонського центру розвитку етики та виховання й апро­бується в школах України.
        Критичне мислення також включає у себе оцінку самого розумового процесу - перебігу розмірковувань, що привели нас до висновків, або тих чинників, які ми врахували під час прийняття рішення. Критичне мислення передбачає свободу від психологічного захисту. Людині інколи дуже важко визнавати свої помилки і не тому, що не вистачає інтелектуальних здібностей, а тому, що спрацьовує психологічний захист. Така людина дуже часто схильна відкидати або викривляти інформацію, що не сумісна з її уявленнями про себе або світ. Отже, нерозумна людина не та, що не помиляється, а та, що не хоче помічати та виправляти свої помилки.

          Критичне мислення починалось як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів.

Дану проблему досліджували А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Дж. Макінстер (технології критичного мислення);  науковці М. Бахтін (читацька відповідальність за прочитане), О. Пронкевич (викладання літератури у світлі семіотики), Ю. Ковбасенко (підвищення ефективності викладання зарубіжної літератури), В. Шуляр (методологія викладання літератури та роль учителя у формуванні літературної компетентності учнів), І. Якиманська (особистісно зорієнтоване навчання), О. Пометун та Л. Пироженко (інтерактивне навчання)  та ін.

У філософії під критичним мисленням розуміють уміння логічно мислити та аргументувати, аналітично дискутувати та пра­вильно висловлювати свою думку. У педагогічній літературі критичність розглядається як усвідомлений контроль за ходом інтелектуальної діяль­ності, у процесі якої відбувається оцінювання роботи, думок, вироблених гіпотез, шляхів їх доведення тощо.

Сформовані навички критичного мислення забезпечують прийнят­тя найбільш оптимальних рішень у будь-якій професійній сфері, від­критість новим ідеям та знанням. Критичне мислення необхідне під час розв’язання проблемних задач, формулювання висновків, оцінювання та прийняття рішень.

     Виокремлюють шість ключових елементів критичного мислення:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Технологія розвитку критичного мислення на думку М.Лінмана є «вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині  формувати  надійні вірогідні судження». У нашому випадку ми розглянемо як вона допомагає у формуванні високих моральних якостей і естетичного смаку учнів на уроках світової літератури.

 

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ

 

  Актуальність проблеми  полягає в тому, щоб знайти найбільш ефективні засоби свідомого впливу на чуттєву сферу особистості з метою формування  високих моральних якостей і естетичного смаку як чинників ключових освітніх компетентностей, визначених Концепцією нової української школи. Одним із таких засобів є література. Жодна сфера діяльності людини не має такого емоційного впливу на особистість, як література.

Але, на жаль, останнім часом, і це відомо кожному вчителю-словеснику, знизився інтерес учнів до уроків літератури, помітне небажання читати художні твори. Причина полягає в ряді серйозних проблем, які впливають на літературну освіту школярів:

• Однією з них є проблема духовної та ідейної дезорієнтації молоді, певна втрата традиційних людських ідеалів, якими виховувалися попередні покоління. "Розвінчання старих ідеалів і відсутність нових моральних цінностей зумовили виникнення "духовного вакууму", який почав заповнюватися активно пропагованими багатьма засобами масової інформації і низькопробною літературою, прикладами насильства, зневаги до людської особистості, одвічних людських цінностей" .
• Зниженням моральності певної частини соціуму.
• Наступна причина полягає в нездатності значної частини людей самостійно і критично осмислювати складності реального життя; вносити нові ідеї в усі сфери життя суспільства; бути вільними від конформізму та догматизму.
• Інша причина полягає, на нашу думку, в тому, що на уроках літератури недостатня увага приділяється естетичному вихованню, особливо формуванню художніх смаків учнів. Художні смаки людини, її прагнення до оригінального синтезу явищ, до неординарного бачення світу потрібно постійно розвивати, і розвивати саме в школі, з дитячого віку, особливо на уроках літератури. Адже література відіграє чи не найбільшу роль у формуванні світогляду, моральних якостей, духовності молодої людини.

доступність,  наочність, толерантність, поваги до особистості дитини особистісно-орієнтований,  індивідуально-диференційований  підхід; оптимальне  співвідношення розвитку й саморозвитку учня поєднання навчання й виховання гуманістична  спрямованість,  розвиток  унікальної своєрідності кожної дитини

 

 

виховання людини незалежної, вільної, здатної самостійно осмислювати явища навколишньої дійсності, відстоювати свою власну думку перед будь-ким і будь-де; формування високого духовного світогляду школяра, комплексу загальнозначущих, прийнятих світовим суспільством, духовних та моральних цінностей людини; вироблення вміння учнів точно характеризувати героїв та події творів, співставляти та аналізувати власні вчинки, давати їм відповідну оцінку.

 

повна відмова від авторитарної педагогіки; перехід до педагогіки партнерства, пам’ятаючи слова Р. Емерсона, що   “секрет успішного виховання – у повазі до вихованця”; оволодіння знаннями щодо загальноприйнятих людських цінностей, визначення  міри їх впливу на сучасного учня; необхідне корегування поведінки учня та його ставлення до оточуючого світу; відновлення забутих та втрачених ціннісних орієнтирів серед  учнівської молоді; формування в учнів вміння проектувати власні позитивні дії на майбутнє. формування етичного, толерантного ставлення до чужої думки.

 

У МОЇЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ МАЙСТЕРНІ…

 

     Одним із шляхів підвищення ефективності роботи з естетичного виховання є впровадження у шкільну практику системи нетрадиційних форм організації навчально-виховного процесу.

Ніби відлуння висловлювання відомого французького філософа Рене Декарта, прозвучали слова Дені Дідро: “Люди припиняють мислити, коли перестають читати”. Заглибившись в суть цих слів, в моїй уяві виникла схема взаємозв’язку трьох понять: читаю – мислю – існую.

 

 І це справді так. Адже жити повноцінним життям в сьогоднішньому стрімко мінливому і бурхливому світі може тільки людина, критично мисляча. Тільки критичне мислення піднімає людину до рівня Людини, якою не можна маніпулювати, яка не боїться мислити, оцінювати, порівнювати, робити висновки.

Як же навчитись критично мислити? І тут на допомогу приходить література, зі своїми творами, з проблемами, що порушуються в них, з літературними героями…

     Працюючи над своєю проблемою, я відкрила ще одну істину: формування високих моральних якостей та естетичного смаку не може відбуватися ізольовано, воно завжди виступає в гармонії  з розвитком критичного мислення. До основних характеристик та принципів критичного мислення від­носять:

• самостійність та індивідуальність;
• інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного ми­слення;
• критичне мислення завжди починається з постановки та усвідомлен­ня проблеми;
• критичне мислення прагне до переконливої аргументації;
• критичне мислення є перш за все мисленням соціальним.

Критичне мислення є складним процесом, який починається з озна­йомлення з інформацією, а завершується прийняттям певного рішення та складається з кількох послідовних етапів:

• сприйняття інформації з різних джерел;
• аналіз різних точок зору, вибір власної точки зору;
• зіставлення з іншими точками зору;
• добір аргументів на підтримку обраної позиції;
• прийняття рішення на основі доказів.

Методична модель пізнавального процесу в контексті технології критичного мислення  складається з трьох стадій:

1. Виклик (демонстрування учнями первинних знань, особистісного до­свіду).
2. Осмислення (безпосередня робота з інформацією).
3. Роздуми (рефлексія).

     Стратегій, прийомів розвитку критичного мислення, як свідчить педагогічна література, багато. Я у своїй практиці використовую далеко не всі з них, а тільки ті, які на мій погляд, найбільше адаптовані до школи і тому найбільш  ефективні.

Аналізуючи твір, ми завжди шукаємо Х-фактор моральних цінностей літературних героїв. 

        З метою розвитку критичного мислення використовую найменшу можливість для створення діалогічної ситуації. Дуже важливо під час бесід створювати проблемну ситуацію, яка б могла викликати дискусію.

     Цікавою формою розвитку мислення є створення сенканів (узагальнення роботи над твором  або образом).

     Сенкан («п’ятирядок»). Цей вид самостійної роботи спонукає учнів до виокремлення головного змісту з великого обсягу інформації. Дітям про­понується скласти мініатюру з п’яти рядків за певною схемою:

1-й — іменник, що відбиває тему; 2-й — два прикметники; 3-й — дієслова; 4-й — фраза, що виражає особисте ставлення до теми; 5-й — одне слово — синонім до назви теми.

Ілля Муромець Сильний, шляхетний Захищає, бореться, перемагає Захисник Руської землі Богатир

 

Побудова «змістової  піраміди» (синквейну).

         

Пушкін

Всесвітньовідомий, геніальний

Пише, дивує, відкриває

Він – світоч російської поезії

«Мозковий штурм» Розроблений А. Осборном у 1937 р. Прийом до­помагає знаходити нові рішення, вчить застосовувати набуті знання на практиці. Доречно використовувати для збирання найбільшої кількості ідей, фактів на підготовчому етапі прийняття рішення, під час роботи в парах, малих групах або фронтальному розгляді всіх ідей щодо теми. Будь-які твердження приймаються й не підлягають критиці. Кожен висловлює власні ідеї. Метою є залучення до роботи всіх учасників. “Мозковий штурм” спонукає кожного проявляти свою уяву і творчість, що досягається шляхом висловлення думок усіх учнів.

Одним із прийомів роботи в групах або  в парах є так званий «Інформаційний пакет», який сприяє розвитку критичного мислення на широкому полі інформації. Це добірка цитат, висловлювань (про письменника, твір, героїв, проблеми тощо) літературознавців, дослідників, філософів, відомих людей. Працюючи в парах, учні знайомляться зі змістом пакета, щоб відповісти на запитання:

Який вислів найкраще висвітлює дану проблему? З яким твердженням не погоджуюсь? Чиї думки найоригінальніші? Які вислови сподобалися? Доповніть “пакет” власною думкою (цитатою, прислів’ям).

Такий вид роботи допомагає учням приймати самостійне рішення, знаходити потрібну інформацію, висувати власні ідеї.

          Універсальним збудником думки та емоцій учнів є прийом «Незакінчені речення». Цей прийом дає можливість учням висловитись, визначивши певну  тему. Вчитель формулює початок речення і пропонує закінчити його:

Коли б я був… Таке рішення було ухвалено, тому що… Це мій улюблений герой, бо…

        Також  змушує аналізувати, використовувати математичні знання прийом  «Знайди  рішення  пропорції»

Понтій Пілат	………….	Ієшуа
Воланд	………….	Х
Понтій Пілат співвідноситься з Ієшуа як  Воланд з Х.  Прикладами з тексту доведи свою думку.

Прийом «Драматизація» застосовується для прояснення ідей, дослідження контексту, розгляду основ, визначення припущень і формулювання точки зору.

Понтій Пілат в романі представлений у різних ракурсах.  Назвіть їх, охарактеризуйте, доберіть цитатний матеріал, проаналізуйте його.

 

         Для висловлення враження від знайомства з творчістю письменника  або прочитаного твору використовую «Вільне письмо».

Дана стратегія допомагає зібрати докупи свої думки через записування їх без зупинки. До уваги не беруться помилки, стиль. Суть роботи полягає в тому, щоб допомогти учням зафіксувати свої емоції, не соромлячись їх і не боячись їх демонструвати. 

Які  думки  викликає  у  вас казка  Оскара Уальда   «Хлопчик - зірка»

Подобається дітям і дає певні результати інтелектуальна розминка  - «входження» в урок.

За першими літерами імені головного героя твору треба записати слова – асоціації, які виникають під час читання.

Результативним  для розвитку критичного мислення є прийом «Збережи останнє слово за собою».  Учень, який перший розпочав обговорювати питання, передає слово іншому. Після повного обговорення слово повертається до того, який починав. Таким чином, він отримує право підбити своєрідний підсумок, погодившись із тим, що говорили, чи заперечити, доводячи свою думку.

Досить ефективні під час колективного обговорення прийоми «Мікрофон», який дає можливість сказати щось швидко по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

          Для перевірки засвоєння і розуміння змісту прочитаного твору доцільно використовувати прийом «Порушена послідовність».

На окремих смужках паперу розміщені фрази, що стосуються твору, який вивчається. Записані на окремому аркуші, вони втрачають логічний зв'язок. Учням потрібно відтворити з пропонованих частин текст і відновити сюжет твору. Кількість карток необмежена.

             Стратегія «Кола Вена» допомагає учням скласти порівняльну характеристику героїв. У першому колі записуються риси характеру одного героя, у другому – іншого, а в перетині – те, що їх об’єднує.

              Для розвитку асоціативного мислення широко застосовую прийом

«Гронування» або «Асоціативний кущ». Підсумовуючи вивчене, учням пропонується створити образ літературного героя за даною схемою. Прийом використовується на етапі актуалізації або рефлексії. На дошці пишеться головне слово теми, а навколо — всі слова й фрази, що асоціюються з темою, потім між ними встановлюються зв’язки, виділяються аспекти, щодо яких потрібна додаткова інформація.

Склади інформаційне гроно характеристики образу Маленького принца.

«Ромашка Блума» (ромашка питань) основана на таксономії Блума.

Шість пелюсток – шість типів питань:

Шість пелюсток – шість типів питань: 1) Прості запитання — питання, відповідаючи на які потрібно назвати деякі факти, згадати і видати інформацію. їх часто використовують при традиційних формах контролю: на заліках чи текстах, при проведенні термінологічних диктантів і т.д. 2) Уточнюючі питання: часто починаються зі слів «Отже, ти говориш, що...?», «Якщо я правильно зрозумів, то...?», «Я можу помилятися, але, здається, ви сказали про...?» Мета цих питань: надати людині можливість зворотного зв'язку щодо сказаного. Іноді їх ставлять, щоб отримати інформацію, якої немає в повідомленні, але, яка відчутна. Дуже важливо запитувати без негативної міміки. Можна продемонструвати приклад (підняти брови, широко розкрити очі): «Ти справді думаєш, що...?» 3) Інтерпретаційні (пояснюючі) запитання. Часто починаються зі слова «Чому?». У деяких ситуаціях їх можуть сприймати негативно — як спонукання до виправдання. В інших випадках вони спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв'язків. «Чому листки на деревах восени жовтіють?» Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного «переходить» у просте. Отже, цей тип питання спрацьовує тоді, коли у відповіді є елемент самостійності. 4) Творчі запитання. Якщо в запитанні є частка «б», елемент умовності, прогнозу, ми називаємо його творчим. 5) Оцінюючі запитання. Ці запитання спрямовані на з'ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. «Чому щось добре, а щось погано?», «Чим один урок відрізняється від іншого?» 6) Практичні запитання. Якщо запитання спрямоване на встановлення взаємозв'язку між теорією і практикою, ми називаємо його практичним. «А як ви повелися б на місці героя?

 

 

          Використання цієї стратегії показує, що учні різного віку розуміють значення всіх типів запитань (можуть привести приклади). При використанні «Ромашки запитань» можна зберегти візуальне оформлення. Дітям подобається формувати питання з будь-якої теми, записуючи їх на пелюстки.

Завдяки запитанням, ми можемо навчитися краще розбиратися в ситуації і дивитися на неї під різними кутами бачення.

Прості запитання: -     Що ми дізналися про життя Грегора Замзи до перевтілення? -     Що ми знаємо про його родину? Уточнюючі запитання: -     Отже, ви стверджуєте, що життя Грегора Замзи – це життя самотньої людини, яка не має  особистого щастя, не відчуває задоволення від роботи, яка потрапила в якесь замкнене коло? -     Ви вважаєте, що відчуження відбулося значно раніше перевтілення? Інтерпретаційне (пояснююче) запитання: -     Чому відбулося перетворення Г.Замзи на комаху? Творчі запитання: -     Як ви гадаєте, коли Грегор стає більше особистістю: до перевтілення чи після? -     При якій умові комаха знову могла б стати людиною? -    Що могло би допомогти людині знайти гармонію зі світом, жити, стати щасливою? Оцінюючі запитання: -     Чи потрібно було пройти через такий жах, щоб усвідомити головне? Практичні запитання: -     Які для себе висновки зробили? -     Що усвідомили для свого подальшого життя?

 

 

 

 «Кубування»

Методична стратегія, яка дає змогу зрозуміти явище різнобічно, у 6 різних площинах. Необхідно виготовити куб, на гранях якого записані на­зви основних розумових операцій:

1. Опиши це –   2. Засоціюй це –   3. Порівняй це –   4. Проаналізуй це – 5. Аргументи «за» - аргументи «проти» - 6. Застосуй це – .

Дану методикою можна застосувати на етапі усвідомлення, закріплення та контролю знань.

Прийом «Плюс-мінус-цікаво»

Читаючи параграф підручника потрібно робити позначки на полях. Позначки мають бути такими:

Ставте «» на полях, якщо прочитане підтверджує те, що ви вже знаєте.

Ставте « - » (мінус), якщо прочитане відрізняється від того, що ви вже знаєте, чи думаєте, що суперечить вашим уявленням.

Ставте «+» (плюс) на полях, якщо прочитане несе для вас нову інформацію.

Ставте « ?» (знак питання) на полях, якщо ви натрапляєте на інформацію, яка вас бентежить, чи якщо хочете знати про щось більше.

Доцільно запропонувати учням скласти власну таблицю позначок для впорядкування інформації: «» « - » « + » « ?»

  При використанні даного методу інформація не тільки більш активно засвоюється, систематизується, а й оцінюється.

«Фішбоун» (скелет риби)

Прийом (використовується схема) дає можливість розрізняти складові частини у явищах та подіях, виокремлювати причини та наслідки, аргументувати відповідь та підтверджувати її прикладами. Основою для виконання роботи за схемою є проблема, яка є у тексті або у розповіді вчителя. Її записують в «голові» скелету, а висновки, які виходять у процесі роботи, записуються у «хвості». Отже голова - питання теми, верхні кісточки – основні поняття теми, нижні – зміст понять, хвіст – відповідь на питання. Записи повинні бути лаконічними, уявляти собою ключові фрази або слова, які відображають зміст.

Прийом «РАФТ» (по К.Санте) 

Назва є скороченням: Р (роль) – А (аудиторія) – Ф (форма) – Т (тема). Ідея є в тому, що учень обирає для собі якусь роль, тобто пише текст не від себе, а від імені історичного персонажу (король, селянин, революціонер…). Потім обирає для кого писати та стиль тексту. Це може бути письмо, стаття в газету тощо.

SWOT-аналіз, що являє собою заповнення матриці, яка складається з 4 блоків, у центрі матриці записуємо факт, явище, проблему, яка потребує дослідження, а по бокам матриці

S – сильні боки явища що вивчається (англ. strengths – сильний)	W – слабкі боки явища що вивчається (англ. weaknesses– слабкий)
О – можливості використання (англ. opportunities – можливості)	T – загрози використання (англ. threats – загрози)

«Резюме». Учням пропонується підвести підсумки своєї діяльності на уроці, написавши резюме з використанням ключових фраз:

• в ході уроку мені вдалося…;  • найважливішим знанням для мене стало…;  • у ході роботи над темою в мене виникли почуття…;  • мене зацікавили питання…;  • мені не вистачило наступних знань та вмінь…;  • у цих питання я б хотів розібратися докладніше…;  • ці питання не викликали зацікавленості…

Останнім часом на своїх уроках  використовую метод проектів. Це будь – яка діяльність учнів, результатом якої є той чи інший продукт. Проекти можуть бути персональними або груповими. Обидва є результативними. Працюючи над створенням проектів, учні швидко навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, постійно самовдосконалюватися. В своїй практиці я впроваджую дослідницькі, творчі (ілюстрації до творів, власні хоку, вірші), ігрові проекти. Учні створюють портфоліо – систему своїх творчих наробок: малюнки, кросворди, твори, казки, есе, вірші, тощо.

          У старших класах для розвитку критичного мислення учнів, на мою думку, слід частіше проводити уроки – диспути, дискусії, дебати. Одним із можливих варіантів роботи під час диспуту може бути прийом «Обери позицію». Він надає можливість кожному обґрунтувати свою позицію та перейти на іншу, якщо опоненти знайшли переконливіші аргументи.

          До дискусії усіх учнів спонукає прийом «Коло думок». Головне завдання, яке стоїть перед кожним із них, - висловити власну думку. Запитання для дискусії передбачаються різні, але всі вони мають бути пов’язані з твором, що вивчається.

          Ефективним у роботі є прийом «Прес». Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком:

1. Я думаю, що… 2. Тому, що… 3. Наприклад… 4. Отже, я вважаю…

 

     Цей вид роботи дає можливість висловити власну думку, пояснити, в чому вона полягає; чому саме вибрана така точка зору; навести приклад, який є аргументом, щодо висловленого; узагальнити свою думку.

          Перелік запропонованих прийомів та стратегій, звісно, не є вичерпним. Але це ті, які були мною апробовані є дійсно цікавими та результативними.

          Реалізувати власну педагогічну проблему мені допомагають нестандартні форми уроку, які стимулюють пізнавальну активність учнів, їхнє вміння діяти в незвичних ситуаціях, використовувати власний досвід, адаптацію до змін: урок – подорож, урок – представлення проектів, урок – дослідження, урок – пошук істини.

          Вивчення художнього твору не закінчується на уроці, воно продовжується в позакласній роботі. Здійснюємо різноманітні проекти, створюємо тематичні та ювілейні газети, готуємо літературно-музичні композиції, різноманітні ігри, конкурси, усні журнали.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕЗУЛЬТАТИ  ДОСВІДУ

 

          Навчання за технологією розвитку критичного мислення  ефективне і результативне  у формуванні моральних якостей та естетичного смаку школярів,що є невід’ємною складовою ключових освітніх компетентностей. Воно розвиває інтелектуальну й духовну сфери особистості; сприяє створенню на уроці комфортного освітнього середовища; підвищує мотивацію до навчання; посилює активність та ініціативність учня на уроці; виховує самостійність; дає можливість учню самореалізуватися та самоствердитися; убезпечує навчання від механічності. Учні вміють: виконувати складні мисленнєві операції; відповідати на запитання високого рівня; інтерпретувати текст; виробляти свій контекст; самостійно навчатися.

Ще з 2004 року працюю над даною проблемою, яка, за визначенням Концепції нової української школи, є осноповопокладаючою. Як результат, учні школи під моїм керівництвом  беруть активну участь в конкурсах, які демонструють набуті вміння та навички, високу сформованість ключових освітніх компетентностей: конкурс «Творча юнь Донбасу» 2015 р. – учениця 8 класу Монастирна І. – учасниця обласного етапу, конкурс «Майстер слова»: 2016 р. – учениця 11 класу Макарова М. – ІІ місце в районному етапі, 2017 р. – учениця 8 класу Бублікова С. – ІІІ місце в районному етапі, конкурс ораторського мистецтва «Заговори, щоб я тебе побачив» 2017 р.: учениця 11 класу Макарова М.-ІІ місце в районному етапі конкурсу; 2018 р.: учениця 9 класу Костенко К. - ІІ місце в обласному етапі конкурсу, Sunflower, 2017: Диплом ІІ ступеня Всеукраїнського рівня: Пахуріна Діана; Диплом І ступеня регіонального рівня (Хорсун Дарина, Лапшова Яна, Великодна Надія, Васюкова Оксана); Диплом ІІ ступеня регіонального рівня (Хорсун Вадим,  Соломніков Максим);  Диплом ІІІ ступеня регіонального рівня (Лук'янов Ілля); «Лукоморье», 2014р.: Золотий сертифікат (Климкін Ярослав, Жмайло Владислав, Хорсун Вадим,  Великодна Надія, Мохненко Данило); Срібний сертифікат (Монастирна Інна, Макарова М.); Різдвяний online-конкурс «Зимові свята нашого народу»,  2019: Диплом І ступеня (51 учасник); Всеукраїнська краєзнавча експедиція учнівської молоді «Моя батьківщина – Україна», 2018 (Галяміна Каміла, Філякіна Карина, Пахуріна Діана, Кисельова Софія) .