Фразеологічне багатство української мови. Роль фразеологізмів у мовленні

Конспект уроку з української мови в 10 класі

Тема. Фразеологічне багатство української мови. Роль фразеологізмів у мовленні

Мета: поглибити та розширити знання учнів про фразеологізми,

            удосконалювати вміння знаходити фразеологізми в тексті, пояснювати їх значення,

            створювати власні висловлювання на задану тему;

             розвивати вміння робити необхідні узагальнення та висновки, розвивати логічне

             мислення, увагу, творчі здібності учнів;

             виховувати пошану до українського слова, зокрема фразеологізмів як виразників  етнокуль

            тури народу.

Обладнання: малюнки до фразеологізмів, фразеологічна павутинка, стікери, фразеологічна торбина

Тип уроку: урок узагальнення вивченого матеріалу.                                            

 

Епіграф:

Кожен вираз рідної мови має своє обличчя.

Як у квітки, у них свій неповторний аромат і

відтінок барви, а цих відтінків кожна барва має тисячі.

 

В.Сухомлинський

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

II Мотивація навчальної діяльності.

- Українська мова – це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов’їна. Наша мова барвиста і прекрасна, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не зачаровуючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Наша мова втілює в собі український характер, нашу пам'ять, історію та душевну міць, наші звичаї і традиції, розум і багатющий досвід поколінь, ніжну красу і силу душі людської.

 

ІІI Повідомлення теми і мети уроку

Тож давайте на сьогоднішньому уроці ще раз припадемо вустами до цього невичерпного джерела, наберемось життєвої сили, наснаги і знань, відчуємо радість спілкування.

Постановка проблемного питання (написано на дошці)

 «Чи потрібно людині поповнювати своє мовлення фразеологізмами?»

ІІІ. Актуалізація опорних знань

«Бліц – опитування»

1) Що таке фразеологізми?

2) Як називається розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми?

3) В яких стилях використовують фразеологізми?

4) Яка різниця між вільними і стійкими сполученнями слів?

5) На які групи поділяють фразеологізми

6) Яку синтаксичну роль відіграє фразеологізм?

7) Назвіть джерела виникнення фразеологізмів.

8) Яке значення фразеологізмів?

ІV. Виконання тренувальних вправ

1 Орфографічна хвилинка (1 учень пише на дошці з коментуванням)

Поставити у вазу, поставити на обговорення, дійти до села, дійти згоди, всипати борщу, всипати березової каші, медові бочки, медові слова, не чути пострілу, не чути землі (під собою), загнати на подвір'я, загнати в глухий кут.

1) Підкреслити фразеологізми, пояснити їх.

2) Поясніть: віддати останню сорочку, кипуче сьогодення.

2 «Впіймай фразеологізм». (Учитель читає текст, а учні виписують із нього фразеологізми і підбирають до них синонімічні слова.)

Тимко бив байдики. Цілими днями тинявся по дворах, шукав розваг, а зустрівши знайомих хлопців, точив баляндраси. У розповідях часто фігурував він сам. При цьому, як правило, був сміливішим, гострим на язик і завжди виходив сухим із води. Усім було ясно, що Тимко хизується, історії його прикрашені або висмоктані із пальця. Та хлопці, іронічно посміхаючись, до часу мовчали. Проте одного разу їм увірвався терпець. Тільки закінчив Тимко розповідь, засипали його глумливими запитаннями, а потім почали відверто брати на кпини. З того часу він став серйознішим і стриманішим.

 Учні читають виписані фразеологізми, пояснюють їх  значення.

3  «Фразеологічна павутинка».

Утворіть фразеологічні:

1 варіант – синоніми;

2 варіант – антоніми.

Ні пари з уст (ні гу-гу, рот на замку),

Як зайцеві бубон (як собаці п'ята нога, як п'яте колесо до воза, як лисому гребінь).

Де перець не росте (де козам роги правлять, де Макар не бував).

Дати тягу (дати драпака, накивати п'ятами).

Ляпати язиком (тримати язик на защіпці).

Старий лис (свята простота).

За тридев'ять  земель (під носом).

Пристати до берега (відбитися від берега).

4 «Хвилинка мудрості»

- Як немає меж для думки, так немає меж для утворення фразеологізмів. Відомо, що крім лексичного змісту, фразеологізми мають цікаву історію походження. Більшість із них корінням сягають у сиву давнину, несуть у сьогоднішній день глибокі ідеї культури, традиції, віри народу. Наприклад:

Еней, до речі, сей зм’ягчився

І меч піднятий опустив,

Трохи-трохи не просльозився

І Турна ряст топтать пустив.

Запишемо це речення на дошці.( 1уч.)

Підкреслити фразеологізм (топтати ряст)

- А чи знаєте ви походження фразеологізму топтати ряст? Фразеологізм топтати ряст означає – жити; залишити живим когось; подарувати комусь життя; помилувати. Виник він із формули заклинання з початковими словами: «Топчу, топчу ряст…», яку повторювали в давнину кожної весни з великою радістю, особливо бідні люди. Це означало, що сім’я чи окрема людина пережила холодну зиму, продовжує жити, бо дождалась нового тепла, рясту. Це й породило новий образ. Давнє народне заклинання сьогодні мало хто знає, а фразеологізми, породжені ним, живуть у мові й досі.

Підкреслити члени речення, визначити синтаксичну роль даного фразеологізму (присудок).

5 Завдання.

Визначте можливі джерела походження даних фразеологізмів, витлумачте їх значення (диктую).

Стріляна птиця (професійне – мисливство);

розбити глек (професійне – гончарство);

Дамоклів меч (грецька міфологія);

лебедина пісня (з античної літератури, з творів Езопа);

синій птах (з бельгійської літератури, драма-казка «Синій птах» Моріса Метерлінка, удостоєна Нобелівської премії у 1911р.);

пташине молоко (літературне, казки);

чесати язика (простонародне);

«Борітеся – поборете!» (крилатий вислів Т. Шевченка);

грати першу скрипку (професійне – музика);

лиха година (позначення життєвої ситуації);

блудний син (релігійне походження).

6 «Творча лабораторія»

Уважно розгляньте малюнки. Озвучте їх. З одним їз них складіть твір- мініатюру.

Самостійна робота учнів.

Прослухування творчих робіт учнів.

7 Усна робота

Фразеологічні загадки.

Їх вішають, коли журяться, засмучуються, втрачають надію. (Ніс; рідко вуха.)

Як говорять про людину, яка зовсім не має музичного слуху? (Ведмідь на вухо наступив.)

Вона в п’ятки тікає, коли хто-небудь раптово відчуває сильний переляк. (Душа.)

 

Стримані, обачні у розмовах його тримають за зубами. (Язик.)

Як говорять про людей, яким нічого не страшно, ніщо не лякає? (Море по коліна.)

Її ламають, коли напружено думають, працюють над чимось. (Голову.)

Їх кладуть на полицю, коли нічого їсти. (Зуби.)

8 Робота в парах

Гра «Хто більше».

Робота в парах. Записати якомога більше стійких словосполучень із:

1 в. числівниками;

2 в. з іменами;

3 в. із словом ніс.

V. Підсумок уроку

1. Відповідь учнів на проблемне питання : «Чи потрібно людині поповнювати своє мовлення фразеологізмами?» (Заслуховування кількох відповідей.)

- Свої відповіді коротко запишіть на стікерах і допоможіть заповнити фразеологічну торбину (Учні прикріплюють на намальованій торбині стікери (на дошці).

2. Слово вчителя.

- Отже, на сьогоднішньому уроці ви ще раз переконалися , що фразеологізми – іскрометні скарби мовної образності. Вони передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в національний колорит. Фразеологія української мови – це її багатство і окраса. Тож уміло  користуйтеся фразеологічними скарбами у своєму житті.

3. Рефлексія.

Метод незакінченого речення

На уроці я:

- повторив і узагальнив…

- зрозумів…

VI. Оцінювання

VII. Домашнє завдання (на вибір)

Скласти гумористичне оповідання, використовуючи фразеологізми.

Написати твір-роздум «Чи знадобляться мені фразеологізми у майбутньому?».