Фрагмент уроку "Входження в картину"

Полтавський обласний інститут післядипломної

 педагогічної освіти

ім. М.В. Остроградського

 

 

 

Авторська робота

на тему « Фрагмент уроку за технологією

«Входження в картину»»

 

 

 

 

Полтава

2019

Розвиток творчих здібностей учнів – це один із основних напрямків роботи сучасного компетентного вчителя.  Що необхідно для того, щоб процес творчості не був спонтанним, а вирішував основне завдання – об’єднання логічних та образних компонентів мислення?

Одним із методів розвитку образного мислення учнів  є метод

«Входження в картину». У його основі лежить американська програма

«Стратегія візуального мислення», адаптована до українських реалій. Дітям

пропонується розглянути картину як подію та відчути її як те, що відбувається тут і зараз. Ніби зробити крок за раму картини і одночасно – за рамки стереотипів, створених дорослими,  до особистого переживання.

 

         Входження до картини художниці з Карелії Лідії  Зенкової

Працюючи з картиною, можна використати такі вправи:

- Я пропоную вам зробити крок за рамку картини,тобто, увійти в неї

Визначаємо місце, де нам краще стати.

- Роздивіться уважно картину.

- Що відбувається на картині?

- Де відбуваються події? Як ви це зрозуміли?

2

- А яка пора року? Доведіть свою думку.

- Що ви відчуваєте, коли бачите цю картину?

- Що вас дивує в цій картині? Чому?

- Якщо  на цій картині були б ви, на місці кого ви хотіли б бути? Чому?

- Які питання ви  поставили б художнику, про що запитали чи поцікавилися?

Цю картину можна використати на уроках «Математики».

Давайте порахуємо, тільки обережно і пошепки, щоб не розбудити котика…

 – Скільки мишенят на котикові?

– А скільки мишенят несуть яблуко?

– А ще мишенята є?

– А разом?

– Як утворилось число 5?

– А як ще можна утворити число 5?

За картиною можна скласти задачу.

Вправа «Зорова труба».

- Як справжнім дослідникам вам подобається все вивчати, розглядати, слухати.

Якщо так, то ваша рука швидко і легко може перетворитися на зорову трубу, а тепер спробуйте побачити крізь цю трубу на картині і швидко відповісти:

– Скільки на картині мухоморів?

– Скільки білих грибів?

– Чи однакові вони за розміром?

– Скільки грибів на верхній нитці?

– Скільки грибів на нижній нитці?

За результатами спостереження складається таблиця складу числа 10.

 

Вправа «Буває – не буває»

 (Показую предмет, учні визначають, чи міг би художник додати його до своєї картини. Обґрунтувати свою відповідь).

Наприклад: груші, метелик, комп’ютер, крокодил, автомобіль, сніг, дельфін.

3

Вправа «Зміна подій»

(Пропоную уявити, що події, зображені на картині, раптом змінилися).

Наприклад:

– проснувся котик;

– випала жарина з печі;

 (Діти мають розповісти, як зміняться об’єкти, зображені на картині).

Вправа «Прибери раму»

Пропоную дітям уявити, що зникла рама і вони можуть додумати, що художник не намалював.

– Що б ви хотіли додати до зображеного на картині?

– Що прибрати?

– Чому?

Вправа «Хто? Що?»

– Хто зображений на картині?

– Що зображене на картині?

– А хто сховався? Кого ми не бачимо, але точно знаємо, що вони тут є?

Вправа « Добре – погано»

Котик спить добре - тому що…

Котик спить погано - тому що…

Вправа «Прослуховуючий пристрій»

(Пропоную уявити, що всі предмети, зображені на картині, можуть розмовляти. За допомогою  пристрою прослухаємо, про що розмовляють між собою равлик і яблука; вогонь і пара; дрова і піч…).

Вправа «Перетворення»

 

Перетворені діти розповідають від особи свого об'єкта:

– «Я котик...»

– «Я мишка...»

– «Я яблучко...»

– «Я колосок...»

4

Вправа «Знайди і розфарбуй».

Знайти героїв картини і розфарбувати їх, озвучивши свої дії, вживаючи прикметники. Кого з розфарбовки ми можемо перенести на картину?                                                                                          

Вправа «Лото».

Складання картини за зразком.

Вправа «Пазли».

Складання картини з пазлів.

 

 

 

 

 

5

Картину можна не тільки бачити, а чути, нюхати, сприймати дотиком.

Цю картину можна використати на уроках «Я досліджую світ».

 

Входження в картину за допомогою різних аналізаторів.

 

Вправа  «Я тільки чую»

Діти виконують точковий масаж вушок. Розповідають про уявні звуки.

Тріщать дрова в печі, муркотіння котика, писк мишенят…

Вправа  «Я відчуваю запах»

Діти уточнюють, які запахи можна відчути на картині.

Листя, кори, яблук, горобини, грибів…

Вправа " Я сприймаю дотиком "

Дітям пропонується із заплющеними очима торкнутися поверхні картки і

сказати, що це може бути на картині.

Шершава поверхня - кора дров, корзини,  гілки горобини; люстерко – яблука, …

– Які кольори переважають на картині? Чому?

– Що на картині відноситься до живої природи? До неживої?

– А хто сховався? Кого ми не бачимо, але точно знаємо, що вони тут є?

  (Діти ніби заглядають у шпаринки, під піч, за піч…  і дають повну відповідь на запитання)

Гра «Наші чарівники»

 Вибір чарівника (певного органу чуттів), який допомагає подорожувати

картиною.

Ігри з чарівниками: «Я нюхаю», «Я слухаю», «Я відчуваю на дотик», «Я відчуваю на смак»:

– Що на картині можна «понюхати»?

– Які звуки можна почути?

– Що можна відчути на дотик?

– Що можна відчути на смак?

6

 

Методичні рекомендації :

 • Попередньо з’ясувати знання дітей про можливості кожного органу чуттів.

 • При складанні мовленнєвих замальовок діти повинні передати особисте ставлення до об’єкта: «Я чую, як...», «Тут пахне...», «Коли я торкаюся руками...»

• Складений текст-опис повинен включати в себе увесь комплекс можливих відчуттів від всіх аналізаторів.

• Речення складають як від імені дитини (гостя картини), так і від імені одного з

героїв картини.

• Сприяти тому, щоб учні використовували в мовленні слова і вирази, які передають різні відчуття. • Складати розповіді з використанням монологів і діалогів.

Наприклад: «Розмова двох мишок, які несуть яблуко»: Дві подруги-мишки вирішили заховати одне яблуко собі в нірку. Взявшись з обох сторін за яблуко одна з них раптом схвильовано запитала:

– А чи зможемо ми його донести?

– Можливо, але …

– Я відчуваю аромат…  Давай, …

– А я щойно почула …

– О, напевно,  …

– Як мені хочеться теж …

 

Метод «Входження в картину» реалізується шляхом поєднання різноманітних активних форм роботи (індивідуальних, групових, колективних),пошукових, дослідницьких та ін. Запропоновані види вправ допомагають учням не тільки свідомо засвоювати математичний матеріал, а й сприяють формуванню умінь користуватися засобами мови у процесі мовленнєвого спілкування. Саме такі уроки допомагають формувати у дітей вміння творити,висловлювати свої думки, словами передавати почуття, враження від побаченого. Вони вчать бачити і розуміти прекрасне як в природі,

7

так і в житті, на картині, допомагають відчути яскравість барв, що є в природі; виховують почуття любові до неї, до мистецтва; розширюють словниковий запас.

Різноманітні ігрові прийоми, творчі завдання допомагають активізувати процес сприймання, мовлення.

Розповідь за картиною-це складна розумова діяльність,в якій мають місце аналіз,синтез,порівняння, умовивід.

Успіх навчання розповіді залежить від розуміння дітьми сюжету картини.

Ілюстрації повинні мати виховну цінність, формувати позитивне

ставлення до довкілля. Зображення персонажів має бути реалістичним, воно повинно схвилювати дитину, викликати бажання обговорити побачене,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

Література:

1) Богайчук Р.В. Талановита дитина. Тернопіль:Навчальна книга- Богдан,2009

2) Крапівіна О. Запам'ятати з опорою на образ «Початкова школа»

3) Наталія Венгрин, тренер НУШ. «Учитель початкової школи», 2018, №11 Новий діалог з давньою казкою.  Добірка завдань з розвитку критичного мислення на уроках літературного читання .

4) Вороненко Л. Вчимося читати картину: урок розвитку зв′язного мовлення в 4 класі / Л.Вороненко // Початкова школа. – 2005. - №3. – С. 25-27.

5) Олешко Н. Активізація навчальної діяльності молодших школярів

засобами мистецтва // Початкова школа. – 2007. - №2. – С25-27.

6. Телячук В.П., Лесіна О.В. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в

початковій школі. – Х.: Основа, 2007. – 112 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

ДОДАТОК

ХТО ТАКИЙ КІТ БАЮН

Баюн -  величезний кіт-балакун, що володіє чарівним голосом. Слово Баюн означає «балакун або оповідач», від дієслова баять –  «розповідати, говорити». Баюн сидить на високому стовпі. Він заговорює і присипляє своїми промовами подорожніх і тим, кому потрібно відновити сили та оздоровитися.

Той, хто зможе добути кота, знайде порятунок від усіх хвороб і недуг – казки Кота Баюна цілющі.

 

Чудеса там де в них вірять,

і чим більше в них вірять,

 тим частіше вони збуваються

                                      Кіт Баюн