Фразеологізми, їх лексичне значення. Уживання фразеологізмів у мовленні
Мета: дати учням уявлення про фразеологізм, його лексичне значення; виробляти навички доречного вживання фразеологізмів в усному та писемному мовленні; ознайомити школярів із фразеологічним словником української мови, збагачувати словниковий запас учнів; розвивати культуру мовлення, спостережливість
Очікувані результати: учні розпізнають фразеологізми, визначають їх синтаксичну роль; наводять приклади; з’ясовують значення фразеологізмів за словником (тлумачним і фразеологічним); пояснюють значення фразеологізмів за зразком (найуживаніші випадки); добирають до фразеологізмів синоніми й антоніми; уживають фразеологізми відповідно до їх значення, мети, умов і завдань спілкування.
Обладнання: підручник, словник
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
1. Оргмомент. Робота з епіграфами (записані на дошці)
«Українці – стародавній народ. А мова їхня багатша й всеосяжніша, ніж перська, китайська, монгольська і всілякі інші» (турецький мандрівник Ельвія Челебі, 1657)
Птицю пізнати по пір’ю, людину – по мові. (Народне українське прислів’я)
- Чому так сказав Ельвія Челебі? Що можна навести як приклад на підтвердження? (Бо цей мандрівник побував у багатьох країнах та чув чимало різноманітних мов, тому мав можливість порівняти різні мови та зробити висновок про те, що українська мова дійсно найкраща)
- Поясніть значення прислів’я, написаного на дошці. (Гарна милозвучна мова і чисте, красиве, виразне мовлення особистості роблять її щасливою, бо вона легко спілкується з людьми і знаходить багато друзів)
- Яким повинне бути мовлення людини? (Мовлення повинне бути чистим, а не засміченим мовними покручами (суржиком), лаконічним та багатим на фразеологічні звороти , прислів’я та приказки)
- То яка буде тема уроку? (Фразеологізми в мовленні людини)
- Визначте жанр речень, написаних на дошці. (Це крилатий вислів та прислів’я)
- Пригадайте, що таке крилатий вислів? (Це загальновідомі думки з художньої літератури, міфологічні образи та факти історії. Вони можуть складатися з одного слова, словосполучення чи речення)
- А що таке прислів’я? (Це короткий влучний образний народний вислів із повчальним висновком)
- Прочитайте цілі уроку. Хто хоче змінити щось чи доповнити? (Ні)
Вступне слово вчителя.
Наша подорож триває. Сьогодні наш мовознавчий літак промчить маленькою країною, яка знаходиться поруч із Лексикологією. А назва її — Фразеологія.
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Питання до учнів.
— Як говорять, коли людина пише некаліграфічно? (Як курка лапою.) Поясніть даний вислів.
1. Слово вчителя.
1) Поняття про фразеологізм.
Фразеологізм — це словосполучення (речення), яке за значенням дорівнює одному слову. Наприклад, пекти раків — червоніти. До того ж значення власне фразеологізму не співпадає зі значенням окремих слів, що входять до його складу. Пекти в значенні «обробляти вогнем» і рак — у значенні «тварина, що належить до виду безхребетних» нічого спільного не мають із почервонінням шкіри обличчя людини через хвилювання чи сором.
У деяких фразеологізмах стійке зрощення відбулося настільки давно, що вже й забулося значення деяких окремих слів, хоча саме значення фразеологізму загальновідоме й цим висловом широко користуються. До таких належить фразеологізм байдики бити. Які байдики, чому їх б’ють?
2) Функція фразеологізмів.
Фразеологізми роблять мовлення вислівнішим, влучнішим, дотепнішим. Єдина з ними біда: фразеологізми не мають правил, їх можна вивчити лише один по одному. Певний вантаж цих висловів ми отримуємо в буденному житті й користуємося навіть не замислюючись.
У тестах ЗНО завжди є завдання з фразеології, тому варто поповнювати свій фразеологічний запас, читаючи класику української літератури та власне фразеологічні словники.
2. Робота з підручником.
1) Опрацювання теоретичного матеріалу
2) Виконання вправ і завдань
3. Робота з прислів’ям.
Прочитайте народні прислів’я, укажіть ужиті в них фразеологізми. Розкрийте зміст кожного зі сталих висловів і фразеологізмів, склавши словничок. Яку людську рису характеризує кожне з прислів’їв?
Йому розуму не позичати. У нього в голові не всі дома. Думає, що Бога за бороду спіймав. Покажу йому, де раки зимують. Не доглянув оком, то вилізло боком. У нього щоразу з переляку душа в п’яти втікає.
Словник: розуму не позичати — хто-небудь дуже розумний, тямущий; у голові не всі дома — бути нерозумним, нерозсудливо міркувати, діяти; Бога за бороду спіймав — думає, що досяг у чомусь особливих успіхів; покажу, де раки зимують — покараю; не доглянув оком — не пильнував когось або щось, не встеріг; вилізло боком — мало погані наслідки; душа в п’яти тікає — дуже злякатися.
4. Робота зі словником.
Знайдіть у словнику й поясніть фразеологізми.
Ґав ловити — … (не слухати, бути неуважним); єдиним фронтом — … (разом); п’яте через десяте — … (непослідовно); товкти воду в ступі — … (повторюватись).
5. Лексична робота.
Перепишіть речення. Підкресліть фразеологізми, поясніть їх значення.
І ця тиха, до краю довірлива розповідь перевернула чоловікові душу. (М. Стельмах) З вами хоч на край світу. Я, дядечку, добре бачу, але вам із великого голоду трохи баки забило.
6. Переклад.
Доберіть відповідники-фразеологізми з української мови. Поясніть їх значення.
Держать нос по ветру — … (тримати (держати) носа (ніс) за вітром (по вітру); діяти непослідовно, непринципово, змінюючи свої переконання й поведінку відповідно до обставин). Винтиков не хватает в голове — … (не має (не вистачає, бракує) однієї клепки в голові; хто-небудь розумово обмежений, ненормальний). Большая шишка — … (велике цабе; поважна особа, яка обіймає високу посаду або має великий вплив у суспільстві, у колективі або відома; компетентна в певній галузі особа).
Творче завдання.
Складіть речення з поданими фразеологізмами. Поясніть значення сталих виразів.
Пекти раки, лити сльози, ні пари з вуст, молоко на губах не обсохло.
1) Вивчити теоретичний матеріал
2) Виконати вправи
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— На уроці я навчився (навчилася)…