ГЕРОЇЧНЕ МИНУЛЕ В ЛІТЕРАТУРІ

ГЕРОЇЧНЕ МИНУЛЕ В ЛІТЕРАТУРІ

УРОК 15

Тема. Вальтер Скотт (1771—1832) «Айвенго». Вальтер Скотт як засновник жанру історичного роману. Зображення в романі «Айвенго» боротьби англосаксів з норманами в ХІІ ст. та міжусобиць норманів

Мета: познайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Вальтера Скотта (найголовніші події); показати глибоку зацікавленість автора зображенням історії батьківщини, розкрити панораму життя середньовічної Англії в романі «Айвенго»; формувати в учнів уміння сприймати великий за обсягом твір цілісно, порівнюючи зображуване в романі з реальними історичними подіями; вдосконалювати навички текстологічного аналізу твору; виховувати культуру зв’язного мовлення, культуру відповіді: логічність, послідовність, доказовість, емоційність.

Обладнання: портрети Вальтер Скотта, фотографія пам’ятника В. Скотту в Единбурзі.

ХІД УРОКУ

І. Слово вчителя

(Оскільки твори В. Скотта вивчають тільки у 7 класі, розповідь про життєвий та творчий шлях письменника слід подати детальніше ніж про інших.)

Є у Шотландії, у самому центрі Единбурга, на Принцес-стріт, незвичайний пам’ятник. Ця величезна споруда складається зі стрілоподібної вежі 60-метрової висоти, що нагадує готичні собори.

Під її покрівлею, на постаменті, до якого ведуть сходи, — статуя Вальтера Скотта з білого мармуру. Письменник сидить із книгою в руці. Поруч з ним — улюблений собака, який віддано дивиться на хазяїна. У нішах вежі — фігури героїв книжок В. Скотта. Це одна з визначних пам’яток столиці Шотландії. Але життя Вальтер Скотта продовжується не в білому мармурі, а в його чудових творах, серед яких «Айвенго» — найкращий.

Що можна розповісти про автора славетного роману про лицаря Айвенго, про середньовічну Англію, про хороброго, відчайдушного короля Ричарда Левине Серце та вільних стрілків?

За походженням Вальтер Скотт — шотландець. Він народився в родині адвоката і з дитинства був заохочений до читання. У ранньому дитинстві майбутній письменник ознайомився з історією своїх дідів та прадідів, з численними легендами, розповідями про героїчне минуле Шотландії та боротьбу за її незалежність. Минуле вітчизни викликало глибоку зацікавленість В. Скотта.

За наказом батька він здобув юридичну освіту, деякий час працював секретарем Единбурзького суду, а потім шерифом одного з округів

Шотландії. Роботу він поєднував із відвідуванням місць історичних битв, із записуванням старовинних балад, народних пісень та легенд. У 1802—1803 рр. Скотт видав три томи «Пісень шотландського народу».

• Яку ви знаєте баладу про героїчне минуле шотландців?

• Чи можна її знайти у збірці, виданій В. Скоттом?

Перші два томи — це зібрані ним народні балади і пісні, у яких викладено думки й почуття народу, його історія. Третій том — це балади, створені самим Вальтером Скоттом.

Фольклор став основним джерелом його поетичної творчості.

У його поемах «Пісня останнього менестреля», «Поле Ватерлоо», «Гарольд Безстрашний» та інших реальність переплітається з фантастикою, але їхня своєрідність та значення — у художньому втіленні історичних подій. В. Скотт створив жанр історичної поеми. Ці поеми підготували ґрунт для появи історичних романів.

«Айвенго» — це роман про далеке минуле, про події ХІІ ст. У країні в цей час велася боротьба за централізацію королівської влади. У творі розповідається про безмежне свавілля феодалів, про перетворення лицарських замків на розбійничі осередки, безправ’я та злидні селян. Письменник яскраво зображує жорстокість служників католицької церкви, грабіжництво та насильство лицарів-хрестоносців.

В «Айвенго», як і в інших своїх романах, автор подає опис особистого життя героїв в контексті історичних подій, розповідає про незвичайні пригоди та реальні історичні факти. Роман В. Скотта сприяє пізнанню та розумінню історії.

Худ. А. Кручина. Портрет В. Скотта

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів з використанням прийому «мозаїка»

— Зараз ми з вами спробуємо за матеріалом перших розділів скласти панораму середньовічної Англії, читаючи уривки з роману*, що відтворюють картину доби.

(Для вчителя:

1. «Феодали, отримавши надмірні привілеї...» — з розділу І.

2. «Дуже нетривким було у той час становище маломаєтних дворян... » — з розділу І.

3. «Завоювання Англії норманським герцогом Вільгельмом...» — з розділу І.

4. «Майже усі без винятку саксонські принци і саксонська знать були або винищені, або позбавлені своїх маєтностей...» — з розділу І.

5. «Усі монархи норманського походження віддавали явну перевагу... » — з розділу І.

6. «Розмовляли виключно по-нормано-французьки...» — з розділу І.

— Отже, ми з вами побачили дві сили, що протиставлені одна одній: (сакси) і (нормани).

Корінне населення Англії — це (сакси), загарбники — (нормани).

• Що є безумовним доказом пригнічення корінного населення, обмеження їхньої самостійності? (Закінчити речення, довівши, що учні розуміються на подіях тексту:

У них відібрано... рідну мову)

• А чи можна говорити, що англійське населення стає поруч зі знаттю у боротьбі зі спільними ворогами? Що ми можемо сказати про «нижчий люд»?

Продовжуємо «складання мозаїки».

(Для вчителя:

1. Опис свинопаса Гурта.

«Мідне кільце на кшталт собачого ремеза... »

«...природжений раб Седрика Сакса» — розділ І)

2. Опис блазня: «Срібний нашийник».

«Один із тих домашніх клоунів та блазнів, котрих багаті люди тримали у себе вдома для забави, щоб якось згайнувати час» — розділ І.

3. «Нам залишилося тільки повітря, щоб дихати, втім, і його не відібрали лише тому, що інакше ми не виконали б роботу, навалену на наші плечі...» — з розділу І.

Це вже протест проти пригнічення. Але чи підтримає хтось бідних рабів?

4. «Дай, Боже, здоров’я нашому господареві Седрику за те, що він заступився за нас, як личить мужньому воїнові...» — з розділу І.

• Яке, до речі, прізвисько у романі має Седрик і чому? (Сакс)

• Як ви вважаєте, а чи можна скласти думку про відносини в усьому суспільстві країни, розглядаючи стосунки між конкретними людьми? Іншими словами, чи доцільно роздивлятися світ у збільшувальне скло?.. З цією метою розглянемо один з епізодів роману...

ІІ. Формування нових знань, умінь та навичок

1. Робота над текстологічним аналізом твору (фрагмент вечері в будинку седрика сакса), завдання групам

1) Хто саме зібрався у Седрика Сакса? Чому саме хазяїн зібрав таку різноманітну компанію? Яким словом можна характеризувати Седрика і як воно його характеризує? (Наближення негоди, людяність, гостинність)

2) Чи можна сказати, що Седрик такий люб’язний господар, що ладен задля гостей поступитися своїми принципами? (Не більше трьох кроків назустріч, «розмовлятиму з вами моєю рідною мовою», ставлення до леді Ровени і захист дівчини від сторонніх неввічливих поглядів, захист рідної мови.)

3) Чи поважає Седрик людську гідність інших так само, як власну?

а) (Погроза свинопасу і блазню: «Хто ж насмілився так покалічити собаку, що належала моєму рабові?» Седрик — перш за все хазяїн, а потім людина.)

б) («Дуже ймовірно, що з огляду на ту причину, котра спонукала Седрика прихистити під своїм дахом нащадка зневаженого народу, він наполіг би й на тім, щоб челядь повелася з Ісааком привітніше, але саме у цей час абат розпочав настільки цікаву розмову про породи і звички своїх улюблених псів, що Седрик не перебив би його навіть заради значно важливішої справи, аніж питання про те, чи піде єврей спати без вечері».)

4) Чи з повагою гості ставляться до дому, у якому перебувають? Чи поводяться вони відповідно до свого звання? (Сперечаються про враження від краси леді Ровени, уклавши парі; абат полюбляє випити, Бріан де Буагільбер вихваляється хоробрістю лицарів свого ордену, замовчуючи подвиги англійців.)

5) Хто вносить деякі зміни (і які саме) у розвиток подій під час вечері? (Паломник посадив нещасного Ісаака на своє місце біля каміну і приніс йому їжу, а також розпочав розмову про англійських лицарів, про перемоги норманів на турнірі у Святій Землі.)

6) Як реагували хазяїн і гості, коли паломник урочисто називав імена переможців? («Неможливо змалювати нестямний гнів, що миттєво спалахнув на ще дужче потемнілому обличчі смаглявого храмовника»; «— Я б охоче віддав тобі цей золотий браслет, паломнику, <... > якби ти назвав імена тих лицарів....»)

7) Чому паломник не назвав ім’я шостого лицаря?

8) Чому Бріан де Буагільбер назвав ім’я Айвенго, хоч міг би змовчати? Яку мету він переслідував? Проілюструйте конкретними словами його ставлення до Айвенго.

9) Хто заступився за честь лицаря Айвенго і чим вони заприсяглися? Чия запорука здається вам найціннішою?

2. Бліц-турнір запитань

1). Як ви вважаєте, чому Седрик не одразу заступився за Айвенго? Чому на слуг «ім’я Айвенго справило враження електричної іскри»? Що за образу згадує Седрик?

2). Що зробила леді Ровена після свого заступництва?

3). Чим закінчилася випадкова зустріч паломника та єврея Ісаака?

4). Як ви вважаєте, чи зустрінуться на турнірі Айвенго і Бріан де Буагільбер? Чому паломник не був впевненим у цьому?

ІІІ. Підбиття підсумків уроку

Чи допоміг нам ефект «збільшувального скла» (зустріч у домі Седрика Сакса) розкрити стосунки між верствами населення середньовічної Англії?

• Про що свідчить ця сцена? (Поділ героїв на саксонців і норманів)

• Як ви вважаєте, яку композиційну роль виконує сцена парі у романі? (Нагадати про зав’язку сюжету)

• Що потрібно зробити саксонцям, щоб зібрати сили для перемоги? Чи є для неї передумови?

VI. Домашнє завдання

Читати розділи VII — ХІХ (включно); звернути увагу на опис лицарського турніру (р. VII — ХІІ) та змагання стрілків з луку (р. XIII).