«Формування загальнокультурної компетентності шляхом розвитку творчих здібностей учнів на уроках музичного мистецтва» (з досвіду роботи вчителя музичного мистецтва)

Про матеріал

Мистецтво, як універсальна форма образної, історичної, смислової інформації різних культур виявляється найбільш здатним розвивати духовний світ дитини та її індивідуальні здібності. Важливу роль у системі художньо-естетичного виховання школярів, як зазначено в «Концепції естетичного виховання учнівської молоді», в умовах відродження національної культури відіграє музика як засіб розвитку емоційної та інтелектуальної сфери дитини, її музичних та творчих здібностей. Вона здатна формувати не окремі знання та уміння, а цілісно впливати на особистість і гармонізувати процес її розвитку.

Аналізуючи результати навчальних досягнень учнів, звернула увагу на труднощі, які виникають під час розучування пісні, виконання вокально-ритмічних вправ. З огляду на це, першочерговим стало завдання формувати в учнів не тільки знання, уміння і навички, а й розвиток музичних здібностей (ладові чуття, музично-слухові уявлення і музично-ритмічне чуття), здатність сприймати та інтерпретувати музичні твори, вміння висловлювати особистісне ставлення до них, тобто формувати та розвивати загальнокультурні, естетичні компетентності школярів.Саме про це цей досвід.

Перегляд файлу

 

 

РІВНЕНСЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ

ЧОРНОМОРСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

 ОЧАКІВСЬКОГО РАЙОНУ

 

«Формування загальнокультурної компетентності шляхом розвитку творчих здібностей учнів на уроках музичного мистецтва»

(з досвіду роботи вчителя музичного мистецтва)

Якушевська Єва Борисівна,

спеціаліст І категорії

https://im0-tub-ua.yandex.net/i?id=3b89c7ffaeb9241f71cefdc4053da55c-l&n=13

2017 р.

 

Провідна педагогічна ідея досвіду

  • Забезпечення загально-культурної  компетентності особистості;
  • Пошук інноваційних методів навчання, які б сприяли розвитку особистості, інтересу до музичного мистецтва та створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей дитини на уроках музичного мистецтва.

 

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду.

      У сучасному суспільстві, для якого характерні багатобарвна культурна мозаїка, потужний комп’ютерно-інформаційний потік, стандартизація свідомості, глобальне поширення мас-медіа, виникає нагальна потреба у вихованні освіченої людини, яка вміє жити в новому просторі та застосовувати свою унікальну самобутність. Мистецтво, як універсальна форма образної, історичної, смислової інформації різних культур виявляється найбільш здатним розвивати духовний світ дитини та її індивідуальні здібності. Важливу роль у системі художньо-естетичного виховання школярів, як зазначено в «Концепції естетичного виховання учнівської молоді», в умовах відродження національної культури відіграє музика як засіб розвитку емоційної та інтелектуальної сфери дитини, її музичних та творчих здібностей. Вона здатна формувати не окремі знання та уміння, а цілісно впливати на особистість і гармонізувати процес її розвитку.

      Аналізуючи результати навчальних досягнень учнів, звернула увагу на труднощі, які виникають під час розучування пісні, виконання вокально-ритмічних вправ. З огляду на це, першочерговим стало завдання формувати в учнів не тільки знання, уміння і навички, а й розвиток музичних здібностей (ладові чуття, музично-слухові уявлення і музично-ритмічне чуття), здатність сприймати та інтерпретувати музичні твори, вміння висловлювати особистісне ставлення до них, тобто формувати та розвивати загальнокультурні, естетичні компетентності школярів.

Науково-теоретична база досвіду.

     До визначення сутності поняття «компетентність», переліку необхідних для сучасної молодої людини компетентностей і розробки технологій її формування долучилися представники науки і педагогічної практики: В.Бондар, В.Кальней, М.Красовицький, А.Хуторський, С.Шишков, М.Чошанов та інші, зокрема, вітчизняні науковці О.Савченко, Н.Бібік, Л.Ващенко, О.Локшина, О.Оварчук, Л.Паращенко, О.Пометун, С.Трубачова.

     З поміж функціональних компетентностей виокремлюють:

  • Ключові – інформаційно-пізнавальні, креативні;
  • Естетичні (міжпредметні) – галузеві й міжгалузеві;
  • Мистецькі (предметні) музичні, образотворчі, хореографічні, екранні.

    Обґрунтовуючи практичну значущість і актуальність досвіду, спираюсь на праці видатних педагогів: Б.Теплова, Н.Добронравової, Д.Кабалевського, О.Ростовського, М.Демчишин, М.Масол.

Стисла анотація досвіду.

     Основною метою вважаю створення адаптивного середовища, що сприяє розвитку музичних компетентностей школярів. Музичний розвиток дитини розглядаю широко як духовне особистісне його вдосконалення, гармонізацію її відносин із природою, людьми, мистецтвом, самим собою. У навчальному процесі намагаюся створити оптимальні умови для формування людини, здатної максимально використовувати свій природній потенціал, розуміти й духовно творити особисте «я». Тому робота націлена на формування у школярів загальнокультурних компетентностей, художньо-естетичних смаків:

  • Гностичні (пізнання мистецтва), результат – музичні знання та уявлення учнів;
  • Праксеологічні (практична музична діяльність), результат – мистецькі вміння та навички;
  • Креативні (творче самовираження у сфері мистецтва);
  • Інформаційно-комунікативні спілкування (спілкування з приводу мистецтва, діалог культур), результат – культура музичного спілкування.

     Оскільки музика охоплює ранні сфери психіки людини, сенсорику, моторику, емоції, вона істотно впливає на загальний психічний розвиток (творчий, духовний, інтелектуальний) особистості. Тому музичні заняття націлюю на розвиток музичних і творчих здібностей у школярів та формування у них початкової музичної освіти. У практиці використовую інтегративні музично-ігрові комплекси, що передбачають об’єднання музично-виконавської діяльності (спів, жести, танець, гра на дитячих інструментах) в умовах спільної гри. В музично-ігрових комплексах педагогічний вплив здійснюю непрямим шляхом – через правила гри, сюжет, ролі. Це підвищує розвивальну цінність музичних творів, навіть найпростіших, оскільки діти з більшим задоволенням виконують завдання, емоційніше реагують на зміни в музиці, частіше проявляють творчу ініціативу. Для розвитку музичного чуття та ритму дітей використовую мовні вправи, мелодекламації та музикування. Знайомлю учнів із різними музичними іграшками та інструментами (беззвучними та звучними), які збагачують пізнавальну сферу особистості, а процес гри розвиває дрібну моторику та координацію рухів.

     Для того, щоб урок музичного мистецтва був творчий, мав цілеспрямований, активний та емоційний характер, застосовую інтерактивні форми роботи: фронтальну, проектну технологію, індивідуальну. Прийоми і методи роботи змінюють одна одну: це і логічний ланцюжок, звукові сигнали, біографічне лото, імпровізація та інші. Для активізації творчої діяльності учнів використовую міжпредметні зв’язки – література, образотворче мистецтво. Саме інтегровані уроки навчають дітей орієнтуватися у світі творчості, помічати аналогії усіх родових і жанрових стихій, інтегрувати, синтезувати у своїй свідомості знання про різні види мистецтва.

     Для зацікавлення учнів мистецтвом, пробудження інтересу до музики та вивчення творчості композиторів, розвитку творчості школярів застосовую різноманітні форми нестандартних уроків: урок-концерт, урок-вікторина, урок-екскурсія, урок-конкурс. З метою профілактики та корекції негативного емоційного стану, нормалізації емоційно-вокальної сфери особистості, що сприяє  як духовному так і фізичному оздоровленню дітей на заняттях вокального гуртка та уроках музичного мистецтва використовую науково обґрунтовані та експериментально перевірені арттерапевтичні вправи: «Музичні знайомства», «Голоси природи», «Аромат квітів», «Звукові хвилі» та інші.

Результативність впровадження досвіду.

     Більшість вихованців мають достатній та високий рівень навчальних досягнень з музичного мистецтва: учні школи, вихованці вокального гуртка є активними учасниками, дипломантами, лауреатами районних, обласних конкурсів дитячої творчості.

Вставить результативность в конкретних конкурсах на протяжении 5 лет

Репрезентація досвіду.

  • Участь у методичному об’єднанні вчителів музичного мистецтва району (2012-2017 н.р.);
  • Участь у методичному об’єднанні вчителів початкових класів (2012-2017 р.р.).

Посилання на матеріали.

     У своїй роботі використовую сайти tacheryournal.com.ua, До-мі-соль-ка, освітній портал zapoviki.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 3
Оцінки та відгуки
  1. Крайчак Олена Павлівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Попова Людмила Іванівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Нараївська Ганна Іванівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
18 лютого 2018
Переглядів
3738
Оцінка розробки
5.0 (3 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку