Географія України.Корисні копалини України.Рельєф.Клімат.Гідрографія України та Гідрографічне районування України

Географія України

Україна – це, незалежна держава, що знаходиться в південно-східній частині Європи, омивається Чорним та Азовським морями. Вона є найбільшою за величиною країною, яка повністю лежить у Європі. Крім того, на території України знаходиться географічний центр Європи – неподалік міста Рахова, Закарпатської області.

Географія України — частина регіональної географії, яка вивчає природне середовище і територіальну організацію суспільства в межах України. Основними її розділами є фізична і соціально-економічна географія України.

Звідки пішла назва “Україна”Топонім Україна вперше згадується в Київському літописі під 1187 роком. Існує декілька гіпотез походження назви:український лексикограф Борис Грінченко у своєму Словникові української мови першим значенням слова Україна дає країна;український славіст, мовознавець Ярослав Рудницький навів декілька значень назви Україна (Вкраїна, Укра́їна, Укра́йна):1) «прикордонна земля»,2) «будь-яке відокремлене місце»,3) «країна в цілому»;за Максом Фасмером, від давньорус. оукраина — прикордонна місцевість[5];Сергій Шелухін вважав, що назва «Україна» утворена від дієслова украяти, відрізати й означає «відділений шматок землі», «відділена частина території племені». У часи розпаду Київської Русі на окремі незалежні землі слово «україна» набуло нового значення — «князівство». Зокрема, у літописах зафіксовані Переяславська україна, Галицька україна, Волинська україна, Чернігівська україна, Київська україна та ін.;деякі сучасні українські дослідники виводять назву від слова край, що первинно означало рідний край, країна, земля.

Розташування. Крайні географічні точки та Географічний центр України. Крайня північна точка території України розташована на державному кордоні з Російською Федерацією (Брянська область) біля села Грем'яч (урочище Петрівське) Новгород-Сіверського району Чернігівської області, координати — 52°22'46" пн. ш. і 33°11'28" сх. д. Крайня південна точка України розташована у Форосі (м. Ніколая) на Кримському півострові і має координати 44°23'11 пн. ш. і 33°46'38" сх. д. (на 3", тобто 95 м південніше мису Сарич)Крайня західна точка — поблизу села Соломоново біля міста Чоп у Закарпатській області. Координати цієї точки — 48°25'06" пн. ш. і 22°08'13" сх. д. Крайня східна точка знаходиться на околиці с. Рання Зоря Міловського району Луганської області. Вона має координати 49°15'38" пн. ш. і 40°13'40" сх. д. Географічний центр України знаходиться на північній околиці села Мар'янівка (Шполянський район) Черкаської області.

Моря України. Територію України омивають Чорне та Азовське моря. До басейнів цих морів належать більшість (близько 96 %) річок країни. Чорне море. Азовське море

Геологія. Україна — унікальна мінерально-сировинна держава, багатства надр якої зумовлені особливостями геологічної будови її території. В межах країни розповсюджені всі основні геоструктурні зони земної кори: платформні, геосинклінальні і перехідні між ними області — крайові прогини. Геоло́гія — сукупність наук про тверду оболонку Землі, її будову, речовинний склад, рухи та історію розвитку, а також процеси, що її створили. Геологічні науки вивчають склад, будову, походження, розвиток Землі і геосфер, що її складають, у першу чергу земну кору, процеси, що відбуваються в ній, закономірності утворення і розміщення родовищ корисних копалин.

Корисні копалини України. Різноманітність різних геолого-структурних умов і величезний діапазон часу (більш 2,5 млрд років) протягом багатьох епох визначили формування практично всіх видів корисних копалин, в тому числі цілого ряду великих і дуже великих по запасам родовищ вуглеводневої сировини і твердих корисних копалин. З унікальною (в металогенічному відношенні) структурою — Українським щитом, зв'язана більшість родовищ металевих корисних копалин і, в першу чергу, найбільший Криворізький залізорудний басейн, комплексні корінні родовища ільменіт-апатитових руд, родовища інших кольорових, шляхетних і рідкісних металів.

Корисні копалини України. В платформному чохлі, що перекриває кристалічний фундамент, розміщені великі поклади марганцевих руд Нікопольскогобасейну, комплексні ільменіт-рутил-цирконієвих руд Середнього Придніпров'я, а також родовища урану, унікальні за якістю і запасам родовища каолінів, бентонітових, вогнетривких і тугоплавких глин, бурого вугілля і багатьох інших видів корисних копалин. В Дніпровсько-Донецькій металогенічній провінції залягають родовища газу, нафти, газоконденсату, кам'яної солі, гіпсу. В південній частині провінції знаходиться Донецька складчаста споруда з найбільшим однойменнім кам'яновугільним басейном, а також родовища ртуті, кам'яної солі, вогнетривких і тугоплавких глин. У вугіллях Донбасу зосереджені трильйони кубічних метрів метану. На шельфі Азовського і Чорного морів розвідані родовища вуглеводневої сировини і ведеться активний пошук нових їх покладів. В межах Українського щиту, Донецької складчастої споруди і Карпатської складчастої області виявлені 6 золоторудних районів з ресурсним потенціалом в декілька тисяч тон золота при середньому змісті 6-8 г/т.

Корисні копалини України

Рельєф України. Більша частина території України має рівнинний характер (середня висота над рівнем моря по Україні становить 175 метрів), гори знаходяться тільки на заході та на крайньому півдні. Рівнинні простори країни, що становлять південно-західну частину Руської рівнини, за своїм рельєфом неоднорідні. Тут можна виділити височини та низовини, утворення яких обумовлене переважно нерівностями кристалічного фундаменту Руської платформи, яка залягає в фундаменті Руської рівнини. Височини пов'язані головним чином з Українським кристалічним масивом.

Фізична карта України

Рельєф України. В межах України розташовані такі височини: в західній частині Волино-Подільська, Придніпровська, в східній частині Приазовська, Донецький кряж та південно-західні відроги Середньо-Руської височини. На заході України здіймаються Українські Карпати, на крайньому півдні — Кримські гори. Найбільші низовини: Поліська низовина на півночі, Причорноморська на півдні та Придніпровська, що простягається в середній частині лівобережжя Дніпра. Найвища точка України — гора Говерла (2061 м) в Карпатах, найбільш низинні ділянки — на узбережжі Чорного та Азовського морів.

Рельєф України. В наш час на території України знайдено вісім вибухових кратерів, що утворилися у наслідку падіння небесних тіл. Всі кратери, за виключенням Іллінецького, є похованими під товщею осадових порід, їх дослідження велося за допомогою свердловин.

Клімат України

Клімат України. Кліматичні умови в Україні визначаються у першу чергу її географічним розташуванням. Вони також формуються внаслідок взаємодії таких факторів, як сонячна радіація, циркуляційні процеси в атмосфері, підстильною земною поверхнею. Завдяки взаємодії всіх цих факторів, формуються загальні риси клімату України. Майже вся територія розташована в помірному кліматичному поясі. В цілому клімат України помірно континентальний, лише на Південному березі Криму — субтропічний. Загальна закономірність кліматичних умов полягає в зростанні континентальності з заходу на схід та близької до широтної зональності розподілу температур, вологості та опадів.

Клімат України. Зими на заході України помітно м'якіші, аніж на сході. Влітку, натомість, на сході спостерігаються більш високі середні температури, аніж на заході. Середньорічна температура коливається від +5,5 — +7 °C на півночі до +11° — +13 °C на півдні. Середня температура в січні, найхолоднішому місяці, становить від −3 °C на південному заході (в Криму — від −1 °C до +4 °C) до −8° C на північному сході. Середня температура в липні, найтеплішому місяці, коливається від +23° C на південному сході до +18 °C на північному заході.

Клімат України. Кількість опадів в теплий сезон в середньому в два-три рази вища, ніж в холодний. Максимум спостерігається в липні та червні, а мінімум припадає на лютий. Сніг випадає найчастіше пізно в листопаді або рано в грудні. Максимальна абсолютна кількість опадів припадає на Карпати, де може досягати 1 200 міліметрів. Мінімальна — на узбережжя Чорного та Азовського морів, а також степи Криму, де випадає менше 400 мм опадів на рік.

Гідрографія. Гідрографія - це наука, що вивчає природні води в межах гідросфери Землі, явища і процеси, які в них відбуваються.

