Г. Квітка-Основ΄яненко «Маруся».Художнє розкриття письменником традиційних народних моральних уявлень. Утілення морального й естетичного ідеалів в образі головної героїні твору.

Г. Квітка-Основ΄яненко «Маруся». Художнє розкриття письменником традиційних народних моральних уявлень. Утілення морального й естетичного ідеалів в образі головної героїні твору.

Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова й література «рухається і буде жити» та що ніякі потуги ворогів «не зітруть її з лиця землі», вона «подужає противників і гонителів». Письменникам радив: «Як говоримо, так і писати треба».

Графічний диктант:1 Так. 2. Ні1. Г. Квітка- Основ’яненко народився під Харковом в с. Основа2. Рік народження Г. Квітки-Основ ’ яненка 1787.3. Батьки письменника були із простого роду.4. Родичі Квітки займали вчительські посади.5. «Маруся»- за жанром поєднання сентименталізму з реалізмом.6. «Маруся» – твір, який написаний української літературною мовою.

Відповіді1. 12.23.24.25.16.1

Паспорт твору: Літературний рід: епос. Жанр: повість (сентиментально-реалістична, соціально-побутова). Тема: зображення життя українського селянства, праця, побут і зви­чаї народу. Головна ідея: оспівування високих морально-етичних якостей прос­тої людини. Головні герої твору: Наум Дрот і його дружина Настя, їхня дочка Маруся; Василь (коханий Марусі), Олена (подруга Марусі).

Сюжет. Розповідь про сім’ю Наума Дрота — на весіллі подруги Ма­руся й Василь знайомляться й закохуються з першого погляду — Ва­силь просить у Наума Дрота руки його дочки, проте дістає відмову — на другий день Наум Дрот пояснює Василеві причину відмови (Василя за­беруть у солдати) — хлопець іде на заробітки, щоб на зароблені гроші знайти собі заміну в солдати — Маруся, збираючи в лісі гриби, потрап­ляє під зливу, застуджується й раптово помирає (за день до повернення Василя) — тяжко переживаючи втрату, Василь іде до Києва в монастир, а згодом помирає — батьки Марусі знаходять утіху в труді й молитвах.

«Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці,як тернові ягідки, бровоньки як на шнурочку, личко як панська рожа…»

Художні особливості повісті «Маруся»:•Джерела повісті – це дійсність українського села і народна творчість: українські балади, ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (кохання, розлука, смерть закоханих). Від народної поезії – образність твору, від казки і переказу – її розповідний стиль.•Герої «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування».•Форма твору: змалювання пейзажів, вільна побудова, наявність ліричних відступів, посилений зв’язок з фольклором.•Поєднання сентименталізму з реалізмом (але є вади: ідеалізація патріархального в житті, надмірна чутливість).•Мова твору: під впливом сентименталізму розчулений тон розповіді про зустрічі закоханих, розлуку, смерть Марусі, горе її нареченого та батька; застосування зменшено-пестливих форм слів («Зосталася Маруся сама, схилила головоньку на білу ручку, а слізоньки з очей так і капотять», «Отак-то вони в останні часи розмовляли і обоє плакали безперестанно!», «Ось і рідесенький туманець пав на річечку»).•Докладне змалювання сцен побуту, звичаїв, обрядів (описи танців, сватання, весілля, похорон з голосіннями).•Майстерний опис краєвидів (з поєднанням поетичних, музичних, образотворчих засобів).