Урок-проект «Чистота мовлення і боротьба проти забруднення рідної мови»

Проект “Чистота мовлення і боротьба проти забруднення рідної мови”

Мета проекту. Розкрити поняття «сленг», «суржик»Удосконалювати комплексні вміння й навички школярів у царині культури мовлення Провести соціолінгвістичне дослідження мовлення старшокласників. Сприяти виробленню в учнів уявлення про мовний ідеал та шляхи його досягнення

Завдання проекту. Формувати усвідомлення необхідності робити повсякденне мовлення «чистим» і «незабрудненим»

Усунути деформацію мови, очистити її від спотворення, повернути нашій мові справжнюнародну красу – це справа честі усіх нас, і старших, і молодших, це природний обов’язок кожного перед незалежною, вільною Україною. Адже і мовою нації визначається моральне здоров’я народу, його розвиненість, культурність. О. Гончар

Суржик – це суміш морозива і мила. Ні їсти, ні помитися. М. Петровський « Рятуймо найменше слово від мародерства, брехні, Рятуймо вкраїнську мову, коли ми ще гідні її…» М. Рябчук

I група Завдання: розкрити поняття «суржик» ;виявити найпоширеніші помилками у вимові, що заважають чистоті мови; провести соціолінгвістичне дослідження;створити презентацію

II група Завдання: Визначити поняття «сленг» у сучасному мовознавстві;дослідити шляхи формування та способи творення сленгової лексики; проаналізувати мовлення старшокласників з погляду кількісного і якісного використання ними сленгів;створити презентацію.

III група дослідити найпоширенішими помилками у вимові, що заважають чистоті мови; розробити шляхи удосконалення індивідуального мовлення; створити

«Громи наголосів»Приятель, випадок, каталог, вишиваний, донька, спина, олень, новий, подруга, дочка, солодощі, маркетинг, зозла, граблі, зручний, загадка, рукопис, фольга, дрова, вітчим.

Правильна відповідь. Приятель, випадок, каталог, вишиваний, донька, спина, олень, новий, подруга, дочка, солодощі, маркетинг, зозла, граблі, зручний, загадка, рукопис, фольга, дрова, вітчим.

«Евфонічний град»Була у/в Львові, слово у/в відповідь, лежала у/в лікарні, приїзд у/в Польщу, плавати у/в океані, прибула у/в Одесу, успіх у/в навчанні, прочитала у/в оголошенні, зайшов у/в клас, прочитала у/в журналі, мир і/й спокій, запитай у/в батька, веселі і/й усміхнені, служити у/в армії, збиратися у/в дорогу.

Правильна відповідь. Була у Львові, слово у відповідь, лежала в лікарні, приїзд у Польщу, плавати в океані, прибула в Одесу, успіх у навчанні, прочитала в оголошенні, зайшов у клас, прочитала в журналі, мир і спокій, запитай у батька, веселі й усміхнені, служити в армії, збиратися в дорогу.

«Граматичні пастки» вибачте менелегкий нежитьтонка тюльнайголовніший далека Сибірзапобігати помилкамподякую васпівтора тижнядовгий тунельпо всім правиламвибачте менілегка нежитьтонкий тюльсамий головнийдалекий Сибірзапобігати помилокподякую вампівтора тижнідовга тунельза всіма правилами

Правильна відповідьвибачте менілегкий нежитьтонкий тюльнайголовнішийдалекий Сибірзапобігати помилкамподякую вампівтора тижнядовгий тунельза всіма правилами

«Семантичні пастки»Ефективний/ефектний (вихід на сцену, метод лікування);громадський / громадянський (транспорт, обов’язок);воєнний/ військовий (конфлікт, шпиталь);визначальний /визначний (елемент, діяч);комунікаційний/ комунікативний ( засіб, шляхи)

Правильна відповідьефективний метод лікуваннягромадський транспорт воєнний конфліктвизначальний елементкомунікаційний засібефектний вихід на сценугромадянський обов’язоквійськовий шпитальвизначний діячкомунікативні шляхи

«Прірва суржику»Халатне відношення. Приймати участь. Учбовий заклад. Займатися в школіНаписав об’яву. Моє заключення. Здати іспит. Крупне підприємство. Відносяться з розумінням Любий предмет

Халатне відношення – недбале ставлення. Приймати участь - брати участь Учбовий заклад - навчальний заклад. Займатися в школі - навчатися в школіНаписав об’яву - написав оголошення. Моє заключення - мій висновок Здати іспит - скласти іспит. Відносяться з розумінням - ставляться з розумінням Любий предмет – будь-який. От і получається – от (ось) і виходить

Синонімічні містки через сленгові річкихавати- прикольно-прикид- тіпа. О’К -блін -ботан -гьорл – дискач –звалити- спс – туса-братан ізі-фейс-фіолетово – смаіл –пахати-прикинь-галімо- на хаузі-скинути бомжа-таски - шарити – задовбав -

Хавати- їсти Прикольно- чудово. Прикид - одяг. Тіпа - немов. О’К - гаразд. Блін - халепа. Ботан - розумник. Гьорл – дівчина. Дискач, туса – вечірка Спс – спасибіПіпли – люди. Галімо - недобреІзі- легко Фейс - обличчя. Фіолетово – однаково Смаіл – посмішка. Пахати - робити. Прикинь- уяви На хаузі- вдомаскинути бомжа- надіслати СМС з проханням передзвонити учиха – вчитель шарити – знати, розуміти. Задовбав – замучив, набрид

1. Мова - то серце народу: гине мова - гине народ.2. Хто цурається рідної мови, той у саме серце ранить свій народ.3. Літературна мова - то головний двигун розвитку духовної культури народу, то найміцніша основа її.4. Уживання в літературі тільки говіркових мов сильно шкодить культурному об'єднанню нації.5. Народ, що не створив собі соборної літературної мови, не може зватися свідомою нацією.6. Для одного народу мусить бути тільки одна літературна мова й вимова, тільки один правопис.7. Головний рідномовний обов'язок кожного свідомого громадянина - працювати для збільшення культури своєї літературної мови.8. Стан літературної мови - то ступінь культурного розвитку народу.9. Як про духовну зрілість окремої особи, так і про зрілість цілого народу судять найперше з культури його літературної мови.10. Кожний свідомий громадянин мусить практично знати свою соборну літературну мову й вимову та свій соборний правопис, а також знати й виконувати рідномовні обов'язки свого народу. Іван Огієнко. Десять мовних заповідей свідомого громадянина

МОВА - …, …, …, …, …, …

Ліна Костенко писала: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і в ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу».

Дослідження на тему: «Суржик вкрав слово рідненьке»Підготувала команда 10-А класу «Антисуржик»

Опрацювання наукової літератури. Вивчення мовлення учнів. Опитування

Тлумачний словник української мови фіксує слово суржик у двох значеннях: 1. «Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші; 2. (перен., розм.) Елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без дотримання норм літературної мови; «нечиста мова»Суржик означає штучно змішану, нечисту мову, гібрид української і російської мов, що, безперечно, є загрозою для існування рідної мови, соціальним злом. Що таке “суржик”?

1) мішана й ламана мовамовний покруч2) здеградована під тиском русифікації форма українського мовлення3) мовний безлад4) низька мова5) напівмовність6) кровозмісне дитя двомовності, бур'ян. Суржик – це

Українсько-російський суржик поширений у побутовому спілкуванні жителів багатьох регіонів України, а також місцевостей на території Росії, де проживає українське населення. Українсько-російський суржик

Найпоширенішими помилками у вимові, що заважають чистоті мови, є:неправильна вимова слів: двойка (двійка), хожу (ходжу), сижу ( сиджу).активне використання «є» в позиції після приголосної, особливо в російських запозиченнях, ще й під наголосом: пєрвий, дєлають, свєт, Вєра, шалфєй.змішування українських і російських форм невизначених займенників - хто-то (хтось), шо-то (щось), як-то (якось), які-то (якісь), який-то (якийсь), чого-то (чомусь, чогось), кой-шо (щось), кой-які (якісь).вживання російських граматичних форм: у продажі (у продажу), два студента (два студенти), по дорозі (дорогою).утворення лексичних кальокфа: учбовий ( навчальний), любий (будь-який). неправильні наголошення: одинадцять, чотирнадцять, новий, восємдесят (вісімдесят).

Деякі характерні прояви суржику (порівняно з нормативною українською мовою):вживання русизмів замість нормативних українських відповідників: даже (навіть), нє (ні), када (коли), щас/січас (зараз), всєгда (завжди), навєрно (мабуть), напрiмєр (наприклад), допустім (припустимо), вмєсто (замість), язик (мова).

Соціолінгвістичне дослідження. Відповіді респондентів: У нас так говорять…. А мені так подобається…Так легше і зрозуміліше на «русском»…Так говорять мої батьки…Я не можу на чистій українській…Чому більшість українців вживають суржик?

Русизми шкідливі не лише тим, що спотворюють українську мову. Багато українців не наважується розмовляти між собою українською мовою, бо вважають, що вона в них засмічена. Вони користуються російською, помилково гадаючи, що їхня російська мова цілком чиста. Насправді вони лише вживають російські слова, а мова їхня на російську мало подібна.

Подібне явище існує в багатьох мовах в багатьох країнах світу. В білоруській мові воно отримало назву «трасянка». На Ямайці частина населення говорить на місцевому варіанті англійської з домішками мов західної Африки — патва. У США подібне мовне явище — суміш іспанської та англійської, котрою говорять вихідці з Латинської Америки — називають «спанглиш» (англ. Spanglish, утворене від англійської назви двох мов Spanish і English)“Суржик” у світі

Дякуємо за увагу!

Солов'їна, калинова чи жаргонна і сленгова?Створила команда 10-А класу: Якименко Крістіна , Грімов Ігор.

Молодіжний сленг – це субстандартна підсистема мови, яка складається з лексико-фразеологічних одиниць, які не входять до складу літературної мови і функціонують у невимушеному спілкуванні серед молоді. Якщо мова – це дім нашого буття, то треба просто прислухатися до голосів довкола, і можна зрозуміти, чим живе наше сучасне покоління.

Де “house” сленгу?В школі на перерві

Український бурсацько – семінарський жаргон середини ХІХ століття Перша хвиля 20-ті роки ХХ століття. Друга хвиля припадає на 50-ті роки Третя хвиля в 70-80-ті роки. Четверта хвиля 90-роки і сьогодення

Комунікативна. Соціальна. Пізнавальну Емоційно – експресивна. Функції сленгу в молодіжному соціумі

Основні джерела поповнення молодіжного сленгу метафоризація слів дятел – обмежена людина, ізюмчик - гарний парубок. Перехід слів з іноземних мов паті (party) – вечіркапіпли ( people) – люди Експресивний словотвір чувачок, ботан, скан, інгліш, фізра ,комп. Засвоєння комп’ютерного та Інтернет-сленгу (LOL, OK , аська, авка

Соціолінгвістичне дослідження мовлення старшокласників

«Слова – чемпіони»

Висновки. Мова – це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу. Ми повинні знати походження, значення сленгів, дбати про культуру сленговживання, виокремлюючи все, що увиразнюватиме їхнє мовлення, збагачуватиме, а не засмічуватиме його.

Але сленгом не можна передати красу рідної природи, щирість почуттів

Учнівський проект удосконалення власного мовлення

Культуру спілкування, культуру поведінки людина не отримує в спадок – її треба навчатися. Як зазначає І. Вихованець, з раннього дитинства і до глибокої старості людина невіддільно пов’язана з мовою. Це єдине знаряддя, що вивищує людину над світом, робить її нездоланною в пошуках істини.  Наш учитель – мова.

На жаль, суржик і сленг– це реальність нашого суспільства. Звичайно, що всі ми бажаємо, щоб наша молодь говорила літературною мовою, хоча б максимально наближеною до неї. Тому не можна допустити, щоб суржик або сленг претендував у майбутньому на мову спілкування українців.  

Етапи удосконалення власного мовлення1. Удосконалення правильності мовлення.2. Оволодіти мовленнєвим етикетом.3. Стежити за змінами, що відбуваються у вимові, наголошуванні, правописі.4. Уникати помилок інтерферентного характеру 5. Боротися зі шкільним, юнацьким, студентським жаргоном, сленгом

Найпоширенішими помилками у вимові, що заважають чистоті мови, є: Неправильні наголошення, невиправдане «акання» [вада], [карова]. Діалектні слова - це слова, що вживаються в певних місцевостях і мають відповідники у літературній мові (кукурузга, втрох, ліето). Просторіччя (народно-розмовну мова). («дрихнути» — «спати», «гепнути» — «ударити»). Жаргонні слова (арго, молодіжний сленг) і ( бро, лагати, лузер, мажор). Професіоналізми,  слова та сталі форми словосполучень вживання яких характерне винятково для норм спілкування (ліжко-місце, людино-година, довести до відома ). Слова-паразити - це звичайні вставні слова, що нічого не виражають у тексті: ну, значить, так би мовити, взагалі, власне кажучи.

Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить Вам, Хоч і живе своїм живим життям. Максим Рильський