Гідрографія України та Гідрографічне районування України. Річки України. Річкова мережа України належить до басейнів Чорного та Азовського морів і частково (4 %) — до басейну Балтійського моря. Вона складається з річкових систем Дніпра, Дуная, Дністра, Південного Буга, Західного Буга, Сіверського Дінця та річок чорноморського та азовського узбереж. На території України налічується близько 23 тис. водотоків, з них 2938 водотоків довжиною від 10 км та більше, а також 116 — довжиною понад 100 км. За величиною басейну, довжиною, водністю та гідроенергетичним потенціалом, всі річки України поділяються на великі, середні та малі. До великих відносять Дніпро, Дунай, Дністер, Сіверський Донець, Південний Буг, Прип'ять, Десну. Всі інші відносяться до середніх або малих.

Гідрографія України та Гідрографічне районування України. Річки України. Розвиток річкової мережі на території України та її щільність різняться в різних частинах у зв'язку з неоднорідністю кліматичних, геологічних та інших факторів. Найбільша річкова мережа — в Карпатах (до 1,10 км/км²) та на Донецькому кряжі (до 0,5 км/км²). В деяких районах південної частини наближається до нуля. Вода великих річок прісна, мінералізація становить 300—600 мг/дм³. Мінералізація води середніх і малих річок півночі України коливається між 200 і 500 мг/дм³. Вона зростає у південному і східному напрямі. Найбільше мінералізовані води річок Приазов'я (понад 2000 мг/дм³) і річки між Дунаєм і Дністром, а найменше — Карпат (нижче 100 мг/дм³).

Гідрографія України та Гідрографічне районування України. Річки України. Супутниковий знімок центральної та нижньої частини басейну Дніпра

Гідрографія України та Гідрографічне районування України. Озера України. На території України понад 3 тисячі природних озер. Переважно це невеликі озера (0,01 — 0,1 км²), 30 озер мають площу до 10 км² і більше, 13 — понад 50 км². Найбільше природне озеро України оз. Ялпуг (Одеська обл.), його площа 149 км². Найглибше природне озеро України оз. Світязь (Шацькі озера, Волинська обл.), його глибина 54.4 м.

Гідрографія України та Гідрографічне районування України. Водосховища України. На території України налічується 1103 водосховища[9] . Вони утримують 55315,8 млн м³ води (величина повного об'єму), зокрема 8565,8 млн м³ — без 6-и водосховищ Дніпровського каскаду та 2-х Дністровських водосховищ (головного та буферного). В цілому, всі водосховища утримують об'єм води, що перевищує середній річний стік Дніпра. Найбільші водосховища (загалом шість — Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське) створено на Дніпрі з 30-х по 70-і роки ХХ ст. На початку 80-х років було створено Дністровське водосховище. Значно меншими є водосховища у басейнах річок Південний Буг, Сіверський Донець та інш.

Гідрографія України та Гідрографічне районування України. Стави України. На річках і струмках України створено понад 49 400 ставків[9] загальною площею понад 2890 км². Вони утримують понад 3969 млн м³ води. Найбільше ставків на Східному Поділлі (зокрема у Вінницькій області — близько 4850) і на Придніпровській височині (у Дніпропетровській області — 3292). Найменше ставків у Карпатському регіоні (у Закарпатській області — 584) та Луганщині — 360.

Ґрунти України. На території України виділяють Поліську, Лісостепову і Степову ґрунтові зони, а також Карпатську і Кримську гірські області. На Поліссі найпоширеніші дерново-підзолисті і болотні ґрунти, серед яких переважають торфо-болотні. Ці ґрунти здебільшого бідні на перегній. У лісостепу України поширені різні типи чорноземних ґрунтів. Крім цих ґрунтів, значні площі займають лучно-чорноземні та сірі лісові ґрунти.Ґрунтові ресурси Степу України досить однорідні та представлені, головним чином, чорноземами. Ці ґрунти мають найвищу природну родючість.

Ґрунти України. У Карпатах ґрунтовий покрив змінюється як у широтному, так і в вертикальному напрямках. Для Закарпатської низовини характерні, головним чином, дерново-опідзолені та дерново-глеєві ґрунти. Ґрунти Передкарпаття в основному дерново-середньоопідзолені і поверхневооглеєні. У гірській зоні переважають бурі лісові ґрунти.Ґрунтовий покрив Кримських гір має добре виявлену вертикальну зональність. У передгірській степовій зоні поширені чорноземи. Лісостепова зона вкрита дерново-карбонатними ґрунтами. У гірській лісовій зоні поширені буроземи, у найнижчому поясі на Південному березі Криму — коричневі ґрунти.

Ґрунти України

Географія України

https://sites.google.com/view/ostapko/%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8 F-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Використані джерела: